Огляд, статті
Україна ввела заборону на імпорт пива та продуктів харчування з РФ

banned-corporate-videosЦього тижня вступили в силу санкції Мінекономіки у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності (заборона імпорту) 19 російських пивоварних і продуктових компаній.

Підставою стали листи СБУ про порушення цими виробниками ст. 40 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів":

Стаття 40. Харчові продукти, Заборонені до імпорту

Забороняється імпорт харчових продуктів, які є небезпечними, непридатними до споживання, неправильно маркованими або такими, що не відповідають технічним регламентам або санітарним заходам.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80/parao669#o669

Заборона діє до усунення порушень, але не більше 3 місяців. Санкції були введені наказом від 25 листопада 2014 року і виступили в силу через 40 днів.

Джерело


 

Про видачу сертифікатів EUR.1

eur1_imageВидача митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом має розпочатися з 01.01.2016 року. 

Міністерство фінансів України, наказом від 18.11.2014 № 1142 затвердив Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

До набрання чинності наказом зберігається порядок видачі торгово-промисловими палатами України сертифікатів про походження товару за формою «EUR.1», в межах повноважень, визначених Законом України від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003р. № 255 «Про визначення торгово-промислової палати уповноваженим органом з видачі сертифікатів про походження товару».

Джерело


 

Електронні інструменти експорту для малого бізнесу

324cd85c55803b21c23e6e49a187f8fbПідприємства можуть розширити свою міжнародну маркетингову присутність через запровадження практик ведення електронного бізнесу, які є дружніми до іншомовних користувачів. Електронна комерція багато обіцяє компаніям, що зацікавлені у використанніІнтернету як ще одного інструменту для експорту.

 

 

 

 

                                                                             Кроки до переходу в онлайн

1. Вибір доменного імені

Веб-адреса має бути короткою, простою, описовою і такою, що запам’ятовується споживачам цільових ринків. Онлайн експортер може обрати доменне ім’я, локалізоване для цільових ринків. Місцеві доменні імена можуть збільшити впізнаваність бренду і рівень запам’ятовування веб-адреси. Вони можуть навіть вплинути на продажі та лояльність до бренду. Окрім того, більшість місцевих пошукових систем показують лише місцевий контент шляхом фільтрації пошукових результатів, щоб включити лише місцеві домени з кодом країни. Якщо ваша компанія бажає мати місцеве доменне ім’я, ви маєте ознайомитися з вимогами реєстрації для окремої країни, оскільки вони можуть різнитися. Якщо ваша компанія шукає іноземних споживачів, ви можете також обрати міжнародне або багатомовне доменне ім’я. Такі доменні імена є веб-адресами, що пишуться буквами, відмінними від римської абетки. Міжнародні або багатомовні доменні імена дозволяють споживачам шукати сайти своєю рідною мовою.

2. Реєстрація в пошукових системах

Реєстрація веб-сайту на багатьох системах пошуку є ключемдо вашої помітності у всесвітній мережі. Пошуковики варіюють від глобальних за охопленням і до пошукових інструментів, що зосереджені на вузьких інформаційних сегментах. Онлайн-експортери мають зареєструватися в пошукових системах, що є популярними серед визначеної аудиторії їхніх цільових ринків.

3. Вибір веб-хостингу

Хостингова компанія надає послуги з розміщення устаткування, даних та веб-сайтів на своїх майданчиках. Наразі доступні багато безкоштовних таплатних сервісів веб-хостингу, включно з тими, що пропонуються численними Інтернет сервіс-провайдерами. Для деяких онлайн експортерів використання веб-хостингу на своєму цільовому ринку й користування всіма локалізованими послугами, які пропонує хост, може бути найбільш реалістичним. Розташування або «національність» веб-сайта не впливає на його доступність.

4. Локалізація та інтернаціоналізація вмісту веб-сайту

Компанії, що прагнуть до контакту з іноземною аудиторією через свої веб-сайти, можуть піти шляхом локалізації або інтернаціоналізації щодо мови сайту. Локалізація полягає в адаптації веб-сайту, щоб він задовольняв лінгвістичним, культурним та комерційним вимогам цільового ринку. Якщо у вас бракує ресурсів для перекладу сайту на іншу мову, можна скористатись Гугл-сервісом для перекладу. Водночас, за першої нагоди, треба прагнути до забезпечення якісного «живого» перекладу.

Другий підхід – інтернаціоналізація веб-сайту – надає можливість компанії бути багатомовною та чутливою до культурних звичаїв без потреби масштабної зміни дизайну.

З-поміж рис, які ваша компанія має розглянути в ході розробки моделі бізнесу онлайн, такі:

  • мова;
  • культурні особливості, такі як відмінності в кольорових асоціаціях та символах;
  • преференції щодо оплати за купівлю вашої продукції;
  • ціноутворення та зручна валюта платежу;
  • конвертер валют.

Хоча англійська використовується в багатьох країнах, усе ж важливо прагнути до використання мови, що є домінуючою в цільових країнах згідно з вашою стратегією електронної торгівлі. Ваш веб-сайт має розроблятися для охоплення якнайширшої аудиторії її рідною мовою.

5. Просування вашого сайту

Для просування сайту, навіть без грошових витрат, є низка шляхів:

  • надішліть короткі історії про вашу компанію та веб-сайт до торгових видань у вашій галузі, які обслуговують ширшу промисловість або бізнес-сектор у країні вашого цільового ринку;
  • нанесіть ваше доменне ім’я на візитні картки, на шапки фірмового бланку, конверти, упаковку та рекламні матеріали різного типу;
  • запитайте іноземних відвідувачів, чи вони не заперечують отримувати нерегулярні рекламні оголошення, які по суті є електронними листами,що повідомляють про майбутні продажі або нові товари;
  • проаналізуйте можливість надсилання електронного листа зкупоном на знижку на ваш товар/послугу людям, що відвідали або зареєструвались на вашому веб-сайті, але нічого не придбали.

Поширені проблеми сайтів українських компаній

Іноземці, що працюють в Україні, звертають увагу на те, що сайти українських компаній часто не виглядають професійними для здійснення експорту, зокрема, йдеться про таке:

− відсутність англомовної (іншої іноземної) версії сайту;

− недостатність якісної інформації, що може допомогти в оцінці репутації компанії;

− відсутність контактів;

− відсутність історії компанії;

− відсутність переліку клієнтів та відгуків (закордонних) клієнтів про стосунки з вами, про вашу продукцію, про раніше виконані контракти.

Джерело


Ліцензування імпорту активних фармінгредієнтів відмінено

    000669Верховна Рада 15  січня прийняла у другому читанні і в цілому законопроект  "Про внесення змін до деяких законів України  (відносно відміни ліцензування імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ)" (№1498).

     Прийнятий закон скасовує ліцензування імпорту АФІ, введення якого передбачалося з 1 січня 2015 року.000668

     Після підписання президентом закон набере чинності з дня, наступного після його опублікування.

  Як повідомлялося, Державна служба з лікарських засобів (Держлікслужба) 13 січня замінила додатки до ліцензій на провадження господарської діяльності з імпорту лікарських засобів для включення до їх переліку зареєстрованих АФІ. Зокрема, були замінені додатки до ліцензій на здійснення госпдіяльності з імпорту лікарських засобів ПАТ "НВЦ"Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", ПАТ "Київмедпрепарат", ПАТ "Лекхім", ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", ПАТ "Фармак", ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Фарматек".

    Ліцензування імпорту АФІ було передбачено законом від 4 липня 2012 року, згідно з яким ліцензування госпдіяльності з імпорту АФІ повинно було бути введено з 1 січня 2015 року.

   За даними Державного експертного центру (ДЕЦ) Міністерства охорони здоров'я, на початок 2014 на фармринку України працювали 110 вітчизняних виробників, що мають ліцензію на випуск готових лікарських засобів. При цьому із загальної кількості виробників 22 займалися також випуском АФІ, а в номенклатурі продукції більшості національних виробників були задіяні від двох до 10 найменувань АФІ вітчизняного виробництва.

   Станом на 11 березня 2014 року в Україні було зареєстровано 1442 АФІ, з яких тільки 246 (17%) виробляються фармпідприємствами, що є нормальною світовою практикою.

    Експерти називали ліцензування імпорту АФІ регуляторної процедурою, що не відповідає міжнародним і європейським підходам.

    В даний час найвищі темпи зростання виробництва АФІ синтетичного та біологічного / біотехнологічного походження зосереджені в Індії та Китаї. У Європі робиться ряд дій, щоб якимось чином забезпечити гарантію якості субстанцій, що надходять на європейський ринок. У США фармпроизводители могли використовувати тільки ті субстанції, які увійшли в перелік дозволених.

Джерело


 

Затверджено переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню

849804Уряд затвердив перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягатиме ліцензуванню. Таке рішення прийняте на засіданні Кабінету Міністрів 14 січня. Перелік був розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України з урахуванням пропозицій міністерств і відомств, а також суб’єктів ринку.

Для забезпечення формування раціональної структури експорту й імпорту окремих видів товарів, виконання міжнародних договорів України передбачається, що у 2015 році отримання ліцензії потребуватимуть такі зовнішньоекономічні операції:

- експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і товарів, які їх містять (згідно з умовами Монреальського протоколу);

- експорт та імпорт оптичного полікарбонату й обладнання для виробництва дисків для лазерних систем зчитування;

- експорт золота та срібла, газу природного, цинковмісних і мідьовмісних шлаків, на які встановлено квоти; товарів із вмістом легованих чорних металів, кольорових металів та їх сплавів, а також антрациту;

- імпорт з Республіки Македонія в рамках тарифних квот окремих видів сільськогосподарської продукції, на яку встановлено квоту (згідно з вимогами Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18.01.2001 р.).

Варто зазначити, що порівняно з минулим роком, постановою у 2015 році суттєво скорочено перелік. Зокрема:

  • не передбачається ліцензування імпорту засобів захисту рослин; експорту та імпорту фарб із захисними властивостями та паперу з водяними знаками;
  • не передбачається надання листа-підтвердження Мінприроди відсутності озоноруйнівних речовин у товарах при їх митному оформленні;
  • скорочено на 14 товарних позицій (з 29 до 15) перелік товарів із вмістом легованих чорних металів, кольорових металів та їх сплавів, експорт яких підлягає ліцензуванню (додаток 5 до проекту постанови).

Постанова знайшла підтримку Європейської бізнес асоціації, Американської торговельної палати, інших бізнес асоціацій та об'єднань.

Джерело: Урядовий портал


 

<1 2 ... 192 193 194 195 196 197 198 199 >