Огляд, статті
Новий механізм підтримки українських експортерів


Рада експортерів та інвесторів при МЗС УкраїниДопомога влади українським виробникам у виході на зовнішні ринки – це пріоритет роботи офіційних установ. І це не дивно. Збільшення експортних поставок української продукції є критично важливим для забезпечення економічного зростання України.

МЗС України вирішило, що виконати це завдання потрібно так, щоб отриманий на виході реформований механізм роботи Міністерства з експортерами мав мінімально необхідну кількість бюрократичних бар’єрів, був інтерактивним та результативним.

Саме тому в центр реформи було поставлено Раду експортерів та інвесторів при МЗС України.

З урахуванням здійсненого аналізу та відповідних пропозицій ділових кіл, у вересні 2014 року було сформовано та затверджено новий склад Ради експортерів та інвесторів і, фактично одразу, проведено її засідання під головуванням міністра.

Основний його фокус було тоді зосереджено на допомозі експортерам, які втратили ринки в Російській Федерації.

У грудні минулого року було проведено секторальне засідання Ради з виробниками молочної продукції. За результатами цих засідань було вироблено найбільш ефективні механізми сприяння міністерства національним виробникам на зовнішніх ринках у таких складних умовах.

Новий підхід дав результат. У рамках роботи Ради експортерів та інвесторів лише з початку цього року опрацьовано більше 6 тис. звернень національного бізнесу, понад 300 українським компаніям надано конкретну та дієву підтримку щодо розширення присутності на ринках окремих країн, а також у вирішенні проблемних питань з іноземними партнерами. За результатами роботи Ради і безпосереднього сприяння МЗС національними виробниками за останній рік укладено зовнішньоекономічних контрактів на суму близько 700 млн доларів США.

Далі було впроваджено другий етап реформи, мета якого – створити синергію в роботі національних виробників, Ради експортерів та інвесторів і закордонних дипломатичних установ України.

Результатом роботи стала реформа роботи Ради експортерів та інвесторів при МЗС України. Павло Клімкін анонсував її на засіданні Ради 4 вересня.

Основна мета реформи – забезпечити прямий і ефективний механізм допомоги українському бізнесу з боку МЗС на закордонних ринках за рахунок наступних принципів: чіткі та прозорі алгоритми роботи, менша кількість перешкод у комунікації влади з бізнесом та підвищення ролі членів Ради від бізнесу.

Арсенал інструментів МЗС наступний: поширення інформації про можливості українських експортерів серед зацікавлених сторін, захист інтересів національних виробників у державних структурах за кордоном, особливо у разі порушення прав чи недобросовісної конкуренції, організаційне сприяння у проведенні переговорів, участі у виставках, форумах, інформування національного бізнесу про можливості, що відкриваються на тих чи інших ринках, виставки, тендери тощо.

Ключовими елементами системи взаємодії є веб-сайт Ради експортерів та інвесторів та її сторінки у Фейсбуці та Твіттері.

Ці веб-ресурси покликані стати агрегатором економічної і ділової інформації усіх наших дипломатичних установ, забезпечити зручний доступ до практичної інформації щодо ведення бізнесу за кордоном, налагодження відносин з іноземними партнерами, порталом для розміщення українськими експортерами своїх ділових пропозицій.

Значна роль у діяльності реформованої Ради відводиться її Виконавчому секретаріату, який має стати єдиним центром комунікації МЗС з бізнесом. До його роботи будуть активно залучені представники бізнесу, що дозволить на професійному рівні готувати аналітичні матеріали, пропозиції щодо діяльності Ради, організації відповідних заходів, опрацьовувати запити ділових кіл.

Отже, для оперативної обробки запиту експортер, насамперед, повинен заповнити форму комерційної чи інвестиційної пропозиції, яка знаходиться у відповідному розділі сайту Ради. У цьому ж розділі знаходяться і рекомендації щодо оформлення відповідних запитів. Заповнення форми дозволяє нам відсіювати безвідповідальні компанії-тролі і водночас краще розуміти потреби реального експортера.

Далі запит надсилається до Ради експортерів та інвесторів чи конкретного посольства (посольств), якщо заявник чітко знає, на яких ринках йому потрібне сприяння. Рада експортерів виконує в цьому процесі важливу роль. Її члени допомагають нам зрозуміти, наскільки реалістичним є запит, чи має сенс переорієнтувати його на інший ринок і надати заявнику відповідні рекомендації.

За результатами проведеної роботи посольства інформують заявника і Раду експортерів та інвесторів про результати (алгоритм опрацювання зображено на інфографіці).

Звертаємо увагу, що відсутність інформації, обов’язкової до заповнення, чи неправильне оформлення запиту унеможливить його опрацювання міністерством та нашими дипустановами.

Рада не буде розглядати запити з трьох загальних речень на кшталт: "Ми виробляємо глиняні горщики. Знайдіть нам ринки збуту та компанії, що купуватимуть нашу продукцію. Проведіть з ними переговори та поінформуйте про їхні пропозиції".

Діяльність Ради експортерів та інвесторів у новому форматі  спрямована на те, щоб вона стала мозковим і комунікаційним центром взаємодії МЗС – бізнес, а її робота максимально сприяла просуванню національного експорту на зовнішні ринки.

Джерело

Інформаційний бюлетень "Відомості країн членів СОТ" №67

Представляємо до Вашої уваги новий випуск інформаційного бюлетеня «Відомості країн членів СОТ» №67, який є регулярним інформаційним продуктом проекту «Торговельна політика і практика в Україні». Інститут економічних досліджень та політичних консультацій впроваджує цей проект у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Національною радою торгівлі Швеції.

У випуску інформаційного бюлетеня:

  • ЄС: зміни регламенту щодо косметичної продукції
  • Республіка Корея: зміна стандартів щодо продуктів харчування
  • ЄС: розробка процедури визначення тютюнових виробів зі специфічним смаком

 

На Чернігівщині відкрився перший завод з виробництва напівфабрикатів з картоплі для смаження

Maslov_06[(003971)16-14-03]

В м. Мена відкрився перший в Україні завод з виробництва напівфабрикатів з картоплі для смаження. Завод є однією із складових проекту ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема», що передбачає створення на Менщині сучасного комплексу з виробництва, переробки, економного зберігання і постачання споживачам картоплі та продуктів з неї.

Зараз Україна імпортує таких напівфабрикатів на півмільярда гривень, а новий завод може одразу на третину забезпечити цю потребу. Для Мени і Чернігівщини відкриття нового заводу – це насамперед 50 постійних робочих місць і більше ста – сезонних (при садінні, збиранні картоплі та сортуванні бульб). Що ж до самої виробничої лінії, то роботу планують налагодити цілодобово в три зміни. Тоді велику партію сировини можна переробити без простоїв за кілька діб, а далі зробити перерву на відпочинок і профілактику для обладнання, розповідає Сергій Юхименко — керівник корпорації «Інтерагросистема», яка реалізує цей проект. Українська сторона в цей проект вклала понад 48 мільйонів гривень.

Україна вирощує достатньо картоплі, але для ресторанів і кафе, які пропонують картоплю «фрі», завозить напівфабрикати з-за кордону – на 500 мільйонів гривень. Щоб усунути цей парадокс, треба й створити весь цикл виробництва продукції, починаючи від вирощування. Це і постійна співпраця з фермерами, і питання сертифікації продукції, і єдина система логістики (заморожування, транспортування тощо). Про все це йдуть зараз переговори з партнерами.

Заводська лінія – турецького виробництва. Вона змонтована протягом минулої зими. Для залучення іноземних інвестицій (2,5 млн. євро) у Мені було створене спільне підприємство. Ще кілька місяців знадобилося, щоб узгодити підключення до електромереж: завод споживає понад тисячу кіловат, тому в перспективі потрібні додаткові лінії електропередач.

Поки що, завод вироблятиме до трьох тонн картоплі фрі на годину. Але, за словами керівництва, при виході на повну потужність, з’явиться можливість замінити власною продукцією на ринку України до 15 тисяч тонн аналогічної (але дорожчої) імпортної.

Спочатку перероблятимуть картоплю, вирощену на полях «Корпорації «Інтерагросистема». Також планують її закупівлю у фермерів Менського, Чернігівського, Корюківського, Сосницького та інших районів області. Адже у перспективі на цьому заводі планують переробляти до 100 тисяч тонн картоплі. За умови додаткової модернізації завод у Мені може забезпечити майже всю потребу України в цих напівфабрикатах.

Джерело


 

Інтерв'ю уповноваженого представника ICC Ukraine в Об’єднаних Арабських Еміратах Юрія Сидорова

Уповноважений представник ICC Ukraine в Обєднаних Арабських ЕміратахЮрій Сидоров: про нові торгові шляхи України з ОАЕ і про форум «Інвестуй в майбутнє України»

Уповноважений представник ICC Ukraine в ОАЕ Юрій Сидоров розповів, як українські підприємці за два місяці його роботи налагодила торгові шляхи з ОАЄ, а також про Національний форум ICCUkraine «Інвестуй в майбутнє України» , який пройшов  четвертого вересня у Києві, де представники з понад 30 країн світу презентували свої проекти cтосовно інвестиції в нашу країну.

Коротко про інтерв’юера: Юрію Сидорову 30 років. Українець. Закінчив Київський Торгово-економічний університет за спеціальністю «менеджмент на ринку товарів і послуг». Після української  освіти вступив до престижної  Единбургської  Вищої  школи менеджменту у Великобританії. З 2014 року працює генеральним директором групи компаній в ОАЕ, радником Президента ICC Ukraine та  представником ICC Ukraine в ОАЕ.

Які першочергові завдання Ви ставите перед собою?

- Четвертого вересня у Києві був проведений форум  ICCUkraine«Інвестуй у майбутнє України», в якому прийняли  участь керівництво українських та іноземних бізнес-компаній, представники міжнародних неурядових організацій, акредитованих в Україні та представники дипломатичного корпусу. Форум надав гарну можливість налагодити зв’язки між різними країнами і компаніями, тому що були проведені переговори з торговими аташе з понад  30 країн світу і бізнес асоціаціями. Вони  презентували свої різноманітні інвестиційні проекти. А взагалі, якщо взяти загально – то плани прості, прозорі і перспективні. Ми будемо працювати над тим, щоб у країнах  Перської затоки з'являлося все більше і більшеукраїнської продукції, щоб наші виробники не сиділи без роботи і заходили на новий торговельний майданчик в ОАЕ. Тут буде реалізовуватись все: легка і важкапромисловість, будматеріали, продуктихарчування, сфера послуг. І все це українського виробництва!

Як  Ви взагалі отримали посаду представника ICC Ukraine в ОАЕ?

- Я неодноразово був по справах в Еміратах, так як займаю посаду генерального директора групи компаній. Багато працював в цій країні. Мав декілька серйозних проектів, через що налагодив зв'язки з дуже впливовими людьми. Моя компанія була членом Міжнародної торгової палати ICCUkraineі одного разу я познайомився з її Президентом Володимиром Щелкуновим. Ми знайшли спільні інтереси та вирішили співпрацювати: обговорювали ринок Перської затоки. Зрозумівши, що ми можемо налагодити нові торгові шляхи між Україною і ОАЕ, було прийнято рішення відкрити міжнародний центр ICC Ukraine в Дубаї, який я і очолив. Тоді ж я і отримав посаду.

Яким чином було вирішено, що ви будете налагоджувати торгово-економічні зв'язки між нашою країною та країнами Перської затоки?

- Завдяки власним бізнес справам, у мене сформувалися дуже хороші відносини з членами королівської сім'ї в Арабських Еміратах. Я знайомий особисто з декількома шейхами, дружу з впливовими родинами в Дубаї , Абу-Дабі та СаудівськійАравії. Так як в ОАЕ бізнес будується на особистих взаємовідносинах, всі ці знайомства допомагають спілкуватися з людьми на вищому рівні. Вдалося побудувати план взаємодій, шляхом переговорів донести до них інформацію і аргументувати інтерес , щодо виходу  української  продукції на ринок Перської затоки. Чому вони зацікавились? Наша українська продукція дешевше порівняно з європейською, і висока за якістю. Оскільки ICCUkraineособливу увагу приділяє саме ринку Перської затоки, Володимиром Щелкуновим , було прийнято рішення про те, що ми будемо системно виходити на ринок Арабських Еміратів та взагалі Перської затоки, для того щоб нарощувати експорт, піднімати імідж і ім'я країни на світовому ринку.

Чому саме ОАЕ ?

- Багато українських виробників вже не поставляють свою продукцію на російський ринок і знаходяться в пошуках нових мiсць збуту.  Ринок Європи з різних причин поки що майже закритий для наших виробників. Чому? Тут є певні квоти, десь потрібно поліпшити якість нашої продукції, десь досягнути високих стандартів і пройти сертифікацію. Саме тому ринок ОАЕ більш сприятливий. Наша мета - не стільки залучити інвестиції в Україну з цих країн, скільки відкрити українським виробникам шанс і можливість поставляти різного виду продукцію за кордон. Відповідно, надаємо їм контакти, ринок збуту, можливість розвиватися. В нашому розумінні програма  "Інвестуй в Україну" - це розширення меж  для українських виробників. Ми виходимо за межі звичних нам країн, якщо дивитись з точки зору експорту.

Над якими проектами працюєте?

- На сьогоднішній день, у нашого регіонального офісу ICC Ukraine в країнах Перської затоки (Центр представництва знаходиться у Дубаї) є певний план дій, який успішно виконується. Розроблено систему допомоги виходу  українського виробника на ринок Арабських Еміратів, Саудівської Аравії, Аммана і Катару. До кінця року планується відкриття представництва в Саудівській Аравії.

Які проекти вже встигли зробити?

- На даний момент на ринок ОАЭ успішно зайшов великий виробник борошна та зернових з України, є продажі постачальників дерева: сосни, бука, граба. Решта проектів зараз в стадії реалізації. Наразі, отримуємо сертифікати, підприємства отримують атестацію, а від клієнтів чекаємо підтвердження.

Чи постачають вже наші підприємства продукцію в ОАЕ?

- За два місяці роботи центру, ми налагодили торгові шляхи і вже відправили до ОАЕ більше 20 контейнерів з різною продукцією. Українські виробники активно надсилають нам велику кількість зразків: двері, фурнітура, цемент, кераміка, граніт, продукти харчування, тощо. Вже зараз на ринку в ОАЕ мають гарний попит деякі групи українських товарів. А взагалі, до кінця вересня ми плануємо відкрити шоу-рум українських продуктів в Дубаї, пiд назвою «Український торговий дім».

Яке ваше ставлення до ситуації в Україні (На Донбасі)? Як відносяться до України в країнах Перської затоки?

- Ситуація в нашій країні складна: дуже багато виробників втратили свій ринок, люди залишились без  домівок, були змушені виїхати і кинути все. Дуже сильно вплинула різниця курсу гривні по відношенню до долара. Виходячи з цього експорт знизився. Тому,  було прийнято командне рішення, будувати бізнес з експортом,  допомагати українським виробникам знаходити нові ринки, і домагатися відповідного рівня. Завдяки нашій праці, українці не будуть втрачати свої робочі місця, а відповідно будуть мати можливість прогодувати свої сім'ї. В свою чергу, Україна буде отримувати валютну виручку. Сподіваюся, що незабаром конфлікт на Донбасі закінчиться. Опускати руки явно нікому не варто. Яке ставлення країн Перської затоки до українських виробникиків? Повірте, сприятливе і позитивне! Чимала кiлькiсть  впливових людей в ОАЕ  іноді знають настільки багато про Україну, що це дивує.


 

 

 

 

МЗС оголосив про новий механізм опрацювання запитів експортерів

mzsЗапити українських експортерів на отримання підтримки від українських посольств та дипломатичних місій будуть прийматися на окремому сайті, створеному при Раді експортерів МЗС.

"Новий механізм має впорядкувати співпрацю бізнесу та урядовців і зробити нашу допомогу більш прозорою", - заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Запити будуть прийматися лише у випадку заповнення всіх анкетних даних експортерами, що унеможливлює подачу фейкових заяв.

Натомість реальні експортери можуть бути впевнені, що отримають необхідну інформацію від дипломатичного відомства.

 


 

<1 2 ... 192 193 194 195 196 197 198 199 >