Ринок ЄС є одним з найбільш захищених світових ринків із складною структурою ставок увізного мита, наявністю великої кількості специфічних та комбінованих ставок увізного мита, а також системою вхідних цін.
Експортуючи в ЄС українські експортери стикаються з:
- достатньо високими рівнями увізних мит ЄС
максимальна ставка увізного мита (адвалерна) – 74,9%; а максимальний адвалерний еквівалент специфічної ставки увізного мита – 600%
- складнощами при попередньому розрахунку митних платежів, що підлягають сплаті, через досить складну структура комбінованих ставок увізного мита;
- значним збільшенням ціни своєї продукції (іноді у 2-3 рази) через наявність в ЄС вхідних цін на певні види продукції (овочі та фрукти)
Водночас, середній (середнє арифметичне значення рівні увізного мита за всієї товарною номенклатурою ЄС та України) рівень діючого увізного мита ЄС по продукції аграрного сектору та харчової промисловості складає 19,8%, в той час як в України лише 9,2%.
На яких умовах відбуватиметься лібералізація торгівлі товарами для українських товарів?
Лібералізація охоплюватиме більш ніж 97% товарної номенклатури. ЄС впродовж домовлених перехідних періодів (3-7 років) повністю знизить свої увізні мита.
Вже в перший рік дії вільної торгівлі для України в ЄС діятимуть нульові ставки увізного мита на 89,4% товарної номенклатури (24,8% товарної номенклатури ЄС вже сьогодні має нульові ставки увізного мита, а на 64,6% товарної номенклатури знижуються ставки увізного мита для України відповідно до положень Угоди).
По окремих, найбільш чутливих для ЄС товарах, відбудеться відкриття безмитного доступу до ринку в рамках безмитних тарифних квот.
Зокрема, з боку ЄС це стосується таких товарів як: яловичина, свинина, м’ясо баранини, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни, інші.
На яких умовах відбуватиметься лібералізація торгівлі товарами для товарів походженням з держав-членів ЄС?
Україна впродовж домовлених перехідних періодів (3-10 років) повністю або частково знизить свої увізні мита.
З метою захисту вітчизняних товаровиробників в окремих найбільш чутливих галузях встановлюються певні обмеження. Зокрема:
- для низки європейських товарів українське мито лише частково знизиться (на 20% - 60% протягом 5 - 10 років),
- по визначених положеннями Угоди товарах буде можливо безмитно імпортувати європейські товари лише у визначених обсягах. Решта товарів імпортуватиметься на таких самих умовах, які діють сьогодні,
- по окремих товарах (насіння соняшнику, шкірсировина, окремі види брухту кольорових та чорних металів) на наступні 15 років запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає стягнення додаткового збору при досягненні певних встановлених обсягів експорту,
- з метою захисту вітчизняних виробників текстильної галузі для одягу, який був у використанні, походженням з ЄС, Україна запроваджує механізм вхідних цін,
- для імпорту легкових автомобілів походженням з ЄС також запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає поступову лібералізацію імпорту легкових автомобілів в межах певних обсягів та можливість обмеження імпорту у разі наявності шкоди для вітчизняних виробників.
"Експорт виробників Чернігівщини на європейські ринки: успіхи, проблеми, завдання" став темою брифінгу, що проводився в Чернігівській ОДА 8 жовтня 2015 року. Участь у заході взяла директор Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Свириденко Ю.А. та президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, радник голови облдержадміністрації Іванов К.В.
Чимало підприємств Чернігівщини уже давно працюють з ринком Європи. За результатами січня-липня поточного року продукцію з Чернігівщини споживали 28 країн Європейського Союзу. Про це на брифінгу зазначила директор Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Юлія Свириденко, додаючи:
— Чимало підприємств, використовуючи торговельні преференції, уже рік продавали свій товар до Європи. А з 1 січня 2016 року має набути чинності Угода про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною і нульове мито для українських товарів діятиме уже безстроково та охопить майже 85% товарної номенклатури.
Перехідний період становитиме 3-20 років. Це потрібно як для однієї сторони, так і для іншої, аби вберегти внутрішні ринки від обвалу.
Варто зазначити, що вимоги до продукції у іноземного споживача доволі високі, однак український товар, здебільшого, відповідає усім стандартам. До прикладу, дитячі меблі, родом із Чернігівщини, мають почесне «срібло» серед виробників країн Європейської співдружності.
Область експортує в ЄС переважно зернові культури, деревину, мінеральні речовини та продукти харчування. Унікальним товаром є зерна гірчиці та березовий сік.
Втім, значна кількість товарних позицій потребує удосконалення. Для того, щоб допомогти підприємствам області перебудуватися на «європейські рейки» Департамент економічного розвитку ОДА проводить навчальні семінари.
На необхідності вдосконалювати та розвивати підприємства наголошує і президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, радник голови облдержадміністрації Костянтин Іванов.
— Окрім вигод ми отримаємо і значну конкуренцію. Про що і свідчать невибрані квоти майже по всіх позиціях, — зазначає він.
— ЄС розглядає Україну як стратегічного партнера у сфері торгово-економічних відносин. Саме тому нам було відкрито доступ на ринок Європи за зниженим митом ще до повного вступу в дію економічної частини Угоди про Асоціації,— зазначає Костянтин Іванов.
До слова, Чернігівська регіональна торгово-промислової палата також допомагає підприємствам налагоджувати зв’язки з новим споживачем. За кілька місяців роботи спецпроекту підтримки обласних експортерів, виробники підписали угоди з 11-ма іноземними партнерами.
Щодо загальної ситуації на експортному ринку області, то варто зазначити, що Чернігівщина уже давно співпрацює з країнами, які не входять ні до одного з торговельних союзів, однак мають з ЄС зону вільної торгівлі.
2 жовтня в дискусійному клубі "Експертна думка" відбулася прес-конференція «Індекс євроінтеграційного поступу: інструмент для виміру економічних реформ у регіонах України в контексті імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС».
Метою заходу стала презентація та інформування про реалізацію проекту «Сприяння країн Вишеградської четвірки в оцінці економічних реформ регіонів України в умовах інтеграції до ЄС».
Організатором прес-конференції є Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень. Захід відбувається за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду (Словаччина).
Під час заходу керівник проекту Борис Уваров розказав про його мету та основні завдання. Зокрема, він зазначив, що проект реалізується за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду (Словаччина) у партнерстві з Центром досліджень словацької асоціації зовнішньої політики (Словаччина), Міжнародним центром демократичних перетворень ICDT (Угорщина), Польсько-українською фундацією PAUCI (Польща) та Асоціацією аналітичних центрів за відкрите суспільство PASOS (Чехія).
Період імплементації проекту складається із 6 етапів та передбачає активну співпрацю із партнерською мережею «Асоціація регіональних аналітичних центрів» для проведення ряду заходів з метою оцінки впливу економічних реформ на соціально-економічне становище всіх регіонів України в умовах інтеграції до ЄС. Експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів на даний час проводять відповідне дослідження в українських регіонах у відповідності до розробленої в рамках проекту методології.
В цілому проект має допомогти оцінити та спрогнозувати можливі переваги та недоліки для економіки українських регіонів процесу європейської інтеграції. Також завдяки спеціалізованому дослідженню започаткованому в рамках проекту з’являється можливість відслідковувати динаміку економічних реформ в регіонах України і у майбутньому, починаючи з 2014 року. Користь проекту полягає у тому, що результати вказаного дослідження можуть бути використані регіональними органами влади та агенціями регіонального розвитку для адаптації місцевого бізнесу до європейських економічних стандартів. Крім того, проект має сприяти інституційному розвитку громадянського суспільства України шляхом посилення мережі регіональних аналітичних центрів, а також визначити найбільш ефективні шляхи наближення української економіки до економічного порядку європейських країн після запровадження зони вільної торгівлі з ЄС.
Менеджер Поліського фонду Максим Корявець проінформував, що наразі відбувається активний етап проектного дослідження, на основі якого в листопаді буде видано аналітичну збірку, в котру увійдуть всі напрацьовані результати.
Методологія, за якою вимірюється Індекс євроінтеграційного поступу, була розроблена фахівцями з Чернігівського національного технологічного університету у співпраці з експертами Поліського фонду, базуючись на рекомендаціях, отриманих від європейських партнерів проекту.
Команда науковців з березня по червень цього року провела масштабну аналітичну роботу та визначила більше 90-та показників, за якими й буде даватися оцінка реформуванню економіки, а також які будуть враховуватися при побудові Індексу. З червня по вересень були розроблені відповідні детальні технічні завдання для кожної області та запущено процес їх виконання. Завершення проекту ознаменується міжнародною конференцією у м. Києві.
«Структура показника Індексу євроінтеграційного поступу чітко корелюється з розділами економічної частини Угоди про Асоціацію (ПВЗВТ). Використовуючи Індекс євро інтеграційного поступу, ми зможемо відстежувати динаміку економічних реформ в Україні та зробити ранжування регіонів за рівнем успішності впровадження економічних реформ, починаючи з моменту до офіційного початку впровадження Угоди про Асоціацію та ПВЗВТ на території України», - зазначила Тетяна Зосименко – експерт проекту, викладач ЧНТУ.
Учасники презентації підкреслили велику практичну цінність даного проекту, адже за його результатами можна буде відслідковувати, на яку сферу економіки в кожному регіоні владі треба звернути особливу увагу, а громадським організаціям та небайдужим громадянам – проконтролювати впровадження органами місцевого самоврядування відповідних змін.
Переглянути відео з прес-конференції можна тут
Представляємо брошуру Йоахіма Ламберта "Яким чином експортувати машини та механізми до Європейського Союзу. Настанови для українських виробників." Ця публікація підготовлена за сприяння Європейського Союзу.
Ця брошура покликана сприяти розумінню та застосуванню в Україні вимог Директиви 2006/42/ЕС Європейського Парламенту та Ради від 17 травня 2006 року щодо машин та механізмів. У брошурі наводиться стислий опис елементів Нового підходу, що застосовується в Європейському Союзі у сфері технічного регулювання, розміщення і вільного руху продукції на спільному ринку країн-членів ЄС. Особливу увагу приділено згаданій вище Директиві, що регулює питання проектування, виготовлення, оцінки відповідності та розміщення на ринку машин та механізмів. Для зручності користування також наводиться неофіційний переклад повного тексту Директиви 2006/42/ЕС українською мовою.
Брошура призначена насамперед для українських виробників машин та механізмів, які розглядають можливість експортування своєї продукції до країн-членів Європейського Союзу або Європейської економічної зони. Втім, це видання може також стати в нагоді державним службовцям, працівникам органів з оцінки відповідності, експертам з окремих галузей права ЄС, а також всім, хто цікавиться питаннями технічного регулювання та забезпечення вільного руху продукції в Європейському Союзі.
Частка Європейського Союзу в загальній структурі зовнішньоторговельного обороту сільськогосподарської продукції становить 30%. Про це заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька сказала під час Міжнародного юридичного форуму «Україна - ЄС».
Завдання номер один - посилити експортні позиції вітчизняних товаровиробників на ринку ЄС.
«Зараз Україна може здійснювати експорт продукції в країни-члени ЄС з 235 українських підприємств. Вимоги Європейського Союзу високі. Вони гарантують високу безпеку, якість продукції і можливість торгувати не тільки на ринку ЄС, а й на інших міжнародних ринках, диференціювати збут, будувати ефективну стратегію продажу. Сьогодні ми працюємо в напрямку export promotion для виробників, пояснюючи шляхи виходу на ринки Європи і можливі преференції від експорту в країни ЄС. Зокрема, в цьому році вперше розпочато експорт, в рамках автономних торгових преференцій, цукру, крохмалю та більш активно - вівса, солоду і яєць», - зазначила заступник міністра.
Реалізація зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка почне дію з 1 січня 2016 році, надає можливість розширити номенклатуру експортованих товарів.
На сьогоднішній день українські виробники вже використали річні квоти на кукурудзу (400 тис. т) і пшеницю (950 тис. т), 2 квартальні основні квоти на м'ясо птиці по 4 тис. т (також 2 тис. т з 10 тис. т додаткової квоти на м'ясо птиці), на ячмінь - 194,2 тис. т з 250 тис. т.
«Угода про асоціацію України з ЄС дає аграріям нові можливості: вихід на європейські ринки, пошук надійних партнерів. Також важливим для нас є нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю. Зараз вже істотно зменшився експорт сировинних видів продукції в ЄС. Якщо за 6 місяців 2014 року їх частка в експорті становила 76%, то за відповідний період поточного року - 67%», - додала Владислава Рутицька.
Концепція сучасної економічної дипломатії передбачає широкий арсенал інструментів для просування та захисту економічних інтересів держави на міжнародному рівні.
Звичайно, відстоювати інтереси власного бізнесу за кордоном та допомагати новим експортерам не є чимось надскладним та недосяжним, якщо є належне фінансування та зростаюча економіка. Щоби переконатись у цьому, достатньо вивчити, як працює зовнішньоекономічна політика провідних країн світу.
Та в закордонних місіях України виникає логічне питання: що ж робити за недостатніх фінансових ресурсів?
Як захистити економічні інтереси держави та надати підтримку експортерам?
Адже традиційні кроки для просування товарів на зовнішніх ринках – такі як участь у великих міжнародних виставках (особливо болюче питання для малих та середніх підприємств), підготовка цільових каталогів продукції (а тут треба врахувати аудиторію та особливості регіональних ринків), її реклама та подальше лобіювання – все це потребує суттєвих грошових вливань.
Саме тому перед невеличким колективом дипломатичної установи України в Італії постало питання нестандартних підходів до вирішення цієї проблеми.
Після тривалих переговорів з десятками італійських підприємців було знайдено групу спеціалістів, готових (за власний кошт та час!) надавати сприяння українським експортерам. Вони об’єдналися в асоціацію "Італійський дім" для розвитку співпраці з українським бізнесом.
Так народився спільний проект асоціації та Посольства України в Італії.
Першим практичним кроком стало створення спеціалізованого веб-порталу OpenGateItaly.
Його головна мета – подолати інформаційний вакуум щодо потужностей та можливостей українських виробників.
Принцип діяльності цього сервісу – досить простий та зрозумілий. Українські компанії-виробники можуть направляти свої експортні пропозиції команді "Італійського дому" – для розміщення на сайті, попереднього аналізу та отримання рекомендацій щодо подальших кроків.
Цінність OpenGateItaly полягає ще й в тому, що пропозиції українських підприємств, анонсовані на сайті, аналізуються групою італійських спеціалістів щодо перспективності виходу певного товару на європейський (насамперед – італійський) ринок. В першу чергу береться до уваги якість продукції та попит на неї.
За результатами такого експрес-аналізу українським компаніям будуть запропоновані конкретні кроки для розробки та імплементації подальшого алгоритму дій з просування товару на ринку.
І особисто я дуже сподіваюсь, що той ентузіазм, з яким італійські колеги взялися за реалізацію цього проекту, протримається якомога довше.
На початковому етапі функціонування сервісу вся допомога надаватиметься на безкоштовній основі, а в подальшому можуть бути застосовані такі механізми, як "success fee" (оплата за умови позитивних бізнес-результатів виходу на італійський ринок) або "acсess fee" (оплата за визначений виконаний обсяг робіт без прив'язки до кінцевої експортної мети).
Хоча експортерові треба бути свідомим, що за нього бізнес вести ніхто не буде, а без зусиль успіху не досягти.
Тож надалі – до активного просування своєї продукції, участі у виставках, проведення переговорів тощо – український виробник має бути готовий як з фінансової точки зору, так і у контексті зміцнення свого кадрового потенціалу.
Наступним етапом пілотного проекту стане відкриття на індустріальній півночі Італії першого постійно діючого шоу-руму української експортної продукції з безкоштовним її експозиціонуванням на визначений період.
Посольство вже завершило переговори з цього приводу, знайдено відповідне приміщення, досягнуто згоди італійських партнерів.
Перший такий шоу-рум з’явиться ще до кінця поточного року в Падуї (регіон Венето).
У подальшому аналогічні площадки відкриються у Вероні, Неаполі, Барі, Турині та Трієсті.
Посольство розуміє, що запорукою успішної реалізації пілотного проекту є також підготовка експортних пропозицій відповідно до стандартів, правил та традицій регіональних ринків, а також активного ("агресивного") просування продукції на перенасичений європейський ринок.
Часом навіть цікаві пропозиції лишаються без уваги лише через неякісну презентацію та неврахування споживчих настроїв та традицій регіональних ринків.
Іноді українські виробники просто не мають достатньої фаховості для підготовки такої заявки і не уявляють, де можна здобути такі навички.
Тож у подальшому даний пілотний проект може бути розширений для вирішення також і таких питань.
Україна чекає розширення квот для свого товару в рамках Угоди про зону вільної торгівлі з Європейським союзом в 2016 р.
Глава Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін розраховує на збільшення квот для української продукції з боку Євросоюзу в рамках зони вільної торгівлі з ЄС в 2016 р. Україна працює над розширенням квот для українських товарів.
«Ми хочемо розширити квоти, які стосуються зернових, ми хочемо розширити квоти, які стосуються овочів, зокрема, томати. Ми хочемо максимально розширити деякі квоти по м'ясу, і ми хочемо, щоб українська молочна продукція була присутня на ринках», - сказав Клімкін.
За його словами, збільшення квот може відбутися в 2016 р. після повноцінного початку роботи зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Клімкін наголосив, що рішення про розширення квот залежить від політичної волі країн-партнерів.
Менше 100 днів залишилося до відкриття нової сторінки у торговельних та економічних зв’язках між Україною та ЄС.
Враховуючи надзвичайно важливе значення цієї події не лише для історії нашої країни, але й для пересічних громадян, спробуємо максимально подати суспільству інформацію, що пояснюватиме той або інший аспект положень вільної торгівлі.
Тож почнемо з самого початку…
1 січня 2016 року розпочинається тимчасове застосування торговельної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Або іншими словами: розпочне діяти вільна торгівля з державами-членами Європейського союзу.
Що таке торговельна частина Угоди про асоціацію?
Торговельна частина Угоди про асоціацію, або, як прийнято говорити, Угода про вільну торгівлю, охоплює широке коло питань, так або інакше пов’язаних з торговельними аспектами взаємодії між Україною та ЄС.
Положеннями даної частини встановлюються правила та механізми лібералізації торгівлі товарами та послугами, визначаються процедури врегулювання торговельних суперечок, окреслюються інституційні рамки взаємодії сторін в процесі виконання відповідних положень Угоди тощо.
 |
Крім того, на відміну від класичних угод про вільну торгівлю, поглиблений та всеохоплюючий характер лібералізації торгівлі з Євросоюзом також включатиме взаємне поступове відкриття ринків державних закупівель, нові правила конкуренції у двосторонній торгівлі.
Взагалі торговельна частина Угоди про асоціацію нараховує 15 розділів, а також протоколи та додатки до них.
Чому ми говоримо про тимчасове застосування, а не про повноцінну дію положень Угоди?
Тому що відповідно до законодавства ЄС застосування будь-якої угоди, укладеної від імені ЄС та її держав-членів, відбувається лише після того, як Угоду ратифікує Європейський Парламент та парламенти всіх держав-членів Євросоюзу.
Водночас, оскільки формування торговельної політики відноситься до виключної компетенції Європейського союзу, а процедура ратифікації міжнародних Угод усіма державами-членами іноді триває до 5 років, в ЄС приймається рішення щодо початку так званого "тимчасового застосування" відповідних положень таких Угод до закінчення процедури ратифікації усіма державами-членами.
З формальної точки зору, для вітчизняного експортера або імпортера тимчасове застосування нічим не відрізнятиметься від повноцінної дії положень Угоди.
Ратифікація Угоди між Україною та ЄС іде найшвидшими темпами порівняно з іншими аналогічними Угодами.
Так, на сьогодні Угоду ратифікували: Європейський парламент та 22 держави-члени ЄС (в т.ч. які надіслали ратифікаційні грамоти). 4 держави частково завершили процедуру ратифікації (не передали ратифікаційні грамоти). Процес ратифікації не розпочали лише Греція та Кіпр.
Що означатиме початок тимчасового застосування для України?
Для України тимчасове застосування означатиме закінчення дії односторонніх торговельних преференцій ЄС та початок реалізації своїх зобов’язань обома сторонами.
 |
Наприклад, у сфері лібералізації торгівлі це означає, що Україна також розпочне зниження своїх імпортних мит для товарів походженням з держав-членів ЄС.
Що означає вільна торгівля з ЄС для українських виробників та експортерів?
Угода про асоціацію між Україною та ЄС та зокрема її торговельна частина – це не автоматичне збільшення експорту та пожвавлення торгівлі.
Вільна торгівля з ЄС – це можливість:
- вийти на один з найбільших, найпотужніших та найбільш захищених ринків світу, який об’єднує 28 держав Європи з населенням більше 500 млн осіб та достатньо високим рівнем доходів;
- конкурувати на рівних умовах та нарощувати обсяги експорту до одного з найважливіших торговельних партнерів України;
- збільшити коло потенційних споживачів української продукції;
- знайти нових партнерів та диверсифікувати свої експортні потоки з метою мінімізації ризиків у разі неможливості доступу на ринки певних країн СНД.
Чи існують якісь загрози для вітчизняних виробників?
В контексті політичної та економічної ситуації, в якій опинилася сьогодні Україна, лібералізацію двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС супроводжуватимуть ряд потенційних викликів і навіть зовнішніх загроз.
Враховуючи те, що Україна також знижує ставки ввізних мит, на українському ринку очікується певне посилення конкурентного тиску.
Крім того, оскільки ЄС має значно вищі вимоги до якості та безпечності продукції, перед вітчизняними підприємствами, які традиційно були орієнтовані на ринок держав СНД та які шукатимуть вихід на європейський ринок, постане потреба переоснащення та зміни технологій виробництва. В цьому контексті вони можуть стикнутися з браком коштів та необхідністю пошуку партнерів і інвесторів з метою модернізації своїх виробництв.
Крім того, враховуючи поточну політичну ситуацію, це прогнозована торговельна війна з боку РФ, торговельне ембарго на сільгосппродукцію та підвищення ставок ввізних мит РФ.
Що робить уряд для ефективного використання можливостей в рамках вільної торгівлі з ЄС?
Урядом вже багато зроблено, але ще немало залишилось зробить.
Вже давно розпочата робота з гармонізації вітчизняного законодавства в частині технічного регулювання, а також санітарних та фітосанітарних заходів. На завершальному етапі знаходиться реалізація підготовчих заходів для функціонування режиму вільної торгівлі (створено механізми видачі митними органами на безоплатній основі преференційних сертифікатів походження, адміністрування тарифних квот, застосування спеціальних захисних механізмів).
Декілька років поспіль проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота з метою доведення до потенційних експортерів інформації про можливості постачання продукції до Євросоюзу в рамках автономних торговельних преференцій ЄС та тимчасового застосування торговельних положень Угоди про асоціацію.
За період дії автономних преференцій ЄС вітчизняні виробники, зокрема аграрної та харчової галузей, показали наявність в Україні потужного потенціалу розвитку конкурентоспроможного виробництва, а також спроможність до нарощування експортного потенціалу в умовах спаду економіки в цілому та суттєвого зниження промислового виробництва.
Тому з метою підтримки наших виробників запроваджена предметна дискусія з ЄС щодо подальшої тарифної лібералізації.
Крім того, започатковано взаємодію з нашими європейським партнерами щодо пошуку точок дотику у сфері промислової політики.
Окремий напрямок взаємодії – посилення контактів між українським та європейським бізнесом.
Ми готові стати надійним партнером у забезпеченні міжнародних, європейських та регіональних ланцюгів постачань.
Вільна торгівля з ЄС – це не автоматичне збільшення експорту та пожвавлення торгівлі. І ми сподіваємося на активну участь вітчизняних виробників та експортерів у використанні запропонованих можливостей.
![000000image_384.[1]](../../../../media/upload/000000image_384.[1].jpg)
Урядові структури, міністерства та відомства у взаємодії з європейською стороною домовились здійснити низку заходів, які сприятимуть виходу українських компаній на ринки Європейського союзу, повідомила директор Урядового офісу з питань євроінтеграції Наталія Гнидюк.
«Разом із колегами з ЄС ми домовились відкрити сервіс допомоги (export help desk) потенційним українським експортерам, які прагнуть торгувати з ЄС. Проект передбачатиме і значну регіональну складову. Детальна інформація про цей сервіс найближчим часом буде представлена експортерам», - наголосила Наталія Гнидюк.
Вона звернула увагу, що вже з 1 січня 2016 року, тобто з початком дії зони вільної торгівлі, українські компанії отримають доступ до ринків державних закупівель країн Європейського Союзу, загальний річний обсяг яких складає приблизно 1,8 трлн. євро або 14% ВВП, у тому числі 425 млрд. євро – сума укладених договорів у результаті проведення міжнародних тендерів. У зв’язку з цим Урядовий офіс з питань європейської інтеграції розробив для українських виробників електронний буклет «Державні закупівлі в країнах-членах ЄС» з переліком джерел про закупівлі, тендери та міжнародні торги, що проводяться у кожній країні ЄС.
За її словами, профільні міністерства розробляють так звані «дорожні карти» виходу на ринки у найбільш перспективних сферах – аграрній, ІТ, зв’язку тощо.
Блакитна настанова є детальною інструкцією, яка відіграватиме важливу роль в Україні для забезпечення вільного обігу товарів між Україною та Європою в рамках майбутньої Угоди про асоціацію.
«Блакитна настанова» широко використовується на практиці економічними суб’єктами, що провадять свою діяльність на території ЄС, а також новими учасниками ринку з усього світу, які постачають свою продукцію на європейський ринок.
Вона застосовується в державах-членах ЄС, Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та Швейцарії, а також у Туреччині для певних видів продукції.
Блакитна настанова ЄС розрахована для усіх сторін, які беруть участь в процесі вільного обігу товарів у Європейському Союзі, зокрема, законодавців, органів ринкового нагляду, органів акредитації та стандартизації, органів оцінки відповідності, виробників, імпортерів, дистриб’юторів, торгових асоціацій, асоціацій споживачів і профспілок.
«Блакитна настанова» підготовлена проектом «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі.