Європейський союз поки не розглядає питання про збільшення квот на поставку української продукції. Про це повідомила журналістам єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем в Києві.
«Поки не розглядається питання про додаткове збільшення в рамках квот або про надання ще яких-небудь квот», - сказала вона.
Мальмстрем зазначила, що ЄС вже збільшив для України квоти на постачання свинини, яловичини і м'яса птиці, але ці квоти не були відкриті повністю через невідповідність української продукції санітарним вимогам Євросоюзу.
Єврокомісар з торгівлі зазначила, що планує обговорити питання підвищення санітарних стандартів на українську сільгосппродукцію з міністром аграрної політики та продовольства України.
В ході робочого візиту Тимчасового повіреного України в Бельгії Андрія Кузьменка до науково-індустріального парку м.Шарлеруа 12 листопада ц.р. було досягнуто домовленість щодо створення офісу в Бельгії, який би на безоплатній основі сприяв українським компаніям у виході на бельгійський та європейський ринок.
Офісне приміщення з усім необхідним для роботи (телефон, інтернет, робочий комп’ютер) на території науково-індустріального парку у безпосередній близькості від міжнародного аеропорту «Шарлеруа» може бути надане на безоплатній основі на період до 6 місяців.
Така можливість дозволить зацікавленим українським компаніям вивчити перспективи роботи на бельгійському та європейському ринку, запуску окремих проектів у тестовому режимі, що є особливо актуальним з огляду на започаткування з 1 січня 2016 р. зони вільної торгівлі Україна-ЄС. Також цей офіс може використовуватися у якості юридичної адреси компанії в Бельгії.
Крім того, обговорено можливості безкоштовного супроводу українських компаній бельгійськими експертами з метою допомоги при здійсненні необхідних формальностей в контексті організації бізнесу та сприяння при пошуку партнерів, а також оренди офісних та виробничих приміщень за зниженими тарифами.
Науково-індустріальний парк у м.Шарлеруа об’єднує наукові, науково-дослідницькі, професійно-освітні центри та університети на одному майданчику з офісами та промисловими потужностями великих та малих компаній, інкубатором ІТ-фірм, а також відповідну супутню інфраструктуру (конференційні центри, ресторани, готелі, дитячий садок тощо).
Пропонуємо до Вашої уваги інформаційні матеріали для українських підприємств щодо окремих галузей економіки країни, її дозвільної системи та рпотенційних ділових партнерів:
• останніх запитів нідерландських компаній – потенційних імпортерів вітчизняної продукції;
• органів фінансового контролю Королівства Нідерланди;
• дозвільної системи в Королівстві Нідерланди;
• страхування іноземних інвестицій в Нідерландах;
• сільського господарства Королівства Нідерланди;
• молочного сектору Королівства Нідерланди;
• енергетичної галузі Королівства Нідерланди;
• порядку реєстрації суден іноземного походження у Королівстві Нідерланди;
• реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців в Нідерландах.
Мінекономрозвитку продовжує підготовку до початку застосування режиму вільної торгівлі з Європейським Союзом, який вступить у дію з 1 січня 2016 року. Про це говорили вчора під час зустрічі Експертів високого рівня України та ЄС щодо підготовки до початку імплементації режиму вільної торгівлі.
“До початку імплементації режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС залишилося рівно 50 днів. Фінальний відлік включено”, - зазначила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник України Наталія Микольська під час зустрічі.
Керівник підрозділу Генерального Директорату Європейської Комісії з питань торгівлі Люк Девінь, який очолив Сторону ЄС, у свою чергу сказав: “Це поворотна точка в наших відносинах: ми закриваємо партнерство і співробітництво, а відкриваємо роботу над Угодою. Очевидно, що ЄС абсолютно підтримує застосування торгової частини Угоди з 1 січня і ми продовжуємо підтримувати Україну в цьому”.
За словами Наталії Микольської, зараз, після ратифікації угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, зокрема митного контролю, відбувається поетапне впровадження її окремих положень.
“Ви робите вражаючі реформи, ми відмітили позитивні заходи які ви здійснили у сфері торгівлі, зокрема, скасування спеціальних мит на автомобілі з 30 вересня поточного року. Ми вітаємо ваш активний рух в процесі приєднання до угоди СОТ щодо державних закупівель, що дуже позитивно”, - зазначив Люк Девінь.
Українські виробники мають великий потенціал торгівлі з країнами Євросоюзу. Для того, щоб ним скористатися, важливо розуміти технічні вимоги та процедури цього найбільшого в світі спільного ринку.
1. Якими є відповідні директиви та регламенти ЄС для вашого товару?
Огляд усіх директив можна знайти на сайті Європейської Комісії за цим посиланням. Ваш товар може підлягати під різні директиви. Наприклад, машина з електроприладами на дистанційному управлінні підлягає під дію «Директиви щодо машин і механізмів», «Директиви щодо низьковольтного обладнання» та «Директиви щодо електромагнітної сумісності». У такому випадку, одна з директив є «ключовою», відповідно до неї потрібно здійснювати оцінку відповідності. Але основні вимоги інших директив також мають бути дотримані.
2. Як можна дізнатися про вимоги щодо охорони здоров’я та безпеки для мого товару, які зазначаються Директивами ЄС?
Насамперед необхідно, аби виробник разом із фазою розробки товару провів «оцінку ризику». Наприклад, такі вимоги містить Додаток 1 Директиви щодо машин і механізмів у розділі «Загальні принципи»: «Виробник машинного обладнання, або його уповноважений представник має забезпечити проведення оцінки ризику, щоб визначити чи відповідає товар вимогам здоров’я та безпеки, які застосовуються до машинного обладнання». Як саме проводити таку оцінку, пояснює Технічний регламент. У цьому випадку це ISO/TR 14121-2.
3. Які гармонізовані стандарти ЄС застосовуються до вашого товару? Чи відповідають вони українським стандартам?
Заголовки та інші бібліографічні дані гармонізованих стандартів ЄС, що відповідають спеціальним директивам, Європейська Комісія публікує в Офіційному журналі ЄС. Із переліком відповідних стандартів, можна ознайомитися за цим посиланням.
В Україні багато гармонізованих стандартів ЄС було прийнято як національні стандарти. Перелік цих гармонізованих стандартів можна переглянути на цьому сайті.
4. Чи хочу я застосувати ці стандарти до мого товару?
Виробник самостійно може вирішувати, чи застосовувати гармонізовані стандарти ЄС повністю, частково чи не використовувати взагалі. Така можливість вибору дає поштовх до більшого технологічного розвитку, ніж якщо б застосування стандартів було обов’язковим.
Якщо виробник повністю застосовує гармонізовані стандарти ЄС та якщо ці стандарти відповідають основним вимоги здоров’я та безпеки, виробник отримує певні переваги завдяки презумпції відповідності. Вона передбачає, що у випадку будь-яких сумнівів щодо відповідності товару основним вимогам здоров’я та безпеки органи ринкового нагляду зобов’язані самостійно визначити відповідність чи невідповідність товару цим вимогам.
5. Які процедури оцінки відповідності можуть/повинні бути застосовані?
Залежно від ризику, пов’язаного з використанням товару, директиви ЄС можуть містити дуже різні процедури оцінки відповідності. У деяких випадках різні процедури оцінки відповідності описані в одній директиві. З неї виробник має обрати одну процедуру, в залежності від категорії товару та ризику, пов’язаного з його використанням. Огляд та детальний опис усіх можливих процедур оцінки відповідності поданий у Додатку ІІ Рішення № 768/2008/EC (див. за посиланням).
6. Чи повинен я залучати європейський «нотифікований орган» та де можна його знайти?
Залежно від ризику, пов’язаного з використанням товару, процедури оцінки відповідності можуть вимагати участі нотифікованого органу (який засвідчує відповідність товару вимогам законодавства ЄС). Якщо участь нотифікованого органу є необхідною, виробник вільний обирати будь-який орган, уповноважений для цієї товарної групи від будь-якої країни ЄС. Повний перелік нотифікованих органів і груп товарів доступний на веб-сторінці NANDO порталу Європейської Комісії.
7. Що таке «Декларація відповідності Європейської Комісії»? Хто має її готувати?
Декларація відповідності Європейської Комісії є юридичною заявою виробника або його уповноваженого представника. Вона підтверджує, що товар відповідає усім положенням відповідної директиви.
Декларація відповідності має бути оформлена виробником або його уповноваженим представником в ЄС та має супроводжувати товар до моменту його передачі споживачу. Декларація має бути оформлена на одній або декількох офіційних мовах ЄС.
8. Як зробити маркування CE для мого товару перед експортом до ЄС?
Директиви ЄС вимагають маркування товару знаком відповідності CE перед виходом на ринок. Залежності від директиви, знак відповідності CE може містити також ідентифікаційний номер уповноваженого органу, який, наприклад, був залучений до процедури оцінки відповідності або займався оцінкою і контролем системи управління якістю.
9. Якими є мої зобов’язання як виробника до та після експорту продукції до ЄС?
Виробник гарантує відповідність своєї продукції чинному законодавству ЄС, незалежно від того, чи розробляв і виготовляв він продукцію самостійно, чи товар виготовляється під його ім’ям або торговельною маркою. У випадку залучення субпідрядних організацій, виробник повинен здійснювати загальний контроль над товаром.
Відповідно до певних актів законодавства, виробник може бути зобов’язаний виконати тестування зразків продукції в кінці виробничого циклу, або зразків продукції, вже виведеної на ринок.
Якщо продукція становить ризик, виробники повинні негайно поінформувати про це компетентні національні органи держав-членів, на території яких була розміщена така продукція. Виробник повинен надати компетентному національному органу всю інформацію і документацію, необхідну для підтвердження відповідності продукції.
Особа, яка розміщує на ринку ЄС продукцію, що була у вжитку, з третьої країни, або будь-яку продукцію, розроблену чи виготовлену для ринку ЄС, повинна взяти на себе роль виробника.
Якщо імпортер або дистриб’ютор модифікує продукцію або постачає продукцію під своїм ім’ям, то він вважається виробником.
12-13 листопада 2015 р. Торгово-промислова палата України разом із регіональними ТПП за підтримки органів державної влади, таких як Міністерство закордонних справ України, Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Державна фіскальна служба України, Державна регуляторна служба України, Київська міська державна адміністрація, Академія фінансового управління Міністерства фінансів України, а також у співпраці з представниками бізнесу – Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України, Українською спілкою промисловців та підприємців, Американською торгівельною палатою в Україні та іншими проводить Першу міжнародну торгово-промислову конференцію «Експортно-імпортні відносини Україна – ЄС 2016: готовність влади та бізнесу».
Даний захід проводиться для вітчизняних та іноземних експортерів/імпортерів і тих підприємств, які мають намір вивести свої товари і послуги на ринки Європейського союзу та країн світу, а також покращити умови ведення бізнесу з європейськими партнерами та залучити інвестиції в Україну.
Програмою конференції передбачено проведення гала-сесії "Зоана вільної торгівлі Україна-ЄС: чи готова до неї Україна? Звіримо годинники" за участю членів Уряду, іноземних гостей, фінансово - кредитних агентств, представників бізнесу. Загалом планується провести:
панельні дискусії:
- державна та недержавна підтримка національного експорту до Єс та країн світу- чи існує вона в Україні? Проблемні питання експорту/імпорту товарів та послуг до/з ЄС.
- державна та недержавна підтримка національного експорту до Єс та країн світу- чи існує вона в Україні? Митно-фіскальні питання, технічні питання, модернізація виробництв
- роль і місце фінансового сектору у забезпеченні міжнародної торгівлі. Як компенсувати відсутність ЕКА в Україні?
круглі столи, зокрема з питань готовності України до запровадження Угоди про Зону вільної торгівлі з ЄС,
а також проведення другої частини заходу - тренінг з директором CTA Economic & Export Analysts (Сполучене Королівство) Марком Геллером (13 листопада 2015 р.).
До участі у заходах Конференції в якості спікерів запрошені представники низки Генеральних директоратів Європейської Комісії (Люк Девін), Представництва Європейської Комісії в Україні (Ян Томбінський) та Європейського банку реконструкції та розвитку, Генерального директорату Європейської комісії з питань здоров’я і харчової безпеки (Рамунас Фрейґофас), а також міжнародні експерти, зокрема, д-р Ганс Янус, єдиний уповноважений член правління Euler Hermes Deutschland AG (1994 – 2014 рр.), відповідальний за державні експортно-кредитні гарантії ФРН, Томас Баум, Співголова Експортно-кредитного агентства Німеччини з питань андеррайтингу та управління ризиками. Також запрошені керівники і СЕО провідних українських та іноземних компаній, інвестиційних та інших фондів, що займаються фінансовою і технічною допомогою, міжнародних і вітчизняних страхових компаній, фінансово-банківських організацій.
У Конференції братимуть участь представники дипломатичних установ країн ЄС в Україні, які зможуть надати вичерпну інформацію щодо ведення бізнесу з контрагентами в зазначених країнах.
Основною метою Конференції є «звірення годинників» напередодні набуття чинності Угоди про ЗВТ між Україною та ЄС. В рамках заходу мають бути розглянуті проблемні питання, зокрема, щодо експорту/імпорту товарів та послуг до/з ЄС, наявність державної та недержавної підтримки національного експортера, митно-фіскальні питання, технічне регулювання, модернізація виробництв відповідно до стандартів ЄС, створення в Україні експортно-кредитного агентства, надання українським експортерам фінансової підтримки тощо.
Запрошуємо вас взяти участь у даній Конференції.
Місце проведення: м. Київ, вул. В.Житомирська, 33, Конгресно-виставковий центр ТПП України Chamber Plaza
Більше інформації: http://www.exportua-forum.com/#sthash.0UXh6tT2.dpuf
З 1 січня 2016 року почне функціонувати поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка, без сумніву, відкриває нові можливості для українського бізнесу в ЄС та європейського бізнесу в Україні.
Закласти основу для використання цих можливостей наш бізнес має змогу вже сьогодні, використовуючи один з ефективних інструментів ЄС з пошуку партнерів за кордоном. Йдеться про проект Європейського Союзу "Європейська мережа підприємств" (EEN), який є одним із проектів Рамкової програми ЄС з підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств "COSME", що реалізується Європейською комісією.
Що собою являє EEN?
Це найбільше у світі бізнес-співтовариство, яке об’єднує близько 600 організацій з підтримки інтернаціоналізації підприємництва, залучення інвестицій та трансферу технологій у 63 країнах світу.
Учасниками Мережі є бізнес-асоціації, торговельні палати, відповідні державні установи, бізнес-акселератори, інвестиційні банки, технопарки та наукові інститути. Кількість фахівців, які безпосередньо працюють над реалізацією цілей даного проекту, перевищує 4500 осіб.
Всі учасники Мережі об’єднуються у консорціуми за країновою/регіональною ознакою. Відбір партнерів EEN здійснюється Європейською комісією на конкурсній основі раз на 5 років (останній проводився у січні 2015 року).
Що власне стоїть за статусом партнера і чим ці партнери займаються в рамках EEN?
Основні їх функції включають надання консультативних послуг компаніям країни/регіону, які вони представляють, щодо доступу на ринок ЄС та інших країн EEN (тарифне й нетарифне регулювання, оптимальні моделі виходу), щодо наявних інструментів фінансової допомоги, питань захисту прав інтелектуальної власності, комерціоналізації інновацій тощо.
Партнери також відповідають за інформування про програми ЄС, в яких компанії та інші організації відповідних країн можуть брати участь (зокрема, Горизонт 2020, КОСМЕ та ін.), надають підтримку в пошуку партнерів для спільної участі в цих програмах (формування консорціуму), роз'яснюють правила та тендерні процедури.
До обов'язків партнерів входить також сприяння налагодженню бізнес-контактів шляхом організації бізнес-візитів компаній в інші регіони світу, інших В2В заходів в ЄС та за його межами (у т.ч. під час міжнародних виставок), робота з електронною базою комерційних та технологічних пропозицій EEN.
Як правило, партнери EEN мають певну галузеву спеціалізацію. В рамках Мережі функціонує 17 секторальних груп, до складу яких входять від 10 до 60 організацій. Саме на базі вказаних груп відбувається взаємодія між партнерами, здійснюється обмін різноплановою інформацією, готуються спільні В2В заходи та закордонні візити компаній.
Щорічно учасниками секторальних груп організовується понад 22 тис. В2В заходів, більша частина яких також відкрита для участі українських підприємств (з їхнім переліком можна ознайомитися у відповідному розділі сайту EEN).
Іншим ефективним інструментом EEN з пошуку партнерів для бізнесу є відповідна електронна база комерційних та технологічних пропозицій (профілів). Право розміщення таких профілів мають виключно авторизовані учасники.
На згаданому майданчику партнери Мережі щотижня публікують від 200 до 250 профілів своїх компаній. Ця база даних є публічною, втім, для отримання контактної інформації щодо замовника профілю зацікавлена компанія має звернутися до локального партнера EEN.
Отже, буде зайвим переконувати, що такий широкий вибір можливостей є реально дієвим майданчиком для просування українських бізнес-інтересів.
Найголовніше, Україна вже бере участь в EEN. Щоправда, поки лише як третя країна, що певним чином обмежує нашу активність.
Але після очікуваного приєднання України до програми КОСМЕ український консорціум стане повноцінним учасником Мережі, а вітчизняні компанії отримають рівні з європейськими права доступу до усіх інформаційних ресурсів, маркетингових досліджень та допоміжних інструментів Європейської комісії з інтернаціоналізації бізнесу, що фінансуються в рамках КОСМЕ.
Згаданий український консорціум складається з восьми авторизованих партнерів Мережі: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, МЗС України через Представництво України при ЄС, Торгово-промислової палати України, Інституту фізики НАН України, Національного університету ім. Тараса Шевченка, Київського центру інвестицій, Всеукраїнської громадської організації "Споживач", Нової міжнародної корпорації.
Хоча український консорціум перебуває на етапі становлення, вже у ближчому майбутньому очікується створення контактних пунктів EEN у більшості регіонів України.
Український консорціум вже має доступ до всіх електронних інструментів Мережі, а українські підприємці можуть безкоштовно скористатися її можливостями.
З практики Представництва України при ЄС з використання інструментів EEN вже зараз можна дати кілька порад підприємцям як працювати з Мережею:
- Якщо ви шукаєте кооперації за кордоном, передусім в ЄС, спочатку ознайомтеся з електронною базою існуючих профілів EEN.
- У разі зацікавленості в одному або кількох з них зробіть запит (натисніть кнопку "request more information"), обравши одного з українських партнерів EEN та заповнивши відповідні форми.
- Ваш запит потрапить до визначеного вами українського партнера, який отримає необхідні контакти іноземного замовника профілю та передасть їх вам.
- Якщо ви не знайшли нічого і хочете створити власний профіль, зверніться до одного з українських партнерів Мережі, використовуючи контакти, опубліковані на сайті EEN (враховуйте, що EEN – це не дошка оголошень. Компанії, профілі яких публікуються, мають відповідати певним критеріям).
- Якщо вас цікавить той чи інший захід, що організовується іноземними партнерами EEN, повідомте про це одного з українських учасників Мережі – в деяких заходах ви можете брати участь самостійно, в інших необхідним є залучення локального партнера.
- Якщо ви кластер, бізнес-асоціація чи інша організація, що представляє компанії, орієнтовані на зовнішньоекономічну діяльність, та хочете, наприклад, організувати бізнес-візит своїх членів в інший регіон за межами України або більше дізнатися про інші можливі варіанти співпраці з EEN – також зв’яжіться з українськими партнером Мережі для отримання додаткової інформації.
Слідкуйте за оновленнями сторінки українського консорціуму EEN у Facebook. Наступного року буде створено окремий веб-сайт.
Перерахована підтримка надається українському бізнесу безкоштовно, але витрати, пов'язані з участю компаній у В2В заходах, не покриваються.
Також важливо знати, що згідно з правилами роботи EEN (встановлені Європейською комісією) кожен з підприємців, який звертається по допомогу, має зобов’язання інформувати обраного ним партнера Мережі щодо подальшого розвитку його відносин з кожною компанією, контакти якої він отримав від учасника EEN – мова йде про загальні відомості щодо факту започаткування співпраці (або його відсутності) без деталізації комерційних подробиць.
Отже, що можна було б порадити українському бізнесу? Не чекати 2016 року, коли розпочнеться застосування положень Угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі, а вже зараз скористатися можливостями для встановлення контактів з європейськими партнерами з тим, щоб з наступного року в рамках цих зв’язків використати переваги ПВ ЗВТ.
Європейський Союз заблокував експорт української кондитерської продукції, що містить горіхи, оскільки українські виробники не можуть отримати необхідні сертифікати безпечності.
Про це розповіла заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.
За її словами, проблема виникла внаслідок повільного реформування українських відомств, що видають сертифікати відповідності. "На цих сертифікатах повинна бути печатка СЕС (санітарно-епідеміологічна служба), але тепер вони її не ставлять, оскільки ці повноваження переходять до нового відомства, яке поки не запрацювало",- пояснила вона.
За словами Владислави Рутицької, в уряді мають намір вирішити цю проблему в найкоротші терміни. "Зараз ми разом з експертами Міжнародної фінансової корпорації терміново готуємо всі необхідні закони і підзаконні акти, щоб якомога швидше вирішити цю проблему",- пояснила вона.
Під заборону потрапила продукція всіх українських кондитерських підприємств.
За 7 місяців 2015 року Україна експортувала сільськогосподарської продукції до ЄС на загальну суму близько 2 млрд доларів США.
Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС займали зернові злаки (кукурудза, пшениця, сорго), олія (соняшникова, соєва, ріпакова), насіння олійних культур (соя, насіння ріпаку, соняшнику), плоди, горіхи.
Проте перепоною для повної переорієнтації вітчизняного агросектора на Європу є режим автономних торговельних преференцій, у рамках якого на певні позиції української продукції встановлені квоти – граничні обсяги, що можуть бути поставлені до ЄС без сплати ввізного мита. Під час наступних експортних поставок ввізне мито має бути сплачене на загальних підставах, що найчастіше стає непосильною ношею для вітчизняних виробників.
На кінець вересня поточного року за деякими позиціями аграрної продукції вже вичерпано квоти або виробники наближаються до їх закриття.
Зокрема, це стосується меду, ячмінної крупи, борошна, обробленого зерна зернових злаків, оброблених томатів, виноградного та яблучного соків, вівса, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці та ячменю.
Варто зазначити, що активізація експорту до Європи – це найкращий індикатор того, що українська продукція відповідає найсуворішим світовим стандартам якості. А це в свою чергу – перепустка й на інші ринки.
Представництво ЄС в Україні запускає новий проект UopenEU у соціальних мережах. UopenEU – це додатковий інформаційний ресурс про новації і можливості, що з’являться в українського бізнесу після вступу в дію DCFTA, на сторінках Facebook, VK та Twitter.
Створення глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (DCFTA) є частиною Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка вступає в дію з 1 січня 2016 року.
Відтак на Україну чекають зміни у всіх сферах торговельних відносин з Європейським Союзом: від переоснащення виробництва, підвищення вимог до якості і безпеки продукції, посилення захисту інтелектуальної власності, до змін у звітності та обліку. Результатом зазначених перетворень стане наближення українського бізнесу до єдиного європейського ринку, що становить більше півмільярда споживачів із однією з найвищих купівельних спроможностей у світі (близько 38 тис євро середньорічного доходу на 1 особу).
У сьогоденному глобалізованому світі з безмежними можливостями для спілкування, успішність будь-яких змін на державному рівні залежить від поінформованості населення про них та розуміння перспектив, які вони відкривають.
Тому шукайте на сторінках «UopenEU» в Twitter, Facebook та VK цікаву та актуальну інформацію, яка допоможе вам в розвитку власного бізнесу на єдиному європейському ринку: коментарі вітчизняних і міжнародних експертів, урядовців, представників Європейського Союзу, бізнесменів та активістів. Історії успішних українських компаній, які вже торгують з європейськими країнами. Стартапи, розроблені і захищені за міжнародними стандартами. Нові правила справжньої конкуренції! . Доступ до держзакупівель в країнах-членах ЄС. Вільні від конкуренції торговельні квоти і боротьба за збільшення наявних. Про всі складні проблеми будемо говорити простою та зрозумілою мовою у соціальних мережах, відповідати на запитання та коментарі читачів.
UopenEU у соцмережах:
Facebook: www.facebook.com/U-open-EU
VK.com: vk.com/uopeneu
Twitter: twitter.com/UopenEU