Станом на 15 липня 2016 р європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 86,3 тис. т українського ячменю в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 198,1 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 79,25% від річної безмитної квоти. Квоти на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т і пшениці в розмірі 950 тис. т було обрано імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1,55 млн. т, тобто використання квоти становить 96,76%.
Станом на 8 липня 2016 р європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 30,0 тис. т українського ячменю в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 111,8 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 44,72% від річної безмитної квоти. Квоти на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т і пшениці в розмірі 950 тис. т було обрано імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1 , 46 млн. т, тобто використання квоти становить 91,4%.
Станом на 1 липня 2016 р європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 5,0 тис. т українського ячменю в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 81 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 32,72% від річної безмитної квоти. Квоти на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т і пшениці в розмірі 950 тис. т було обрано імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1,43 млн. т, тобто використання квоти становить 89,5%.
Представництво ЄС в Україні представляє нову сторінку «ЄС проти дезінформації» (EU vs Disinformation) у Facebook.
На сторінці з’являтимуться різні історії, відео та цікаві факти з метою підвищення рівня поінформованості громадськості щодо прокремлівської дезінформації. Пости на сторінці будуть достатньо простими, подаватимуться російською та англійською мовами; вони будуть спрямовані на ширшу аудиторію.
До уваги підприємств-експортерів Базовий посібник з Інтернаціоналізації бізнесу та виходу на ринки Європейського Союзу Олега Мірошниченка, в якому зібрано не лише кращий міжнародний досвід по експорту та веденню бізнесу на європейських ринках, а надано і багато практичних прикладів в т.ч. з практики українського бізнесу та успіхів експортерів.
З метою розповсюдження інформації серед малих та середніх аграрних виробників щодо умов доступу до ринків Європейського Союзу Центр підтримки експорту підготував Практичний довідник аграрного експортера до ЄС. Презентація посібника відбулася 9 червня 2016 року в рамках круголого столу "Зона вільної торгівлі: що потрібно знати аграріям, щоб вийти на європейський ринок?", який відбувся за ініціативи ГО "Ліга інтернів" та за підтримки проекту Агроторгівля України.
Довідник аграрного експотрера розроблено за підтримки Федерального міністерства продовольства і сільського господраства Німеччини в рамках проекту "Агроторгівля України" та у співпраці з експертами Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" та експертами Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Він є першим випуском із серії довідників, які планує робити Центр підтримки експорту в рамках реалізації проекту. Попередньо заплановано публікацію принаймні ще двох аналогічних посібників.
Станом на 10 червня 2016 р європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 11,65 тис. т українського ячменю в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 25,9 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 10,38% від річної безмитної квоти. Квоти на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т і пшениці в розмірі 950 тис. т було обрано імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1,38 млн. т, тобто використання квоти становить 86%.
За два місяці торгівлі з Євросоюзом, Україна наростила обсяг експорту, проте в грошовому еквіваленті експорт зменшився. Про це розповіла віце-прем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
"Що стосується конкретних цифр торгівлі з ЄС, то за перші два місяці дії ЗВТ з ЄС у нас склалася така ситуація, що в грошовому вираженні наш експорт зменшився, але в той же час кількісно він виріс. Вартісний обсяг експорту товарів до країн ЄС зменшився на 2,1%, проте фізичний обсяг збільшився на 5,5%", - розповіла віце-прем'єр.
Вона також назвала причини, за якими спостерігається така тенденція.
"Основні причини першого - падіння світових цін на сталь, залізну руду, добрива, зернові. А іншого - збільшення попиту на сировинну продукцію в ЄС через зростання їх власної промисловості за січень-лютий 2016 на 1,8%", - зазначила вона.
Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що зараз ведуться переговори про допомогу малому та середньому бізнесу, який давав би і можливість навчання, отримання методичних рекомендацій, і в той же час доступу до дешевих кредитних ліній.
"Щоб наш бізнес міг отримувати ці невеликі кредити для першого кроку на європейський ринок, думаю, це питання двох місяців", - додала вона.
Станом на 27 травня 2016 р європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 3,5 тис. т української пшениці в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 14,3 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 5,72% від річної безмитної квоти. Квота на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т і квота на імпорт пшениці в розмірі 950 тис. т була обрана імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1,36 млн. т, тобто використання квоти становить 85,27%.
З 1 січня 2016 року в Україні офіційно почала діяти поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС. Але фактично багато економічних положень Угоди про асоціацію запрацювали ще до того. Від весни 2014 року діяли автономні торговельні преференції Євросоюзу, з листопада 2014 застосовуються положення Угоди про економічну та галузеву співпрацю.
Тому вже зараз можна не тільки обговорювати можливості, але й аналізувати перші наслідки запровадження Угоди для економіки України.
Угода впливає на експорт, на імпорт (останній можна буде оцінити лише за результатами 2016 року), на прямі іноземні інвестиції та інші канали надходження капіталу. Вплив на економічні відносини всередині країни стосується бізнес-клімату, конкурентоспроможності, продуктивності тощо. Але ці впливи мають різний часовий горизонт. Обнуління мита стимулює відносно швидку реакцію бізнесу. Натомість гармонізація законодавства зазвичай має розтягнуту в часі дію, а отже, наслідки видно не одразу. Ми зосередимось на наслідках, які вже можна простежити. Це – в першу чергу вплив на зовнішню торгівлю.
Дані статистики: що змінилося?
У 2015 році обсяги торгівлі між Україною та рештою світу стрімко скорочувалися, не оминула ця тенденція й торгівлю з ЄС.
За даними Держстату, експорт товарів та послуг в ЄС склав 15,9 млрд доларів США, що на 24% менше, ніж попереднього року, а імпорт – 18,0 млрд доларів США, це на 26% менше у вимірі рік до року.
Втім, скорочення торгівлі з ЄС було не таким стрімким, ніж з іншими країнами світу. У 2015 році обсяг торгівлі з ЄС становив 37% загального обсягу торгівлі України, це найвищій показник за останні двадцять років.
В експорті товарів та послуг частка ЄС складає 33%, в імпорті – 42%.
Товарна структура експорту України в ЄС залишалась сталою протягом останніх років, незважаючи на економічні шоки.
Близько третини займає продукція сільського господарства та харчопрому, в першу чергу зернові, насіння олійних культур та рослинна олія. На другому – експорт чорних металів та виробів із них (22% експорту в 2015 році), на третьому – електричні та механічні машини (14%), переважно за рахунок електричного обладнання.
Зниження ввізних мит ЄС не призвело до різких змін у структурі торгівлі, бо нижчими митами в першу чергу скористались ті виробники, які вже експортували до ЄС.
Структурні ж зрушення стануть помітнішими лише за кілька років, адже встановлення нових зв’язків та просування нових товарів забере час.
Ввізні мита
За оцінками МЕРТ, в рамках автономних торговельних преференцій (АТП) були обнулені мита ЄС на 94,7% товарної номенклатури промислових товарів
По 83,4% сільгосптоварів та товарів харчопрому ЄС скасував мита, ще щодо 15,9% почали діяти так звані тарифні квоти.
Це не означає заборони на експорт, але при перевищенні тарифної квоти застосовується мито.
За розрахунками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), середня ставка мита для українських товарів впала з 4,9% до 0,5%, середньозважена – з 5,0% до 2,6%.
Найсуттєвіше скорочення – в сільгоспсекторі та легкій промисловості.
Саме ці галузі отримали найбільші стимули для активізації експорту в ЄС.
Водночас збереглися ненульові мита на кілька товарних груп – взуття, головні убори; вироби з каменю, гіпсу тощо; продукти рослинного походження та транспортні засоби тощо.
Надалі поступово відбуватиметься зниження мит на ці товари.
Доступ на ринок ЄС для продукції тваринництва
Для частини товарів скасування мит не означає автоматичного покращення доступу, бо для виходу на ринок треба також виконати вимоги щодо безпечності продукції.
Найсуворішими є вимоги до продукції тваринництва, де нині доступ на ринок ЄС надається кожному підприємству індивідуально, після тривалої перевірки.
Та за останні роки України досягла прогресу в отриманні дозволів на експорт окремих видів продукції тваринного походження.
Зокрема, наприкінці 2015 року українські виробники молока та молочних продуктів нарешті завершили процедури підтвердження та були зареєстровані як постачальники продовольчих товарів в ЄС, що створює додаткові можливості для переорієнтації експорту з ринку Росії.
Станом на початок 2016 року українські виробники мають право на постачання в ЄС семи з п’ятнадцяти категорій харчової продукції тваринництва та восьми з десяти категорій побічних продуктів тваринного походження. Щодо кількох інших товарів підготовка до виходу на ринок ЄС триває.
Та незважаючи на зростання кількості експортерів до ЄС, їхня частка у загальній кількості виробників вкрай низька.
З іншого боку, це означає, що Україна має потенціал для подальшого нарощування експорту.
Тарифні квоти
Частиною домовленостей в рамках УА стали так звані тарифні квоти.
В рамках тарифних квот передбачені нульові ставки ввізного мита, а поза їх обсягами до товарів застосовуються ті самі мита, які діяли й раніше, до Угоди про асоціацію.
Передбачено 36 категорій товарів, до яких ЄС застосовує тарифні квоти, зокрема:
• низка продуктів тваринного походження: від м’яса до меду;
• продукти рослинного походження: зерно, гриби, часник тощо;
• кілька позицій готових харчових та інших продуктів, наприклад цукор, сік, оброблені томати, етанол та цигарки.
Використання тарифних квот є дуже нерівномірним. Серед 36 товарних категорій, щодо яких в ЄС діють тарифні квоти, протягом 2015 року було повністю використано 9 тарифних квот, 11 – частково, а 16 не використовувались взагалі.
Виникає питання, наскільки система тарифних квот стримує зростання експорту.
Аналіз застосування тарифних квот протягом дії АТП свідчить: наразі немає достатніх доказів того, що застосування мит поза обсягами тарифної квоти носить обмежувальний характер.
Чотири з дев’яти товарів, тарифна квота щодо яких повністю використана, експортувались до ЄС в обсягах, які в 2-20 разів перевищують обсяг квоти. Це – кукурудза, сік, мед та ячмінна крупа і борошно.
Очевидно, що для цих товарів чинні ввізні мита не є "заборонними".
Є три товари, щодо яких до середини 2015 року існувала гіпотеза, що мита понад обсяги квот є зависокими для продовження експорту – м’яка пшениця, оброблені томати та м’ясо птиці.
Однак статистика 2015 року не підтверджує цю гіпотезу: експорт для всіх трьох товарів перевищив обсяг квоти.
У 2015 році, на відміну від 2014, Україна повністю використали квоти на ще два товари – овес та цукор. Рівень їх експорту був близький до обсягу квоти, і це знову дозволяє зробити припущення про потенційно обмежуючий вплив ввізних мит.
Але зробити остаточний висновок поки неможливо. Треба продовжити спостереження.
Перегляд обсягу тарифних квот буде можливий за кілька років після початку застосування ПВЗВТ. До того часу у нас буде достатньо спостережень для обґрунтованих висновків щодо обмежуючого характеру мит поза квотою.
Між тим, часом причиною невикористання квот є недостатнє внутрішнє виробництво та/або існування інших, економічно привабливіших ринків.
Детальні дані: чи всюди падіння було рівномірним?
Хоча сумарні показники експорту в 2015 році скоротилися, за окремими позиціями не все так однозначно.
За динамікою експорту до ЄС всю товарну структуру можна умовно поділити на три категорії.
Перша категорія – товари, експорт яких зріс за два роки.
Найшвидшим було зростання експорту продукції тваринного походження, яка виграла від зниження мит, а також нарешті отримала дозволи від ветеринарних служб ЄС. Також збільшився експорт скляних виробів, жирів та олії, деревини та корку та виробів з них, приладів та апаратів, годинників тощо.
Друга категорія – товари, експорт яких за два роки скоротився менше, ніж сукупний показник скорочення експорту в ЄС (22%).
Більшість товарів цієї групи за два роки змінювали тренд від зростання до падіння або навпаки. До цієї категорії можна віднести експорт готових харчових виробів, текстильних виробів, механічного та електронного обладнання, транспортних засобів тощо.
Нарешті, третя категорія – товари, експорт яких за два роки суттєво скоротився.
В цій групі – важливі для української зовнішньої торгівлі товари, такі як продукти рослинного походження (експорт насіння олійних культур впав на 48%!), недорогоцінні метали, продукція хімпрому та мінеральні продукти.
Стрімке зниження експорту тут пов’язано переважно із зовнішньою кон’юнктурою, а саме з падінням світових цін на сировинні товари, а також зі зниження виробничого потенціалу України через фізичну втрату частини виробництв.
Що змінилося після 1 січня 2016 року?
З початку 2016 року замість режиму автономних преференцій застосовується зона вільної торгівлі.
Процес поступової лібералізації торгівлі триватиме десять років, хоча для деяких українських товарів передбачені триваліші перехідні періоди.
У перший рік ПВЗВТ застосовуються ті самі мита, які діяли з 2014 року, в рамка АТП.
Отже, додаткових стимулів для експорту завдяки зниженню ввізних мит початок ПВЗВТ не приніс.
Протягом наступних років відбудеться поступове зниження до нуля низки мит, а також розширення обсягів тарифних квот для кількох товарів, у тому числі меду, пшениці, кукурудзи, соку.
Зниження мит Україною відбуватиметься повільніше, ніж це зробив ЄС.
З 2016 року Україна знизила середнє ввізне мито на промислові товари з 3,8% до 1,1%, а на продукцію сільського господарства та харчової промисловості – з 8,6% до 5,6%. В цілому зменшення та обнуління мит зачепило 70% товарної номенклатури.
В наступні роки мита на промтовари поступово знизяться до нуля, але для частки сільгосптоварів залишаться ненульовими.
Також Україна застосовуватиме тарифні квоти до трьох товарів – двох видів м’яса та цукру.
Окремий режим передбачений для імпорту легкових автомобілів з ЄС. Якщо обсяги імпорту перевищать кілька порогових значень, передбачених Угодою, Київ зможе застосовувати захисне мито протягом 14 років. А отже, є шанс, що повна лібералізація ринку може відбутись лише на початку 2030-х років.
Також зараз в Україні діють кілька експортних мит, у тому числі на живу худобу, шкірсировину, насіння деяких олійних культур, брухт чорних і кольорових металів. Україна поступово знижуватиме їх у торгівлі з ЄС, за десять років ці мита мають бути остаточно скасовані. Однак для кількох товарів можливе застосування додаткового експортного збору, яке розпочнеться, якщо експорт в ЄС перевищить порогове значення.
Нетарифні бар’єри
Мабуть, найважливішим компонентом ПВЗВТ є зближення регуляторних систем України та ЄС, що веде до суттєвого зниження нетарифних бар’єрів у торгівлі.
Домовленості сторін стосуються поліпшення роботи митниць. Передбачена поступова гармонізація системи технічного регулювання України та ЄС.
Це дозволить підписати Угоду про відповідність і прийнятність промислових товарів (АСАА), що знищить технічні бар’єри для виходу цих товарів на ринок ЄС.
Йдеться в першу чергу про продукцію машинобудування, будматеріали, іграшки, пакування та відходи, вибухові речовини цивільного призначення тощо.
Україна вже зараз досягла дуже значного прогресу у виконанні цієї частини Угоди. На початок 2016 року гармонізоване так зване загальне (горизонтальне) законодавство. З 27 галузевих технічних регламентів, передбачених ПВЗВТ, 8 – максимально приведені у відповідність з нормами ЄС, ще 16 базуються на нормах ЄС, але поки не ідентичні їм.
Активно реформуються системи стандартизації, метрології, оцінки відповідності та ринкового нагляду.
Іншою важливою сферою є зближення законодавства України та ЄС щодо санітарних та фітосанітарних заходів.
Поставлена амбітна мета – створити на внутрішньому ринку України систему контролю за безпекою продуктів харчування, яка б відповідала європейській.
Це довгострокова перспектива, яка вимагатиме значних зусиль як з точки зору гармонізації нормативного поля (необхідно буде ввести в українське законодавство норми понад 250 нормативних актів ЄС), так і практичного впровадження нових норм як державними органами, так і підприємствами.
Відбуватиметься також посилення захисту прав інтелектуальної власності.
Висновки
Вже зараз, на початку 2016 року, можна говорити про певні економічні підсумки застосування положень Угоди про асоціацію.
По-перше, відбувається поступова переорієнтація торговельних потоків на ЄС. У 2015 році торгівля товарами та послугами з Євросоюзом складала 37% загального обсягу торгівлі, це – історичний максимум.
По-друге, попри загальне скорочення експорту в ЄС, пов’язане з економічною кризою в країні та падінням світових цін, експорт частини товарів зростав дуже швидкими темпами. Зокрема – товарів тваринного походження.
По-третє, протягом 2014-2015 років експорт товарів, щодо яких діють тарифні квоти, не обмежувався лише обсягами квот. Це дає підстави сподіватись, що часткова лібералізація сприятиме завоюванню ринку, а не стане бар’єром на шляху експорту.
Також, не чекаючи початку застосування ПВЗВТ, у країні відбувались реформи, пов’язані з реалізацією зобов’язань в рамках Угоди. Було досягнуто значного прогресу в реформі технічного регулювання та державних закупівель, однак в більшості сфер попереду ще довгий шлях змін.
Отже, попри дуже складні умови в країні, частина виробників активізувала торгівлю з ЄС, а держава готувала підґрунтя для подальшої економічної інтеграції.
І якщо ані виробники, ані державні органи не припинять своїх зусиль, за кілька років позитивні економічні наслідки реалізації ПВЗВТ мають бути значно виразнішими.