Ключові статті експорту України до Євросоюзу - це сировина та продукти первинної переробки, і тому Україна має сконцентрувати зусилля на тому, щоб залучати інвестиції саме в глибоку переробку та просування товарів з більшою доданою вартістю.

Про це сказала торговий представник України Наталія Микольська.

"Нам потрібно зараз сконцентруватися на тому, щоб інвестиції з ЄС йшли саме на підтримку переробки і просування товарів з більшою доданою вартістю", - сказала вона, зазначивши, що в агросфері, як однієї з головних статей експорту, експорт продукції переробки поступово починає превалювати над сировиною.

Микольська також зазначила, що зростання експорту забезпечений в тому числі за рахунок розвитку транскордонного співробітництва. "У нас найбільше зростання (експорту - УНІАН) по нашим країнам-сусідам - Угорщина, Румунія і Польща", - сказала вона.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, обсяг експорту товарів з України в країни ЄС за 9 місяців поточного року становив 9,76 мільярда доларів. Ключовими статтями експорту стали продукція агропідприємств та підприємств харчової промисловості, металургії, машинобудування, легкої і деревообробної промисловості. Найбільше зростання продемонстрували агросектор і металургія. Зокрема, найбільше зріс експорт олії - на 8,5% і кукурудзи - на 7,2%, зростання експорту напівфабрикатів зі сталі становило 6,7%, руди - 6,3%, прокату - 5,5%, феросплавів - 2,8%.

Джерело

Конкурс есе на будь-яку тему пов'язану з Угодою про асоціацію та Зоною вільної торгівлі між Україною та ЄС

Проект "Розуміємо Угоди про асоціацію між ЄС та Україною,
Молдовою і Грузією" оголошує конкурс есе для молодих дослідників (до 30 років) з Грузії, Молдови та України. Тематика есе повинна стосуватися Угоди про асоціацію та Зони вільної торгівлі. При цьому, для написання есе автор повинен використовувати особисті дослідження чи відовідний досвід.

Вашій увазі пропонується інфографіка про використання європейських квот українськими експортерами, а також додаткові торговельні преференції. Корисна інфографіка розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі.

Ефект для України від додаткових торговельних преференцій, проект регламенту яких був представлений у вересні, під час експорту товарів до Європейського Союзу може становити 100-150 млн доларів.

Про це повідомила на конференції з міжнародної торгівлі торговий представник України Наталія Микольська.

"Ефект від очікуваних додаткових преференцій може становити 100-150 млн доларів", - сказала вона.

Микольська також заявила, що це не максимальний ефект, який Україна могла б отримати, відзначивши при цьому важливість самого факту можливості отримання додаткових преференцій.

Вона нагадала, що преференції поширюватимуться, зокрема, на добрива, взуття, вироби з міді, ряд зернових, мед.

Джерело

Проект Європейського Союзу «Вдосконалення системи контролю харчових продуктів в Україні» презентував європейське законодавство у сфері санітарних іфітосанітарних заходів та настанови з питань експорту до ЄС. 

Настанови, призначені для компетентних органів та операторів ринку, стосуються правил ЄС щодо імпорту та транзиту живих тварин і продуктів тваринного походження з третіх країн, а також основних питань, пов’язаних із вимогами до імпорту, новими правилами гігієни та заходами офіційного контролю харчових продуктів.

«Угода про Асоціацію між Україною та ЄС з її Поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі відкриває для українських виробників нові можливості, проте і нові виклики перед ними постають також. Діяльність нашого Проекту направлена на те, щоб допомогти і новоствореному контролюючому органу – Державній службі Україні з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, і виробникам адаптуватися до вимог нового, гармонізованого з європейським харчового законодавства. Так, після 1,5-річної навчальної програми для державних інспекторівДержпродспоживслужби, влітку цього року ми провели серію семінарів для операторів ринку харчових продуктів у всіх областях України, а нещодавно разом із спеціалістами Мінагрополітики започаткували проведення вебінарів. Сьогодні ми презентували європейське законодавство у сфері санітарних тафітосанітарних заходів та настанови, які, сподіваюсь, стануть корисними як і для контролюючого органу, так і для тих операторів ринку, які хочуть експортувати на європейський ринок», - зазначив керівник проекту ЄС Тоні Віл.

Довідково

Проект «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» є частиною фінансованої Європейським Союзом Програми всеохоплюючої інституційної розбудови (Comprehensive Institution Building Programme – CIB) у сфері безпечності харчових продуктів в Україні. Проект розпочав свою діяльність у березні 2014 р. Основною метою діяльності Проекту є сприяння вдосконаленню системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні за принципом «від лану до столу» шляхом приведення законодавства України, інституційної інфраструктури та системи державного контролю у відповідність до регуляторної та адміністративної політики і практик ЄС. 

Джерело

Станом на 25 листопада 2016 року право експорту на ринки Європейського Союзу мають 277 українських підприємств.

Про це повідомляє прес-служба Держсповживслужби.

"Ми бачимо прогрес у просуванні вітчизняного виробника на ринок Європейського Союзу. Так, зараз 277 українських підприємств мають право експортувати свою продукцію на європейський ринок, з них 97 - підприємства, що виробляють харчову продукцію, 180 - підприємства, які виробляють продукти нетваринного походження", - повідомив голова Держспоживслужби Володимир Лапа.

При цьому він уточнив, що із зазначених 97 підприємств-виробників харчових продуктів: 7 - виробники м'яса птиці і продуктів з нього, 19 - риби і рибопродуктів, 2 - яєць і яйцепродуктів, 49 - меду бджолиного, 5 - жаб'ячих лапок і равликів, колагену 1, кишкової сировини - 1.

Крім того, в поточному році 13 українських підприємств були схвалені на експорт в ЄС молока та молочних продуктів.

Джерело

Експорт виробленої в Україні продукції до країн Європейського союзу зріс на 5,2% у період з вересня минулого року до серпня 2016-го.

Про це заявив представник профільного директорату Єврокомісії.

"Хочемо підтвердити, що ми дійсно маємо важливі результати. У період із вересня 2015 року по серпень 2016-го ми зафіксували зростання українського експорту до ЄС на 5,2% порівняно з аналогічним попереднім періодом", - зазначив співрозмовник.

У Єврокомісії наголосили, що це є великим досягненням, враховуючи складну ситуацію в Україні.

Нагадаємо, у жовтні Європейська комісія ухвалила рішення запропонувати збільшення розмірів тарифних квот для української сільськогосподарської продукції.

Джерело

Мета цієї книги – зробити правовий зміст Угоди про асоціацію чітко зрозумілим. Вона охоплює всі значні політичні та економічні розділи Угоди, де пояснює зобов’язання, взяті Україною і проблеми, пов’язані з їх реалізацією.

Як унікальний довідник Угоди про Асоціацію та ПВЗВТ між Україною та ЄС, ця книга призначена для професійних кіл, а саме посадових осіб, парламентаріїв, дипломатів, бізнесменів, керівників, юристів, консультантів, аналітичних центрів, громадських організацій, викладачів вузів, тренерів, студентів і журналістів.

Робота над книгою була проведена двома групами дослідників з провідних незалежних аналітичних центрів, CEPS в Брюсселі та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) в Києві, за підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (Sida). Це одна з трилогії Довідників, з двома іншими обсягами, які досліджують аналогічні Угоди про асоціацію між ЄС та Грузією, ЄС та Молдовою.

Книга українською мовою.

Книга є в наявності також англійською мовою.

Джерело

Представництво Європейського Союзу в Україні оголошує старт серії дискусійних клубів в обласних центрах України. Перші дискусійні клуби відбудуться 17 листопада в Житомирі, 25 листопада у Черкасах та 28 листопада у Чернігові. Всього дискусійні клуби охоплять 30 міст України.

Під час зустрічей учасники зможуть познайомитися з провідними фахівцями в галузі енергоефективності, дізнатися про легкі способи заощадження енергії та тепла і стати частиною захоплюючих обговорень про шляхи підвищення потенціалу України у співпраці з ЄС.

Нещодавно арсенал угод поповнився масштабною та всеохопною угодою про вільну торгівлю між ЄС та Канадою (CETA), переговори щодо якої тривали цілих сім років. ЄС називає цю угоду найамбітнішою, оскільки вона передбачає скасування 99% ввізних мит, полегшує доступ до ринків послуг, державних закупівель та створює кращі умови для інвестування. 

Важливо, що СЕТА потенційно може принести вигоду й для України.

З однієї сторони, з січня 2016 року між Україною та ЄС функціонує поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі (DCFTA). Окрім того, Україна зробила безпрецедентний крок у зміцненні міжконтинентальних торгових відносин, підписавши у липні 2016 року угоду про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA).

Із вступом в силу, CUFTA відкриє українським експортерам доступ до 98% канадського ринку товарів, а сама угода містить важливі положення щодо усунення нетарифних бар’єрів, сприяння торгівлі, участі у державних закупівлях тощо. 

Отже, які ж саме переваги може отримати Україна від трикутника вільної торгівлі "Україна – Канада – ЄС"?

                                                     Взаємне усунення нетарифних бар’єрів у торгівлі

ЄС та Канада – розвинені країни з високими, проте неоднаковими стандартами щодо якості та безпеки товарів, їх маркування, пакування, тощо. На практиці ці вимоги нерідко стають нетарифними бар’єрами у міжнародній торгівлі.

СЕТА містить важливі положення щодо добровільного наближення стандартів та інших вимог між ЄС та Канадою. Одночасно вона містить застереження, що жодна країна не повинна знижувати свої вимоги щодо якості та безпеки товарів.

Безпрецедентною є наявність окремого розділу угоди, що стосується питань зближення технічних регламентів та стандартів, починаючи зі стадії їх розробки. Це дозволить мінімізувати різницю у регуляторних підходах ЄС та Канади.

Варто зазначити, що CUFTA так само передбачає, що технічні регламенти та процедури оцінки відповідності не мають створювати додаткових перешкод на шляху вільної торгівлі між Україною та Канадою, а розробка відповідних вимог має бути максимально прозорою.

Наближення та взаємне визнання технічних регламентів та стандартів між ЄС та Канадою має важливе значення й для українських експортерів.

Адже перед Україною зараз стоїть завдання адаптації українського законодавства до вимог ЄС. Масштабне зближення з європейськими стандартами стосується не лише тих підприємств, які експортують товари до ЄС. Воно стосується виробників в цілому, оскільки запроваджуються нові правила гри для всіх.

Наразі в Україні розроблена стратегія наближення санітарних та фітосанітарних норм до вимог ЄС, окремо ухвалена стратегія реформування сфери технічного регулювання із скасуванням радянських ГОСТів та запровадженням європейських вимог до якості та безпеки товарів.

Виробництво українських товарів за європейськими стандартами значно полегшить доступ українських товарів до ринку Канади, сприятиме взаємному визнанню результатів оцінки відповідності та зменшить вартість експорту через зменшення витрат на адміністративні процедури.

Навіть зараз експортерам, які мають усі необхідні сертифікати для експорту в ЄС, набагато легше вести переговори з канадськими партнерами.

                                                          Звідки й куди? Правила походження товарів

Двосторонні угоди про вільну торгівлю встановлюють більш сприятливі умови торгівлі, але лише між країнами, які є сторонами відповідної угоди.

Наприклад, товар, ввезений в Канаду з України, не можна реекспортувати до США без мита, оскільки його походження є українським, а не канадським.

Способом відфільтрувати товари, які можна імпортувати за зниженими або нульовими ставками ввізного мита, є правила походження товарів. При цьому кожна угода про вільну торгівлю містить свої власні правила визначення походження, які враховують специфіку міжнародної торгівлі країн, що підписали угоду.

Як правило, виробник має довести, що його товар повністю вироблений/вирощений на території певної країни або вироблений із додаванням імпортованих матеріалів за умов т.зв. "достатньої переробки". При цьому кожна угода по-своєму визначає критерії достатності переробки для товарів. Це може бути:

(1)   зміна класифікаційного коду товару (наприклад, перші два чи чотири знаки в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності);

(2)   зміна вартості товару в результаті його переробки, коли вартість використаних іноземних матеріалів не перевищує фіксованої частки вартості кінцевого товару.

Візьмемо найпростіший приклад – одяг.

Відповідно до Протоколу І до Угоди про асоціацію Україна – ЄС, що містить основні положення щодо визначення походження товарів, у більшості випадків одяг вважатиметься таким, що походить з України, якщо ціна тканини та інших текстильних матеріалів, із третіх країн (наприклад, з Марокко чи Туреччини), не перевищує 8% ціни товару.

Угода про вільну торгівлю з Канадою визначає, що достатня переробка матиме місце тоді, коли, зокрема, зміниться товарна група товару (на рівні двох знаків в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності).

Безумовно, існування правил походження товарів в угодах про вільну торгівлю виправдане, бо як інакше вирізнити товари партнера по угоді. Проте коли відбувається нашарування угод про вільну торгівлю, різниця у правилах походження товарів може створювати труднощі для експортерів, особливо враховуючи сучасні глобальні ланцюги доданої вартості.

Досвід країн Азії та Латинської Америки показує, що існування різних правил походження товарів значно знижує рівень ефективності зон вільної торгівлі для бізнесу. Так, майже 90% усієї торгівлі в Латинській Америці відбувається на преференційних мовах, але водночас на прикладі угод про вільну торгівлю Мексики, Чилі та Перу було виявлено, що лише 40% товарів мають схожі правила походження товарів.

Схожа ситуація спостерігається і в Південно-Східній Азії – в регіоні, який наскрізь пронизаний угодами про вільну торгівлю. Зокрема, у 2008 році в рамках Асоціації держав Південно-Східної Азії була запроваджена ініціатива щодо перегляду правил походження товарів з метою їх уніфікації.

Виходом із такої ситуації є так звана кумуляція при визначенні правил походження товарів. Наприклад, правило двосторонньої кумуляції передбачено і в CUFTA, і в DCFTA, і в CETА.

Воно означає наступне: якщо, наприклад, сировина для виробництва товару в Україні завезена з ЄС, то правила щодо достатньої переробки не є обов’язковими.

Тобто якщо для виробництва одягу використовується тканина, імпортована вже не з Марокко, а з ЄС, і її вартість становить понад 8%, то такий одяг все одно вважатиметься українським та може експортуватись до ЄС без сплати мит.

Кумуляція при визначенні походження товарів дуже важлива у трикутнику DCFTA – CUFTA – CETA, оскільки Україна може отримати переваги від так званої перехресної кумуляції(cross-cumulation), яка ще більше зменшить бар’єри для руху сировини та товарів.

В цьому випадку, якщо для виробництва одягу в Україні використовуватиметься тканина, імпортована з ЄС, то такий одяг все одно вважатиметься українським та зможе експортуватись до Канади без дотримання вимог щодо істотної переробки. Але при цьому мають бути додатково погоджені умови та правила походження товарів між Канадою, Україною та ЄС.

Варто додати, що CETA також передбачає можливість "трикутної" кумуляції із США після підписання угоди про вільну торгівлю між США та ЄС.

Наприклад, Канада зможе вільно використовувати у виробництві американські запчастини та інші компоненти при безмитному експорті автомобілів до ЄС. Наразі СЕТА передбачає додаткове право Канади експортувати до ЄС 100 тис. авто в рік із часткою іноземних компонентів до 70% (замість загальних 50%).

Кумуляція у рамках вільної торгівлі ЄС–Україна–Канада допоможе налагодити зв'язок між трьома незалежними угодами про вільну торгівлю (DCFTA, CUFTA, CETA), поглибити рівень торгового та економічного співробітництва України з Канадою та ЄС, а також сприяти подальшій інтеграції України у глобальні ланцюжки доданої вартості.

                                                           Торгівля послугами та залучення інвестицій

Як всеохопна угода про економічне співробітництво, CETA містить положення про торгівлю послугами та захист інвестицій. При цьому лібералізація у торгівлі послугами доволі масштабна, оскільки Канада та ЄС пішли шляхом так званого "негативного" списку, тобто були зроблені винятки для певних секторів (наприклад, охорона здоров’я), а у всіх інших секторах автоматично забезпечується вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників.

Додатково CETA сприятиме взаємному визнанню кваліфікацій, що в перспективі дасть можливість канадським інженерам, лікарям, юристам безперешкодно працювати в ЄС, і навпаки.  

На відміну від CETA та Угоди про асоціацію Україна–ЄС, угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою поки не містить положень щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій. Проте протягом двох років після набуття чинності угода може бути переглянута і доповнена, зокрема, положеннями щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій.

Отримання вільного доступу на ринок послуг багатомільйонної Канади відкриє багато можливостей для українських постачальників послуг, особливо враховуючи, що торгівля послугами є невід’ємною частиною глобальних ланцюгів доданої вартості.

                                                           Experto crede, або вір досвідченому

Угода про вільну торгівлю між ЄС та Канадою – це важливий сигнал для українських експортерів.

По-перше, це додатковий аргумент "за" торгівлю з Канадою, бо ЄС не витрачав би сім років на переговори, якби не бачив реальних перспектив.

Так, нас розділяє океан, поруч конкуренція з США, але у ХХІ столітті це швидше не перепони, а виклики, які за наявності якісного товару, продуманої маркетингової стратегії та логістики зникнуть. 

По-друге, не варто гаяти часу, оскільки початок вільної торгівлі між Канадою та ЄС може посилити конкуренцію на ринку Канади, тому про своє "місце під сонцем" варто задуматися вже зараз.

Угоди про вільну торгівлю відкривають багато можливостей, проте чи будуть вони реалізовані залежить більшою мірою від проактивної позиції бізнесу та його бажання інвестувати у довгостроковій перспективі. 

Джерело