Зміни, які відбулися у 2017 році, роблять європейську інтеграцію України незворотною. Про це заявила Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе на презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію. В презентації взяли участь представники Європейського Союзу, Уряду, Парламенту, громадянського суспільства.
Звіт складається з 24 розділів, що відповідають розділам Угоди про асоціацію та визначають обсяг виконаних Україною зобов`язань. «Звіт про її виконання показує кожному із нас, в яких сферах та якими темпами наша держава реформується, які перспективи ми маємо попереду, якого рівня якості може бути наше життя в нашій державі. Звіт є не просто відображенням статистичної інформації, а детальним аналітичним документом виконання Угоди про асоціацію», - зазначила Віце-прем`єр-мі
ністр.
За її словами, окрім найвизначніших подій, таких як вступ в дію Угоди про Асоціацію та безвізового режиму, протягом 2017 року відбулося надзвичайно багато змін у сфері євроінтеграції. Ухвалено 23 системні закони, імплементація яких передбачена Угодою про асоціацію. Вони охоплюють питання енергетики і енергоефективності, безпечності та якості харчової продукції, впровадження міжнародних стандартів у сфері бухобліку та фінансової звітності, аудиторської діяльності тощо. Розпочато офіційні переговори щодо укладання Угоди про оцінку відповідності та пприйнятність промислових товарів (АСАА), що є важливим кроком до зменшення технічних бар'єрів для українського промислового експорту; ратифіковано Конвенцію про правила походження товарів «ПанЄвроМед» та Угоду про участь України в програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME)». «Ці та інші зміни роблять європейську інтеграцію України незворотною і їх не виміряти відсотками. Водночас не все із того, що було заплановано, вдалось виконати», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За словами Голови Представництва ЄС в Україні Хюґа Мінґареллі, змін, які відбуваються в Україні, можуть не помічати лише люди з дуже обмеженим світоглядом. Він наголосив на тому, що євроінтеграція – це командна робота, і коли одна ланка не виконує свою роботу належним чином, страждає весь процес. Посол акцентував, що не має сумніву в ефективній координації роботи з виконання Угоди всередині Уряду. Водночас затримка з ухваленням потрібних законів у Парламенті гальмує весь процес євроінтеграції. Посол наголосив на необхідності чіткого виконання парламентсько-урядової дорожньої карти законодавчої роботи. Хюґ Мінґареллі підкреслив, що найуспішнішими напрямами євроінтеграції нині є сфера санітарних та фітосанітарних заходів, енергетика та енергоефективність, довкілля, цифровий та фінансовий ринок. Однак необхідно активізувати роботу в сферах транспорту, авторського права та інтелектуальної власності, митниці та оподаткування. «Всі ці зміни мають призвести до головного – впливу на життя українців, на підвищення їх добробуту. Фантастичні можливості, які є в України, повинні бути використані на повну», - зазначив Хюґ Мінґареллі.
Загальний прогрес виконання Угоди за 2017 рік склав 41%. При цьому Верховна Рада виконала 30% євроінтеграційних зобов`язань, передбачених Угодою в 2017 році, центральні органи виконавчої влади – 42% та інші органи виконавчої влади – 50%.
Повний звіт про виконання Угоди у 2017 році можна переглянути за посиланням.
Експорт українських товарів до Європейського Союзу за 2017 рік збільшився на 357 нових товарних позицій, а кількість компаній-експортерів в ЄС зросла з 13 402 в 2016-м до 14 136 на кінець 2017 го. Про це повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговий представник України Наталія Микольська.
"В експорті товарів в ЄС у нас з'явилося в 2017 році 357 нових товарних позицій, і це додаткові $ 90 млн. Багато товарів, які раніше вийшли на ринок ЄС, продемонстрували зростання. Велика частина позицій показала зростання навіть не в рази, а в десятки разів ", - сказала Микольська.
Найбільші темпи приросту показали штучні тканини, абрикоси і вишні, молоко і згущені вершки, фруктоза, серед машинобудівних товарів - проектори та запчастини до них, ті ж електрочайники.
"При цьому для 460 товарних позицій ЄС є основним ринком, тобто ми експортуємо туди 100% цих товарів", - додала Микольська.
Нагадаємо, експорт українських товарів в ЄС в 2017 році виріс на 29,9% і склав $ 17,5 млрд. Це 40,5% від усього обсягу продажів українських товарів за кордон.
23 лютого відбувся круглий стіл "Індекс Євроінтеграційного Економічного Поступу в Україні за 2014-2016 роки. Презентація результатів у Чернігівській області" за участю представників громадських організацій, органів державної влади та ЗМІ.
Під час обговорення було представлено дослідження "Індекс Євроінтеграційного Економічного Поступу в Україні за 2014-2016 роки: три роки на шляху до єдиного європейського економічного простору".
Аналітичний звіт розроблено в рамках проекту «Індекс Євроінтеграційного Економічного Поступу: оцінка економічних реформ в регіонах України на шляху до впровадження зони вільної торгівлі з ЄС», що здійснюється Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень і Асоціацією регіональних аналітичних центрів. Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу.
У цьому дослідженні здійснено порівняльне оцінювання ступеня зближення регіональних економічних систем України з ЄС у 2014–2016 рр. Основним інструментом оцінювання слугував Індекс євроінтеграційного економічного поступу регіону. У дослідженні визначені як позитивні, так і негативні аспекти євроінтеграційних процесів в різних областях України. Експерти також надали конкретні рекомендації для керівних структур кожного регіону.
Згідно з дослідженням, Чернігівська область за два роки перемістилася із 12 місця на 7. Найкращі показники області – Індекс інвестиційної відкритості регіону для ЄС, частка накопичених прямих інвестицій нерезидентів з ЄС в області, кількість суб'єктів господарювання промисловості, яким надано право експорту харчової продукції тваринництва до країн ЄС, Індекс інформаційної підтримки, кількість проведених презентацій економічного та інвестиційного потенціалу регіону в органах і структурах ЄС, кількість заходів для сільського населення із залученням експертів ЄС. Найгірші показники області – частка прямих інвестицій, що надійшли з області в економіку країн ЄС, середньорічний темп зростання експорту регіону до країн ЄС, обсяг грошових переказів фізичних осіб з ЄС до регіону, кількість договорів з ЄС про двостороннє співробітництво з питань розвитку сільського зеленого туризму, кількість навчальних поїздок з тематики сільського зеленого туризму до держав-членів ЄС, кількість звернень на “Пульс”.
З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням
Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе перерахувала пріоритети проєвропейських реформ в Україні на поточний рік.
Про це вона заявила на презентації урядового звіту з питань євроінтеграції за 2017 рік, повідомляє кореспондент "Європейської правди".
Климпуш-Цинцадзе повідомила, що одним ключових пріоритетів України у виконанні Угоди про асоціацію цього року буде наближення до європейських правил у галузі санітарії та фітосанітарії. "На цей рік ми будемо зосереджуватися на питанні безпечності харчових продуктів", - заявила вона.
Серед інших пріоритетних напрямків вона назвала реформи митної галузі та у сфері охорони довкілля. "Ми сподіваємося, що зможемо домовитися із парламентом щодо законопроекту про екологічну оцінку, який ми так і не змогли ухвалити цього року... Також сподіваємося серйозно просунути у реформуванні митниці", - заявила віце-прем’єр.
Як повідомлялося, у 2017 році Україна виконала лише 41% завдань за Угодою про асоціацію з ЄС. Найгірші показники – у секторах "громадське здоров’я" (4%), "транспорт та поштові послуги" (11%), "державні закупівлі" (22%), "довкілля" (27%).
Консорціум EEN-Ukraine спільно з Європейською комісією проводить Інформаційний день для українських представників малого та середнього бізнесу та інноваційних організацій, який відбудеться 28 березня 2018 року в Києві, в IQ бізнеc центрі.
У ході практичного семінару всі учасники за допомогою запрошених спікерів зможуть:
- дізнатися про головні цілі програми COSME;
- отримати навички інноваційного менеджменту;
- дізнатися про мережу EEN;
- дізнатися як ефективно приймати участь у b2b зустрічах;
- знайти потенційних покупців або постачальників в мережі EEN та надіслати їм пропозиції партнерства;
- підготувати профіль своєї компанії із запитом партнерства для розміщення в мережі;
- дізнатись практичну інформацію як підготувати заявку до підпрограми SME Instrument в рамках Нorizon2020.
- задати питання на сесії питань/відповідей.
Участь у заході безкоштовна.
Якщо Вас зацікавив наш захід просимо зареєструватись за лінком:https://goo.gl/forms/Wt2uFefNnmCfeKi53
У 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції з України до ЄС зросла на 1,2 млрд євро (+27%).
Такі дані містяться в останньому щомісячному торговельному звіті, оприлюдненому Єврокомісією 19 лютого, повідомляє Представництво ЄС в Україні.
Зазначається, що разом з Індонезією, це найбільш значний показник зростання експорту до ЄС.
Згідно зі звітом, за останні 12 місяців ЄС імпортував найбільше агропродовольчої продукції з Бразилії (11,8 млрд євро), США (11 млрд євро), Аргентини (5,7 млрд євро).
Також у цьому списку присутні Україна, Китай, Індонезія, Швейцарія і Туреччина. Сума імпорту в ЄС коливається в межах 4,5-5,5 млрд євро для кожної з цих країн.
Водночас експорт агропродовольчої продукції Євросоюзу до України за останні 12 місяців зріс на понад 200 млн євро.
Загалом, у 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції ЄС склала 137,9 млрд євро. Такий показник свідчить про стійке зростання у порівнянні з 2016 роком – на 5,1% (у вартісних показниках).
Найбільше зростання у щорічній вартості експорту агропродовольчої продукції було зафіксовано до США (+6%), Росії (+16%) та деяких азійських ринків – зокрема, Японії (+11%), Китаю (+5), Гонконгу (+10%) та Південної Кореї (+13%). За останні 12 місяців найкращі показники експорту було зареєстровано у сферах винних виробів, спиртних напоїв та лікерів, а також корму для домашніх тварин. Натомість, експорт пшениці та інших зернових, а також свинини впав.
Імпорт агропродовольчої продукції до ЄС також зріс, хоча дещо повільніше за експорт. У такий спосіб торговельний баланс для агропродовольчої продукції залишається позитивним: експорт переважає імпорт на 20,5 млрд євро.
Нагадаємо, за даними Держстату, експорт українських товарів до ЄС у 2017 році зріс на 29,9% та склав $17,5 млрд. Це 40,5% від усього обсягу продажів українських товарів за кордон.
Ще одній українській компанії відкривається право експорту продукції до країн Європейського Союзу. Так, з 28 лютого 2018 року такого права набуде вітчизняна агрофірма з виробництва яєць та яєчних продуктів.
Відтак, з 28 лютого поточного року до країн ЄС матиме право експорту 291 українське підприємство, у тому числі 111 виробників харчових продуктів, зокрема, м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.
Серед конкретних і відчутних для українських громадян досягнень європейської інтеграції традиційно називається запровадження безвізового режиму. Наступним позитивним моментом для України, українського бізнесу і пересічних українців має стати подальша лібералізація торгівлі з західними партнерами.
Про проблеми і можливості виходу українських підприємців на ринок Європейського Союзу, допомогу держави і роль дипломатів у цьому процесі в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу в Брюсселі розповів Надзвичайний і Повноважний Посол, Представник України при ЄС Микола Точицький.
НА РИНОК ЄС ВЖЕ ВИЙШЛИ ПОНАД 14 ТИС. УКРАЇНСЬКИХ ЕКСПОРТЕРІВ
- Пане Посол, пропоную поговорити про розвиток економіки України у процесі імплементації євроінтеграційного курсу держави. Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі з Євросоюзом, як частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, почала повноцінно діяти з 1 січня 2016 року. Які результати лібералізації зовнішньої торгівлі між сторонами можна відзначити після двох років дії ЗВТ?
- Безперечно, статистика торгівлі з ЄС зазнала відчутних позитивних змін. Так, в 2017 році експорт до країн Євросоюзу зріс на 30%, а частка Євросоюзу в структурі зовнішньої торгівлі України вже становить майже 43%. При цьому в 2013 році цей показник дорівнював трохи більше 20%.
Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів Євросоюзу, постійно зростає. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, минулого року експорт до ЄС здійснили понад 14 тис. компаній, що на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.
Однак повинен відзначити, що, на жаль, частка малих і середніх підприємств у цьому переліку залишається недостатньою. Дуже часто представники наших малих і середніх підприємств не знають, де можна знайти необхідну базову інформацію щодо виходу товарів на ринок Євросоюзу, а також про існування програми ЄС, завдяки якій можна шукати іноземних партнерів для встановлення співробітництва.
ПРОГРАМА ЄС «COSME» ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ
- Як уряд України, українські дипломати можуть і повинні сприяти малому й середньому бізнесу у вирішенні цієї проблеми?
- За останні роки було зроблено дуже багато. Наприклад, при Мінекономрозвитку України започатковано роботу Офісу з просування експорту (Export Promotion Office), який посилено працює над інформуванням українських компаній про можливості на ринках інших країн і допомагає українцям ними скористатися.
Профільне міністерство за сприяння МЗС та наших посольств за кордоном запровадили такий інструмент просування експорту, як торговельні місії українських експортерів до країн, чиї ринки є цікавими для українських виробників.
У травні 2017 року Урядом України було схвалено Стратегію розвитку малого та середнього бізнесу в Україні до 2020 року. Метою Стратегії є сприяння розвитку підприємництва в Україні, створення сприятливих умов для відкриття, ведення та зростання малого і середнього підприємництва, в тому числі шляхом сприяння експорту.
Дуже важливо також відзначити, що в грудні 2017 року Уряд затвердив Експортну стратегію України, що була розроблена Мінекономрозвитку за участі бізнесу та експертного середовища. Ця Стратегія є Дорожньою картою стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 років. У документі узагальнюється спільна позиція Уряду та бізнесу в контексті визначених орієнтирів для розвитку торговельних відносин України, виявлення та подолання перешкод, а також використання всіх наявних можливостей з метою просування експорту української продукції на ринки інших країн з особливим акцентом на наукомістку інноваційну продукцію.
Окремо слід зазначити, що в березні 2017 року Україна набула статусу держави-учасниці програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)». Приєднання до програми COSME відкрило Україні доступ до різноманітних проектів і підпрограм, які передбачають участь у конкурсах щодо отримання грантів і фінансування проектів розвитку малого і середнього підприємництва. Ще раніше, у 2015 році, Україна стала асоційованим членом Рамкової програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Це відкрило для українських організацій-учасниць можливості не лише подавати заявки для участі в проектах, а й впливати на формування змісту Програми та ефективно залучатися до європейського науково-дослідного простору.
ЦЕНТР ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТЕРІВ ЗАПРОШУЄ ДО СПІВПРАЦІ
- А які завдання у просуванні українського експорту на європейські ринки покладені на Представництво України при ЄС?
- Що стосується нашої роботи, при Представництві України при ЄС, яке я очолюю, створено так званий Центр підтримки експортерів, в якому працюють дипломати торговельно-економічного відділу. Діяльність Центру зорієнтована саме на допомогу нашому малому і середньому бізнесу, а саме отримання базової інформації в контексті виходу на ринок ЄС.
Ці послуги (інформація про них доступна всім бажаючим: окремий розділ на веб-сайті Представництва – ред.) надаються нашими дипломатами абсолютно безкоштовно.
- Про що найбільше запитують українські підприємці, які хочуть скористатися послугами Центру підтримки експортерів?
- Переважно йдеться про обсяг ввізного мита при імпорті відповідного виду товарів; нормативно-правові акти Євросоюзу, що регламентують сферу обігу певного товару на внутрішньому ринку ЄС (включаючи технічні регламенти та гармонізовані стандарти); здійснення аналізу вже наявних обсягів торгівлі певним товаром між Україною та ЄС; інформація щодо тематичних виставкових заходів, які проводяться в ЄС.
- Що потрібно зробити українським експортерам для отримання інформації від Центру?
- Для цього українським компаніям-заявникам необхідно надіслати імейл з відповідними запитаннями на електронну адресу tem_eu@mfa.gov.ua, в якому обов'язково викласти такі дані: назва та адреса підприємства, код ЄДРПОУ, веб-сайт; загальна інформація про підприємство (у тому числі англійською мовою); вид продукції, яку планується експортувати (також англійською мовою), її код УКТЗЕД (8 цифр); відповідність продукції гармонізованим стандартам ЄС; наявні сертифікати відповідності (EN, ISO, ДСТУ); контактна особа на підприємстві.
ЗНАЙТИ ПАРТНЕРІВ НА ПЛАТФОРМІ EEN
- Чи існує також можливість отримання допомоги від українських дипломатів при ЄС у пошуку іноземних ділових партнерів?
- Така можливість є. Якщо українська компанія готова до встановлення співробітництва з іноземними компаніями і якщо вона має сформований комерційний запит чи комерційну пропозицію, ми можемо сприяти поширенню його/її серед міжнародного бізнес-середовища завдяки проекту «Європейська мережа підприємств» (Enterprise Europe Network, або EEN), який є одним із проектів у рамках програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME)».
У рамках цієї EEN функціонує постійно діюча платформа бізнес-запитів та бізнес-пропозицій компаній із понад 60 країн, які шукають партнерів для міжнародного співробітництва.
Як перший крок, будь-яке українське мале або середнє підприємство може зареєструватися на платформі EEN (за посиланням – ред.). Реєстрація є безкоштовною, як і всі наші послуги. Після цього представники українського бізнесу можуть ознайомитися з опублікованими на платформі EEN профілями, тобто бізнес-запитами/бізнес-пропозиціями іноземних компаній, у відповідних сферах та відстежувати їх. Можливо, хтось із потенційних бізнес-партнерів, що розмістив свій профіль, пропонує співробітництво, яке шукають представники українських компаній. Для знаходження таких профілів необхідно скористатися пошуком за допомогою підбору ключових слів (за посиланням – ред.).
Слід наголосити, що контактні дані всіх профілів (бізнес-запитів та бізнес-пропозицій) на платформі EEN є прихованими: контактні дані компанії, опис якої наведено в певному профілі, можна отримати лише у разі подання заявки на їх отримання та подальшої згоди цієї компанії на надання своїх контактних даних.
- На перший погляд, все нібито складно і забюрократизовано...
- Поясню механізм детальніше. Якщо українське підприємство знайде профіль (бізнес-запит/бізнес-пропозицію) іноземної компанії, який його зацікавить, йому буде потрібно, коротко зазначивши інформацію про себе і причину виявленого інтересу, надіслати запит (Make an Expression of Interest (EOI)) про отримання контактних даних відповідної іноземної компанії. Якщо, у свою чергу, ця компанія виявить інтерес до запиту нашого підприємства, вона надасть свої контактні дані або сама зв'яжеться з ним. Це стане першим контактом, після чого компанії матимуть змогу започаткувати співробітництво.
- Чи існує для українських малих і середніх підприємств можливість створити власний профіль і подати свої бізнес-запити чи бізнес-пропозицію на платформі EEN?
- Так, якщо підприємство бажає створити власний профіль на платформі EEN, йому необхідно звернутися безпосередньо до нашого Центру підтримки експортерів. Всі ці послуги є безкоштовними для всіх українських компаній-заявників. Сподіваємося, що Центр зможе зробити свій внесок у створення нових робочих місць та підвищення рівня життя й добробуту українців.
1 лютого Україна набула повноправного членства в Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед).
Конвенція передбачає застосування ідентичних положень щодо походження товарів, які експортуються/імпортуються між державами-членами Конвенції, за умови, що між такими державами укладено угоди про зону вільної торгівлі. Також Конвенцією передбачається застосування правил діагональної кумуляції, що в свою чергу надає можливість країнам-учасницям при виробництві товару використовувати сировину і комплектуючі одна одної, а не тільки національні, й при цьому зберігати преференційні умови торгівлі (імпорт без застосування митних зборів або за заниженими ставками) .
Що змінилося? Раніше при експорті товару, що має статус преференційного походження, до країн, з якими Україна підписала угоди про ЗВТ, застосовувалися правила двосторонньої кумуляції.
Тобто для того, щоб товар експортувався за преференційними умовами, необхідно було, щоб сировина і/або комплектуючі товару також мали походження з країн, між якими підписано двосторонню угоду про ЗВТ.
Тепер, з отриманням членства в Конвенції, для збереження преференційних умов торгівлі в українських підприємців з'явилася можливість використовувати при виробництві товару сировину не тільки вітчизняного походження та/або з країни, до якої кінцевий товар буде експортуватися, але й походженням з інших країн-учасниць Конвенції, до якої вже приєдналися 42 держави.
Як це виглядає на практиці?
Цитрусові з преференційним статусом імпортуються з Іспанії в Україну (ЗВТ між Україною та ЄС). В Україні вони були використані для виробництва фруктових соків. Пізніше ці соки були експортовані в Чорногорію (ЗВТ між Україною та Чорногорією).
Соки будуть зберігати преференційний статус і експортуватися за ставкою мита "0%" і при цьому мати статус походження з України.
Водночас українська сировина і комплектуючі також можуть використовуватися у виробництві товарів в країнах-учасницях Конвенції для подальшого експорту у вигляді складових готових товарів.
Членство України в Конвенції, безумовно, збільшить можливості для преференційного експорту вітчизняних товарів на перспективні зовнішні ринки і залучить українських виробників до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості.
В першу чергу, Конвенція відкриє доступ до нових ринків (країн-учасниць Конвенції) для українських виробників товарів, які в своєму виробництві використовують сировину і комплектуючі з різних країн-членів Конвенції.
Також зросте попит на українську сировину і комплектуючі. Від цього насамперед виграють українська металургія і легка промисловість.
Не менш важливе питання: як українським експортерам скористатися перевагами, які дає Конвенція?
Єдині зміни в процедурі експорту в рамках Конвенції стосуватимуться сертифікації продукції, яка експортується до країн-учасниць. Так, для посвідчення походження товару при його виробництві із сировини або комплектуючих, які були імпортовані в рамках Конвенції, і його подальшого експорту буде потрібний сертифікат EUR-MED, що видаватиметься в разі дотримання правил діагональної кумуляції.
Відповідно до тексту Конвенції, цей сертифікат, як і сертифікат EUR.1, буде видаватися структурними підрозділами митниці. Для цього експортеру або його уповноваженому представнику необхідно буде подати заяву і заповнений бланк сертифіката, форми яких наводяться в додатках до Конвенції.
На відміну від сертифікату EUR.1, в сертифікаті EUR-MED обов'язково має бути заповнена графа 7 ("Remarks"). У разі якщо товар отримав статус преференційного походження на підставі кумуляції, в графі 7 необхідно перелічити країни, звідки походить сировина та/або комплектуючі, які були використані у виробництві ("Cumulation applied with...").
А якщо товар зі статусом преференційного походження повністю був вироблений в Україні або матеріали, які були використані при виробництві, без статусу преференційного походження, були достатньою мірою перероблені, в графі 7 слід зазначити, що кумуляція не застосовувалася ( "No cumulation applied").
Є всі підстави вважати, що приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед залучить країну до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості, збільшить обсяги прямих інвестицій до нашої країни.
Наступним важливим кроком з боку України стане імплементація Конвенції і, в перспективі, підписання нових угод про ЗВТ з країнами-учасницями цієї угоди.
Економіка України – в передчутті збільшення обсягів експорту.
15 лютого 2018 року в Києві за участю Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи відбудеться презентація безкоштовного навчального онлайн-курсу «Smart Exporter: електронні ресурси, регулювання та вимоги для експорту до ЄС».
Курс стартує з 1 березня 2018 року – на освітній платформі EdEra. Навчальні матеріали містять велику кількість практичних прикладів. Курс дає розуміння суті регулювань і стандартів Європейського Союзу для ведення бізнесу на ринку ЄС. Пройшовши навчання, ви отримаєте практичні навички використання сучасних онлайн-інструментів для збору аналітичної, регуляторної та маркетингової інформації.
План заходу:
9:30 - 10:00 - реєстрація учасників заходу;
10:00 – 10:40 - презентація курсу від розробників та рецензентів;
10:40 – 11:20 - питання та відповіді.
Автор онлайн-курсу – Олег Мирошніченко, тренер і консультант з питань експорту на європейські та міжнародні ринки. Більше інформації про навчання можна знайти за посиланням: www.ed-era.com/export2
Інформацію щодо місця проведення ви отримаєте разом із підтвердженням вашої участі у заході.
Для участі надішліть до 14 лютого (до 15:00) ваше ім’я, посаду, назву організації та телефон на адресу nina.direnko.fellow@gmail.com. У разі додаткових питань телефонуйте за номером 067 463 4083.