Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) та ДП «Укрпромзовнішекспертиза» за методичної та технічної підтримки Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) провели дослідження на тему «Товари українського експорту, які отримують переваги від ЗВТ між Україною, Канадою та ЄС».
Фактично дослідження складалось із двох ключових етапів. На першому етапі аналізувалась участь України в ланцюгах доданої вартості за угодами про вільну торгівлю між Україною, Канадою та ЄС.
Другий етап – визначення груп українських товарів, що отримують переваги від потенціальної крос-кумуляції за правилами походження між Україною, Канадою та ЄС.
«Результати дослідження допомагають визначити товарні групи українського експорту, які отримують найбільші переваги внаслідок функціонування трьох зон вільної торгівлі: між Україною та ЄС, Україною та Канадою, а також Канадою та ЄС. Відповідні торгівельні угоди дозволяють українським виробникам імпортувати сировину з ЄС або Канади й експортувати свою продукцію на ці ринки на преференційних умовах, переважно без сплати мит», – зазначає Максим Борода, старший експерт з питань аналізу торгівлі та інвестицій проекту CUTIS.
В дослідженні розглянуті три можливі ланцюги доданої вартості.
1. Якщо український підприємець планує імпортувати сировину із ЄС, виробляти продукцію в Україні та в подальшому експортувати її до Канади, то йому варто звернути увагу на виробництво 9 товарних позицій, зокрема продукції легкої промисловості (зокрема костюми), гумових та пластмасових виробів та окремих позицій машинобудування. Виробники вказаних товарів виграють від однієї чи навіть двох зон вільної торгівлі.
2. Якщо бізнес-модель включає імпорт сировини з Канади, переробку в Україні та подальший продаж в ЄС, то найбільш цікавою може бути поставка в Україну 6 товарних груп, зокрема гумових та пластмасових виробів, взуття та окремих позицій машинобудування.
3. Найбільше можливостей для бізнесу відкривається при переробці в ЄС української сировини для подальшого експорту до Канади (28 позицій), які здебільшого представляють добувну, хімічну промисловість, металургію та окремі позиції машинобудування.
Завантажити дослідження
Згідно офіційного звіту Європейської Комісії (ЄК), ЄС почав 2019 рік з рекордного рівня зовнішньої торгівлі агропродовольством.
Вартість експорту сільськогосподарської продукції з ЄС збільшувалася четвертий рік поспіль і досягла в січні 2019 року нового рекорду в € 11,2 млрд. Імпорт агропродовольчих товарів також зріс до рекордних € 10,8 млрд, що призвело до збільшення щомісячного товарообігу до € 22 млрд в порівнянні з € 21 млрд в січні минулого року.
Основний приріст експорту за останні 12 місяців припав на поставки продукції в США, Алжир і Україну. У річному обчисленні він становив для США + € 473 млн або + 2%, для Алжиру: + € 291 млн або + 12%, для України: + € 242 млн або + 13%. Також значний приріст був відзначений для Сінгапуру (+ € 216 млн або + 10%), Єгипту (+ € 186 млн або + 14%), Японії (+ € 186 млн або + 3%) та Ізраїлю (+ € 170 млн або + 9%).
Україна зайняла 16 місце серед ТОП-20 основних напрямків експорту агропродовольчої продукції з ЄС.
ТОП-20 напрямків експорту агропродовольчої продукції з ЄС
У той же час, серед країн - головних постачальників агропродовольчої продукції в ЄС за останні 12 місяців Україна посіла третє місце, обігнавши Китай. Обсяг українських поставок склав € 5,9 млрд, китайських - € 5,7 млрд. Перше місце залишилося за США з € 12,4 млрд, друге - за Бразилією з € 11,8 млрд.
ТОП-20 країн-експортерів агропродовольчої продукції в ЄС
Приріст вартості імпорту агропродовольчих товарів з України в річному обчисленні склав € 331 млн або 6%.
Таким чином, приріст імпорту ЄС агропродовольства з України виявився на € 89 млн вище, ніж приріст європейських поставок в Україну.
В цілому, позитивне сальдо торгівлі України агропродовольчої продукцією з ЄС склало в зазначений період € 3,772 млрд.
Офіс Віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, а також проект Association4U підготували черговий випуск Євроінтеграційного дайджесту.
До Вашої уваги:
- підписання Указу, який закріплює задачі всіх органів влади на виконання стратегічного курсу щодо зближення з ЄС і НАТО,
- інформація про зроблену за три роки роботу в сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України,
- модернізація ЦНАПів за підтримки ЄС у громадах,
- на постійній основі запрацював Єдиний рахунок для митних платежів,
- Євросоюз приймає заявки на премію ЄС зі сталої енергії для країн Східного Партнерства,
- Україна представить національний павільйон на міжнародному кіноринку у Каннах,
а також багато іншої корисної інформації.
Сподіваємося, що добірка буде для Вас цікавою та корисною.
Український аграрний експорт у країни ЄС росте щороку. У 2016 році він склав €3,5 млрд, в 2017 – €5,1 млрд, а за результатами 2018 року перевищує €5,6 млрд. Разом з загальними показниками зростає також і експорт агротоварів з доданою вартістю.
Проект Представництва ЄС про перспективи та переваги Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС U open EU та Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» визначили п’ять найбільш перспективних товарів українського аграрного експорту у країни Європейського Союзу. 
Макаронні вироби
У 2018 році Україною експортувала макаронних виробів на загальну суму €33,6 млн або 14,1 тис. тонн продукції. Загалом, за останні 5 років, експорт зазначеної продукції зменшився на 3%, в основному за рахунок скорочення поставок у країни СНД. Здебільшого скоротилися поставки до Росії, частка котрої в експорті макаронних виробів з України у 2014 році складала 40%, а у 2018 році – 12%. В той же час, за аналогічний період, експорт до країн ЄС зріс на 77% або €10 млн. Таким чином ми спостерігаємо часткову переорієнтацію з ринку СНД на ринок Європейського Союзу.
У 2018 році Європейський Союз став найбільшим імпортером макаронних виробів з України, на нього припадає 69% усіх поставок. Основними покупцями є Німеччина (26% загального експорту України), Велика Британія (16%), Іспанія (11%) та Румунія (10%). На другому місці – країни СНД (26%).
У структурі експорту макаронних виробів у ЄС домінують вироби з макаронного тіста (97%). Це лапша, вермішель і аналогічні товари, включаючи продукцію швидкого приготування.
За підсумками 2018 року Україна посідає шосте місце серед експортерів макаронних виробів на ринок ЄС серед країн, які не входять до складу ЄС, з часткою у 5,4%. Хотіла б зазначити, що у 2014 році Україна займала 9 місце і мала лише 3%. Наразі найбільшими постачальниками макаронних виробів до ЄС є Таїланд і Китай, з частками в структурі 19% кожна і Швейцарія з часткою у 13%.
У 2018 році Україна експортувала соків на €67,7 млн, що на 57% менше, ніж у 2014. Найбільшим споживачем українських соків є Європейський Союз, куди минулого року відвантажили 71% всього обсягу експорту соку з України. США та Канада займають 19%, ще 8% припадає на країни СНД і 3% – на Азію. Таким чином, ЄС є абсолютним лідером серед імпортерів українського соку.
Серед країн ЄС основними покупцями є Польща, куди у 2018 році відвантажили 16,5 тис. тонн продукції (32% всіх поставок з України), Австрія – 16,5 тис. тонн (32%) та Німеччина – 10,6 тис. тонн (21%). Також до п’ятірки входять Нідерланди (6% або 3,1 тис. тонн) та Словаччина (4% або 1,9 тис. тонн).
92% від загального обсягу експорту українського соку в ЄС припадає на яблучний сік. Також серед переліку є томатний і вишневий соки, фруктово-овочеві напої. Загалом, за даними Eurostat, серед соків, котрі ЄС імпортує з інших країн (не країн ЄС), основу складають апельсиновий та яблучний соки. Найбільшими країнами-покупцями соків є Нідерланди – 46% всіх соків та Бельгія – 33%. П’ятірку основних покупців закривають Німеччина – 4%, Іспанія – 3% та Великобританія – 3%.
В той же час, Україна входить в топ-10 основних торгових партнерів ЄС з експорту соків, займаючи 8-ме місце. Найбільшим ж партнером ЄС є Бразилія (62% всіх закупок ЄС). Далі йдуть Коста-Ріка (6%), Туреччина (4%), Китай і Таїланд (по 3% відповідно).
В рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС діють квоти на безмитний експорт соків з України до країн ЄС. Дія безмитних квот розпочалася ще в середині 2014 року і кожного року квоти використовуються на 100%. Станом на початок 2019 року розмір квоти на безмитний експорт соків з України до ЄС становить 16 тис. тонн, при цьому квота була вже повністю закрита ще у січні поточного року. Також з 1 жовтня 2017 року на три роки була введена додаткова квота на безмитний експорт соків з України, котра складає 500 тонн, проте її використання не розпочато.
40,3 млн склав експорт українських консервованих томатів у 2018 році, що на $3 млн більше, ніж у 2017. Варто зазначити, що до категорії «консервовані томати» входить томатна паста, частка котрої в структурі даної товарної групи сягає майже 99%, решта – консервовані томати без оцту.
Найбільшим імпортером консервованих томатів та томатних паст з України є Європейський Союз, куди минулого року відвантажили 74% від усього обсягу експорту. Другим найбільшим регіоном-покупцем є Азія (15% всіх поставок з України), а трійку лідерів закривають країни СНД (8%).
Цікавим є той факт, що до 2014 року левова частка продукції постачалася саме до країн СНД – 94-97% всіх поставок. Проте, українські експортери консервованих томатів і паст диверсифікували торгові потоки, перемістивши вектор торгівлі в сторону європейського ринку. У 2014 році частка країн ЄС і СНД в поставках томатних паст з України була майже однаковою – 48% і 50% відповідно. А вже з 2015 року обсяг експорту до ЄС почав стабільно зростати, витіснивши країни СНД. Таким чином, за останні 5 років, експорт консервованих томатів і паст до країн ЄС зріс більше, ніж в 2,5 рази – з €11,4 млн у 2014 році до майже €29,8 млн у 2018.
Найбільшими імпортерами української продукції серед країн ЄС є Польща (65% всіх експортованих консервованих томатів і паст), Німеччина (14%), Австрія (6%), Чехія (5%) та Латвія (3%).
У свою чергу, для країн Європейського Союзу Україна також є вагомим партнером, адже, за підсумками 2018 року, ми стали четвертим найбільшим експортером томатних паст, займаючи 15% від загального імпорту регіону. Перші три місця належать США (28%), Китаю (25%) та Туреччині (19%).
В рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС діють квоти на безмитний експорт оброблених томатів. Дія безмитних квот розпочалася ще в середині 2014 року і кожного року квота використовується на 100%. У 2019 році розмір квоти становить 10 тис. тонн, при цьому, станом на середину березня поточного року, вона використана на 79%. Також з 1 жовтня 2017 року на три роки була введена додаткова квота на безмитний експорт оброблених томатів з України, котра складає 3 тис. тонн, другий рік вона закрита на 100%.
Хлібобулочні вироби
Україна експортувала хлібобулочних виробів у 2018 році на €134 млн або 30,7 тис. тонн. У середньому за останні 5 років експорт зазначеної продукції зменшився на 31%, проте показовим є те, що значно змінилася географічна структура поставок. Адже у 2014 році 82% відвантажень всіх хлібобулочних виробів за кордон здійснювалися у країни СНД (в основному – Казахстан, Росію і Молдову), а до країн ЄС постачалося лише 6% продукції. Натомість у 2018 році частка країн ЄС зросла до 29%, а країн СНД скоротилася до 45%. Відповідно, у порівнянні з 2014 роком поставки до ЄС збільшилися майже у 3,5 рази.
Серед країн ЄС найбільшими споживачами української продукції є Румунія (24% всіх поставок до ЄС), Польща (14%), Німеччина (12%) і Латвія (11%). Сумарно на зазначені країни припадає 61% експорту вітчизняної хлібобулочної продукції на європейський ринок. Найпопулярнішими товарами є солодке сухе печиво (55% в структурі поставок до ЄС), інші вироби: підсолоджені, сухе печиво (19%), вафлі і вафельні облатки (17%), пряники (6%) та грінки (4%).
У свою чергу Україна посідає третє місце серед експортерів макаронних виробів на ринок ЄС серед країн, які не входять до складу Європейського Союзу, з часткою у 10%. Хотіла б зазначити, що ще 5 років тому Україна не входила навіть до десятки постачальників зазначеної продукції на європейський ринок Загалом до трійки лідерів наразі також входять Туреччина (16%) та Китай (12%).
У 2018 році Україна експортувала шоколаду на €150 млн або 63,4 тис. тонн. Зараз спостерігається динаміка до зменшення поставок, яка розпочалась у 2014/15 роках, в основному саме через скорочення поставок до країн СНД, частка котрих до 2013 року складала близько 90%.
Наразі найбільшим покупцем українського шоколаду все ще є країни СНД (Казахстан, Білорусь і Молдова), займаючи 41% в структурі поставок України. Проте у 2018 році другим найбільшим імпортером стали країни Європейського Союзу. Ще 5 років тому їх частка становила лише 9%, а за результатами 2018 року вона вже склала 27%. Тож, при загальному падінні експорту шоколаду, поставки на ринок ЄС зросли майже в три рази.
Основними країнами-споживачами українського шоколаду в ЄС є Румунія (22% всіх поставок), Угорщина (17%), Болгарія (17%), Польща (13%) та Литва (9%).
У свою чергу Україна для ЄС також є вагомим партнером, адже є третім найбільшим імпортером шоколаду на європейський ринок (в натуральному вираженні), займаючи 9% в структурі імпорту шоколаду серед країн-не членів Європейського Союзу. Найбільшими ж постачальниками шоколаду в ЄС є Швейцарія (39%) та Кот Д'івуар (24%).
З кожним роком органічна продукція користується все більшим попитом і популярністю, в тому числі і серед європейських споживачів. У той же час обсяги її виробництва у країнах ЄС поступаються рівням споживання. Cаме тому постачання значних обсягів продукції органічного виробництва на ринки ЄС відбувається з інших країн.
Керуючись цим, проект "Агроторгівля України" у співпраці з "Органік Стандарт" та за підтримки Німецько-української промислово-торговельної палати підготували вже друге оновлене видання Практичного довідника органічного експортера до ЄС. Адже з виходу першого видання Україна значно збільшила обсяги експортованої органічної продукції (яка була представлена не тільки сировиною, але й напівфабрикатами та переробленою продукцією) і тим самим стала важливим постачальник органіки на ринок ЄС.
Так відповідне видання відобразило зміни та актуальні дані щодо вимог до органічної продукції та її експорту.
До уваги читачів довідника:
ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ЩОДО ІМПОРТУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ, ПОХОДЖЕННЯМ З УКРАЇНИ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЕКСПОРТУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО КРАЇН ЄС
ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПОРТУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО КРАЇН ЄС РІЗНИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТУ
Опубліковано дослідження "Адаптація до законодавства ЄС: у фокусі малі та середні виробники аграрної продукції". У цьому виданні для сільгоспвиробників зібрано інформацію про те, які саме зміни вони мають запровадити в своїх господарствах у зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію, враховуючи урядовий план заходів до 2026 року. Зокрема, роз’яснюються вимоги до виробництва:
– молочних продуктів та жирів
– яєць та птиці
– м’ясної продукції
– меду
– напоїв
– джемів та інших солодощів
– органічної продукції
Завантажити дослідження
Автори базового дослідження: Катерина Шор, (Зелене досьє) Марта Руда, Яна Рогінська-Грін (Інститут дослідження адаптації законодавства)
Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 10 квітня cхвалив проект Указу Президента України «Питання європейської та євроатлантичної інтеграції», який стосується роботи всіх державних органів влади відповідно до закріпленого у Конституції курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію України.
Ухвалення акта дозволить забезпечити реалізацію стратегічного курсу держави на набуття членства в ЄС і НАТО відповідно до Закону України від 7 лютого 2019 р. № 2680-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)». Указ дозволить визначити пріоритетні завдання для органів державної влади України з реалізації стратегічного курсу держави на набуття членства в ЄС і НАТО. Проектом Указу передбачено затвердити План заходів із реалізації курсу. Кабінету Міністрів України доручається забезпечити звітування щодо виконання цього Указу у встановлені терміни.
Проект Указу підготовлений відповідно до доручення Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів спільно з МЗС, Міноборони, МВС, Мінветеранів, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Мін'юстом та іншими ЦОВВ.
«7 лютого 2019 року було здійснено, без перебільшення, один з найважливіших кроків, які визначили подальший розвиток нашої держави – я маю на увазі закріплення в Конституції України незворотного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Таким чином ми підтвердили серйозність наших намірів і встановили для себе амбітну кінцеву мету – членство в НАТО та Європейському Союзі. Але насправді це лише початок. Для досягнення великої стратегічної мети необхідно робити практичні конкретні кроки. Щоб системно і якісно впровадити ті зміни, які передбачає Закон № 2680-VIII, було розроблено проект Указу Президента України, яким передбачається затвердити відповідний План заходів. Це перелік чітких задач для державних органів, які передбачають активну роботу у всіх ключових сферах, посилення інституційної спроможності державних органів, розвиток наукового та освітнього потенціалу та багато іншого», - прокоментувала рішення Уряду Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Торгово-промислова палата України запрошує представників бізнесу прийняти участь в інформаційному дні присвяченому Європейським програмам підтримки бізнесу: EEN, Horizon 2020 (Innovation management activity), Erasmus for young entrepreneurs.
До уваги слухачів:
- цілі програм та напрямки діяльності;
- основні кроки для участі в проектах;
- підготовка документів та заповнення електронних форм;
- переваги, які отримують підприємства при участі в програмі;
- історії успіху українських компаній.
Участь у заході безкоштовна за умови попередньої реєстрації.
Захід відбудеться 24 квітня 2019 року в стінах Торгово-промислової палати України (початок реєстрації 10.30 год., кімната 101) за адресою м.Київ, вул. Велика Житомирська, 33.
У разі питань звертайтесь будь-ласка за телефоном: 044 586-40-67
Перший віце-прем’єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів та Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов провели прес-конференцію щодо ключових досягнень у роботі за 2016-2018 роки, зокрема у напрямку міжнародної торгівлі.
Степан Кубів підкреслив, що одним з найбільших досягнень України з 2014 року є укладення Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом, який став основним торговельним партнером України, що майже повністю компенсувало втрачений російський ринок.
“Сьогодні частка ЄС в експорті українських товарів і послуг складає 42,6% і постійно зростає. У 2018 році ми стали експортувати до ЄС на 15% більше товарів, а в 2013 році на ЄС припадало 26,5% від всього експорту товарів. Було 16,8 млрд доларів, а в 2018 вже – 20,2 млрд доларів. На Росію в 2013 році припадало 23,7%. Зараз частка РФ складає 7,7% і постійно зменшується”, - зазначив Степан Кубів.
Також Перший віце-прем’єр-міністр України підкреслив, що в 2016-2018 роках активною була робота над розширенням можливостей українського бізнесу.
“Тільки за ці два роки ми уклали дві угоди про вільну торгівлю з Канадою та Ізраїлем, розширили можливості торгівлі для українських експортерів. Так, в 2018 році бізнес експортував до Канади вже на 55% більше товарів, ніж у 2017 році. Крім того, ми створили еко-систему підтримки українських експортерів, до якої входить і Офіс з просування експорту з численними торговельними місіями, і Рада міжнародної торгівлі і майбутнє Експортно-кредитне агентство” , - зазначив Степан Кубів.
Центр економічної стратегії запрошує на публічний захід, присвячений темі валютної лібералізації в Україні: "Чи наблизила валютна лібералізація Україну до вільного руху коштів із ЄС?". В організації зазначають, що зараз, в контексті політичних змін, особливо важливо підтвердити та закріпити курс на євроінтеграцію і вільний рух капіталу між Україною і Євросоюзом.
Спікерами заходу виступлять
- Марина Неліна, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції
- Тарас Качка, стратегічний радник Міжнародного фонду Відродження, у 2007-2011 роках – учасник переговорної команди України щодо Угоди про асоціацію
- Юлія Ковалів, голова офісу Національної інвестиційної ради
- Максим Нефьодов, перший заступник міністра торгівлі та економічного розвитку
- Олексій Заремба, виконавчий директор групи компаній МТІ
- Роман Шпек, голова ради Незалежної асоціації банків України
- Емал Бахтарі, керівник проектів та програм Департаменту відкритих ринків НБУ
Дата та час проведення: 3 квітня, з 10:00 до 12:30
Місце проведення: moRe space (м.Київ, вул.Велика Васильківська 100, 2-ий поверх)
Мова заходу: українська/англійська (забезпечується синхронний переклад)
Реєстрація до 1 квітня за посиланням https://goo.gl/forms/s76IAo6WiFEq5IH92.