8 червня 2022 року Чернігівщину відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні пан Ілгварс Клява.
Латвійська Республіка завжди була добрим другом та діловим партнером України, Чернігівщини зокрема. Так, обсяги товарообігу прибалтійської держави з областю минулого року склала майже 31 мільйон доларів. Крім того, поглибити співпрацю між підприємствами та організаціями обох сторін планувалося під час економічного форуму експортерів, що відбувся восени 2021 року на Чернігівщині. Відносини дійсно розширилися, на жаль, за несприятливих умов та не в тих напрямах, які хотіли розвивати. Пріоритети співробітництва змінило повномасштабне вторгнення країни-агресора.
— У цей нелегкий час щиро дякую Латвії за підтримку нашої країни. Ваша допомога відчувається в усьому. Це і надання зброї, і гуманітарні вантажі, і захист людей, які вимушено покинули власні домівки, рятуючи своє життя, — звернувся начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус до Надзвичайного і Повноважного Посла Латвійської Республіки в Україні Ілгварса Кляви, який з робочим візитом перебував сьогодні на Чернігівщині. — Тепер першочергово маємо думати про відновлення області після навали російських військ. Тож рахуємо збитки і фіксуємо пошкодження, яких зараз уже понад 4500. З них 80% — це руйнування житла, решта — цивільної інфраструктури.
Начальник ОВА зазначив, що нині всі зусилля спрямовані на відбудову критичної інфраструктури, зокрема відновлення логістичних маршрутів. У перспективі ж, для економічного розвитку, планується зосередити особливу увагу на переробленні сільськогосподарської сировини, машинобудуванні, легкій промисловості та ІТ-індустрії. Проте для цього потрібна підтримка міжнародних партнерів.
Пан Ілгварс Клява висловив готовність Латвії брати участь у відновленні Чернігівщини та подальшому її розвитку. З боку Латвії це буде державна допомога із залученням бізнесових кіл, а також звернення до ЄС щодо додаткового фінансування. Особливо цікавим напрямом для співпраці Надзвичайний і Повноважний Посол назвав сферу ІТ. За його словами, у Латвії є компанії, які можуть надати спеціальне обладнання. А ще прибалтійська країна може допомогти з модульними будинками, яких так потребує Чернігівщина.
У ході робочого візиту латвійська делегація ознайомилася з наслідками перебування російських військ на території області, відвідавши зруйновані та пошкоджені об’єкти у Чернігові та його передмісті.
До відома
Зовнішньоторговельний оборот товарами підприємств області з партнерами Латвії за результатами 2021 року склав 30,8 млн дол. США.
При цьому обсяги експорту товарів збільшилися на 30,6% відповідно до 2020 року та склали 26,3 млн дол. США, що становить 2,2% в загальнообласному показнику експорту. Чернігівські підприємства поставляють до Латвії вироби з паперу; обладнання і механізми; деревину та вироби з деревини; різні промислові товари; готові харчові продукти тощо.
Імпорт товарів збільшився у 1,7 раза та склав 4,5 млн дол. США (0,9% в загальнообласному показнику).Основні товарні групи латвійського імпорту: добрива; мінеральні продукти, засоби наземного транспорту, крім залізничного.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі 21,8 млн дол.США.
8 червня Чернігівщину відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні пан Етьєн де Понсен.На початку спілкування В’ячеслав Чаус подякував Франції за підтримку у протидії російській федерації, яка наразі веде повномасштабну війну проти України.
— Сьогодні Франція відіграє одну з ключових ролей у наданні Україні гуманітарної допомоги, військової техніки, підтримує запровадження санкцій проти росії. Приємно також відзначити, що ініціатива Президента Володимира Зеленського щодо патронату наших іноземних партнерів над українськими містами та областями для їхньої відбудови знайшла відгук серед французьких регіонів, — підкреслив начальник ОВА.
Зі свого боку, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції зазначив, що як тільки буде прийнято відповідний формат взаємодії та юридично задокументовано умови співпраці, всі наявні види допомог від французької сторони об
’єднають для формування своєрідної візитівки такого партнерства.
В’ячеслав Чаус коротко ознайомив членів делегації з поточною ситуацією на Чернігівщині та роботами, які необхідно виконати першочергово для відновлення життєдіяльності в області.
У ході зустрічі пан Етьєн де Понсен також цікавився нинішньою ситуацією на кордоні та масштабами руйнувань внаслідок активних бойових дій. З ними він особисто ознайомився, відвідавши постраждалі та зруйновані об’єкти як у Чернігові, так і його передмісті — Новоселівці.
До відома
Чернігівщина має тривалий досвід співпраці з французькими партнерами в економічній сфері. Так, в минулому році обсяги взаємної торгівлі збільшилися у 2,5 рази.
При цьому обсяг експорту товарів збільшився у 3 рази відповідно до 2020 року та склав 14,2 млн дол. США, що становить 1,2% в загальнообласному показнику експорту. До Франції ми поставляли текстильні вироби, зернові та вироби з деревини.
Імпорт товарів збільшився у 1,7 раза та склав 4,9 млн дол. США (1,0% в загальнообласному показнику). З Франції до області надходили текстильні матеріали та вироби, засоби наземного транспорту, крім залізничного, машини та обладнання, полімерні матеріали, пластмаси тощо.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі становило 9,3 млн дол.США.
Європейська комісія спільно з Європейською мережею підприємств створили онлайн-платформу для ділових зустрічей між Україною та ЄС — EU Ukraine Solidarity Lanes Business Matchmaking Platform.
4 червня 2022 року набуває чинності Регламент Європейського Парламенту та Ради № 2022/870 про тимчасові заходи з лібералізації торгівлі.
мита для промислової продукції;призупинення застосування системи вхідних цін для фруктів та овочів;призупинення усіх тарифних квот для сільськогосподарської продукції;призупинення антидемпінгових мит на імпорт товарів походженням з України;призупинення застосування глобальних захисних заходів щодо українських товарів.
Міністерство економічного розвитку і технологій Польщі та Міністерство економіки України підписали Меморандум щодо розробки інструментів сприяння торгівлі.
Україна запускає комунікаційну кампанію «Embrace Ukraine. Strengthen the Union». Вона спрямована на те, аби забезпечити Україні підтримку на шляху до європейського майбутнього, зокрема отримання статусу кандидата на членство в ЄС. Героїчний опір українців повномасштабному вторгненню росії засвідчив силу та стійкість України, відданість захисту демократії та свободи, – інтеграція України посилить та зміцнить Євросоюз перед лицем найбільшої з часів Другої світової війни загрози.
Сьогодні Україна має безпрецедентну підтримку серед громадян ЄС. Більшість (66%) вважає, що «Україна повинна приєднатися до ЄС, коли вона буде готова», а 71% – що Україна є частиною європейської родини. Важливо, щоб лідери країн-членів ЄС почули голос громадян, і ухвалили необхідне рішення про юридичне закріплення статусу України як країни кандидата.
28 лютого Україна офіційно подала заявку на членство в ЄС та виконала всі необхідні процедури. Наприкінці червня відбудеться засідання лідерів ЄС, де розглядатиметься рішення щодо надання Україні статусу кандидата.
«Сьогодні вся Україна підтримує членство в Європейському Союзі. На четвертий день війни Президент України подав заявку на членство в Європейському Союзі і ми очікуємо отримати статус кандидата. Україна безумовно готова до цього кроку, відданість українців принципам демократії та свободи не викликає сумнівів; з 2014 року ми здійснили ряд реформ, імплементували значну частину законодавства ЄС. Зараз ведемо тісний діалог зі столицями ЄС з цього питання і ця комунікаційна кампанія має підтримати і посилити наш діалог. Сильна Європа, Європа майбутнього можлива тільки з Україною», – сказала Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
«Україна була і є європейською державою. І територіально, і історично, і за демократичними поглядами та цінностями. Так само як і наша культура, мистецтво і традиції. Сьогодні ми всіма силами протистоїмо агресії з боку рф, виступаючи щитом для всієї Європи. Ми боремося за мир, свою незалежність, свободу та за демократичні цінності всього цивілізованого світу. Україна сьогодні платить найвищу ціну, щоб стати частиною ЄС на законних засадах. Я вірю, що зараз ні в кого з наших цивілізованих країн-сусідів немає сумнівів у тому, що Україна є невід'ємною частиною Європи. Україна вже зараз є вагомим елементом культурного та інформаційного простору Європи. Наші митці, артисти, автори сьогодні підкорюють сцени та екрани Європи, а з ними серця європейців. Кандидатство України в ЄС лише розширить можливості в цих галузях для обох сторін та зміцнить Союз. Україна заслуговує бути повноцінним членом ЄС», – зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики.
Слоган «Embrace Ukraine» поєднує у собі силу слова й силу міці, soft power і hard power одночасно. «Embrace» можна перекласти як «обійняти, прийняти», його ж можна чітко зчитати як «вступити в, забрати до, приєднати». «Embrace Ukraine» поєднує те, що Європа вже зробила й робить, приймаючи біженців, надаючи гуманітарну та військову допомогу, а також те, що вона ще має зробити.
«Strengthen the union» своєю чергою доповнює основний слоган і підкреслює саме посилення Україною великої команди Європейського Союзу. Україна – сильна, велика, демократична і сучасна країна, яка лише зміцнить та посилить Євросоюз.
Україна та Велика Британія мають значні перспективи у лібералізації двосторонньої торгівлі, збільшенні товарообігу та розвитку інвестиційної складової співробітництва між країнами.
За результатами перемовин з Європейською Комісією та країнами-членами ЄС оновлено умови ввезення та транзиту українських товарів через територію ЄС. Зокрема, досягнуто домовленості щодо транзиту української продукції за допомогою паромного сполучення через румунський пункт пропуску Ісачеа-Орлівка.
Досягнуто домовленостей щодо здійснення транзиту через ЄС м’яса свинини та яловичини, а також та м’ясних продуктів та композитних продуктів з цих видів м’яса, оброблених відповідно до категорій обробок B-F (відповідно до пункту 1 додатку XXVI до Регламенту (ЄС) № 2020/429).
Проте враховуючи, що Україна не авторизована на експорт цих видів товарів до ЄС в частині проходження аудиту країни щодо здоров’я тварин, в якості виключення на час військового стану і деблокади українських портів, дозволено транзит виключно через порти Румунії. При цьому вантажі мають відповідати наступним вимогам:
- супроводжуватися міжнародним ветеринарним сертифікатом, який вимагається країною-імпортером (країною-призначення);
- транспортуватися у закритих контейнерах з потужностей походження до країни-імпортера (країни-призначення);
- оператор ринку має завчасно повідомляти відповідний прикордонний пункт контролю про ввезення таких вантажів шляхом заповнення першої Частини 1 загального документа здоров’я для ввезення (CHED-P) через інформаційну систему ЄС – TRACES NT;
- ввозитися та вивозитися з території ЄС через схвалені прикордонні пункти контролю.
Необхідність оновлення умов пов'язана з втратою традиційних шляхів експорту української продукції морським транспортом, викликаною російською агресією: cutt.ly/VHoDobr.
Ввезення та транзит до/через ЄС здійснюється виключно через схвалені прикордонні пункти пропуску (BCP) для визначених категорій товарів: cutt.ly/jF4i0tt.
На час військового стану, до основних додається тимчасові пункти пропуску (для Польщі – Шегені, для Румунії – Ордівка та Вадул-Сірет).
Єврокомісія надала план дій щодо створення «маршрутів солідарності» (смуг солідарності), щоб Україна могла експортувати зерно, а також імпортувати необхідні їй товари.
«Після вторгнення Росії в Україну та блокади нею українських портів українське зерно й інші сільськогосподарські товари більше не можуть дістатися місця призначення. Ситуація загрожує глобальній продовольчій безпеці, й існує гостра потреба у створенні альтернативних логістичних маршрутів із використанням усіх відповідних видів транспорту», - констатували в ЄК.
Для подолання перешкод та створення «маршрутів солідарності», Єврокомісія разом із державами-членами та зацікавленими сторонами працюватиме над такими пріоритетними заходами у короткостроковій перспективі:
Додатковий рухомий склад, судна та вантажівки: Комісія закликає учасників ринку ЄС терміново надати додаткові транспортні засоби. Щоб узгодити попит і пропозицію та встановити відповідні контакти, Комісія створить логістичну платформу для пошуку партнерів і попросить держави-члени призначити спеціальні контактні пункти («єдине вікно»).
Потужність транспортних мереж та перевантажувальних терміналів: українські сільськогосподарські експортні поставки мають бути пріоритетними, а менеджери інфраструктури мають надати залізничні слоти для цього експорту. Комісія також закликає учасників ринку терміново перемістити мобільні зернонавантажувачі на відповідні прикордонні термінали для прискорення перевалки. Угода про автомобільні перевезення з Україною також усуне певні прогалини.
Митні операції та інші інспекції: Комісія закликає національні органи влади застосувати максимальну гнучкість і забезпечити достатній персонал для прискорення процедур у пунктах пропуску.
Зберігання товарів на території ЄС: Комісія оцінить наявні потужності для зберігання в ЄС та координуватиме дії з державами-членами, щоб допомогти забезпечити більше потужностей для тимчасового зберігання українського експорту.
У середньостроковій та довгостроковій перспективі комісія також працюватиме над збільшенням пропускної спроможності інфраструктури нових експортних коридорів та над створенням нових інфраструктурних зв'язків у рамках реконструкції України.
12 травня Перша віцепрем'єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко та віцепрем’єр Польщі Генрик Ковальчик під час онлайн-зустрічі обговорили питання контролю за імпортом та експортом аграрної продукції.