Малий та середній бізнес України скористається новими можливостями фінансування у розмірі до 120 млн євро у місцевій валюті в рамках програми фінансування, організованої ЄС, ЄБРР та банками-партнерами.
Три вітчизняні банки вже підписали згоду на участь у програмі на цьому етапі: Райффайзен Банк Аваль отримає 25 млн євро, ПроКредит Банк Україна - 20 млн євро, а ОТП Банк Україна - $25 млн. У майбутньому очікується, що до програми приєднаються більше місцевих фінансових установ.
"Кошти буде передано місцевим малим підприємствам для інвестицій та оборотних коштів, адже саме вони сприяють місцевій економіці та створюють майже 80% робочих місць у країні. Позики в місцевій валюті захистять їх від нестабільності курсу валюти", - йдеться в повідомленні ЄБРР.
Ініціатива EU4Business має на меті покращити доступ українських малих та середніх підприємств до фінансів та ділових знань за допомогою своїх консультативних послуг, фінансування та навчання. Вона також допомагає малим та середнім підприємствам створювати робочі місця, оснащуючи їх новими навичками та підтримуючи їх амбіції експортувати на найбільший сусідній ринок - єдиний ринок ЄС, що налічує понад 500 мільйонів споживачів.
"Ця остання фінансова ініціатива ЄБРР та ЄС чітко демонструє нашу прихильність до України. Ми підтримуємо інвестиційне фінансування сектору малого та середнього бізнесу, успіх якого має важливе значення для розвитку національної економіки. Ми раді, що наші довгострокові партнери Райффайзен Банк Аваль, ПроКредит Банк Україна та ОТП Банк Україна підтримують це важливе завдання, покращуючи доступ до фінансування для підприємців по всій Україні", - зазначив керуючий директор ЄБРР у Східній Європі та Кавказі Маттео Патроне.
«Як отримати фінансування ЄС для досліджень та інновацій в Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Грузії, Республіці Молдові та Україні?» Відповіді на це та чимало інших запитань ви можете знайти в пояснювальних картках, нещодавно розроблених проєктом «EU NEIGHBOURS east».
Інтерактивні веб-картки розроблені в простому форматі запитань і відповідей. Їх можна легко розміщувати на інших веб-сайтах, а також у онлайн-медіа.
Більшість можливостей у сфері досліджень, науки та інновацій надається в рамках найбільшої в ЄС програми «Горизонт – 2020». Підприємці з інноваційними ідеями також можуть подати заявку на фінансування інновацій в рамках цієї програми.
«Горизонт – 2020» має бюджет у 77 мільярдів євро на сім років (2014-2020). Переважну частину цього фінансування надають на основі конкурентного конкурсу заявок, відкритого для участі дослідників, університетів, представників бізнесу та інших зацікавлених організацій з будь-яких країн-членів Євросоюзу або країн, асоційованих з програмою «Горизонт – 2020», включно з державами Східного сусідства ЄС.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба переконаний, що «промисловий безвіз» створить нові обрії для експорту українських товарів на європейські ринки, і в разі виконання Україною підготовчої роботи оціночна місія ЄС може прибути вже у першій половині 2020 року.
Про це він заявив на зустрічі з членами Європейської Бізнес Асоціації.
«Щодо «промислового безвізу»: ми прямуємо до цієї мети. У фокусі нашої уваги, зокрема, невеликий виробник, який зможе експортувати свою продукцію в ЄС», – заявив Кулеба.
Він навів приклад успіху підприємниці у Маріуполі, яка налагодила власний бізнес з виробництва меблів для котів, віднайшла можливість продавати вироби онлайн та успішно вийшла на ринок ЄС: «От для таких людей, зокрема, ми робимо промисловий безвіз».
Віце-прем’єр-міністр пояснив, що під «промисловим безвізом» йдеться не просто про продукцію промисловості, а про відкриття цілих ринків ЄС для нехарчових товарів. На його думку, це допоможе переорієнтувати пріоритети торгівлі з сільськогосподарського сектору, який нині домінує в структурі експорту, на інші групи товарів. Дмитро Кулеба переконаний, що вигоду від «промислового безвізу», зокрема, отримає малий та середній український бізнес.
«Якщо ми виконаємо до кінця року власну домашню роботу, ухвалимо необхідне законодавство, ЄС орієнтовно у першій половині наступного року має надіслати оціночну місію. Вони ще не дали добро на відправку такої місії: обережність зумовлена їхніми власними економічними інтересами, але ми ведемо перемовини», – розповів Дмитро Кулеба. «Процес досягнення «промислового безвізу» досить непростий. Вже багато зроблено. Мусимо розуміти, що це не менш складна історія, ніж досягнення угоди про звичайний безвіз. Але ми серйозно налаштовані нею займатися», – додав він.
Довідково
Угода про асоціацію України та ЄС передбачає перспективу укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (ACAA, або так званий «промисловий безвіз»). Спочатку АСАА може охоплювати один або кілька секторів, з поступовим розширенням на всі передбачені в Угоді 27 секторів. Потенційно ACAA може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування, полегшивши торгівлю і піднявши імідж української продукції на глобальних ринках. Наразі виконана Україною підготовча робота (гармонізація законодавства, інфраструктури якості та ринкового нагляду з нормами ЄС) дозволяє укласти ACAA як мінімум у трьох секторах.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба закликає український бізнес до максимально відкритого та відвертого діалогу, аби ефективно відкривати ринки ЄС для українських товарів, залучати інвестиції з ЄС та якнайкраще використовувати переваги стратегічного курсу України на європейську інтеграцію.
Про це він заявив 7 жовтня на зустрічі з членами Європейської Бізнес Асоціації.
“Я переконаний на сто відсотків, що ми з вами маємо розмовляти і чути одне одного. Я завжди буду на зв’язку та готовий до спілкування. Таку саму модель взаємин я вибудовую і з громадянським суспільством і, власне, з Європейським Союзом”, - звернувся Дмитро Кулеба до присутніх представників бізнесу.
За його словами, пріоритетна мета Віце-прем’єр-міністра полягає у тому, щоби бізнес зростав та розвивався, платив податки, зміцнював економіку, “бо якщо немає економіки, можна забути про всі зовнішньо- і внутрішньополітичні амбіції”.
Дмитро Кулеба наголосив: Уряд має чути від бізнесу про реальні потреби. Він пояснив, що йдеться не лише про проблеми конкретних компаній, а й стратегічні цілі відкриття певних секторів ринку ЄС, використання інструментів інтеграції України з ЄС в інтересах українських виробників тощо.
“Мені було б дуже цікаво чути, де саме ви, як бізнес, бачите стратегічно важливі напрями: куди нам треба вклинюватися, які стіни пробивати", - зазначив Дмитро Кулеба.
Віце-прем’єр-міністр заспокоїв окремих представників бізнесу, які висловили стурбованість, що ситуація з врегулюванням війни на Донбасі призведе до зміни курсу країни. Він наголосив, що стратегічний курс України на Захід залишається незмінним.
“Стратегічна ціль у нас є: це членство у ЄС… Вибрали напрям? Все, йдемо ним. Ми маємо пройти цей шлях”, - заявив Дмитро Кулеба.
Віце-прем’єр-міністр нагадав, що саме цей Уряд став першим, хто включив до своєї програми окремий розділ, присвячений європейській та євроатлантичній інтеграції, взявши на себе зобов’язання ще глибше інтегрувати Україну у політичний, економічний та культурний простір Євросоюзу.
Верховна Рада схвалила Програму дій Кабінету Міністрів України, яку презентував Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.
Олексій Гончарук поінформував, що Програма містить 87 цілей, які розбиті на три розділи. Перший із яких - розвиток людського капіталу – має п’ять складових: освіта, охорона здоров’я, соціальна політика, захист ветеранів, культура та розвиток спорту. Прем’єр-міністр окреслив ключові ідеї роботи за даними напрямками.
Очільник Уряду також презентував візію щодо реформування фінансової системи, митниці та податкової, стратегію здешевлення ресурсів для бізнесу, а також стратегію зниження дефіциту державного бюджету, підвищення доходів українських родин.
Презентація доступна тут: https://bit.ly/2pEaBXQ.
Також програму дій Кабінету Міністрів України прокоментував Віцепрем‘єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба. «Вперше в історії програм українських урядів європейській та євроатлантичній інтеграції присвячений окремий розділ. Це підкреслює важливість і незмінність шляху України на Захід. Але це і дещо більше: фундамент побудови довіри. Ми чітко визнали інтеграцію наскрізним завданням для уряду», - зазначив Віцепрем‘єр-міністр.
На думку Дмитра Кулеби, за попередні роки на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції було зроблено низку дуже важливих кроків за дуже непростих умов зовнішнього та внутрішнього спротиву цьому стратегічному курсу України. Тепер цей рух має не лише прискоритися, а й отримати свіжий та креативний підхід.
Україна посідає третю позицію серед найбільших сільськогосподарських експортерів до ЄС, і має світове лідерство за темпами зростанні імпорту до ЄС сільськогосподарської продукції у липні 2019 року у порівнянні із липнем минулого року.
Відповідні дані оприлюднені у черговій доповіді Єврокомісії від 23 вересня 2019 року щодо стану торгівлі ЄС агропромисловою продукцією.
«Найважливішими країнами походження агропромислового імпорту (до ЄС) за минулі 12 місяців (у мільярдах євро) були США (12,5), Бразилія (11,7), за якими слідують Україна (6,7) та Китай (6,0)... За річними показниками, обсяг агропромислового імпорту (у мільярдах євро, - відсоток змін) продовжує вражаючи зростати з України (+1,7, або +34%) та від США (+1,7, або +14%)», - йдеться у повідомленні.
18 вересня відбулося спільне засідання двох парламентських комітетів: з євроінтеграції до ЄС та в закордонних справах, в якому взяв участь Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба. Виступаючи на засіданні, він підкреслив, що принципово важливою є спадковість в реалізації політики зближення з ЄС та НАТО, та підтвердив незмінність і продовження цього курсу.
Віцепрем'єр також наголосив, що Україна не збирається замінювати інтеграцію до Європейського союзу іншими формами співпраці. "Курс на європейську інтеграцію залишається незмінним. Ми не сприймаємо будь-яких спроб підмінити інтеграцію співробітництвом або просто взаємодією. Вітаємо всі ідеї, які можуть допомогти інтеграції України до ЄС у майбутньому. Нас цікавлять лише механізми, які допоможуть в цьому. Але будь-які механізми, які намагаються підмінити інтеграцію і запропонувати якусь альтернативу, Україна не сприймає як дієві і життєздатні. Ми їх просто не розглядаємо ", - зазначив Дмитро Кулеба, коментуючи деякі заяви європейських партнерів щодо того, аби запропонувати Україні за відсутності офіційно проголошеної перспективи членства інші формати співпраці.
Він також окреслив основні пріоритети роботи в напрямі секторального зближення з ЄС, виокремивши інтеграцію в енергетичний та цифровий ринки ЄС та «промисловий безвіз», який торкнеться малого і середнього бізнесу, зокрема, виробників нехарчової продукції.
Говорячи про взаємодію з НАТО, Дмитро Кулеба підкреслив, що зараз на порядку денному підготовка візиту Північноатлантичної Ради до Києва, запланованого на 30-31 жовтня, а також підготовка до засідання Парламентської асамблеї НАТО, яке пройде в Києві навесні. Серед пріоритетів роботи – активізація діяльності робочої групи щодо військової співпраці з Альянсом, про яку досягнуто домовленостей під час останнього візиту до Брюсселя; продовження роботи над реалізацією Річної національної програми співпраці Україна - НАТО в цьому році та розробка нової, покращеної версії РНП на 2020 рік.
У рамках виконання Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 рр. та Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017—2020 рр. оголошено тендери на розробку та реалізацію інформаційних кампаній.
Потрібні креативні агенції, які мають досвід проведення інформаційних кампаній за кордоном, а також соціологічна служба. Потрібно:
- Розробити і запустити інформаційну кампанію (відео) в соцмережах європейських країн – членів Європейського Союзу.
- Розробити і запустити інформаційну кампанію (відео) в соцмережах європейських країн – членів НАТО.
- Розробити та провести соціологічне опитування про зміни у ставленні громадськості щодо підтримки НАТО і державної політики з євроатлантичної інтеграції.
Очікувана вартість закупівель послуг з інформаційних кампаній – по 1,5.млн. грн. кожна, з проведення соцдослідження - 400 тис.грн.
Тендерна документація, кваліфікаційні критерії і вимоги:
• Відео для країн ЄС: https://www.dzo.com.ua/tenders/4278661.
• Відео для країн НАТО: https://www.dzo.com.ua/tenders/4278346.
• Соціологія: https://www.dzo.com.ua/tenders/4278859.
Центр економічної стратегії запрошує 26 вересня на міжнародну конференцію “Уроки з досвіду країн ЄС для України: економічний розвиток, антикорупційна реформа та довіра до судів”.
Час: 26 вересня о 9:30
Місце проведення: м.Київ, БЦ Леонардо ул. Богдана Хмельницкого, 17/52
В рамках конференції будуть презентовані міжнародні дослідження. Учасники обговорять ефективність боротьби з корупцією у Румунії, як використання нідерландського досвіду допоможе подолати кругову поруку і протекціонізм в українській системі правосуддя, а також як перетворити малий та середній бізнес в Україні на глобальних чемпіонів на основі досвіду Mittelstand в Німеччині.
Для участі у заході треба пройти онлайн реєстрацію до 24 вересня 2019 року.
Подія відбудеться в межах проекту «Побудова мостів в державній політиці: Україна», який реалізується за фінансової підтримки Foundation Open Society Institute в співпраці з OSIFE при Open Society Foundation.
Право експорту своєї продукції на територію Євросоюзу мають 308 українських підприємств.
Про це повідомили в Держпродспоживслужбі.
Серед них 128 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 - підприємств-виробників нехарчової продукції.
Серед українських підприємств, котрі мають право експорту до ЄС продукції для споживання людиною:
- 22 виробники молока та молочної продукції;
- 4 виробники м’яса птиці;
- 1 виробник продуктів із м’яса птиці;
- 24 виробники риби;
- 4 виробники яєць та яєчної продукції;
- 66 виробників меду;
- 1 виробник харчового колагену;
- 1 виробник кишкової сировини;
- 5 виробників равликів та жаб’ячих лапок
Водночас усі виробники харчових продуктів із 28 країн-членів ЄС можуть експортувати в Україну без обмежень за виконання імпортних умов. Україна ж отримує для відкриття експорту в ЄС має проходити оцінку системи державного контролю (з подальшою верифікацією) та отримувати дозволи на експорт", - зауважили в Держпродспоживслужбі.