14 липня 2026 року у Брюсселі, Королівство Бельгія, відбулась третя Міжурядова конференція між Україною та ЄС, на якій офіційно відкрито перемовини про вступ до Європейського Союзу за Кластером 6 «Зовнішні відносини».

Цей Кластер охоплює питання спільної торговельної політики ЄС, зовнішньої політики, а також безпеки й оборони. В умовах повномасштабної війни, розв’язаної росією проти України, цей Кластер має особливе значення, адже Україна вже сьогодні робить вагомий внесок у безпеку всієї Європи.

Українську делегацію очолив Головний переговірник, Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, до складу делегації увійшли заступник Міністра закордонних справ України Євген Перебийніс, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, Представник України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії Всеволод Ченцов та інші.

«Сьогодні, відкриваючи Кластер «Зовнішні відносини», ми ще раз підтверджуємо прагнення до повної імплементації acquis ЄС у межах цього Кластера, та продовжуватимемо цей шлях із тією самою рішучістю, яка привела нас сюди. Ми й надалі будемо разом будувати та зміцнювати Європу. Адже наша мета ніколи не змінювалася. Адже майбутнє України – у Європейському Союзі. І майбутнє Європи стане ще сильнішим з Україною», – наголосив Головний переговірник, Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

Кластер 6 містить переговорні розділи 30 «Зовнішні відносини» та 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони». Розділ 30 «Зовнішні відносини» охоплює спільну торговельну політику ЄС та зовнішньоекономічні відносини Євросоюзу. Йдеться також про експортний контроль, захист інвестицій, економічну безпеку та гуманітарну політику. Виконання бенчмарків (умов вступу) за цим розділом означає, що Україна працюватиме за такими самими правилами міжнародної торгівлі, як і держави-члени ЄС, а український бізнес стане ще більш інтегрованим до єдиного європейського ринку. Розділ 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони» охоплює участь у Спільній зовнішній та безпековій політиці ЄС (CFSP) та Спільній політиці безпеки і оборони (CSDP). Зокрема, йдеться про стандарти ЄС у сфері безпеки та оборони, оборонне планування, участь у європейських оборонних ініціативах, протидію гібридним загрозам, управління кризами, контроль над озброєнням та боротьбу з незаконним обігом зброї.

Віцепремʼєр-міністр також заявив, що Україна приймає бенчмарки, оголошені для цього Кластера. Україна приймає acquis (акти права) ЄС, яке охоплює Кластер 6 та готова забезпечити його повну імплементацію до дати вступу до ЄС.

«Україна не вимагає жодних спеціальних адаптацій, перехідних заходів чи періодів для жодного з розділів та критеріїв у межах Кластера «Зовнішні відносини». Це свідчить про нашу непохитну відданість процесу вступу та нашу рішучість повністю узгодити свою політику та стандарти з політикою та стандартами ЄС. Навіть за надзвичайних обставин, пов’язаних із триваючою агресивною війною росії, ми продовжуємо просувати реформи та виконувати наші зобов’язання щодо вступу», – зазначив Тарас Качка.

Він також представив основні елементи переговорної позиції України за Кластером 6.

За підсумками міжурядової конференції, Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що прогрес України на шляху до членства в ЄС є результатом масштабних реформ, які країна продовжує впроваджувати навіть в умовах повномасштабної війни, а її майбутнє членство зміцнить безпеку, економічний потенціал та стійкість Європейського Союзу.

Довідково

Міжурядова конференція (intergovernmental conference (IGC) – у політиці розширення ЄС, це офіційний формат переговорів між державою-кандидатом та державами-членами ЄС у межах процесу вступу до Євросоюзу для обговорення та узгодження положень майбутнього договору про вступ країни-кандидата. Частота проведення таких конференцій залежить від прогресу країни-кандидата у виконанні умов вступу та рішень держав-членів ЄС.

15 червня 2026 року у Люксембурзі відбулась друга Міжурядова конференція між Україною та ЄС, під час якої офіційно відкрито перемовини за Кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС» для України. Це ключовий Кластер для вступу до ЄС, адже він охоплює фундаментальні реформи у сферах верховенства права, функціонування демократичних інституцій, державного управління, боротьби з корупцією та захисту основоположних прав. Саме прогрес за цим Кластером визначає загальний темп переговорів про вступ і є передумовою для відкриття та закриття інших переговорних кластерів.

Джерело

30 червня Верховна Рада України схвалила Закон про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (реєстр №13204-1).

Прийняття Закону зумовлене необхідністю приведення ринку органічної продукції в Україні у відповідність до європейських стандартів, а також забезпечення його прозорості та зрозумілості для вітчизняного споживача.

Основним завданням акта є удосконалення правил органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції в Україні відповідно до оновленого законодавства ЄС. Також на меті – зробити інформацію більш прозорою і зрозумілою для українських споживачів.

Закон передбачає:

• перехід до сертифікації за категоріями продукції відповідно до підходів ЄС та правил торгівлі з третіми країнами;
• розширення вимог обов’язкової сертифікації, зокрема для суб’єктів, які реалізують органічну продукцію безпосередньо споживачам;
• запровадження системи державного контролю у сфері органічного виробництва, зокрема через уповноваження органів сертифікації;
• створення умов для імплементації актів ЄС у сфері органічного виробництва через розробку необхідного вторинного законодавства;
• удосконалення термінології та приведення положень законодавства у відповідність до Регламенту (ЄС) 2018/848;
• запровадження механізмів простежуваності продукції та уточнення правил сертифікації, зокрема для дистанційної торгівлі.

Реалізація Закону сприятиме виведенню української органічної продукції на міжнародні ринки високоякісних товарів та залученню інвестицій у розвиток органічного виробництва на території України, яка буде конкурентною в ЄС і світі. Україна стане надійним партнером на міжнародних аграрних ринках.

Джерело

Україна розпочала практичний етап підготовки до вступу в ЄС. За аграрним блоком необхідно підготувати галузь до роботи за правилами єдиного європейського ринку й виконати 16 індикаторів. Попереду – складні реформи і доступ до 440 мільйонів нових споживачів. 

Предметні дискусії щодо аграрного сектору Уряд розраховує запустити восени. Які фінансові, екологічні та інституційні зміни необхідні для інтеграції українського АПК до ЄС, обговорили учасники експертної дискусії «Євроінтеграція на зв’язку. Сільське господарство та сільський розвиток».

Кластер 5 («Ресурси та сільське господарство») вважається одним із найскладніших у переговорному процесі. Україна є потужним глобальним гравцем і європейські фермери бояться прямої конкуренції. Аграрне ядро кластера складається з трьох розділів, за якими Україна має виконати 16 бенчмарок (індикаторів): 

• Розділ 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», що охоплює правила Спільної аграрної політики ЄС (CAP) та механізми прямої підтримки; 
• Розділ 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарія та фітосанітарія» із жорсткими стандартами контролю «від лану до столу»; 
• Розділ 13 «Рибальство та рибний промисел».

Першим критичним іспитом для України стане масштабна екологічна модернізація та гармонізація правил використання пестицидів із вимогами європейського Green Deal (Зеленого курсу).

«Екологічна реформа засобів захисту рослин безпосередньо зачепить щонайменше 10 мільйонів гектарів оброблюваних земель – це майже 40% усіх сільгоспугідь на підконтрольних територіях. За оцінками асоціацій, така технологічна перебудова коштуватиме українському агробізнесу біля 2 мільярдів євро щороку. Водночас екологічна модернізація є необхідною умовою довгострокового доступу української продукції до європейського ринку та сприятиме підвищенню рівня безпеки для довкілля і сільських територій», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. 

Наступним складним треком стануть перемовини щодо субсидій. ЄС витрачає близько третини свого загального бюджету на підтримку фермерів. Включення України в чинну систему дотацій створить критичне навантаження на європейський бюджет. Через це однією з головних тем переговорів стануть перехідні періоди та спецпрограми захисту саме для малих і середніх фермерів України.

Паралельно Україні потрібно створити інфраструктуру для впровадження Спільної аграрної політики ЄС. Йдеться про Виплатну агенцію (Paying Agency) для аудиту й розподілу європейських коштів та інтегровану систему моніторингу на базі Державного аграрного реєстру (ДАР). Для запуску цієї системи необхідно укомплектувати штат із 250-400 кваліфікованих фахівців. За вимогою ЄС це має бути виключно державна структура з постійним фінансуванням із держбюджету. В умовах війни це серйозний виклик для бюджету.

Поки перемовини по агросектору готуються до старту, Уряд та профільні асоціації формують сильну доказову базу та детальні економічні розрахунки. Україна планує захищати національні інтереси в Брюсселі на основі чітких цифр, аналізу впливу реформ на виробників та посилення партнерства між українськими й європейськими галузевими асоціаціями. Найближчими місяцями Уряд зосередиться на просуванні низки законодавчих ініціатив, зокрема щодо засобів захисту рослин, ветеринарного благополуччя, безпечності кормів та органічного виробництва, гармонізованих із законодавством ЄС.

Джерело

15 червня 2026 року, у Люксембурзі під час другої Міжурядової конференції між Україною та Європейським Союзом офіційно відкрили переговорний Кластер 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals). Україна також офіційно прийняла бенчмарки (умови), визначені Європейським Союзом для подальшого просування переговорів.

До складу української делегації увійшли представники Верховної Ради України, Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, НАЗК, Державної служби статистики України та інші. Під час відкриття з онлайн зверненням виступив Президент України Володимир Зеленський.

Кластер 1 є визначальним впродовж всього переговорного процесу щодо вступу України до ЄС, адже його відкривають першим і закривають останнім, а. виконання проміжних бенчмарків за розділами 23 «Судова влада та фундаментальні права» і 24 «Юстиція, свобода та безпека» є необхідним для тимчасового закриття усіх інших переговорних розділів.

Головний переговірник, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка назвав відкриття Кластера 1 історичним моментом як для України, так і для Європейського Союзу.

«Сьогодні ми офіційно відкрили перший Кластер, водночас – новий розділ історії, яку пишемо спільно. Європейський Союз надіслав потужний сигнал про невідворотність нашого спільного майбутнього», – наголосив він.

Тарас Качка висловив подяку державам-членам та інституціями ЄС за підтримку України, а також відзначив лідерство та наполегливу роботу Республіки Кіпр під час головування в Раді ЄС, завдяки яким вдалося зберегти динаміку переговорного процесу та досягти сьогоднішнього результату.

Україна підтвердила, що приймає acquis Європейського Союзу (право ЄС) в його чинній редакції та в тому вигляді, в якому воно розвиватиметься до моменту вступу країни до ЄС. Україна також підтвердила, що не просить жодних спеціальних умов та винятків чи перехідних періодів у межах Кластера 1. Віце-прем’єр-міністр наголосив, що наша держава залишається відданою підходу, заснованому на заслугах, відповідно до якого прогрес у переговорах має визначатися результатами впроваджених реформ.

Попри повномасштабну війну, Україна продовжує реалізацію глибоких демократичних перетворень. Для відкриття Кластера «Основи процесу вступу до ЄС» Уряд України ухвалив та реалізує три стратегічні дорожні карти – у сфері верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а також План дій щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот).

Під час конференції Україна підтвердила відданість втіленню подальших реформ у таких сферах:

• верховенство права та незалежність судової системи;
• боротьба з корупцією та зміцнення незалежних антикорупційних інституцій;
• функціонування демократичних інституцій та залучення громадянського суспільства;
• реформа державного управління;
• захист фундаментальних прав і свобод людини;
• юстиція, свобода та безпека;
• розвиток ринкової економіки та забезпечення макрофінансової стабільності;
• прозорість державних закупівель;
• статистика та фінансовий контроль.

За словами Тараса Качки, Кластер 1 є не просто технічною вимогою переговорного процесу, а комплексною програмою модернізації української держави.

«Ці реформи потрібні насамперед Україні та її громадянам. Вони зміцнюють верховенство права, підвищують якість державного управління, зменшують ризики корупції та недовіри, роблять державу більш передбачуваною для громадян, надійною для партнерів і зрозумілою для бізнесу, що також є важливим в процесі відбудови країни та залучення інвестицій», – наголосив він.

Українська сторона також заявила про намір подавати цільові пропозиції щодо прискореної секторальної інтеграції до окремих політик і програм ЄС, щоб прогрес реформ супроводжувався поступовим розширенням участі України в європейських механізмах.

Підсумовуючи, Тарас Качка підкреслив відданість України виконати всі визначені бенчмарки у найкоротші строки.

Віцепрем’єр-міністр також наголосив, що Україна очікує відкриття всіх інших переговорних кластерів без зволікань влітку цього року, адже усі необхідні передумови виконані, що було підтверджено Європейською Комісією.

Заступниця Міністра з європейських справ Республіки Кіпр Марілена Рауна наголосила, що майбутнє України – у Європейському Союзі, та зазначила, що ЄС продовжуватиме беззаперечно підтримувати Україну на шляху до досягнення справедливого миру та просування до членства в Євросоюзі.

Зі свого боку, Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос зазначила, що попри повномасштабну російську агресію, значні людські та економічні втрати, руйнування культурної спадщини Україна зберегла незмінну відданість європейському курсу та продовжила впроваджувати необхідні реформи. З її слів, прогрес, досягнутий Україною на шляху до відкриття Кластера 1, демонструє зрілість її інституцій та відданість принципам, що лежать в основі усього Європейського Союзу.

Джерело

Рада Європейського Союзу 28 травня 2026 року схвалила рішення про виділення Україні сьомого чергового траншу фінансової підтримки на суму майже 2,8 мільярда євро в межах Механізму підтримки України (Ukraine Facility).

Про це повідомила пресслужба Ради ЄС.

Виплата стала можливою після того, як Україна успішно виконала 11 із 20 необхідних кроків для отримання сьомого траншу. Крім того, Україна завершила низку невиконаних раніше етапів, зокрема один, який стосувався п’ятого траншу, та два – шостого.

Також Україна достроково виконала частину зобов’язань, передбачених у межах наступних виплат. Зокрема, йдеться про два кроки в межах восьмого траншу та ще два – для дев’ятого. За новою методологією, яку затвердила Єврокомісія, Україна вперше отримає компенсацію за дострокове виконання цих реформ.

Кошти надаються відповідно до оцінки запиту, який Україна подала 14 квітня 2026 року. Рада ЄС дійшла висновку, що українська сторона задовільно впровадила реформи у сферах управління державними фінансами, судової системи, боротьби з корупцією, фінансових ринків та бізнес-середовища. Також Уряд вжив заходів в енергетичному, транспортному й агропродовольчому секторах, цифровій трансформації та зеленому переході.

Довідково

Виплати в межах Ukraine Facility чітко прив’язані до Плану України, передбачає реалізацію реформ, які закладуть фундамент для подальшого відновлення й розвитку економіки та інтеграції України до ЄС. Загальний обсяг програми на 2024-2027 роки становить 50 млрд євро у вигляді грантів та позик, з яких понад 38 млрд євро призначено саме для підтримки інвестицій і реформ. Попередній, шостий транш на суму близько 2,3 мільярда євро Україна отримала у грудні 2025 року.

Джерело

Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства України повідомило про перехід країни до більш практичного етапу переговорів про вступ до ЄС — із чіткими пріоритетами на 2026 рік, строками виконання ключових показників та підготовкою переговорних позицій за секторальними напрямами.

Наступні кроки щодо цього обговорили під час засідання Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу щодо вступу України до ЄС та адаптації національного законодавства до права Європейського Союзу. Участь у засіданні під головуванням Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України взяли представники робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA), центральних органів виконавчої влади та експертного середовища.

Ключові завдання 2026 року

Під час заходу було презентовано стан підготовки та пріоритети імплементації норм за переговорним розділом 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика».

Він охоплює широкий спектр питань:

• безпечність харчових продуктів;

• здоров’я рослин;

• благополуччя тварин;

• використання ГМО;

• система державного контролю.

Це один із найбільш розділів переговорного процесу, адже він потребує одночасно оновлення законодавства, розвитку інституцій та впровадження сучасних механізмів контролю. Україна вже отримала 11 ключових бенчмарків у цьому напрямі, а Національна програма передбачає 130 цілей, включаючи імплементацію 177 актів права ЄС.

Серед пріоритетів — завершення гармонізації законодавства у сфері благополуччя тварин, розвиток системи офіційного контролю, реформування компетентних органів та впровадження європейських підходів у сфері засобів захисту рослин. 

Окрім того, було представлено основні позиції щодо розділу 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій». Цей розділ є ключовим для інтеграції України до Спільної аграрної політики ЄС і передбачає створення систем управління державною підтримкою, контролю використання коштів ЄС та цифрової інфраструктури аграрної політики. 

У 2026 році основна увага буде зосереджена на:

• запуску Виплатної агенції;

• впровадженні Інтегрованої системи адміністрування і контролю (ІСАК/IACS);

• створенні системи управління коштами ЄС;

• розвитку цифрових рішень на базі Державного аграрного реєстру.

Загалом у межах розділу передбачено 46 цілей, включаючи імплементацію 67 актів acquis ЄС.
У 2026 році у межах практичного етапу інтеграції України до Спільної аграрної політики ЄС окреслене завдання — запустити ключові інституції та цифрові системи, які забезпечать прозоре управління підтримкою агросектору та ефективну інтеграцію до політик ЄС.

Водночас серед основних викликів залишаються потреба у значному фінансовому ресурсі, розвиток ІТ-інфраструктури, підготовка кваліфікованих кадрів та посилення інституційної спроможності.

Джерело

Україна готує аграрний сектор до роботи на єдиному ринку ЄС, що має відкрити для виробників доступ до фінансових інструментів, програм підтримки та ширших можливостей розвитку. Йдеться, зокрема, про прямі виплати аграріям, окремі програми для громад, підтримку малих і молодих фермерів, а також стимули для впровадження екологічних практик.

Про це заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький розповів під час лекції «Майбутнє аграрного сектору України в ЄС» на платформі ЄвроХаб у межах програми  NextGen4EU.

За його словами, Мінекономіки координує підготовку одразу за трьома переговорними розділами: «Сільське господарство та розвиток сільських територій», «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» та «Рибальство та аквакультура». Це один із наймасштабніших блоків правил ЄС, який Україна має впровадити в межах переговорів про вступ.

Ключовою основою майбутніх змін є Спільна аграрна політика ЄС, яка визначає підходи до підтримки фермерів, розвитку сільських територій, продовольчої безпеки та впровадження інновацій. Інтеграція до цієї системи дозволить Україні перейти від окремих програм до комплексної політики розвитку сектору.

Водночас підготовка до єдиного ринку передбачає глибші зміни: впровадження довгострокового планування, прозорого адміністрування державної підтримки, цифрового моніторингу та узгодження стандартів якості і безпечності продукції з європейськими вимогами.

Окрему роль у цьому процесі відіграватиме Національний стратегічний план у межах Спільної аграрної політики ЄС, який має визначити потреби сектору, механізми підтримки, цільові показники та пріоритети розвитку сільських територій.

Тарас Висоцький також наголосив, що доступ до ринку ЄС напряму залежить від якості та безпечності продукції. Україна продовжує впроваджувати європейський підхід контролю «від лану до столу», що охоплює всі етапи виробництва  – від сировини до готового продукту.

«Наше завдання – підготувати систему так, щоб українські аграрії могли не лише адаптуватися до вимог ЄС, були конкурентними та могли максимально використати можливості, які відкриває членство», – зазначив заступник міністра.

Під час лекції також обговорили взаємодію держави, бізнесу, громад і європейських партнерів у підготовці аграрного сектору до майбутнього членства України в ЄС.

Джерело

22 квітня, Європейська комісія та Група Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) оголосили про новий фінансовий пакет обсягом понад 600 млн євро для підтримки нагальних проєктів відновлення в Україні.

Комісія розширює гарантії Європейського Союзу для Групи ЄІБ, що дасть змогу надати понад 450 млн євро фінансування на відновлення України. Крім того, пакет передбачає близько 150 млн євро грантів ЄС і технічної допомоги.

Фінансування ЄІБ за підтримки гарантій Європейського Союзу буде спрямоване на ключові сфери економіки України та повсякденного життя громадян — зокрема дороги, залізниці, енергетичні мережі, а також енергоефективність житла й громадської інфраструктури. Воно також охоплюватиме міську мобільність і освіту, сприяючи збереженню базових послуг та підтримці довгострокового відновлення і реформ.

«Сьогоднішнє оголошення відображає силу партнерства ЄС з Україною», — зазначив віцепрезидент ЄІБ Карл Негаммер. «Ми посилюємо нашу підтримку, щоб забезпечити конкретні інвестиції там, де вони найбільш потрібні — від енергетичної безпеки до транспорту та житла. Ми залишаємося відданими підтримці відновлення України та її шляху до європейської інтеграції».

Гарантії Європейського Союзу доповнюють 2 млрд євро гарантій, наданих Групі ЄІБ у 2025 році в межах інструменту «Ukraine Investment Framework», що є частиною програми Європейського Союзу «Ukraine Facility» обсягом 50 млрд євро, спрямованої на залучення державних і приватних інвестицій в Україну. Разом ці гарантії розширюють можливості Групи ЄІБ підтримувати пріоритетні напрями відбудови України.

Оголошення було зроблено під час бізнес-саміту ЄС–Україна в Брюсселі.

«Зараз гарний час інвестувати в Україну», — сказала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. «Країна стає одним із найбільш стратегічних інвестиційних напрямів у Європі — інноваційною, сповненою потенціалу та дедалі більш важливою для майбутнього Європи. Співпраця між компаніями ЄС та України також закладає основу для посилення європейського суверенітету у критично важливих технологічних сферах».

Спільна ініціатива відображає підхід «Team Europe», який об’єднує інституції Європейського Союзу для мобілізації інвестицій, підтримки базових послуг та сприяння Україні у розбудові більш стійкого й сталого майбутнього.

«Ці додаткові гарантії ЄС мають велике значення, зокрема для підтримки проєктів державного сектору та відновлення критичної інфраструктури й енергетики», — зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев. «Вони забезпечують можливість одному з наших ключових інвестиційних партнерів, ЄІБ, розширити фінансування нагальних проєктів по всій країні. Ми вдячні нашим європейським партнерам за цей новий пакет фінансової підтримки та очікуємо на його швидку реалізацію, що є критично важливим для задоволення нагальних потреб відновлення».

Довідково:

«Ukraine Facility» — це програма фінансової допомоги Європейського Союзу для України. На період 2024–2027 років ЄС виділить 50 млрд євро для фінансування державного бюджету, стимулювання інвестицій та надання технічної підтримки для реалізації програми.

«Ukraine Investment Framework» — це інвестиційний компонент програми ЄС «Ukraine Facility», спрямований на залучення державних та приватних інвестицій для відбудови України. Він реалізується через європейські та міжнародні фінансові установи, зокрема Групу ЄІБ, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародну фінансову корпорацію, Банк розвитку Ради Європи, а також двосторонні фінансові установи, такі як банки розвитку держав-членів та агентства експортного кредитування. Завдяки цьому компоненту фінансовим установам надаються гарантії для зниження інвестиційних ризиків і стимулювання інвестицій. Компонент також передбачає можливість надання грантів і технічної допомоги.

ЄІБ в Україні

ЄІБ працює в Україні з 2007 року та значно посилив фінансову підтримку країни після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Відтоді банк надав понад 4 млрд євро фінансування. Через ініціативу «EU for Ukraine» (EU4U), а також відіграючи ключову роль у реалізації програми «Ukraine Facility», ЄІБ активно розширює свою діяльність відповідно до мандату, наданого лідерами Європейського Союзу, у тісній співпраці з Європейською комісією, Європейським парламентом, державами-членами та міжнародними партнерами.

Джерело

7 квітня Верховна Рада України схвалила євроінтеграційний Закон щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу (реєстр. №12221). Схвалення цього Закону є важливим кроком на шляху до укладення Угоди про взаємне визнання результатів оцінки відповідності промислової продукції між Україною та Європейським Союзом (так званий «промисловий безвіз») та подальшої інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

Закон спрямований на гармонізацію українського законодавства у сферах технічного регулювання та акредитації з нормами ЄС. Його реалізація має на меті підвищення безпеки промислової продукції, зміцнення довіри до національних органів сертифікації та створення умов для розширення доступу українських товарів на ринок ЄС.

Ухвалення законодавчих змін, як очікується, сприятиме виробництву українських товарів відповідно до європейських стандартів безпеки, підвищенню якості продукції на внутрішньому ринку та розширенню можливостей українських виробників для виходу на ринок Європейського Союзу. Очікується також створення нових робочих місць, що сприятиме зростанню доходів людей завдяки легшому доступу українських виробників до ринку ЄС.

Джерело