Огляд, статті
Україна долучається до європейського ринку будівельних матеріалів

big-26-553-1381237526_esВерховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку». Цей Закон покликаний гармонізувати законодавство України зі стандартами ЄС.

Ухвалення зазначеного законопроєкту необхідне для укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA або так званий «промисловий безвіз»), що відкриє нові можливості для українського бізнесу на ринку ЄС.

Реалізація Закону допоможе подолати проблему масового фальсифікату на ринку будівельної продукції України, забезпечити дієвий ринковий нагляд за якістю будівельної продукції, створити умови щодо вільного обігу будівельної продукції на ринках України та ЄС та збільшити залучення міжнародних інвестицій в Україну.

Проєктом Закону, зокрема, передбачено перехід на декларативний принцип оцінки відповідності будівельних матеріалів та виробів. Відтак, виробники матимуть зобов’язання декларувати показники будівельної продукції та надавати цю інформацію у вільному доступі.

Задля захисту споживачів від недоброякісної та небезпечної для здоров’я та життя будівельної продукції органи державного ринкового нагляду здійснюватимуть заходи щодо обмеження, заборони, вилучення з обігу та/або відкликання продукції, що не відповідає встановленим вимогам.

Крім того, законопроєктом встановлюються основні вимоги до будівель та споруд з точки зору безпеки, охорони здоров’я, довговічності, енергозбереження, охорони довкілля протягом усього їх життєвого циклу ‒ від проєктування до демонтажу.

Нова, гармонізована з європейською система надання будівельної продукції на ринку в Україні має запрацювати в повному обсязі у 2023 році після розробки та ухвалення відповідних нормативно-правових актів. За середньою оцінкою це близько кілька десятків документів.

Джерело


 

 

В Уряді створили Комісію для координації виконання Угоди про асоціацію

“Україна встановила високу планку у взаємодії з ЄС, зокрема в інтеграції до європейського внутрішнього ринку. Така робота потребує максимального залучення усіх органів влади. Створена Комісія допоможе забезпечити всебічну та ефективну координацію виконання Угоди про асоціацію на рівні міністерств, а також тримати результативний рівень діалогу з Верховною Радою, бізнесом та громадянським суспільством”, – зазначає Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Серед основних завдань Комісії, зокрема:

- координація органів виконавчої влади щодо комунікації на рівні двосторонніх органів асоціації Україна-ЄС та діалогу з ЄС щодо виконання Угоди про асоціацію;

- удосконалення нормативно-правової бази з питань, що належать до компетенції Комісії.

Новостворену Комісію очолюватиме Прем'єр-міністр України, заступником Уряд призначив Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. До складу також входитимуть віце-прем’єр-міністри та міністри, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, та (за згодою) заступник Керівника Офісу Президента України та голови Комітетів Верховної Ради України.

Джерело


 

Прем’єр-міністр розповів про 5 євроінтеграційних кроків Уряду

53315f6e7e033_image1Прем’єр-міністр України 27 серпня провів онлайн-зустріч із представниками Європейської бізнес асоціації. Денис Шмигаль розповів про державні програми підтримки бізнесу, які вже діють та над якими наразі працює Уряд. Зокрема, він закликав членів ЄБА долучитися до розроблення Національної економічної стратегії 2030.

Під час спілкування Прем’єр-міністр також розповів про 5 великих євроінтеграційних кроків та реформ Уряду, які допоможуть впровадити найкращі європейські практики в Україні.

«Ми зараз активно обговорюємо з нашими європейськими партнерами питання «промислового безвізу» України з Європейським Союзом. Це має значно спростити доступ українських товарів на ринок ЄС. Також ведемо переговори щодо підписання угоди про спільний авіаційний простір. На нашу думку, ця угода може стати вагомим рушієм для відновлення авіаційного сектору, який суттєво постраждав від коронакризи в усьому світі», — зазначив Денис Шмигаль.

Третій крок, за словами очільника Уряду, має стати приєднання України до європейської енергетичної мережі ENTSO-E, яка б дала змогу створити повноцінну конкуренцію на ринку електроенергії, посприяти справедливій ціні та підвищити безпеку самих мереж.

«Важливим блоком у контексті євроінтеграції України також є реформа митниці. Ми чітко розуміємо, що митниця може бути реформована не через окремі персоналії, а лише через створення там європейських правил. Зокрема, це євроінтеграційні проекти з об’єднання баз митної вартості з ЄС, створення ризикоорієнтованих систем та «зелених коридорів» на митниці для чесного бізнесу», — зауважив Денис Шмигаль.

П’ятим кроком Прем’єр-міністр назвав імплементацію ініціативи щодо внутрішнього водного транспорту в Україні у систему європейського водного транспорту. «Це так само сприяло б значному розвитку логістики та підсилення нашого експорту», — резюмував Денис Шмигаль.

Джерело


 

ЄС схвалив Постанову про електронну інформацію про вантажні перевезення (eFTI)

00000es471_1910711392Постанова про електронну інформацію про вантажні перевезення (eFTI) була схвалена ЄС і вступить в силу в серпні 2024 року. Документ встановлює правові рамки, що дозволяють операторам автомобільного, залізничного, морського і повітряного транспорту обмінюватися інформацією з органами влади в електронному форматі. 

Регламент eFTI буде стандартизувати використання електронної інформації в якості єдиної нормативної основи, оскільки зараз в Європі є безліч різноманітних платформ для обміну інформацією про вантажоперевезення. Проте несумісність цих ІТ-рішень часто призводить до того, що водії віддають перевагу паперової документації, що є досить таки дорогим і трудомістким процесом.

За оцінками Єврокомісії, завдяки переходу на цифрову документацію, європейські перевізники зможуть заощадити до 27 мільярдів євро протягом наступних 20 років.

До 2022 року Єврокомісія планує розробити технічні стандарти для електронних платформ eFTI. У держав-членів буде 30 місяців для створення таких платформ для обміну інформацією. А вже в серпні 2024 року перевізники зможуть надавати електронну інформацію в узгодженому форматі в усіх державах-членах ЄС.

Джерело


 

Україна вичерпала 8 тарифних квот на безмитне постачання агропродукції в ЄС

000000image_3846t6yt65ytyСтаном на середину серпня вітчизняні експортери вже повністю використані тарифні квоти на безмитне постачання в ЄС меду, ячмінної крупи та борошна, оброблених томатів, обробленого крохмалю, виноградного та яблучного соків, кукурудзи, продуктів переробки солоду та крохмалю, а також цукру - загалом 8 квот.

Наразі використовуються тарифні квоти на: оброблену продукцію із зернових (81,2%), яйця та альбуміни (75,0%), м’ясо птиці (73,4%), крохмаль (73,3%), солод та пшеничну клейковину (72,2%), яйця та альбуміни додаткова (60,4%), висівки, відходи та залишки (55,2%), м’ясо птиці додаткова (53,1%), овес (45,3%), пшеницю (40,2%) та інші.

У 2020 році українські експортери використовують можливості 31 з 40 тарифних квот.

Джерело


 

Єврокомісія ухвалила пакет пропозицій для розвитку торгівлі з Україною

163c923a3847472e8c86464fac613423_18Європейська комісія схвалила пакет пропозицій, спрямованих на збільшення торгівлі між Європейським Союзом і країнами у пан-євро-середземноморському регіоні, зокрема Україною. Таке рішення має допомогти економічному відновленню після спалаху коронавірусу. Пропозиції Єврокомісії модернізують преференційні торговельні угоди ЄС з 20 торговими партнерами з Пан-Євро-Мед, роблячи відповідні "правила походження" в цих угодах більш гнучкими і зручними для бізнесу.

По це повідомляється на веб-порталі Європейської комісії

“Я визначила оновлення Угоди про асоціацію одним з найбільших пріоритетів своєї роботи в якості Віцепрем’єрки і сьогоднішня заява з боку Єврокомісії свідчить, що ми на правильному шляху. Це - сигнал готовності європейських колег до оновлення умов торгівлі з ЄС, зокрема, і для України. А ми зі свого боку уже забезпечили вчасний початок підготовки пропозицій. Це дозволить нам уже в жовтні запропонувати європейцям своє амбітне бачення. А ще - це будуть дуже зважені та обґрунтовані пропозиції, бо до їхньої підготовки залучений бізнес та суспільство”,  –  коментує заяву Єврокомісії Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. 

Окрім України, пропозиції Єврокомісії вносять поправки в двосторонні угоди ЄС з такими країнами: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія, Фарерські острови, Туреччина, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Палестина, Грузія, Республіка Молдова, Албанія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія та Косово.

“Правила походження” є необхідними в рамках будь-якої торгової угоди, оскільки вони визначають, які товари можуть користуватися преференційним режимом. Такі процедури гарантують, що митні органи можуть перевірити походження товару, а також дозволяють бізнесу довести походження своїх товарів. При дотриманні всіх необхідних вимог товари з преференційним походженням можуть ввозитися з більш низькими ставками мит або навіть з нульовою ставкою, в залежності від режиму преференційного тарифу.

Джерело


 

Оновлення Угоди про асоціацію з ЄС відкриє нові можливості для МСБ України

4e1bbcd8-4a0e-8447Україна планує домовитись про початок переговорів з ЄС щодо оновлення Угоди про асоціацію вже у 2021 році. На цьому наголосила Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час публічних консультацій «Оновлення Угоди про асоціацію з ЄС: потреби та очікування бізнесу Одещини».

«Український бізнес, зокрема, Одещини має більше можливостей для торгівлі та інвестиційної співпраці з ЄС. Уряд працює, щоб Угода про асоціацію дала змогу активніше їх використовувати. Але і для бізнесу є “домашнє завдання” - оцінити власні амбіції і дати відповідні сигнали для врахування їх урядовою командою при формуванні переговорної позиції України в рамках оновлення Угоди», - зазначила Ольга Стефанишина.

За словами Віце-прем'єр-міністра, у 2016-2019 роках очевидною є позитивна динаміка розвитку торгівлі з Європейським Союзом, який сьогодні є головним торговельним партнером України з часткою у понад 41% від загального обсягу торгівлі товарами. Зростає торгівля товарами з високою доданою вартістю. 

«До частини української продукції застосовуються тарифні квоти, хоча за деякими з них експортуємо значно більше, ніж сама квота. Це свідчить про потенціал та якість української продукції, яку хочуть бачити на європейському ринку. Зменшення обсягів зовнішньої торгівлі через коронавірус є тимчасовим явищем у світовій економіці. Діалог Уряду з українським бізнесом дозволить підготувати інклюзивну позицію України, яка відповідатиме новим амбіціям та можливостям наших підприємців”, - зазначила Ольга Стефанішина.

Віце-прем'єр-міністр підкреслила, що серед пріоритетних напрямків співпраці Україна-ЄС - укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА), посилення торгівлі послугами, а також оновлення підходу до державної допомоги, яка має стати більш гнучкою та швидкою у реагуванні на надзвичайні ситуації, як-от боротьба з COVID-19. 

Довідково 

Угода про асоціацію Україна-ЄС не передбачає квот, які б кількісно обмежували ввезення товарів до ЄС. Українські експортери можуть постачати до ЄС будь-які обсяги товарів європейської якості. Натомість, зона вільної торгівлі передбачає використання тарифних квот для частини товарів. Коли квота з нульовим митом вичерпується, то торгівля продовжується з використанням стандартних ставок ввізного мита.

У 2020 році українські експортери використовують можливості 31 з 40 тарифних квот. Станом на 17.08.2020 вже повністю використано 8 тарифних квот на: мед, ячмінну крупу та борошно, оброблені томати, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, продукти переробки солоду та крохмалю, цукор. Використовуються тарифні квоти на: оброблену продукцію із зернових (81,2%), яйця та альбуміни (75,0%), м’ясо птиці (73,4%), крохмаль (73,3%), солод та пшеничну клейковину (72,2%), яйця та альбуміни додаткова (60,4%), висівки, відходи та залишки (55,2%), м’ясо птиці додаткова (53,1%), овес (45,3%), пшеницю (40,2%) та інші.

Джерело


 

Про перспективи залучення України до Європейського зеленого курсу

1-d0b5d0b2d180d0bed181d0bed18ed0b7-d0b5d181Україна готова долучитися до реалізації Європейської зеленої угоди і вже напрацювала попередні пропозиції до спільної Дорожньої карти з ЄС. Амбітність “зеленого переходу” залежатиме від глибини співпраці між Україною та європейськими партнерами. На цьому 19 серпня наголосила Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України під час зустрічі з делегацією Представництва ЄС в Україні. 

“Залучення України до реалізації Європейського зеленого курсу є одним з моїх пріоритетів. Ми вже є частиною цього процесу в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Серед пріоритетних секторів у цьому напрямку ми розглядаємо підвищення енерго- та ресурсоефективності економіки, реформу вугільного сектору та справедливу трансформацію вугледобувних регіонів, розвиток відновлювальної та водневої енергетики, розбудову національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, розвиток сталого сільського господарства, зокрема, виробництво органічної продукції, діджиталізацію економіки, екологізацію транспорту, співпрацю у наукових та інноваційних проєктах, стимулювання трасферу технологій” - зазначила Ольга Стефанішина.

Віцепрем’єрка також повідомила європейських партнерів про підготовку другого Національно визначеного внеску (НВВ) до Паризької Угоди. Це ключовий документ в рамках боротьби зі зміною клімату, що готують всі країни, та який визначає зобов’язання України щодо скорочення викидів парникових газів. Попередній документ від  2015 року передбачає зобов’язання не перевищити 60% від рівня 1990 року. 

“Ми підтримуємо загальноєвропейській тренд на збільшення зусиль по боротьбі зі зміною клімату, і наш другий НВВ буде більш амбітний, ніж попередній. Однак, екологізація економіки, особливо під час коронавірусу, вимагатиме реалізації спільних проєктів, трансферу передових технологій та залучення інвестицій і значної фінансової підтримки, зокрема, зі сторони міжнародних інституцій” - зазначила Ольга Стефанішина

Джерело


 

Опитування для представників бізнесу щодо оновлення Угоди про асоціацію з ЄС

iconka2Продовжуються консультації Уряду з бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Запрошуємо надсилати пропозиції зацікавлених українських компаній та бізнес асоціацій, на основі яких буде формуватися консолідована позиція української сторони на переговорах з Європейським Союзом. Анкету можна заповнити за посиланням.

Представники бізнесу також можуть надсилати свої пропозиції до групи радників при Офісі Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Email: dcfta@ubta.com.ua та/або nahornyak@kmu.gov.ua

Кінцева дата проведення опитування – 31 серпня.

Нагадаємо, під егідою Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної розпочато процес консультацій з українським бізнесом щодо очікуваних параметрів оновлення Угоди про асоціацію.

Довідково

Угода про асоціацію відкрила для українського бізнесу доступ до найбільшого ринку на європейському континенті. Завдяки цьому, сьогодні близько 42% всього товарообігу України припадає саме на ЄС. У 2021 році, відповідно до статті 481, Україна може розпочати оцінку ефективності виконання Угоди та ініціювати зміни до неї. Відповідний запит вже є в українського бізнесу, який прагне більш широко використовувати можливості Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС.

Джерело


 

Уряд схвалив приєднання української митниці до європейської системи обміну даними

4e1bbcd8-4a0e-844712 серпня 2020 року, Уряд врегулював питання щодо звернення підприємств з високим рівнем довіри для отримання спеціального транзитного спрощення.

Відповідно до зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС урядовці ухвалили постанову Кабінету Міністрів України “Про деякі питання надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення”, яка дозволяє приєднання до Нової комп’ютеризованої транзитної системи (New Computerised Transit System - NCTS).

Застосування механізму спеціального транзитного спрощення, як передбачено зазначеною постановою, дозволяє Україні отримати запрошення від Об’єднаного Комітету Конвенції про процедуру спільного транзиту щодо приєднання до цієї Конвенції.

Таким чином, Україна зробила ще один важливий крок для імплементації положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, що передбачає обмін митною інформацією з 35 країнами європейського регіону і забезпечення ефективного митного контролю завдяки NCTS через використання сучасних технологій під час здійснення контролю за доставкою товарів.

“Впровадження європейських підходів на митниці - це частина нашої інтеграції у внутрішній ринок ЄС, формування безпечних ланцюгів постачання товарів. Уряд спрощує митні формальності для підприємств з високим ступенем довіри, що підвищує також легкість та прозорість ведення бізнесу в Україні. Важливо, що маємо підтримку та допомогу ЄС на цьому шляху”, – зазначила Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.  

Довідково

Ухвалена Постанова забезпечує практичне застосування норм Закону України від  12 вересня 2019 року №  № 78-IX “Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи” (реєстр. номер 1082 від 23.08.2019). Закон впроваджує в українське законодавство положення Конвенції про процедуру спільного транзиту, які дозволять Україні обмінюватися митною інформацією з 35 країнами, отримувати дані для переміщення товарів транзитом, ввести спеціальні транзитні спрощення, використовувати єдину митну декларацію для переміщення товарів від країни-відправника до країни-одержувача через інші країни з використанням загального ІТ-продукту (New Computerised Transit System (NCTS)). 

NCTS – це ІТ продукт, який дає можливість налагодити обмін інформацією про етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень в режимі реального часу та підвищити ефективність використання системи аналізу ризиків.

Джерело


 

<1 2 ... 7 8 9 10 11 ... 82 83 >