27-28.02 у Львові відбудеться третя дводенна сесія навчальної програми "EUROбізнес. Вихід на ринок ЄС".

Програма на 27 лютого:

Секторальні питання: історії виходу на ринки. Практичні консультації
1. Особливості виходу у мережі рітейлу в країнах ЄС:
- Структура ринку торгівельних мереж.
- Можливості та напрямки співпраці.
- Особливості роздрібного ринку ЕС.

2. Вимоги ЄС до безпечності промислової продукції. Технічні регламенти. Процедури оцінки відповідності.

3. Як побудована система безпечності харчових продуктів в ЄС.

4. Вимоги до операторів ринку за принципом від «лану до столу». «Простежуваність», чому і для кого вона є обов’язковою.

5. Інспектування заводів Європейським Союзом та отримання заводами єврономерів.

Програма на 28 лютого:

Секторальні питання: вихід компаній в сфері надання послуг на ринки ЄС
1. Кадрові питання: аутсорсинг, аутстаффінг, переведення спеціалістів в європейські офіси. Легалізація громадян України в ЄС - дозволи на перебування, набуття статусу резидента та ін.

2. Особливості виходу на ринок ЄС для IT компаній (hardware та software).

Місце проведення: готель "Жорж", пл. Міцкевича, 1

Офіційний сайт проекту: http://euro-biz.com.ua/

Європейський союз характеризується високим рівнем споживання харчової та сільськогосподарської продукції. Крім того, він є одним з найбільших партнерів України у торгівлі даним видом товарів.

Однак цій торгівлі перешкоджають захищеність українського та європейського ринків сільськогосподарської та харчової продукції, зокрема, як тарифні, так і нетарифні бар’єри.

Реалізація положень, передбачених Угодою про асоціацію, суттєво знижує рівень захисту ринків України та ЄС у взаємній торгівлі та створює ряд можливостей для харчової промисловості та сільського господарства.

Якщо коротко розглянути ті зобов’язання, що можуть стосуватись торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією, можемо виділити такі:

• Зниження або скасування ввізних мит;
• Усунення експортних мит;
• Скасування експортних субсидій для виробництва продукції, що у подальшому постачатиметься іншій стороні Угоди;
• Гармонізація як технічного регулювання, так і законодавства щодо санітарних і фітосанітарних заходів;
• Гармонізація як галузевого, так і горизонтального законодавства.

Тарифний захист

У взаємній торгівлі ЄС встановлює вищий, порівняно з Україною, рівень тарифного захисту щодо сільськогосподарської та харчової продукції.

На момент підписання Угоди середнє мито ЄС для української аграрної продукції становило 9,8%, тоді як Україна в середньому стягувала 8,0%.

Європейський союз встановлює найвищий рівень тарифного захисту для зернових, різних харчових продуктів, кормів для тварин, цукру та виробів з цукру, м’ясної та рибної продукції. До того ж, на додачу до адвалерних мит (виражених у відсотках від митної вартості товару), Європейський союз активно використовує специфічні (виражається у грошовій сумі за одиницю кількості), змішані (комбінація адвалерного та специфічного мит) та сезонні (ставка часто є змішаною та змінюється залежно від сезону та ввізної ціни).

У свою чергу, Україна найбільше захищає ринок напоїв, цукру та виробів з цукру, кормів для тварин, зернових та м’ясної продукції. До того ж, до більш ніж 90% тарифних ліній застосовується адвалерне мито.

Угодою про асоціацію передбачається близька до повної лібералізація торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією, проте зниження тарифного захисту відбуватиметься не одномоментно — перехідний період складатиме 10 років з поступовим скороченням чи усуненням ввізних мит.

Можемо виділити три ключові відмінності між характером зниження ввізних мит Європейським союзом та Україною:

1. Для низки товарних позицій Україна не скасовуватиме повністю мита, а знижуватиме їх до певної межі з подальшою фіксацією на новому, нижчому рівні. З боку ЄС лібералізація відбуватиметься переважно повністю.
2. ЄС зобов’язується знижувати мита з коротшими перехідними періодами. Зокрема, Європейський союз зобов’язується скасувати мита для переважної більшості українського сільськогосподарського імпорту уже з першого року, тоді як серед українських зобов’язань частка мит, що знижуватимуться протягом 5-7 років, значно вища.
3. ЄС активніше використовує тарифні квоти, які встановлюють межі на безмитне ввезення продукції, тоді як з надлишкових обсягів імпорту стягуватиметься базова ставка ввізного мита, що застосовувалась до введення квоти. До того ж позитивом є той факт, що після п’яти років імплементації Угоди деякі тарифні квоти поступово розширюватимуться Європейським союзом, відкриваючи ширший доступ для тих товарів, для яких вони застосовуються.

Оскільки основне скасування мит Європейським союзом припадає на перші роки імплементації Угоди про асоціацію, загальний рівень тарифного захисту ЄС значно знижується уже з першого року, у подальшому лише незначно корегуючись.

Вже в перший рік дії Угоди ЄС знижує мита до нульового рівня для більшості товарних груп.

Виключенням є зернові, різні харчові продукти, овочі та фрукти, напої, де ЄС застосовує тарифні квоти.

Оскільки Україна відкриватиме свої ринки протягом довшого перехідного періоду, її тарифний захист знижуватиметься поступово.Більш того — Україна повністю скасовує мита не для всіх товарних груп.

Імпорт кормів для тварин, м’ясних та рибних виробів, молока та яєць, овочів та фруктів, різних харчових продуктів, олій та жирів не стане абсолютно безмитним.

Внаслідок зниження мит з боку ЄС можемо очікувати найбільше зростання українського експорту зернових, різних харчових продуктів, цукру та виробів з нього, кави та чаю, молока та яєць, олій та жирів. У свою чергу внаслідок зниження мит з боку України можемо очікувати найбільше зростання імпорту олій та жирів, м’ясної продукції, мінеральних та хімічних добрив, цукру та виробів з нього.

Однак важливо інше.

Режим вільної торгівлі сприятиме зростанню українського аграрного експорту в середньому в 20%, європейський аграрний імпорт зросте приблизно на 7%.

Зниження захисту з боку ЄС дасть змогу українському виробнику легше виходити на європейський ринок, тоді як зниження захисту Україною, окрім посилення присутності європейського виробника на українському ринку, полегшить та здешевить вітчизняному виробнику доступ до імпортованої сировини та продуктів переробки.

Експортні мита

Сторони Угоди про асоціацію зобов’язуються не продовжувати застосовувати і не встановлювати жодні нові експортні мита.

Фактично, даний процес є продовженням тих зобов’язань, що Україна брала на себе під час вступу до СОТ. Тоді Україна зобов’язалась суттєво знизити експортні мита, а зараз – поступово усунути їх протягом 10 років після набуття чинності зони вільної торгівлі з ЄС.

Проте щодо низки товарних позицій Україна матиме змогу застосовувати спеціальний захисний механізм – надбавки до чинної ставки в рамках встановлених меж.

Імплементація даних положень дасть змогу зняти обмеження з продукції, експорт якої стримувався, проте у короткостроковому періоді через зниження пропозиції такої продукції може призвести до подорожчання певних видів сировини, що використовується у харчовій промисловості (стосується олійних рослин та деяких видів великої рогатої худоби).

Експортні субсидії

Сторони зобов’язались не зберігати в силі та не запроваджувати нові експортні субсидії для продукції, що призначена для продажу на території іншої Сторони.

Для України це не змінить статус-кво у сфері торгівлі аграрною продукцією. Проте скасування європейських експортних субсидій покращить умови конкуренції між українськими та європейськими виробниками на внутрішньому українському ринку.

Санітарні та фітосанітарні заходи

Україна має наблизити своє законодавство у сферах СФЗ та утримання й поводження з тваринами і рослинами до законодавства ЄС, а також створити спеціальний підкомітет, що керуватиме цим процесом.

До того ж Сторони домовились погоджувати з відповідними міжнародними принципами процедури визначення еквівалентності, сертифікації, імпортного контролю та інші релевантні процедури.

Наближення законодавства у сфері СФЗ сприятиме зниженню нетарифних торговельних бар’єрів для українських експортерів. Проте забезпечення відповідності продукції вищим стандартам якості означатиме додаткові витрати для виробників.

У короткостроковій перспективі вища конкуренція за параметрами якості продукції може призвести до витіснення з вітчизняного ринку низки виробників, зокрема — малих.

Проте, оскільки значну частину технічного і санітарного регулювання у сфері сільського господарства та харчової промисловості уже гармонізовано, а ряд виробників уже успішно експортує свою продукцію на європейські ринки, відповідаючи необхідним вимогам, масштаби потенційних втрат не варто переоцінювати.

Галузеве та горизонтальне законодавство

Важливим компонентом Угоди про асоціацію є зобов’язання України гармонізувати галузеве та горизонтальне (регулює відносини незалежно від галузі) законодавство з європейським, запроваджуючи найкращі європейські практики.

Зокрема, протягом 10 років імплементації Угоди Україна має гармонізувати з європейським нормами до 300 нормативних актів. Сфера охоплення гармонізації, окрім сільського господарства (44 нормативних актів), включатиме соціальну політику, захист прав споживачів, корпоративне право, облік і аудит, транспорт, захист довкілля, оподаткування, енергетику, конкурентне законодавство, міжнародний морський транспорт, фінансові послуги, технічне регулювання, митне законодавство тощо.

Запровадження найкращих європейських практик в українське законодавство створить прозорі та сприятливі правила гри для українського бізнесу, зокрема і для сільськогосподарських виробників та виробників харчової продукції.

Результати моделювання

Нарешті, в рамках дослідження економічних наслідків впливу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за допомогою моделі загальної рівноваги команда Інституту економічних досліджень та політичних консультацій оцінила декілька сценаріїв розвитку подій, серед яких:

• Автономні торговельні преференції з боку ЄС
• Повноцінна імплементація ЗВТ між Україною та ЄС
• Повноцінна імплементація ЗВТ між Україною та ЄС + санкції з боку Росії (одностороннє підняття мит)

Моделювання впливу різних сценаріїв на виробництво

Як бачимо, позитивний вплив наявний навіть за умови ускладненого доступу української продукції на російський ринок.

Більш того, повноцінна імплементація ЗВТ між Україною та ЄС дає більший економічний вплив, ніж дія автономних преференцій.

З одного боку, український виробник отримає полегшений доступ до європейського ринку, а з іншого – зможе дешевше імпортувати сировину та продукти переробки з країн-членів ЄС. До того ж важливим компонентом Угоди та її «доданою вартістю» є зобов’язання щодо гармонізації українського законодавства з європейськими нормами, що дасть змогу зробити умови ведення бізнесу для сільськогосподарських виробників та виробників харчової продукції більш прозорими та сприятливими.

Джерело

   26 лютого у Києві відбудеться інформаційний семінар-дискусія «Угода про асоціацію з ЄС: вплив на ІТ та електронну комерцію України».

    Захід заплановано переважно для представників малого та середнього бізнесу, що працюють в галузі IT та електронної комерції, галузевих асоціацій та експертів.

  Місце проведення:  Київ, вул. Володимирська, 101, 1 поверх-Представництва ЄС в Україні.

     Початок – о 10.30 (реєстрація учасників – з 10:00 до 10:30).

       Питання, які будуть обговорюватись:

• Угода про Асоціацію Україна — ЄС: опановуємо виклики та можливості з перших днів
• Імплементація Угоди та розвиток електронного урядування: вплив на українську ІТ галузь
• Угода про Асоціацію: зміни в торгівлі ІТ-товарами (апаратне та програмне забезпечення)
• Допомога ЄБРР малому та середньому бізнесу

Спікери семінару:

- Тарас ОЛІЙНИК, Державне агентство з питань електронного урядування України

- Джоселін ГЮТОН, Представництво Європейського Союзу, перший секретар торгово-економічного відділу

- Юрій ПЕРОГАНИЧ, Асоціація підприємств інформаційних технологій України, генеральний директор

- Віктор ГРЕЧИН, експерт проекту, що фінансується ЄС “Інформування про Угоду про асоціацію: Що це значить для мене?”, співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

- Катерина РІГГ, менеджер групи підтримки малого бізнесу Європейського Банку Реконструкції та Розвитку

Для участі в семінарі необхідно зареєструватись до 18:00, 25 лютого.

Будь-ласка, зверніть увагу на те, що кількість місць для участі в семінарі обмежена.

Участь у семінарі безкоштовна.

Контакти для реєстрації учасників: Оксана Сміщук, e-mail: Smishchuk@keycommunications.ua моб. тел.: +38 096 957 43 32

Контакти для реєстрації ЗМІ: Вікторія Макеєнко, e-mail: Makeenko@keycommunications.ua моб. тел.: +38 050 908 08 34

Робочі мови заходу – українська та англійська (буде надано послідовний переклад).

Джерело

   Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за результатами опитувань промислових підприємств України у 2014 році підготував спеціальний звіт  щодо наслідків для різних підприємств впровадження ЗВТ з ЄС.

  У цьому звіті представлені результати опитування українських промислових підприємств, проведеного в рамках проекту «Дослідження ділової думки. Підприємства», який здійснюється Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Звіт аналізує результати спеціальних опитувань, проведених у квітні та жовтні 2014 року, які вивчали погляди бізнесу на питання міжнародної торгівлі. В опитуваннях взяли участь більше 300 підприємств (310 у квітні та 314 у жовтні), які представляють різні галузі промисловості. Серед опитаних підприємств є як великі (що налічують понад 250 працівників), так і середні (від 50 до 250 працівників) та малі (до 50 працівників) підприємства. Звіт показує різницю між відповідями підприємств різних секторів та розмірів, за умови, якщо вона статистично значуща. Крім цього, результати квітневого опитування були проаналізовані із врахуванням того, чи підприємства працюють на ринках Європейського Союзу.

   Дані дослідження показують, що тоді як серед великих виробників 30% працюють на європейських ринках, відповідна частка середніх підприємств становить 17,1%, а малих – лише 3%.

  Відповідно, малі та середні підприємства не так сильно, як великий бізнес, розраховують на позитивні наслідки для себе від підписання Угоди про асоціацію України з ЄС та введення в дію зони вільної торгівлі (ЗВТ). Так, 68,2% великих промислових підприємств України вважають, що виграють від запровадження ЗВТ з ЄС. Однак, такі позитивні очікування мають тільки 39,3% середніх та 35,9% малих підприємств.

В основному, малий та середній бізнес не очікує будь-яких змін від відкриття європейського ринку, а його досить значна частка побоюється втрат від планованої ЗВТ. Зокрема, 23,8% середніх підприємств та 16,7% малих підприємств припускають, що програють від запровадження вільної торгівлі між ЄС та Україною. Серед великих підприємств менше негативних очікувань: відповідна частка опитаних становить 10,6%.

    З іншого боку, перспектива погіршення торговельних відносин з Росією видається малому та середньому бізнесу не настільки загрозливою, як великому. Якщо майже половина (48,1%) великих промислових підприємств побоюються санкцій з боку Росії у випадку впровадження ЗВТ з Євросоюзом, то значно менше середніх та малих виробників розглядають такий ризик: 20,6% та 10,9% відповідно. Також менші за розміром підприємства не вважають загрозою для себе скасування режиму вільної торгівлі між РФ та Україною, якщо таке відбудеться з ініціативи РФ. Цей варіант розвитку подій загрожує 16% середніх промислових підприємств та 8,5% малих, порівняно із 44,7% великих підприємств.

Джерело 

    Підписання Україною та Європейським Союзом Угоди про асоціацію, складовою якої є Угода про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, для нашої країни одночасно є одним із найбільших надбань (з точки зору формування світоглядних перспектив та суспільного розвитку) і викликом (з точки зору забезпечення економічного зростання країни, пошуку внутрішніх джерел та спонукальних мотивів). 

     З метою виваженого аналізу впливу Угоди на аграрний сектор, а також оцінки перспектив різних сфер життя суспільства через призму економічних, екологічних та соціальних перспектив, Український клуб аграрного бізнесу спільно з Українським товариством охорони природи за підтримки Посольства Великої Британії в Україні та проекту «Сильніші разом» підготували дослідження "Інтеграція аграрних секторів України та ЄС в рамках Угоди про асоціацію", в якому висвітлені наступні питання:

- сучасний стан, проблеми та можливості вітчизняного агровиробництва на європейському ринку,

- зовнішня торгівля України з ЄС,

- аналіз бар'єрів у доступі до аграрних ринків України та ЄС,

- рекомендації для сільськогосподарських виробників та експортерів до ЄС щодо доступу до аграрних ринків,

- вплив угоди про асоціацію на інші сфери життя суспільства,

- напрямки зменшення соціального впливу.

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 2.1

Додаток 2.2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 7

Джерело

     Україна працює над збільшенням безмитних квот на експорт аграрної продукції в ЄС. Про це в ході Agri & Food Export Forum повідомив міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко.

    «Ми піднімали питання за квотами. Зараз створена окрема робоча група з міністерством економіки. Переговори можуть тривати не один тиждень, а до року», - пояснив він.
За словами міністра, Україні необхідно опрацювати 169 різних регламентів, нормативно-правових актів та законодавчих актів.
Олексій Павленко також додав, що Мінагропрод розраховує на рішення ЄС щодо надання права експортувати молочну продукцію.

Джерело

     Експерти Інституту економічних досліджень обрахували як вплине Угода про асоціацію на харчову промисловість та сільське господарство.

     Угода надає ряд можливостей, проте в повному обсязі вигоди можна отримати лише у разі повноціного виконання зобов'язань, що бере на себе Україна.

     Презентація

     Джерело

    Європейська комісія оголосила грант «Інноваційні мобільні додатки для електронного уряду» компаніям, що працюють у сфері ІТ, підприємствам малого та середнього бізнесу.

   Змістом конкурсу є надання підтримки малим і середнім підприємствам, в тому числі, стартапам, для розробки інноваційних програм з метою поширення та популяризації мобільних державних послуг.

    До участі запрошуються середні і малі ІТ-компанії для розробки і створення інноваційних додатків в сфері надання державних послуг.

   Мета полягає в тому, щоб допомогти у взаємодії громадян і бізнесу з державними органами влади.

   Деталі участі

   Джерело

  12 лютого у рамках інформаційної кампанії «Будуймо Європу в Україні» Чернігівщину відвідали делегати  Представництва Європейського Союзу в Україні -  керівник відділу преси та інформації  Юргіс Вілчінскас та організатор візиту Ольга Сушицька.

   Гості зустрілися з виконуючим обов’язки голови обласної державної адміністрації Сергієм Журманом. Співрозмовники обговорили суспільно-політичну ситуацію в країні, можливості співпраці та кооперації у спільних проектах. Зокрема, мова йшла про проведення реформ в Україні, залучення інвестицій в область, розвиток експорту до ЄС, перші кроки децентралізації.

   Потім в Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій заступник начальника управління з питань зовнішніх зносин, торгівлі та цінової політики Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Ярослав Охріменко та Директор даного Центру Володимир Бойко обговорили з делегатами

  Представництва Європейського Союзу в Україні перспективи економічного співробітництва, ознайомили з презентацією області "Чернігівщина - ваш правильний вибір", а також відбулися попередні консультації щодо проведення тематичних семінарів для експортерів області про умови виходу на європейські ринки.

    Крім того, програмою візиту передбачено зустрічі з представниками Чернігівських обласної та міської рад, студентами, молоддю та викладачами, місцевими журналістами та громадськими активістами.

    7-8 лютого у м.Києві  відбулася завершальна сесія семінару "EUROбізнес. Вихід на ринок ЄС", спільної програми Edinburgh Business School in Ukraine, Інформаційної кампанії «Сильніші разом», за сприяння Посольства Великобританії в Україні та DYB Business Club.

     Під час заходу учасники мали змогу ознайомитися з виступами спікерів та поділитися своїм досвідом виходу на ринки ЄС.

    Дмитро Турло, бізнесмен, консультант з питань рітейлу, сертифікований міжнародний експерт з управління виробництвом і ланцюгами поставок за методикою TOC детально поінформував про те, як виглядає процес виходу на європейські рітейлові мережі.

   Катерина Онул - радник з харчового законодавства Міжнародної фінансової корпорації (Група Світового банку) - у своїй доповіді зупинилась на питаннях щодо системи безпечності харчових продуктів в ЄС, вимог до компаній за принципом "від лану до столу", роботи принципу простежуваності та стандартів якості в ЄС, інспекції вітчизняних заводів Європейським Союзом та отримання "єврономер". 

    Експерт проекту ЄС з усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та ЄС Дмитро Луценко розповів про систему технічного регулювання ЄС, яка встановлює вимоги до безпечності промислової продукції в ЄС, а також про особливості будови системи технічних регламентів в ЄС та процедури оцінки відповідності (Презентація «Інформація для українських виробників стосовно технічних вимог і правил ЄС щодо окремих видів промислової продукції»).

     Про процедуру отримання європейських сертифікатів відповідності, які визнаються нотифікованими органами сертифікації ЄС, поінформував Анатолій Гіндікін - начальник науково-технічного випробувального центру "УкрТЕСТ".

Дмитро Каневський - старший консультант Ciklum consulting, експерт із питань ефективності ІТ-рішення та бізнес-процесів - у своєму виступі зупинився на питаннях продажу

власного ІТ-рішення на європейському ринку у максимально ефективний спосіб та ділився власним досвідом ведення переговорів з європейськими клієнтами.

Оксана Лапій - старший менеджер групи HumanCapital компанії Ernst & Young - розповіла про тонкощі переміщення персоналу з України до країн-членів Європейського Союзу. 

 Джерело