![000000image_384.[1]](../../../../media/upload/000000image_384.[1].jpg)
Особливості ЄС
ЄС має єдині вимоги ввезення продукції ззовні на свою митну територію. У цьому відношенні законодавство країн-членів ЄС досить уніфіковано, але це лише базові вимоги, виконання яких дозволяє здійснювати легальний імпорт - просто кажучи пройти митницю. У багатьох випадках супермаркет або великий покупець будуть висувати свої вимоги до продукції, які можуть виходити за рамки законодавчої бази. Крім того, окремі країни ЄС можуть мати деякі регуляторні особливості.
Тому, якщо ви хочете збувати товар на європейських ринках, необхідно уточнювати як обов'язкові законодавчі вимоги, так і ті, які пред'являють окремі мережі/великі покупці. У той же час, якщо ви входите в польський TESCO, то існує велика ймовірність, що ви зможете легко увійти в супермаркети цієї ж мережі в інших країнах ЄС.
Іншою особливістю є те, що в плані споживчих культур ЄС не є однорідним. Є Західна, Східна та Центральна Європа. Навіть Франція і Німеччина не можуть розглядатися, як простори з єдиною споживчою культурою. Цим не можна нехтувати і, відповідно, це має знаходити своє відображення у стратегіях виходу компанії на національні ринки ЄС. У той же час не можна не відзначити, що культура ведення бізнесу в ЄС набагато вище тієї, яка присутня на території країн СНД.
Ви не просто «експортер», але ще й особистість, і громадянин
Під час вашого знайомства з іноземним партнером ви уявляєте себе в трьох іпостасях: як особистість, як представник своєї компанії, як представник своєї країни. У кожній з цих трьох ролей важливо відчувати себе впевнено. Якщо це буде так, то з вами захочуть мати справу. Таким чином, потрібно бути підготовленим, впевненим у собі, доброзичливим, позитивним. Володіння такими якостями і їх постійне культивування відбивається як на вашому бізнесі, так і на тих людях, яких ви берете в команду, а також на тому, наскільки цікаво буде з вами спілкуватися іноземним партнерам. Бренд, до речі, формується теж як похідне від вашої особистості, унікальності, яку ви вкладаєте в компанію. Тому треба бути повноцінною особистістю, повноцінним бізнесменом, громадянином, і тоді все буде добре.
На поведінку виробників вплинуло підписання угоди про асоціацію з ЄС або які-небудь інші чинники?
Вплинуло не тільки підписання угоди про асоціацію, скільки зміна психологічного клімату. Адже зараз норми угоди в частині зони вільної торгівлі з ЄС ще не використовуються (набудуть чинності з 1 січня 2016 року). Змінам позицій бізнесу також сприяло введення ЄС режиму торгових преференцій та скасування практично всіх мит на імпорт української продукції. Крім того, вплинула сьогоднішня ситуація в країні: українські підприємці стали менше коливатися щодо свого напрямку руху. Вони знають, що сенсу обговорювати європейський вектор вже немає, потрібно адаптуватися до нього. Само собою, після введення зони вільної торгівлі в січні наступного року зросте конкуренція і, відповідно, зростуть вимоги до конкурентоспроможного бізнесу.
Важливість командної гри
Потенційний експортер, зокрема це стосується малих і середніх підприємств, повинен відчувати, що експорт - це не тільки його особиста справа. бізнес-середовищі має бути присутня достатня кількість структур сприяння експорту. Разом з підприємцем, який шукає точки входу на іноземні ринки, повинні перебувати банк, який порадить оптимальні механізми розрахунків, попередить про ризики, дасть поради, як їх уникнути, надасть консультативну та кредитну підтримку, допоможе у перевірці репутації потенційного партнера; міжнародний експедитор, який допоможе організувати логістику так, щоб це було вигідно (коли компанія, наприклад, експортує невеликими партіями і не заповнює весь контейнер), а також проконсультує українського експортера про форму та зміст товаросупровідних документів; юридичні компанії, які добре розбираються в специфіці контрактів ЗЕД і т. д. Тут важлива роль належить також і державі, але на сьогодні у нього дуже мало можливостей допомагати, хоча деякі економні та ефективні інструменти надання допомоги все ж існують. Наприклад, інформаційна підтримка через публікації брошур, посібників, інструкцій з експорту окремих товарних груп, по експорту в окремі регіони. Самостійно виходити на іноземний ринок складно. Тому потрібно спілкуватися, підтримувати контакти з експертами з логістики, міжнародної банківської справи з експертами-юристами за контрактами в міжнародній торгівлі і, можливо, з міжнародного бухгалтерського обліку. До того ж підприємець може створити експортну експертну раду, яка буде виконувати певні функції, консультуючи топ-менеджерів компанії і проводячи з ними обговорення стратегічних планів. Такий формат співпраці з експертами досить популярний в США. Це допомагає і психологічно, тому що підприємець знає, що у разі потреби може звернутися за допомогою.
Регуляторні бар'єри на шляху вітчизняного експортера
Можна розділити регуляторні бар'єри на дві групи - для промислової і харчової продукції. Якщо в промисловій сфері ми можемо знайти шляхи подолання бар'єрів, то нестиковки в харчовій галузі можуть повністю блокувати експорт. Насамперед це стосується продукції тваринного походження. Для отримання дозволу на ввезення продукції тваринного походження в ЄС Україна, як і будь-яка інша країна, повинна проходити окрему перевірку для кожного типу тваринної продукції. Це включає багато етапів - відправку запиту від України про необхідної документації для виходу на ринок ЄС, тривалий обмін величезними опитуваннями і звітами, візити інспекторів ЄС і, у разі успіху, внесення України до списку країн, яким дозволений експорт певного виду продукції тваринного походження. В ході перевірок інспектується робота державних структур та підприємств-кандидатів на експорт. Цей процес займає як мінімум один рік. Тим не менш, сьогодні Україна вже може експортувати яйця, курятину. Ведуться роботи по новим категоріям продукції. Така політика захищає виробників ЄС, але також і забезпечує високий рівень захисту європейських споживачів від недоброякісної продукції. Що стосується промислової продукції, то тут набагато простіше. Наприклад, якщо Ви не можете отримати сертифікат РЄ в Україні (а сьогодні це неможливо), то уповноважені органи країн ЄС можуть його вам надати.
Перш за все потрібно визначитися з ринком, на який доцільно виходити. На першому кроці варто проаналізувати в т. ч. торговельну статистику. Якщо говорити про ЄС, то наші виробники часто вибирають Польщу, оскільки це наш сусід, він більш близький і зрозумілий, там часто є контакти або просто друзі. Але все-таки це не аксіома. Ринки різних товарів можуть сильно відрізнятися один від одного. Після визначення цільового ринку необхідно скласти якомога більш виразне уявлення про нього - це стратегічно найбільш важливе завдання для експорту. Потрібно «відчути», як думають місцеві споживачі, як приймають рішення про купівлю того чи іншого товару, яка там бізнес-культура, як саме працюють посередники, що їх мотивує тощо. Для цих цілей можна придбати готові дослідження ринку, замовити дослідження «під себе» або ж досліджувати ринок самостійно. У той же час немає сенсу затягувати процес вивчення ринку до нескінченності. У певний момент потрібно приймати рішення.
Важливою перевагою в процесі виходу на зовнішні ринки служить знання мови цільового ринку. Подолання мовного бар'єру дасть вам дуже серйозні переваги в роботі з іноземними партнерами, дозволить отримувати інформацію про цільовий ринок «з перших рук».
Успішний експорт вимагає розробки і цілеспрямованої реалізації експортної стратегії. Не варто, наприклад, відразу намагатися мати справу з великими мережами, особливо у випадку малих або середніх підприємств, так як це може стати непідйомним вантажем з точки зору цінової політики та маржинальність, логістики, умов оплати і т. д.
Шляхи виходу
Існує кілька схем виходу. Експорт може бути прямим, коли ви відкриваєте за кордоном свої склади або свою мережу для реалізації товару кінцевим споживачам. Робота зі складом на території ЄС має свої переваги в тому, що знижує ризикованість операції для контрагента в ЄС, дозволяє побудувати «пунктуальну логістику». Крім того, сприйняття ризику ведення бізнесу з українськими компаніями знижується у разі реєстрації українською компанією юрособи на цільовому ринку і ведення діяльності від його імені. Як правило, це викликає більше довіри з боку партнерів.
Цікавою моделлю експорту є створення стратегічного партнерства з іноземною компанією, в якому ви використовуєте сильні сторони один одного для досягнення своїх цілей. Одним з найбільш яскравих прикладів в цьому відношенні служить американська компанія Starbucks, яка створила в 1993 році партнерство з компанією книжкових магазинів Barnes and Nobles для побудови величезної мережі кафе. Це принесло вигоду обом торговцям.
Іншими схемами експорту є робота через дистриб'ютора, агента, компанію з управління експортом. З цими та іншими методами ведення експортної діяльності можна ознайомитися з книги «Базове посібник з інтернаціоналізації бізнесу і виходу на ринки Європейського Союзу» (її можна вільно завантажити зі сторінки професійного блогу http://export-ua.blogspot.com). Вихід на європейський ринок представляється більш складним, ніж вихід на традиційні для українських товарів ринки. Тим не менш, це можливо. Багато українських компаній вже знайшли свої європейські ніші. Тут, як і всюди в бізнесі, вам буде потрібно цілеспрямованість, уміння знаходити спільну мову з людьми інших культур і висока ділова репутація.
Станом на 12 червня 2015 року європейським покупцям були відкриті квоти на поставку в ЄС ще 22,770 тис. т української пшениці (тижнем раніше - 1491,713 тис. т). Таким чином, на квота на пшеницю, відкрита для української зернової в обсязі 950 тис. т, за підсумками тижня була повністю вичерпана.
Привабливою для покупців українську зернову робить її невисока ціна, обумовлена девальвацією національної валюти в країні.
На противагу декільком попереднім місяцям, в рамках квоти було закуплено також і деяка кількість українського ячменю. На минулому тижні ліцензії на імпорт української зернової були видані в обсязі 10,578 тис. т, сукупні ж їх обсяги з початку календарного року склали 16,170 тис. т, з відкритою Єврокомісією квоти в 250 тис. т.
В основному, європейські компанії отримують квоти на український ячмінь продовольчої або пивоварної якості.
Квота на кукурудзу в розмірі 400 тис. т була обрана повністю вже з самого початку календарного року.
Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 1,366 млн т, тобто використання квоти становить 85,39%.
18 червня Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус і Комісар ЄС з питань європейської політики сусідства, розширення та переговорів Йоганнес Ган підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо програми ЄС з підтримки малого та середнього бізнесу в Україні.
«Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, який дасть нам можливість скористатися програмою технічної допомоги EU SURE з бюджетом у 55 млн. євро», - наголосив у ході церемонії підписання Айварас Абромавичус.
Ця програма дозволить створити 15 центрів підтримки малого та середнього бізнесу у 15-ти регіонах країни, у яких місцеві й міжнародні консультанти допомагатимуть бізнесу ставати більш конкурентним, знаходити ринки збуту, користатися можливостями ЗВТ з ЄС. Особлива увага, зазначив Міністр, буде приділена регіонам, що постраждали від конфлікту, де бізнес може допомогти із зайнятістю і реінтеграцією переселенців.
«Сподіваюся, що ці центри будуть не тільки осередком знань, а й допоможуть нашим підприємцям налаштовувати робочі зв’язки один з одним. На державному рівні ця програма дозволить нам формувати законодавство найбільш сприятливе для малого та середнього бізнесу, - сказав керівник Мінекономрозвитку. – Це тільки перша частина програми, що відкриває перед нами можливість отримати до 40 млн. євро у вигляді фонду гарантування кредитів для малого та середнього бізнесу».
Як зауважив Єврокомісар Йоганнес Ган, нещодавно було запроваджено інструмент поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ), який допоможе малому та середньому бізнесу залучити близько 2 млрд. євро інвестицій. Також цей інструмент допоможе МСБ скористатися новими торговельними можливостями у повному обсязі, покращить доступ до фінансових ресурсів та надасть допомогу в досягненні європейських стандартів.
27 червня 2014 року Грузія, Молдова і Україна підписали Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Мета цих угод – сприяти економічному розвитку, довгостроковій стабільності, ефективності і передбачуваності бізнесу. Угоди про асоціацію є також підґрунтям для встановлення глибоких і всеосяжних зон вільної торгівлі (ГВЗВТ). Вони, своєю чергою, створять нові торговельні можливості, збільшать прямі іноземні інвестиції, сприятимуть економічній модернізації і підвищать зайнятість у цих трьох країнах.
ГВЗВТ у докорінний спосіб змінять бізнесові правила і положення у кожній з країн. Ці зміни вплинуть не лише на експортерів у Євросоюз, але й на всі компанії – адже внутрішньодержавний бізнесовий клімат також повинен бути наближений до європейських стандартів. Ці зміни також можуть викликати певні проблеми для малих і середніх підприємств. Бізнесу, для адаптації до нових умов, потрібні будуть додаткові навички та більше фінансових ресурсів.
Реагуючи на ці потреби, Європейська Комісія спільно з Європейським інвестиційним банком і Європейським банком реконструкції і розвитку ввела в дію Інструмент ГВЗВТ для малих і середніх підприємств. Цей Інструмент є невіддільною частиною Флагманської ініціативи малих і середніх підприємств. Вона є широкомасштабною регіональною ініціативою ЄС; її мета – надавати підтримку малим і середнім підприємствам країн-учасниць Східного партнерства у подоланні проблем, які є завадою для повного розкриття їхнього потенціалу. Інструмент доповнить програми Євросоюзу у кожній країні, яка допомагає малому бізнесу зростати і готуватися до нових ринкових можливостей у зв’язку із ГВЗВТ, і допоможе владі цих країн впроваджувати Угоди про асоціацію.
Який розмір фінансування буде доступним?
Інструмент ГВЗВТ для малих і середніх підприємств отримає з бюджету ЄС приблизно 200 млн. євро грантів. Очікується, що цей внесок дозволить малому і середньому бізнесу у цих трьох країнах розблокувати нові інвестиції на щонайменше 2 млрд. євро, що фінансуватимуться переважно новими кредитами, підтриманими Інструментом.
Що саме фінансуватиметься і хто отримає фінансування?
Фінансування допоможе малим і середнім підприємствам скористатися новими торговельними можливостями з ЄС та в межах регіону, які були відкриті завдяки ГВЗВТ;
Фінансування поліпшить доступ малих і середніх підприємств до фінансування, дозволяючи їм у такий спосіб здійснювати необхідні інвестиції для стимулювання власної конкурентоздатності;
Стаючи бізнесовими партнерами прямих іноземних інвесторів, фінансування дозволить малим і середнім підприємства інтегруватися у всесвітні ланцюги створення цінностей;
Фінансування сприятиме тому, аби малі і середні підприємства відповідали новим санітарним, фітосанітарним, технічним стандартам і стандартам якості, а також тому, аби дотримувалися заходи із захисту довкілля. Від цього отримають користь місцеві споживачі, а також збільшиться експорт до ЄС та до країн, які не є його членами.
Інструмент ГВЗВТ для малих і середніх підприємств досягне десятків тисяч представників малого і середнього бізнесу, а також сотні тисяч їхніх працівників, постачальників і надавачів послуг у Грузії, Молдові та Україні. Цю ініціативу створено для того, аби допомогти малим і середнім підприємствам втілити в життя зміни, необхідні для отримання найбільш максимальної користі від нових бізнесових можливостей.
Безпрецедентні інвестиції, які Інструмент ГВЗВТ для малих і середніх підприємств робитиме в реальну економіку, зроблять свій внесок у поліпшення бізнесового середовища. У такий спосіб місцеві банківські сектори, бізнесові служби малих і середніх підприємств, торговельна інфраструктура та інфраструктура якості, а також загальний бізнесовий клімат – усі, створюючи доброчесний цикл зростання і роблячи свій внесок у потужне підвищення рівня зайнятості, отримають величезну користь від Інструменту.
Як працюватиме Інструмент ГВЗВТ для малих і середніх підприємств?
Інструмент складається з низки програм, які впроваджуватимуться Європейським інвестиційним банком і Європейським банком реконструкції і розвитку. Малі та середні підприємства зможуть скористатися грантами ЄС через доступ до чотирьох типів підтримки. Йдеться, зокрема, про таке:
- Інструмент розподілу ризиків: поліпшити кредитні умови для малих і середніх підприємств, зменшуючи ризики європейських і місцевих фінансових інституцій під час надання їм позик;
- Управління валютними ризиками: дозволити малим і середнім підприємствам позичати у національній валюті за доступними відсотками;
- Інвестиційні стимули: зменшити інвестиційні витрати за допомогою стимулювання малих і середніх підприємств до удосконалення їхніх технологічних і виробничих процесів і процесів з надання послуг для того, аби вони могли відповідати стандартам і нормам ЄС;
- Технічна допомога: низка спеціально розроблених проектів з підтримки малих і середніх підприємств та інших зацікавлених сторін (інституцій з підтримки бізнесу) через визначення інвестицій, що відповідають вимогам ГВЗВТ; допомога у підготовці та фінансуванні планів з отримання банківських кредитів; визначення нових ринкових можливостей, що їх пропонує ГВЗВТ; сприяння у поліпшенні нормативно-правового середовища і політичного клімату цих трьох країн.
Інструмент супроводжуватиметься проведенням комунікаційної діяльності. Це необхідно для підняття обізнаності серед малих і середніх підприємств щодо підтримки, яка є доступною для них, та шляхів найліпшого користування такою підтримкою.
Уявімо, що ви - виробник електричних чайників і хочете продавати свою продукцію на ринку ЄС. Що вам для цього потрібно зробити? Яка процедура? Яка вона зараз та якою вона буде за нової системи технічного регулювання, на яку переходить Україна?
Наразі, аби продавати у країнах ЄС щось більше, ніж сировину, українським виробникам потрібно самостійно користуватися англомовними директивами ЄС, англомовними стандартами, європейськими лабораторіями та органами з оцінки відповідності вашої продукції параметрам безпечності, що не завжди зручно і доволі дорого.
Отож, якою є послідовність дій вас як виробника, що хоче вийти на ринок ЄС?
Крок 1: Спочатку вам необхідно визначити європейські директиви, які застосовуються до вашої продукції.
Як я вже зазначав вище, до гармонізації системи технічного регулювання України з ЄС вам доведеться користуватися текстом директиви англійською мовою. Для пошуку необхідної директиви ви можете скористатися спеціальним сайтом Європейської комісії "Export Help-Desk Facility".
Ваш товар може підлягати одночасно під дію кількох директив. У нашому випадку електричний чайник підпадає під регулювання однієї директиви, а саме - директиви щодо низьковольтного обладнання.
Крок 2: Далі визначаєте основні вимоги, які застосовуються до вашої продукції, тобто юридично обов’язкові вимоги техніки безпеки, яким має відповідати електричний чайник.
Ці вимоги визначають показники безпеки продукту щодо ризиків, пов’язаних з його використанням. Вони перераховані у відповідних директивах. Виробник повинен пройти оцінку ризику свого продукту, щоб визначити, які основні вимоги висувають до його продукту.
Крок 3: Далі ви визначаєте стандарти, якими керуються в Європі при виробництві електрочайників.
Стандарти в Євросоюзі є добровільними: продукт, виготовлений відповідно до гармонізованих стандартів ЄС, має відповідати юридично обов’язковим основним вимогам, прописаним у європейських директивах.
Директиви не визначають стандарти, ваша продукція може їм не відповідати, але це теоретично може негативно позначитись на бажанні дистриб'юторів із нею працювати або на попиті кінцевих споживачів.
Крок 4: Далі відбувається процедура оцінки відповідності продукту.
Вона передбачає перевірку відповідності основним вимогам на стадії розробки і виробництва продукту.
Для продуктів із низьким ризиком процедури оцінки відповідності є простими й можуть бути виконані самим виробником (самосертифікація).
Для чайника, швидше за все, буде саме такий варіант.
Для продуктів з високим ступенем ризику (наприклад, якщо "чайник" - це термостат для хімічного заводу) процедури оцінки відповідності є складнішими і можуть вимагати втручання зовнішніх спеціалізованих організацій, уповноважених органів (сертифікація третьою стороною).
Застосовувані процедури оцінки відповідності та залучення уповноваженого органу зазначаються у відповідних директивах. Якщо залучити уповноважений орган, можна обрати його у будь-якій країні ЄС. Повний перелік уповноважених органів, а також групи товарів, у яких вони є компетентними, шукаємо на веб-сторінці системи NANDO сайту Європейської комісії.
Крок 5: Далі готуєте технічну документацію.
Ви як виробник зобов’язані підготувати і зберігати технічну документацію свого продукту. Детальний опис змісту технічної документації, як правило, дається у відповідних статтях чи додатках до директиви, яка застосовується до певного продукту. Ці документи повинні бути оформлені принаймні однією з офіційних мов ЄС. Інструкції для користувачів мають бути доступні офіційною мовою/мовами країни-імпортера продукту.
Крок 6: Далі оформлюєте Декларацію відповідності та наносите маркування.
Декларація про відповідність вимогам ЄС є юридичною заявою виробника або його уповноваженого представника, який підтверджує, що його продукт відповідає всім відповідним положенням директиви. Декларація повинна бути оформлена виробником або його уповноваженим представником в ЄС; вона має супроводжувати продукт доти, доки він не досягне кінцевого споживача.
Кілька слів про маркування. Директиви ЄС вимагають, щоб перед виходом на ринок на продукти було нанесено маркування відповідності СЕ. Залежно від директиви, маркування CE може також містити ідентифікаційний номер уповноваженого органу, який був залучений до процедури оцінки відповідності.
Ви повинні зберігати технічну документацію та декларацію відповідності ЄС, зробивши її доступною для органів влади на їхню вимогу. Також потрібно вказати на виробі та у супровідній документації: назву, зареєстровану торговельну марку та єдину зареєстровану поштову адресу. Окрім того, вказуєте для органів ринкового нагляду будь-якого економічного оператора, якому постачався продукт, і повідомляєте національні органи ринкового нагляду про будь-який ризик, який несе продукт після розміщення на ринку.
Тепер ви можете вільно продавати свою продукцію на ринку ЄС.
У випадку ж гармонізації системи технічного регулювання України із системою, що діє в ЄС, процедура залишається тією ж.
Але усе спрощує те, що за новою системою ви користуватиметесь українськими технічними регламентами, написаними українською мовою, гармонізованими із європейськими стандартами, перекладеними українською, скористаєтесь українськими органами з оцінки відповідності, ціни яких будуть значно меншими за послуги таких саме органів в Європі.
Отже, підсумуємо.
Після реформування системи технічного регулювання в Україні, наслідком чого стане підписання угоди про взаємне визнання сертифікатів відповідності, українським виробникам продукції з високим ступенем ризику більше не доведеться проходити складні та дорогі процедури, якщо вони вже пройдуть їх в Україні.
Якщо ж мова йде про продукти з низьким ризиком, жодних процедур проходити взагалі непотрібно.
Але пам'ятайте, що в ЄС діє принцип презумпції відповідності.
Тобто ви як виробник, виносячи свою продукцію для продажу на ринок, гарантуєте її відповідність усім параметрам безпеки. Якщо ж при цьому використання вашого продукту завдасть шкоди майну, здоров'ю чи життю споживача і вашу вину буде доведено в суді, з вас буде стягнуто штраф у розмірі... до 71 млн євро.
Зважаючи на такий рівень відповідальності, європейські виробники суворо слідують директивам, які регулюють їхню продукцію. Таким чином, повну відповідальність за безпечність продукції несе саме виробник. Водночас споживач має значно вищий рівень захисту свого життя і здоров'я, адже виробник, що виносить свою продукцію на ринок, гарантує безпечність кожного окремого виробу.
Автор: Максим Нефьодов,
заступник глави Міністерства економічного розвитку та торгівлі
Джерело https://www.facebook.com/max.nefyodov/posts/870316046349839:0
Україна продовжує заповнювати європейські квоти. Про це на своїй сторінці в Facebook написала заступник міністра аграрної політики і продовольства Владислава Рутицька.
«Європейський Союз надав квоти на 36 товарних позицій. Повною мірою виробники використовували тільки 5: мед, м'ясо птиці, кукурудза, ячна крупа і борошно, виноградні і яблучні концентрати», - зазначила вона, уточнивши, що на початок травня по 4 позиціям річні ліміти були вичерпані повністю, по концентрату - на 98,9%.
Ще по 10 позиціям квоти використані менш ніж на половину. Повністю вичерпані 2 квартальні квоти по м'ясу птиці.
У той же час, тільки на 33% використана квота на цукор. Як пояснює заступник міністра, технічна документація виробників цукру не повністю адаптована до вимог ЄС і зараз виробники активно працюють над її вдосконаленням.
Крім того, деякі квоти не використано з причини того, що українські аграрії не виробляють продукцію в достатніх обсягах. Як приклад, Європа готова придбати 1500 т баранини, але не отримала жодної.
23 червня 2015 року у м.Київ відбудеться інформаційний захід "Вихід на ринки Німеччини та ЄС". Організаторами заходу виступають Делегація німецької економіки в Україні у співпраці з Торгово-промисловою палатою України та Українським союзом промисловців і підприємців.
Реєстрація о 09:30, початок о 10.00.
Місце проведення: зал «Європейський» готелю «Президент-готель», вул. Госпітальна 12, м.Київ
Захід проводитиметься німецькою та українською мовами і забезпечуватиметься синхронним перекладом.
Від одного підприємства запрошуються лише максимально дві особи.
Підтвердження щодо обов’язкової участі необхідно надсилати у формі заповненого формуляра на електронну адресу info@ukraine.ahk.de чи факсом +38 044 234 59 98, +38 044 235 72 25 - Ткачук Олександр Дмитрович.
Програма заходу та форма заявки
Станом на 29 травня 2015 європейським покупцям були відкриті квоти на поставку в ЄС ще 325,254 тис. т української пшениці (тижнем раніше - 11,667 тис. т). Таким чином, квота на пшеницю значно наблизилася до свого вичерпання - вона обрана вже на без малого 777,517 тис. т з відкритих 950 тис. т.
Як можна констатувати, попит на українську зернову з боку європейських споживачів помітно активізувався, в порівнянні зі стриманими результатами декількох попередніх тижнів. Привабливою для покупців українську зернову робить її невисока ціна, обумовлена девальвацією національної валюти в країні.
Квоту на імпорт ячменю європейці все ще не поспішають використовувати. На минулому тижні ліцензій на імпорт української зернової знову не було видано зовсім, сукупні ж їх обсяги з початку календарного року склали 5,592 тис. т, з відкритою Єврокомісією квоти в 250 тис. т.
В основному, європейські компанії отримують квоти на український ячмінь продовольчої або пивоварної якості.
Квота на кукурудзу в розмірі 400 тис. т була вибрана повністю вже з самого початку календарного року - вона залишається вельми привабливою для європейських покупців. Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 0,784 млн. т, тобто використання квоти становить 48,97%.
Як ми знаємо, за результатами 2014 Європейський Союз став найбільшим торговельним партнером України, змістивши з цієї позиції держави СНД.
09 червня 2015 р. в конференц-залі готелю «Опера» (м.Київ) відбудеться семінар на тему «Експорт литва в ЄС: можливості, ризики, бар’єри». Організатором заходу є ДП «Укрпромзовнішекспертиза» при сприянні Асоціації ливарників України.
В рамках семінару буде презентовано механізми виводу ливарних підприємств України на європейський ринок, надана характеристика потенційних ніш збуту для вітчизняних підприємств та проаналізовані технічні бар’єри експорту литва в ЄС.
Участь в семінарі безкоштовна. При бажанні взяти участь, просимо попередньо зареєструватися попередивши голову Організаційного комітету Юрія Добровольського за тел. 38 (098) 583-47-47, або електронною поштою Dobrovolskyi@expert.kiev.ua
Порядок денний семінару «Експорт литва в ЄС: можливості, ризики, бар’єри»
9.30-10.00 Реєстрація учасників. Привітальна кава.
10.00-10.20 Експорт ливарної продукції в ЄС: можливості, ризики, бар’єри (Власюк В.С., директор, Укрпромзовнішекспертиза).
10.20-10.40 Ринок ЄС: можливості для українських компаній (РальфЛовак, координатор Європейського офісу Торгово-промислової палати України, консультант).
10.40-11.00 Технічні бар’єри експорту ливарної продукції в ЄС (Арсен Панасюк, директор промислового департаменту бюро «Верітас»).
11.00-11.30 Кава-брейк
11.30-11.50 Алгоритм виведення компаній на європейський ринок (Мірошниченко О., незалежний консультант по зовнішній торгівлі з ЄС)
11.50-12.05 Експорт ливарної продукції в ЄС: історія успіху (генеральний директор або власник (уточнюється) Таврійської ливарної компанії «Талко»).
12.05-13.00 Обговорення
13.00-14.00 Кава-брейк та завершення семінару
З 26 травня в Україні починає роботу комісія з ЄС з метою оцінки системи офіційного контролю та сертифікації насіння зернових культур та їх еквівалентності до вимог ЄС.
Україна подала заявку на проведення цього аудиту ще 6 квітня 2011 року. Робота комісії триватиме 10 днів.
У разі успішного проходження аудиту Україна отримає можливість експортувати насіння, вирощене на території України в країни ЄС. Причому Україна стане першою країною з СНД, яка отримає такий дозвіл.
«Сьогодні Україна вирощує насіння для покриття своїх потреб - 30-40%. І ми могли б у дуже короткий термін збільшити обсяги виробництва насіння в 2, а може навіть і в 3 рази тільки по одній кукурудзи для експорту в ЄС. І це може скласти, якщо візьмемо найнижчі ціни, 200 млн. євро від реалізації»- повідомила глава правління Насіннєвої асоціації України і генеральний директор Limagrain України Тетяна Якубовська.
В іншому ж випадку нового аудиту доведеться чекати як мінімум 4-5 років, або ж не одержати другого шансу і зовсім.
Нагадаємо, в 2009 році Україна приєдналася до міжнародних схемам сертифікації OECD по зернових культурах, кукурудзі та сорго. На даний момент до реєстру OECD внесено 320 сортів зернових та кукурудзи.