Бельгія стала останньою країною-членом Європейського Союзу, яка остаточно ратифікувала Угоду про асоціацію Євросоюзу з Україною, і тепер цю Угоду ратифіковано всіма країнами ЄС, повідомляє президент України Петро Порошенко.
«Брюссельський парламент ратифікував Угоду про асоціацію з Україною. Тепер асоціацію з нами ратифікували всі держави. Слава Україні!», – написав П. Порошенко у своєму акаунті у Твіттер у п’ятницю ввечері.
Як відомо, у Бельгії ратифікація проходить не тільки у Федеральному парламенті, але й у регіональних парламентах, і парламент столичного регіону – Брюссельського – залишався останнім, який мав ратифікувати Угоду про асоціацію.
Угоду про асоціацію для повного набуття чинності мають ратифікувати всі країни-члени ЄС – 28.
До остаточної ратифікації УА з Україною Бельгією, у жовтні 2015 року її ратифікував парламент Кіпру, а в листопаді – парламент Греції.
Україна і ЄС готові до відкриття зони вільної торгівлі з 1 січня 2016 г. Київ отримав офіційну ноту Ради ЄС про завершення всіх процедур для запуску ЗВТ. "Тепер ніяких перешкод немає. З нового року починаємо!", - написав на своїй сторінці в Facebook президент Петро Порошенко.
Таким чином, ідея вільної торгівлі з ЄС вже незабаром втілиться в реальність.
Інше питання - чи вдасться Україні отримати ті дивіденди від виходу на європейський ринок, на які вона ще кілька років тому розраховувала? За весь товарний ряд сказати складно, однак що стосується вітчизняної агропродукції, то очікувати її "прориву" в європейському напрямку, хоча б частково подібного тому, який ми за останні два-три роки здійснили на азіатський ринок, на жаль, не доводиться. Насамперед тому, що цей ринок і раніше не був для нас закритий, і Україна його вже досить освоїла.
Наприклад, в рамках торгових квот для безмитної торгівлі України в 2015 р. дозволялося серед іншого поставити в ЄС 950 тис. т пшениці, 400 тис. т кукурудзи і 250 тис. т ячменю. Квота по кукурудзі була заповнена блискавично, "план" по пшениці вдалося виконати ще до кінця червня, і лише поставки ячменю на сьогодні становлять близько 195 тис. т. Проте невірно вважати, що можливості торгівлі зерном з ЄС для України обмежені одними лише квотами. Навпаки, понад квоти торгівля з країнами Євросоюзу йшла і йде більш жваво - так, за 10 місяців п. р. в ЄС, за даними компанії "ПроАгро" вже поставлено 7,1 млн. т українського зерна, а крім того майже 470 тис. т соняшникової олії і більше 215 тис. т соєвих бобів. І хоча експорт низки товарів понад квот ЄС обкладає ввізними митами, їх скасування навряд чи призведе до суттєвого збільшення поставок.
Разом з тим, та агропродукція, в нарощуванні експорту якої Україна вкрай зацікавлена, навіть з відкриттям зони вільної торгівлі широким потоком в ЄС не хлине. Мова, насамперед, про молочку і продукції м'ясопереробки, для безперешкодного експорту якої крім формального відкриття торговельних кордонів необхідні ще іменні дозволи підприємствам-виробникам і відповідність ряду європейських і українських стандартів, починаючи від стандартів утримання тварин і закінчуючи стандартами контролю безпеки продукції. В результаті, за два роки на ринок ЄС змогла прорватися лише українська курятина, а ось про постачання молока, сирів, ковбас мова поки не йде. Вірніше, йде, але якось дуже гіпотетично.
З іншого боку, відкриття зони вільної торгівлі означає рух товарів в обидві сторони.
Так, це дуже добре, що за півтора року з моменту підписання угоди про асоціацію європейці вже встигли розкуштувати українські горіхи, натуральні фруктові соки і що в поточному році Україна стала одним з провідних експортерів меду в ЄС. Але треба розуміти, що не ці товари є основною нашого сільськогосподарського експорту і не за їх рахунок ми зможемо розвивати вітчизняний АПК.
То чи варто було Україні затівати всю цю ЗВТ? Безумовно, що варто. Навіть якщо це не принесе нам швидких грошей, то дозволить запровадити європейські стандарти виробництва та безпеки продуктів харчування, для чого, хочеш-не хочеш, але доведеться освоювати передові технології, модернізувати переробну галузь, і ще багато чого зробити і навчитися. А це в результаті підвищить престиж наших товарів, їх конкурентоспроможність на світовому ринку, що вже можна безпосередньо конвертувати в євро, долари, юані і навіть рублі.
Зона вільної торгівлі України з ЄС запрацює з 1 січня 2016 року, про це на своїй сторінці в Facebook написав Президент України Петро Порошенко.
«Щойно ЄС оголосив про готовність до зони вільної торгівлі з Україною з 1 січня 2016 року. До нас надійшла нота Ради ЄС про завершення всіх процедур для запуску ЗВТ», - написав він на своїй сторінці в соціальній мережі.
Згідно із затвердженими домовленостям України та ЄС, ЗВТ тепер може бути запущена без будь-яких перешкод.
Протягом листопада Верховна Рада має розглянути законопроект з дерегуляції в агропромисловому комплексі. Важливий він зокрема й через те, що з 1 січня 2016 року набувають чинності положення Угоди про асоціацію з ЄС, які передбачають створення глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі.
Спрощення умов ведення бізнесу є запорукою отримання максимальної вигоди від економічної асоціації з ЄС. Адже це збільшує конкурентоспроможність українських виробників і приваблює інвесторів. В Україні нині існує близько 650 різноманітних дозволів, з них 110 – в агросекторі. Законопроект N 2558A передбачає скасування або обмеження 22 з них, у багатьох випадках відповідно до норм Євросоюзу.
Особливий ефект може принести спрощення реєстрації добрив, насамперед це стосується популярної в наших аграріїв аміачної селітри.
– У нас вона зареєстрована на десяток українських та російських виробників. Ніхто інший постачати селітру на внутрішній ринок не може, – розповідає один зі співавторів законопроекту, голова правління Центру ефективного законодавства Мар’ян Заблоцький. – При цьому 80% собівартості цього добрива складає газ – зрозуміло, російський. Через монополізм всередині України аміачну селітру продають десь на 55% дорожче, ніж за кордон. У законопроекті вона в числі 16 добрив, реєстрацію яких буде скасовано. Їх ми взяли зі списку у відповідному законі ЄС, де ті добрива також не потребують реєстрації. Отже, ми відкриваємо ринок для імпортерів. Нині обов’язкова реєстрація є непереборним бар’єром для цього, адже вона триває в середньому 500 днів і потребує сотень тисяч гривень.
Очікувана економія для українських аграріїв у випадку скасування лише цього дозволу становить 220-260 млн. доларів на рік.
Іншим прикладом є скасування карантинного дозволу на імпорт.
-Україна завозить близько 15% продуктів харчування від усього обсягу їх споживання. Імпортуємо те, що не росте чи не виробляється у нас: какао-боби, апельсини, мандарини,банани тощо. В результаті скасування карантинного дозволу такий імпорт має подешевшати через зменшення витрат імпортерів, – каже Мар’ян Заблоцький.
Специфікою цього документу є те, що видають його на конкретний пункт прикордонного пропуску. Аби уникнути простоїв, імпортери мусять часом купувати по п’ять таких документів. Нині цей дозвіл обґрунтовують потребою попередньої заборони для ввезення в Україну продукції з заражених карантинних зон інших країн. Однак для цього достатньо обміну інформацією між Держспоживслужбою та митницею, як це вже є у сфері тваринницької продукції. До того ж харчовий імпорт в Україну супроводжується фітосанітарним сертифікатом країни-експортера, що гарантує безпечність продукції і який Україна має визнавати як член СОТ.
Полегшити життя виробникам мають й інші норми закону. Буде впорядковано питання користування водою для поливу полів та напування худоби, не потрібно буде дозволів на внутрішнє переміщення фуражного зерна та тварин. Обов’язковий нині міжнародний ветеринарний сертифікат для експорту видаватимуть лише на прохання експортера або якщо цього вимагає країна, куди він продає продукцію. Буде знято просто комічні положення у сфері племінних ресурсів, коли племінний статус присвоюють підприємству з вирощування худоби, а не самим породистим коровам чи коням.
Законопроект з дерегуляції агробізнесу було підготовлено за сприяння проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні». «У Євросоюзі вимоги щодо ліцензій та сертифікації націлені на запобігання можливій шкоді здоров’ю людей, тварин і рослин, а відтак захист економічних інтересів країни, – каже керівник проекту Тоні Віл. – Дозвільна система не має на меті втручання чи контроль над діяльністю бізнесу. Угода про асоціацію містить зобов’язання з боку України щодо створення бізнес-середовища, сумісного тим, що є в ЄС. Цей законопроект дозволяє, серед іншого, досягати й цих цілей.
Європейський союз поки не розглядає питання про збільшення квот на поставку української продукції. Про це повідомила журналістам єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем в Києві.
«Поки не розглядається питання про додаткове збільшення в рамках квот або про надання ще яких-небудь квот», - сказала вона.
Мальмстрем зазначила, що ЄС вже збільшив для України квоти на постачання свинини, яловичини і м'яса птиці, але ці квоти не були відкриті повністю через невідповідність української продукції санітарним вимогам Євросоюзу.
Єврокомісар з торгівлі зазначила, що планує обговорити питання підвищення санітарних стандартів на українську сільгосппродукцію з міністром аграрної політики та продовольства України.
В ході робочого візиту Тимчасового повіреного України в Бельгії Андрія Кузьменка до науково-індустріального парку м.Шарлеруа 12 листопада ц.р. було досягнуто домовленість щодо створення офісу в Бельгії, який би на безоплатній основі сприяв українським компаніям у виході на бельгійський та європейський ринок.
Офісне приміщення з усім необхідним для роботи (телефон, інтернет, робочий комп’ютер) на території науково-індустріального парку у безпосередній близькості від міжнародного аеропорту «Шарлеруа» може бути надане на безоплатній основі на період до 6 місяців.
Така можливість дозволить зацікавленим українським компаніям вивчити перспективи роботи на бельгійському та європейському ринку, запуску окремих проектів у тестовому режимі, що є особливо актуальним з огляду на започаткування з 1 січня 2016 р. зони вільної торгівлі Україна-ЄС. Також цей офіс може використовуватися у якості юридичної адреси компанії в Бельгії.
Крім того, обговорено можливості безкоштовного супроводу українських компаній бельгійськими експертами з метою допомоги при здійсненні необхідних формальностей в контексті організації бізнесу та сприяння при пошуку партнерів, а також оренди офісних та виробничих приміщень за зниженими тарифами.
Науково-індустріальний парк у м.Шарлеруа об’єднує наукові, науково-дослідницькі, професійно-освітні центри та університети на одному майданчику з офісами та промисловими потужностями великих та малих компаній, інкубатором ІТ-фірм, а також відповідну супутню інфраструктуру (конференційні центри, ресторани, готелі, дитячий садок тощо).
Пропонуємо до Вашої уваги інформаційні матеріали для українських підприємств щодо окремих галузей економіки країни, її дозвільної системи та рпотенційних ділових партнерів:
• останніх запитів нідерландських компаній – потенційних імпортерів вітчизняної продукції;
• органів фінансового контролю Королівства Нідерланди;
• дозвільної системи в Королівстві Нідерланди;
• страхування іноземних інвестицій в Нідерландах;
• сільського господарства Королівства Нідерланди;
• молочного сектору Королівства Нідерланди;
• енергетичної галузі Королівства Нідерланди;
• порядку реєстрації суден іноземного походження у Королівстві Нідерланди;
• реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців в Нідерландах.
Мінекономрозвитку продовжує підготовку до початку застосування режиму вільної торгівлі з Європейським Союзом, який вступить у дію з 1 січня 2016 року. Про це говорили вчора під час зустрічі Експертів високого рівня України та ЄС щодо підготовки до початку імплементації режиму вільної торгівлі.
“До початку імплементації режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС залишилося рівно 50 днів. Фінальний відлік включено”, - зазначила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник України Наталія Микольська під час зустрічі.
Керівник підрозділу Генерального Директорату Європейської Комісії з питань торгівлі Люк Девінь, який очолив Сторону ЄС, у свою чергу сказав: “Це поворотна точка в наших відносинах: ми закриваємо партнерство і співробітництво, а відкриваємо роботу над Угодою. Очевидно, що ЄС абсолютно підтримує застосування торгової частини Угоди з 1 січня і ми продовжуємо підтримувати Україну в цьому”.
За словами Наталії Микольської, зараз, після ратифікації угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, зокрема митного контролю, відбувається поетапне впровадження її окремих положень.
“Ви робите вражаючі реформи, ми відмітили позитивні заходи які ви здійснили у сфері торгівлі, зокрема, скасування спеціальних мит на автомобілі з 30 вересня поточного року. Ми вітаємо ваш активний рух в процесі приєднання до угоди СОТ щодо державних закупівель, що дуже позитивно”, - зазначив Люк Девінь.
Українські виробники мають великий потенціал торгівлі з країнами Євросоюзу. Для того, щоб ним скористатися, важливо розуміти технічні вимоги та процедури цього найбільшого в світі спільного ринку.
1. Якими є відповідні директиви та регламенти ЄС для вашого товару?
Огляд усіх директив можна знайти на сайті Європейської Комісії за цим посиланням. Ваш товар може підлягати під різні директиви. Наприклад, машина з електроприладами на дистанційному управлінні підлягає під дію «Директиви щодо машин і механізмів», «Директиви щодо низьковольтного обладнання» та «Директиви щодо електромагнітної сумісності». У такому випадку, одна з директив є «ключовою», відповідно до неї потрібно здійснювати оцінку відповідності. Але основні вимоги інших директив також мають бути дотримані.
2. Як можна дізнатися про вимоги щодо охорони здоров’я та безпеки для мого товару, які зазначаються Директивами ЄС?
Насамперед необхідно, аби виробник разом із фазою розробки товару провів «оцінку ризику». Наприклад, такі вимоги містить Додаток 1 Директиви щодо машин і механізмів у розділі «Загальні принципи»: «Виробник машинного обладнання, або його уповноважений представник має забезпечити проведення оцінки ризику, щоб визначити чи відповідає товар вимогам здоров’я та безпеки, які застосовуються до машинного обладнання». Як саме проводити таку оцінку, пояснює Технічний регламент. У цьому випадку це ISO/TR 14121-2.
3. Які гармонізовані стандарти ЄС застосовуються до вашого товару? Чи відповідають вони українським стандартам?
Заголовки та інші бібліографічні дані гармонізованих стандартів ЄС, що відповідають спеціальним директивам, Європейська Комісія публікує в Офіційному журналі ЄС. Із переліком відповідних стандартів, можна ознайомитися за цим посиланням.
В Україні багато гармонізованих стандартів ЄС було прийнято як національні стандарти. Перелік цих гармонізованих стандартів можна переглянути на цьому сайті.
4. Чи хочу я застосувати ці стандарти до мого товару?
Виробник самостійно може вирішувати, чи застосовувати гармонізовані стандарти ЄС повністю, частково чи не використовувати взагалі. Така можливість вибору дає поштовх до більшого технологічного розвитку, ніж якщо б застосування стандартів було обов’язковим.
Якщо виробник повністю застосовує гармонізовані стандарти ЄС та якщо ці стандарти відповідають основним вимоги здоров’я та безпеки, виробник отримує певні переваги завдяки презумпції відповідності. Вона передбачає, що у випадку будь-яких сумнівів щодо відповідності товару основним вимогам здоров’я та безпеки органи ринкового нагляду зобов’язані самостійно визначити відповідність чи невідповідність товару цим вимогам.
5. Які процедури оцінки відповідності можуть/повинні бути застосовані?
Залежно від ризику, пов’язаного з використанням товару, директиви ЄС можуть містити дуже різні процедури оцінки відповідності. У деяких випадках різні процедури оцінки відповідності описані в одній директиві. З неї виробник має обрати одну процедуру, в залежності від категорії товару та ризику, пов’язаного з його використанням. Огляд та детальний опис усіх можливих процедур оцінки відповідності поданий у Додатку ІІ Рішення № 768/2008/EC (див. за посиланням).
6. Чи повинен я залучати європейський «нотифікований орган» та де можна його знайти?
Залежно від ризику, пов’язаного з використанням товару, процедури оцінки відповідності можуть вимагати участі нотифікованого органу (який засвідчує відповідність товару вимогам законодавства ЄС). Якщо участь нотифікованого органу є необхідною, виробник вільний обирати будь-який орган, уповноважений для цієї товарної групи від будь-якої країни ЄС. Повний перелік нотифікованих органів і груп товарів доступний на веб-сторінці NANDO порталу Європейської Комісії.
7. Що таке «Декларація відповідності Європейської Комісії»? Хто має її готувати?
Декларація відповідності Європейської Комісії є юридичною заявою виробника або його уповноваженого представника. Вона підтверджує, що товар відповідає усім положенням відповідної директиви.
Декларація відповідності має бути оформлена виробником або його уповноваженим представником в ЄС та має супроводжувати товар до моменту його передачі споживачу. Декларація має бути оформлена на одній або декількох офіційних мовах ЄС.
8. Як зробити маркування CE для мого товару перед експортом до ЄС?
Директиви ЄС вимагають маркування товару знаком відповідності CE перед виходом на ринок. Залежності від директиви, знак відповідності CE може містити також ідентифікаційний номер уповноваженого органу, який, наприклад, був залучений до процедури оцінки відповідності або займався оцінкою і контролем системи управління якістю.
9. Якими є мої зобов’язання як виробника до та після експорту продукції до ЄС?
Виробник гарантує відповідність своєї продукції чинному законодавству ЄС, незалежно від того, чи розробляв і виготовляв він продукцію самостійно, чи товар виготовляється під його ім’ям або торговельною маркою. У випадку залучення субпідрядних організацій, виробник повинен здійснювати загальний контроль над товаром.
Відповідно до певних актів законодавства, виробник може бути зобов’язаний виконати тестування зразків продукції в кінці виробничого циклу, або зразків продукції, вже виведеної на ринок.
Якщо продукція становить ризик, виробники повинні негайно поінформувати про це компетентні національні органи держав-членів, на території яких була розміщена така продукція. Виробник повинен надати компетентному національному органу всю інформацію і документацію, необхідну для підтвердження відповідності продукції.
Особа, яка розміщує на ринку ЄС продукцію, що була у вжитку, з третьої країни, або будь-яку продукцію, розроблену чи виготовлену для ринку ЄС, повинна взяти на себе роль виробника.
Якщо імпортер або дистриб’ютор модифікує продукцію або постачає продукцію під своїм ім’ям, то він вважається виробником.
12-13 листопада 2015 р. Торгово-промислова палата України разом із регіональними ТПП за підтримки органів державної влади, таких як Міністерство закордонних справ України, Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Державна фіскальна служба України, Державна регуляторна служба України, Київська міська державна адміністрація, Академія фінансового управління Міністерства фінансів України, а також у співпраці з представниками бізнесу – Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України, Українською спілкою промисловців та підприємців, Американською торгівельною палатою в Україні та іншими проводить Першу міжнародну торгово-промислову конференцію «Експортно-імпортні відносини Україна – ЄС 2016: готовність влади та бізнесу».
Даний захід проводиться для вітчизняних та іноземних експортерів/імпортерів і тих підприємств, які мають намір вивести свої товари і послуги на ринки Європейського союзу та країн світу, а також покращити умови ведення бізнесу з європейськими партнерами та залучити інвестиції в Україну.
Програмою конференції передбачено проведення гала-сесії "Зоана вільної торгівлі Україна-ЄС: чи готова до неї Україна? Звіримо годинники" за участю членів Уряду, іноземних гостей, фінансово - кредитних агентств, представників бізнесу. Загалом планується провести:
панельні дискусії:
- державна та недержавна підтримка національного експорту до Єс та країн світу- чи існує вона в Україні? Проблемні питання експорту/імпорту товарів та послуг до/з ЄС.
- державна та недержавна підтримка національного експорту до Єс та країн світу- чи існує вона в Україні? Митно-фіскальні питання, технічні питання, модернізація виробництв
- роль і місце фінансового сектору у забезпеченні міжнародної торгівлі. Як компенсувати відсутність ЕКА в Україні?
круглі столи, зокрема з питань готовності України до запровадження Угоди про Зону вільної торгівлі з ЄС,
а також проведення другої частини заходу - тренінг з директором CTA Economic & Export Analysts (Сполучене Королівство) Марком Геллером (13 листопада 2015 р.).
До участі у заходах Конференції в якості спікерів запрошені представники низки Генеральних директоратів Європейської Комісії (Люк Девін), Представництва Європейської Комісії в Україні (Ян Томбінський) та Європейського банку реконструкції та розвитку, Генерального директорату Європейської комісії з питань здоров’я і харчової безпеки (Рамунас Фрейґофас), а також міжнародні експерти, зокрема, д-р Ганс Янус, єдиний уповноважений член правління Euler Hermes Deutschland AG (1994 – 2014 рр.), відповідальний за державні експортно-кредитні гарантії ФРН, Томас Баум, Співголова Експортно-кредитного агентства Німеччини з питань андеррайтингу та управління ризиками. Також запрошені керівники і СЕО провідних українських та іноземних компаній, інвестиційних та інших фондів, що займаються фінансовою і технічною допомогою, міжнародних і вітчизняних страхових компаній, фінансово-банківських організацій.
У Конференції братимуть участь представники дипломатичних установ країн ЄС в Україні, які зможуть надати вичерпну інформацію щодо ведення бізнесу з контрагентами в зазначених країнах.
Основною метою Конференції є «звірення годинників» напередодні набуття чинності Угоди про ЗВТ між Україною та ЄС. В рамках заходу мають бути розглянуті проблемні питання, зокрема, щодо експорту/імпорту товарів та послуг до/з ЄС, наявність державної та недержавної підтримки національного експортера, митно-фіскальні питання, технічне регулювання, модернізація виробництв відповідно до стандартів ЄС, створення в Україні експортно-кредитного агентства, надання українським експортерам фінансової підтримки тощо.
Запрошуємо вас взяти участь у даній Конференції.
Місце проведення: м. Київ, вул. В.Житомирська, 33, Конгресно-виставковий центр ТПП України Chamber Plaza
Більше інформації: http://www.exportua-forum.com/#sthash.0UXh6tT2.dpuf