Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС , що набула чинності з 1 січня, має на меті забезпечення вільного руху товарів і послуг між двома сторонами.
Про перші результати лібералізації доступу до ринку Європи розповідає Начальник відділу збуту та ЗЄД на ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ» Сергій Кирієнко.
Використання можливостей ЗВТ з ЄС вимагає наявності у підприємства сертифікату походження Євро-1.
Втім, як каже Сергій Кирієнко, труднощів з оформленням цього документу не виникало. Головна проблема в цьому питанні — застаріле програмне забезпечення державних установ, що гальмує сам процес.
Щодо нових можливостей після перших кроків країни до Європи, представник бізнесу зазначає:
Односторонні преференції, що були надані Україні у першій половині 2014 року загалом покращили ситуацію з експортом. Однак, варто зазначити, що ЄС почав дотувати власних фермерів. Таким чином українська агропродукція хоч і має належну якість, та не може конкурувати в ціні.
До того ж в ЄС існують загальні програми підтримки бізнесу: компенсація кредитних відсотків, затрат на оновлення обладнання для виробництва, прямі дотації, зменшення податкового тиску та інше. Ми ж цього не маємо.
Також Сергій Кирієнко акцентує і на перепонах на шляху бізнесу, що існують в країні та області:
Просто наднеобхідні внесення змін до деяких законів, актів та постанов. Потребує вирішення наболіле питання з невідшкодуванням ПДВ у встановлені законом строки. Бракує і дешевих кредитних ресурсів. На місцевому рівні треба працювати над прозорістю механізмів виділення землі на розвиток виробництва. Необхідно налагоджувати діалог між бізнесом та енерго-теплогенеруючими підприємствами області.
Також Сергій Кирієнко акцентує на активній співпраці підприємства та Департаменту економічного розвитку ОДА:
«Зазначеним структурним підрозділом облдержадміністрації часто проводяться навчальні семінари, бізнес-зустрічі з потенційними країнами-партнерами та представниками міністерств. Регіональна влада прислухається до бізнесу.
Втім, хотілося б, аби Департамент допомагав виносити проблеми місцевого бізнесу на державний рівень. Тобто активніше підтримував звернення до керівництва країни.
Загалом, за останні роки позитивні зміни таки є. Зверніть увагу на статистику EasyBusinessDoing. Відзначу ефективну роботу Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україні, зокрема пані Наталії Микольської (ред.:заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України). Налагоджений діалог і з Державною Регуляторною Службою України та Радою бізнес-омбудсмена».
Та, на жаль, не всі відомства займають таку позицію. Сергій Кирієнко зазначив, що ініціативи об’єднань роботодавців часто не сприймаються і не враховуються Мінфіном, ДФСУ, НБУ. Більш того, часто «замість конструктивних відповідей підприємці отримують банальні відписки.
Однак варто зазначити, що Україна тільки стала на шлях дерегуляції, у Європі його давно пройдено.
Українські аграрії активно виходять на ринок Європейського союзу. Про це під час засідання в парламенті аграрного комітету, де презентували «Єдину комплексну стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 р» розповів міністр аграрної політики і продовольства України Олексій Павленко.
Він повідомив, що вже більше 1 тис. Українських підприємств за 2 тижні дії угоди про зону вільної торгівлі отримали дозвіл на експорт в ЄС.
«До речі, сертифікат Євро 1 також визнається їх ветеринарними органами. І не забувайте, що 10 січня 2016 перші 10 молочних підприємств отримали дозвіл на експорт продукції до ЄС », - сказав під час презентації Олексій Павленко.
За його словами, завдяки європейському ринку вітчизняні товаровиробники змогли диверсифікувати свої поставки від закриття ринку Російської Федерації.
Державна фіскальна служба України затвердила перелік документів, необхідних експортерам рослинної олії, зерна та продуктів його переробки для отримання сертифікату EUR.1.
До списку увійшли чотири документи. Це довідка експортера зерна, довідка експортера/виробника зерна, довідка експортера масел, а також довідка експортера продуктів переробки зерна.
Станом на 8 січня 2016 європейським покупцям були відкриті квоти на постачання в ЄС 295,440 тис. т української пшениці і 3,790 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно, 31,10% і 1,52% від річної квоти. Квота на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т була обрана імпортерами повністю.
Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2016 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 0,699 млн т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 1,544 млн т, тобто використання квоти становить 43,71%.
Українські компанії отримали ліцензії на весь річний обсяг поставок кукурудзи в Європейський Союз, що становить 400 тис. тонн, повідомило Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) з посиланням на заступника міністра - торгового представника України Наталію Микольську.
"За даними наших партнерів у Європейській Комісії, тільки за перший тиждень функціонування режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС повністю ліцензовано річний обсяг квоти на кукурудзу - 400 тис. тонн, і майже на третину використаний обсяг відповідної квоти на пшеницю - більше 295 тис. тонн з 950 тис. тонн можливих", - повідомила Н.Микольска.
За даними МЕРТ, разом з традиційним 100%-ним використанням квот на курятину, в першому кварталі 2016 значно зросли обсяги використання додаткової квоти на курячі каркаси (тушки) - більше 46% від доступних обсягів, або 2,34 тис. тонн.
МЕРТ також повідомив, що за два тижні нового року до оформлення в преференційної режимі експорту в ЄС заявлено понад 10 тис. тонн меду, що вдвічі перевищує річний обсяг квоти в 5 тис. тонн. У міністерстві пояснюють, що для меду після 22 січня буде визначено процентне співвідношення розподілу квоти (співвідношення розмірів квоти до заявлених обсягів) з метою збереження транспарентності між усіма декларантами.
За 11 днів 2016 Україна використала 40% квоти на безмитну поставку вівса в Європейський Союз.
Так, станом на 11 січня було вивезено 1,6 тис. тонн вівса з наданих 4 тис. тонн.
Також почали поставляти ячмінну крупу та борошно в ЄС: за 11 днів 2016 року була вивезено майже 160 тонн з дозволених 6,3 тис. тонн.
Наголошується, що великий інтерес українські виробники проявляють до постачання в Європу меду. Вже зараз задекларовано бажання поставити більше 10 тис. тонн меду, в той час, як безмитна квота розрахована на 5 тис. тонн.
Також нагадується, що вже були використані повністю квоти на постачання меду, цукру, ячмінної крупи і муки, томати, яблучний і виноградний сік і овес.
Відкриття українського ринку для Європейського союзу незначно впливає на конкуренцію і ціни. Про це заявила торговий представник України Наталія Микольска в інтерв'ю «Європейської правді».
За її словами, це відбудеться через декілька факторів. Перший з них - девальвація гривні. Через це українські товари все одно залишатимуться набагато більш конкурентоспроможними.
«І друга причина - це те, що європейські товари ще раніше почали заміщати на ринку російські через преференції споживачів. Люди вибирають європейський товар частіше, ніж російський, навіть якщо російський аналог дешевше. А цього року ще й цінова перевага російської продукції зникає. Більшість європейських товарів буде імпортуватися, як імпортувалися російські, з нульовими митами, не кажучи вже про більш високу якість», - розповіла Микольська.
У споживача з'явиться більший вибір, вважає вона.
Починаючи з 1 січня 2016 року, митниці України вже видали майже одну тисячу сертифікатів форми EUR.1. на товари, що поставляються в країни Європейського Союзу (Сертифікат EUR.1 підтверджує статус преференційного походження товару і застосовується для безмитного експорту продукції в країни ЄС).
Той факт, що українські експортери отримали майже тисячу сертифікатів тільки за перші кілька днів січня, свідчить про успішний початок дії зони вільної торгівлі з ЄС. Нова спрощена процедура проходження товарів вітчизняних експортерів сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції українського виробництва та спрощенню її виходу на європейський ринок.
На сьогоднішній день найбільше сертифікатів видано у Великобританії - 451 та Австрії - 280 (йдеться переважно про яблучний концентрат); у Польщі - 62 (безбарвне скло), у Німеччині - 57 та Іспанії - 42 (переважно мед), Франції - 35 (переважно насіння і мед).
Нові правила, які відтепер діють в Україні, передбачають максимальне спрощення видачі сертифікатів на безкоштовній основі у найкоротший термін з одночасним посиленням відповідальності експортера за достовірність інформації, яка необхідна для визначення українського походження товару.
Сертифікат заповнюється і видається митними органами України на кожну партію товарів у разі, якщо його потрібно пред'явити як доказ, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. З метою забезпечення виконання функцій з видачі сертифікатів ГФС України розроблено програмно-інформаційний комплекс «Реєстр виданих сертифікатів форми EUR.1».
30 січня 2016 року з 11:30 – 16:30 у м.Львів відбудеться бізнес-зустріч "Нові можливості розвитку бізнесу: як залучити кошти з Європи".
Цільова аудиторія: власники існуючих бізнес-структур та підприємці, які планують розширення чи виведення свого бізнесу, продуктів та послуг на ринки країн ЄС
В рамках зустрічі відбудуться виступи Миколи Савуляка (голова Клубу Ділових Людей), Миколи Смолінського (президент Фундації Central European Academy Studies and Certification (CEASC).
Участь у заході безкоштовна, але за умови попередньої реєстрації до 25 січня.
Зареєструватися тут
Контактні особи:
Ольга Поліщук - +380932109342; +380953242955, ip.ceasc@gmail.com
Наталія Байцар - +38 096 458 64 26, nataliabaitsar@gmail.com
Детальніше на сайті
Україна впоралась з виконанням усіх важливих завдань, визначених в Угоді про асоціацію на 2015 рік, але найбільші виклики нас очікують у 2016 році, і пов’язані вони з імплементацією прийнятого законодавства, з початком дії низки нових правових норм та механізмів. Про це заявила журналістам заступник Міністра Кабінету Міністрів – директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції Наталія Гнидюк, коментуючи підсумки виконання Угоди.
«Ми впорались, можемо констатувати прогрес практично в усіх пріоритетних напрямках, визначених Угодою. Найбільш якісні зміни відбулися у декількох напрямках: перший – це підготовка до початку дії всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі, другий – це секторальне співробітництво», - відзначила Н.Гнидюк. Вона підкреслила, що дуже важливо імплементувати законодавчі новації у різних сферах.
Стосовно спрощення доступу українських товарів до єдиного ринку ЄС Н.Гнидюк уточнила, що з початку 2016 року починає діяти низка нових правил: сертифікати відповідності на товари походженням з України видаватимуться експортерам на безоплатній основі, причому – в Україні, на законодавчому рівні визначено механізм надання статусу експортера, що дозволяє українським підприємствам простіше працювати на ринках ЄС, гармонізовано законодавство у сфері безпечності та якості харчових продуктів, ідентифікації та реєстрації тварин, прийнято базове законодавство у галузі технічного регулювання, яке відповідає європейським нормам, створено недержавний національний орган стандартизації, на міжнародному рівні визнано Національне агентство з акредитації, скасовано обов’язкову сертифікацію на 16 груп товарів тощо.
З січня 2016 року товари українського походження після їх ввезення на територію ЄС користуватимуться умовами преференційної торгівлі відповідно до положень Угоди. Водночас, посилюється відповідальність експортера за достовірність наданої ним інформації. З лютого 2016 року нове законодавство відкриває перед українським виробником можливість проходження в Україні випробувань та отримання сертифікатів, які будуть визнаватися ЄС. Це дозволить зменшити витрати бізнесу на отримання відповідної документації, проходження процедур сертифікації та оцінки відповідності.
Також розроблено відповідні зміни до Митного кодексу України щодо спрощення оформлення товарів, аналогічно до європейських (митне оформлення за місцезнаходженням, спрощене декларування, зниження гарантійної суми при застосуванні фінансової гарантії).
Надалі ключовим завданням є розвиток нашої інституційної спроможності, впровадження прийнятих змін та створення інструментів аналізу їх реалізації, оцінки впливу законодавчих новацій, підвищення рівня професійних знань та навичок державних службовців, залучених до виконання Угоди про асоціацію. З цією метою розпочинається Комплексна програма інституційної розбудови, розрахована на 2016-2018 роки, якою передбачається залучення допомоги ЄС для реалізації кількох напрямків: впровадження новітніх процедур для цілісної системи наближення національного законодавства до права ЄС, впровадження відповідної комплексної політики, створення сучасних ІТ-систем управління інформацією та системи здійснення сертифікованого перекладу актів законодавства ЄС українською мовою.
«Нам доведеться запровадити дуже жорсткий контроль за підготовкою та прийняттям усіх нормативно-правових актів незалежно від того, хто є суб’єктом законодавчої ініціативи. Будь-який з документів має відповідати зобов’язанням України за Угодою про асоціацію, не повинні вноситися, а тим більше прийматися, нормативно-правові акти, що суперечать Угоді», - наголосила заступник Міністра – директор Урядового офісу. «Документи мають відповідати не лише праву ЄС, але й тим зобов’язанням, які Україна взяла на себе в межах Угоди про асоціацію. Вже зараз Урядовий офіс спільно з Представництвом ЄС в Україні відпрацьовують відповідний механізм контролю якості актів законодавства. Найближчим часом має запрацювати механізм скринінгу, який робитиме сторона ЄС, наскільки прийняті в Україні законодавчі акти відповідають нормам права ЄС. Це доволі складна процедура оцінки відповідності прийнятого законодавства», - зазначила Н.Гнидюк.
«Минулого року ми усі набували нового досвіду, оскільки країні потрібні реформи, а також необхідно було виконувати свої зобов’язання перед ЄС, МВФ, Світовим банком та іншими партнерами, зокрема, ті зобов’язання, новаторство яких викликало занепокоєння як у «старих бюрократів», так і парламентарів. Це складний шлях, але ми провели певну роботу над помилками і прагнемо планувати комплексні реформи у кожному секторі, використовуючи суворі зобов’язання перед ЄС, а не здійснюючи точкові зміни. Переконані, що процес законодавчих змін та їх імплементація будуть прискоренні», - підсумувала Н.Гнидюк.