Перші оцінки початкового етапу впровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, обговорення актуальних питань двостороннього та багатостороннього співробітництва у торговельній сфері були розглянуті на Першому засіданні Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі, що проходить 12-13 квітня у Києві. Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник України Наталія Микольська, як співголова комітету, представляє Україну, а сторону ЄС – директор Генерального директорату “Торгівля” Європейської Комісії Єва Сінов’єц.
“Засідання важливе для нас, оскільки сьогодні 103-тій день імплементації Угоди про асоціацію і її торговельної частини. Ми налаштовані на предметний діалог всього комплексу питань, пов’язаних з нашою торговельною сферою,” - наголосила Наталія Микольська відкриваючи засідання.
Було також проголошено готовність до досягнення конкретних домовленостей щодо подальших кроків у контексті можливих інструментів підтримки з боку ЄС, спрямованих на нівелювання негативних наслідків для економіки України, спричинених торговельною агресією РФ.
“Ми також готові укласти за результатами засідання операційні висновки для подальшого їх виконання. Я би хотіла наголосити на кількох важливих принципових речах. Ми вважаємо, що Угоди про асоціацію і її торговельна частина це не лише торговельна угода - це є дороговказ, і амбітний план, і драйвер внутрішніх реформ в Україні. Додатковий фактор залучення іноземних інвестицій не лише з ЄС, але й з інших країн, які є вкрай важливими зараз для економіки України,” - розповіла Торговий представник України.
У процесі дискусії було обговорено перші результати функціонування зони вільної торгівлі з ЄС. За оперативною митною інформацією за перші три місяці відзначено приріст обсягів експорту до ЄС, у першу чергу - по продовольчих товарах та напоях (+ 31%) та по споживчих товарах (+ 17%). Українські експортери все більше виявляють інтерес до ринку держав-членів ЄС. Імпорт з ЄС зріс по продовольчих товарах та напоях (+ 6%), промислових товарах (+ 4%), засобах виробництва (окрім транспорту), частинах і устаткуванні (+36%), транспортних засобах і запасних частинах (+ 76%), споживчих товарах (+11%).
Станом на 1 квітня 2016 р. європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 77,45 тис. т української пшениці в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 913,1 тис. т української пшениці і 10,9 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 96,11% і 4,37% від річної безмитної квоти. Квота на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т була обрана імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1,324 млн. т, тобто використання квоти становить 82,75%.
Аналізуючи дані за станом на 1 квітня динаміка використання преференцій ЄС на 2016 р свідчить про повне вичерпання квот на виноградний і яблучний соки, оброблені томати, кукурудзу, мед, цукор, і ячмінну крупу. Про це повідомив міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко на своїй сторінці в Facebook.
За його словами, в порівнянні з 2015 р, вказана квота на цукор вже повністю використана в першому кварталі 2016 г. Також отримано дозвіл на експорт молочної продукції в ЄС.
«Використання Україною квот в рамках ЗВТ з ЄС відбувається за принципами ліцензування і «перший прийшов - перший обслуговується», - зазначив Олексій Павленко.
Уряд затвердив план заходів з імплементації розділу Угоди про асоціацію на 2016-2019 роки щодо зони вільної торгівлі.
Розпорядженням Уряду № 217-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 847» затверджено деталізований План заходів з імплементації розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію на 2016-2019 роки.
План заходів містить завдання у сферах технічного регулювання, санітарних та фітосанітарнихпитань, інтелектуальної власності, державних закупівель, митних питань тощо та враховує актуалізацію актів законодавства ЄС, що відбулася з часу закінчення переговорів про укладення Угоди про асоціацію.
Розпорядження дає можливість міністерствам, центральним і місцевим органам виконавчої влади та іншим органам державної влади здійснити послідовні та взаємоузгоджені заходи з виконання Угоди про асоціацію у частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також враховує усі доступні для цього процесу ресурси.
Нагадаємо, що з 1 січня 2016 р. між Україною та ЄС почалося тимчасове застосування економічної частини Угоди про асоціацію щодо створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Станом на 18 березня 2016 р. європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 20,459 тис. т української пшениці, в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 832,43 тис. т української пшениці і 9,4 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 87,62% і 3,77% від річної безмитної квоти. Квота на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т була обрана імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1,241 млн. т, тобто використання квоти становить 77,62%.
Що таке тарифні квоти?
Відповідно до правил СОТ розрізняють "квоти" та "тарифні квоти".
Тарифна квота – це дворівневий митний тариф, пов'язаний із кількістю товару, при якій задана кількість товарів може бути імпортована за "пільговою" (тобто нижчою) ставкою мита протягом певного періоду ("ставка мита в межах квоти").
Після того, як обсяг тарифної квоти було заповнено, можна продовжувати імпортувати продукт без обмежень, але платити вищу тарифну ставку ("ставка мита поза квотою").
Як правило, це ставка за режимом найбільшого сприяння (РНБ, MFN) або генералізованою системою преференцій (GSP, GSP+).
Іншими словами, можна імпортувати будь-яку кількість продукту, заплативши поза квотою інший рівень тарифу.
У випадку вільної торгівлі між Україною та ЄС, це, відповідно, 0% – у межах квоти, та ставка мита згідно з митним тарифом ЄС – для обсягу товару, який перевищує домовлені обсяги.
Експорт яких товарів відбуватиметься в рамках тарифних квот?
Встановлення безмитних тарифних квот ЄС передбачено для 36 видів товарів.
Причому за деякими видами встановлено додаткові обсяги (яловичина, свинина, баранина, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний та яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни тощо).
В свою чергу, Україна встановила тарифні квоти для трьох видів товарів та передбачила додаткові обсяги для двох (свинина; м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці; цукор).
Повний перелік товарів, які підлягають квотуванню із зазначенням кодів товарної номенклатури ЄС, а також обсягами для увезення зі ставкою увізного мита 0%, визначений у доповненні до Додатка І-А розділу IV Угоди про асоціацію. З текстом доповнення можна ознайомитись на сайті Кабінету міністрів України.
Отже, запровадження тарифних квот означає, що окремі українські товари постачатимуться до ЄС у певних обсягах без справляння увізних мит.
При цьому йдеться не про обмеження обсягів імпорту, а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діють для України сьогодні.
Як відбувається адміністрування тарифних квот в Україні?
Адміністрування тарифних квот для імпорту в Україну свинини, м'яса птиці та цукру відбуватиметься за принципом "перший прийшов – перший обслуговується".
Порядок контролю за розподілом тарифної квоти затверджено наказом Мінфіну від 11.12.2014 № 1203. А інформація про поточні залишки тарифних квот доступна на сайті Державної фіскальної служби України.
Як відбувається адміністрування тарифних квот в ЄС?
Адміністрування тарифних квот ЄС здійснюватиметься відповідно до статей 308а, 308b і 308c Регламенту (ЄЕС) № 2454/93, що встановлює правила для реалізації Митного кодексу Співтовариства (додаток 5), та статті 184 Регламенту (ЄС) № 1308/2013 (додаток 6).
Відповідно до законодавства ЄС, адміністрування тарифних квот здійснюється за двома принципами:
- "перший прийшов – перший обслуговується" та
- через систему імпортних ліцензій.
Як діє принцип "перший прийшов – перший обслуговується"?
Ця система діятиме для таких товарів, як ячмінна крупа та борошно; зерно зернових злаків, оброблене іншими способами; продукти переробки солоду та крохмалю; оброблена продукція з молочних вершків; виноградний та яблучний соки; продукція з обробленого молока; баранина; оброблена продукція із зернових; оброблені томати; солод та пшенична клейковина; цукрова кукурудза; гриби (основна та додаткова); інший цукор; оброблена продукція із цукру; цукрові сиропи; висівки, відходи та залишки; цукор; харчові продукти; овес; сигари та цигарки; часник; манітол сорбіту; крохмаль; оброблений крохмаль; мед; оброблена продукція з масла; етанол.
Адміністрування тарифних квот здійснюється Генеральним директоратом з питань оподаткування Європейської комісії незалежно від місця ввезення товарів до ЄС.
Оформлення ввезення товару в рамках тарифної квоти відбувається залежно від наявності невикористаного залишку відповідної квоти на момент подачі супровідних документів.
Причому першим оформлюється той товар, супровідні документи до якого надійшли першими.
Митні органи держав-членів ЄС через Єврокомісію списують обсяги поставок з відповідної тарифної квоти. Залишки обсягів квот публікуються в онлайн-режимі на сайті Генерального директорату Європейської комісії "Оподаткування та Митний союз".
Як дізнатися про наявність невикористаного залишку в рамках тарифної квоти?
Інформація про поточні залишки тарифних квот, які управляються на основі принципу "перший прийшов - перший обслуговується", доступна в режимі онлайн на відповідному порталі Служби підтримки експорту.
База даних для тарифних квот на веб-сайті відображає баланс за кожною тарифною квотою, які застосовують у даному році, а також минулого року. Сайт також містить деякі інші важливі відомості, зокрема, дату вичерпання конкретної тарифної квоти. Ця інформація постійно змінюється в результаті щоденних операцій.
Інформація коригується ввечері кожного робочого дня і залишається незмінною до вечора наступного робочого дня.
Як відбувається адміністрування тарифних квот через систему імпортних ліцензій?
Така система діятиме для таких товарів, як м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці (основна та додаткова); молоко, вершки, згущене молоко та йогурти; пшениця м'яка, пшеничне борошно та гранули; яйця та альбуміни (основна та додаткова); кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули; свинина (основна та додаткова); ячмінь, ячмінне борошно та гранули; вершкове масло та молочні пасти; яловичина; сухе молоко.
Тарифні квоти віднесено до компетенції Генерального директорату ЄК, відповідального за сільське господарство і розвиток сільських районів, і їх адміністрування здійснюватиметься через систему імпортних ліцензій. Різні регламенти ЄС містять конкретні положення щодо управління тарифними квотами (в цьому випадку будуть використовуватись положення статті 184 Регламенту (ЄС) № 1308/2013).
Управління тарифними квотами здійснюється компетентними органами ЄС на запит імпортера держави-члена ЄС.
Потенційні імпортери української продукції подають відповідну заявку на право здійснення імпорту (видачу ліцензії) до Генерального директорату Європейської комісії "Аграрні питання та розвиток сільської місцевості". При цьому існують обмеження у часі, протягом якого можна зарезервувати відповідний обсяг квот.
Детальні процедури ліцензування у рамках використання тарифних квот для яловичини, свинини, м'яса свійської птиці, яєць та альбумінів, молочної продукції, зернових встановлюють шість імплементаційних регламентів ЄК. Зокрема, вони визначають:
- відкриття та управління тарифними квотами;
- подання заявки на отримання імпортної ліцензії та її використання;
- взаємодію держав-членів ЄС та ЄК з питань постачання товарів в рамках тарифних квот.
Для кожного типу товару, преференційне постачання якого здійснюватиметься із використанням імпортних ліцензій, імплементаційні регламенти містять певні часові та кількісні норми, однак загальний алгоритм та умови складаються з таких основних елементів:
- подання заявок та отримання імпортних ліцензій здійснюватиметься суб’єктами господарювання держав-членів ЄС, що виступатимуть імпортерами у рамках договірних відносин з українськими експортерами;
- стягування страхових внесків при отриманні ліцензії (у ряді випадків, додатково – при отриманні права на здобуття ліцензії).
Інформація про залишки тарифних квот, які видаються через систему імпортних ліцензій, надається у разі звернення компетентного органу з відповідним запитом на адресу директорату ЄК з питань сільського господарства.
Фундація Central European Academy Studies and Certification (Польща) запрошує до участі у бізнес-зустрічі «Вихід на ринки ЄС: нові можливості розвитку бізнесу», м. Київ, 5 квітня 2016 року.
ДО УЧАСТІ ЗАПРОШУЮТЬСЯ: власники існуючих бізнес-структур та підприємці регіону, які планують розширення чи виведення свого бізнесу, продуктів та послуг на ринки країн ЄС, інші зацікавлені особи.
Місце проведення:
Київ – Академія муніципального управління, І. Кудрі, 33
Спікер зустрічі: Микола Смолінський – президент Фундації Central European Academy Studies and Certification (CEASC)
Програма зустрічі
9.00 – 9.30 - реєстрація учасників (прохання мати з собою при реєстрації візитні картки)
9.30-9.15 – вітальне слово
9.15 – 11.15 - Микола Смолінський – президент Фундації Central European Academy Studies and Certification (CEASC)
Фінансові інструменти підтримки бізнесу (банківські системи підтримки бізнесу: кредити, запозичення, лізинг)
11.15-11.30 - перерва
11.30-13.30 – Микола Смолінський – президент Фундації Central European Academy Studies and Certification (CEASC)
Фонди ЄС - можливості для бізнесу. Програми 2014-2020
13.30-14.00 – підбиття підсумків зустрічі
Анкету учасника можна заповнити ОНЛАЙН або надіславши запит на електронну скриньку ip.ceasc@gmail.com для участі у Києві з темою “kyiv_bw” до 1 квітня 2016 року включно
Контактна особа: Ольга Поліщук, e-mail: ip.ceasc@gmail.com,
тел. +380932109342, +380953242955
Організатори: Фундація Central European Academy Studies and Certification (Польща)
у співпраці із компанією Consulting Group 2027, Fundacja Rozwoju polsko - ukraińskich stosunków gospodarczych, Клубом Підприємців Дніпропетровщини, Миколаївською обласною радою, Громадською організацією "Проектний офіс "Fresh Idea", Організацією роботодавців "Миколаївський міський клуб директорів", Комунальною Установою "Агенція розвитку Миколаєва".
Газета «Приватний підприємець», журнал «Роботодавець» - інформаційні партнери.
Детальніше тут.
10 березня в Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади в он-лайн режимі через відеопортал YouТube відбулась чергова експертна зустріч з питань обговорення пріоритетів урядової політики.
Під час зустрічі мова йшла про законопроекти щодо запровадження в Україні уповноважених економічних операторів. Експерти, представники Міністерства фінансів України, громадськість говорили про законопроект впровадження в Україні інституту уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей.
Учасники мали можливість поспілкуватися з Олександром Москаленком - начальником Управління митної політики Міністерства фінансів України.
Окрім Чернігова, в обговоренні взяли участь представники обласних адміністрацій та громадських об’єднань з Дніпропетровська, Львова, Одеси, Полтави та Харкова.
Представники Мінфіну зазначили, що метою законопроекту є наближення українського законодавства в податковій та митній сфері до Угоди між Україною та ЄС про поглиблену зону вільної торгівлі (EUDCFTA). Зокрема, було розроблено даний проект закону, що покликаний запровадити в Україні дієвий механізм інституту уповноважених економічних операторів (УЕО) аналогічний тому, що функціонує в ЄС та який є одним із основних базисів митного співробітництва між Україною та ЄС. Запровадження УЕО допоможе покращити економічні та адміністративні умови для митного оформлення товарів українськими експортерами та імпортерами, і тим самим максимізувати використання вигід, що дає українським виробникам EUDCFTA.
На думку авторів законопроекту, запровадження інституту УЕО та надання українським підприємствам такого статусу на базі прийнятих у міжнародній практиці критеріів стане дієвим інструментом боротьби із корупцією та адміністративним тиском на підприємців з боку митних органів.
Станом на 10 березня 2016 року Україна вичерпала виділені на нинішній рік квоти на безмитні поставки в країни Євросоюзу на цукор, ячмінну крупу і муку.
Зокрема, повністю вичерпані квоти на поставки в ЄС цукру (20 тис. тонн), ячмінної крупи і муки (6,3 тис. тонн).
Також повідомляється, що на 86,9% використано квоту на оброблені томати (всього 10 тис. тонн), на 74,5% використано квоту з позиції "пшениця м'яка, пшеничне борошно і гранули" (всього 950 тис. тонн). Квоту з вівса використано на 55,9% (з 4 тис. тонн).
Вітчизняні товари все частіше з'являються на полицях магазинів по всьому світу. Європа, Ізраїль, США і навіть Китай сьогодні хочуть бачити українську продукцію на своїх ринках. І мова не лише про зерно і олію, завдяки яким Україна вже давно утримує лідируючі позиції з експорту, але й інші, не менш важливі товари українського виробництва, які можуть бути представлені на євроринках у рамках відповідних квот, а також поза ними.
Недарма за підсумком 2015 року частка ЄС в загальній структурі аграрного експорту склала 28,2%, або $4,2 млрд. Найбільшу питому вагу в експорті до країн ЄС займала така продукція, як зернові злаки ($1,6 млрд), олія ($675,6 млн), насіння олійних культур ($625,9 млн), залишки і відходи харчової промисловості ($491,3 млн), соки ($96,2 млн), плоди, горіхи та цедра ($87,7 млн). Також до ЄС у минулому році експортувалися шоколад та продукти з вмістом какао ($21,2 млн), овочі, рослини, коренеплоди ($11,9млн), вітчизняні вина ($8 млн) і навіть пиво ($7 млн).
На сьогодні в межах безмитних квот вітчизняні виробники можуть експортувати 36 груп товарів. Крім того, за деякими видами встановлено додаткові обсяги (наприклад, на м’ясо птиці, яйця, альбуміни).
При цьому, відповідно до законодавства ЄС, адміністрування тарифних квот здійснюється за двома принципами: за принципом «перший прийшов – перший обслуговується» (first come, first served) та через систему імпортних ліцензій.
В системі «first come, first served» віддається перевага тому, хто перший подав заявку. Тут все йде в порядку живої черги. Ця система діє для таких товарів, як мед, баранина, продукти переробки солоду та крохмалю, оброблена продукція з молочних вершків, виноградний та яблучний соки, продукція з обробленого молока, оброблена продукція із зернових, оброблені томати, цукрова кукурудза, гриби, цукор тощо.
Квоти за принципом ліцензування поширюються на такі групи товарів, як кукурудза, ячмінь, пшениця, свинина, курятина, яловичина, частина молочної продукції та яйця. За ними потрібно отримувати додатково імпортні ліцензії (сертифікат «EUR.1»). Застосування даного підходу дозволяє зробити експорт таких товарів в ЄС більш прогнозованим.
Для України дія автономного торговельного преференційного режиму з боку ЄС, в межах якого і надаються квоти, – це, фактично, і є відкриття дверей на ринок Європи, доступ на який відбувається за чіткими та зрозумілими правилами. При цьому не йдеться про обмеження обсягів експорту, а лише про те, що експорт зазначених товарів понад визначений обсяг оподатковуватиметься за тими самими умовами, які діють для України сьогодні.
Не складно побачити, що в самій процедурі експорту та використання квот немає нічого складного. Куди складніше впровадити на нашому виробництві європейські стандарти якості. На сьогодні склалася ситуація, коли експорт в ЄС став справжнім випробуванням для українського ринку. Деякі виробники виявилися не готовими використати можливості для безмитної торгівлі. Адже скористатися квотою означає, серед іншого, також і виконати низку вимог, пов’язаних із сертифікацією продукції та приведенням її у відповідність з технічними, санітарними та фітосанітарними регламентами Європейського Союзу.
Зокрема, це позначилось і на використанні квот виробниками. Наприклад, деякі позиції по зернових та крупах, м’ясу були закриті відразу. За 2015 рік на 100% було вичерпано квоту на виноградний та яблучний соки, пшеницю, кукурудзу, ячмінну крупу та борошно, основну на курятину, овес, оброблені томати та мед. На 98,9% - квоту на цукор. Крім того, доволі динамічно було використано квоту на ячмінь, ячмінне борошно та гранули (77,7%), солод та пшеничну клейковину - 72,9 %, висівки, відходи та залишки - 22,7% та додаткову річну квоту на курятину – 22,5 %. Також у 2015 р. було розпочато експорт в рамках АТП цукру, крохмалю та більш активно вівса та солоду.
Разом із тим, є види продукції, квоти по яких не були використані у минулому році взагалі. Це, наприклад, квоти на баранину та молочну продукцію.
Якщо говорити про цей рік, то вже є позитивні результати щодо використання обсягів квот, наданих Україні в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Так, станом на 8 лютого використано в повному обсязі квоти на виноградний і яблучний соки та кукурудзу. На ячмінну крупу та борошно – на 51,5%; зерно зернових злаків, оброблене іншими способами – на 50%, на овес - 44,8%, пшеницю - 42 %, на оброблені томати - на 24,7 % та в повному обсязі квартальну квоту на курятину.
Також 10 українських виробників молочної продукції отримали дозвіл на експорт своєї продукції на ринок ЄС. Європейська комісія опублікувала остаточне рішення про включення наших компаній із виробництва молока і переробки молочних продуктів до офіційного списку затверджених експортерів у ЄС. З 10 січня 2016 ці підприємства зможуть поставляти продукцію до Європейського Союзу. Поки що ці квоти не використано, але у наших підприємств багато часу попереду для реалізації цього напрямку.
Крім того, відповідно до параметрів ЗВТ (Додаток 1А до Угоди), у майбутньому передбачається поступове розширення деяких квот. Зокрема, передбачено збільшення квот на баранину, молочну продукцію, зернові, соки, кукурудзу та етанол поступово впродовж 5 років. Зміна квот у бік збільшення відбуватиметься, як я зазначав вище, в рамках параметрів ЗВТ, проте глобальний їх перегляд можливий за згодою сторін.
Так чи інакше, ці квоти на продукцію засвідчують готовність розширити співпрацю із виробниками – і я вірю, що незабаром це буде зроблено. Це означає, що вітчизняним виробникам слід прийняти виклик та показати – наша продукція варта того, аби зайняти місце на європейському ринку.