Згідно з підписаною сьогодні угодою між Європейським Союзом (ЄС) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) буде виділено до 28 млн. євро на бізнес-консультації, інформаційну, навчальну та іншу підтримку малих і середніх підприємств (МСП) в Україні в рамках програми «EU4Business». Ця допомога також передбачає створення мережі центрів підтримки бізнесу по всій Україні.
Тисячі українських МСП отримають пряму користь від цієї нової програми, що спрямована на зміцнення їх конкурентоспроможності на місцевому та міжнародних ринках шляхом надання поглиблених консультативних послуг, проведення навчальних та інформаційних заходів.
Ця угода є частиною ширшої ініціативи «EU4Business», що також включає у себе забезпечення доступу українських МСП до фінансування і надання значної технічної допомоги Урядові України в дерегуляції та реалізації ефективної політики підтримки приватного сектору.
«Мета ініціативи «EU4Business» - підтримати український бізнес, що створює робочі місця, шляхом надання малим і середнім підприємствам нових навичок та підтримки їх планів щодо експорту на найбільший сусідній ринок, тобто спільний ринок ЄС з більш ніж 500 мільйонами споживачів. Ми об’єднуємо зусилля з нашим давнім партнером ЄБРР для того, щоб значно збільшити нашу підтримку малого бізнесу в Україні та допомогти різноманітним компаніям у використанні можливостей, які з’явилися внаслідок створення Глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ГВЗВТ) з ЄС. Ми рішуче налаштовані допомогти місцевим компаніям стати рушійною силою економічного зростання в регіонах України та успішно конкурувати на світових ринках», - сказав Посол ЄС Ян Томбінський.
«Сьогоднішня угода відкриває перед українськими МСП шлях до ширших можливостей для розвитку. Консультативна та фінансова допомога з боку ЄС та ЄБРР зробить ці компанії сильнішими та більш конкурентоспроможними як на місцевих, так і на міжнародних ринках. Відкриття двох нових офісів та створення мережі центрів підтримки бізнесу по всій країні також відображає нашу відданість меті підтримки економічного зростання в Україні та увагу до цієї мети», - сказав директор ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер.
На додаток до вже існуючих офісів у Києві та Львові, останній з яких зосереджений на підтримці МСП, ЄБРР планує відкрити нові офіси у Харкові на сході країни та Одесі на півдні з метою поглиблення та розширення своєї діяльності, а також з урахуванням того значення, яке Банк та ЄС надають розвитку малих приватних компаній по всій країні. На додаток до використання вже існуючих структур підтримки ЄБРР сприятиме створенню мережі центрів підтримки бізнесу в контексті ініціативи «EU4Business». Такі центри мають з’явитися в 15 областях України.
Також передбачається, що до 12 млн. євро в рамках ініціативи «EU4Business» буде використано для підтримки прямого фінансування, яке ЄБРР надає малим підприємствам. Не менше 50 МСП мають отримати пряме фінансування від ЄБРР в межах спеціальної кредитної лінії обсягом 100 млн. євро.
Україна в 2015 році не змогла використати всі отримані квоти, в межах яких товари поставляються в ЄС без мит
Україна в 2015 році, в рамках режиму вільної торгівлі з Євросоюзом, не змогла використати всі отримані квоти, в межах яких товари поставляються в ЄС без мит.
Квоти на деякі товарні групи Україна використовувала майже відразу. На початку травня наші експортери вичерпали квоти на мед, соки, ячмінну крупу і борошно, зерна зернових злаків.
У свою чергу, Кабінет міністрів звернувся до ЄС збільшити квоти, і той пішов на поступки, але не у всіх товарних групах, оскільки ми так і не змогли заповнити збільшені квоти на поставки свинини, яловичини і м'яса птиці - продукція не відповідала вимогам ЄС.
Відзначається, що 2016 року ситуація повторюється: на початок року ми заповнили зовсім маленьку квоту на мед - 5 тис. т, а кількома місяцями пізніше - на інші товарні групи.
Також, за деякими товарам експорт і зовсім не почався: це свинина, телятина, сигарети, молочна продукція (ЄС дозволив її експорт тільки з початку 2016 року), яйця, баранина, гриби.
Станом на 29 квітня 2016 р європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС ще 300 т українського ячменю в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції.
З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 934,6 тис. т української пшениці і 14,2 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 98,38% і 5,69% від річної безмитної квоти. Квота на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т була обрана імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1,35 млн. т, тобто використання квоти становить 84,30%.
Станом на 22 квітня 2016 р європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 200 т української пшениці в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції.
З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 934,6 тис. т української пшениці і 13,9 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 98,38% і 5,57% від річної безмитної квоти. Квота на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т була обрана імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1,34 млн т, тобто використання квоти становить 84,28%.
Вже з 1 травня поточного року набирає чинності основна частина положень Єдиного митного кодексу ЄС, який був прийнятий у жовтні 2013 року.
Перехід на наднаціональну єдину митну систему буде здійснюватись поступово і триватиме до кінця 2020 року. Саме до цього часу має повністю закінчитися перехідний період і створена IT-інфраструктура, що включатиме єдині бази даних для обміну інформацією для країн-членів Євросоюзу.
Митні органи і учасники ЗЕД здійснюватимуть обмін даними тільки в електронному вигляді, а паперові версії документів стануть швидше винятком, ніж правилом.
Кожна країна Євросоюзу повинна встигнути привести національне законодавство до нових норм і правил, а це десятки чи навіть сотні національних законів, що стосуються не лише митних, а й податкових питань.
Отже, чого чекати від змін? Насамперед, українським експортерам?
Варто очікувати суттєвих змін у митній оцінці, що є вкрай важливим для міжнародних компаній, які імпортують товари в ЄС.
Інші важливі нововведення торкнуться визначення експортера, спеціальних процедур (складування, обробка і т.д.), правил походження та зобов’язуючої тарифної інформації (Binding Tariff Information).
Окрему увагу в кодексі приділено діяльності уповноважених економічних операторів, яким значно розширять повноваження. Їм дозволять спрощено проводити процедури митного оформлення та надання митних гарантій, а у певних випадках самостійно випускати товар у вільний обіг, визначати вартість мита і виконувати частину роботи митниці.
Це означає, що буде менше митних перевірок і, як наслідок, більше спрощення митних процедур.
На всій території Євросоюзу буде централізований механізм оформлення переміщення товарів через митницю, що загалом сприятиме скороченню кількості митних процедур.
Всі митні декларації подаватимуться в електронному вигляді через електронний обмін даними EDI (Electronic Data Interchange). Крім електронних декларацій будуть і усні, для товарів вартістю не більше 1 тис. євро, але для повернення експортного ПДВ, швидше за все вони, будуть непридатні.
Для доказу вивезення або ввезення товару для податкової інспекції треба буде мати декларацію в електронному вигляді в форматі XML.
Необхідно буде зберігати 10 років товаросупровідні документи для доказу ввезення та вивезення товару через кордон ЄС, оскільки
термін зберігання митних документів для цілей митної перевірки збільшується з 3 до 10 років.
Це означає, що митниця матиме право перевірити документи протягом 10 років і, за певних обставин, донараховувати мито.
Скасують національні системи штрафів, бо відтепер застосовуватиметься тільки єдина система адміністративних стягнень в рамках Митного кодексу ЄС. Процедура стягнення митних штрафів буде значно спрощена, не притягуватимуть до відповідальності при випадковому чи несвідомому зменшенні розміру митних платежів у незначному розмірі. Разом з тим значно підвищаться штрафи і санкції за грубі порушення митних процедур.
Єдиний Митний кодекс ЄС допускає тимчасове зберігання товарів тільки на складах, які отримають дозвіл на це від митних органів країн-членів Євросоюзу.
У зв'язку з цим деякі країни ЄС мають намір обмежити роботу так званих вільних економічних зон на своїй території, що призведе до їх трансформації у звичайні митні склади, а отже, їхні послуги стануть неактуальними для місцевих експортерів.
Для організації митного складу необхідно буде отримати відповідний дозвіл і внести заставу.
Втім, особливо турбуватися українським експортерам не варто – всі зміни узгоджені з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та направлені на імплементацію нової Угоди СОТ про спрощення торгівлі.
Представники органів державної влади спільно з представниками Української сторони Платформи громадянського суспільства взяли участь в обговоренні секторальної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема її поточного стану та подальших необхідних кроків.
Участь у робочій зустрічі на тему “Обговорення секторальної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: поточний стан та подальші кроки” взяли заступник Міністра Кабінету Міністрів України - директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції Наталія Гнидюк, заступники міністрів з питань європейської інтеграції, представники Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України та Української сторони Платформи громадянського суспільства.
Захід організовано Урядовим офісом з питань європейської інтеграції з метою обговорення проекту Плану дій з імплементації секторальної частини Угоди про асоціацію Україна – ЄС.
Під час відкриття заходу учасники обговорили поточний стан та короткостроковий план дій внутрідержавної роботи на євроінтеграційному напрямку, зокрема щодо секторальної частини Угоди про асоціацію (енергетика, транспорт, екологія, освіта, культура, спорт, соціальна політика, транскордонне та регіональне співробітництво тощо).
Під час виступу заступник Міністра Кабінету Міністрів України - директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції Наталія Гнидюк висловила сподівання на самовіддану роботу та скоординовану співпрацю виконавчої, законодавчої гілок влади та громадянського суспільства у контексті імплементації Угоди про асоціацію Україна - ЄС. На її переконання, лише ефективність та взаємодія цих трьох опор забезпечать надійність європейської архітектури в Україні.
Нагадаємо, що План заходів з виконання п’ятого розділу Угоди про асоціацію Україна - ЄС (секторальне співробітництво) є ще одним кроком в процесі удосконалення моніторингової складової європейської інтеграції. Раніше було прийнято План заходів з виконання четвертого розділу Угоди.
Українські аграрії у квітні вичерпали квоти на безмитну поставку деяких товарів в ЄС. Проросійська пропаганда розпочала атаку – зона вільної торгівлі провалилася, а вільна торгівля «вперлася» у загороджувальні бар’єри. Однак, у представництві Євросоюзу в Україні закликають не піддаватися на антиєвропейську пропаганду і пояснюють суть справи.
Чотири дні для меду, місяць для виноградного та яблучного соку – українські виробники деяких товарів у лічені дні та тижні вичерпали квоти для безмитного експорту товарів у Європейський союз, що розраховані на цілий рік. Станом на кінець квітня, річні квоти «закриті» по цукру, обробленим томатам, ячмінній крупі та борошну, вівсу та кукурудзі. На 98% використана квота на безмитний експорт зерна.
«Не дайте антиєвропейській пропаганді себе обманути. Немає обмежень на кількість товарів, які Україна може експортувати в ЄС», – зазначають у представництві Європейського союзу в Україні, відповідаючи на закиди, що зона вільної торгівлі більш вигідна для європейців, ніж для українського бізнесу.
Квоти, що діють в рамках зони вільної торгівлі з ЄС, не обмежують, а навпаки – лібералізують торгівлю, пояснює виконавчий директор Українського центру європейської політики Любов Акуленко. У минулому українські експортери в ЄС мали платити мито вже з першої тонни продукції. Тепер частину товару – у межах визначених квот – можна ввозити без митних платежів. Після вичерпання квот експорт можна продовжувати, сплачуючи ввізне мито.
Виробники виявилися конкурентноздатними на ринку ЄС – експерт
За словами Любові Акуленко, ситуація, коли по деяких позиціях експортери вичерпали річні квоти протягом перших місяців свідчить, що виробники виявилися конкурентноздатними на європейському ринку. Ці експортери подолали навіть «нетарифні бар’єри», тобто адаптувати європейські стандарти в себе на виробництві.
Угода із ЄС передбачає, що в майбутньому обсяги деяких квот будуть розширюватися. Але, на думку експерта, це не заважає Україні розпочати перемовини із ЄС про додаткове збільшення квот вже зараз, хоча такі перемовини навряд чи будуть простими.
Для більшості товарів квоти і мита взагалі не є перешкодою для експорту, каже експерт в галузі міжнародної торгівлі, керівник програм Асоціації експортерів та імпортерів «ЗЕД» Микола Ларін.
На його думку, більше проблем український бізнес сьогодні має із готовністю української економіки до європейського ринку та із впровадженням технічних стандартів ЄС, хоча ці стандарти вигідні для виробників.
За його словами, в Угоді про асоціацію України з ЄС, частиною якої є зона вільної торгівлі, прописаний тривалий період законодавчої роботи, для того, щоб стандарти, в тому числі технічні норми на підприємствах, привести у відповідність до стандартів Європейського союзу. Тож рано чи пізно європейські стандарти будуть запроваджені. Модернізовувати свої виробництва швидше у більшості експортерів не вистачає ресурсів, а допомоги від держави поки немає, каже Ларін.
Україна повинна вдосконалювати законодавчу базу
Любов Акуленко додає, що останнім часом держава знизила навіть темпи впровадження законів, які передбачають адаптацію європейських стандартів.
Але підприємства навіть існуючі можливості не використали повністю. Практично не здійснювався експорт баранини, не використані квоти на безмитний експорт грибів, продукції з обробленого молока, обробленої продукції з зернових.
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, що передбачена Угодою про асоціацію, вступала в дію 1 січня 2016 року. Протягом найближчих років поступово будуть зніматися бар’єри у взаємній торгівлі, а українські виробники будуть впроваджувати європейські стандарти.
Із середини 2014 року Європейський союз в односторонньому порядку відкрив свій ринок для українських товарів, скасувавши мита на 94,7% від усього обсягу промислових товарів та на 83,4% сільськогосподарських товарів і продуктів харчування та запровадивши нульові тарифні квоти на низку товарів агропромислового комплексу.
Завдяки тарифним квотам і пожвавленню торгових взаємозв'язків, ЄС продовжує виходити на перше місце за обсягами поставок продовольства з України.
Станом на 22 квітня 2016 року українські експортери повністю використали квоти за принципом «перший прийшов - перший обслуговується» на постачання в ЄС певних видів продукції, серед яких:
За принципом «імпортних ліцензій AGRIM» повністю використана квота на поставку кукурудзи (400 тис. т), квартальна квота з постачання м'яса птиці, а також на 98% використана квота на постачання пшениці (всього - 950 тис. т) і на 90% - ячменю (всього - 250 тис. т).
Взагалі не здійснювалися поставки такої продукції, на які передбачені квоти:
м'ясо баранини (1 500 т),
продукція з обробленого молока (2 000 т),
оброблена продукція із зернових (2 000 т),
оброблена продукція з молочних вершків (300 т) та ін.
Станом на 8 квітня 2016 р європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС ще 9,1 тис. т української пшениці в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на поставку 922,2 тис. т української пшениці і 10,9 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 97,07% і 4,37% від річної безмитної квоти. Квота на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т була обрана імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1,333 млн. т, тобто використання квоти становить 83,32%.
Деякі бізнесмени в Україні нещодавно ще раз і знову висловили думку, що торговельна угода між ЄС і Україною є сприятливішою для країн-членів Євросоюзу, аніж для України, тому що вона передбачає запровадження квот для певних категорій сільськогосподарської продукції. Це абсолютно неправильне розуміння того, чим насправді є «тарифні квоти», передбачені поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі.
Ці тарифні квоти означають, що перед набуттям чинності угоди, українські експортери до ЄС сплачували мито за першу експортовану тону продукції, а тепер вони можуть здійснювати безмитний експорт до певної квоти. У такий спосіб навіть якщо фактично така квота здається обмеженням, у дійсності вона відкриває ринок для такої продукції, а не вводить додаткові обмеження. Окрім того, тарифні квоти не містять обмежень щодо загальної кількості експортованих продуктів, адже можливо експортувати навіть перевищивши квоту, але у такому випадку має бути сплачено мито.
У 2015 році Україна експортувала деякі продукти, перевищивши квоти, – наприклад, мед (торік Україна перевищила свою тарифну квоту щодо цього продукту учетверо), сік (тарифна квота перевищена усемеро), кукурудза (тарифна квота перевищена майже у 20 разів) тощо.