Менше ніж за рік після старту дії зони вільної торгівлі Європейський Союз погодився на підвищення експортних квот. Новину про це в Київ особисто привезла єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом. Точніше, ЄС погодився на запровадження автономних преференцій, що діятимуть протягом трьох років.Це означає, що до самої Угоди про асоціацію правки не вноситимуть, а ці зміни фіксуються як одностороння поступка з боку ЄС. Втім, важливіший сам результат – збільшення квот, ніж формулювання, яким чином ЄС пішов на цю поступку.Тим більше, перегляд за підсумками всього лиш дев'яти місяців дії режиму вільної торгівлі – прецедент для ЄС. Зазвичай подібні перегляди відбуваються після двох-трьох років дії ЗВТ.
Тепер, після того, як Єврокомісія офіційно виступила з такими ініціативами, їх повинні затвердити Європарламент і Рада ЄС. Втім, в самій комісії вважають, що це не створить проблем, і преференції набудуть чинності наступного року.
Втім, як уточнює радник міністра агрополітики Владислава Рутицька, внесення пропозицій Єврокомісією ще не означає їх легкого проходження в Європарламенті. "Щоби робота майже двох років не пройшла даремно, нам потрібно серйозно підійти до лобіювання цього питання. Ми маємо довести євродепутатам необхідність цього кроку, причому по кожній позиції", – каже вона.
На які поступки пішов ЄС?
Дію автономних преференцій запропоновано поширити як на продукти харчування, так і на непродовольчі товари.
Для продуктів поява преференцій означає збільшення квот на безмитний експорт.
Зокрема, на 3 тисячі тонн збільшена квота на експорт меду (нинішня квота – 5 тис. тонн) та на 500 тонн – на експорт виноградного та яблучного соків (10 тис. тонн). Це найбільш затребувані квоти, які вичерпуються в перші дні (а іноді – в перші години) дії нових квот.
Також на 5 тис. тонн збільшена квота на експорт томатів. Це одне з найбільших досягнень українських переговірників, адже зараз річна квота на томати становить 10 тис. тонн.
Також на 4 тис. тонн збільшена квота на безмитний експорт вівса, на 7,8 тис. тонн – круп і пластівців.
Останнє – можливо, одне з найбільших досягнень. Адже таке збільшення квот стимулює експортувати в ЄС продукти з більшою часткою доданої вартості. А нульові мита дозволять українським виробникам конкурувати на цьому ринку. Збільшення квот на зернові порівняно невелике – всього 100 тис. тонн в рік. Втім, зараз ЄС вимушено обнуляє мита на зерно для всіх виробників, а отже, найближчим часом змін у цій групі очікувати не варто. Джерела в євроструктурах кажуть про ще одну причину такого кроку. "Завжди є можливість експортувати борошно. На нього встановлена нульова ставка, а крім того – це продукт з більшою доданою вартістю", – розповідає співрозмовник ЄвроПравди.
Набагато більший обсяг квот встановлений на кукурудзу (650 тис. тонн) і ячмінь (350 тис. тонн). По цих позиціях, особливо по кукурудзі, попит в ЄС був дуже високий. А отже, тиск у питанні збільшення квот був як з боку України, так і з боку європейських покупців.
Нові преференції не поширюються лише на дві товарні групи, важливі для українського експорту.
Перша – м'ясо птиці (курятина), де річна квота становить 26 тис. тонн. Ця позиція завжди була чутливою для ЄС, а тому поступок Україні отримати не вдалося. Для порівняння, соки – також досить чутлива для ЄС товарна група, однак у цьому випадку поставки в Європу веде безліч компаній. А це давало можливість говорити про збільшення квот як про підтримку малого і середнього бізнесу.
Також преференцій не отримали українські виробники цукру (річна квота – 20 тис. тонн). "Збільшення квот на цукор було критичним півтора-два роки тому. Але за останній рік цукровики збільшили як обсяги експорту в треті країни, так і продажі на внутрішньому ринку – за рахунок військових контрактів. Тому зараз європейський ринок не є таким вже безальтернативним", – пояснює директор консалтингової компанії "ААА" Сергій Наливка.
У групі преференцій для непродовольчих товарів квоти замінені нульовими ставками.
Так, протягом найближчих трьох років нульові ставки пропонується встановити на хімічні добрива, а також на вироби з алюмінію, мідні прутки та дріт, чоловіче і жіноче взуття.
Ще одна позиція, по якій відбудеться обнулення ставок – телевізори, тюнери і відеокамери, – відверто дивує. Адже досі Україна практично не експортувала таку техніку до ЄС.
Втім, малоймовірно, щоб Україна включала цей пункт в список пропозицій для перегляду, не маючи на те вагомих причин. Швидше за все, це стало відповіддю на відповідну заявку від бізнесу – вітчизняного чи іноземного. У будь-якому випадку, це означає, що такий експорт може незабаром піти в ЄС.
Яким буде глобальний ефект автономних преференцій ЄС?
Поки оцінити його досить складно, адже можливості українського експорту не обмежуються обсягами квот. За більшістю позицій обсяги експорту перевищують квоти. Водночас квоти збільшать прибуток українського бізнесу, дозволять йому краще конкурувати на ринках ЄС.
А крім того, преференції були надані за тими позиціями, де є реальне зацікавлення з боку європейських покупців. А це означає, що Україна поступово інтегрується в європейську торговельну систему.
Отже, нові преференції цілком вірогідні. Треба лише постійно показувати, що українські товари дійсно користуються попитом в Європі. І перший доказ цього – нинішнє рішення Єврокомісії.
29 вересня 2016 р. Єврокомісія оприлюднила проект законодавчої ініціативи щодо запровадження додаткових автономних преференцій на товари походженням з України.
Документ розміщено за посиланням goo.gl/59GL6D
Даною законодавчою пропозицією ЄК пропонує:
1. Повністю лібералізувати імпорт з України:
- добрив, за виключенням карбаміду з масовою долею азоту більше 45% (код УКТЗЕД 3102 10 10) , на який встановлюється мито 3%;
- взуття;
- пігменти і препарати на основі діоксиду титану;
- мідні та алюмінієві вироби;
- електронну апаратуру для відтворення зображення.
2.Встановити додаткові нульові тарифні квоти на:
Зазначені преференції мають діяти три роки і застосовуватимуться до продукції, яка відповідає правилам походження товарів, передбаченим положеннями Протоколу №1 до Угоди про асоціацію, та за умови дотримання українською стороною відповідних положень Угоди про асоціацію щодо адміністративного митного співробітництва.
ЄК залишає за собою право призупиняти дію частини або всіх АТП у випадку запровадження українською стороною нових імпортних чи експортних мит , кількісних обмежень чи еквівалентних заходів, підвищення існуючих тарифів чи кількісних обмежень.
Сторона ЄС зможе застосовувати на тимчасовій основі захисні заходи, а саме, відновлювати дію митних тарифів чи кількісних обмежень, передбачених Спільним митним тарифом ЄС у випадках, коли імпорт товарів, охоплених додатковою преференцією спричинятиме серйозні труднощі для європейських виробників аналогічних товарів, або товарів які можуть прямо їх заміщати.
Сторона ЄС також зберігає за собою право призупиняти дію преференцій у випадку порушення українською стороною основоположних принципів прав людини, демократії та верховенства права.
Відповідно до статей 289 та 294, з урахуванням статті 207(2) Договору про функціонування Європейського Союзу, схвалення зазначеного законопроекту здійснюватиметься відповідно до звичайної законодавчої процедури: Регламент має бути схвалено Європейським Парламентом та Радою Європейського Союзу.
На початку поточного року, внаслідок торговельної агресії з боку РФ, було сформовано комплексний запит щодо додаткової підтримки нашої держави з боку ЄС. Подальша лібералізація торгівлі стала однією з його складових.
Пропозиції української сторони стали предметом обговорення у ході першого засідання Комітету асоціації Україна — ЄС у торговельному складі, а також постійно включалася до порядку денного зустрічей вищого керівництва України та ЄС.
Українська сторона розраховує на підтримку даного законопроекту з боку Європарламенту та Ради ЄС.
Український бізнес ще два роки торгуватиме з Великобританією за старими правилами. Про це повідомила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі - торговий представник України Наталія Микольська.
За словами заступника Міністра, до 2019 року торговельні відносини між Україною та Британією залишаться в умовах діючої угоди з ЄС. Було також відмічено, що незалежно від розвитку відносин між ЄС та Британією торговельна угода з Україною має існувати, а також, що Україні необхідно діяти у двох напрямках: оформлення торговельних відносин та торгівля послугами, а не лише товарами. "До укладення нової угоди з Великобританією можливий варіант звернутися до голови Європарламенту з проханням застосуванні до України односторонніх преференцій за системою GSP", - говорить Микольська.
Мінагропрод і Європейська комісія ведуть переговори про додаткові квоти на безмитне ввезення органічної продукції в ЄС.
Про це заявила заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
За її словами, на даний момент виробники звичайної і органічної продукції претендують на одну і ту ж квоту.
«Ми вважаємо, що це неправильно, враховуючи розвиток нашого органічного виробництва та експорту. Тому є така тема, вона в роботі », - зазначила Ольга Трофімцева.
Раніше міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий заявив, що українській стороні вдалося переконати представників Європейського Союзу в тому, що квоти на аграрну продукцію, яка поставляється на ринок ЄС, не є постійними цифрами і їх можна переглянути в бік збільшення.
Слід зазначити, що Україна займає 22-е місце в світі за площами, зайнятим під органічним виробництвом. У 2015 році на ринку України присутні 210 господарств, які вирощують біо-продукцію на 410 тис. га.
Станом на 9 вересня 2016 р європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 16,05 тис. т українського ячменю в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 243,7 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 97,47% від річної безмитної квоти. Квоти на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т і пшениці в розмірі 950 тис. т було обрано імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1 , 59 млн. т, тобто використання квоти становить 99,6%.
Україна звернулася до Генерального Секретаріату Ради Європейського Союзу із заявкою на приєднання до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження у якості Договірної сторони.
Відповідний лист за підписом Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва підписано та передано до депозитарію Конвенції Ради Європейського Союзу.
«Приєднання України до Конвенції сприятиме збільшенню можливостей для преференційного експорту вітчизняних товарів, що, в свою чергу, розширить присутність української продукції на перспективних ринках третіх країн, - зазначив Степан Кубів, коментуючи дане рішення. - Це один із багатьох кроків, які вживає Уряд на шляху до пошуку додаткових ринків для вітчизняних експортерів».
Також слід зазначити, що можливість приєднання до Конвенції передбачена Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Конвенція встановлює положення про походження товарів, що продаються згідно із відповідними угодами, укладеними між Договірними сторонами. Країни-учасниці Конвенції в рамках угод про вільну торгівлю використовують ідентичні преференційні правила походження товарів на основі діагональної кумуляції: товари, які отримали статус походження в одній із країн, можна використовувати у виробничих процесах у будь-якій з інших країн без втрати ними статусу походження.
Учасниками Конвенції є 42 країни, серед яких країни ЄС та ЄАВТ, Туреччина, Албанія, Македонія, Йорданія, Чорногорія, Сербія, Фарерські острови, Марокко, Алжир, Туніс, Палестина, Боснія і Герцеговина, Єгипет та Ізраїль.
У поміч вітчизняним експортерам до ЄС та імпортерам з ЄС Мінекономрозвитку опублікувало рівні ставок увізного мита України, які будуть застосовуватись у 2017 році до імпорту товарів походженням з ЄС в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС. http://bit.ly/2chfJdj
Ставки увізного мита, які будуть застосовуватись у ЄС по відношенню до товарів походженням з України ви зможете перевірити в режимі он-лайн на Інтернет ресурсі Європейської Комісії ExportHelpdesk у розділі "My export" за посиланням http://bit.ly/2bXqx1c після 1 січня 2017 року.
Враховуючи, що впродовж 2017 року щодо низки товарів продовжуватиме діяти режим GSP, ми також підготували перелік товарів за кодами КН ЄС, ставки увізного мита по яких у 2017 році нижчі в рамках режиму GSP http://bit.ly/2ccJwT0.
Нагадуємо, що для митного оформлення товарів в режимі вільної торгівлі необхідна наявність сертифікату перевезення товару EUR.1, який з 1 січня 2016 року видається митними органами ДФС на безоплатній основі. Для митного оформлення товарів в режимі GSP необхідна наявність сертифікату перевезення форми А, який видається ТПП.
Станом на 2 вересня 2016 р європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 20,8 тис. т українського ячменю в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 227,6 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 91,05% від річної безмитної квоти. Квоти на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т і пшениці в розмірі 950 тис. т було обрано імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1 , 57 млн. т, тобто використання квоти становить 98,6%.
Представництво Європейського Союзу в Україні у партнерстві з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розпочали проект FORBIZ у рамках ініціативи EU4Business.
Проект FORBIZ містить низку заходів, спрямованих на створення сприятливого бізнес-середовища, приділяючи особливу увагу малому та середньому бізнесу (МСБ).
Головні завдання проекту - допомога у створенні правил гри для підприємців, спрощення регуляції, зменшення адміністративного тиску на МСБ, стимулювання бізнес-орієнтованої політики, а також залучення бізнес-спільноти до конструктивного діалогу.
«Понад 95% підприємств в Україні - це малий і середній бізнес. І для відновлення економічного зростання, в Україні слід створити умови для розвитку, у першу чергу, підприємництва. Зараз МСБ, з одного боку, потерпає від надмірної зарегульованості, з іншого – має обмежений доступ до фінансів. До того ж у підприємців недостатньо інформації про існуючі можливості для розвитку, і вони не завжди можуть ними скористатися. Ми вдячні, що представництво ЄС відповіло на наше прохання про підтримку змін по цих напрямках і запускає проект FORBIZ», - зазначив Перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів.
Зі свого боку заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов підкреслив, що саме малі та середні підприємства сьогодні найбільше потерпають від існуючої бюрократії та зарегульованості. «Ми маємо створити новий стандарт регулювання, яке має бути ефективним та вимірюваним, а також впровадити принципово нові підходи у відносинах бізнесу та держави», - додав він.
Хьюг Мінгареллі, Посол Європейського Союзу в Україні, відзначив, що FORBIZ є ще одним значним проектом ініціативи EU4Business, який сигналізує українському діловому співтовариству про особливо необхідну підтримку ЄС для підприємців в країні. «Бізнес-середовище необхідно покращувати, й ініціатива EU4Business може надати необхідні для цього інструменти», - підкреслив він.
Під час презентації проекту Народні депутати України, представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Представництва ЄС в Україні зустрілися з представниками бізнес-середовища та академічних кіл для обговорення розкриття потенціалу МСБ в Україні.
Довідково
«FORBIZ – створення кращого бізнес-середовища» – провідний проект, який спрямовано на поліпшення бізнес-середовища в Україні, в рамках ініціативи EU4Business. Проект фінансується коштом ЄС та реалізується у партнерстві із Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Незалежна неурядова організація BRDO братиме участь у Проекті EU4B шляхом залучення команди експертів з юридичних питань та аналітиків, надаючи технічну експертизу для створення кращого регулювання в пріоритетних секторах сільського господарства, будівництва, енергетики, транспорту та інфраструктури, контролю та нагляду, міжнародної торгівлі та інформаційних технологій.
Вільна торгівля між Україною та ЄС діє уже понад сім місяців. Міністерство економічного розвитку та торгівлі отримує багато дзвінків та питань щодо практичних моментів функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Інформацію, яку найчастіше запитували, Міністерство узагальнили для вас у FAQ по Повній та всеосяжній зоні вільної торгівлі.
Ви знайдете відповіді на такі питання, як: що необхідно для того щоб скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі з ЄС? Який орган видає сертифікати з перевезення товарів EUR.1 і скільки ця послуга коштує? Як будуть зменшуватися ставки увізного мита сторін? Чи можна буде експортувати після того, як тарифна квота була використана? Та на багато інших питань.
Сподіваємося, що ця інформація допоможе вам краще зрозуміти механізм дії ПВЗВТ та заощадить ваш час у пошуку інформації про умови експорту до ЄС.
Відповіді на ваші питання шукайте за посиланням: http://bit.ly/2aB2Zxd