"Європейська правда" проводить цикл розповідей про українські компанії, які зуміли вийти на ринки країн ЄС.
До вашої уваги – чернігівська компанія "Берегиня", що виробляє взуття для дітей та підлітків.
"Раніше у нас була торгівля з Європою, але досі це були поодинокі спецзамовлення. Це абсолютно не схоже на ті завдання і виклики, з якими ми зіткнулися зараз", – розповідає гендиректор компанії Ганна Бас.
Причина виходу на ринок ЄС досить банальна для України – фактичне закриття російського ринку.
При цьому завдання ускладнювалося тим, що у компанії не було коштів для просування на новому ринку.
Здавалося, що поставлене абсолютно нездійсненне завдання. Однак на практиці з’ясувалося, що нічого неможливого немає. Минулого року чернігівська компанія почала експорт до Австрії, працюючи з місцевим посередником. Саме цей посередник і забезпечує подальше просування чернігівського взуття як в австрійські, так і в німецькі магазини.
На підставі дистриб'юторського договору австрійський представник розробив нову торгову марку Primissimi - спеціально для продажу в ЄС, розроблено сайт для онлайн-продажів, сприяв тому, що чернігівська фабрика була представлена на міжнародній виставці в австрійському Зальцбурзі.
Робота через посередника має багато недоліків (насамперед, фінансових), але спрощує просування в Євросоюзі.
 |
| Тут і далі – фото "Берегиня" |
"Наш австрійський партнер бере на себе всі зобов'язання по розміщенню в мережах і вирішує всі проблеми з сертифікацією. Звичайно, поки це невеликі партії, але ми вже представлені в ЄС, причому під своїм брендом", – кажуть в чернігівській компанії.
Можливість виходу зі своїм брендом – особлива удача, адже більшість українських підприємств легкої промисловості зазвичай виконують лише замовлення великих світових компаній, з їх символікою та ярликами, а отже, українські бренди залишаються невідомі в Європі.
Водночас просування свого бренду вкрай важливо, якщо виробник хоче конкурувати не тільки ціною.
Наприклад, в "Берегині" свій сегмент називають "середній плюс". А це означає, що їхнім конкурентом є не численні "китайці" і "індуси", а європейські виробники. Компанії з традиціями, давно відомі своїм клієнтам (точніше – їхнім батькам ;)
Вийти і закріпитися на такому ринку – і так дуже непросте завдання, але ж у чернігівській компанії взагалі немає рекламних бюджетів. Тож, в цілому, "місія нездійсненна".
Але ситуація змінюється, якщо ставити перед собою реальні завдання.
"Для того щоб вийти в Європу, потрібні або великі кошти, або час. Зайвих грошей у нас немає, тому треба бути готовим, що дорога в Європу буде довгою", – каже Ганна Бас. Такий вибір дозволив виробнику відкласти "на потім" багато дорогих процедур і навіть сертифікацію. Як пояснили в "Берегині", зараз обов'язки по сертифікації їхньої продукції (європейські торгові мережи часто вимагають додаткових сретифікатів) лежить на австрійському партнері.
"Звісно, ми розуміємо, що це лише тимчасовий крок. Ми розраховуємо, що за деякий час, коли у нас будуть можливості наростити свій експорт в ЄС, ми пройдемо повноцінну європейську сертифікацію. Однак поки що ми можемо уникнути цих витрат, і це дуже зручно", – запевняє начальник відділу ЗЕД чернігівської компанії Тетяна Ісмаїлова.
 |
Може виникнути питання: невже це можливо? А як же "драконівські" вимоги ЄС до продукції для дітей?
Насправді все набагато простіше. Дорога в Євросоюз для "Берегині" відкрилася завдяки загальнодержавним успіхам в адаптації до євростандартів.
А конкретно – завдяки визнанню сертифікатів відповідності.
Тепер український сертифікат, що підтверджує, що продукція зроблена виключно з натуральних матеріалів, дозволяє розпочати поставки до ЄС.
На практиці українського сертифіката часто не вистачає: конкретні торговельні мережі часто вимагають додаткові сертифікати від компаній поза межами ЄС. Однак, і це дуже важливо – йдеться не про вимоги ЄС і не про вимоги окремих контрагентів. Як правило, такі умови ставлять європейські оптовики, які ще не довіряють українським партнерам.
Ще один бар'єр для українського бізнесу, який часто називають експортери – необхідність адаптації до смаків європейців.
У "Берегині" вирішили і це питання. Знайти рішення цієї проблеми також вдалося без значних коштів.
 |
"Смаки відрізняються і всередині України. Наприклад, покупці в Києві часто надають перевагу іншій продукції, ніж львів'яни. Звісно, смаки в Європі теж різні.
Ми зробили дуже просту ставку – в ЄС експортується дитяче взуття стриманих кольорів без додаткових прикрас. В Україні подібна продукція має стабільний попит в усіх регіонах. І ми не помилилися – це зацікавило і європейських споживачів", – говорить Ганна Бас.
На жаль, український експорт до ЄС товарів для дітей поки не став масовим. Численні стереотипи все ще працюють проти України.
Однак, як показує практика, більшість "страшилок" про складнощі виходу в ЄС виявляються лише міфами.
Насправді на європейський ринок можуть виходити невеликі компанії. Для цього вистачить української сертифікації. А головне – європейські покупці готові купувати речі, зроблені в Україні.
Досвід чернігівських виробників доводить всі ці три правила.
Україна вичерпала майже всі квоти на безмитне ввезення сільськогосподарської продукції в країни ЄС. Про це повідомляє керівник департаменту міжнародного співробітництва Мінагропроду Олександр Романовський.
За його словами, в Україні повністю вичерпані квоти на курятину, кукурудзу, пшеницю, овес, ячмінь, мед, крупи, оброблені томати, солод, яблучні і виноградні соки.
Через складності з сертифікацією залишаються вичерпаними квоти на м'ясну продукцію (крім курятини). Залишилися квоти і на деякі інші продукти - часник, гриби.
«На думку вітчизняних експертів, в найближчому майбутньому українські аграрії значно збільшать темпи використання квот. Зі свого боку, Європейська комісія висловила готовність збільшити квоти на безмитне ввезення деяких груп продуктів», - йдеться у повідомленні.
11 жовтня презентовано книжку та телефільм «Українські голови в Баварії».
Йшлося про інформаційно-освітній візит міських та селищних голів із Чернігівської області до баварського міста Кемптен. Проходив він на почату червня 2014 р. в рамках проекту зі сталого розвитку селищ та малих міст Сіверського краю, що здійснювався за підтримки Фонду Ганса Зайделя. А тепер за його матеріалами створено телефільм. Відео складається з восьми серій, в яких висвітлюється організація низки ключових напрямів діяльності органів місцевого самоврядування в баварському місті: благоустрою, будівництва, водопостачання та водовідведення, збереження та використання історико-культурної спадщини, збору та утилізації сміття, використання відновлювальних джерел енергії, роботи місцевої влади з молоддю. Про це розказав автор сценарію та режисер фільму Володимир Бойко, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади.
Своїми враженнями поділилися учасники поїздки: виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України Федір Фесюн, Михайло-Коцюбинський селищний голова Микола Завальний, Семенівський міський голова Олександр Бичков та директор Сновського історичного музею Валентина Москаленко. Учасники погодилися, що європейський вибір України означає розвиток на її теренах місцевого самоврядування, яке є ключовим важелем для змін в Україні.
Менше ніж за рік після старту дії зони вільної торгівлі Європейський Союз погодився на підвищення експортних квот. Новину про це в Київ особисто привезла єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом. Точніше, ЄС погодився на запровадження автономних преференцій, що діятимуть протягом трьох років.Це означає, що до самої Угоди про асоціацію правки не вноситимуть, а ці зміни фіксуються як одностороння поступка з боку ЄС. Втім, важливіший сам результат – збільшення квот, ніж формулювання, яким чином ЄС пішов на цю поступку.Тим більше, перегляд за підсумками всього лиш дев'яти місяців дії режиму вільної торгівлі – прецедент для ЄС. Зазвичай подібні перегляди відбуваються після двох-трьох років дії ЗВТ.
Тепер, після того, як Єврокомісія офіційно виступила з такими ініціативами, їх повинні затвердити Європарламент і Рада ЄС. Втім, в самій комісії вважають, що це не створить проблем, і преференції набудуть чинності наступного року.
Втім, як уточнює радник міністра агрополітики Владислава Рутицька, внесення пропозицій Єврокомісією ще не означає їх легкого проходження в Європарламенті. "Щоби робота майже двох років не пройшла даремно, нам потрібно серйозно підійти до лобіювання цього питання. Ми маємо довести євродепутатам необхідність цього кроку, причому по кожній позиції", – каже вона.
На які поступки пішов ЄС?
Дію автономних преференцій запропоновано поширити як на продукти харчування, так і на непродовольчі товари.
Для продуктів поява преференцій означає збільшення квот на безмитний експорт.
Зокрема, на 3 тисячі тонн збільшена квота на експорт меду (нинішня квота – 5 тис. тонн) та на 500 тонн – на експорт виноградного та яблучного соків (10 тис. тонн). Це найбільш затребувані квоти, які вичерпуються в перші дні (а іноді – в перші години) дії нових квот.
Також на 5 тис. тонн збільшена квота на експорт томатів. Це одне з найбільших досягнень українських переговірників, адже зараз річна квота на томати становить 10 тис. тонн.
Також на 4 тис. тонн збільшена квота на безмитний експорт вівса, на 7,8 тис. тонн – круп і пластівців.
Останнє – можливо, одне з найбільших досягнень. Адже таке збільшення квот стимулює експортувати в ЄС продукти з більшою часткою доданої вартості. А нульові мита дозволять українським виробникам конкурувати на цьому ринку. Збільшення квот на зернові порівняно невелике – всього 100 тис. тонн в рік. Втім, зараз ЄС вимушено обнуляє мита на зерно для всіх виробників, а отже, найближчим часом змін у цій групі очікувати не варто. Джерела в євроструктурах кажуть про ще одну причину такого кроку. "Завжди є можливість експортувати борошно. На нього встановлена нульова ставка, а крім того – це продукт з більшою доданою вартістю", – розповідає співрозмовник ЄвроПравди.
Набагато більший обсяг квот встановлений на кукурудзу (650 тис. тонн) і ячмінь (350 тис. тонн). По цих позиціях, особливо по кукурудзі, попит в ЄС був дуже високий. А отже, тиск у питанні збільшення квот був як з боку України, так і з боку європейських покупців.
Нові преференції не поширюються лише на дві товарні групи, важливі для українського експорту.
Перша – м'ясо птиці (курятина), де річна квота становить 26 тис. тонн. Ця позиція завжди була чутливою для ЄС, а тому поступок Україні отримати не вдалося. Для порівняння, соки – також досить чутлива для ЄС товарна група, однак у цьому випадку поставки в Європу веде безліч компаній. А це давало можливість говорити про збільшення квот як про підтримку малого і середнього бізнесу.
Також преференцій не отримали українські виробники цукру (річна квота – 20 тис. тонн). "Збільшення квот на цукор було критичним півтора-два роки тому. Але за останній рік цукровики збільшили як обсяги експорту в треті країни, так і продажі на внутрішньому ринку – за рахунок військових контрактів. Тому зараз європейський ринок не є таким вже безальтернативним", – пояснює директор консалтингової компанії "ААА" Сергій Наливка.
У групі преференцій для непродовольчих товарів квоти замінені нульовими ставками.
Так, протягом найближчих трьох років нульові ставки пропонується встановити на хімічні добрива, а також на вироби з алюмінію, мідні прутки та дріт, чоловіче і жіноче взуття.
Ще одна позиція, по якій відбудеться обнулення ставок – телевізори, тюнери і відеокамери, – відверто дивує. Адже досі Україна практично не експортувала таку техніку до ЄС.
Втім, малоймовірно, щоб Україна включала цей пункт в список пропозицій для перегляду, не маючи на те вагомих причин. Швидше за все, це стало відповіддю на відповідну заявку від бізнесу – вітчизняного чи іноземного. У будь-якому випадку, це означає, що такий експорт може незабаром піти в ЄС.
Яким буде глобальний ефект автономних преференцій ЄС?
Поки оцінити його досить складно, адже можливості українського експорту не обмежуються обсягами квот. За більшістю позицій обсяги експорту перевищують квоти. Водночас квоти збільшать прибуток українського бізнесу, дозволять йому краще конкурувати на ринках ЄС.
А крім того, преференції були надані за тими позиціями, де є реальне зацікавлення з боку європейських покупців. А це означає, що Україна поступово інтегрується в європейську торговельну систему.
Отже, нові преференції цілком вірогідні. Треба лише постійно показувати, що українські товари дійсно користуються попитом в Європі. І перший доказ цього – нинішнє рішення Єврокомісії.
29 вересня 2016 р. Єврокомісія оприлюднила проект законодавчої ініціативи щодо запровадження додаткових автономних преференцій на товари походженням з України.
Документ розміщено за посиланням goo.gl/59GL6D
Даною законодавчою пропозицією ЄК пропонує:
1. Повністю лібералізувати імпорт з України:
- добрив, за виключенням карбаміду з масовою долею азоту більше 45% (код УКТЗЕД 3102 10 10) , на який встановлюється мито 3%;
- взуття;
- пігменти і препарати на основі діоксиду титану;
- мідні та алюмінієві вироби;
- електронну апаратуру для відтворення зображення.
2.Встановити додаткові нульові тарифні квоти на:
Зазначені преференції мають діяти три роки і застосовуватимуться до продукції, яка відповідає правилам походження товарів, передбаченим положеннями Протоколу №1 до Угоди про асоціацію, та за умови дотримання українською стороною відповідних положень Угоди про асоціацію щодо адміністративного митного співробітництва.
ЄК залишає за собою право призупиняти дію частини або всіх АТП у випадку запровадження українською стороною нових імпортних чи експортних мит , кількісних обмежень чи еквівалентних заходів, підвищення існуючих тарифів чи кількісних обмежень.
Сторона ЄС зможе застосовувати на тимчасовій основі захисні заходи, а саме, відновлювати дію митних тарифів чи кількісних обмежень, передбачених Спільним митним тарифом ЄС у випадках, коли імпорт товарів, охоплених додатковою преференцією спричинятиме серйозні труднощі для європейських виробників аналогічних товарів, або товарів які можуть прямо їх заміщати.
Сторона ЄС також зберігає за собою право призупиняти дію преференцій у випадку порушення українською стороною основоположних принципів прав людини, демократії та верховенства права.
Відповідно до статей 289 та 294, з урахуванням статті 207(2) Договору про функціонування Європейського Союзу, схвалення зазначеного законопроекту здійснюватиметься відповідно до звичайної законодавчої процедури: Регламент має бути схвалено Європейським Парламентом та Радою Європейського Союзу.
На початку поточного року, внаслідок торговельної агресії з боку РФ, було сформовано комплексний запит щодо додаткової підтримки нашої держави з боку ЄС. Подальша лібералізація торгівлі стала однією з його складових.
Пропозиції української сторони стали предметом обговорення у ході першого засідання Комітету асоціації Україна — ЄС у торговельному складі, а також постійно включалася до порядку денного зустрічей вищого керівництва України та ЄС.
Українська сторона розраховує на підтримку даного законопроекту з боку Європарламенту та Ради ЄС.
Український бізнес ще два роки торгуватиме з Великобританією за старими правилами. Про це повідомила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі - торговий представник України Наталія Микольська.
За словами заступника Міністра, до 2019 року торговельні відносини між Україною та Британією залишаться в умовах діючої угоди з ЄС. Було також відмічено, що незалежно від розвитку відносин між ЄС та Британією торговельна угода з Україною має існувати, а також, що Україні необхідно діяти у двох напрямках: оформлення торговельних відносин та торгівля послугами, а не лише товарами. "До укладення нової угоди з Великобританією можливий варіант звернутися до голови Європарламенту з проханням застосуванні до України односторонніх преференцій за системою GSP", - говорить Микольська.
Мінагропрод і Європейська комісія ведуть переговори про додаткові квоти на безмитне ввезення органічної продукції в ЄС.
Про це заявила заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
За її словами, на даний момент виробники звичайної і органічної продукції претендують на одну і ту ж квоту.
«Ми вважаємо, що це неправильно, враховуючи розвиток нашого органічного виробництва та експорту. Тому є така тема, вона в роботі », - зазначила Ольга Трофімцева.
Раніше міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий заявив, що українській стороні вдалося переконати представників Європейського Союзу в тому, що квоти на аграрну продукцію, яка поставляється на ринок ЄС, не є постійними цифрами і їх можна переглянути в бік збільшення.
Слід зазначити, що Україна займає 22-е місце в світі за площами, зайнятим під органічним виробництвом. У 2015 році на ринку України присутні 210 господарств, які вирощують біо-продукцію на 410 тис. га.
Станом на 9 вересня 2016 р європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 16,05 тис. т українського ячменю в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 243,7 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 97,47% від річної безмитної квоти. Квоти на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т і пшениці в розмірі 950 тис. т було обрано імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1 , 59 млн. т, тобто використання квоти становить 99,6%.
Україна звернулася до Генерального Секретаріату Ради Європейського Союзу із заявкою на приєднання до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження у якості Договірної сторони.
Відповідний лист за підписом Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва підписано та передано до депозитарію Конвенції Ради Європейського Союзу.
«Приєднання України до Конвенції сприятиме збільшенню можливостей для преференційного експорту вітчизняних товарів, що, в свою чергу, розширить присутність української продукції на перспективних ринках третіх країн, - зазначив Степан Кубів, коментуючи дане рішення. - Це один із багатьох кроків, які вживає Уряд на шляху до пошуку додаткових ринків для вітчизняних експортерів».
Також слід зазначити, що можливість приєднання до Конвенції передбачена Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Конвенція встановлює положення про походження товарів, що продаються згідно із відповідними угодами, укладеними між Договірними сторонами. Країни-учасниці Конвенції в рамках угод про вільну торгівлю використовують ідентичні преференційні правила походження товарів на основі діагональної кумуляції: товари, які отримали статус походження в одній із країн, можна використовувати у виробничих процесах у будь-якій з інших країн без втрати ними статусу походження.
Учасниками Конвенції є 42 країни, серед яких країни ЄС та ЄАВТ, Туреччина, Албанія, Македонія, Йорданія, Чорногорія, Сербія, Фарерські острови, Марокко, Алжир, Туніс, Палестина, Боснія і Герцеговина, Єгипет та Ізраїль.
У поміч вітчизняним експортерам до ЄС та імпортерам з ЄС Мінекономрозвитку опублікувало рівні ставок увізного мита України, які будуть застосовуватись у 2017 році до імпорту товарів походженням з ЄС в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС. http://bit.ly/2chfJdj
Ставки увізного мита, які будуть застосовуватись у ЄС по відношенню до товарів походженням з України ви зможете перевірити в режимі он-лайн на Інтернет ресурсі Європейської Комісії ExportHelpdesk у розділі "My export" за посиланням http://bit.ly/2bXqx1c після 1 січня 2017 року.
Враховуючи, що впродовж 2017 року щодо низки товарів продовжуватиме діяти режим GSP, ми також підготували перелік товарів за кодами КН ЄС, ставки увізного мита по яких у 2017 році нижчі в рамках режиму GSP http://bit.ly/2ccJwT0.
Нагадуємо, що для митного оформлення товарів в режимі вільної торгівлі необхідна наявність сертифікату перевезення товару EUR.1, який з 1 січня 2016 року видається митними органами ДФС на безоплатній основі. Для митного оформлення товарів в режимі GSP необхідна наявність сертифікату перевезення форми А, який видається ТПП.