Нещодавно арсенал угод поповнився масштабною та всеохопною угодою про вільну торгівлю між ЄС та Канадою (CETA), переговори щодо якої тривали цілих сім років. ЄС називає цю угоду найамбітнішою, оскільки вона передбачає скасування 99% ввізних мит, полегшує доступ до ринків послуг, державних закупівель та створює кращі умови для інвестування.
Важливо, що СЕТА потенційно може принести вигоду й для України.
З однієї сторони, з січня 2016 року між Україною та ЄС функціонує поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі (DCFTA). Окрім того, Україна зробила безпрецедентний крок у зміцненні міжконтинентальних торгових відносин, підписавши у липні 2016 року угоду про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA).
Із вступом в силу, CUFTA відкриє українським експортерам доступ до 98% канадського ринку товарів, а сама угода містить важливі положення щодо усунення нетарифних бар’єрів, сприяння торгівлі, участі у державних закупівлях тощо.
Отже, які ж саме переваги може отримати Україна від трикутника вільної торгівлі "Україна – Канада – ЄС"?
Взаємне усунення нетарифних бар’єрів у торгівлі
ЄС та Канада – розвинені країни з високими, проте неоднаковими стандартами щодо якості та безпеки товарів, їх маркування, пакування, тощо. На практиці ці вимоги нерідко стають нетарифними бар’єрами у міжнародній торгівлі.
СЕТА містить важливі положення щодо добровільного наближення стандартів та інших вимог між ЄС та Канадою. Одночасно вона містить застереження, що жодна країна не повинна знижувати свої вимоги щодо якості та безпеки товарів.
Безпрецедентною є наявність окремого розділу угоди, що стосується питань зближення технічних регламентів та стандартів, починаючи зі стадії їх розробки. Це дозволить мінімізувати різницю у регуляторних підходах ЄС та Канади.
Варто зазначити, що CUFTA так само передбачає, що технічні регламенти та процедури оцінки відповідності не мають створювати додаткових перешкод на шляху вільної торгівлі між Україною та Канадою, а розробка відповідних вимог має бути максимально прозорою.
Наближення та взаємне визнання технічних регламентів та стандартів між ЄС та Канадою має важливе значення й для українських експортерів.
Адже перед Україною зараз стоїть завдання адаптації українського законодавства до вимог ЄС. Масштабне зближення з європейськими стандартами стосується не лише тих підприємств, які експортують товари до ЄС. Воно стосується виробників в цілому, оскільки запроваджуються нові правила гри для всіх.
Наразі в Україні розроблена стратегія наближення санітарних та фітосанітарних норм до вимог ЄС, окремо ухвалена стратегія реформування сфери технічного регулювання із скасуванням радянських ГОСТів та запровадженням європейських вимог до якості та безпеки товарів.
Виробництво українських товарів за європейськими стандартами значно полегшить доступ українських товарів до ринку Канади, сприятиме взаємному визнанню результатів оцінки відповідності та зменшить вартість експорту через зменшення витрат на адміністративні процедури.
Навіть зараз експортерам, які мають усі необхідні сертифікати для експорту в ЄС, набагато легше вести переговори з канадськими партнерами.
Звідки й куди? Правила походження товарів
Двосторонні угоди про вільну торгівлю встановлюють більш сприятливі умови торгівлі, але лише між країнами, які є сторонами відповідної угоди.
Наприклад, товар, ввезений в Канаду з України, не можна реекспортувати до США без мита, оскільки його походження є українським, а не канадським.
Способом відфільтрувати товари, які можна імпортувати за зниженими або нульовими ставками ввізного мита, є правила походження товарів. При цьому кожна угода про вільну торгівлю містить свої власні правила визначення походження, які враховують специфіку міжнародної торгівлі країн, що підписали угоду.
Як правило, виробник має довести, що його товар повністю вироблений/вирощений на території певної країни або вироблений із додаванням імпортованих матеріалів за умов т.зв. "достатньої переробки". При цьому кожна угода по-своєму визначає критерії достатності переробки для товарів. Це може бути:
(1) зміна класифікаційного коду товару (наприклад, перші два чи чотири знаки в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності);
(2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли вартість використаних іноземних матеріалів не перевищує фіксованої частки вартості кінцевого товару.
Візьмемо найпростіший приклад – одяг.
Відповідно до Протоколу І до Угоди про асоціацію Україна – ЄС, що містить основні положення щодо визначення походження товарів, у більшості випадків одяг вважатиметься таким, що походить з України, якщо ціна тканини та інших текстильних матеріалів, із третіх країн (наприклад, з Марокко чи Туреччини), не перевищує 8% ціни товару.
Угода про вільну торгівлю з Канадою визначає, що достатня переробка матиме місце тоді, коли, зокрема, зміниться товарна група товару (на рівні двох знаків в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності).
Безумовно, існування правил походження товарів в угодах про вільну торгівлю виправдане, бо як інакше вирізнити товари партнера по угоді. Проте коли відбувається нашарування угод про вільну торгівлю, різниця у правилах походження товарів може створювати труднощі для експортерів, особливо враховуючи сучасні глобальні ланцюги доданої вартості.
Досвід країн Азії та Латинської Америки показує, що існування різних правил походження товарів значно знижує рівень ефективності зон вільної торгівлі для бізнесу. Так, майже 90% усієї торгівлі в Латинській Америці відбувається на преференційних мовах, але водночас на прикладі угод про вільну торгівлю Мексики, Чилі та Перу було виявлено, що лише 40% товарів мають схожі правила походження товарів.
Схожа ситуація спостерігається і в Південно-Східній Азії – в регіоні, який наскрізь пронизаний угодами про вільну торгівлю. Зокрема, у 2008 році в рамках Асоціації держав Південно-Східної Азії була запроваджена ініціатива щодо перегляду правил походження товарів з метою їх уніфікації.
Виходом із такої ситуації є так звана кумуляція при визначенні правил походження товарів. Наприклад, правило двосторонньої кумуляції передбачено і в CUFTA, і в DCFTA, і в CETА.
Воно означає наступне: якщо, наприклад, сировина для виробництва товару в Україні завезена з ЄС, то правила щодо достатньої переробки не є обов’язковими.
Тобто якщо для виробництва одягу використовується тканина, імпортована вже не з Марокко, а з ЄС, і її вартість становить понад 8%, то такий одяг все одно вважатиметься українським та може експортуватись до ЄС без сплати мит.
Кумуляція при визначенні походження товарів дуже важлива у трикутнику DCFTA – CUFTA – CETA, оскільки Україна може отримати переваги від так званої перехресної кумуляції(cross-cumulation), яка ще більше зменшить бар’єри для руху сировини та товарів.
В цьому випадку, якщо для виробництва одягу в Україні використовуватиметься тканина, імпортована з ЄС, то такий одяг все одно вважатиметься українським та зможе експортуватись до Канади без дотримання вимог щодо істотної переробки. Але при цьому мають бути додатково погоджені умови та правила походження товарів між Канадою, Україною та ЄС.
Варто додати, що CETA також передбачає можливість "трикутної" кумуляції із США після підписання угоди про вільну торгівлю між США та ЄС.
Наприклад, Канада зможе вільно використовувати у виробництві американські запчастини та інші компоненти при безмитному експорті автомобілів до ЄС. Наразі СЕТА передбачає додаткове право Канади експортувати до ЄС 100 тис. авто в рік із часткою іноземних компонентів до 70% (замість загальних 50%).
Кумуляція у рамках вільної торгівлі ЄС–Україна–Канада допоможе налагодити зв'язок між трьома незалежними угодами про вільну торгівлю (DCFTA, CUFTA, CETA), поглибити рівень торгового та економічного співробітництва України з Канадою та ЄС, а також сприяти подальшій інтеграції України у глобальні ланцюжки доданої вартості.
Торгівля послугами та залучення інвестицій
Як всеохопна угода про економічне співробітництво, CETA містить положення про торгівлю послугами та захист інвестицій. При цьому лібералізація у торгівлі послугами доволі масштабна, оскільки Канада та ЄС пішли шляхом так званого "негативного" списку, тобто були зроблені винятки для певних секторів (наприклад, охорона здоров’я), а у всіх інших секторах автоматично забезпечується вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників.
Додатково CETA сприятиме взаємному визнанню кваліфікацій, що в перспективі дасть можливість канадським інженерам, лікарям, юристам безперешкодно працювати в ЄС, і навпаки.
На відміну від CETA та Угоди про асоціацію Україна–ЄС, угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою поки не містить положень щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій. Проте протягом двох років після набуття чинності угода може бути переглянута і доповнена, зокрема, положеннями щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій.
Отримання вільного доступу на ринок послуг багатомільйонної Канади відкриє багато можливостей для українських постачальників послуг, особливо враховуючи, що торгівля послугами є невід’ємною частиною глобальних ланцюгів доданої вартості.
Experto crede, або вір досвідченому
Угода про вільну торгівлю між ЄС та Канадою – це важливий сигнал для українських експортерів.
По-перше, це додатковий аргумент "за" торгівлю з Канадою, бо ЄС не витрачав би сім років на переговори, якби не бачив реальних перспектив.
Так, нас розділяє океан, поруч конкуренція з США, але у ХХІ столітті це швидше не перепони, а виклики, які за наявності якісного товару, продуманої маркетингової стратегії та логістики зникнуть.
По-друге, не варто гаяти часу, оскільки початок вільної торгівлі між Канадою та ЄС може посилити конкуренцію на ринку Канади, тому про своє "місце під сонцем" варто задуматися вже зараз.
Угоди про вільну торгівлю відкривають багато можливостей, проте чи будуть вони реалізовані залежить більшою мірою від проактивної позиції бізнесу та його бажання інвестувати у довгостроковій перспективі.
Майже місяць тому Європейська комісія ухвалила рішення запропонувати збільшення розмірів тарифних квот для української сільськогосподарської продукції. Європейський комісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом озвучила це під час зустрічі з нашою командою.
Це є результатом послідовної та копіткої дипломатичної роботи. Як наслідок, Європейський Союз робить значний крок для розширення торговельних взаємовідносин.
Перелік товарів на збільшення квот включає не всі позиції, що були запропоновані міністерством, але це дає, за оцінками експертів, гарну можливість наростити обсяги торгівлі з ЄС додатково майже на $200 млн на рік.
Ця ініціатива Європейської комісії щодо збільшення квот на деякі групи українських товарів ще має бути підтримана Європарламентом та країнами-членами ЄС та діятиме строком на три роки.
Насамперед – інфографіка про те, на які товарні групи будуть збільшені квоти та в якому обсязі:
При цьому ми маємо низку тарифних квот на групи товарів, які ще не були заповнені експортерами за умовами безмитних поставок до країн ЄС у повному обсязі. На те є різні причини.
Деякі групи квот потребують від українських виробників проходження особливих процедур сертифікації та отримання відповідних дозволів.
Наприклад, процес отримання дозволу щодо доступу молока та молочних продуктів на ринки Європейського Союзу тривав 7 років. Було проведено 4 верифікаційні місії FVO.
За даними статистики, у 2016 році було вперше частково використано квоти на вершкове масло (46%) та сухе молоко (30%).
На сьогодні право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу мають 266 українських підприємств.
З них 86 підприємств – виробники продукції для споживання людиною, 180 підприємств – виробники нехарчової продукції.
Наразі частка ЄС в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції України складає 33,9%. Загалом українська сільськогосподарська продукція користується попитом серед європейських споживачів та зараз має шанс на додаткові можливості для розширення експорту. Тому нам необхідно надалі підтримувати свій імідж надійного торговельного партнера завдяки якісній вітчизняній продукції.
Ключове питання – де ми можемо збільшити експорт до ЄС?
В європейських країнах досить розвинене аграрне лобі. Внутрішні виробники активно захищають свої зайняті позицій на ринку.
Проте розвиватися українським аграріям є куди. Адже багато квот не використовуються українськими експортерами (гриби, часник, яловичина, баранина, свинина, продукти з обробленого молока, крохмаль та багато інших позицій).
Перш за все необхідно, щоб наша аграрна продукція відповідала європейським стандартам безпеки та якості.
Наприклад, для здійснення експорту яловичини до ЄС в Україні на національному рівні має бути введена в дію система моніторингу на захворювання губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби.
А для того, щоб реалізувати баранину в ЄС, ми маємо збільшити обсяги її виробництва та забезпечити відповідні стандартам ЄС умови забою тварин.
Україна доки не використовує безмитні квоти на часник, але розвиток цього напрямку матиме успіх для малих та середніх виробників. Так, ця культура складна в обробітку, але ретельне напрацювання технологій обробки в результаті забезпечить добрі досягнення в цій галузі.
Щодо експорту грибів, треба відзначити, що ринки Європи насичені цим товаром. Тому українським грибним виробникам необхідно максимально робити ставку на якість та конкурентоспроможність цієї групи, щоб мати попит на міжнародних ринках.
Ми зацікавлені в тому, щоб вітчизняні малі та середні гравці сміливо виходили на великі зовнішні ринки та освоювали їх, розвивались та займали свої впевнені позиції з великим асортиментом якісної продукції.
Головне, щоб виробники були зацікавлені у розвитку хоча б первинної переробки та були здатні кооперуватися між собою у взаємодоповнюючі кластери. Це значно примножить сили малим фермерам для подолання міжнародної конкуренції.
23 листопада 2016 в Києві відбудеться бізнес-майстерня "Як вести бізнес з Німеччиною" за програмою Федерального міністерства економіки та енергетики для управлінських кадрів Німеччина - Україна: "Fit for Partnership with Germany".
Запрошуємо керівників середньої та вищої ланки, менеджерів українських бізнес-структур і учасників, які планують зовнішньоекономічну діяльність і готові до співпраці з Німеччиною.
Реєстрація - https://goo.gl/forms/
Бізнес-майстерня передбачає можливість для кожного з учасників докладніше дізнатися про програму «Fit for partnership with Germany», про бізнес моделях німецького бізнесу, про особливості ринку Німеччини, про бар'єри виходу і роботи на зовнішніх ринках Німеччини, чого очікують німецькі підприємці від своїх партнерів і як запропонувати іноземному партнеру свою пропозицію.
ПРОГРАМА:
11:30 - 12:00 Реєстрація. Кава брейк
12:00 - 12:30 Відкриття бізнес-майстерні
12:30 - 13:45 Програма «Fit for Partnership with Germany»:
П'ять незаперечних переваг для вашого бізнесу
13:45 - 14:00 Кава-брейк
14:00 - 15:45 Бути готовим до співпраці з німецькими партнерами - що це значить для українського підприємства?
Основні питання:
• Які особливості ринку Німеччини?
• Які існують бар'єри виходу і роботи на зовнішніх ринках?
• Чого чекають німецькі підприємці від своїх партнерів?
• Чого ми чекаємо від німецького партнера?
• Що ми можемо запропонувати іноземному партнеру?
15:45 - 16:00 Кава-брейк
16:00 - 16:45 Креативна майстерня «Що ми можемо зробити вже сьогодні, щоб підвищити свою привабливість як зовнішньоекономічного партнера»
16: 45-17: 15 Відповіді на питання. Закриття майстерні.
На бізнес-майстерні поділяться своїм досвідом участі випускники минулих стажувань програми «Fit for partnership with Germany».
Міжнародний центр перспективних досліджень проводить чергову щорічну конференцію, присвячену питанням європейської інтеграції України, підбиттю підсумків та визначенню подальших кроків щодо імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є новим форматом відносин, спрямованим на створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) і поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу. Угода про асоціацію має якомога швидше стати історією успіху економічних та соціальних здобутків, а не символом проблем і невдач. Інакше буде завдано удару по європейській ідеї не лише в Україні, а і на всьому континенті. Саме з цією метою і буде проведено цьогорічну конференцію «Відносини Україна-ЄС: тест на міцність».
Організатор: Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД)
Партнер Форуму - Deutsche Gesellschaft fuer Internationale Zusammenarbeit (GIZ) (tbc)
Дата: 14 листопада 2016 року, 14.00-16.00,
Початок реєстрації: 13:30; відкриття конференції: 14:00
Місце: Готель «ІnterContinental Kyiv», м. Київ, вул. Велика Житомирська, 2А.
Мета заходу: оцінити досягнення та визначити нагальні завдання в контексті європейської інтеграції України, імплементації Угоди про асоціацію з ЄС в економічній сфері; виявити потенційні ризики та загрози на цьому шляху.
До участі у дискусії запрошуються: керівники державних органів влади України, представники дипломатичного корпусу держав-членів ЄС та країн Східного партнерства, експерти з питань європейської інтеграції, представники бізнес-спільноти та ін.
Під час заходу будуть обговорюватися наступні питання:
* Зовнішньо- та внутрішньополітичні виклики на шляху європейської інтеграції України
* Майбутнє відносин Україна-ЄС. «Меню європейської інтеграції» для України
* Європейська інтеграція України в контексті системної кризи ЄС
* Запровадження безвізового режиму як найближча реальна історія успіху
* Стан виконання зобов’язань у сфері управління державними фінансами
* Зобов’язання у сфері оподаткування: які положення Угоди ще мають бути імплементовані до українського законодавства?
* Запровадження глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС: здобутки та перспективи.
Робочі мови: українська/російська та англійська.
Реєстрація учасників: Для участі у конференції просимо зареєструватися за електронною адресою i.stepanova@icps.kiev.ua, вказавши своє ім’я та прізвище, організацію, яку Ви представляєте, та контактні дані.
Реєстрація ЗМІ: Для участі представників медіа у конференції просимо зареєструватися за електронною адресою press@icps.kiev.ua.
Власники українських компаній зазначають, що важливим чинником для розвитку їхнього експорту є отримання нової інформації про можливості за кордоном, спілкування зі спільнотою професіоналів, розвиток навичок і удосконалення знань про практики ведення міжнародного бізнесу.
Звісно, є ще і такі бар’єри, як брак фінансового ресурсу, несприятливий режим валютного регулювання, брак державної підтримки і багато іншого.
Однак сьогодні просвіта і освіта власників компаній і осіб, що безпосередньо керують експортним напрямком бізнесу є вимогою часу.
І хоча у медіа з’являється інформація з окремих пов’язаних питань експорту – виходять публікації, статті, відкриваються інтернет-ресурси, але в ній часто бракує комплексного підходу для заповнення прогалин у знаннях українського бізнесу.
З огляду на це команда проекту EdEra запустила проект зі створення інновативного інформаційного продукту – онлайн-курсу для українських експортерів з акцентом на ринки Європейського Союзу.
У курсі йтиметься, серед іншого, про те, як:
- шукати іноземних партнерів;
- проводити дослідження ринку і експортну самодіагностику;
- оцінювати потенційних партнерів за кордоном;
- орієнтуватись у лабіринті європейських стандартів та вимог;
- триматися під час контакту з іноземними партнерами та багато іншого!
Матеріал базується на досвіді успішних українських експортерів, кращих міжнародних практиках та навчальних матеріалах, що були успішно апробовані під час проведення десятків семінарів по експорту в різних куточках України, а також на системному посібнику для експортерів, що отримав дуже високі оцінки підприємницької та експертної аудиторії в Україні та за кордоном.
Наприклад, Валентина Орел, директор з продажів компанії РІТО, успішного і амбітного українського експортера до ЄС, говорить, що ці навчальні матеріали стали для неї "біблією експортера" і дуже радить вивчати їх. В матеріалах йдеться і про таких успішних українських експортерів-представників МСП, як "Ескада-М", "Галіція", "Ярич" та інших.
До курсу включатимуться і розгорнуті інтерв’ю з власниками компаній і вузькими спеціалістами.
Ми є ентузіастами і вбачаємо великий потенціал у піднятті освітнього рівня українського бізнесу – тим більше, що інструменти електронного навчання дають можливості дістатися практично до будь-якого куточка України. Ми вкладаємо у наш продукт багато часу, зусиль і надій.
Перші два тижні курсу вже готові і розміщуються на навчальній платформі EdEra.
Нам допомагають своїми порадами і досвідом українські бізнесмени та волонтери, що зацікавлені долучитися до творення цього соціального продукту для бізнесу. Робота здійснюється за підтримки Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонд (Western NIS Enterprise Fund).
В рамках курсу також діє форум для обговорення питань курсу, спілкування підприємців з викладачем та між собою.
З огляду на це, формується фокус-група для проходження навчання та отримання зворотнього зв’язку. Участь у роботі фокус-групи є унікальною можливістю отримати навчальні матеріали і знання першими, долучитися до створення затребуваного підприємницькою аудиторією продукту і розвитку професійного бізнес-середовища України.
Якщо ви зацікавлені у такому навчанні, просимо пройти попередню реєстрацію у фокус-групі через заповнення анкети учасника за посиланням.
У разі виникнення додаткових питань звертайтеся за електронною адресою export@ed-era.com.
16 листопада 2016 року в м.Київ відбудеться конференція «Угода про асоціацію/ПВЗВТ між Україною та ЄС: перші уроки для України» з нагоди виходу української версії книжки «Поглиблення відносин між ЄС та Україною: Що, чому і як?».
Конфереція складатиметься з двох сесій: (1) Політичне співробітницьво та (2) Економічне співробітництво. На кожній із частин виступатимуть представники органів влади України, громадськості, міжнародної та української експертної спільноти.
Книгу «Поглиблення відносин між ЄС та Україною: Що, чому і як?» підготував міжнародний авторський склад експертів з Центру європейських політичних досліджень (CEPS) у Брюсселі та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій у Києві. Книга в деталях роз’яснює найбільш важливі положення політичної та економічної частин Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та для кожного окремого випадку показує зобов'язання, які взяла на себе Україна.
Англійську версію книги можна безкоштовно скачати за посиланням:http://3dcftas.eu/
Місце проведення: конференц-зала бізнес-центру «Парус», Київ, вул. Мечникова 2, 2 поверх.
Час: 16 листопада, 2016 року, 10:00 – 14:00.
Конференція організована в рамках проекту "Розуміння угод про асоціацію ЄС і поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі з Україною, Молдовою і Грузією», що реалізується консорціумом на чолі з Центром європейських політичних студій (CEPS) за фінансової підтримки SIDA та проекту «Підтримка реалізації угоди між Україною та ЄС про асоціацію" (Association4U), що фінансується ЄС.
Організатор: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Щоб взяти участь у заході, заповніть будь ласка коротку форму:https://goo.gl/forms/
Вхід вільний
За 9 місяців поточного року Україна поставила в ЄС 36,4 млн. т різної аграрної, в т. ч. і харчової продукції на суму $7,2 млрд., що становить 53,3% від загального її експорту за вказаний період.
При цьому, в порівнянні з січнем-вереснем 2015 року експорт продукції нашого АПК в ЄС, дійсно, знизився - на 3,6% в натуральному вираженні і на 1% - в грошовому. Таким чином, ні про яке значне скорочення експорту в Євросоюз не йдеться. Але все ж і 1% "мінус" - це теж зниження, тому важливо подивитися, за рахунок якої продукції воно сталося.
Перш за все, звертає на себе увагу скорочення поставок зерна, оскільки це найбільший за "вагою" наш експортний товар: зернових в ЄС з початку 2016 року Україна відвантажила 4 460 тис. т проти 4 671,2 тис. т роком раніше, і виручила за них $678,4 млн., що на $ 45,9 млн. менше. т. е. ми поставили на 4,5% менше зерна, але в грошах втратили 6,7% - за рахунок зниження світових цін на нього. Ще більше - на 16% знизився в цьому році експорт в ЄС олійних культур - до 940 тис. т, на чому ми також втратили 16,7% валютної виручки. Однак в поточному році ми більш ніж в два рази збільшили експорт в ЄС рослинних масел - до 1,1 млн. т, отримавши за них $855 млн. рроти торішніх $392,5 млн.
Таким чином, знизився експорт в ЄС сировини, але збільшився вивіз продукції переробки, і це радує більше, оскільки зі збутом зернових і олійних у наших експортерів проблем немає, а ось знайти ринки для збуту продукції з доданою вартістю набагато складніше.
Збільшення експорту в ЄС стосується не тільки масел, а й іншої продукції, за рахунок якої ми можемо значно наростити свою валютну виручку. Так, з початку року ми майже вдвічі збільшили поставки в ЄС яловичини, свинини, баранини і продуктів її переробки - до 327 т проти торішніх 166 т, експорт курятини зріс на 44,5% - до 27,2 тис. т, молока та молочних продуктів - у вісім разів, до 82 т. Крім того, значно зросли обсяги продажів в ЄС меду, свіжих ягід і овочів, хоча і знизився експорт фруктів.
Одним словом, зона вільної торгівлі України з ЄС працює, поставки продукції українського АПК в порівнянні з минулим роком за багатьма ключовими показниками зросли, хоча і не в тих значеннях, в яких, звичайно, хотілося б.
Пропонуємо до Вашої уваги третій випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеня “Експорт МСП: від А до Я”, розроблений в рамках Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні", у якому висвітлюються поняття, вимоги, документація, законодавчі зміни тощо, які потрібно знати українським малим та середнім підприємствам, що планують стати експортерами.
У третьому випуску бюлетеня розміщена інформація щодо
- єдиного цифрового ринку ЄС,
- впливу цифрових технологій на торгівлю МСП,
- торгівлі з закордонними партнерами,
- Export Helpdesk, як про джерело інформації для торгівлі з ЄС.
Навчальна платформа ed-era.com, провідні експерти і підприємці за підтримки Western NIS Enterprise Fund відкривають он-лайн курс для українських експортерів, який має робочу назву “Експорт, інтернаціоналізація бізнесу та Єдиний європейський ринок” і ставить за мету навчити українських підприємців засадам ведення успішної експортної діяльності на ринках розвинених країн - в першу чергу на теренах Європейського Союзу.
Під час он-лайн курсу спеціалісти планують розповісти і навчити:
- як шукати іноземних партнерів,
- як проводити дослідження ринку і експортну самодіагностику.
- як оцінювати потенційних партнерів за кордоном;
- як орієнтуватися у лабіринті європейських стандартів та вимог;
- як необхідно триматися під час контакту з іноземними партнерами
- про різноманітні моделі експортної кооперації,
- про особливості Інтернет-присутності для ведення експортного бізнесу;
- про спеціалізовані відкриті електронні ресурси для експортерів,
- про маркетингові ідеї для експорту від авторитетів у сфері української культури та історії.
Крім того, вони планують поділитися прикладами успіхів і помилок діючих українських експортерів, роз’яснити чого шукають потенційні партнери з ЄС, коли оцінюють українські компанії в якості контрагентів.
В рамках курсу діятиме форум для обговорення питань курсу, спілкування підприємців з викладачем та між собою.
Попередню програму курсу можна переглянути за посиланнямhttp://enter-eu-markets.program.ed-era.com/
Співпраця з в рамках відповідної програми можлива у три способи:
Ви станете першими, хто отримає доступ до матеріалів курсу!
Фокус-група складатиметься з власників малих та середніх підприємств, менеджерів з експорту, менеджерів з розвитку та інших зацікавлених осіб, які будуть оцінювати частини курсу в якості учасників фокус-групи в режимі дистанційного навчання. Ви станете першими студентами модулів експортного курсу і зможете долучитися до його шліфовки і покращення. Для попередньої реєстрації у фокус-групі необхідно надати відповіді на 14 коротких питань електронної анкети за посиланням bit.ly/ExportFocus
Ваша компанія має досвід експорту до ЄС та на ринки інших розвинених країн?
Вам є чим поділитися з колегами-підприємцями за тематикою експорту? Вам цікаво “засвітитися” в якості прикладу в даному онлайн-курсі? Якщо ви відповіли на ці питання позитивно, то надішліть цікаву інформацію про себе на електронну скриньку export@ed-era.comз поміткою “Компанія”
Відбір для участі у цих зйомках є дуже конкурентним!
Ви є досвідченим митним брокером або спеціалістом з сертифікації харчової продукції?
Ви знаєтесь на питаннях експортного брендингу або міжнародної логістики, інших питань? Ви бажаєте отримати додаткову публічність через надання порад (потенційним) українським експортерам? Просимо надіслати професійну інформацію (CV) про себе на електронну скриньку export@ed-era.comз поміткою “Спеціаліст”
Співпраця з проектом є добровільною і не оплачується. Водночас, ви зможете швидше за інших отримати нові знання, долучитися до створення надзвичайно корисного продукту, розповісти про свою компанію усім майбутнім студентам курсу, професійно “засвітитися” для широкої експортної аудиторії.
ЄС пропонує збільшити квоти на експорт низки сільськогосподарських і промислових товарів з України, зокрема запропоновано експортувати в ЄС на кращих умовах:
- ячмінь (350 тис. тонн на рік),
- пшеницю (100 тис. тонн на рік),
- кукурудзу (650 тис. тонн на рік),
- овес (4 тис. тонн на рік)
- та інші зернові.
Пропозиція також передбачає збільшення на 50% безмитного експорту в ЄС помідорів, підданих обробці (5 тис. тонн на рік).
Крім того, розширюються квоти на експорт українського натурального меду (3 тис. тонн на рік), а також товарів промислової галузі, зокрема добрив, взуття, електрообладнання та металопродукції.
«Ми сподіваємося, що це дасть позитивний імпульс українській економіці. Наш прогрес відчутний, але багато що ще належить зробити для розкриття всього потенціалу нашої зони вільної торгівлі», — сказала у Києві єврокомісар з торгівлі Сесілія Мальмстрьом.
У разі прийняття пропозиції рішення про додаткові торговельні преференції діятиме протягом трьох років.