Україна на сьогодні є учасницею угод про вільну торгівлю, які загалом охоплюють сорок шість країн.

Це означає, що потенційно українські товари можна продавати без сплати ввізних мит на значній частині міжнародного ринку. Основною умовою для цього є підтвердження, що товар вироблено в Україні.

Та існують нюанси.

Для отримання такого підтвердження недостатньо просто пошити сукню чи виготовити меблі на території України. Товар повинен відповідати так званим правилам походження.

                                                                         Складнощі походження 

Правила походження товарів встановлюють зв’язок між товаром та країною виробництва. Їхня мета - з’ясувати, чи застосовуються до нього тарифні преференції.

До початку 1990-х такі правила застосовувалися дуже рідко. Вони регулювали в основному надання деяких автономних тарифних преференцій - як-то в рамках Генеральної системи преференцій ЄС, бенефіціаром якої ще залишається Україна.

Вперше комплексну політику щодо преференційного походження товару було розроблено Європейським Союзом. Він є ініціатором найбільшої кількості угод про преференційну торгівлю у світі.

На сьогодні дотримання правил походження є передумовою для застосування знижених ставок ввізного мита в рамках ЗВТ та митних союзів. Зокрема, преференційне походження базується на:

-         місці виробництва;

-         умовах виробництва товару (він повинен бути вироблений або пройти "достатній рівень переробки" у відповідній країні).

Таким чином, правила походження встановлюють своєрідну формулу для кожного конкретного товару, що дозволяє визначити належність останнього до певної країни.

Як підтвердити "made in Ukraine"?

Походження товару з України має бути підтверджене спеціальним документом, статус якого затверджується в рамках кожної преференційної торговельної угоди. Наприклад, для експорту товарів до ЄС чи ЄАВТ (Швейцарія, Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн) товари повинні супроводжуватися Сертифікатом перевезення Eur.1.

Це - своєрідний "паспорт", що засвідчує належність товару до України. А для отримання його товари повинні відповідати правилам походження.

Для прикладу, молочна продукція в разі її експорту до ЄС може отримати Сертифікат Eur.1, тільки якщо виготовлена виключно з української сировини.

Але з цього правила є виняток! Він має назву двостороння кумуляція.  Ця можливість, зокрема, прописана в Угоді про асоціацію України з ЄС. 

Згідно з нею, при виробництві українських товарів, що експортуватимуться до ЄС без сплати мит, можна використовувати європейську сировину нарівні з українською. Так само, українська сировина може використовуватись для виробництва європейських товарів, що потім імпортуватимуть до України.

Проте в силу суворості правил походження для деяких категорій товару безмитна торгівля охоплює не такий широкий перелік продукції, як хотілося б.

Наприклад, для одягу, що експортується до ЄС без сплати ввізних мит, встановлена вимога "виробництво з пряжі". Це так зване правило подвійної трансформації: пряжа → тканина → одяг, відповідно до якого іноземна сировина для виробництва одягу в Україні може завозитися тільки на стадії пряжі.

Тобто український костюм має бути пошитий з тканини, що вироблена в Україні (базове правило) або в ЄС (правило двосторонньої кумуляції).

Пряжа ж, з якої в Україні виробляється тканина, може бути імпортована з інших країн.

Це лише один з прикладів, що є перешкодою для безмитного доступу на ринок ЄС. Своєрідним рятівником для експортерів, що стикаються з подібними проблемами, може бутиРегіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження("Пан-Євро-Мед").

До неї хоче приєднатися Україна. Відповідна заявка подана до Генерального секретаріату Ради ЄС у вересні цього року.

                                                                       Пан-Євро-Мед: що це?

Пан-Євро-Мед – це інструмент, розроблений Європейським Союзом для співпраці зі своїми торговельними партнерами, а також останніх між собою.

Як зазначалося вище, ЄС є одним з найбільших промоутерів преференційної торгівлі у світі. Недарма його сучасну торговельну політику характеризують як "еру глибоких та всеосяжних ЗВТ".

Зокрема, така тактика була обрана після того, як в глухий кут зайшли переговори Доха-раунду СОТ, в рамках якого ЄС пропагував всеосяжне поглиблення міжнародної торгівлі. В результаті зараз ЄС є учасником понад 50 преференційних торговельних угод, що включають ЗВТ та митні союзи.

Більше того, ЄС будує преференційні торговельні угоди таким чином, що вони стають інструментами для співпраці як Євросоюзу зі своїми контрагентами, так і останніх між собою. Одним з майданчиків для такої співпраці є Пан-Євро-Мед.

Спробуємо розібратися детальніше, що стоїть за цією складною назвою.

Пан-Євро-Мед налічує наразі 42 учасники. Серед них – ЄС, ЄАВТ, країни Північної Африки та Близького Сходу (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Сирія, Туніс, Туреччина), регіон Південно-Східної Європи (Албанія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Сербія, Чорногорія, Косово), а також Молдова.

Зокрема, Пан-Євро-Мед встановлює уніфіковані правила походження для торгівлі товарами у Пан-Євро-Середземноморському регіоні й, таким чином, дозволяє посилювати економічну інтеграцію та торговельні зв’язки.

Базуючись на принципі "what is yours is mine and what is mine is yours" ("те, що твоє, є моїм, а моє – твоїм"),

Пан-Євро-Мед дозволяє країнам-учасницям використовувати сировину одна одної для виробництва товару і користуватися при цьому тарифними преференціями.

Загалом цей інструмент охоплює близько шістдесяти преференційних торговельних угод, що укладені між країнами Пан-Євро-Середземноморського регіону. До кожної з них додано протокол з однаковими правилами походження товару.

Наприклад, в разі приєднання України до Пан-Євро-Мед торгівля з ЄС здійснюватиметься згідно з правилами походження товарів, що передбачені в даній конвенції (наразі застосовуються правила, закріплені в Протоколі 1 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС). На цих же правилах базуватиметься й торгівля з країнами ЄАВТ та іншими учасниками Пан-Євро-Середземноморського регіону, з якими в України є укладені ЗВТ.

На відміну від двосторонньої кумуляції, що встановлена більшістю угод про преференційну торгівлю, Пан-Євро-Мед йде далі та передбачає правило діагональної кумуляції. Тобто дає можливість країнам-учасницям використовувати сировину одна одної та встановлює одинакові правила переробки товарів.

Завдяки діагональній кумуляції для виробництва товару може використовуватися сировина з країн, що не є сторонами преференційної угоди, в рамках якої здійснюється торгівля.

Таким чином, спрощуються умови торгівлі для експортерів. А для країни це можливість знайти свою нішу у процесі виробництва певного товару та нарощувати потенціал у відповідному секторі. І, як наслідок, стати незамінною ланкою у глобальних та регіональних ланцюжках доданої вартості.

Наприклад, костюм, пошитий в Україні з тканини, виробленої в Туреччині, зможе імпортуватися до ЄС без сплати ввізного мита.

Як зазначалося вище, Угода про асоціацію не дозволяє цього робити.

Пан-Євро-Мед відкриває також нові можливості для української сировини. Наприклад, український листовий метал зможе використовуватися для виробництва побутової техніки у країнах ЄАВТ чи Туреччині, що потім експортуватиметься до ЄС в рамках преференційного торговельного режиму між тими країнами та Євросоюзу.

                                                                              Що далі?

Для застосування діагональної кумуляції в Пан-Євро-Середземноморському регіоні Україні необхідно:

-          приєднатися до Пан-Євро-Мед;

-          укласти окремі угоди про ЗВТ з тими країнами, з якими буде здійснюватися "кумуляційна" торгівля.

Так, для експорту до ЄС одягу, пошитого з турецької тканини без сплати ввізного мита, Україна повинна:

-          бути учасницею Пан-Євро-Мед;

-          мати торгівлю не лише з ЄС у рамках Угоди про асоціацію, а й укласти угоду про вільну торгівлю з Туреччиною.

Варто нагадати, що вже зараз Україна має вільну торгівлю з такими учасниками Пан-Євро-Середземноморського регіону, як ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Македонія, Молдова (в рамках ЗВТ СНД).

Також ініційовані переговори щодо укладення ЗВТ з Туреччиною та Ізраїлем. Крім того, до цієї конвенції приєднується Грузія, з якою в України вже більше десяти років діє двостороння ЗВТ.

Тому Пан-Євро-Мед для України – це насамперед спрощений доступ до глобальних та регіональних ринків торгівлі, а також передумова для виробництва товарів з високою доданою вартістю.

Джерело

Ключові статті експорту України до Євросоюзу - це сировина та продукти первинної переробки, і тому Україна має сконцентрувати зусилля на тому, щоб залучати інвестиції саме в глибоку переробку та просування товарів з більшою доданою вартістю.

Про це сказала торговий представник України Наталія Микольська.

"Нам потрібно зараз сконцентруватися на тому, щоб інвестиції з ЄС йшли саме на підтримку переробки і просування товарів з більшою доданою вартістю", - сказала вона, зазначивши, що в агросфері, як однієї з головних статей експорту, експорт продукції переробки поступово починає превалювати над сировиною.

Микольська також зазначила, що зростання експорту забезпечений в тому числі за рахунок розвитку транскордонного співробітництва. "У нас найбільше зростання (експорту - УНІАН) по нашим країнам-сусідам - Угорщина, Румунія і Польща", - сказала вона.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, обсяг експорту товарів з України в країни ЄС за 9 місяців поточного року становив 9,76 мільярда доларів. Ключовими статтями експорту стали продукція агропідприємств та підприємств харчової промисловості, металургії, машинобудування, легкої і деревообробної промисловості. Найбільше зростання продемонстрували агросектор і металургія. Зокрема, найбільше зріс експорт олії - на 8,5% і кукурудзи - на 7,2%, зростання експорту напівфабрикатів зі сталі становило 6,7%, руди - 6,3%, прокату - 5,5%, феросплавів - 2,8%.

Джерело

Конкурс есе на будь-яку тему пов'язану з Угодою про асоціацію та Зоною вільної торгівлі між Україною та ЄС

Проект "Розуміємо Угоди про асоціацію між ЄС та Україною,
Молдовою і Грузією" оголошує конкурс есе для молодих дослідників (до 30 років) з Грузії, Молдови та України. Тематика есе повинна стосуватися Угоди про асоціацію та Зони вільної торгівлі. При цьому, для написання есе автор повинен використовувати особисті дослідження чи відовідний досвід.

Вашій увазі пропонується інфографіка про використання європейських квот українськими експортерами, а також додаткові торговельні преференції. Корисна інфографіка розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі.

Ефект для України від додаткових торговельних преференцій, проект регламенту яких був представлений у вересні, під час експорту товарів до Європейського Союзу може становити 100-150 млн доларів.

Про це повідомила на конференції з міжнародної торгівлі торговий представник України Наталія Микольська.

"Ефект від очікуваних додаткових преференцій може становити 100-150 млн доларів", - сказала вона.

Микольська також заявила, що це не максимальний ефект, який Україна могла б отримати, відзначивши при цьому важливість самого факту можливості отримання додаткових преференцій.

Вона нагадала, що преференції поширюватимуться, зокрема, на добрива, взуття, вироби з міді, ряд зернових, мед.

Джерело

Проект Європейського Союзу «Вдосконалення системи контролю харчових продуктів в Україні» презентував європейське законодавство у сфері санітарних іфітосанітарних заходів та настанови з питань експорту до ЄС. 

Настанови, призначені для компетентних органів та операторів ринку, стосуються правил ЄС щодо імпорту та транзиту живих тварин і продуктів тваринного походження з третіх країн, а також основних питань, пов’язаних із вимогами до імпорту, новими правилами гігієни та заходами офіційного контролю харчових продуктів.

«Угода про Асоціацію між Україною та ЄС з її Поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі відкриває для українських виробників нові можливості, проте і нові виклики перед ними постають також. Діяльність нашого Проекту направлена на те, щоб допомогти і новоствореному контролюючому органу – Державній службі Україні з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, і виробникам адаптуватися до вимог нового, гармонізованого з європейським харчового законодавства. Так, після 1,5-річної навчальної програми для державних інспекторівДержпродспоживслужби, влітку цього року ми провели серію семінарів для операторів ринку харчових продуктів у всіх областях України, а нещодавно разом із спеціалістами Мінагрополітики започаткували проведення вебінарів. Сьогодні ми презентували європейське законодавство у сфері санітарних тафітосанітарних заходів та настанови, які, сподіваюсь, стануть корисними як і для контролюючого органу, так і для тих операторів ринку, які хочуть експортувати на європейський ринок», - зазначив керівник проекту ЄС Тоні Віл.

Довідково

Проект «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» є частиною фінансованої Європейським Союзом Програми всеохоплюючої інституційної розбудови (Comprehensive Institution Building Programme – CIB) у сфері безпечності харчових продуктів в Україні. Проект розпочав свою діяльність у березні 2014 р. Основною метою діяльності Проекту є сприяння вдосконаленню системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні за принципом «від лану до столу» шляхом приведення законодавства України, інституційної інфраструктури та системи державного контролю у відповідність до регуляторної та адміністративної політики і практик ЄС. 

Джерело

Станом на 25 листопада 2016 року право експорту на ринки Європейського Союзу мають 277 українських підприємств.

Про це повідомляє прес-служба Держсповживслужби.

"Ми бачимо прогрес у просуванні вітчизняного виробника на ринок Європейського Союзу. Так, зараз 277 українських підприємств мають право експортувати свою продукцію на європейський ринок, з них 97 - підприємства, що виробляють харчову продукцію, 180 - підприємства, які виробляють продукти нетваринного походження", - повідомив голова Держспоживслужби Володимир Лапа.

При цьому він уточнив, що із зазначених 97 підприємств-виробників харчових продуктів: 7 - виробники м'яса птиці і продуктів з нього, 19 - риби і рибопродуктів, 2 - яєць і яйцепродуктів, 49 - меду бджолиного, 5 - жаб'ячих лапок і равликів, колагену 1, кишкової сировини - 1.

Крім того, в поточному році 13 українських підприємств були схвалені на експорт в ЄС молока та молочних продуктів.

Джерело

Експорт виробленої в Україні продукції до країн Європейського союзу зріс на 5,2% у період з вересня минулого року до серпня 2016-го.

Про це заявив представник профільного директорату Єврокомісії.

"Хочемо підтвердити, що ми дійсно маємо важливі результати. У період із вересня 2015 року по серпень 2016-го ми зафіксували зростання українського експорту до ЄС на 5,2% порівняно з аналогічним попереднім періодом", - зазначив співрозмовник.

У Єврокомісії наголосили, що це є великим досягненням, враховуючи складну ситуацію в Україні.

Нагадаємо, у жовтні Європейська комісія ухвалила рішення запропонувати збільшення розмірів тарифних квот для української сільськогосподарської продукції.

Джерело

Мета цієї книги – зробити правовий зміст Угоди про асоціацію чітко зрозумілим. Вона охоплює всі значні політичні та економічні розділи Угоди, де пояснює зобов’язання, взяті Україною і проблеми, пов’язані з їх реалізацією.

Як унікальний довідник Угоди про Асоціацію та ПВЗВТ між Україною та ЄС, ця книга призначена для професійних кіл, а саме посадових осіб, парламентаріїв, дипломатів, бізнесменів, керівників, юристів, консультантів, аналітичних центрів, громадських організацій, викладачів вузів, тренерів, студентів і журналістів.

Робота над книгою була проведена двома групами дослідників з провідних незалежних аналітичних центрів, CEPS в Брюсселі та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) в Києві, за підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (Sida). Це одна з трилогії Довідників, з двома іншими обсягами, які досліджують аналогічні Угоди про асоціацію між ЄС та Грузією, ЄС та Молдовою.

Книга українською мовою.

Книга є в наявності також англійською мовою.

Джерело

Представництво Європейського Союзу в Україні оголошує старт серії дискусійних клубів в обласних центрах України. Перші дискусійні клуби відбудуться 17 листопада в Житомирі, 25 листопада у Черкасах та 28 листопада у Чернігові. Всього дискусійні клуби охоплять 30 міст України.

Під час зустрічей учасники зможуть познайомитися з провідними фахівцями в галузі енергоефективності, дізнатися про легкі способи заощадження енергії та тепла і стати частиною захоплюючих обговорень про шляхи підвищення потенціалу України у співпраці з ЄС.