7 лютого о 14.00 у м.Київ відбудеться презентація першого в Україні покрокового бізнес-посібника з експорту одягу та взуття до ЄС.
Бізнес-посібник, що містить корисні та дієві поради для експортерів, розроблено на прохання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Офісу з просування експорту за підтримки Посольства Королівства Нідерландів, Українським центром сприяння інвестицій та торгівлі.
Захід проходитиме в рамках Ukrainian Fashion Week, за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Королівства Нідерландів в Україні Кейса Кломпенхаувера, Заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торгового представника України Наталії Микольської, Керівника Офісу з просування експорту, Засновника та голови оргкомітету Ukrainian Fashion Week та низки українських дизайнерів.
В рамках презентації заплановано короткий практичний семінар для дизайнерів та виробників легкої промисловості, що має на меті надихнути та показати найкоротший шлях до експорту української продукції на європейські ринки, а також дати відповіді на найпоширеніші запитання.
РЕЄСТРАЦІЯ учасників проводиться до 18.00 3 лютого за посиланням:https://docs.google.com/…/1FAIpQLSdzZ2rCqbrEMfPG5…/viewform…
Кількість місць обмежена! Перевага в реєстрації буде надаватись компаніям-виробникам та експортерам з сектору легкої промисловості.
У разі надходження максимально допустимої кількості заявок, реєстрація може бути закрита раніше.
Україна і Європейська Комісія домовилися про відновлення експорту продукції птахівництва українського виробництва в країни Євросоюзу.
Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.
"Питання регіоналізації було одним з найбільш чутливих в комунікації з Європейською Комісією. В результаті обговорень і прийнятих рішень Україна і ЄС вже застосовують принцип регіоналізації при торгівлі птицею і продуктами птахівництва. На сьогодні експорт української птиці в країни Євросоюзу відновлено", - заявив міністр агрополітики Тарас Кутовий.
Відзначається, що відновлення експорту птиці стало результатом взаємного визнання принципу регіоналізації в питаннях грипу птиці між Україною та ЄС.
"Ми налаштовані не тільки на спрощення режиму взаємної торгівлі, а й на повноцінну адаптацію законодавства України до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів з метою взаємного визнання еквівалентності", - повідомив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.
Euroquiz.org.ua - вибір української молоді підготував захопливу вікторину, конкурси, живі події, слушні поради і безліч фактів про ЄС, від яких захоплює подих.
Беріть участь у третій щорічній онлайн-вікторині на знання Європи і отримуйте призи від European Union in Ukraine.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України інформує про рівні ставок увізного мита України, які будуть застосовуватись у 2017 році до імпорту товарів походженням з ЄС в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС
Українська Школа Еліт запрошує керівників та менеджерів українських компаній до безкоштовної участі у бізнес-майстерні, з метою допомогти знайти партнерів в Європі.
За дорученням Німецького Товариство з міжнародного співробітництва GIZ GmbH реалізується спільна програма – бізнес-майстерня «Як знайти партнера в ЄС (на прикладі Німеччини) та що ми можемо запропонувати іноземному партнеру» для підприємств з експортно-імпортним потенціалом і менеджерів Fit for partnership with Germany (готові до співпраці з Німеччиною).
Цільовою групою є керівники середньої і вищої ланки та менеджери зі складу кадрового резерву українських бізнес-структур, що планують зовнішньоекономічну діяльність та готові до співпраці з Німеччиною.
Участь у заході безкоштовна.
Дата проведення бізнес-майстерні 15, 16, 17 лютого 2016 року (уточнюється час).
Експерти GIZ: Олена Олексіївна Ільїнкова та Євген Юрійович Клименко.
Бізнес-майстерня передбачає можливість для кожного із учасників отримати інформацію, знання, навички та міжкультурні управлінські компетенції, що допомагають налагодити співпрацю з німецькими компаніями та дізнатися про формат Программи Федерального министерства экономики и энергетики для управленческих кадров Германия-Украина «Fit for Partnership with Germany», формат стажування в Німеччині, вимоги до кандидатів для стажування, структура програми та інше.
Детальніше про участь
Європейськими країнами за станом на 11 січня 2017 р квоти на імпорт українського меду вичерпані на 100%, на 64% вичерпана квота на цукор, на 78% - на виноградні і яблучні соки.
Про це розповіла заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
«Як і в минулому році, українська аграрна продукція користується великим попитом серед європейських імпортерів. Про це свідчать показники використаних квот станом на 11 січня 2017 р Наприклад, вже повністю використані обсяги тарифних квот для безмитного експорту українського меду. Квота на імпорт м'яса птиці на перший квартал поточного року також повністю вичерпана », - розповіла заступник міністра.
За словами Ольги Трофімцевой, за 2016 року було використано повністю квоти на мед, цукор, овес, ячмінну крупу і борошно, солод, кукурудзу, оброблені томати та інші продуктові групи.
«Нова статистика знову підкреслює важливість нашої роботи в питаннях розширення доступу українських аграрних експортерів до ринків ЄС. Це питання буде залишатися в 2017 р на порядку денному роботи нашої команди », - підкреслила вона.
Стан використання квот виглядає наступним чином:
11 січня на засіданні Уряду схвалено для спрямування до Верховної Ради України проект закону про Ратифікацію Угоди між Урядом України і Європейським Союзом про участь України в програмі ЄС "Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)", до якої Україна офіційно приєдналася у травні 2016-го року.
COSME має загальний бюджет 2,3 млрд дол і спрямована на підтримку малих та середніх підприємств, зокрема, через полегшення їм доступу до грантів для прямого фінансування, доступу до ринків ЄС, створення сприятливого середовища для конкурентоспроможності та формування підприємницької культури.
Реалізація проектів у рамках COSME сприятиме просуванню нових можливостей для українських та європейських підприємців у рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС.
Майже 300 українських агропідприємств, станом на 1 січня 2017 р відстояли право на експортні поставки своєї продукції до Європи.
Про це повідомив міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий.
Підводячи підсумки 2016 р глава Мінагропроду заявив, що право експорту на ринки ЄС мають вже 277 українських підприємств.
«Це є доказом відповідності української сільгосппродукції міжнародним нормам і стандартам. Якщо порівнювати, в 2015 р таких підприємств було 238», - додав Тарас Кутовий.
Раніше повідомлялося, що зовнішньоторговельний оборот продукції АПК України за 10 місяців 2016 року становив $ 15,3 млрд.
Що приніс Україні перший рік дії зони вільної торгівлі з ЄС?
Для того щоб дати адекватну відповідь на це питання, треба зрозуміти, які саме зміни відбулись та, що важливо, коли.
Відомо, що після початку дії поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС минув рік: цей розділ Угоди про асоціацію набув чинності в режимі тимчасового застосування 1 січня 2016 року.
Деякі зміни відбулись раніше, деякі пізніше, і лише кілька – власне з 1 січня.
Ключова зміна, що відбулася із січня 2016 року – початок зниження ввізних мит України на товари з ЄС.
За розрахунками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), у перший рік середнє мито на товари походженням з ЄС зменшилось з 4,5% до 1,7%. Отже, можна було очікувати зростання імпорту з ЄС.
І дійсно, за даними Держстату, протягом перших десяти місяців року імпорт товарів з ЄС збільшився на 7,9%.
Однак говорити, що це зростання відбулось лише внаслідок зменшення ввізного мита, буде перебільшенням. Дуже важливим фактором стало скасування додаткової тимчасової імпортної надбавки, яка діяла протягом 2015 року й становила 5-10% залежно від категорії товару.
Не менш важливими чинниками були валютний курс та валютне регулювання, рівень внутрішнього попиту тощо.
З доступом на ринок ЄС ситуація ще менш тривіальна. Хоча ПВЗВТ запрацювала лише у січні 2016 року, безмитний доступ на ринок ЄС для більшості товарів Україна отримала ще у квітні 2014 року, коли ЄС надав автономні торговельні преференції, які повністю повторювали режим доступу на ринок ЄС протягом першого року дії зони вільної торгівлі.
Тоді було скасовано 95% ввізних мит ЄС на промислові товари та 84% – на сільськогосподарську продукцію. Також тоді ж почали діяти так звані тарифні квоти, які дозволяють ввезти безмитно певний обсяг продукції, після чого треба платити мито.
Коли у 2016 році почала діяти ПВЗВТ, рівень відкритості ринку ЄС відповідав вже його зобов’язанням, а отже, протягом цього року українські експортери не отримали додаткових тарифних преференцій порівняно з тими, які вони отримали два роки тому.
Наступне зниження ввізних мит ЄС відбудеться з початком 2017 року.
Відповідно, позитивні стимули від відкриття ринку мали б спрацювати ще у 2014-2015 роках. Але їхній ефект був майже повністю знівельований дією інших, потужніших факторів, як-то втрата території та активів, глибока банківська криза, а також падіння світових цін на сировину, зокрема на зерно та метали, що негативно вплинули на показники українського експорту.
За попередніми оцінками Держстату, за перші десять місяців 2016 року експорт товарів до ЄС виріс на 2,4% у номінальному вимірі та, вочевидь, значно більше у реальному вимірі, оскільки на багатьох ринках досі спостерігається низхідний ціновий тренд.
Серед товарів, які визначали динаміку експорту до ЄС, в першу чергу треба назвати соняшникову олію, поставки якої збільшились в кілька разів та забезпечили левову частку загального приросту. Також позитивний, хоча й значно менший, вплив мав приріст експорту товарів машинобудування, зокрема автомобільних запчастин, виробництво яких активно розвивається в Західній Україні. Ще одним чинником зростання експорту були поставки деревини та виробів з неї.
Також, за даними січня-жовтня 2016 року, ЄС був єдиним регіоном, український експорт до якого зростав. Відповідно, продовжила збільшуватись важливість ЄС як торговельного партнера України – частка ЄС в українському експорті товарів досягнула 37% порівняно з 34% рік тому.
Найкраще вплив ПВЗВТ з ЄС може оцінити бізнес, зокрема той, що займається зовнішньоторговельною діяльністю. Опитування, проведене в рамках проекту "Діалог зі сприяння торгівлі", який реалізується ІЕД за фінансової підтримки ЄС, показало, що оцінка бізнесу є обережно оптимістичною.
Понад 28% опитаних експортерів та імпортерів (вибірка складала 1000 респондентів з усіх регіонів України) вказали на позитивний вплив Угоди про асоціацію на підприємство, тоді як негативний вплив відзначили лише 6% респондентів. Водночас найбільше виявилось нейтральних оцінок – близько 60% респондентів сказали, що Угода не вплинула на їхнє підприємство.
Найбільш позитивно вплив Угоди оцінили ті підприємства, які здійснюють й експорт, й імпорт, що дозволяє їм брати участь у міжнародних виробничих ланцюгах. Серед таких підприємств частка тих, хто виграв від запровадження Угоди, склала 36%.
На першому етапі реалізації Угоди від неї більше виграв великий бізнес, аніж малий чи середній.
За даними опитування, виграш відзначили 23% малих підприємств, 27% середніх та 43% великих, що є віддзеркаленням кращої інституційної спроможності великого бізнесу використовувати нові можливості.
Повертаючись до питання змін, пов’язаних з ПВЗВТ, не можна не згадати гармонізацію законодавства, яка, власне, й становить "серце" Угоди та на яку покладаються найбільші сподівання у сфері як стимулювання зовнішньої торгівлі, так і покращення внутрішнього бізнес-клімату та інвестиційної привабливості країни.
Із січня 2016 року розпочався відлік часу у графіках зобов’язань у сфері гармонізації законодавства, яке пов’язано з ПВЗВТ (технічне регулювання, безпечність продуктів харчування, митні послуги, торгівля послугами, державні закупівлі, захист прав інтелектуальної власності, політика конкуренції тощо).
При цьому власне зміни у законодавстві розпочались у багатьох випадках раніше, а іноді – значно раніше, ніж власне запрацювала ПВЗВТ.
Розглянемо кілька прикладів. У сфері технічного регулювання протягом 2016 року тривала гармонізація секторального законодавства, а також підготовка до перемовин щодо підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (АСАА).
Водночас значно більші зміни відбулись у 2015 та попередніх роках, коли було прийнято гармонізоване загальне законодавство, активніше відбувалось зближення технічних регламентів, були скасовані понад 14 тисяч застарілих ГОСТ, що – разом з прийняттям стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, – забезпечило зростання частки міжнародних та європейських стандартів серед національних стандартів України до 60%.
Як виміряти прогрес у сфері технічного регулювання? Якщо говорити про сукупний прогрес реформ станом на кінець 2016 року, то зроблено багато. Якщо ж оцінювати дії, які відбулись після 1 січня 2016 року, то оцінка буде значно скромнішою.
Інший цікавий приклад – державні закупівлі. Це безперечно одна з найвдаліших реформ. І вона дуже важлива для реалізації ПВЗВТ, бо кінцевою метою є забезпечення взаємного еквівалентного доступу на ринки державних закупівель України та ЄС. Й Україна зробила вже дуже багато на цьому шляху.
Але як рахувати – коли відбулась реформа? До початку ПВЗВТ, коли був запущений пілотний проект ProZorro та прийнятий новий закон про державні закупівлі? Чи вже у 2016 році, коли закон набув чинності?
У сфері безпечності продуктів харчування найважливішими кроками 2016 року стали початок діяльності регулятора Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та прийняття всеохоплюючої стратегії гармонізації відповідного законодавства.
Однак для бізнесу важливішим, мабуть, стало отримання у 2016 році доступу для молока та молочних продуктів на ринок ЄС.
Це було результатом не ПВЗВТ, а кропіткої майже десятилітньої спільної роботи держави та бізнесу задля забезпечення дотримання вимог ЄС щодо безпечності продукції. Водночас основна робота, пов’язана власне з зоною вільної торгівлі з ЄС, зараз тільки розпочинається.
Така сама ситуація й у інших сферах. Кілька років тому прийнято новий Митний кодекс, який наблизив українське законодавство у цій сфері до європейського. Але багато новацій досі потребують втілення. Зокрема, так і не запрацював інститут уповноважених економічних операторів, передбачений Кодексом. Наразі підготований відповідний законопроект, який покликаний вирішити проблемні питання й дозволити створити цей інститут, але він досі чекає на рішення Верховної ради.
Таким чином, на сьогодні можна говорити про обережно позитивну оцінку наслідків створення ПВЗВТ, про що свідчать й дані офіційної статистики, й дані опитування підприємців, й аналіз гармонізації законодавства.
Втім, можна очікувати, що у наступні роки переваги ПВЗВТ почнуть активніше використовувати малий та середній бізнес. Це має суттєво збільшити позитивні результати від лібералізації торгівлі з ЄС.
Несподіванкою в грудні стала перша торгова операція з експорту української цукрової кукурудзи в ЄС, зазначилися експертів.
Україна у жовтні-грудні поточного року розширила номенклатуру експорту на ринок Європейського Союзу, здійснивши перші поставки одного із сортів кукурудзи, етанолу, грибів і висівок, повідомила прес-служба Української аграрної конфедерації (УАК).
«Упродовж останніх двох місяців почався експорт з кількох товарних груп, за якими раніше не було торговельних зв'язків між Україною та ЄС. Несподіванкою в грудні стала перша торгова операція з експорту української цукрової кукурудзи до ЄС - за даними Єврокомісії 5 грудня 2016 року ця квота була "розпечатана" поставкою у розмірі 11,8 тонн», - повідомила прес-служба, додавши, що загальний обсяг квоти на поставку цього сорту становить 1,5 тис. тонн.
Згідно з повідомленням, у грудні українські експортери відвантажили до ЄС 7,1 тис. тонн висівок (при квоті 17 тис. тонн) і 5,6 тис. тонн товарів з групи «інші цукрові продукти» (при квоті 10 тис. тонн). Проте в повідомленні не конкретизовано, які саме продукти включає в себе ця товарна категорія.
Квоти на інші дві категорії товарів українці почали використовувати ще восени. Зокрема, була відкрита квота на експорт грибів (500 тонн) і етанолу (27 тис. тонн). Так, наприкінці жовтня вітчизняні експортери вперше поставили на європейський ринок 341 кг грибів, вичерпавши квоту на 0,07%, і за місяць - 1,9 тонн етанолу (6,9%).
«Позитивним фактором є не тільки пожвавлення вітчизняного експорту в ЄС, але й поява в його структурі товарів з доданою вартістю, зокрема, цукрової кукурудзи, висівок і цукрових продуктів», - прокоментувала прес-служба розширення вітчизняними виробниками номенклатури експорту до ЄС.
Європейська комісія прийняла пропозицію українських виробників і висловила готовність збільшити квоти на експорт деяких видів української продукції на європейський ринок. Коментуючи рішення ЄК, єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем сказала, що йдеться про зернові, оброблені томати, мед, а також добрива, взуття, електронне обладнання і деякі види металопродукції.
Раніше вона повідомила, що квоти будуть збільшені терміном на три роки, однак це рішення в комплексі має затвердити Європарламент, а також держави – члени ЄС. За оприлюдненою пізніше інформацією Єврокомісії, Україні запропонували збільшити експорт пшениці на 100 тис. тонн, кукурудзи – на 650 тис. тонн, ячменю – на 350 тис. тонн на рік. Збільшуються також квоти на експорт виноградного соку – до 500 тонн, вівса – до 4 тис. тонн, оброблених томатів – до 5 тис. тонн, продуктів переробки агропродукції – до 7,8 тис. тонн, меду – до 3 тис. тонн.
Наприкінці вересня віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила, що економічний ефект від можливого збільшення квот на експорт української агропродукції на ринок ЄС становитиме близько 200 млн дол. Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС набула чинності з 1 січня поточного року. Експорт українських товарів до Євросоюзу в січні-липні 2016 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 6,7% - до 6,5 млрд дол. і становив 38,8% у загальному обсязі експорту.