1 березня, українська делегація на чолі з Першим віце-прем’єр міністром - Міністром економічного розвитку і торгівлі України Степаном Кубівим та заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговим представником Наталією Микольською прибула до Брюсселя, щоб розпочати Діалог високого рівня Україна-ЄС щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості.
Потенційними напрямками співробітництва України та ЄС є поглиблене цільове регуляторне наближення з фокусом на участь у європейських ланцюгах створення доданої вартості, промисловий аутсорсинг, активніше залучення України до програм “Horizon 2020” та COSME, обмін новітніми технологіями.
1 та 2 березня в рамках промислового діалогу Україна-ЄС відбулися засідання 6 робочих груп:
з питань усунення технічних бар’єрів у торгівлі;
з питань малого та середнього підприємництва;
з питань співробітництва у космічній галузі;
з питань публічних закупівель;
з питань промисловості (автомобілебудування).
“Інтеграція України у європейський простір означає зближення у багатьох сферах і галузях. Сьогодні на порядку денному – промисловість. Спільний виробничий простір Україна – ЄС – це можливість створити взаємовигідні виробничі зв’язки, які виведуть взаємини Україна- ЄС новий продуктивний рівень. Україні важливо стати частиною великої промислової родини ЄС, щоб продовжити трансформацію економіки України із сировинно-орієнтованої на високотехнологічну інноваційну індустріальну модель”, - прокоментував Степан Кубів відкриття Першого інавгураційного засідання промислового діалогу.
“Створення спільного виробничого простору дозволить українським компаніям стати частиною європейських та, навіть пан-європейських виробничих ланцюгів доданої вартості. Це надзвичайно важливий процес як для України, так і для ЄС, і сьогодні ми зробили важливий крок у цьому напрямку. Уже зараз ЄС є головним торговельним партнером України, із яким спостерігається зростання торгівлі. Для нас важливе зростання в секторах з високою доданою вартістю - а це наша промисловість. Тому напрацювання робочих груп сприятимуть власне інтеграції українських компаній в ці ланцюги через застосування європейських стандартів у промисловому виробництві України та отримання відповідної сертифікації; взаємовигідному доступу сторін на ринки публічних закупівель; розвитку співробітництва українських та європейських МСП, а також розширенню співробітництва в космічній галузі”, - зазначила Наталія Микольська.
Українська легка промисловість експортує до ЄС понад 84% своєї продукції, машинобудівна - майже 50%, виробники інших промислових товарів - близько 48%.
Інфографіки щодо торгівлі між Україною та ЄС: http://bit.ly/2fSaAZq
Урядовий офіс із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України презентував Звіт про виконання у 2016 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Він дає змогу комплексно проаналізувати ситуацію з виконанням Україною своїх зобов’язань, визначити проблемні місця процесу та сформувати чіткі пріоритети на цей і наступні роки. Важливо, що завдання та цілі, які містяться у звіті, увійдуть до середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.
За словами новопризначеної керівниці Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, багато євроінтеграційних процесів просуваються не так швидко, як очікувалося. Водночас, у 2016 році Україна все ж досягла прогресу в кількох напрямах. Зараз надважливо посилювати спроможність і зусилля в щоденній роботі з імплементації Угоди і мати оперативну картину процесу, який змінює всі сфери життя в країні.
“Публічний, детальний і цілісний механізм моніторингу виконання Угоди дозволить бачити прогрес у кожному напрямі виконання Угоди, а отже й ефективність у цьому процесі окремих органів влади не лише раз на рік, а он-лайн щодня”, – сказала Ольга Стефанішина.
Нині ж деякі цифри, які додають оптимізму, такі:
• 366 нових об`єднаних територіальних громад.
• 12 сервісних центрів МВС нового зразка, в яких створено умови для надання послуг за принципом «єдиного вікна» у форматі відкритого офісу. Забезпечено спільну та ефективну роботу системи новоутворених антикорупційних органів.
• 434 бюро правової допомоги, 7 444 мобільних пункти консультування та 1 371 дистанційний пункт доступу до безоплатної правової допомоги.
• 9 мільярдів гривень коштів платників податків вдалося зекономити завдяки роботі системи електронних закупівель ProZorro.
• Єврокомісія погодила фінансування 61 проекту на суму €11 536 412 у рамках програми «Горизонт-2020».
• Понад 50000 безоплатних сертифікатів за формою EUR.1 на товари українського походження, що експортуються до країн ЄС. Впроваджено інститут «уповноваженого експортера». Статус уповноваженого експортера отримали 113 підприємств.
• На 3,7% зріс експорт товарі до ЄС. Таким чином ЄС став нашим головним торговельним партнером – його частка в загальному експорті України склала 37,1%.
• Із 27-ми актів європейського секторального законодавства, визначеного Додатком ІІІ до Угоди про асоціацію, ухвалено 24 технічних регламенти, з яких 22 є обов`язковими до застосування. Ідеться про надважливу сферу технічного регулювання, що відкриває шлях до суттєвого зменшення торговельних бар`єрів для експорту вітчизняних промислових товарів до ЄС.
• 1320 національних стандартів гармонізовано з міжнародними та європейськими.
Ці та інші заходи створили передумови для укладення Угоди між Україною та ЄС щодо оцінки відповідності та прийнятності промислової продукції (АСАА). Для трьох перших секторів промисловості уже започатковано і триває процес перевірки стану наближення українського законодавства до європейського.
Україна повністю вичерпала річну квоту на 2017 рік на безмитний експорт цукру до країн Європейського Союзу, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
«Тарифну квоту на 2017 рік на експорт вітчизняного цукру до країн ЄС (20,07 тис. тонн) використано повністю», - йдеться в повідомленні.
За даними прес-служби, за підсумками 2016 року основними споживачами вітчизняного бурякового цукру були країни Азії, Африки та СНД. Також українські підприємства освоїли нові ринки збуту, такі як Шрі-Ланка, М'янма, Бенін, Македонія, Джибуті, Китай та Південна Африка.
Раніше прес-служба зазначала, що цього маркетингового року за сезон цукроваріння (вересень-грудень 2016 року) українські підприємства експортували 344,5 тис. тонн цукру, що в 33 рази більше порівняно з аналогічним періодом роком раніше (у вересні-грудні 2015 року експорт становив 10,4 тис. тонн).
Прес-служба додала, що за обсягами виробництва цукру Україна посідає 19 місце в світі серед понад 120 країн. При цьому близько 60% виробляється з цукрової тростини, а решта - з цукрових буряків.
Як повідомляв УНІАН, згідно з прогнозами асоціації цукровиробників «Укрцукор», українські підприємства в 2016-2017 маркетинговому році (вересень 2016 – серпень 2017) експортують рекордний за весь час незалежності України обсяг цукру – понад 500 тис. тонн, що в 4,4 раза більше, ніж роком раніше. В 2015-2016 МР аграрії експортували 113 тис. тонн цукру.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, Україна в 2016 році експортувала рекордний обсяг цукру – 465,9 тис. тонн.
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС набула чинності з 1 січня цього року. Експорт українських товарів до Євросоюзу в січні-липні 2016 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 6,7% - до 6,5 млрд дол. і становив 38,8% у загальному обсязі експорту. За даними представництва ЄС, український експорт до Європейського Союзу в 2016 році зріс на 3,7%, що демонструє ефективність зони вільної торгівлі.
Джерело
Що дає Україні зона вільної торгівлі з ЄС – ключовий елемент Угоди про асоціацію? Чи вдало користуються нею вітчизняні бізнесмени? Щодо цього є багато різної інформації та оцінок. У тому числі чимало некоректних. А як щодо вас?
"Європейська правда" пропонує перевірити свої знання та уявлення за допомогою невеличкого тесту.
Українські експортери за три місяці 2018 р. повністю використали безмитні квоти на 8 видів агропродукції.
Квоти були використані на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м'ясо птиці, а також піврічну - на вершкове масло.
Відзначається, що за більшістю інших продуктів середній відсоток використання квот є дуже низьким.
У 2018 планово виростуть квоти на окремі товарні позиції. Зокрема, на: цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінну крупу, пшеницю, кукурудзу, баранину і інші.
Проект Групи Світового банку «Реформування інвестиційного клімату в Україні» розпочинає програму підготовки українських виробників яловичини до відкриття європейського ринку.
Програма буде реалізуватися за підтримки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) та за участі Ради з питань експорту продовольства (UFEB) й асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Старт програми запланований на квітень 2017 року. Вона передбачає участь від 10 до 14 компаній, безпосередньо на виробничих майданчиках яких експерти Проекту Групи Світового банку «Реформування інвестиційного клімату в Україні» проведуть тренінги з підготовки цих підприємств відповідно до вимог Євросоюзу. Програму планується реалізувати протягом року.
2 березня, під час конференції «Підсумки імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за 2016 рік та плани на 2017 рік» Урядовий Офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України презентує Звіт виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2016 році та поінформує про подальші плани імплементації Угоди.
У заході візьмуть участь Віце-прем`єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, заступник Голови Представництва ЄС в Україні Томас Фреллесен, профільні заступники міністрів, народні депутати України, експерти проектів ЄС, а також представники громадянського суспільства.
Початок о 9:30
Місце проведення: готель «Київ», Тріумфальна зала (м. Київ, вул. Грушевського
Детальніше тут
У 2016 році, після двох років падіння торгівлі через зовнішню агресію, глобального зниження цін на сировину та потужної економічної кризи, експорт з України до ЄС знову почав зростати – до 3,7%(загалом до 13,5 млрд. дол.). Ці процеси слід розглядати на фоні чинного скорочення експорту з України до решти країн світу (за винятком ЄС) – на 8,9%. Експорт до Росії й надалі знижувався доволі різко – на 25,6% – переважно через заходи, що їх ввела Росія проти України з метою обмеження торгівлі.
Як результат, ЄС наразі є найбільшим партнером України з експорту: його частка склала 37,1% загального експорту України у 2016 році (експорт з України до Росії, натомість, становить лише 9,9% від загальних обсягів). Зважаючи також на показники імпорту, загальний рівень торгівлі між Україною та Євросоюзом зріс на 8,1%.
Такі зміни у торговельній структурі доводять, що ГВЗВТ чинить позитивний вплив. Активізація торгівлі призводить до збільшення робочих місць та економічного зростання. Лише за один рік дії зони вільної торгівлі багато імпортних тарифів для українських товарів було знижено (а у багатьох випадках навіть доведено до нуля); водночас експорт сільськогосподарських товарів з України користується безтарифними квотами, що означає можливість здійснення безмитного експорту низки сільськогосподарських продуктів до певної межі. Після перевершення цієї межі потрібно сплачувати імпортні мита для визначених сільськогосподарських продуктів. Водночас ЄС не застосовує жодних кількісних обмежень на експорт з України.
З іншого боку, збільшення торгівлі наразі залишається помірним. Більш істотна активізація у торгівлі між Євросоюзом і Україною відбуватиметься – поступово – пізніше. ПВЗВТ буде повністю впроваджено протягом семи років – саме такий період передбачено Угодою. Особливо, український експорт отримає користь від уніфікації регламентів і стандартів України з європейськими. Така глибока інтеграція законодавства у сфері безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів, а також гармонізація стандартів для промислових, сільськогосподарських і споживчих товарів відкриє ринок ЄС набагато більше, аніж зниження тарифів.
8 лютого в офіційному віснику Європейського Союзу було опубліковано повідомлення про скасування з 10 лютого 2017 року антидемпінгового мита щодо імпорту сталевих канатів з України після майже 19 років дії обмежувальних заходів завдяки спільним зусиллям ПАТ «ВО «Стальканат-Сілур» та Уряду України.
Запровадження антидемпінгового мита у 1999 році у розмірі 51,8% призвело до повного закриття європейського ринку для українського виробника ПАТ «ВО «Стальканат-Сілур».
У січні 2016 року в результаті спільних зусиль виробника та Уряду України в рамках процедури перегляду антидемпінгових заходів ставку антидемпінгового мита було знижено із заборонного рівня 51,8% до 10,5%, що дало можливість українським експортерам почати роботу щодо повернення до європейських споживачів.
Рішення Європейської Комісії про скасування антидемпінгових заходів щодо канатів і тросів українського походження є дуже важливим позитивним сигналом для українського виробника щодо подальшого розвитку та можливості розширення ринків збуту своєї продукції.
“Зменшення ввізного мита для такого роду продукції є перемогою не тільки Уряду, а й українського бізнесу даного сектору. Сталеві троси та канати використовуються в багатьох галузях промисловості: нафтогазовидобувній, гірничорудній, вугільній, у машинобудуванні, тому скасування антидемпінгового мита означає, що українські виробники знову вийдуть на європейський металургійний ринок та зможуть успішно конкурувати з локальними виробниками, як це і було 19 років тому”, - зазначає Наталія Микольська, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник України.
Скасовані обмеження щодо канатів та тросів були одними з двох останніх антидемпінгових заходів, що діяли стосовно української продукції в ЄС. І наразі увага та зусилля української сторони спрямовані на перегляд та скасування антидемпінгових обмежень щодо імпорту української трубної продукції, адже ці обмеження не відповідають сучасному стану розвитку економіки України та тенденціям у сфері міжнародної торгівлі.
7 лютого відбулася презентація бізнес-посібника з експорту одягу та взуття до ЄС. В заході взяли участь заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник Наталія Микольська, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерландів в Україні Кейс Кломпенхаувер, керівник Офісу з просування експорту Мар’яна Каганяк, засновник та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська та виконавчий директор Українського центру сприяння інвестицій та торгівлі Олена Кудляк.
З 1 січня 2016 року почала діяти Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС. Українські виробники отримали доступ до ринків 28 країн, а це понад 500 млн споживачів. Однак українські товари користуються преференційним доступом в рамках не тільки ЗВТ, але й Генералізованої системи преференцій. Посібник розповідає, у яких випадках вигідніше використовувати кожну з цих систем, як пройти європейську сертифікацію і знайти оптимальну бізнес-модель.
Український центр сприяння інвестицій та торгівлі (ITFC) розробив посібник на замовлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі та сприяння і Офісу з просування експорту. Проект підтримало Посольство Королівства Нідерландів в Україні. В рамках презентації посібника відбувся також короткий практичний семінар для дизайнерів та виробників легкої промисловості.
Посібник можна знайти за посиланням: http://bit.ly/2kmlXLb.