Отже, це сталося: ми презентували проект "Експортна стратегія України – Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі на 2017-2021 роки".
18 місяців спільної роботи великої кількості українських і міжнародних експертів, асоціацій, державних органів, складні та тривалі дискусії... Як результат – ми спільно формуємо бачення і місце України в міжнародній торгівлі на 2017-2021 роки.
І тепер від нас залежить, якими вони будуть – п'ятьма роками можливостей експортувати українське або роками втрачених можливостей.
Але для цього нам потрібна допомога бізнесу.
Яким бути українському експорту?
Наразі у нас є чітке бачення подальшого розвитку: наукомісткий та інноваційний експорт для сталого розвитку та успіху на світових ринках.
Експорт – це синергія складної взаємодії багатьох галузей. На практиці він не функціонує сам по собі, адже залежить від різних сфер, кожна з яких має окремі алгоритми та завдання: транспортної інфраструктури, регулювання (митного, податкового, валютного, технічного), освіти, трудових ресурсів, інновацій, інвестицій, кредитування, інформування.
Зараз кожна сфера розвивається за власною логікою, живе своїм життям.
Проте інколи вони навіть не перетинаються, а існують у паралельних вимірах. Ми розробляємо інновації – але не для бізнесу; маємо кваліфікованих і талановитих спеціалістів – але не готових до сучасних викликів; робимо косметичний ремонт інфраструктури та митниці – замість їх тотальної перебудови; гасимо пожежі надмірними ресурсами – замість того, щоб підійти до реформ системно та комплексно.
Ми повинні знайти сильні місця перетину та взаємодії між освітою та потребами бізнесу, інноваціями та виробництвом, інфраструктурою та торговими потоками, роботою митниці та логістикою, щоб запустити цю складну матрицю.
Стратегія визначає чіткі цілі та пріоритетні напрямки для підвищення конкурентноздатності українського експорту:
- Створення сприятливих умов, що стимулюють торгівлю та інновації для диверсифікації експорту.
- Розвиток послуг з підтримки бізнесу та торгівлі, здатних підвищити конкурентоспроможність підприємств, зокрема МСП.
- Зміцнення навичок і компетенцій підприємств, зокрема МСП, необхідних для участі в міжнародній торгівлі.
Для досягнення цілей потрібно працювати за принципом "Трьох "О" – оптимістично, оптимізовано, оперативно.
Варто пам'ятати, що світовий експортний потяг рухається швидко, а ми сильно відстаємо. Тому ми пропонуємо чіткий план дій на п’ять років, який визначає 56 актуальних завдань.
Наші основні завдання: освіта, що відповідає потребам бізнесу; розвинена інфраструктура (від вагонів, поромів та контейнерних сполучень до Шовкового шляху); діюче "єдине вікно" на митниці; адекватне валютне регулювання; доступна інформація про зовнішні ринки; угоди про вільну торгівлю, які працюють на український бізнес.
Що експортувати та куди?
Ми проаналізували сучасний стан нашого експорту і, головним чином, підходячи до реалізації стратегії оптимістично, оптимізовано та оперативно, ми визначили перспективні сектори та ринки.
Сектори було обрано на основі кластерного підходу з метою визначення майбутньої траєкторії розвитку. При цьому ми враховували наявні на сьогодні ресурси і конкурентні переваги та зростаючий попит на закордонних ринках. Отже, серед обраних секторів:
Наступне питання – які зовнішні ринки є для нас пріоритетними?
Потрібна стратегічна робота на кожному зовнішньому ринку, щоб збільшити український експорт.
На основі гравітаційної моделі ми визначили перелік країн, з якими Україна нині "недоторговує" (undertraded markets).
Ми пішли далі та врахували інші чинники та особливості зовнішніх ринків і вийшли до "довгого переліку" перспективних ринків. Це ринок ЄС та 20 інших ринків, головними критеріями для відбору яких були їхні розміри, прогнозоване зростання, відкритість до імпорту, умови доступу, наявність укладених угод про вільну торгівлю, потенціал споживання харчових продуктів (як чинник базового потенціалу споживання), сусідство (як логістичний критерій та критерій культурної та історичної близькості), взаємна відповідність структури експорту-імпорту, динаміка зростання нашого експорту товарів та послуг за останні роки тощо.
Що далі?
Проте для нас дуже важливо отримати "зворотній зв’язок" від експертного середовища, щоб звузити цей перелік до тих ринків у фокусі, які здатні показати досить швидкі результати зростання експорту за умови відповідної роботи з ними.
Для цього зараз відбувається відкрите опитування, де кожен практикуючий експортер або той, хто планує почати експортувати, може висловити свою думку.
І це ще не все. Для ефективного впровадження стратегії нам потрібно: реалізовувати кожного дня план дій, розробити секторальні, крос-секторальні та регіональні стратегії; створити для визначених ринків у фокусі детальні плани просування українських товарів і реалізовувати їх; і головне – працювати та взаємодіяти.
Насамперед нам потрібно пропрацювати План дій, щоб він дійсно став нашим. Тому закликаю всіх до 28 квітня 2017 опрацювати та надати чіткі пропозиції до тексту Дорожньої карти розвитку торгівлі та проекту розпорядження Кабінету міністрів України "Про схвалення Експортної стратегії України: Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 років".
Наш єдиний шлях, щоб бути успішними – вийти із зони комфорту, здолати стереотипи і, не шукаючи коротких шляхів, працювати і йти вперед. Ми повинні бути креативними, далекоглядними та мотивувати одне одного.
#ЕКСПОРТУЙ українське
11 квітня віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цицнадзе та заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова взяли участь у форумі «Угода про Асоціацію з ЄС: нові можливості для малого та середнього бізнесу», що проходив у м.Чернігів.
Основною темою форуму став розвиток малого і середнього бізнесу в умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також ЗВТ. Посадавці розповіли підприємцям Чернігівщини про інформаційну та освітню підтримку, а також певну фінансову допомогу.
Зокрема, Україна приєдналася до програми ЄС з конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу, що надає доступ до європейської мережі, в якій два з половиною мільйони компаній з 65 країн. Тож можна знайти партнерів та представити свої пропозиції співпраці. Є можливість представникам малого бізнесу скористатися численними освітніми програмами ЄС.
Зважаючи на те, що Чернігівщина – аграрний регіон, особливу увагу в розмові приділили можливостям сільськогосподарських підприємств конкурувати на європейському ринку.
Зі свого боку голова ОДА Валерій Куліч зупинився на окремих проблемах бізнесу на Чернігівщині, пов’язаних з просуванням власної продукції підприємств на європейський ринок. Вони, в першу чергу, пов’язані з географічним розташуванням області (зокрема, логістикою, прив’язаною до Києва), неузгодженою зміною маршрутів поставок товарів Укрзалізницею, що збільшує вартість продукції чернігівських підприємств, неврегульованістю земельних питань тощо. Озвучив Валерій Куліч і пропозицію чернігівських підприємців стосовно забезпечення технічних можливостей контейнерних перевезень, які майже вдвічі дешевші за вагонні.
При цьому очільник області зазначив, що малий і середній бізнес поступово переорієнтовуються на європейський ринок.
Під час другої панелі економічного форуму розповідали про умови, тенденції та особливості роботи з новими іноземними партнерами представникам малого та середнього бізнесу Чернігівщини.
Детально про ліцензування продуктів харчування розповів голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа. Під час обговорення детальніше зупинилися на питанні імплементації митного законодавства ЄС.
Допомагають інтегруватися місцевим підприємцям і в Торгово-промисловій палаті. Про основні аспекти співпраці з бізнесом розповіла віце-президент Чернігівської ТПП Лариса Циган. Досвідом роботи поділився директор Центру експорту EXPORT-UA Донецької ТПП Євген Чевічалов.
Також про основні досягнення та перепони на шляху до європейського ринку висловився керівник ТОВ «Сяйво» Микола Шкурко.
![page.[4]](../../../../media/upload/picsevents/page.[4].jpg)
Україна повністю вичерпала річну квоту на 2017 рік на безмитний експорт оброблених томатів до країн Європейського Союзу, повідомила прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Згідно з повідомленням, основними споживачами цієї продукції є Польща (55,8% у загальній структурі експорту українських оброблених томатів), Австрія (10,5%) і Німеччина (6,9%).
Прес-служба зазначила, що станом на сьогодні Україна вже повністю вичерпала квоти на безмитний експорт за шістьма групами товарів: мед, цукор, крупи та борошно, виноградний та яблучний соки, кукурудза і оброблені томати. Також майже повністю використана квота на експорт пшениці (на 86%) і закрита основна квота на другий квартал із експорту курятини. Наголошується, що подібна тенденція спостерігалася і минулого року.
В УКАБ нагадали, що цього року Єврокомісія планувала збільшити обсяги квот на безмитний експорт за вісьмома групами товарів: мед, крупи та борошно, оброблені томати, виноградний сік, а також овес, пшениця, кукурудза і ячмінь.
Як повідомляв УНІАН, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства, обсяг квоти на експорт на ринок ЄС українських оброблених томатів становить 10 тис. тонн, меду – 5,2 тис. тонн, цукру – 20 тис. тонн, круп та борошна – 6,6 тис. тонн, виноградного та яблучного соків – 12 тис. тонн, кукурудзи – 400 тис. тонн, вівса – 4 тис. тонн, м'яса птиці – 16,8 тис. тонн.
Зона вільної торгівлі між Україною і ЄС набула чинності з 1 січня цього року.
За даними представництва ЄС, український експорт до Європейського Союзу в 2016 році зріс на 3,7%, що демонструє ефективність зони вільної торгівлі.
Верховна рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою.
Нагадую, що Угода є частиною політики уряду з розширення торговельних можливостей для українських експортерів. І курс України на ЄС відіграє тут першочергову роль.
Фактично йдеться про трикутник можливостей та взаємодії у виробництві Україна–Канада–ЄС, де лейтмотивом є українсько-європейська співпраця в аграрній, промисловій та інших сферах, з акцентом на інновації та високі технології.
Але чи можна назвати цей трикутник можливостей рівностороннім?
Що Україна може запропонувати технологічно розвиненим Європі та Канаді, аби стати повноправним учасником нового рівня економічно-торговельних взаємин?
Після руйнування виробничих зв’язків з Росією українські промислові підприємства почали спрямовувати свої зусилля на створення виробничих ланцюгів з ЄС та іншими країнами світу.
Так, за даними The World Integrated Trade Solution (WITS), у 2015 році Україна імпортувала з РФ проміжних товарів (вихідних для промисловості) на суму $1,9 млрд, експортувала – на $2,1млрд. Для порівняння – до Канади за 2015 рік імпорт з України тих самих проміжних товарів склав $9,4 млн, а експорт – $17,6 млн.
Очевидно, що українські підприємства не можуть миттєво подолати залежність від проміжних промислових товарів, тому розширення альтернативних коопераційних зв’язків, пошук виробничих і торговельних партнерів у ЄС і Канаді є вельми актуальним та своєчасним.
Тут нагадаю про започаткований нещодавно Промисловий діалог Україна-ЄС, який лише кілька тижнів тому стартував у Брюсселі. В рамках цього діалогу ЄС та Україна розпочали горизонтальну взаємодію між окремими підприємствами, громадськими організаціями та галузевими асоціаціями, зокрема аграрними. Себто – фактичними учасниками виробничих відносин, на рівні яких відбувається організація спільних бізнес-процесів.
Але до чого тут Канада?
По-перше, вихід на великий ринок збуту в Канаді створює вигідні та широкі можливості для експорту спільної українсько-європейської продукції на північноамериканському континенті. Йдеться про авіабудування, ІТ-продукцію, легку промисловість, продукцію АПК, включно з екопродукцією.
Мало хто знає, що об’єднані в АПК спільні зусилля України та Канади можуть зробити нас найбільшим світовим оптовим трейдером у сфері вирощування та переробки зернових. До речі,
з моменту підписання угоди про вільну торгівлю з Канадою три українські компанії (з них - дві аграрні) отримали понад $300 млн прямих інвестицій з Канади.
Разом з тим Україна має чіткий намір змінити сировинну орієнтованість економіки на технологічно розвинену модель виробництва продукції з високою доданою вартістю. Причому таке виробництво має включати велику частку малого та середнього бізнесу, який часто створює виробничі зв'язки з великими компаніями та забезпечує зайнятість значної кількості працівників.
Наприклад, восени 2016 року на Львівщині німецька компанія "Бадер" відкрила новий завод з пошиття автомобільної шкіри преміум-сегменту, де працюватимуть близько 3 тис. працівників. І це далеко не єдиний приклад успішної синергії України та ЄС.
Саме тому взаємодія України з Канадою важлива саме у трикутнику з ЄС. Бо саме цей трикутник створює нові можливості для спільної діяльності у промисловості та виробництві, де Україна пропонує дуже вигідні умови оплати праці та зручне розташування виробничих потужностей спільних підприємств.
Для України це означатиме нові сучасні виробництва, які включатимуть, крім АПК, також розвиток автомобілебудування, виробництво авіапродукції, фармацевтичні компанії, продукцію легкої промисловості та інноваційні технологічні рішення.
При цьому прямі іноземні інвестиції у промисловість принесуть в Україну капітальне обладнання, новітні технології, а також управлінські та маркетингові рішення та досвід. Це означає більший мультиплікативний ефект від інвестицій, адже інвестори фактично "вмонтовують" новостворені виробничі потужності у вже існуючі ланцюжки виробництва.
Тому визначальною конкурентною перевагою України у відносинах з високотехнологічною промисловістю країн ЄС та Канади є наші працівники.
Вони мають надзвичайно високий, навіть за європейськими мірками, рівень освіти та кваліфікації, спеціалізацію в галузі природничих наук, технологій, інженерії, математики та здатні створювати нові знання, продукувати, адаптувати та використовувати передові технології.
Ці якості, помножені на працелюбність, на додачу до конкурентної вартості праці створюють неймовірні можливості для виробництва конкурентної продукції і створюють привабливі можливості для будь-якого спільного українсько-європейського підприємства чи інвестпроекту, який розмістить свої виробничі потужності в Україні.
В умовах зростання світової конкуренції ЄС буде вигідно розміщувати свої промислові потужності в Україні, де є простір та умови для створення нових підприємств та трудові ресурси для кваліфікованого налагодження складних технологічних процесів.
Такий сценарій, до речі, утримає кваліфікованих українських працівників від переїзду до Європи, адже, на відміну від сфери послуг, промислове виробництво потребує участі працівника у виробничому процесі.
Це надзвичайно важливо для розвитку регіонів, адже кваліфіковані інженери та фахівці високотехнологічних виробництв матимуть більше можливостей для працевлаштування в Україні, і саме в тих регіонах, де є достатні площі для розміщення нових виробничих потужностей для підприємств.
Попит на органічну продукцію постійно зростає, особливо це стосуться ринку Європи. Але продукція, щоб називатися органічною, має відповідати ряду стандартів та вимог.
Систематизувати свої знання та отримати більше інформації допоможе "Практичний довідник органічного експортера до ЄС" - чудовий посібник для тих, хто цікавиться темою "органіки".
Даний довідник розроблений з метою поліпшення співпраці між експортерами та імпортерами на міжнародному органічному ринку.
21 березня 2017 року в Чернігівській ТПП відбувся семінар "Вихід на ринкии Європейського Союзу: перспективи, ризики та можливості". Участь у заході взяли й представники Департаменту економічного розвитку чернігівської ОДА.
Учасники мали змогу більше дізнатися про особливості роботи в Польщі та про те, які фактори слід врахувати перед виходом на новий ринок.
Захід відбувся в рамках підготовки до ділового візиту в Познань (Польща), який відбудеться 25-29 квітня та сфокусувався на головних питаннях виходу українських товарів на польський ринок. Відкриття фірми, податкова система, наймання працівників, і головне — скільки це коштуватиме українським підприємствам — ось основні питання, що розглядалися в перший частині.
В рамках заходу учасники також обговорили можливості, які пропонують українським підприємцям грантові програми, зокрема “Горизонт-2020”, яким потребам відповідають, які переваги можуть запропонувати та як підвищити конкурентоспроможність українських підприємств на європейських ринках.
Україна вже відчула перші результати дії режиму вільної торгівлі з Євросоюзом. За підсумками 2016 року експорт товарів до ЄС збільшився на 3,7% у вимірі рік до року й склав $13,5 млрд.
На перший погляд, не найкращий показник. Адже він все одно нижчий, ніж докризовий обсяг українського експорту до ЄС. Номінальний експорт до Євросоюзу у 2016 році становив лише 80,5% вартості 2013 року.
Втім, варто пам'ятати, що це значно краще, ніж показники експорту в цілому. На тлі падіння загального експорту на 4,6% частка Євросоюзу продовжила зростати й сягнула 37%, що робить ринок ЄС основним споживачем українських товарів.
Що ж саме Україна везе до Євросоюзу? І чи змінилася структура торгівлі за останні три роки під впливом таких різноспрямованих чинників, як покращення доступу на ринок ЄС, низькі ціни на сировину на світових ринках та економічна криза 2014-2015 років?
Як не дивно, незважаючи на низку економічних шоків, порівняно з 2013 роком "товарний кошик" експорту до ЄС змінився дуже незначним чином.
Як у 2013, так і в 2016 роках перші позиції в переліку товарів, які експортуються до ЄС, займають ті самі кукурудза, соняшникова олія, комплекти проводів для свічок запалювання, залізна руда та металеві вироби.
Що змінилось, то це їхня послідовність у переліку.
Зокрема, на перше місце впевнено вийшла соняшникова олія, частка якої зросла з 2% у 2013 до 8% у 2016, а номінальні показники експорту – на 160%, до $1,04 млрд. Кукурудза перемістилась на другу позицію – 8% експорту та $1,02 млрд – значною мірою за рахунок переорієнтації поставок на азійські ринки.
На третьому місці – комплекти проводів для свічок запалювання, частка яких в експорті до ЄС зросла з 6% до 7%, а вартість – на 6%, до $1,01 млрд.
Ще одна зміна – у рівні концентрації експорту.
У 2013 році на перші десять товарів припадало 50% усього експорту товарів до ЄС, тоді як у 2016 – лише 44%.
Однак диверсифікація відбувалась не за рахунок появи принципово нових товарних позицій, які раніше ніколи не експортувались до ЄС, а за рахунок зміни динаміки експорту "традиційних" товарів.
Частка таких "традиційних" товарів, які постійно експортувались до Євросоюзу в 2013-2016 роках, становила 99%. Товари, поставки яких у ці роки були нерегулярними – вони то з’являлись, то зникали з експорту, – становили трохи менше 1%.
У 2016 році лише близько 0,1% експорту зайняли товари, які не експортувались у 2013-2015 роках та вийшли на ринок ЄС у 2016 році.
Однією з найсуттєвіших змін у структурі експорту, які відбулись протягом 2013-2016 років,стало скорочення частки сировини та напівфабрикатів у експорті до ЄС та, відповідно, зростання частки переробленої продукції, яка сягнула 44% всіх поставок у 2016 році.
Відбулося це за рахунок збільшення поставок товарів харчової промисловості, експорт яких зріс на 52% за 2013-2016 роки, зайнявши третину всіх поставок переробленої продукції до ЄС (у 2013 році ця частка становила 24%).
Окрім вже згаданого вище приросту експорту соняшникової олії, що відіграла ключову роль у цій зміні структури експорту, важливо відмітити також збільшення поставок продукції тваринництва, зокрема молочної продукції.
Вихід товарів тваринного походження на ринок ЄС став результатом реформування як державної політики у сфері безпеки продуктів харчування, так і власне підприємств, які прагнули вийти в Європу. За 2013-2016 роки кількість товарів, які можуть експортуватись до Євросоюзу, та підприємств, які можуть це робити, зросла в рази.
Певні зміни відбулись також у структурі експорту за широкими економічними категоріями, які визначають основного споживача експортованих товарів.
У 2016 році, порівняно з 2013, зросла частка споживчих товарів – з 9% до 13%, відповідно частка товарів проміжного споживання знизилась до 84%.
Поставки засобів виробництва до ЄС залишились на рівні 2%.
Структура експорту до ЄС за широкими економічними категоріями
Цікаво, що частка товарів проміжного споживання в експорті до Євросоюзу більша, ніж у загальному експорті (84% vs. 77%), що може свідчити про відносно більшу інтегрованість у виробничі ланцюги ЄС порівняно з іншими країнами світу.
Детальніша структура експорту за широкими економічними категоріями дозволяє зрозуміти джерело змін агрегованої структури. Зокрема, в поставках товарів проміжного споживання суттєво збільшилась частка перероблених товарів для промисловості, до яких належить сира соняшникова олія, яка була "локомотивом" зростання українського експорту.
В споживчих товарах дещо збільшилась частка товарів тривалого використання за рахунок експорту електричних приладів, а також товарів з середньою тривалістю використання, зокрема завдяки активізації експорту окремих виробів легкої промисловості та меблів. Також зростав експорт перероблених харчових продуктів, призначених для споживання людиною, зокрема м’ясопродуктів.
Отже, незважаючи на зростання експорту до ЄС та збільшення його частки в загальному товарному експорті України, поки що говорити про суттєві зміни у структурі експорту до Євросоюзу зарано.
Втім, ці зміни дають підстави для оптимізму – поступово Україна розширює експорт товарів із більшою складовою доданої вартості.
HACCP (Hazard Analysis Critical Control Point). НАССР – Попередження контамінації під час виробництва харчових продуктів.
VACCP (Vulnerability Assessment Critical Control Point). VACCP – попередження економічно мотивованого шахрайства з харчовими продуктами.
TACCP (Threat Assessment Critical Control Point). TACCP – попередження шкідливих загроз харчовим продуктам, таких як саботаж, вимагання або тероризм.
НАССР являє собою набір принципів, призначених для управління небезпеками, зниження або попередження ризиків для безпеки харчових продуктів у процесі їх виробництва. Ідеї НАССР лежать в основі кожного стандарту безпеки харчових продуктів, які використовуються сьогодні.
VACCP і TACCP відносно нові умови, що виникли протягом останніх п’яти років і знайшли відображення в якості стандартів і вимог агенцій, державних регулятивних органів і промислових груп, та спрямовані більш на попередження шахрайства та шкідливої підробки харчових продуктів. Загальна ідея міститься в створенні нових превентивних систем, заснованих на ідеях, подібних до ідей, що лежать у фундаменті НАССР. Вже доказано, що НАССР є результативним у попередженні ненавмисної контамінації.
Чи можна використовувати ідею НАССР, змінивши «Небезпеку» на «Вразливість» або «Загрозу»?
Це добре виглядає в теорії. Але чи це так на практиці? Критичні контрольні точки в Планах VACCP і TACCP не будуть виглядати так само, як Критичні контрольні точки в Плані НАССР, оскільки в Плані НАССР це етапи виробничого процесу, в яких виробник здійснює безпосереднє управління небезпечними чинниками. У відношенні ж до VACCP і TACCP в багатьох випадках виробник буде зазнавати труднощів в управлінні різноманітними етапами ланцюгу постачання.
TACCP і VACCP йдуть поряд у намаганні продемонструвати справжність продукту. Обидва підходи призначені для попередження навмисної фальсифікації харчових продуктів. VACCP призначений для ідентифікації загроз економічно вмотивованої фальсифікації, ТАССР визначає, наскільки різноманітні етапи в ланцюгу постачання харчових продуктів вразливі шкідливим загрозам, таким як саботаж, вимагання або тероризм.
Належить виконати ще багато роботи щодо розвитку підходів TACCP і VACCP, щоб забезпечити їх дійсну результативність в практиці виробництва харчових продуктів.
У повному обсяги використані безмитні квоти ще на п'ять груп сільгосппродукції українських аграріїв.
З початку березня 2017 року Україна вибрала квоту на безмитний експорт виноградного і яблучного соку. Такі дані Європейської комісії наводить асоціація "Український клуб аграрного бізнесу".
Станом на березень в повному обсязі використані безмитні квоти на експорт за п'ятьма групами товарів:
- Мед натуральний;
- Цукор;
- Крупи і борошно;
- Виноградний і яблучний соки;
- Кукурудза.
Майже повністю використані квоти по обробленим томатів (96%) і пшениці (84%). Квота на імпорт м'яса птиці на перший квартал поточного року також повністю вичерпана. Подібна тенденція спостерігалася і в минулому році.
Нагадаємо, що в цьому році повинні бути збільшені обсяги квот на безмитний експорт по восьми групах товарів: меду натуральному, крупах і борошні, оброблених томатах, виноградному соку і по групі зернових - вівса, пшениці, кукурудзи і ячменю.
Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Європейським Союзом про участь України в програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)». Закон був схвалений Верховною Радою 22 лютого 2017 року.
Ратифікація Угоди COSME дасть змогу Україні реалізовувати проекти за такими напрямками програми: покращення умов доступу малих та середніх підприємств на ринки; покращення умов для конкурентоспроможності; формування культури ведення бізнесу.
Програма ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)» (Competiveness of Small and Medium Enterprises) – європейська програма підтримки малого та середнього бізнесу. Ратифікація Угоди відкриє доступ українським підприємствам державного, приватного та громадського секторів до фінансування як з боку бюджету програми, так і з боку інвестиційних та венчурних фондів Євросоюзу.