Доповідь Віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції про виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС на засіданні Уряду 31 травня 2017 року.
Європарламент проведе дебати та проголосує надання Україні тимчасових автономних торговельних преференцій у доступі деяких видів товарів на ринки ЄС.
Це питання включено до порядку денного пленарного засідання законодавчого органа ЄС, яке проходить 31 травня – 1 червня у Брюсселі.
«ЄС повинен надати подальші торговельні преференції Україні, але деяка чутлива агропромислова продукція не потребує додаткової підтримки з боку ЄС», – ідеться у рішенні комітету Європарламенту з питань міжнародної торгівлі, який на початку травня підтримав пропозиції Єврокомісії надати торговельні преференції Україні.
Зокрема, збільшення квот на український експорт до ЄС стосуватиметься томатів, пшениці та мінеральних добрив.
Згідно з порядком денним сесії, Європарламент проголосує відповідну законодавчу резолюцію у четвер, 1 червня.
Раніше уряд України звернувся до Єврокомісії з проханням надати державі односторонні торговельні преференції з метою компенсації економічних втрат, спричинених російською агресією.
Проект ЄС «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною» (Association4U), за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, запрошує на одноденний тренінг «Правові, економічні та політичні аспекти Угоди про асоціацію та Зона Вільної Торгівлі».
Навчальний семінар відбудеться 8 червня 2017 року в рамках агропромислової виставки «Агро-2017».
Початок о 12.00, орієнтовна тривалість – 6 годин.
Місце проведення: павільйон №1, конференц-зал №2 Національного комплексу «Експоцентр України».
Тренінг спрямований на вступне ознайомлення учасників із загальними положеннями Угоди про асоціацію та Зону Вільної Торгівлі, включаючи зміст, сферу застосування та переваги від підписання Угоди.
Основні завдання тренінгу полягають у наданні інформації про Угоду про асоціацію та Зону Вільної Торгівлі, відмінності між іншими міжнародними угодами (ЗВТ та ПВЗВТ), основні принципи ПВЗВТ, сферу застосування, переваги та перспективи для розвитку національної економіки. Сесія з імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС висвітлює питання щодо поточного стану впровадження Угоди про Асоціацію та Планів Дій.
Для участі зареєструйтеся за телефоном (044) 278-67-24
30 травня 2017 року в Торгово-промисловій палаті України (кім. 101 Chamber Media) в рамках проекту East Invest 2 за програмою Twinning проходитиме кінцевий цикл семінару-тренінгу, головними експертами якого будуть представники палати Румунії та ТПП Парижу.
Основна тематика семінару-тренінгу: «Експортні процедури. Вихід на ринок ЄС: пошук партнерів».
До участі в семінарі запрошуються бізнесмени, які зацікавлені в експорті до країн ЄС. Програма заходу наразі уточнюється експертами Паризької та Румунської ТПП та буде надіслана зареєстрованим учасникам.
Просимо зареєструватися за посиланням https://goo.gl/forms/kph8lzLMek1VLZRl2 у термін до 25 травня 2017 року та в разі додаткових питань - звертатися за телефоном +38 044 461-98-07
Однією з найбільш важливих сфер взаємодії України з Європейським Союзом є безвізовий діалог, започаткований на Паризькому саміті Україна-ЄС у вересні 2008 року.
- План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для українських громадян (http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=244813273).
Завдання, які стояли перед Україною в рамках безвізового діалогу з ЄС, мали на меті забезпечити впровадження реформ, необхідних для введення ЄС безвізового режиму для українських громадян.
План дій розроблено за логікою «дорожніх карт», що були надані ЄС балканським та іншим країнам і привели їх до скасування візового режиму з ЄС.
План дій передбачав 144 критерії ЄС за чотирма блоками:
- безпека документів, включаючи біометрику;
- протидія нелегальній міграції, включаючи реадмісію;
- забезпечення громадського порядку та безпеки;
- забезпечення основоположних прав і свобод людини.
План дій виконувався у дві фази:
І. законодавча - приведення законодавство України та нормативних актів у відповідність до стандартів ЄС;
ІІ. імплементаційна – практична реалізація оновленого законодавства та забезпечення функціонування національної практики згідно з стандартами ЄС.
У 2013-2015 роках в Україні працювало близько 20 експертних місій ЄС з оцінки виконання Україною критеріїв першої та другої фаз Плану дій.
Лише у ході першої фази було ухвалено близько 150 законів та підзаконних актів. Виконання критеріїв у рамках другої фази за результатами першого раунду оцінювання передбачало 54 рекомендації та виконання близько 400 завдань.
Протягом безвізового діалогу Україна-ЄС Єврокомісією було підготовлено шість доповідей щодо прогресу України у виконанні критеріїв Плану дій (доповіді опубліковані на сайті ЄК: https://ec.europa.eu/home-affairs/what-we-do/policies/international-affairs/eastern-partnership/visa-liberalisation-moldova-ukraine-and-georgia_en ).
Графік проходження законодавчої пропозиції щодо
запровадження ЄС безвізового режиму для України
Виконання відповідних критеріїв Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для громадян України дозволило 20 квітня 2016 р. Єврокомісії внести на розгляд Європарламенту та Ради ЄС законодавчу пропозицію про внесення змін до Регламенту Ради (ЄС) № 539/2001 від 15.03.2001 р. щодо запровадження ЄС безвізового режиму для громадян України.
17 листопада 2016 р. на засіданні Комітету постійних представників при ЄС (COREPER) схвалено рішення щодо початку тріалогу між ЄК, Радою ЄС і Європарламентом щодо скасування візового режиму для громадян України.
28 лютого 2017 р. – проведено узгодження позиції ЄП, ЄК та Рада ЄС (тріалог) щодо законодавчої пропозиції.
2 березня та 9 березня 2017 р. COREPER та Комітет ЄП з громадянських свобод, юстиції і внутрішніх справ (LIBE), відповідно, підтвердили результати тріалогу.
6 квітня 2017 р. - ЄП схвалив рішення стосовно запровадження ЄС безвізового режиму для України («за» проголосували 521 євродепутат).
11 травня 2017 р. - Рада ЄС схвалила рішення щодо безвізового режиму з Україною.
17 травня 2017 р. в м. Страсбург (Франція) відбулось урочисте підписання вищезгаданої законодавчої пропозиції Президентом Європейського парламенту Антоніо Таяні та міністром внутрішніх справ та національної безпеки головуючої у Раді ЄС Мальти Кармело Абелою
Петро Порошенко був присутнім на вищезгаданому підписанні у якості гостя.
Законодавча пропозиція про внесення змін до Регламенту Ради (ЄС) № 539/2001 від 15.03.2001 р. щодо запровадження ЄС безвізового режиму для громадян України вступає у силу на 20-й день після її публікації.
Таким чином, публікація закону запланована на 22 травня, а початок безвізових поїздок для українців - 11 червня 2017 року.
Пропонуємо розглянути додаткові матеріали для осіб, які бажають виїхати з України за правилами безвізового режиму (файли додаються):
- Пам’ятка-інструкцію для осіб, які бажають виїхати з України за правилами безвізового режиму;
- Інформаційний довідник «Подорожуємо по безвізу: запитання – відповідь»
Більш детальне роз'яснення по безвізу: www.openeurope.in.ua
У разі виникнення питань щодо умов та порядку безвізових поїздок до країн ЄС, просимо надсилати запитання на адресу bezviz@mfa.gov.ua
Завантажуйте “Путівник Європейською мережею підприємств (ENN)” та дізнавайтесь про європейські програми та інструменти підтримки бізнесу, мережі ENN та особливості їхньої роботи, а також про їхнє використання .
Європейська мережа підприємств – це найбільша у світі мережа підтримки малого та середнього бізнесу міжнародного значення. До неї входять 3000 експертів, 600 членів-організацій у більше ніж 60 країнах.
Мережа допомагає перспективним малим та середнім підприємствам зростати та розвиватися на міжнародному рівні, надає міжнародну бізнес-експертизу зі специфічних питань: пошук партнерів, консультативна допомога та інноваційна підтримка. Що, в свою чергу, сприятиме розвитку діяльності підприємства та виходу на європейські ринки.
Семінар «Експорт до Швеції» пройде в рамках 6-го Шведсько-українського бізнес-форуму* (Sweden-Ukraine Business Forum) у Києві.
Під час семінару ви отримаєте практичну інформацію стосовно експортних процедур, угод про торгівлю, правил і вимог ЄС, зокрема щодо походження товарів, сертифікатів і стандартів. Окрім того, Ви дізнаєтеся більше про ринки Швеції, умови ведення бізнесу, основні позиції шведського імпорту, особливості попиту шведських споживачів, а також поради щодо маркетингу.
Також українським експортерам буде представлено сервіс «Швеція – відкритi ворота торгівлі». Даний сервіс є єдиним інформаційним центром, створеним шведським урядом для іноземних компаній, що зацікавлені у експорті до Швеції та країн ЄС і бажають отримати прикладні знання стосовно питань, пов’язаних із виходом на ринок Швеції та Євросоюзу.
Семінар буде особливо корисний представникам секторів:
- легка промисловість (включно із деревообробною та текстильною галузями)
- харчові продукти (свіжі та перероблені).
Організатори заходу:
Посольство Швеції в Україні спільно з Шведською торговою колегією.
Для реєстрації на захід Вам потрібно заповнити реєстраційну форму за посиланням:
https://docs.google.com/…/1FAIpQLScfmewIhtOtGi5D9…/viewform…
Будь ласка, зауважте, що кількість місць є обмеженою.
Реєстрація відбувається у порядку черги і може бути закрита раніше у випадку, якщо кількість зареєстрованих учасників досягне ліміту місткості зали.
Виникли запитання чи потреба у додатковій інформації – будь ласка, зв'яжіться з нами за телефоном:
+ 38 (097) 561 88 32
_______________________
*Участь у цьогорічному бізнес-форумі вже підтвердило ряд шведських компаній, зокрема: Atlas Copco, Ericsson, SCA, Scania, SEB, Sigma Software, SKF, Volvo, Winner, Magnusson Law та інші – більше інформації про форум тут:http://www.subf.com.ua
На сьогоднішній день право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу мають 280 українських підприємств.
Про це розповів голова Держспоживслужби Володимир Лапа.
При цьому, 100 підприємств - виробників продукції для споживання людиною, а це молоко і молочні продукти, м'ясо птиці, продукти з м'яса птиці, риба та рибопродукти, яйця і яєчні продукти, мед бджолиний, живі виноградні равлики і деяка інша продукція.
Володимир Лапа додав, що Держспоживслужба дуже відповідально ставиться до інспектування підприємств, які зацікавлені в експорті своєї продукції на територію ЄС.
Нагадаємо, що комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі 31 голосом проти чотирьох проголосував за розширення безмитних квот для України.
Експорт українських товарів до Європейського Союзу у першому кварталі 2017 році виріс на 24,5% (у порівнянні із аналогічним періодом 2016 року).
Про це повідомляє Держстат.
Найбільші показники зростання експорту фіксуються до Бельгії (+60,1%), Австрії (+57%), Греції (+46,5%), Чехії (+40,2%) та Польщі (+35%).
В абсолютних цифрах обсяг українського експорту до ЄС склав $3,99 млрд. Це 38,4% від загального обсягу українського експорту товарів ($10,37 млрд, зростання на 34,4%).
Нагадаємо, після падіння у 2014-2015 роках, обсяги українського експорт до ЄС почали зростати із 2016 року. За результатами минулого року експорт до ЄС зріс на 3,7%.
Натомість темпи зростання експорту до СНД склали 41,4% (до $1,52 млрд). Зокрема, обсяг українського експорту до Росії зріс 43,8% до $0,93 млрд. Нагадаємо, експорт до СНД падав протягом останніх трьох років. Зокрема, падіння за результатами минулого року склало 22,7%.
Україна очікує чергового збільшення тарифних квот на безмитний експорт продуктів харчування до ЄС.
Відповідне рішення було ухвалено Єврокомісією у вересні минулого року, а 5 травня його підтримав комітет з міжнародної торгівлі Європарламенту.
Символічно, що в день, коли Рада ЄС прийняла історичне рішення, завершивши схвалення безвізу для українських громадян, вона розглядала і питання додаткових автономних торговельних преференцій для України (але не голосувала з цього питання).
Втім, якщо для остаточного впровадження безвізу залишилися лише формальності, то у питанні нових автономних преференцій кінцевий результат ще не настільки очевидний.
Зокрема, під час попереднього етапу затвердження на комітеті Європарламенту з міжнародної торгівлі з переліку випали оброблені томати та пшениця.
Євродепутати вирішили, що Україна й так експортує пшеницю до ЄС у значних обсягах, в тому числі поза квотою. А тому, на їхню думку, додаткове збільшення квот не настільки й потрібне українським експортерам.
Інша ситуація – із обробленими томатами. Тут наш експорт викликає занепокоєння у європейських виробників. Попри запевнення української сторони, що додаткова квота у 5 тис. тонн (наразі квота складає 10 тис. тонн) є некритичною для європейських виробників. Але це не переконало євродепутатів.
Натомість вдалося "відстояти" шість інших позицій: мед, кукурудза та борошно з кукурудзи, ячмінне борошно та крупи, а також овес.
Зокрема, додаткова квота на безмитний експорт меду має скласти 3 тис. тонн, круп та обробленого зерна - 7,8 тис. тонн, виноградного соку - 0,5 тис. тонн, вівса - 4 тис. тонн, кукурудзи - 650 тис. тонн, ячменю - 350 тис. тонн.
Ще раз варто нагадати – йдеться не про корекцію Угоди про асоціацію, а про автономні преференції. Іншими словами – це рішення ЄС на нашу підтримку, яке не вимагає від нас зворотних рухів.
Рішення про збільшення тарифних квот було прийняте на тлі економічної війни з боку Росії: призупинення дії вільної торгівлі та закриття транзиту, що відбулося на початку минулого року. Це вимагало термінової переорієнтації нашого експорту на нові ринки. І в першу чергу – на ринки країн ЄС.
У такій ситуації доречним став новий перелік автономних преференцій, підтриманий Єврокомісією.
Частину наших пропозицій було відхилено ще на першому етапі обговорень з ЄС. Зокрема, це збільшення квоти на експорт м’яса птиці та цукру. Але необхідно розуміти, що вигоди від торгівлі з ЄС далеко не обмежуються розмірами безмитних преференцій.
Та навіть питання квот теж дуже далеко від "зради". Ключові, на мою думку, здобутки від переговорів про нові автономні преференції: збільшення квоти на кукурудзу і кукурудзяне борошно (на 650 тис. тонн) та на ячмінь і ячмінне борошно (на 350 тис. тонн).
Ціна питання – $180 млн на рік. Принаймні, в таку суму наше міністерство оцінює додаткові надходження українських аграріїв від збільшення обсягів квот.
Зважаючи, що дія автономних преференцій розрахована на три роки, загальна сума перевищує півмільярда доларів США.
Залишилось ще два важливих етапи затвердження даного рішення: це пленарне засідання Європарламенту та голосування Ради ЄС.
Автономні преференції наберуть чинності майже одразу після ухвалення позитивного рішення та опублікування його на сайті Єврокомісії. Якщо в пропозицію ЄК не буде внесено критичних змін, то рішення може набрати чинності вже в липні цього року.
Залишається додати, що буде далі. Чи зберігаються шанси у тих галузей, де ми поки не отримали збільшення квот? Зберігаються! Але, швидше за все, вже не в рамках чергових раундів перемовин щодо автономних преференцій.
Натомість попереду вже з’являється ще більш перспективна можливість – плановий перегляд умов режиму вільної торгівлі, який проходить після трьох років її дії. Економічна частина Угоди про асоціацію запрацювала у січні 2016 року, а отже – розпочати цей процес можна вже за півтора роки. Тому ми вже зараз маємо розпочинати роботу над нашими наступними кроками.
Не виключено, що нам доведеться порушувати питання збільшення квот і на нові позиції.
Адже український експорт до ЄС постійно розвивається. Але це буде двосторонній процес: свої пропозиції щодо двосторонніх умов торгівлі буде вносити і європейська сторона.
Наприклад, за результатами минулого року в нас майже не було експорту баранини або часнику до ЄС. Не факт, що за результатами 2017 року квоти на ці продукти будуть вичерпані, але зараз такий експорт за деякими такими позиціями вже розпочався. А за такої динаміки незабаром ми зможемо аргументовано стверджувати, що діючі квоти не відповідають нашим експортним можливостям.
Тому переговори з ЄС не завершаться ані нинішніми автономними преференціями, ані переглядом умов торгівлі. Ми лише розпочали переорієнтовувати свій експорт на європейський ринок, та вже маємо значні успіхи на ньому.
І ми разом з нашими виробниками та експортерами будемо продовжувати цей процес.