За 10 місяців поточного року експорт української продукції до ЄС збільшився на 41% (або на $1,4 млрд) до $4,69 млрд. «В розрізі конкретних товарів, поза традиційно-сировинними, що формують український експорт, я виділив би мед, експорт якого за підсумками цього року очікується на рівні 60 тис. тонн, вдвічі більше, ніж в минулому, та різноманітний асортимент органічної продукції, яка в основному експортується до європейських країн»,- сказав він, нагадавши, що країни Європи є потужними виробниками сільгосппродукції, що ускладнює доступ на їх ринок зовнішнім гравцям.
Імпорт з країн ЄС за звітний період склав $1,79 млрд. Найбільше імпортувались різні харчові продукти (екстракти та концентрати з кави, чаю та готові продукти на їх основі, готові соуси тощо), тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів.
Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС за 10 місяців 2017 року збільшився на 32,2% (або на $ 1,6 млрд) порівняно з аналогічним періодом 2016 року та склав $6,5 млрд. Позитивне сальдо збільшилось на 65,5% і становить $2,9 млрд.
Всього за 10 місяців 2017 року експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості збільшився на майже 23% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, до $ 14,7 млрд. Імпорт склав $ 3,6 млрд. Основні експортні позиції: соняшникова олія, кукурудза, пшениця, насіння ріпаку, соя, м'ясо та субпродукти домашньої птиці.
Рада ЄС схвалила нові правила для захисту європейських ринків від недобросовісних практик торгівлі. Вони набудуть чинності 20 грудня.
Нова антидемпінгова методологія виявить і усуне випадки, коли ціни на імпортовані товари штучно занижуються завдяки втручанню держави.
Нова правова основа усуває колишню різницю між ринковою та неринковою економікою для розрахунку демпінгу при збереженні того ж рівня захисту для виробників.
Тепер Єврокомісія повинна буде довести факт "істотного ринкового спотворення" між ціною продажу продукту і його собівартістю. Виходячи з цього, буде дозволено встановлювати ціну на товар, посилаючись, наприклад, на його ціну в країні з аналогічним рівнем економічного розвитку або на відповідні неспотворені міжнародні витрати і ціни.
Комісія також буде розробляти окремі доповіді про країни або сектори, описуючи їхнє спотворення. Відповідно до існуючої практики, підприємства ЄС матимуть можливість подавати скарги, але вони зможуть використовувати звіти Комісії, щоб підтвердити свої скарги.
Європейська Комісія опублікувала імплементаційний регламент №2017/2200, який визначає процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на зернові, походженням з України (https://goo.gl/g7ko3f).
Українські експортери зернових отримали можливість без сплати мит експортувати збіжжя до ЄС, зокрема пшеницю в обсязі 65 000 тонн/рік, кукурудзу – 625 000 тонн/рік, ячмінь, ячмінне борошно та гранули – 325 000 тонн/рік).
Додаткові торговельні преференції ЄС передбачають, що окрім тарифних квот, які надаються Україні в рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, Євросоюзом запроваджуються додаткові нульові тарифні квоти на збіжжя. Ці квоти будуть доступні з 1 січня 2018 року та діятимуть впродовж трьох років.
Таблицю можна завантажити тут.
Президент України Петро Порошенко підписав закон про приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед, яка розширить обсяг безмитного експорту до ЄС товарів, вироблених в Україні.
Про це йдеться у повідомленні прес-служби президента.
"Приєднання до Конвенції сприятиме спрощенню умов торгівлі та збільшенню використання експортного потенціалу України, посилить торговельні зв'язки та економічну інтеграцію з Євросоюзом" - йдеться у повідомленні.
Ініціатива Пан-Євро-Мед дозволяє використовувати в товарах сировину чи складові, що походять з країн, які є членами цієї угоди, та експортувати їх як продукцію власного виробництва.
За підсумками 2016 року, експорт України до країн-учасниць Конвенції складає 53% всього експорту нашої держави. З них понад 40% - до країн ЄС, 4,2% - до Туреччини, 3,1% - до Єгипту.
За 6 місяців 2017 року частка українського експорту до країн Пан-Євро-Мед вже складає більше 50%, з них 40% - до країн ЄС.
Як зазначає прес-служба президента, на сьогодні учасниками Конвенції є 24 договірні сторони, 6 з яких вже мають угоди про вільну торгівлю з Україною (ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Македонія, Молдова, Грузія). Ще з двома державами – сторонами Конвенції тривають переговори про вільну торгівлю, а саме з Туреччиною та Ізраїлем.
"Наступним кроком для повноцінного використання переваг Конвенції є внесення змін до відповідних чинних угод про вільну торгівлю у частині заміни протоколів правил походження товарів" - зазначили у прес-службі президента.
Малий та середній бізнес (МСП) в Україні тепер має доступ до дешевих кредитів у національній валюті, що пропонуються банками за ініціативою EU4Business, у партнерстві з європейськими фінансовими установами.
Нові можливості отримання кредитів, які стали доступними за низкою угод, підписаних з українськими банками протягом останніх декількох тижнів, є частиною другого етапу фінансового механізму EU4Business для МСП. Програма спрямована на стимулювання кредитування в національній валюті, особливо для малого бізнесу, які не заробляють іноземну валюту або не можуть собі дозволити високі витрати на запозичення в сучасних ринкових умовах.
Відповідно до угод, три європейські фінансові установи - Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Німецький державний банк розвитку (KfW) - надають позики або гарантії місцевим банкам-партнерам для надання дешевших кредитів місцевим МСП, тоді як ЄС надає гарантії для покриття валютних ризиків.
Завдяки EU4Business, МСП тепер можуть отримати кредити в місцевій валюті в наступних банках:
1. ПроКредит Банк;
2. Кредобанк ;
3. Укргазбанк.
Залежно від банку та програми, кредити доступні для малих та середніх підприємств у різних секторах, починаючи від сільського господарства до виробництва.
Крім того, EU4Business у співпраці з урядом Німеччини та Київською міською адміністрацією розпочала програму субсидій на процентні ставки для малих та середніх підприємств у столиці України, знизивши процентні ставки з 15% до 7,5%. (найнижчі в Україні).
Детальніше за посиланням:
European Bank for Reconstruction and Development (EBRD)
The European Investment Bank
KfW
European Union in Ukraine
В ЄС оприлюднили систему для підрахунку додаткового безмитного експорту зернових з України.
Про це на своїй сторінці у Facebook написала торговий представник України Наталія Микольська.
"Європейська Комісія опублікувала процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на українські зернові!" - написала вона.
За її словами, відкриття тарифних квот на зернові потребувало прийняття окремого імплементаційного регламенту Єврокомісії.
"І тепер цей документ, який визначає процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на українські зернові, опубліковано" - повідомила Микольська.
Вона нагадала, що додаткові тарифні квоти на зернові будуть доступні з 1 січня 2018 року та діятимуть впродовж трьох років.
Нагадаємо, 13 вересня у Європейському парламенті було підписано рішення про надання Україні додаткових торговельних преференцій.
Регламент ЄС щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС згідно з Угодою про асоціацію, не сплачуючи митні збори.
Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для українського меду - 2,5 тис. тонн, кукурудзи та борошна з неї - 625 тис. тонн, ячменю та борошна з нього – 325 тис. тонн, пшениці та борошна - 65 тис. тонн.
Окрім того, додається квота на ячмінну крупу – 7,8 тис. тонн, овес - 4 тис. тонн, оброблені томати - 3 тис. тонн та виноградний сік - 500 тонн.
28 листопада 2017 року експерти Представництва Європейського Союзу в Україні провели в м.Чернігів панельну дискусію за участю представників малого та середнього бізнесу Чернігівщини. Мета зустрічі – допомогти підприємцям відкрити шлях до Європейського ринку.
«Багато українських підприємців уже працюють на ринках ЄС, і завдання сьогоднішньої дискусії – аби люди, які мають досвід співпраці з ЄС і взагалі досвід роботи на глобальних ринках, поділилися із підприємцями, які готуються до цього виходу», — розповідає керівник освітніх і маркетингових проектів Києво-Могилянської бізнес-школи Павло Білодід.
Чернігівщина – це двадцять третій регіон, який приймає в себе Представництво ЄС в Україні та Києво-Могилянську бізнес школу. У ході дискусійних клубів експерти діляться порадами, як презентувати себе за межами України, як використовувати міжнародні програми підтримки, як довести іноземному покупцю якість свого товару та як позбутися стереотипів в українському бізнесі.
Протягом трьох днів делегація Представництва ЄС в Україні проведе низку тренінгів та інтерактивних ігор для бізнесменів Чернігова та Ніжина, а також зустрінеться із представниками владних структур Чернігівщини. Усі заходи матимуть навчальний і просвітницький характер.
Право експорту до Європейського Союзу отримала ще одна українська компанія з виробництва риби та рибопродукції.
Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.
Відтак, до країн ЄС мають право експорту 289 українських підприємств, у тому числі 109 виробників харчових продуктів, зокрема, виробники м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів.
Також до Євросоюзу можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.
Нагадаємо, експорт українських аграрних та харчових товарів до країн ЄС збільшився на 39,8% та становив $4,177 млрд за результатами січня-вересня 2017 року.
Європейська служба зовнішніх дій та Єврокомісія опублікували Звіт щодо імплементації Угоди про асоціацію між Украною та ЄС.
У звіті наголошують на гострій необхідності змінити підхід до реформ в Україні та пришвидшити їх імплементацію в 2018 році. Також зазначено, що впровадження структурних реформ в Україні привело до появи позитивних трендів у економічній та соціальній сферах, незважаючи на внутрішні та зовнішні виклики.
Зазначається, що постійні та рішучі політичні кроки української влади за підтримки міжнародних партнерів привели до стійкої стабілізації економіки. В результаті, у вересні 2017 року Україна вперше за останні чотири роки повернулася на ринки капіталу.
"З часу минулорічного звіту ми спостерігали безліч довгоочікуваних досягнень. Набула чинності Угода про асоціацію. Громадяни України отримали право на короткотермінові безвізові поїздки до країн Шенгенської зони. Сьогодні ми закликаємо пришвидшити імплементацію реформ. Тільки так громадяни України отримають в повній мірі вигоди від нашого партнерства. Україна може покластися на підтримку ЄС у досягненні цих цілей", - сказала високий представник ЄС Федеріка Могеріні.
Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган наголосив, що Європейський Союз залишається впевненим у принципових зобов'язаннях українського Президента, Уряду та Верховної Ради щодо структурних реформ в Україні. “Звичайно, це не буде простим процесом: корупція є глибоко закоренілою і існують зацікавлені сторони, яких потрібно подолати, це природно, що є перепони на шляху, з якими ми мусимо боротися. Ми іноді критичні, і ми наполягаємо на певних умовах, але ми усвідомлюємо, наскільки Україна вже змінилася, вона більше досягнута за останні три роки ніж за десятиліття до цього, і це за дуже складних обставин. Тому Європейський Союз буде надалі підтримувати Україну ".
Ознайомитися з повним звітом можна тут
Важливим елементом підтримки експорту товарів з України до країн Європейського Союзу та функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є механізм видачі митницями сертифікатів з перевезення EUR.1.
Загалом протягом 2016 – 2017 років митницями ДФС видано 100 тис. сертифікатів з перевезення EUR.1 на товари українського походження.
Стотисячний сертифікат видано у жовтні поточного року Вінницькою митницею на яблука свіжі, які експортувалися з України до Австрії.
Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 28957 шт., або 29%, Німеччини – 13643 шт., або13%, Румунії – 8042 шт., або 8%, Італії – 5319 шт., або 5 %, Нідерландів – 4159 шт., Литви – 3903 шт., Болгарії – 3348 штук.