Бізнес виходить на ринок ЄС з новими товарами
Україна традиційно поставляє на зовнішні ринки, в тому числі і в Євросоюз, в першу чергу сировину і напівфабрикати. Повністю переломити цю тенденцію за кілька років, протягом яких діє зона вільної торгівлі, не вдалося. Але в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) відзначають позитивні тенденції.
Якщо в 2013 році сировина, напівфабрикати і перероблена продукція займали приблизно однакові частки в експорті до Євросоюзу, то в 2017 році частка переробленої продукції зросла на 10-11 процентних пунктів - до 43%. Частки сировини і напівфабрикатів в постачаннях до Європи скоротилися - до 29% і 27% відповідно.
"Ми дійсно збільшили експорт переробленої продукції в ЄС. Але потрібно розуміти, що це не тільки продукція кінцевого споживання, а й значною мірою продукція проміжного споживання, - пояснює керівник Центру економічних досліджень ІЕД Вероніка Мовчан. - Наприклад, зросла частка в експорті в ЄС соняшникової олії з 2 до 7%. Саме масло в першу чергу пояснює, чому зросла частка переробленої продукції ".
Вероніка Мовчан уточнює, що за підсумками 2017 року до 84% в експорті переробленої продукції в ЄС становили якраз товари проміжного споживання. Це, за її словами, означає, що Україна бере участь в європейських ланцюжках створення доданої вартості, поставляючи товари проміжного споживання для створення готової продукції вже в Європі.
"Частка готових товарів за останні кілька років зросла з 9 до 13%. Причому зростання відбулося не за рахунок продуктів харчування, а за рахунок товарів тривалого споживання, господарських товарів - чайників, техніки для дому, меблів", - розповідає Вероніка Мовчан.
При цьому вона відзначає, що Україна дуже мало продає в Євросоюз засобів виробництва (які теж входять в перероблену продукцію), - їх частка становить лише 2%. "Хоча якщо подивитися на статистику глибше, Україна все ж почала більше везти подібної продукції в європейські країни, наприклад, верстатів для текстильних виробництв", - уточнює Вероніка Мовчан.
Підприємці поступово виходять на європейський ринок з новими "складнішими" продуктами, зазначають в Міністерстві економічного розвитку.
Це додаткові $ 90,1 млн надходжень, підрахували у відомстві.
Доходи зростають, але чи ростуть обсяги поставок?
Український експорт товарів в минулому році зріс на 19%, загальні надходження склали $ 43,3 млрд. Правда, країна ще далека від результатів 2012-2013 рр., коли надходження доходили до $ 70 млрд на рік. Ключова причина - окупація Донбасу, де знаходилися значні промислові потужності України, і обмеження торгівлі з Росією, на яку завжди припадало близько чверті українського експорту.
Якщо в 2012-2013 рр. на Євросоюз припадало до чверті українського експорту, то за 2017 рік його частка стрімко зросла - до 38%. При цьому експорт в Європу в минулому році зріс на цілих 30% - до $ 17,5 млрд.
Найбільше зростання в минулому році продемонстрували ключові товари українського експорту: залізні руди і концентрати (додаткові $ 563 млн), кукурудза ("плюс" $ 395 млн), насіння ріпаку ($ 357 млн), напівфабрикати зі сталі ($ 276 млн) і комплекти проводів для транспортних засобів ($ 211 млн).
За інформацією Міністерства економічного розвитку, в минулому році українські компанії нарощували експорт до Євросоюзу майже по 2 тис. товарних позицій. Серед найбільш швидкозростаючих - сливи та терен, поліетилен, курячі яйця, човни та моторні катери, срібло, молоко і вершки, чоловічі пальта і костюми.
Виняток з тенденції постійного зростання - продукція металургії (конфлікт на сході України вдарив в першу чергу по цій галузі, так як на території Донбасу були сконцентровані підприємства металургії). Наприклад, надходження від експорту залізних руд і концентратів скоротилися в порівнянні з 2014 р. на 22%, а фізичні обсяги - на 9%. Показники експорту напівфабрикатів зі сталі ще менш радісні: надходження скоротилися на 42%, а обсяги поставок - на 31%.
Зростає експорт великого бізнесу, але де місце малого
Заробляють на експорті та користуються тарифними перевагами Зони вільної торгівлі з Євросоюзом в першу чергу великі компанії. Адже саме вони продають за кордон товари, які лідирують по поставкам."Якщо говорити про постачання до Євросоюзу ключових товарів, які забезпечують найбільший внесок в надходження від експорту, то МСБ там мало", - уточнює Вероніка Мовчан.
Є сектора і сегменти, де просто немає дрібних виробників, уточнює Андрій Ярмак, економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO). "Це в першу чергу зернова і масложирова галузі. Якраз вони дають найбільший дохід від експорту. Але це commodities, там розмір підприємства має значення для конкурентоспроможності", - уточнює Ярмак.
Це ж стосується і металургії, додає Вероніка Мовчан. "Але, наприклад, продукція машинобудування, наприклад, кабелів і проводів (входить в топ-10 товарів в експорті - Ред.) - це вже ближче до середнього бізнесу", - уточнює економіст. Мінеральні продукти, за її словами, в Європу постачає все-таки великі компанії. Серед експортерів продукції хімії добрива продає великий бізнес, а ось порошки та фармацевтичну продукцію - компанії поменше.
У молочній і м'ясній галузях - мікс. В експорті беруть участь дрібні, середні і кілька великих виробників, додає Андрій Ярмак.
"Це загальноприйнята кліше, що українські експортери - це тільки великі сільськогосподарські холдинги або виробники стали і вугілля. Україна експортує багато продуктів з доданою вартістю в безлічі секторів: машинобудування, електроніка, товари аграрної галузі, текстиль", - говорить Посол і голова представництва ЄС в Україна Хьюг Мінгареллі.
Багато продуктів, які йдуть на експорт, виробляються середніми і малими компаніями, уточнює Вероніка Мовчан. "В одних випадках експортером може виступати оптова компанія - посередник, яка закуповує товар для формування достатніх партій, хоча невеликий бізнес в ланцюжку також присутній. В інших випадках МСП експортують самостійно. Думаю, що єдиний виняток - металургія, там тільки великі компанії", - каже Мовчан.
Експортери продуктів плодоовочевої галузі, меду, органічних продуктів відносяться до категорії дрібних, підкреслює Андрій Ярмак. Практично весь експорт цих товарів йде в країни ЄС.
"І я бачу бум в цих сегментах. У нас бум експорту меду, ми майже наздогнали Аргентину, а попереду в світі тільки Китай. А десять років тому ми були в другій десятці. Ми з нуля підняли експорт малини і стали третім найбільшим експортером в Європі і четвертим у світі. Ми один з ключових постачальників органічних продуктів в ЄС ", - ділиться Ярмак.
Основні товари, які експортує український МСБ, - це зернові культури, соняшникова олія, деревина, фанера, борошно і крупи, молоко і сир, пісок, гравій і глина, двигуни і турбіни, меблі, цукор, овочі і фрукти, помпи і компресори, - наводять свої дані в Міністерстві економрозвитку.
Крім того, згідно з опитуваннями бізнесу, МСБ також експортує за кордон свої послуги. Зокрема, в сфері ІТ послуги в Євросоюз продають 20% МСБ, а в інші країни - 33% невеликих компаній.
Але в більшості своїй українські підприємства поки далекі від виробництва і експорту високотехнологічної продукції з високою доданою вартість. І не в останню чергу тому, що експорт для малих і середніх компаній - це істотні витрати і труднощі в подоланні таких бар'єрів, як бюрократія і митні процедури.
До вашої уваги перший випуск оновленого бюлетеня "Путівник експортера", який є продовженням Інформаційного-аналітичних бюлетенів “Експорт МСП: від А до Я” та “Путівник експортера”, які готувалися Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) в рамках Програми USAID “Лідерство в економічному врядуванні” (ЛЕВ).
Оновлений “Путівник експортера” об’єднав у собі окремі, найбільш популярні рубрики двох попередніх бюлетенів і спрямований на підвищення обізнаності представників МСП та бізнес-асоціацій у технічних аспектах здійснення зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаної, зокрема, зі спрощенням процедур торгівлі. Кожний випуск буде присвячено окремій темі.
Головною темою бюлетеня є "Конвенція Пан-Євро-Мед". У випуску ви дізнаєтесь як і коли почне діяти Конвенція, що вона означає для України та які наслідки матиме для українського бізнесу.
Крім цього, у бюлетені зібрано перелік (з посиланнями) ключових галузевих асоціацій та найбільших торгових виставок у Європейському Союзі у таких галузях: продукти харчування та напої; подарунки, товари для дому, меблі; одяг, текстиль, ювелірні вироби; будівництво, садівництво; сільське господарство.
Кабінет Міністрів України затвердив План заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.
Документ був підготовлений Державним комітетом телебачення і радіомовлення на виконання відповідного розпорядження КМУ. Головні завдання плану – підвищення рівня поінформованості громадян України про можливості, що існують у рамках співпраці з ЄС, та залучення громадян до комунікації. Йдеться, зокрема, про організацію та проведення широкомасштабної інформаційної кампанії, оприлюднення результатів імплементації положень Угоди про асоціацію та інші заходи. Цьогорічний план також передбачає утворення Координаційної ради з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.
«Це важливий крок у промоції реформ, пов’язаних із євроінтеграцією. Ми вперше запроваджуємо механізм соціологічних зрізів поінформованості населення України про зусилля Уряду щодо європейської інтеграції України», – зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Україна Іванна Климпуш-Цинцадзе, коментуючи ухвалення документа.
Вона також наголосила, що протягом останніх років інформаційні кампанії з комунікації євроінтеграції здійснювалися коштом іноземних партнерів, і часто українська сторона залучалася до розробки меседжів і завдань суто формально. «Цьогоріч ми плануємо власні кампанії про зміст та цілі євроінтеграції», - додала Віце-прем'єр-міністр.
«Згідно з березневим опитуванням КМІС, 60% громадян бракує інформації щодо стратегічного курсу країни. Ми виділяємо бюджетні кошти, інвестуємо в поінформованість українців щодо стратегій розвитку держави. Це велика зміна», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, бюджетне фінансування інформаційних кампаній з євроінтеграції – це відповідальний позитивний крок у правильному напрямку, попри те, що кошти, закладені в бюджет, поки далекі від реальних потреб для потужного інформування з боку держави.
Вона також наголосила на тому, що повноцінна реалізація стратегії комунікації євроінтеграції стане черговим важливим елементом захисту «інформаційної території» держави.
«Ми повинні інвестувати у глибше і краще розуміння громадянами переваг вільного світу, можливостей, які з’являються для бізнесу, науковців, студентів та представників культури у рамках програм, пов’язаних з реалізацією європейської інтеграції України», – резюмувала Віце-прем’єр-міністр.
24 квітня 2018 року в Чернігові було презентовано результати рейтингу «Regional Doing Business», який визначає найбільш сприятливі регіони, міста для ведення бізнесу в Україні.
На презентації були присутні перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Юлія Свириденко, представники Департаменту економічного розвитку, Чернігівської міської ради. Експерти Офісу ефективного регулювання (BRDO) та представники пілотного проекту FORBIZ у Чернігівській області презентували результати оцінки Чернігівської області.
Регіональний «Doing Business» 2017 року свідчить про те, що Чернігівщина має значний потенціал для покращення своєї позиції у рейтингу (наразі посідає 23 місце з 25). У рамках рейтингу, досліджувалися п’ять напрямків взаємодії підприємців з місцевими органами влади: сплату місцевих податків, створення підприємства, одержання дозволів на будівництво, оформлення земельної ділянки під об’єктом нерухомості та приєднання до електромережі.
Рекомендації експертів BRDO будуть враховані при розробці пілотної програми FORBIZ.
Нагадаємо, Чернігівська область є учасником пілотного проекту, що реалізується FORBIZ в рамках ініціативи EU4BUSINESS (за фінансування ЄС) та має своєю метою формування сприятливого бізнес-середовища на регіональному рівні. Результати пілотної програми будуть представлені міністерствам економічного розвитку і торгівлі, регіонального розвитку та житлово-комунального господарства, а напрацьовані рекомендації поширять серед ОДА та міських рад України.
Протягом 18-20 квітня експерти Представництва ЄС в Україні перебувають з візитом на Чернігівщині. Відвідання області та проведення інформаційних зустрічей з представниками органів державної влади, громадськості, університетів стало гарною традицією Представництва ЄС.
Цього разу в рамках свого візиту, делегати зустрілися з керівництвом області та представниками структурних підрозділів ОДА. Сторони обговорили стан та розвиток відносин Чернігівської області з Європейським Союзом, можливості їх поглиблення. Європейські представники провели презентацію та ознайомили посадовців з Європейськими програмами для України. Основні проекти щодо економічною, культурної, інформаційної діяльності під час зустрічі охарактеризувала радник з питань преси та інформації Представництва ЄС в Україні Вікторія Давидова.
У свою чергу, заступник голови ОДА Наталія Романова зазначила, що Чернігівщина готова вивчати та реалізовувати нові пропозиції, посилаючись на вже досить значний досвід міжнародного співробітництва.
Окрім цього, в Чернігові заплановано до проведення ще низка заходів від Представництва. Так, 19 квітня проведено Брейн-ринг для молоді на тему Європейського Союзу та Презентацію відкритих конкурсів на гранти та проекти ЄС, Тренінг для громадських організацій-початківців «Мова грантових заявок і тендерів: як зрозуміти донора?»; 20 квітня - Семінар для представників місцевого бізнесу «Як знайти бізнес-партнера в Європейському Союзі?».
В рамках свого перебування на Чернігівщині, представники Місії ЄС відвідали м.Прилуки, де організували Брейн-ринг для молоді на тему Європейського Союзу, публічну презентацію «Пріоритети ЄС в Україні, огляд молодіжних, освітніх, культурних і бізнес-можливостей, а також інформаційних ресурсів Представництва ЄС».
Довідково
Серія інформаційних заходів проходить в рамках інформаційної кампанії «Будуймо Європу в Україні», мета якої пояснити важливість реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, поширити європейські цінності та підвищити рівень обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС.
Більш детально ознайомитися з проектами та програмами Європейського Союзу можна на офіційному сайті Представництва, Фейсбук сторінці та Ютуб каналі.
Станом на 17 квітня 2018 року Україна вичерпала шість квот на безмитний експорт у рамках Зони вільної торгівлі з ЄС.
До переліку закритих квот увійшли мед, солод та пшенична клейковина, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, а також пшениця і кукурудза.
Так само Україна використала другу квартальну квоту на експорт м’яса птиці і піврічну – на вершкове масло. Серед додаткових квот, виділених наприкінці минулого року, також вже закрито чотири: на мед, оброблені томати, пшеницю і кукурудзу. На 95% вичерпані об’єми безмитних поставок на крупи і борошно.
За результатами січня-лютого поточного року агропродовольчий експорт з України до ЄС зріс на 28,1% або на $224,7 млн, порівняно з аналогічним періодом минулого року, та сягнув, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства, $1,025 млрд.
За січень-лютий 2018 року зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу склав $3,7 млрд, з яких $2,8 млрд припадає на експорт українських аграрних та харчових товарів.
Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
«За перші два місяці поточного року український аграрний експорт збільшився на $102,1 млн порівняно з відповідним періодом 2017 року та склав $2,8 млрд. Нашими традиційними лідерами експорту залишаються зернові культури з часткою 35,3%, олія – 24,1% та насіння олійних культур –12%», – наголосила заступник Міністра.
За словами Трофімцевої, за цей період помітно зріс експорт українського м’яса птиці - на $29 млн, яєць – на $11,4 млн, вершкового масла – на $20 млн, шоколаду – на $7,5 млн, виноградних вин – на $6,1 млн.
«Важливо відмітити, що експорт української продукції до ЄС за цей період збільшився на 28,1% або на $224,7 млн, та сягнув $1,025 млрд. Таким чином, на даний момент на ЄС припадає 36,5% нашого аграрного експорту»,- відмітила заступник Міністра з питань євроінтеграції.
Вона додала, що найбільшим імпортером української аграрної та харчової продукції у січні-лютому 2018 року стала Індія, куди експортовано продукції на $ 335,9 млн. Також до п’ятірки країн-найбільших покупців увійшли Іспанія - $201,1 млн, Нідерланди - $199,3 млн, Єгипет - $189,6 млн та Італія - $185,6 млн.
19-20 квітня 2018 року делегація Представництва Європейського Союзу в Україні відвідає Чернігів з офіційним візитом. У рамках візиту відбудеться низка інформаційних заходів, а саме:
Що? Презентація відкритих конкурсів на гранти та проекти ЄС
Коли? 19 квітня, 13:00 – 14:30 Де? м. Чернігів, коворкінг «Світогляд» (проспект Перемоги, 108-А, 2-й пов.)
Для кого? Представники неурядових організацій; зацікавлені у подачі заявок на гранти та проекти ЄС громадяни
Під час заходу Вікторія Давидова, радник з питань преси та інформації Представництва ЄС в Україні, розповість про пріоритети допомоги, яку ЄС надає Україні, а також зробить огляд програм Євросоюзу, зокрема інформаційних, освітніх, культурних та бізнес-проектів. Серед них Horizon 2020, Creative Europe, Erasmus+, COSME, EU4Business та ін. Також Ірина Прокоф'єва, менеджерка програми Culture Bridges, презентує її можливості / Сulture Bridges фінансується Європейським Союзом в межах впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та здійснюється Британською Радою в Україні у партнерстві з EUNIC – мережею Національних інститутів культури ЄС. Реєстрація обов’язкова за посиланням: http://bit.ly/EU_open_calls_presentation; подія на Facebook: https://www.facebook.com/events/1694839763904800/
Що? Тренінг для громадських організацій-початківців «Мова грантових заявок і тендерів: як зрозуміти донора?»
Коли? 19 квітня, 15:00 – 18:30 Де? м. Чернігів, коворкінг «Світогляд» (проспект Перемоги, 108-А, 2-й пов.)
Для кого? Представники новостворених громадських організацій; ті, хто планує чи у процесі створення ГО; охочі покращити базові навички роботи з донорами
Тренінг орієнтований на неурядові організації, які тільки починають свою діяльність і хочуть здобути базові навички у підготовці грантових заявок на конкурси і тендери ЄС, а також у комунікації з донорами. Захід буде також цікавий тим, кому дана тема корисна у контексті їхньої громадської діяльності. Серед винесених на розгляд тем: термінологія грантових заявок і тендерів; хто такі донори і принципи ефективної комунікації з ними; види грантової допомоги; як зрозуміти потреби донора та відобразити це у своїй заявці; принципи складання бюджету та ін.
Учасників очікує розгляд реальних прикладів з грантових конкурсів ЄС та практичні завдання.
Реєстрація обов’язкова за посиланням:http://bit.ly/NGOs-training; подія на Facebook: https://www.facebook.com/events/237137857047699/
Що? Семінар для представників місцевого бізнесу «Як знайти бізнес-партнера в Європейському Союзі?»
Коли? 20 квітня, 15:00 – 18:00
Де? м. Чернігів, готель «Україна» (проспект Миру, 33), конференц-зала
Під час семінару учасники обговорять з експертами переваги глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ГВЗВТ); дізнаються про можливості європейської програми підтримки малого та середнього підприємництва COSME (Competiveness of Small and Medium Enterprises), EU4Business, Erasmus for Young Entrepreneurs (Erasmus для молодих підприємців), а також про переваги Європейської Мережі Підприємств (Enterprise Europe Network) як інструменту пошуку партнерів за кордоном. У рамках заходу буде проведено тренінг по EEN з пошуку партнерів та інвесторів в Європі. Головними експертами семінару виступлять: Вадим Загарій, старший експерт реформи дерегуляції та розвитку підприємництва, Команда підтримки реформ, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України / Олена Фесенко, координатор консорціуму Enterprise Europe Network-Ukraine, завідувач відділу Міжнародної співпраці, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України / Наталія Шеремета, керівник відділу зовнішньоекономічних зв'язків Чернігівської торгово-промислової палати / Оксана Попруга, представник Департаменту економічної політики Представництва ЄС в Україні
Реєстрація обов’язкова за посиланням: http://bit.ly/biz-seminar; подія на Facebook: https://www.facebook.com/events/394497541021874
---
Інформаційна кампанія «Будуймо Європу в Україні» – це серія інформаційно-просвітницьких заходів (тематичних зустрічей, семінарів, тренінгів, інтерактивних ігор). Мета кампанії – пояснити важливість реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС. До участі у заходах у рамках інформаційної кампанії Представництва ЄС запрошуються усі охочі.
За детальною інформацією звертайтесь, будь ласка, до Олесі Савенко, тел. +38(093)701 36 23, osavenko@internews.ua, Ольги Міщенко, тел. +38(096) 6817607, omishchenko@internews.ua або доІрини Широкової, +38(097)1772416, ishyrokova@internews.ua
Учасники четвертого Модуля «Програми з розробки та реалізації регіональних стратегічних документів, спрямованих на розвиток малого та середнього підприємництва», що реалізується у співпраці із проектом FORBIZ в рамках ініціативи EU4BUSINESS, за фінансування ЄС, зустрілися в Чернігові.
Розпочато другий етап реалізації проекту FORBIZ, тобто робочі групи перейшли до розробки Планів заходів з реалізації документів, формування проектів та програм з розвитку МСП. Координатори робочих груп (представники органів влади та бізнес-спільноти), створених на рівні Чернігівської області, міст Чернігова та Ніжина, представили стратегічні пріоритети та перелік завдань — потенційно можливих сфер реалізації проектів, а також карти стейкхолдерів, тобто зацікавлених сторін.
Нагадаємо, Чернігівську область було обрано для пілотування процесу формування та реалізації ефективної політики розвитку МСП, аби напрацювати єдині рекомендації для всіх регіонів України. Такий підхід, за переконанням профільних експертів, забезпечить узгодження регіональних та місцевих політик щодо МСП з кращими міжнародними практиками, а також з прийнятою Кабміном у травні минулого року національною Стратегією розвитку малого та середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року.
Довідково. Проект технічної допомоги EU4Business|FORBIZ фінансується ЄC та впроваджується консорціумом GFA. Проект надає технічну підтримку Міністерству економічного розвитку і торгівлі України у галузі регуляторної політики та політики МСП. Його основна мета — створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва, зокрема для представників малого і середнього бізнесу.
До уваги експортерів!
Київська торгово-промислова палата, починаючи з 2016 року, є офіційним представником Служби старших експертів (SES, Бонн) і надає підприємствам підтримку з отримання експертної допомоги з Німеччини.
Ваше підприємство для вирішення конкретних технологічних або комерційних завдань, може запросити досвідченого німецького експерта на термін від 3 тижнів до декількох місяців на добровільній і безкоштовній основі
Досвідчені SES-експерти здатні сприяти вирішенню найрізноманітніших завдань, починаючи від впровадження нової техніки і технологій, європейських стандартів якості до вдосконалення процесів управління, навчання персоналу і просування продукції на нові ринки.
Senior Experten Service (SES) - організація, що надає експертнуюпомощь у всьому світі з метою сприяння співробітництву та розвитку. Тольков 2015 році SES реалізувала 4700 проектів в 90 країнах світу. З SES співпрацює близько 12000 експертів з більш ніж 50 галузей економіки.
Детальну інформацію, огляд галузевих компетенцій експертів і заявку на надання допомоги ви можете знайти:
- на веб-странице: в рубриці «Міжнародні проекти / Експерти з Німеччини (SES)»
- у координатора Центру бізнес-освіти за телефоном: +38 (044) 235-82-96
- по e-mail: seminar@kiev-chamber.org.ua