З метою забезпечення функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, підтримки експорту українських товарів на зовнішніх ринках митниці ДФС здійснюють видачу сертифікатів з перевезення форми EUR.1 на товари українського походження.
Загалом протягом 2016-2018 років (станом на 27.11.2018) видано 200 тис. сертифікатів EUR.1 до країн ЄС.
Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 57281 шт., або 29%, Німеччини – 27355 шт., або 14%, Румунії – 14816 шт., або 7%, Італії – 10534 шт., або 5%, Нідерландів – 8075 шт., або 4%, Литви – 7291 шт., або 4%, Словаччини – 6345 шт., або 3%.
Двохсоттисячний сертифікат видано Львівською митницею на шкіряні чохли для автомобільних крісел, які експортувалися з України до Польщі.
Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Термін дії сертифіката складає 4 місяці з дати його видачі.
Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката.
Сертифікат видається під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера.
ДФС для видачі сертифікатів форми EUR.1:
визначено місця видачі сертифікатів – 197 підрозділів митниць ДФС, які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників;
уповноважено на видачу сертифікатів 770 посадових осіб митниць ДФС.
Перелік підрозділів митниць ДФС та їх адреси розміщення, які здійснюють оформлення та видачу сертифікатів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://bit.ly/2KEwAEK .
Запрацював онлайн-ресурс "Карта можливостей для малого та середнього бізнесу" від Предстаництва Європейського Союзу в Україні.
За допомогою цієї карти можливостей дізнайтесь, як вийти на міжнародні ринки, де знайти фінансові ресурси та як розвинути навички ведення бізнесу і покращити діловий клімат в країні.
Проект створено в межах Європейського тижня підприємництва в Україні, що є частиною загальноєвропейської кампанії з розвитку малого та середнього бізнесу, сприяння підприємництву та інформування про підтримку ЄС для розвитку приватного сектору.
Сайт доступний за посиланням: http://smemap.eu4business.eu/
Можливість експорту молочної продукції до країн ЄС - це ще один результат функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, що діє в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
І щоб більше національних виробників скористалися цією можливістю, проект U open EU, Офіс віце-прем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Association4U розробили покрокову схему отримання всіх необхідних документів та сертифікатів, що відповідають європейському законодавству.
13 листопада 2018 року у м. Київ відбулось друге засідання Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку.
У рамках заходу були проведені дискусійні сесії щодо інституційних питань, питань зайнятості, навколишнього середовища та клімату, сталого управління лісовим господарством, співробітництва з питань управління ресурсами рибальства Чорного моря та відновлюваної енергетики.
Представники української делегації поінформували європейську сторону щодо утворення інституційної складової для виконання цілей глави 13 “Торгівля та сталий розвиток” Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Сторонами також були обговорені актуальні питання імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
14 листопада 2018 року був організований відкритий Форум громадянського суспільства. Під час останнього представники Підкомітету поінформували громадянське суспільство про питання, розглянуті у ході його засідання (Joint statement – англійська та українська версії) та досягнуті домовленості за його результатами.
За результатами січня-вересня 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами ЄС складає $6,07 млрд та збільшився на 5,4%, порівняно з відповідним періодом попереднього року. Український експорт при цьому складає $4,12 млрд, а імпорт - $1,9 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
За її словами, позитивна динаміка розвитку двосторонньої торгівлі спостерігається третій рік поспіль.
«ЗВТ працює як для наших виробників, так і для європейських. Наприклад, за 9 місяців 2016 року український аграрний та харчовий експорт до ринків ЄС склав майже $2,9 млрд, але за той самий період 2017 року – вже $4,2 млрд. Попри зниження темпів росту українського аграрного та харчового експорту на ринки ЄС в поточному році, ми впевнені в тому, що подальше зниження торгівельних бар’єрів між Україною та ЄС даватиме позитивний ефект для двох сторін, і все більше українських експортерів буде виходити на ринки ЄС зі своєю продукцією», - наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
За її словами, якщо подивитись на товарну структуру українського аграрного експорту до європейських країн, можна виділити ТОП-5 ключових товарних груп, експорт яких помітно збільшився порівняно з 2017 роком. «Йдеться про насіння свиріпи або ріпаку, пшеницю, горіхи та кондитерські вироби, м’ясо птиці, жито, шоколад та вироби з нього», - розповіла Ольга Трофімцева.
Також заступник Міністра розповіла, що в 2016 році за січень-вересень вартість імпорту аграрних та харчових товарів з країн ЄС Україною складала $1,4 млрд, в 2017 році – майже $1,6 млрд, а в 2018 році, за той самий період, вона сягнула майже $1,9 млрд.
Найбільш активно ми купували в ЄС в 2018 році такі товари АПК як: тютюн та вироби з нього, продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, м'ясо та субпродукти, насіння олійних культур, алкогольну продукцію та інші товари.
«Рада відмітити, що вже три роки поспіль стабільно в ТОП-5 наших торговельних партнерів в сфері АПК серед країн ЄС входять Нідерланди, Польща, Італія, Німеччина та Іспанія», - підкреслила Ольга Трофімцева.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе провела щоквартальну нараду із заступниками міністрів із європейської інтеграції щодо прогресу виконання Угоди про асоціацію.
Учасники наради зосередились на оцінці прогресу та аналізі низки проблемних моментів у роботі міністерств з підготовки законодавчих пропозицій для Парламенту, обговорили питання секторальної інтеграції України з Євросоюзом, зокрема, напрацювання задля інтеграції до енергетичного та цифрового ринків ЄС, виконання дорожньої карти приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАФТ та підготовку до засідання Ради асоціації, яке відбудеться 17 грудня у Брюсселі.
Віце-прем’єр-міністр наголосила, що проведений аналіз свідчить про низку інших системних проблем. Зокрема, часто розроблені ЦОВВ проекти законодавчих актів місяцями не вносяться міністерствами на розгляд Уряду (наприклад, законопроект про енергетичну ефективність чи законопроект про імплементацію директив щодо боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму). Іншою проблемою є те, що міністерства розробляють і вносять на засідання Уряду або реєструють через народних депутатів законопроекти, які стосуються виконання Угоди, але не враховують при цьому досконало положень відповідних директив ЄС (наприклад, зміни до законодавства в частині державних закупівель, щодо безпеки дорожнього руху, зміни до Митного кодексу). Міністерства ігнорують строки, передбачені Угодою про асоціацію (як, наприклад, щодо законопроектів про туризм та захист прав споживачів, право компаній щодо акціонерних товариств, законодавство з питань безпеки дорожнього руху та документів, що посвідчують право на керування транспортним засобом).
Оцінюючи виконання Угоди не лише у цьому році, а й в цілому за останні три роки, Віце-прем’єр-міністр зазначила, що, попри численні ефективні зусилля та позитивні досягнення, є сфери, у яких з різних причин не було досягнуто жодних зрушень. Це, зокрема, укладення Угоди АСАА, запровадження інституту Уповноваженого економічного оператора та ухвалення технічних рішень щодо створення єдиного режиму транзиту між Україною та ЄС, виконання завдань законодавчого забезпечення у сфері транспорту та підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Вона закликала міністерства пріоритезувати та активізувати роботу з виконання Угоди в законодавчому полі.
9 листопада 2018 р. проект «Громадська синергія» запрошує всіх, хто цікавиться темою євроінтеграції️, на вебінар "Сталий розвиток та торгівля в Угоді про асоціацію: просто про складне".
Основні питання семінару:
- що таке сталий розвиток, які його основні компоненти та як вони пов'язані з торгівлею
- як торгівля може вплинути на довкілля
- чому питання сталого розвитку є частиною Угоди про асоціацію
- яка роль торговельної політики у досягненні цілей сталого розвитку в ЄС та Україні
- які питання регулює глава 13 Угоди про асоціацію "Торгівля та сталий розвиток"
- які інструменти оцінки впливу торгівлі на сталий розвиток
Зареєструватися та дізнатися більше про вебінар - за посиланням
Використання інструментів Східного партнерства є додатковим фактором ефективнішої взаємодії України з Європейським Союзом у контексті імплементації Угоди про асоціацію. Маючи унікальний досвід, Україна готова ним ділитися з іншими державами Східного партнерства. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе на щорічній конференції Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.
«Надзвичайно приємно, коли представники громадянського суспільства називають владу партнером. Це є свідченням довіри між нами, як рівноправними учасниками державотворення. Переконана, що саме у середовищі однодумців ми здатні реалізувати найамбітніші плани, що обֹ’єднують нас всіх довкола єдиної мети – демократичної, мирної, сильної та заможної України», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Віце-прем’єр-міністр зазначила, що «20 досягнень до 2020 року», визначених в рамках Східного партнерства, стали дорожньою картою України для більш сфокусованого підходу для реалізації цілей СхП. Україна доклала значних зусиль для реалізації визначених досягнень, приділяючи особливу увагу зміцненню інституцій та належному урядуванню, додала Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, значного прогресу було досягнуто у сфері гармонізації цифрових ринків. «Цифрова економіка є одним із 4-х найважливіших напрямів співпраці, які виокремив 20-й Саміт Україна-ЄС. Наразі ми опрацьовуємо з ЄС пропозиції щодо інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС. Ми твердо віримо, що поглиблена співпраця в цифровій сфері принесе користь та нові можливості для українських та європейських громадян і підприємств», – наголосила Віце-прем’єр-міністр.
Серед інших пріоритетних сфер співпраці у рамках Східного партнерства Іванна Климпуш-Цинцадзе виокремила енергетику, питання спрощення торгівлі, поглиблення діалогу у форматі Східного партнерства+ та безпекові виклики. «Безпека є одним із безумовних пріоритетів для регіону Східного партнерства, особливо для України. Ми можемо і повинні співпрацювати активніше задля запобігання гібридним загрозам, екологічним катастрофам, для посилення кібербезпеки, особливо з огляду на майбутні вибори», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.
Також на відкритті конференції виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін Хагстрьом, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні Ян Пєкло, заступник Посла Румунії в Україні Георге Ангел, заступник Посла Австрії в Україні Флоріан Кольфюрст, заступник Голови Представництва ЄС в Україні Анніка Вайдеманн, Національний координатор Української платформи Форуму громадянського суспільства Геннадій Максак та Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.
За словами Анніки Вайдеманн, великим викликом для України є недостатня комунікація власних успіхів у реалізації реформ. «Нещодавній моніторинг демонструє позитивні результати в Україні, зокрема, це стосується безвізу, правового наближення у рамках імплементації Угоди про асоціацію та суттєвого збільшення українського експорту до ЄС. І саме цю позитивну динаміку потрібно доносити до суспільства, і роль громадських активістів тут, безумовно, може бути дуже цінною», – зазначила дипломат.
Довідково
Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства – це мережа з понад 200 громадських організацій України, створена у 2011 р., що відстоює українські інтереси в рамках СхП. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства СхП – об’єднання представників громадських організацій України, Грузії, Молдови, Білорусі, Вірменії, Азербайджану, а також ЄС. Форум допомагає громадським організаціям регіону СхП адвокатувати важливі для їхніх країн питання на рівні ЄС, сприяє аналітично-адвокаційній діяльності та обміну досвідом між організаціями громадянського суспільства регіону, здійснює громадський моніторинг виконання цілей СхП.
Що дає Україні участь у Східному партнерстві (СхП)? І взагалі, чи не вичерпав цей формат свій потенціал?
Ці питання все частіше можна почути в Україні. Відповідь на них можна знайти, проаналізувавши стан виконання 20 поставлених цілей Східного партнерства, виконати які планується до 2020 року. Таку роботу провела Українська національна платформа (УНП) Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.
Міжсекторальні досягнення: прогрес відчутний
Структурована взаємодія із ширшим колом організацій громадянського суспільстванабула додаткового імпульсу із запровадженням інституційної підтримки Української національної платформи Форуму громадянського суспільства СхП та Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС в рамках проекту ЄС "Громадська синергія". Це дозволило значно поліпшити якість аналітичних та інформаційних проектів, які реалізуються вказаними платформами, а також посилити співпрацю з суб’єктами прийняття рішень як в Україні, так і на рівні європейських інституцій.
В контексті гендерної рівності та недопущення дискримінації Україна створила відповідну законодавчу та нормативну базу, посилила національний гендерний механізм. Вартує особливої уваги запровадження посади урядового уповноваженого з питань гендерної політики.
Використання стратегічних комунікацій через запровадження уніфікованих підходів щодо візуалізації проектів в Україні в рамках єдиної промоційної кампанії ЄС "Прямуємо разом" (Moving Forward Together) дозволило більш широко поінформувати українців щодо діяльності та підтримки реформ Європейським Союзом.
В подальшому спільні зусилля слід сконцентрувати на протидії дезінформації та меседжам проти ЄС, які будуть поширюватися у передвиборчий та виборчий період у медіа, що знаходяться під впливом Росії.
Економіка: проблеми з цифровими ринками
В рамках пріоритету І "Економічний розвиток та ринкові можливості" вдалося покращити окремі соціально-економічні показники. Малий та середній бізнес і регуляторне середовище в Україні фіксували позитивні зміни завдяки підтримці з боку програм ЄС. Зокрема, підтримку отримали 840 МСП в період 2016-2017 роки.
Для зменшення прогалин у доступі до фінансів та фінансової інфраструктури Україна оновила програмні документи в напрямку розвитку фінансового сектора та прийняла закони щодо кредитного реєстру та управління кредитними ризиками. Втім, на даний час все ще недостатньо практичних кроків у сфері створення і розробки альтернативних джерел фінансування для МСП та стимулювання кредитування в національній валюті.
Нові можливості на ринку праці на місцевому та регіональному рівнях створюються за рахунок таких проектів ЄС, як "Мери за економічне зростання" та "Smart-спеціалізація", де в 2018 році Україна брала активну участь.
Торгівля та імплементація ПВЗВТ теж демонструють позитивні показники. У 2017 році експорт товарів в ЄС зріс на 30%, імпорт товарів з ЄС збільшився на 21%. Аналогічний ріст спостерігався і у торгівлі з країнами Східного партнерства. У 2017 році експорт товарів до п’яти країн СхП збільшився на 29%, а імпорт – на 30%.
Відсутність узгодженого стратегічного підходу до формування політик у сфері гармонізації цифрових ринків з ЄС та регіоном СхП є найбільшим викликом для України на даний момент попри окремі позитивні кроки, які були зроблені на національному рівні. Це не дає можливості високо оцінити поступ. Українській стороні необхідно розробити і затвердити узгоджену національну стратегію та дорожні карти для всіх основних напрямків даної сфери.
Спірні успіхи в посиленні інститутів
Пріоритет ІІ "Посилення інституцій та належного врядування" можна вважати найбільш контроверсійним з точки зору виконання досягнень.
З одного боку, проведення реформи системи державного управління може вважатися найбільш результативним, що, зокрема, відображено і у звіті програми ЄС SIGMA (2017) за результатами оцінювання сфери держуправління в Україні.
З іншого боку, посилення механізмів верховенства права та боротьби з корупцією, а також реалізація ключових реформ у сфері судочинства в Україні не можуть потішити значними практичними результатами, що відзначено і нижчими оцінками від експертів УНП. Нині Україні не вдається забезпечити ефективну та результативну діяльність системи антикорупційних інституцій, а також впровадити повноцінну автоматичну перевірку декларацій чиновників у єдиній системі декларування.
У процесі реалізації судової реформи 2016 року була змінена Конституція в частині правосуддя, а також прийнятий пакет законів, якими передбачалося підвищення рівня прозорості і підзвітності суддівства. Водночас процедура формування і склад органів суддівського врядування, які мали імплементувати реформу, призвели до консервації проблем у судовій системі, таких як корупція і залежність від політичної влади.
Безпека є критично важливою сферою співпраці з ЄС, де Україна демонструє значний поступ. Ухвалення в 2018 році закону "Про національну безпеку" доповнило існуючу систему стратегічних документів у сфері безпеки, якими передбачено інтеграцію до європейського та євроатлантичного безпекового простору.
Втім, з боку ЄС більше уваги має бути приділено інституційному посиленню боротьби з гібридними проявами російської агресії, а також захисту критичної інфраструктури.
Енергетика – нижче за середній
Пріоритет ІІІ "Взаємопов’язаність, енергоефективність, довкілля та зміна клімату" спрямований на посилення транспортних та енергетичних взаємозв’язків та вироблення спільних підходів у питаннях довкілля та клімату.
В 2017 році підписано угоду про поширення індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T на Україну (коридори Середземноморський і Рейн-Дунай). Крім того, Україна приєдналася до двох міжнародних проектів в рамках TEN-T - GO-HIGHWAY "Гданськ-Одеса" та Via Carpatia. На цьому тлі для України основним викликом залишається підготовка та реалізація пріоритетних проектів у рамках мережі, пошук фінансування.
Хоча енергопостачання займає чільне місце в рамках двосторонніх відносин України та ЄС, даний документ містить лише окремі напрями енергетичної співпраці з країнами СхП, більшість із яких не стосується безпосередньо України. 2018 року погоджено національний робочий план в рамках EU4Energy для продовження реформ в енергетиці та розбудови взаємин з країнами СхП, які не є членами Енергетичного співтовариства. Загалом рівень поступу в реалізації вказаного досягнення оцінений нижче за середній показник успішності в інших досягненнях.
Енергоефективність, використання відновлюваної енергії, а також зменшення викидів парникового газу нині передбачають два основних інструменти в рамках цього досягнення для України: укладення Планів дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) населеними пунктами з України, які є підписантами Угоди мерів (Covenant of Mayors), та створення і запуск Фонду енергоефективності на умовах співфінансування з ЄС. Хоча Україна поряд з країнами СхП перебуває на чільних місцях з підготовки ПДСЕР, якість підготовки та виконання не завжди задовільні.
Фонд енергоефективності був створений у 2018 році та отримав зобов'язання з фінансування на 50 мільйонів євро з боку ЄС, однак потребує додаткових зусиль щодо організації його роботи.
Довкілля та адаптація до зміни клімату теж перебували в фокусі уваги. Реалізація державної політики у сфері зміни клімату визначена концептуальними довгостроковими документами. Було прийнято закони "Про оцінку впливу на довкілля" (2017) та "Про стратегічну екологічну оцінку" (2018), розпочалося їх впровадження. Триває робота з реформування системи управління водними ресурсами. Однак занепокоєння викликає відсутність системних дій держави для подолання нелегальних вирубок лісів.
Активні контакти між людьми
Пріоритет ІV "Мобільність і контакти між людьми" спрямований на окремий суспільний вимір співпраці між ЄС та Україною.
Візова лібералізація та партнерства з мобільності як досягнення в червні 2018 року означилось першою річницею безвізового режиму України з країнами ЄС та Шенгену. За перший рік його дії було видано близько 5 мільйонів біометричних паспортів та майже мільйон українських громадян скористалися безвізовими поїздками.
Молодь, освіта, розвиток навичок і культура мають непересічне значення для формування високої динаміки мобільності громадян України. Україна активно користується програмами EU4Youth, Erasmus+ та Creative Europe.
В контексті досліджень та інновацій варто наголосити, що Україна є асоційованим членом програми "Горизонт 2020", а кількість проектів програми, в яких беруть участь українські організації, збільшилася. Задля посилення інтеграції в європейський дослідницький простір доцільно оцінити виконання рекомендацій аудиту системи досліджень та інновацій України в рамках інструменту peer-review (PSF) програми "Горизонт 2020" (2016).
Документ "20 досягнень СхП до 2020 року" містить також бачення реформування багатостороннього формату. Офіційно запущена в березні 2018 року оновлена багатостороння архітектура СхП покликана посилити його політичну складову. Позитивно сприймається запровадження формату зустрічей старших посадових осіб (Senior Officials Meetings, SOM), надання більшої політичної ваги міжурядовим платформам.
Однак все ще недооціненим з боку ЄС для співпраці є вимір безпеки.
Поряд з активною участю в багатосторонніх форматах для шести країн СхП Україна виявляє інтерес до побудови інституційної співпраці в рамках трьох країн СхП, які підписали угоди про асоціацію.
Варто відзначити, що позитивною є згадка про такі форми співпраці в підсумкових документах саміту Східного партнерства (листопад 2017) та саміту Україна-ЄС (липень 2018 року). 2018 рік став роком практичної імплементації інституційної побудови. У вересні 2018 року відбулася перша неформальна міністерська зустріч у форматі ЄС+3 з питань торгівлі, яка підтвердила перспективність та вагомість такого майданчика для обговорення питань, пов'язаних з імплементацією ПВЗВТ. На громадському рівні в Києві у вересні 2018 року проведено ІІ Форум асоціації (Association Exchange Forum), де представники НДО та аналітичних центрів могли обмінятися думками щодо перебігу імплементації угод про асоціацію в трьох країнах. У жовтні в Тбілісі підписано статут Міжпарламентської асамблеї України, Грузії і Молдови.
Загалом моніторинг, проведений експертами УНП, вказує на додану вартість для України 20 досягнень СхП до 2020 року у порівнянні з нормами Угоди про асоціацію України з ЄС та відповідними імплементаційними документами. Окремі досягнення доповнюють, уточнюють сфери співпраці та інструменти, які передбачені в УА, та сприяють глибшому реформуванню життєво важливих сфер для українського суспільства.
Предметна дискусія щодо майбутнього Східного партнерства може бути офіційно запущена під час ювілейного заходу в травні 2019 року. За окремими стратегічними напрямами українській владі спільно з громадянським суспільством доцільно напрацювати окремі дорожні карти чи плани дій з чіткими індикаторами успіху.
Насамкінець важливо зазначити, що попри відсутність чітких юридичних зобов’язань з боку України щодо виконання плану-2020 все ж офіційний Київ має максимально використовувати фінансові інструменти підтримки в рамках 20 досягнень Східного партнерства, які сприяють імплементації започаткованих реформ та виконанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Днями в Києві відбулося четверте засідання Комітету асоціації між Україною та ЄС, на якому обговорили прогрес виконання Угоди про асоціацію, питання економічної та секторальної інтеграції України з ЄС, стратегічні комунікації, подальшу співпрацю та інші комплексні питання.
Українську делегацію на засіданні очолила директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Ольга Стефанішина. Вона зазначила, що для ефективного використання Угоди про асоціацію у двосторонній співпраці обидві сторони повинні працювати також над оновленням додатків до Угоди. «Право ЄС не стоїть на місці. Воно розвивається разом з інтеграційними процесами в самому Євросоюзі, тому дуже важливо включити низку останніх директив та рішень ЄС у відповідні додатки Угоди», – сказала вона.
Директор з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішньої діяльності Томас Майр-Гартінг запевнив, що ЄС дотримується зобов'язання всебічно підтримувати Україну на шляху імплементації Угоди, та висловив сподівання, що впровадження реформ буде надалі відбуватися з не меншим темпом, ніж зараз. Він також зазначив, що незалежність, суверенітет і територіальна цілісність України визнані на міжнародному рівні, тож Європа занепокоєна ситуацією на Сході внаслідок російської агресії та недотримання Мінських угод Росією.
Довідково
Комітет Асоціації між Україною та ЄС надає допомогу Раді Асоціації у виконанні її обов’язків та функцій, створений відповідно до статті 464 (1) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Комітет Асоціації надає Раді Асоціації пропозиції або проекти рішень чи рекомендацій для їхнього схвалення, у разі необхідності імплементує рішення Ради Асоціації, а також забезпечує безперервність відносин Асоціації та належне виконання Угоди.
Рішення Комітету, якщо Рада делегувала повноваження, є обов’язковими для Сторін. Комітет Асоціації готує свої рішення за згодою Сторін після завершення відповідних внутрішньодержавних процедур, необхідних для їхнього ухвалення.
З метою забезпечення обговорення на експертному рівні основних сфер, які підпадають під тимчасове застосування Угоди, створено два підкомітети: підкомітет з питань свободи, безпеки та юстиції і підкомітет з питань економіки та іншого галузевого співробітництва.
Комітет Асоціації та Парламентський комітет Асоціації повинні здійснювати регулярні контакти з представниками Платформи громадянського суспільства з метою отримання їхньої думки щодо досягнення цілей Угоди.