З кожним роком органічна продукція користується все більшим попитом і популярністю, в тому числі і серед європейських споживачів. У той же час обсяги її виробництва у країнах ЄС поступаються рівням споживання. Cаме тому постачання значних обсягів продукції органічного виробництва на ринки ЄС відбувається з інших країн.
Керуючись цим, проект "Агроторгівля України" у співпраці з "Органік Стандарт" та за підтримки Німецько-української промислово-торговельної палати підготували вже друге оновлене видання Практичного довідника органічного експортера до ЄС. Адже з виходу першого видання Україна значно збільшила обсяги експортованої органічної продукції (яка була представлена не тільки сировиною, але й напівфабрикатами та переробленою продукцією) і тим самим стала важливим постачальник органіки на ринок ЄС.
Так відповідне видання відобразило зміни та актуальні дані щодо вимог до органічної продукції та її експорту.
До уваги читачів довідника:
ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ЩОДО ІМПОРТУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ, ПОХОДЖЕННЯМ З УКРАЇНИ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЕКСПОРТУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО КРАЇН ЄС
ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПОРТУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО КРАЇН ЄС РІЗНИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТУ
Опубліковано дослідження "Адаптація до законодавства ЄС: у фокусі малі та середні виробники аграрної продукції". У цьому виданні для сільгоспвиробників зібрано інформацію про те, які саме зміни вони мають запровадити в своїх господарствах у зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію, враховуючи урядовий план заходів до 2026 року. Зокрема, роз’яснюються вимоги до виробництва:
– молочних продуктів та жирів
– яєць та птиці
– м’ясної продукції
– меду
– напоїв
– джемів та інших солодощів
– органічної продукції
Завантажити дослідження
Автори базового дослідження: Катерина Шор, (Зелене досьє) Марта Руда, Яна Рогінська-Грін (Інститут дослідження адаптації законодавства)
Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 10 квітня cхвалив проект Указу Президента України «Питання європейської та євроатлантичної інтеграції», який стосується роботи всіх державних органів влади відповідно до закріпленого у Конституції курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію України.
Ухвалення акта дозволить забезпечити реалізацію стратегічного курсу держави на набуття членства в ЄС і НАТО відповідно до Закону України від 7 лютого 2019 р. № 2680-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)». Указ дозволить визначити пріоритетні завдання для органів державної влади України з реалізації стратегічного курсу держави на набуття членства в ЄС і НАТО. Проектом Указу передбачено затвердити План заходів із реалізації курсу. Кабінету Міністрів України доручається забезпечити звітування щодо виконання цього Указу у встановлені терміни.
Проект Указу підготовлений відповідно до доручення Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів спільно з МЗС, Міноборони, МВС, Мінветеранів, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Мін'юстом та іншими ЦОВВ.
«7 лютого 2019 року було здійснено, без перебільшення, один з найважливіших кроків, які визначили подальший розвиток нашої держави – я маю на увазі закріплення в Конституції України незворотного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Таким чином ми підтвердили серйозність наших намірів і встановили для себе амбітну кінцеву мету – членство в НАТО та Європейському Союзі. Але насправді це лише початок. Для досягнення великої стратегічної мети необхідно робити практичні конкретні кроки. Щоб системно і якісно впровадити ті зміни, які передбачає Закон № 2680-VIII, було розроблено проект Указу Президента України, яким передбачається затвердити відповідний План заходів. Це перелік чітких задач для державних органів, які передбачають активну роботу у всіх ключових сферах, посилення інституційної спроможності державних органів, розвиток наукового та освітнього потенціалу та багато іншого», - прокоментувала рішення Уряду Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Торгово-промислова палата України запрошує представників бізнесу прийняти участь в інформаційному дні присвяченому Європейським програмам підтримки бізнесу: EEN, Horizon 2020 (Innovation management activity), Erasmus for young entrepreneurs.
До уваги слухачів:
- цілі програм та напрямки діяльності;
- основні кроки для участі в проектах;
- підготовка документів та заповнення електронних форм;
- переваги, які отримують підприємства при участі в програмі;
- історії успіху українських компаній.
Участь у заході безкоштовна за умови попередньої реєстрації.
Захід відбудеться 24 квітня 2019 року в стінах Торгово-промислової палати України (початок реєстрації 10.30 год., кімната 101) за адресою м.Київ, вул. Велика Житомирська, 33.
У разі питань звертайтесь будь-ласка за телефоном: 044 586-40-67
Перший віце-прем’єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів та Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов провели прес-конференцію щодо ключових досягнень у роботі за 2016-2018 роки, зокрема у напрямку міжнародної торгівлі.
Степан Кубів підкреслив, що одним з найбільших досягнень України з 2014 року є укладення Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом, який став основним торговельним партнером України, що майже повністю компенсувало втрачений російський ринок.
“Сьогодні частка ЄС в експорті українських товарів і послуг складає 42,6% і постійно зростає. У 2018 році ми стали експортувати до ЄС на 15% більше товарів, а в 2013 році на ЄС припадало 26,5% від всього експорту товарів. Було 16,8 млрд доларів, а в 2018 вже – 20,2 млрд доларів. На Росію в 2013 році припадало 23,7%. Зараз частка РФ складає 7,7% і постійно зменшується”, - зазначив Степан Кубів.
Також Перший віце-прем’єр-міністр України підкреслив, що в 2016-2018 роках активною була робота над розширенням можливостей українського бізнесу.
“Тільки за ці два роки ми уклали дві угоди про вільну торгівлю з Канадою та Ізраїлем, розширили можливості торгівлі для українських експортерів. Так, в 2018 році бізнес експортував до Канади вже на 55% більше товарів, ніж у 2017 році. Крім того, ми створили еко-систему підтримки українських експортерів, до якої входить і Офіс з просування експорту з численними торговельними місіями, і Рада міжнародної торгівлі і майбутнє Експортно-кредитне агентство” , - зазначив Степан Кубів.
Центр економічної стратегії запрошує на публічний захід, присвячений темі валютної лібералізації в Україні: "Чи наблизила валютна лібералізація Україну до вільного руху коштів із ЄС?". В організації зазначають, що зараз, в контексті політичних змін, особливо важливо підтвердити та закріпити курс на євроінтеграцію і вільний рух капіталу між Україною і Євросоюзом.
Спікерами заходу виступлять
- Марина Неліна, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції
- Тарас Качка, стратегічний радник Міжнародного фонду Відродження, у 2007-2011 роках – учасник переговорної команди України щодо Угоди про асоціацію
- Юлія Ковалів, голова офісу Національної інвестиційної ради
- Максим Нефьодов, перший заступник міністра торгівлі та економічного розвитку
- Олексій Заремба, виконавчий директор групи компаній МТІ
- Роман Шпек, голова ради Незалежної асоціації банків України
- Емал Бахтарі, керівник проектів та програм Департаменту відкритих ринків НБУ
Дата та час проведення: 3 квітня, з 10:00 до 12:30
Місце проведення: moRe space (м.Київ, вул.Велика Васильківська 100, 2-ий поверх)
Мова заходу: українська/англійська (забезпечується синхронний переклад)
Реєстрація до 1 квітня за посиланням https://goo.gl/forms/s76IAo6WiFEq5IH92.
25 березня у Верховній Раді зареєстрували проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання” (реєстр. ном. 10183). Ухвалення документу є обов’язковою умовою для початку офіційної процедури оцінки готовності України до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА). Угода АСАА має усунути технічні бар’єри у торгівлі нехарчовою продукцією між Україною та Європейським Союзом відповідно до умов Угоди про асоціацію.
Документ ініціювали більше двох десятків народних депутатів, з-поміж яких Голова ПАрламенту Андрій Парубій, Перша заступниця Голови ВРУ Ірина Геращенко, в.о. голови парламентського комітету з питань європейської інтеграції Марія Іонова та інші. Текст законопроекту на сайті ВРУ поки недоступний.
Нагадаємо, 28 лютого Верховна Рада України провалила голосування у другому читанні за проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності" (№6235). Документ підтримали лише 173 народні депутати.
З початку 2019 року українські експортери вже повністю використали 4 тарифні квоти на поставки до Європейського Союзу.
Станом на кінець лютого 2019 року вже повністю використано квоти на кукурудзу, мед, цукор, виноградний і яблучний соки.
Згідно з повідомленням, також використано квартальну тарифну квоту на м'ясо птиці.
Триває використання тарифних квот на:
Пшеницю - 68%;
Оброблені томати - 57,9%;
Продукти переробки солоду і крохмалю - 54,4%;
Масло вершкове та пасти - 50%.
Станом на початок 2019 року українські експортери вичерпали можливості безмитного експорту в рамках 29 тарифних квот з 40.
Нагадаємо, що в 2018 року Україна не використовувала квоти на експорт ячменю і цукру в країни Європейського Союзу.
Європейський Союз та його держави-члени пропонують українському малому та середньому бізнесу (МСБ) широкий спектр допомоги у вигляді грантів, вигідних кредитів та інших можливостей. Вони дозволяють МСБ вдосконалити свою діяльність в Україні, вийти на ринки ЄС та знайти там бізнес партнерів. Водночас, більша частина підприємців не використовують цю підтримку.
У цій брошурі зібрано корисні посилання та інфографіки з алгоритмами, які допоможуть українському МСБ скористатися можливостями від Європейського Союзу. Автори також проаналізували причини, що заважали зробити це раніше.
Завантажити брошюру
Оголошено тендери на проведення соціологічних досліджень, інформаційних кампаній та конкурсу для ЗМІ за напрямом європейської та євроатлантичної інтеграції України. Всі закупівлі організовано на виконання Планів заходів з інформування про європейську та євроатлантичну інтеграцію, затверджених Урядом у січні 2019 року. Замовник закупівель – Державний комітет телебачення та радіомовлення України. Пропозиції учасників приймаються до 3 та 4 квітня.
«Дослідження підтверджують, що наші громадяни потребують більше інформації про європейську та євроатлантичну інтеграцію, водночас ця інформація має бути простою, зрозумілою та мати прикладний характер. У 2018 році ми почали системну роботу з підвищення обізнаності українців про стратегічний курс країни. Проте минулого року встигли реалізувати лише одне дослідження та дві інформаційні кампанії. Цьогоріч сподіваємося вивести цю роботу на якісно новий рівень: буде проведено більше заходів, вони будуть масштабнішими та різноманітнішими», – зазначила Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона також додала, що окрім цих двох інформаційних кампаній, двох соціологічних досліджень та конкурсу для ЗМІ з дводенною поїздкою до штаб-квартири НАТО в якості нагороди, в наступних кварталах буде проведено тендери на реалізацію ще двох інформаційних кампаній всередині країни та двох – поза її межами.
«Вплив фейків, навіювань радянської та російської пропаганди сприяє викривленню реальності щодо європейської та євроатлантичної інтеграції в українському інформаційному просторі. Росія та деякі наші внутрішні політики намагаються протидіяти європейській та євроатлантичній інтеграції через маніпуляції та перекручування інформації. Серед потоку інформації, який ллється з усіх боків під час виборчого періоду, громадянам важливо виокремити неупереджені дані, побудовані на фактах, які вони могли би порівняти з тим, що говорять різноманітні політики. Тому зараз надважливим завданням Уряду є донесення правдивої інформації стосовно змін, що відбуваються зараз та чекають на нас в майбутньому», – заявила Віце-прем’єр-міністр.
Вона закликала організації, які спеціалізуюся на комунікаціях, активно брати участь у закупівлях та не боятися мати справу з державою як замовником. «Ми хочемо, щоб до участі у тендерах долучилося якомога більше професійних учасників ринку. Від якісного та креативного виконання поставлених задач залежить дуже багато. Ми побачили надзвичайно великий інтерес до матеріалів минулорічних кампаній. Попередній досвід був успішним, і це дає нам надію на якісну інформаційну роботу і цього року», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Оголошення та вся тендерна документація знаходяться за наступними посиланнями:
- Організація та проведення Всеукраїнської інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо змісту і засад взаємодії України з НАТО та ролі НАТО у зміцненні міжнародної стабільності і безпеки: https://www.dzo.com.ua/tenders/3642589.
- Організація та проведення інформаційної кампанії щодо успішного досвіду впровадження європейських стандартів в усіх сферах життя, у тому числі в бізнесі, науці, культурі, а також громадській діяльності: https://www.dzo.com.ua/tenders/3642456
- Послуги з організації та проведення загальнонаціонального соціологічного дослідження щодо ставлення громадськості до вступу України в НАТО та інтеграції України до ЄС, 2 лоти:https://www.dzo.com.ua/tenders/3647255.
- Організація та проведення Всеукраїнського конкурсу на кращу публікацію в аудіовізуальних (електронних), друкованих засобах масової інформації, теле- і радіопередачу про НАТО та державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції: https://www.dzo.com.ua/tenders/3647680