Виконавче агентство з питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) оголосило результати конкурсу 2019 р. за напрямом Розвиток потенціалу вищої освіти Програми Європейського Союзу ЕРАЗМУС+. Загалом було відібрано 163 проекти, в тому числі 8 проектів за участі України, які розпочнуть діяльність з жовтня 2019 р. або січня 2020 р. та будуть реалізовуватись 51 закладом вищої освіти та іншими українськими організаціями. Загальний бюджет проектів становить понад 7 150 000 €.
Серед переможців є проект:
- Development of practically-oriented student-centred education in the field of modelling of Cyber-Physical Systems (609557-EPP-1-2019-1-LV-EPPKA2-CBHE-JP):Чернігівський національний технологічний університет, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Криворізький національний університет.
Зокрема, проекти за участю України зосереджені на модернізації освітніх програм у сферах кіберфізичних систем, ерготерапії, розвитку мовних компетентностей вчителів, а також на посилення співпраці закладів вищої освіти з ширшим економічним та соціальним середовищем.
51 партнер з України представляють 38 закладів вищої освіти, 2 науково-дослідні інститути, 4 приватних та 2 державних підприємства, 4 громадські організації, а також Міністерство освіти і науки України. До реалізації цих проектів також долучені 3 переміщені заклади вищої освіти - Донецький національний технічний університет, Донецький державний університет управління та Горлівський інститут іноземних мов.
Серед партнерів-переможців з України є також Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, Федерація роботодавців України, Науково-методичний центр «Агроосвіта», СТОВ «Агросвіт», Громадська спілка "Українська продовольча долина", Реабілітаційний центр MODRYCHI, Festo Group, Громадська організація «Асоціація вчителів англійської мови «ТІСОЛ-Україна», Фермерське господарство «Добро-крафт», Яворівський національний природний парк, Благодійний фонд «Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви».
За напрямом Жан Моне програми Європейського Союзу Еразмус+ цього року перемогли 22 українські проєкти. Їх виконавці отримають фінансування на загальну суму майже 750 тис. євро. Роботу над втіленням проєктів планують розпочати вже у вересні 2019 року.
Це, зокрема, будуть:
- 15 модулів з економічного розвитку, врядування, регіональної політики, кримінальної політики, європейських цінностей, європейського простору вищої освіти, соціальних та економічних питань мігрантів та переселенців, захисту інформації та запобігання корупції;
- створення 3 кафедр;
- створення 1 центру досконалості;
- 1 проєкт з кібербезпеки;
- 2 проєкти з підтримки асоціацій.
Виконавцями завдань стануть представники 12 вишів та 3 громадських організацій з різних регіонів країни. А саме:
- Київський університет імені Бориса Грінченка;
- Харківський національний університет радіоелектроніки;
- Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки;
- Національний університет «Львівська політехніка»;
- Одеський національний університет ім. І. Мечникова;
- Чорноморський національний університет ім. Петра Могили;
- Запорізький національний університет;
- Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана;
- Київський національний університет ім. Т. Шевченка;
- Тернопільський національний економічний університет;
- Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка;
- Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
- Платформа європейських студій для сталого розвитку;
- Український інститут з кризового менеджменту та розв’язання конфліктів;
- Регіональний центр європейських освітньо-наукових ініціатив.
Загалом цього року за напрямом Жан Моне було відібрано 285 проєктів. Їх виконуватимуть дослідники з різних країн світу.
Довідково
Програма ЄС Еразмус+ підтримує проєкти співпраці, партнерства та мобільності в сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Напрям Жан Моне спрямований на розвиток європейських досліджень та євроінтеграційних процесів у світі. Виконавці проєктів за цим напрямом вивчають європейські студії, сприяють їх вдосконаленню, напрацьовують курси та освітні програми, присвячені євроінтеграційній темі.
В Україні розпочалась робота місії ЄС з оцінки стану наближення законодавства України та інституційної спроможності в цифровій сфері.
Результатом 4-місячної роботи місії стане звіт, підготовлений на основі та в продовження Оцінки проекту Стратегії інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС та Плану заходів з її виконання (проекту Дорожньої карти). Зазначена Оцінка була нещодавно нами отримана у відповідь на надісланий Стороні ЄС у серпні минулого року проект Дорожньої карти.
Ми отримали позитивну оцінку щодо прагнень України отримати режим внутрішнього ринку у цифровій сфері та зелене світло для оновлення Доповнення 17-3 до Угоди про асоціацію.
Європейська Комісія запропонувала багатоетапний процес оцінки проекту Дорожньої карти, який складається з трьох кроків:
Етап 1: внутрішній поглиблений аналіз проекту Дорожньої карти;
Етап 2: оцінка стану виконання існуючих зобов'язань, адміністративної спроможності та законодавства на місці (розпочато);
Етап 3: спільний План дій Україна-ЄС щодо інтеграції України до ЄЦР ЄС, який включатиме спільні пріоритети, подальші заходи та терміни їх виконання.
Підтримано включення Директиви (ЄС) 2018/1972 Європейського Парламенту і Ради від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій, Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку, а також низки актуальних актів щодо гармонізацій радіочастотного спектру до Доповнення 17-3 до Угоди про асоціацію. Зазначені акти є правовим фундаментом функціонування ЄЦР ЄС.
Щодо інших актів ЄС, запропонованих Українською стороною та які є складовими ЄЦР ЄС, Європейський Союз заохочує Україну до інших форм співпраці поза Угодою про асоціацію.
30 липня Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів підписав Угоду між Україною та Європейським Союзом про збільшення квоти для українських експортерів м’яса птиці, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Згідно зі змінами річна квота на м’ясо птиці та переробленого м’яса птиці буде поступово збільшена у 2,5 рази. Вказані зміни набудуть чинності після їх ратифікації Парламентами обох сторін.
Станом на 22 липня Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по дев'яти групам товарів, а саме: меду, цукру, крупам і борошну, обробленому крохмалю, обробленим томатам, виноградному і яблучному сокам, пшениці, кукурудзі і вершковому маслу.
Помітне пришвидшення темпів закриття квот та пожвавлення торгівлі з ЄС, адже на аналогічну дату минулого року було закрито сім квот на безмитний експорт з України до ЄС (по крупам і борошну та обробленому крохмалю не були закриті квоти у першій половині 2018 року).
За результатами січня-травня поточного року, ЄС імпортував з України агропродовольчої продукції на загальну суму в 3,1 млрд євро, що на 37% або 0,85 млрд євро більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Потенційно до кінця року ще закриють квоти по ячменю (наразі використано 79%), м’ясу птиці (використання основної квоти - 75%), солоду і пшеничній клейковині (58%) та крохмалю (53%).
Зазначимо також, що з жовтня 2017 року, терміном на три роки почали діяти додаткові квоти на 8 груп товарів: мед, борошно і крупи, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, овес, кукурудзу, пшеницю і ячмінь. Наразі, станом на 22 липня, із додаткових квот закрито п'ять - мед, крупи, соки, пшеницю і кукурудзу. Аналогічна ситуація спостерігалась минулого року, тож фактично можна очікувати, що подібна ситуація з додатковими квотами збережеться до кінця року.
Україна посіла перше місце серед країн світу за обсягами зростання експорту сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу.
Відповідно до звіту Єврокомісії у травні цього року Україна експортувала сільськогосподарської продукції до країн ЄС на 519 млн євро, що на 49,9% більше ніж за травень 2018 року (346 млн євро).
При цьому, у період з червня 2018 по травень 2019 року, цей показник становить 6 470 млн євро, що на 20,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Таким чином, за обсягами зростання експорту аграрної продукції до країн ЄС за травень цього року, Україна посіла перше місце у світі. Друге місце за цим показником посів Китай, третє США.
Звіт за посиланням: http://bit.ly/2YdgoiI
Ураїна почала співпрацю з пілотним проєктом Євросоюзу для розвитку проривних технологій та інновацій – Європейською радою інновацій (EIC). Вона створена для підтримки інноваторів, підприємців, невеликих компанії та вчених з яскравими ідеями та бажанням вийти на міжнародний рівень. Загальний бюджет пілоту становить понад 2 млрд євро на 2019-2020 рр.
«Сьогодні ми зробили перший важливий крок: поінформували представників бізнесу, стартапів, науково-дослідних установ та університетів України про початок та можливості співпраці в межах нової програми Європейської ради інновацій. Сподіваємося, що ця співпраця буде розвиватися та посилюватися», – зазначив генеральний директор з питань досліджень та інновацій Єврокомісії, експерт EIC Стефан Уакі.
Проєкт об'єднує у собі частину інструментів програми «Горизонту 2020», а також передбачає нові підходи та фінансові інструменти. Передбачені 3 таких інструменти:
- Pathfinder – гранти на передові дослідження нових технологій. Загальний бюджет становить близько 660 млн євро на 2019-2020 рр.
- Accelerator funding – фінансування інноваційних стартапів. Загальний бюджет становить понад 1,3 млрд євро на 2019-2020 роки.
- Зосередження на приватних інвестиціях (VC, Invest EU).
Також у межах проєкту надаватимуть необхідні консультації та створять мережу даних всіх проєктів та потенційних інвесторів.
Довідково
21-22 березня 2019 року Європейською комісією було створено пілотний проєкт Європейської ради інновацій (European Innovation Council – ЄРІ). Метою діяльності ЄРІ є виявлення, розвиток і підтримка проривних технологій та інновацій від початкового етапу (розробки інноваційного продукту) до його комерціалізації, виведення на ринок шляхом запровадження у серійне виробництво. Одним із пріоритетних завдань ЄРІ є поліпшення умов, в яких інновації можуть бути реалізовані на усіх етапах розвитку.
ЄРІ працює на новаторсько-орієнтованій основі і є унікальним осередком, де винахідник зможе зустрітись з інноватором, а об’єднавши зусилля (ідеї) поспілкуватися й віднайти інвестора.
Від кожного саміту з ЄС українська публіка очікує новин про відкриття перспективи членства для України. Так само традиційно Євросоюз обмежується повторенням фрази, прописаної у преамбулі Угоди про асоціацію: "ЄС визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір". Не більше. Чи означає це, що жодного прогресу в інтеграції з ЄС немає і не може бути? Зовсім ні.
Стратегія руху до Євросоюзу як секторальної інтеграції не є чимось дуже оригінальним. Ідея проста: максимально наблизити Україну до ЄС де-факто, і тоді питання про де-юре членство буде набагато легше вирішити.
Тому варто ще раз детально подивитися на зміст Угоди про асоціацію. Це дійсно дуже складний для прочитання юридичний текст, і навряд звичайна людина без підготовки зможе зрозуміти, що ж ця Угода дає Україні - крім обнуління тарифів у взаємній торгівлі і різноманітного "домашнього завдання" з приведення українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Що часто залишається поза широкою увагою - то це те, що має статися унаслідок виконання Україною "домашнього завдання". Угода передбачає, що у такому випадку в певних секторах ЄС може прийняти рішення про відкриття свого внутрішнього ринку для України.
Це означає інтеграцію України з ЄС у цих секторах на тому ж рівні, що і для країн-членів. Відповідно, у цих секторах український бізнес не потребував би жодних додаткових дозволів, сертифікатів або ліцензій для діяльності на європейському ринку.
Таким чином, ідеться про інтеграцію до ринку ЄС де-факто, яка полегшить нашу подальшу інтеграцію де-юре.
Загалом Угода про асоціацію передбачає таку інтеграцію у 14 секторах. Таким чином, вона передбачає відкриття ринку ЄС у такому обсязі, який раніше був доступний лише для країн-кандидатів на вступ до ЄС та для країн Європейської економічної зони (Норвегія, Ісландія) та Швейцарії – країн, які максимально інтегровані у спільний ринок ЄС.
У самому тексті Угоди на виконання необхідних умов Україні відведено 8 років для всіх 14 секторів. Відлік почався з 1 січня 2016 року, з початку застосування положень про Поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.
Іншими словами, ключові положення економічної частини Угоди мають бути виконані до кінця 2023 року - протягом каденції президента Зеленського і нового складу Верховної ради.
Чи нинішні темпи інтеграції до ринку ЄС відповідають запланованим? Від 1 січня 2016 року вже минуло більше трьох років. На цей час, відповідно до термінів, передбачених Угодою на виконання її "домашнього завдання", Україна мала би виконати потрібні умови у чотирьох секторах.
За оцінками експертів, наразі можна вважати, що Україна виконала своє завдання у двох секторах. В обох із них ЄС досі не ухвалив рішень про відкриття ринку.
Що зроблено?
Чому так? Аналіз стану справ у шести різних секторах (сферах) показує найрізноманітніший спектр ситуацій і проблем.
Так, донедавна у питаннях митних процедур був провал виконання з боку України, але у 2019 році почались обнадійливі кроки: Верховна рада ухвалила у першому читанні закони про авторизованого економічного оператора та про спрощення транзитних процедур.
Це сталося після ухвалення урядом рішення про створення Державної митної служби.
Ця сфера є яскравим прикладом того, як інституційне питання, напряму не охоплене Угодою (існування митної служби як окремого органу державної влади), впливає на динаміку виконання її положень щодо регуляторного наближення.
У сфері технічного регулювання безпечності промислових товарів Україна вже по суті виконала своє "домашнє завдання", але ЄС ніяк не наважується на відкриття ринку шляхом укладення відповідної угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (Угода ACAA) з Україною.
Це має стати першим прикладом ухвалення рішення ЄС про відкриття ринку – і це ніби дуже технічне питання насправді виявилося дуже політичним.
Щодо ринку газу українське законодавство вже значно наближене до основних вимог Третього енергетичного пакету ЄС.
Триває імплементація – так, у першому півріччі 2019 року відбувся довгоочікуваний перехід зі щомісячного на добове балансування ринку, як у країнах ЄС.
Але невирішеними лишаються два ключових питання: анбандлінг "Нафтогазу" та лібералізація постачання побутовим споживачам. Плюс додало проблем останнє рішення Конституційного суду щодо неконституційності незалежного регулятора, а це є вимогою права ЄС.
Щодо Цифрового ринку, через великий обсяг нововведень у праві ЄС, Україна не може далі сама рухатися і зараз чекає на висновки експертів ЄС щодо проєкту "дорожньої карти" із визначенням шляхів виконання Угоди в цій сфері.
Хоча у деяких напрямках вже можна говорити про перспективи – так, набуття чинності новим законодавством наприкінці 2018 року зробило актуальним питання про укладення угоди між Україною і ЄС про взаємне визнання електронних довірчих послуг.
Цікавий приклад державних (публічних) закупівель, де Україна і ЄС вже фактично відкрили ринки один одному – цікавий тому, що це відбулося навіть без ухвалення потрібних рішень у рамках Угоди про асоціацію.
Сталося це завдяки обопільній участі в Угоді СОТ про державні закупівлі (угода GPA). Тобто це приклад того, як цілі Угоди про асоціацію можуть бути виконані іншими засобами, ніж ті, що передбачені нею.
У секторі фінансових послуг є відчутний поступ у впровадженні норм ЄС, але з огляду на докорінну зміну регулювання ринку ЄС постає питання, чи передбачена Угодою про асоціацію перспектива режиму внутрішнього ринку у цьому секторі залишається чинною.
Адже чинне законодавство ЄС не передбачає роботи європейських наглядових органів – регуляторів фінансових послуг – поза межами ЄС.
Отже, наявні як сектори/сфери, де існує явна затримка з виконанням Україною свого "домашнього завдання", так і сектори/сфери, де ЄС вагається з прийняттям рішень зі свого боку, хоча Україна вже виконала те, що було потрібно.
Також є сектори/сфери, де законодавство Євросоюзу пішло значно вперед з часів завершення у 2011 році переговорів між Україною і ЄС щодо Угоди про асоціацію.
Тому логічно, що на останньому засіданні Ради асоціації у грудні 2018 року сторони погодились розпочати оновлення додатків до Угоди про асоціацію, які визначають обсяг українського "домашнього завдання" та пов’язані домовленості про перспективи відкриття ринку ЄС.
Не випадково, що першим таким оновленим у 2019 році додатком став Додаток XXVII стосовно енергетики. Оновлення потребують і інші додатки - у першу чергу, Додаток XVII-3 про телекомунікаційні послуги, а також Додаток XVII-2 про фінансові послуги.
Такими є результати на сьогоднішній день. Вже минуло 3,5 роки із 8, відведених на виконання Україною ключових положень економічної частини Угоди.
Кабінет Міністрів схвалив постанову «Про внесення змін до Положення про митні декларації». Постанова покликана запровадити митні декларації окремих типів, які будуть застосовуватися для декларування у митний режим транзиту іноземних товарів, що переміщуються підприємствами між Європейським Союзом, країнами-членами Європейської асоціації вільної торгівлі, окремими країнами-членами Конвенції про процедуру спільного транзиту та Україною транзитом, у тому числі внутрішнім, автомобільним транспортом без перевантаження на інші види транспорту, та стосовно яких не встановлено обов’язку щодо забезпечення сплати митних платежів.
До набрання чинності для України Конвенції про процедуру спільного транзиту у випадках, визначених Кабінетом Міністрів, для декларування у митному режимі транзиту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються між ЄС, ЄАВТ, окремими країнами-членами цієї Конвенції та Україною, будуть використовуватися митні декларації окремих типів, що відповідають типам митних декларацій, запроваджених Конвенцією.
Положеннями постанови встановлюється, що для товарів, які підлягають декларуванню з використанням митної декларації, можуть використовуватися митні декларації окремих типів, що подаються за формою єдиного адміністративного документа та заповнення яких здійснюється з урахуванням положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.
Виконання митних формальностей за митними деклараціями окремих типів здійснюватиметься з використанням національної підсистеми Нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС.
Поширення вимог щодо заповнення відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту на митні декларації, які складаються на товари, що переміщуються транзитом, у тому числі внутрішнім, автомобільним транспортом без перевантаження на інші види транспорту та без застосування заходів гарантування є найбільш простий випадок, який забезпечить тестове застосування Нової комп'ютеризованої транзитної системи Європейського Союзу.
Придбання програмного забезпечення для реалізації цієї постанови здійснюватиметься через фінансову допомогу, яка надається Європейським Союзом в рамках програми «Підтримка державного управління фінансами для України — EU4PFM».
Мінагрополітики працює над удосконаленням механізмів державної підтримки пасічників та оновленням вимог до меду, які будуть відповідати вимогам ЄС.
Цього року міністерством підготовлено та направлено на державну реєстрацію наказ про затвердження вимог до меду, який націлений на впорядкування внутрішнього ринку продукції бджільництва та розвитку експортного потенціалу галузі. Для підготовки виробників меду наказом передбачено перехідний період до 1 січня 2023 року.
Крім того, до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у період 2016-2017 рр. внесено зміни, якими спрощено процедури отримання ліцензій для малих виробників в тому числі медових напоїв. Також змінами до Податкового кодексу України (№ 2628-VIII від 23.11.2018) переглянуто акцизні ставки на деякі спиртові напої.
Довідково:
Український аграрний експорт до країн ЄС у січні-травні 2019 року зріс на 30,8% порівняно з аналогічним періодом 2018 року - до $2,97 млрд., в тому числі меду експортовано на $34,6 млн.