Огляд, статті
Ольга Стефанішина окреслила подальші пріоритети у напрямку ЄС і НАТО

630_360_1550720548-327Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції  України Ольга Стефанішина окреслила подальші пріоритети у напрямку ЄС і НАТО.

Серед подальших пріоритетів Віцепрем’єр-міністр назвала:

  • Завершення процедури оцінки досягнення цілей Угоди про асоціацію та, на їх основі, подальші переговори з ЄС щодо модернізації Угоди. Оновлення додатків до Угоди про асоціацію для впровадження актуального європейського законодавства та секторальної інтеграції.
  • Розширення тарифних квот в ЄС для української сільськогосподарської продукції та зниження з боку ЄС митних тарифів на імпорт з України.
  • Ухвалення євроінтеграційного законодавства для виконання Угоди про асоціацію в координації з Офісом Президента, Парламентом та іншими членами Уряду.
  • Підтримка діалогу з європейськими партнерами щодо інтеграції української об’єднаної енергосистеми з європейською енергомережею ENTSO-E у 2023 році.
  • Створення фонду для декарбонізації економіки, джерелом якого будуть кошти міжнародних партнерів та фінансових установ.
  • Розкриття можливостей та мінімізація ризиків Європейського зеленого курсу для української економіки через співпрацю з Єврокомісією та Європарламентом.
  • Координація дій з міжнародними партнерами з метою створення необхідних дипломатичних умов для отримання Україною ПДЧ у НАТО.
  • Запуск проектів, налагодження системної співпраці за низкою напрямків у рамках Програми з розширеними можливостями НАТО.
  • Підвищення підтримки та поінформованості серед міжнародних партнерів щодо прогресу України на шляху реформ.

«За цей рік у тісній співпраці у форматі Офіс Президента - Уряд - Парламент нам вдалось зрушити з «мертвої точки» ухвалення системного законодавства. Ми побудували чіткий механізм для підготовки та розгляду законів, які роблять нас «сумісними» з ЄС та НАТО, поглиблюють процеси інтеграції.   Було ухвалено євроінтеграційне законодавство у секторі транспорту, прокладено шлях  для синхронізації української та європейської митниці, а також ухвалено закони про оборонні закупівлі і розвідку та у першому читанні про реформу СБУ, що було критично важливим для руху до членства в НАТО. Ми продовжимо втілювати реформи, щоб стала можливою реалізація рішення Бухарестського саміту 2008 року. Продовжимо роботу з виконання та водночас оновлення Угоди про асоціацію, щоб максимально розкрити її потенціал та можливості  для українського бізнесу», – сказала Ольга Стефанішина.

Ці перспективи відкриваються завдяки низці кроків, які були здійснені впродовж 2020-21 років:

  • Сформовано концепцію оновлення Угоди про асоціацію, яку Президент України передав європейським партнерам під час Саміту з ЄС 6 жовтня 2020 року.
  • Україна - одна з перших країн, що започаткувала діалог з ЄС щодо спільної роботи над цілями Європейського зеленого курсу. За останній рік питання клімату стали пріоритетними для Уряду - було створено міжвідомчі робочі групи з ЄЗК та механізму вуглецевого коригування імпорту, а також двосторонню групу на рівні ЄС. Залучення України до розробки Зеленого курсу є нашим цивілізаційним вибором та важливим елементом євроінтеграції, який має забезпечити внутрішню трансформацію, щоб відповідати сучасним викликам.
  • Сформовано перелік пріоритетних євроінтеграційних законопроектів для Верховної Ради, а також формуються щоквартальні плани-графіки внесення на розгляд Уряду нормативно-правових актів у сфері євроінтеграції.
  • Україна стала першою країною не членом ЄС, яка головуватиме у Дунайській стратегії та визначатиме пріоритети співпраці для 14 європейських країн у рамках ініціативи. 
  • Для посилення обороноздатності України, розпочали роботу над реалізацією можливостей Партнерства НАТО з розширеними можливостями.

В експертній доповіді Альянсу з пропозиціями до стратегічної візії НАТО до 2030 року враховано стратегічні інтереси України. Експерти радять активізувати політику відкритих дверей.

Детальніше у річному звіті Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної: https://cutt.ly/Lnckr2W

Джерело


 

Презентовано Аналітичний звіт "Індекс євроінтеграційного економічного поступу регіонів України"

25 травня під час регіональної дискусійної онлайн-платформи «Інтеграція Чернігівського регіону до європейського економічного простору» Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень у рамках проєкту «Індекс євроінтеграційного економічного поступу: посилення підтримки громадянського суспільства у здійсненні проєвропейських економічних реформ у регіонах України» представив аналітичний звіт «ІНДЕКС ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПОСТУПУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ. 2014-2019».

Питання підтримки економічної євроінтеграції Чернігівської області, зокрема розширення кола партнерів серед регіонів країн Європи, проведення міжнародних заходів (офіційних зустрічей, інформаційних та навчальних заходів, B2B зустрічей), під час заходу висвітлила заступниця начальника відділу зовнішніх зносин, ЗЕД та міжрегіонального співробітництва Департаменту розвитку економіки та сільського господарства Чернігівської облдержадміністрації Леся Козачок.

Також пані Козачок окремо відмітила важливість майбутнього впровадження в області проєкту «EXPORT AID – підтримка експортної діяльності Чернігівської області», який пройшов конкурсний відбір проєктів Програми підтримки секторальної політики, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів ЄС.

Під час заходу також презентовано:

  • методологію розрахунку Індексу євроінтеграційного економічного поступу регіонів України;
  • загальні тенденції перебігу процесів європейської економічної інтеграції в Україні;
  • результати розрахунку Індексу євроінтеграційного економічного поступу по Чернігівській області та «історії успіху» у сфері економічної європейської інтеграції регіону;
  • аналіз інституційної підтримки євроінтеграційного економічного поступу у регіоні.

Учасники також обговорили шляхи підвищення регіонального рейтингу регіону за Індексом євроінтеграційного економічного поступу. Зокрема, експерти відмітили позитивний вплив функціонування Економічного Порталу Чернігівської області  (http://www.chernihiv-oblast.gov.ua/) на процеси європейської економічної інтеграції в області, а також підкреслили унікальність зазначеного порталу, аналогу якому серед інших областей України немає. 

Довідково

Індекс євроінтеграційного економічного поступу є інструментом, спрямованим на виявлення особливостей та порівняння перебігу процесів економічної європейської інтеграції України на рівні її областей, що адаптований до  наявного інформаційного забезпечення, а також останніх змін, які відбулися на регіональному рівні інституційної підтримки євроінтеграційних економічних зрушень.

З документом можна ознайомитися за посиланням.

Інтерактивну інфографіку, економічні євро-паспорти областей та історії успіху можна знайти тут 

dsc_5134_

2.[1]

-1536x1536


 

Україна підтвердила право експорту молока та молочної продукції до ЄС

dairyЗ 1 по 12 березня цього року проводився аудит Європейської Комісії з метою оцінки офіційного контролю над виробництвом та сертифікацією молока та молочних продуктів, призначених для експорту до Європейського Союзу. Станом на сьогодні Держпродспоживслужбою отримано звіт про результати аудиту та пропозиції щодо подальшого експорту української продукції до ЄС.

Серед українських підприємств, що мають право експорту до ЄС продукції для споживання людиною, є 25 виробників молока та молочної продукції. Для багатьох підприємств право експорту на ринок ЄС – це серйозна перевага й на інших ринках збуту.

«Успішне проходження аудиту підтверджує дієвість системи державного контролю. Це щоденна якісна робота багатьох фахівцівДуже важливим є не тільки розширення доступу української продукції на ринки ЄС, а й підтримання її високої якості», - зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Довідково.

У 2016 р. відбулося розширення доступу на ринки ЄС для продукції тваринного походження з України. Зокрема, у січні 2016 p. Україна одержала  дозвіл на експорт до ЄС молочної продукції. Починаючи з другого півріччя 2016 року 13 українських підприємств розпочали експорт молочної продукції до ЄС. Сьогодні кількість таких підприємств збільшилася до 25. 

Джерело


 

Мінекономіки впроваджує європейську практику маркування м'яса, оливкової олії та меду

eumarkМінекономіки затвердило Порядок і спеціальні вимоги до маркування харчових продуктів, для яких обов'язковим є зазначення країни походження або місця походження. Відповідний наказ від 01.04.2021 року № 679 зареєстровано в Мін’юсті 06.05.2021.

Цей Порядок установлює правила зазначення «країни походження» або «місця походження» в маркуванні:

  • м'яса великої рогатої худоби, свіжого або охолодженого;
  • м'яса великої рогатої худоби, мороженого;
  • свинини свіжої, охолодженої та мороженої;
  • баранини і козлятини свіжої, охолодженої та мороженої;
  • їстівних субпродуктів великої рогатої худоби, свіжих або охолоджених, або морожених;
  • м'яса та їстівних субпродуктів свійської птиці;
  • меду;
  • необробленої оливкової олії (virgin olive oil) і оливкової олії екстра-класу (extra virgin olive oil).

Порядок застосовуватиметься до маркування вищезазначених харчових продуктів, вироблених в Україні або ввезених (пересланих) на митну територію України, на всіх етапах їх реалізації.

Дія Порядку не поширюватиметься на вказані вище харчові продукти, які призначені (вироблені) для особистого споживання.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію через 3 роки з дня набрання ним чинності.

Харчові продукти, для яких відповідно до цього наказу обов'язковим є зазначення країни походження або місця походження, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяло до введення в дію цього наказу, але не відповідають вимогам цього наказу, можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

«Наказ розроблено на основі вимог актів ЄС і він є ще одним кроком на шляху нашої євроінтеграції, а також створенні спільного ринку харчових продуктів з Європейським Союзом. Внаслідок прийняття наказу споживачі будуть отримувати більш детальну інформацію про країну або про місце походження харчових продуктів. Це також дозволить зменшити можливості для підробки і фальсифікації харчових продуктів», – зазначив заступник Міністра Сергій Глущенко.

Довідково:

Наказ відповідає наступним актам ЄС:

1) Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1760/2000 від 17 липня 2000 року про запровадження системи ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та маркування яловичини і продуктів із неї, а також про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 820/97 від 21 квітня 1997 року;

2) Регламент Комісії (ЄС) № 1825/2000 від 25 серпня 2000 року про запровадження докладних правил для застосування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1760/2000 від 17 липня 2000 року стосовно маркування яловичини і продуктів із неї;

3) Регламент Комісії (ЄС) № 1337/2013 від 13 грудня 2013 року, що встановлює правила застосування Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1169/2011 стосовно зазначення країни походження або місця походження для свіжого, охолодженого та замороженого м’яса свиней, овець, кіз та птиці;

4) Директива Ради 2001/110/ЄС від 20 грудня 2001 року стосовно меду;

5) Імплементаційний Регламент Комісії № 29/2012 від 13 січня 2012 про торгівельні стандарти для оливкової олії.

Джерело


 

До уваги експортерів!

53315f6e7e033_image1Торговельні відносини між Україною та ЄС регламентуються положеннями Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію).

Відповідно до положень Угоди про асоціацію, поступове зниження або скасування ввізного мита на товари походженням з іншої сторони відбувається згідно з графіком, встановленим Додатком І-А до Угоди. Текст Угоди з додатками розміщено на Урядовому порталі.

Положеннями Угоди про асоціацію на продукцію, яка класифікується за товарними позиціями згідно з кодами УКТЗЕД 6913 “Статуетки та інші декоративні керамічні вироби” та 6914 “Інші керамічні вироби”, ставку ввізного мита ЄС встановлено на рівні 0%.

Для отримання преференцій в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС потрібно отримати сертифікат походження (переміщення) товарів EUR.1 (порядок видачі митницею сертифіката затверджено наказом Мінфіну від 20.11.2017 № 950).

При цьому, товар має бути походженням з України або з ЄС та відповідати правилам походження Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, яка застосовується з 01.01.2019. З 01.01.2016 сертифікати походження (переміщення) товарів EUR.1 видають митні органи на безоплатній основі.

Важливим фактором є також те, що наявність сертифіката з перевезення товарів з України не вимагається у випадках, якщо:

  • загальна фактурна вартість партії товарів походженням з України не перевищує 6 000 євро (для отримання преференцій в країнах ЄС експортер самостійно декларує походження товарів з України в декларації походження);
  • експортер має статус уповноваженого (схваленого) відповідно до статті 22 Доповнення І до згаданої Конвенції);
  • в країнах ЄС товари оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита Митного тарифу (за винятком положень Правил походження щодо кумуляції та квот).

Отримати інформацію щодо діючих ставок ввізного мита для товарів, в тому числі походженням з України, включаючи вимоги до продукту, імпортні процедури та внутрішні податки можна на Інтернет-ресурсі Європейської Комісії – Access2Markets.

Загальні правила та процедури щодо ввезення товарів до Європейського Союзу регламентуються Митним кодексом ЄС (Регламент ЄК № 952/2013 від 30.10.2013), а також Митним тарифом ЄС (Імплементаційний Регламент ЄК № 2020/1577 від 21.09.2020). Відповідні документи доступні в режимі он-лайн на сайті законодавства ЄС.

Також корисна інформація з питань експорту до ЄС, зокрема, FAQ з питань функціонування вільної торгівлі між Україною та ЄС, розміщено на сайті Мінекономіки у підрозділі “Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС”.

Джерело


 

Звіт щодо готовності України до укладання «промислового безвізу»
123456   За результатами семи місяців роботи попередньої оціночної місії ЄС у Мінекономіки представлено заключний звіт щодо готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди АСАА, так званого «промислового безвізу».
   Захід відбувся 5 травня під головуванням заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торгового представника України Тараса Качки та за участю експертів попередньої оціночної місії ЄС, представників Європейської Комісії та Представництва Європейського Союзу в Україні.
  «Експертна робоча група провела, загалом, 18 онлайн-засідань, за результатами яких надано низку рекомендацій.
    Йдеться про необхідність розширення переліку документів ЄС для оцінки з метою укладання Угоди ACAA, новий формат Таблиць відповідності законодавства України актам законодавства ЄС та удосконалення перекладів. Водночас європейські експерти зазначили, що за останні 10 років Україна досягла значних результатів у впровадженні актів законодавства ЄС в пріоритетних секторах», - прокоментував Тарас Качка.
    Зокрема, оціночна робота велася у напрямі відповідності горизонтального та вертикального законодавства України з питань технічного регулювання, стандартизації, метрології, оцінки відповідності, акредитації, ринкового нагляду та захисту прав споживачів актам законодавства ЄС.
    Європейська сторона, в свою чергу, відмітила конструктивний та високопрофесійний діалог з українськими фахівцями, який розпочався у жовтні 2020 року в рамках роботи попередньої оціночної місії ЄС. Також було наголошено на важливості реалізації проектів технічної допомоги в розбудові інфраструктури якості України. Найближчим часом відбудуться додаткові зустрічі щодо подальших кроків із залучення технічної допомоги.
    За результатами  зустрічі від європейської сторони очікується офіційне завершення роботи попередньої оціночної місії ЄС. Наступним кроком буде початок роботи з отримання Мандату на проведення переговорів щодо укладення Угоди АСАА.
       Довідково:
      Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає створення «промислового безвізу», тобто продукція, вироблена в Україні та охоплена Угодою АСАА, відповідним чином маркуватиметься, а відповідні сертифікати на таку продукцію визнаватимуться в країнах Європейського Союзу без додаткових випробувань.
    Першими пріоритетними секторами промислової продукції для «промислового безвізу» визначено: низьковольтне електричне обладнання, електромагнітна сумісність обладнання, машини.
      Джерело 

Уряд затвердив План заходів на 2021 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції

1-d0b5d0b2d180d0bed181d0bed18ed0b7-d0b5d181Уряд затвердив План заходів на 2021 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.

Відповідне розпорядження, розроблене Міністерством культури та інформаційної політики, Уряд ухвалив на своєму засіданні 14 квітня.

«Українці мають розуміти, що прагнення до ЄС — це не тільки економічна спроможність і підвищення рівня життя, а й наслідування європейських цінностей та ментальності. Дана стратегія спрямована всебічно поінформувати населення про європейську інтеграцію і її вплив на Україну. Ми маємо бути обізнані про напрямок, яким рухаємося», — прокоментував Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Планом передбачена низка заходів для підвищення рівня поінформованості громадян України про європейські цінності та стандарти. Зокрема буде проведено роз’яснювальну кампанію про основні європейські цінності та їх значення для побудови успішної європейської держави, зв’язок між реформами, виконанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та позитивними змінами в житті громадян нашої країни.

У межах кампанії планується виготовити аудіовізуальну, друковану продукцію та розмістити її в ефірі загальнонаціональних теле- та радіоканалів, в Інтернеті, зокрема у соціальних мережах, громадських місцях у форматі внутрішньої та зовнішньої реклами.

Для формування у молоді усвідомленої підтримки курсу європейської інтеграції заплановано:

  • регулярне інформування через вебресурси та соціальні мережі про європейські цінності з використанням інтерактивних форматів;
  • проведення тематичних заходів (лекцій, уроків, конкурсів, екскурсій, вікторин, флеш-мобів та ін.) для пропагування європейських цінностей;
  • продовження навчального курсу з питань європейської інтеграції України для учнів закладів загальної середньої освіти. 

Джерело


 

Опитування: більшість українців підтримують вступ до ЄС

18th-eu-ukСоціологічна служба Центр Разумкова оприлюднила результати всеукраїнського опитування щодо ставлення громадян до вступу України до Європейського Союзу.

Згідно з результатами опитування, 59% респондентів вважають, що Україні потрібно вступати до Європейського Союзу, 26% дотримуються протилежної точки зору. 

Частка тих, хто дотримується думки, що Україні потрібно вступати до ЄС, перевищує частку тих, хто дотримується протилежної точки зору, у Західному регіоні (відповідно 84% і 8,5%) та у Центральному регіоні (відповідна 63% і 19%), у Східному регіоні дещо більше тих, хто вважає, що не потрібно вступати (відповідно 38,5% і 46%), а у Південному регіоні частки перших і других статистично значуще не відрізняються (відповідно 41,5% і 42%).

Чим молодші респонденти, тим більше серед них підтримують вступ України до ЄС – частка таких зростає від 44% серед тих, кому 60 і більше років, до 76% серед тих, кому від 18 до 29 років. При цьому у всіх вікових групах частка тих, хто виступає за вступ до ЄС, перевищує частку тих, хто виступає проти.

Довідково

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 9 березня 2021 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Джерело


 

Ольга Стефанішина розповіла про основні здобутки у напрямку ЄС і НАТО за рік роботи Уряду

630_360_1550720548-32723 березня відбувся онлайн-брифінг Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, під час якого вона розповіла про головні досягнення Уряду у напрямку ЄС і НАТО за рік його роботи, а також відповіла на низку запитань від глядачів та представників ЗМІ.

Переглянути відеозапис брифінгу можна за посиланням.

Віцепрем’єрка наголосила, що у 2020 році вдалось налагодити посилену координацію та взаємодію як всередині Уряду, так і з Парламентом щодо виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС та поглиблення євроінтеграційних процесів.

«Одним з основних пріоритетів, який ми визначили для себе в межах європейської інтеграції є фізичне «зшивання» України з ЄС», – зазначила урядовиця.

Детальніше про основні досягнення у напрямку ЄС і НАТО за рік роботи Уряду читайте за посиланням.

Джерело


 

Про використання квот на поставки деяких товарів до ЄС

000000image_3846t6yt65ytyУкраїна на 100% вичерпала річні квоти на безмитні поставки виноградного та яблучного соку (20 тис. тонн), меду (6 тис. тонн) та оброблених томатів (6 тис. тонн) в країни Європейського союзу в рамках зони вільної торгівлі.

Такі дані наводить Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Річні квоти на ячмінну крупу та борошно (7,8 тис. тонн) використано на 83%; кукурудзу, кукурудзяне борошно та гранули (650 тис. тонн) – на 74%; цукор (трохи більше 20 тис. тонн) – на 45%, крохмаль (10 тис. тонн) – на 34%; оброблену продукцію з зернових (2 тис. тонн) – на 30%, м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці (70 тис. тонн основна квота, 20 тис. тонн додаткова) – на 25% і 4% відповідно; яйця та альбуміни (3 тис. тонн основна і 3 тис. тонн додаткова) – 25% і 0% відповідно.

Менше вичерпані річні квоти на овес (4 тис. тонн) – 21%; часник (0,5 тис. тонн) – 16%; пшеницю м’яку, пшеничне борошно і гранули (1 млн. тонн) – 13%; висівки, відходи та залишки (22 тис. тонн) – 10%; продукцію з обробленого молока (2 тис. тонн) – 5%; продукти переробки солоду та крохмалю (2 тис. тонн) – 4%; оброблену продукцію з цукру (3 тис. тонн) – 3%.

На 2% і менше використані квоти на вершкове масло та молочні пасти (3 тис. тонн); ячмінь, ячмінне борошно та гранули (350 тис. тонн); оброблений крохмаль (2 тис. тонн); етанол (100 тис. тонн); інші цукрові продукти (20 тис. тонн); харчові продукти (2 тис. тонн); цукрові сиропи (2 тис. тонн), гриби 1 тис. тонн за основною і додатковою квотою разом).

Зовсім не використано квоти до ЄС на солод та пшеничну клейковину (7 тис. тонн); оброблену продукцію з молочних вершків (0,5 тис. тонн); молоко, вершки, згущене молоко та йогурти (10 тис. тонн); сигари та цигарки (2,5 тис. тонн); оброблену продукцію з масла (0,25 тис. тонн ); манітол сорбіту (0,1 тис. тонн).

Щодо вичерпаності річних квот на м’ясо баранини, яловичину та свинину у Міністерства економіки даних немає, адже відомство не має доступу на ринок.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 84 85 >