Огляд, статті
Україна розпочала роботу над оновленням додатків до Угоди з ЄС

h_ua_den29 січня під час онлайн зустрічі з експертами та громадськістю заступниця Міністра з захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук презентувала напрацювання з оновлення Додатків ХХХ «Охорона довкілля» і ХХХІ «Клімат» Угоди про асоціацію з ЄС. Ці зміни запропоновані Європейською стороною і перебувають на узгодженні. 

Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Міндовкілля приймає коментарі щодо включення та оновлення відповідного додатку Угоди з ЄС.

 «Для Міністерства виконання Угоди про асоціацію з ЄС має високий пріоритет. Найбільшими останніми досягненнями у цій сфері є прийняття і впровадження законів у сфері змін клімату. Йдеться про схвалення засад моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, поводження з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами. Найближчим часом Міністерство очікує розгляду у Верховній Раді законопроектів «Про управління відходами», «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», «Про Смарагдову мережу», – повідомляє Ірина Ставчук.  

Також заступниця Міністра зазначає, що набирає активності прогрес в імплементації Водної Рамкової Директиви ЄС. Головним напрямком імплементації є запровадження в Україні досліджень якості води за європейськими стандартами. Для цього в Україні вже працюють дві лабораторії моніторингу якості поверхневих вод на Івано-Франківщині і Донеччині. Навесні планують відкрити ще дві – у Вишгороді та Одесі. Вони перевірятимуть якість води на сучасному обладнанні за міжнародними стандартами. 

Джерело


 

Відбулася міжвідомча нарада для активізації та успішності укладання “промислового безвізу”

1-d0b5d0b2d180d0bed181d0bed18ed0b7-d0b5d1811 лютого 2021 року у Мінекономіки  відбулась міжвідомча нарада  щодо стану підготовки до укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА) під головуванням Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка. 

У зустрічі взяли участь представники Мінекономіки, Міндовкілля, Міненерго, Держпродспоживслужби, Держенергоефективності, Нацагентства з акредитації, ДП “Укрметртестстандарт”, ДП “УкрНДНЦ”.

“Укладання “промислового безвізу” є одним з ключових пріоритетів Президента та Уряду. Угода відкриє для українських виробників і експортерів величезні нові можливості. Тому підготовча робота до укладання цієї Угоди є вкрай важливою і потребує максимальної координації зусиль усіх задіяних сторін”, - наголосив Міністр Ігор Петрашко. 

За результатами наради, було сформовано Робочу групу для участі у переговорному процесі з європейськими експертами щодо укладення Угоди АСАА, яка  буде затверджена відповідним наказом Мінекономіки. 

Нагадаємо, що 29 жовтня 2020 року розпочата попередня оціночна місія експертами ЄС щодо готовності української інфраструктури якості до укладання Угоди АСАА. Наразі було вже проведено 15 онлайн засідань. 

Першими пріоритетними секторами промислової продукції для “промислового безвізу” визначено: низьковольтне електричне обладнання, електромагнітна сумісність обладнання, машини.

“Вперше за 15 років ми бачимо активну і продуктивну співпрацю у напрямку “промислового безвізу”, який з кожним днем стає для нас все ближчим.  Багато роботи вже зроблено, багато ще попереду. Але той скринінг і законодавчий базис, який зараз створюється для перших трьох секторів продукції, стане фундаментом для охоплення всіх видів української промисловості в подальшому”, - додав Міністр. 

Планується, що після проведення наступних засідань попередньої оціночної місії протягом лютого-березня, Україна отримає звіт, яким розпочнеться новий важливий етап для підписання “промислового безвізу”. 

Джерело


 

Про використання квот на поставку продукції до ЄС

000000image_3846t6yt65ytyКвоти на безмитні поставки меду та виноградного і яблучного соків в країни Європейського Союзу, виділені на 2021, станом на 25 січня 2021 року Україна вичерпала.

"Станом на 25 січня 2021 українськими виробниками була використана 100% річна безмитна квота на поставку в ЄС меду, виноградного і яблучного соку", - розповіла аналітик УКАБ Світлана Литвин.

При цьому також повністю використана квартальна квота (на січень-березень) на поставки яєць, яєчних продуктів і м'яса птиці.

Крім меду, українські експортери використовували 74% річної квоти на кукурудзу, 43% на цукор, 24% на крупи і борошно, 18% на оброблені томати, 9% на крохмаль, 8% на пшеницю і 16% квартальної квоти на м'ясо птиці в тушках.

За прогнозом УКАБ, річні квоти за вказаними позиціями повність використані, причому більшість з них в 1-му півріччі.

Джерело


 

Звіт Європейського Парламенту: Впровадження Спільної безпекової та оборонної політики ЄС у 2020 році

espi20 січня Європейський Парламент ухвалив резолюцію щодо впровадження Спільної безпекової та оборонної політики ЄС у 2020 році. Цей документ є важливим для України, адже наголошує на важливості зобов’язань ЄС із підтримки суверенітету країн-партнерів, їхньої незалежності та територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів.

Про це повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні.

Серед іншого, документ містить таку інформацію про Україну та країни Східного партнерства:

«Європейський Парламент стурбований тим, що збройні сили Російської Федерації й досі окуповують значні частини територій України та Грузії, порушуючи міжнародне право; тим, що вони й досі присутні у Республіці Молдова, а також тим, що Росія продовжує дестабілізувати мир і безпеку в регіоні. Європейський Парламент висловлює свою стурбованість через безпрецедентні масштаби дезінформаційних кампаній у країнах Східного партнерства, фінансованих державою; продовжує засуджувати військове втручання та незаконну анексію Кримського півострова, а також підтримку замороженого конфлікту в Молдові; наполягає на потребі мати спільну позицію щодо політики ЄС у цьому контексті.

Для Європейського Парламенту важливо захищати усі слабкі сторони Європейського Союзу задля того, аби гарантувати ефективний спільний захист європейських громадян. Європарламент із занепокоєнням відзначає все більшу мілітаризацію Кримського півострова та спроби Російської Федерації дестабілізувати регіон Чорного моря, що призвело до визнання під час саміту НАТО, який відбувся в Уельсі у 2014 році, вразливості східного флангу Північноатлантичного альянсу. Європейський Парламент закликає ЄС визнати вразливість східних країн-членів ЄС задля того, щоби зміцнити європейську оборону і розробити разом із НАТО всеохопну стратегію підтримки безпеки і оборони східного флангу».

Повний текст тут (англійською мовою).

Джерело


 

Цьогоріч розпочнеться перегляд Угоди про асоціацію

136006Керівники інституцій ЄС відзначають, що цьогоріч розпочнеться всеосяжний перегляд Угоди про асоціацію. Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах. 

Про це йдеться у листі від Президента Європейської ради Шарля Мішеля та Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу Президента України Володимира Зеленського, повідомляють в Офісі президента.

«Готується до підписання вже найближчим часом Угода про спільний авіаційний простір. Розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції» – мовиться у повідомленні. 

Європейські лідери наголошують, що ЄС готовий і надалі підтримувати Україну в боротьбі з пандемією COVID-19. Зокрема, інституції ЄС готові співпрацювати з Україною над виконанням критеріїв для надання другого траншу макрофінансової допомоги.

Окремо наголошується, що Україна може розраховувати на солідарність Євросоюзу в питанні отримання вакцини проти коронавірусу. ЄС здійснює кроки для забезпечення якнайшвидшого доступу України до вакцин.

Джерело


 

Україна приєднується до європейських промислових альянсів в рамках Зеленого курсу ЄС

green_deaУкраїна комплексно долучається до роботи в рамках Європейського сировинного, водневого та акумуляторного Альянсів. Це відкриває українському бізнесу нові можливості для виробництва продукції спільно з європейськими партнерами. 

Про це 19 січня повідомила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час установчого засідання міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс».

«Європейський зелений курс створює нові можливості для інтеграції України до Європейського Союзу через формування секторальних об'єднань – сировинного, акумуляторного або водневого Альянсів. Це нова політика Євросоюзу щодо третіх країн, і залучення України до цих об'єднань означає, що нас розцінюють як повноправного гравця», – сказала Ольга Стефанішина. 

Віцепрем’єрка підкреслила, що з самого першого дня Україна є активним учасником розвитку і формування політик Євросоюзу в рамках Європейського зеленого курсу (ЄЗК). А українські державні та приватні компанії вже приймають активну участь у європейських промислових альянсах та аналізують можливості й ризики ЄЗК. 

«Звичайно, Європейський зелений курс є джерелом не тільки можливостей, але й викликів. Уряд вже направив до ЄС позиційний документ щодо участі Україні в Зеленому курсі та отримав позитивну відповідь від європейських партнерів. Наразі розроблена позиція Уряду щодо механізму вуглецевого коригування імпорту – майбутнього  податку, який може створити  торгові обмеження для українських експортерів. Уряд буде продовжувати діалог в цьому напряму та вимагати індивідуального підходу до України.  Підтверджую, що голос України чують і враховують при формуванні політик ЄЗК», – сказала Ольга Стефанішина.

Віцепрем’єр-міністерка також зазначила, що участь України у розробці та впровадженні принципів Європейського зеленого курсу піднімає Україну у вищу лігу країн, які сповідують спільні цінності сталого розвитку. 

Джерело


 

Україна експортувала рекордну кількість меду у 2020 році

medЗа 2020 рік Україна експортувала понад 81 тис. тонн меду натурального. Це на 44% більше (55,7 тис. тонн), ніж у 2019 році, і є рекордним показником за весь час. Експорт меду зріс із $101,8 млн у 2019 році до $139,36 млн за 2020 рік. 82,5% експорту меду припадає на країни ЄС, загальна сума експорту до ЄС становить $115,23 млн.

Топ-5 імпортерів українського меду за 2020 рік:

Польща – 25,9%, на $36,16 млн (+69% до показника 2019 року);

Німеччина – 18,7%, на $26,1 млн (+13%);

Бельгія – 9,7%, на $13,61 млн (+18,6%);

США – 9,7%, на 13,59 млн (+91%);

Литва – 5,2%, на 7,2 млн (-15,4%).

Джерело


 

Укрзалізниця у 2020 році перевезла до країн ЄС та зворотно понад 40 млн тонн вантажів

potУкрзалізниця у сполученні з країнами Європейського союзу перевезла у 2020 році понад 40 млн тонн вантажів. Лідером за обсягом стали перевезення до Польщі та зворотно, який склав майже 10 млн тонн.

Так, у минулому році перевезення на експорт до країн ЄС склали майже 29 млн тонн, імпорт – майже 4 млн тонн, транзит – близько 7,5 млн тонн.

До Топ-5 країн ЄС за обсягами перевезень вантажів Укрзалізницею з/до них увійшли: Польща, Словаччина, Чехія, Італія та Румунія.

Також слід відзначити ріст перевезень з/до Румунії на 21,2% у минулому році – до майже 4 млн тонн.

Джерело


 

362 українські підприємства, що виробляють продукцію тваринного походження, мають право експорту до ЄС

787Від початку дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС маємо майже 5-річний досвід розвитку поглибленої зони вільної торгівлі. За цей час ЄС залишається найбільшим і саме головне передбачуваним торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 40,7% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України.

“Понад 14 тисяч компаній щороку експортують свою продукцію до ЄС. А станом на середину січня право експорту своєї продукції до Європейського Союзу мають вже 362 українські підприємства, які виробляють продукцію тваринного походження і до якої висуваються найсуворіші вимоги з боку ЄС”, - повідомив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Наразі Урядом активно проводяться реформи в галузі технічного регулювання, публічних закупівель, санітарних та фітосанітарних заходів, вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів, митної справи, здійснюються кроки, спрямовані на реформування систем охорони інтелектуальної власності.

“Успішне впровадження зазначених реформ дозволить усунути бар’єри в торгівлі та забезпечить вільніший доступ до внутрішнього ринку ЄС для наших компаній. Вже сьогодні ми бачимо, що готові йти далі у наших європейських прагненнях”, - додав Міністр.

Також досягнуто помітного прогресу у підготовці України до приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту, Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, впровадження програми Авторизованого економічного оператора, а також вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності на митниці відповідно до правил ЄС.

“У довгостроковій перспективі Україна зорієнтована стати європейським логістичним і транзитним хабом, провідним виробничим майданчиком та основним постачальником екологічно чистих продуктів для Європи”, - підкреслив Ігор Петрашко.

Джерело


 

Схвалено законопроєкт, спрямований на імплементацію законодавства ЄС у насінництві та розсадництві

4e1bbcd8-4a0e-844713 січня на засіданні Уряду схвалено законопроєкт, спрямований на імплементацію законодавства ЄС у насінництві та розсадництві, спрощення ведення підприємництва у цих сферах та підвищення якості садивного матеріалу.

«Гармонізація національного законодавства з правом ЄС сприятиме виробництву в Україні високоякісного садивного матеріалу, який відповідає сучасним міжнародним вимогам. Це дозволить українським виробникам підвищити свою конкурентоспроможність та зміцнити позицію України на світовому ринку», - зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Проєкт Закону розроблено Мінекономіки у тісній співпраці з галузевими науково-дослідними установами та профільними асоціації з метою удосконалення законодавчої бази у сфері насінництва та розсадництва.

Так, законопроєкт передбачає:

  • запровадити категорії садивного матеріалу (плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю);
  • спростити процедуру сертифікації садивного матеріалу;
  • спростити ввезення та використання садивного матеріалу сортів, зареєстрованих у інших країнах;
  • удосконалення ведення окремих реєстрів у галузі насінництва та розсадництва.

Джерело


 

 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 81 82 >