Рішення Ради асоціації щодо оновлення Додатка 27 до Угоди про асоціацію опубліковано в Офіційному віснику України.
Рішення № 1/2019 Ради асоціації між Україною та ЄС від 8 липня 2019 р. про внесення змін і доповнень до Додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС набрало чинності у липні цього року.
Рішення передбачає оновлення зобов’язань щодо обсягу наближення українського законодавства до права ЄС відповідно до мети інтеграції енергетичних ринків України та ЄС та проведення спільного аудиту відповідності проектів актів, які ухвалюються у сферах, охоплених зобов’язаннями за Додатком 27.
Рішення органів асоціації є підставною для оновлення Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію і це передбачено постановою КМУ від 31 травня 2017 р. № 447 «Питання проведення планування, моніторингу та оцінки результативності виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, ЄВРАТОМу та їхніми державами-членами».
У рамках імплементації цього рішення:
1. Урядовим офісом розроблено та надіслано відповідним державним органам пропозиції щодо внесення змін до Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію. Ми підготували зазначені пропозиції відповідно до розробленої Урядовим офісом методики формування заходів з виконання Угоди про асоціацію. Оновлення до Плану заходів включатимуть заходи з імплементації актів ЄС у секторах газу, електроенергії, енергоефективності, відновлювальних джерел енергії, ядерної енергетики, нафти та ін.
2. Триває робота з розроблення змін до Регламентів КМУ та ВРУ з метою впровадження горизонтальних заходів для ефективної реалізації інноваційних для України підходів до наближення законодавства, передбачених в оновленому Додатку 27 до Угоди про асоціацію.
Прийняття вищезазначених змін до нормативно-правових актів закладе реальні механізми та інструменти секторальної інтеграції у сфері енергетики на національному рівні, використовувати які будуть зобов’язані як виконавча, так і законодавча гілки влади, та забезпечить незворотність євроінтеграційного процесу.
Обсяг зовнішньої торгівлі товарами України з країнами ЄС у січні-липні 2019 року склав 26,237 млрд доларів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року (24,665 млрд доларів). Про це свідчать дані митної статистики Державної фіскальної служби.
При цьому експорт в країни ЄС виріс на 8% до 12,188 млрд доларів, імпорт зріс на 5% до 14,049 млрд доларів. Від'ємне сальдо становить 1,861 млрд доларів. Частка країн ЄС в експорті з України становила 42%, в імпорті - 43%.
Згідно з даними ДФС, обсяг зовнішньої торгівлі товарами з країнами СНД скоротився на 3%. Експорт товарів з України впав на 5% до 3,864 млрд доларів, імпорт - на 2% до 7,049 млрд доларів. Негативне сальдо зросло і становить 3,185 млрд доларів. Частка країн СНД в експорті впала до 13,4%, в імпорті - до 21,4%.
Для підтримки експорту товарів українського походження та забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у рамках угод про вільну торгівлю, укладених з країнами Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорією, митниці ДФС забезпечують видачу сертифікатів з перевезення форми EUR.1.
За січень - липень 2019 року митницями ДФС видано майже 63,9 тис. шт. сертифікатів EUR.1. Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 19,5 тис. шт., або 31%, Німеччини –7,8 тис. шт., або 12%, Румунії – майже 3,7 тис. шт., або 6%, Італії – 3,2 тис. шт., або 5%, Угорщини – майже 3 тис. шт., або 4%.
Серед митниць лідерами з видачі сертифікатів є: Львівська митниця – 7683 шт., Закарпатська – 4913 шт., Дніпропетровська – 4524 шт., Житомирська – 4050 шт., Одеська – 3828 шт., Харківська – 3954 шт.
Загалом за останні три роки митницями ДФС видано 276, 9 тис. шт. сертифікатів EUR.1. на експорт товарів українського походження.
Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі, Чорногорії як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Термін дії сертифіката складає 4 місяці.
Для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:
заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною угодами про вільну торгівлю, та/або її електронну копію;
електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог угод про вільну торгівлю бланк сертифіката;
декларації постачальника (виробника), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених угодами про вільну торгівлю, та/або їх електронні копії.
Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката.
Сертифікат заповнюється експортером на одну партію товарів, як правило, англійською мовою або однією з мов, якими складено угоди про вільну торгівлю.
Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 № 950, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2017 року.
Виконавче агентство з питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) оголосило результати конкурсу 2019 р. за напрямом Розвиток потенціалу вищої освіти Програми Європейського Союзу ЕРАЗМУС+. Загалом було відібрано 163 проекти, в тому числі 8 проектів за участі України, які розпочнуть діяльність з жовтня 2019 р. або січня 2020 р. та будуть реалізовуватись 51 закладом вищої освіти та іншими українськими організаціями. Загальний бюджет проектів становить понад 7 150 000 €.
Серед переможців є проект:
- Development of practically-oriented student-centred education in the field of modelling of Cyber-Physical Systems (609557-EPP-1-2019-1-LV-EPPKA2-CBHE-JP):Чернігівський національний технологічний університет, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Криворізький національний університет.
Зокрема, проекти за участю України зосереджені на модернізації освітніх програм у сферах кіберфізичних систем, ерготерапії, розвитку мовних компетентностей вчителів, а також на посилення співпраці закладів вищої освіти з ширшим економічним та соціальним середовищем.
51 партнер з України представляють 38 закладів вищої освіти, 2 науково-дослідні інститути, 4 приватних та 2 державних підприємства, 4 громадські організації, а також Міністерство освіти і науки України. До реалізації цих проектів також долучені 3 переміщені заклади вищої освіти - Донецький національний технічний університет, Донецький державний університет управління та Горлівський інститут іноземних мов.
Серед партнерів-переможців з України є також Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, Федерація роботодавців України, Науково-методичний центр «Агроосвіта», СТОВ «Агросвіт», Громадська спілка "Українська продовольча долина", Реабілітаційний центр MODRYCHI, Festo Group, Громадська організація «Асоціація вчителів англійської мови «ТІСОЛ-Україна», Фермерське господарство «Добро-крафт», Яворівський національний природний парк, Благодійний фонд «Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви».
За напрямом Жан Моне програми Європейського Союзу Еразмус+ цього року перемогли 22 українські проєкти. Їх виконавці отримають фінансування на загальну суму майже 750 тис. євро. Роботу над втіленням проєктів планують розпочати вже у вересні 2019 року.
Це, зокрема, будуть:
- 15 модулів з економічного розвитку, врядування, регіональної політики, кримінальної політики, європейських цінностей, європейського простору вищої освіти, соціальних та економічних питань мігрантів та переселенців, захисту інформації та запобігання корупції;
- створення 3 кафедр;
- створення 1 центру досконалості;
- 1 проєкт з кібербезпеки;
- 2 проєкти з підтримки асоціацій.
Виконавцями завдань стануть представники 12 вишів та 3 громадських організацій з різних регіонів країни. А саме:
- Київський університет імені Бориса Грінченка;
- Харківський національний університет радіоелектроніки;
- Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки;
- Національний університет «Львівська політехніка»;
- Одеський національний університет ім. І. Мечникова;
- Чорноморський національний університет ім. Петра Могили;
- Запорізький національний університет;
- Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана;
- Київський національний університет ім. Т. Шевченка;
- Тернопільський національний економічний університет;
- Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка;
- Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
- Платформа європейських студій для сталого розвитку;
- Український інститут з кризового менеджменту та розв’язання конфліктів;
- Регіональний центр європейських освітньо-наукових ініціатив.
Загалом цього року за напрямом Жан Моне було відібрано 285 проєктів. Їх виконуватимуть дослідники з різних країн світу.
Довідково
Програма ЄС Еразмус+ підтримує проєкти співпраці, партнерства та мобільності в сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Напрям Жан Моне спрямований на розвиток європейських досліджень та євроінтеграційних процесів у світі. Виконавці проєктів за цим напрямом вивчають європейські студії, сприяють їх вдосконаленню, напрацьовують курси та освітні програми, присвячені євроінтеграційній темі.
В Україні розпочалась робота місії ЄС з оцінки стану наближення законодавства України та інституційної спроможності в цифровій сфері.
Результатом 4-місячної роботи місії стане звіт, підготовлений на основі та в продовження Оцінки проекту Стратегії інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС та Плану заходів з її виконання (проекту Дорожньої карти). Зазначена Оцінка була нещодавно нами отримана у відповідь на надісланий Стороні ЄС у серпні минулого року проект Дорожньої карти.
Ми отримали позитивну оцінку щодо прагнень України отримати режим внутрішнього ринку у цифровій сфері та зелене світло для оновлення Доповнення 17-3 до Угоди про асоціацію.
Європейська Комісія запропонувала багатоетапний процес оцінки проекту Дорожньої карти, який складається з трьох кроків:
Етап 1: внутрішній поглиблений аналіз проекту Дорожньої карти;
Етап 2: оцінка стану виконання існуючих зобов'язань, адміністративної спроможності та законодавства на місці (розпочато);
Етап 3: спільний План дій Україна-ЄС щодо інтеграції України до ЄЦР ЄС, який включатиме спільні пріоритети, подальші заходи та терміни їх виконання.
Підтримано включення Директиви (ЄС) 2018/1972 Європейського Парламенту і Ради від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій, Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку, а також низки актуальних актів щодо гармонізацій радіочастотного спектру до Доповнення 17-3 до Угоди про асоціацію. Зазначені акти є правовим фундаментом функціонування ЄЦР ЄС.
Щодо інших актів ЄС, запропонованих Українською стороною та які є складовими ЄЦР ЄС, Європейський Союз заохочує Україну до інших форм співпраці поза Угодою про асоціацію.
30 липня Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів підписав Угоду між Україною та Європейським Союзом про збільшення квоти для українських експортерів м’яса птиці, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Згідно зі змінами річна квота на м’ясо птиці та переробленого м’яса птиці буде поступово збільшена у 2,5 рази. Вказані зміни набудуть чинності після їх ратифікації Парламентами обох сторін.
Станом на 22 липня Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по дев'яти групам товарів, а саме: меду, цукру, крупам і борошну, обробленому крохмалю, обробленим томатам, виноградному і яблучному сокам, пшениці, кукурудзі і вершковому маслу.
Помітне пришвидшення темпів закриття квот та пожвавлення торгівлі з ЄС, адже на аналогічну дату минулого року було закрито сім квот на безмитний експорт з України до ЄС (по крупам і борошну та обробленому крохмалю не були закриті квоти у першій половині 2018 року).
За результатами січня-травня поточного року, ЄС імпортував з України агропродовольчої продукції на загальну суму в 3,1 млрд євро, що на 37% або 0,85 млрд євро більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Потенційно до кінця року ще закриють квоти по ячменю (наразі використано 79%), м’ясу птиці (використання основної квоти - 75%), солоду і пшеничній клейковині (58%) та крохмалю (53%).
Зазначимо також, що з жовтня 2017 року, терміном на три роки почали діяти додаткові квоти на 8 груп товарів: мед, борошно і крупи, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, овес, кукурудзу, пшеницю і ячмінь. Наразі, станом на 22 липня, із додаткових квот закрито п'ять - мед, крупи, соки, пшеницю і кукурудзу. Аналогічна ситуація спостерігалась минулого року, тож фактично можна очікувати, що подібна ситуація з додатковими квотами збережеться до кінця року.
Україна посіла перше місце серед країн світу за обсягами зростання експорту сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу.
Відповідно до звіту Єврокомісії у травні цього року Україна експортувала сільськогосподарської продукції до країн ЄС на 519 млн євро, що на 49,9% більше ніж за травень 2018 року (346 млн євро).
При цьому, у період з червня 2018 по травень 2019 року, цей показник становить 6 470 млн євро, що на 20,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Таким чином, за обсягами зростання експорту аграрної продукції до країн ЄС за травень цього року, Україна посіла перше місце у світі. Друге місце за цим показником посів Китай, третє США.
Звіт за посиланням: http://bit.ly/2YdgoiI
Ураїна почала співпрацю з пілотним проєктом Євросоюзу для розвитку проривних технологій та інновацій – Європейською радою інновацій (EIC). Вона створена для підтримки інноваторів, підприємців, невеликих компанії та вчених з яскравими ідеями та бажанням вийти на міжнародний рівень. Загальний бюджет пілоту становить понад 2 млрд євро на 2019-2020 рр.
«Сьогодні ми зробили перший важливий крок: поінформували представників бізнесу, стартапів, науково-дослідних установ та університетів України про початок та можливості співпраці в межах нової програми Європейської ради інновацій. Сподіваємося, що ця співпраця буде розвиватися та посилюватися», – зазначив генеральний директор з питань досліджень та інновацій Єврокомісії, експерт EIC Стефан Уакі.
Проєкт об'єднує у собі частину інструментів програми «Горизонту 2020», а також передбачає нові підходи та фінансові інструменти. Передбачені 3 таких інструменти:
- Pathfinder – гранти на передові дослідження нових технологій. Загальний бюджет становить близько 660 млн євро на 2019-2020 рр.
- Accelerator funding – фінансування інноваційних стартапів. Загальний бюджет становить понад 1,3 млрд євро на 2019-2020 роки.
- Зосередження на приватних інвестиціях (VC, Invest EU).
Також у межах проєкту надаватимуть необхідні консультації та створять мережу даних всіх проєктів та потенційних інвесторів.
Довідково
21-22 березня 2019 року Європейською комісією було створено пілотний проєкт Європейської ради інновацій (European Innovation Council – ЄРІ). Метою діяльності ЄРІ є виявлення, розвиток і підтримка проривних технологій та інновацій від початкового етапу (розробки інноваційного продукту) до його комерціалізації, виведення на ринок шляхом запровадження у серійне виробництво. Одним із пріоритетних завдань ЄРІ є поліпшення умов, в яких інновації можуть бути реалізовані на усіх етапах розвитку.
ЄРІ працює на новаторсько-орієнтованій основі і є унікальним осередком, де винахідник зможе зустрітись з інноватором, а об’єднавши зусилля (ідеї) поспілкуватися й віднайти інвестора.