У Брюсселі (Бельгія) завершилося засідання П’ятого Комітету асоціації Україна – ЄС.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба за результатами засідання та низки своїх двосторонніх зустрічей зазначив, що наступним кроком для закріплення та формалізації цих результатів стане засідання Ради асоціації Україна – ЄС, що відбудеться незабаром у Брюсселі.
Як розповіла в.о. Генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції КМУ Юлія Гаряча, голова української делегації, яка складалася з представників понад 20 міністерств та відомств, вдалося досягти гарних результатів засідання Комітету асоціації. «Ми вийшли на повне порозуміння щодо пріоритетів, над якими будемо працювати спільно з партнерами. Також ухвалили рішення щодо залученості генеральних директоратів Європейської Комісії до процесу оновлення Угоди про асоціацію в пріоритетних сферах на постійній основі. Це і є інструмент реальної секторальної інтеграції України до ринків ЄС», – зазначила Юлія Гаряча.
Сторони домовились докласти зусиль щодо результативного проведення майбутнього засідання Ради асоціації для сприяння секторальній інтеграції України до ЄС у сферах цифрового ринку, енергетики, юстиції, свободи та безпеки, митниці, а також сприяння започаткуванню переговорного процесу щодо Угоди ACAA (Угода про відповідність та прийнятність промислової продукції, т. зв. «промисловий безвіз»).
ЄС та Україна досягли порозуміння щодо оновлення Угоди про асоціацію у пріоритетних секторах відповідно до останніх змін законодавства ЄС та сучасного стану двосторонньої співпраці, аби посилити моніторинг процесу наближення українського законодавства до законодавства ЄС.
Сторона ЄС вітає ініціативи України щодо формалізації нового порядку денного у сфері юстиції, свободи та безпеки та внесення нового Додатка до однойменного розділу Угоди. Правові аспекти реалізації, включаючи досягнення принципової згоди щодо обсягу запропонованого Додатка на засіданні Ради асоціації, будуть опрацьовані найближчим часом.
Сторона ЄС зацікавлена у започаткуванні регулярного двостороннього діалогу з питань кібербезпеки. Більше того, сторона ЄС готова розпочати дослідження щодо гібридних ризиків для України, як тільки Україна прийме цю пропозицію.
Сторона ЄС погодилася сприяти вирішенню практичних питань, пов’язаних із впровадженням оновленого Додатка XXVII до Угоди про асоціацію («енергетичний» додаток), і привітала в цьому контексті проект керівних настанов щодо імплементації Додатка XXVII, підготовлених та поданих українською стороною.
Українська сторона висловила особливу зацікавленість у партнерстві з ЄС щодо просування нової ініціативи Європейської Комісії – «Нової зеленої угоди» (New Green Deal).
Сторона ЄС погодилася підписати Спільну авіаційну угоду та змінити її згодом відповідно до пропозицій української сторони.
Сторона ЄС також вітає українську ініціативу щодо сприяння регіональному виміру європейській інтеграції в Україні, зокрема, створення офісів європейської інтеграції в областях у якості центрів, спрямованих на максимальне залучення регіонів до проектів та програм ЄС зі сфер освіти, науки, культури, бізнесу.
Європейські партнери поінформували про виконання запиту України щодо проведення тренінгів для українських державних службовців у Коледжі Європи. Вони підкреслили, що необхідний бюджет для цієї ініціативи вже передбачено, практичні кроки щодо її реалізації вже здійснюються.
Сторона ЄС також готова розпочати переговори з Україною щодо укладення відповідної Угоди з EGNOS (Європейською службою геостаціонарного навігаційного покриття) про розширення зони обслуговування над територією України, вже підготувавши проект документа.
Партнери з ЄС також вітають значний внесок України в рамках ініціативи Східне партнерство.
П'яте засідання Комітету асоціації Україна – ЄС, яке відбудеться в Брюсселі (Королівство Бельгія) 5 листопада, є дуже важливою подією, яка посилить динаміку відносин з Євросоюзом. Про це заявив Віце-прем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, звертаючись до української сторони комітету, до складу якої входять міністри та заступники міністрів, представники міністерств та відомств, відповідальні за виконання завдань у сфері європейської інтеграції України.
За словами Віце-прем'єр-міністра, під час заходів в рамках засідання комітету будуть встановлені професійні контакти між представниками нової української влади та інституцій ЄС, зокрема, Єврокомісії, а також обговорені ідеї подальшої інтеграції, які ляжуть в основу документів, що будуть згодом, у грудні, ухвалені Радою асоціації. «Ми маємо всі підстави сказати, що інтенсивність діалогу Україна – ЄС лише нарощуватиметься», – зазначив Дмитро Кулеба.
Під час чергового засідання Комітету асоціації буде обговорено широкий спектр питань, пов’язаних з політичним, економічним та секторальним співробітництвом. Окремий блок буде присвячений моніторингу виконання Угоди про асоціацію та оновленню додатків до Угоди. Також будуть опрацьовані інші важливі питання порядку денного відносин України та ЄС.
На цьогорічній Раді асоціації в грудні планується підсумувати попередні здобутки на шляху наближення до ЄС та поглибити і розширити процеси інтеграції в ЄС. Зокрема, Україна очікує на вироблення конкретних спільних кроків щодо подальшої секторальної інтеграції України в цифровий та окремі енергетичні ринки ЄС, спрощення умов (митних формальностей) у торгівлі з ЄС, у сфері юстиції, свободи та безпеки, а також отримання «промислового безвізу» (Угода ACAA).
Довідково
Делегацію на п’яте засідання Комітету асоціації Україна – ЄС з української сторони очолить в. о. генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції секретаріату Кабінету Міністрів Юлія Гаряча, делегацію Європейського Союзу – заступник генерального директора Європейської служби зовнішньої дії з питань Європи та Центральної Азії Люк Девінь. Відкриє засідання Дмитро Кулеба.
Комітет асоціації створений відповідно до статті 464 Угоди про асоціацію і є допоміжним органом Ради асоціації, який проводить підготовку засідань та дискусій Ради асоціації, забезпечує безперервність відносин асоціації та належне виконання Угоди.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук провів зустріч із Міністром Швеції з питань міжнародного співробітництва в цілях розвитку Пітером Ерікссоном.
Глава українського Уряду закликав Міністра Ерікссона підтримати Україну в рамках нової Стратегії допомоги для країн Східної Європи на період 2021-2027, яку розробляє Швеція: «Ми очікуємо, що Уряд Швеції зможе передбачити у цій Стратегії потреби України. Зокрема, ми плануємо відкриття Офісів з питань європейської інтеграції в регіонах України і високо би оцінили підтримку цієї ініціативи». Глава українського Уряду додав, що Україна претендує стати найбільшим реципієнтом допомоги в рамках нової Стратегії з огляду на свою відданість європейському вектору та активно впроваджувані реформи.
Олексій Гончарук також висловив сподівання, що Швеція підтримає особливий формат партнерства для України та інших асоційованих країн як учасників Східного партнерства.
Крім цього, Глава українського Уряду порушив питання щодо Угоди ACAA – так званого «промислового безвізу», ще одного кроку на шляху до майбутнього України, цілковито інтегрованого до якісних політичного та економічного середовищ Європейського Союзу.
Також українська сторона порушила низку інших питань.
Зокрема, Прем’єр-міністр України подякував пану Ерікссону за допомогу, яку Швеція надає українцям, які постраждали в результаті агресії Росії. Також відзначив допомогу в рамках проекту «Support for E-Governance Decentralization in Ukraine (EGOV4UKRAINE)».
У ході зустрічі сторони обговорили можливість започаткування та поглиблення співпраці в питаннях зміни клімату, енергоефективності та енергетичної безпеки в регіоні.
Олексій Гончарук зазначив: «Україна зацікавлена в зміцненні співпраці з питань екологічної та енергетичної безпеки зі Швецією. Ми цінуємо допомогу вашого Уряду у створенні системи моніторингу та оцінки стану атмосферного повітря, а також в імплементації Директиви ЄС про оцінку впливу окремих державних та приватних проектів на навколишнє середовище, яка є невід’ємною частиною Угоди про асоціацію».
З вересня 2018 року по серпень 2019 року Україна збільшила поставки продукції АПК в Європу майже на 2 млрд євро - до 6,089 млрд євро.
Обсяг аграрного та продовольчого імпорту в серпні 2019 р. порівняно з серпнем 2018 року найбільше зріс з України (+198 млн євро, +10%) і Канади (+74, +57%).
Україна і США також продемонстрували найбільше зростання імпорту в ЄС в річному вимірі з вересня 2018 р. по серпень 2019 р. Серед найважливіших напрямів європейського імпорту з третіх країн за 12 місяців були США (12,4 млрд євро), Бразилія (11,8 млрд євро), Україна (7,0 млрд євро), за якими слідують Китай (6,1 млрд євро) і Аргентина (5,2 млрд євро).
При цьому в звітний період Україна імпортувала з ЄС сільгосппродукції на в 2,278 млрд євро, що на 295 млн євро більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Уряд схвалив проект Закону, який збільшує торговельні преференції щодо м’яса птиці та переробленого м’яса птиці на 50 тис. тонн обсягу щорічної квоти на безмитне ввезення м’яса птиці з України до держав-членів ЄС.
Цією угодою ми знаходимо новий баланс у торгівлі. Це важливо не лише щодо м‘яса птиці, успіх в експорті якого схвилював наших торгових партнерів. Знаходження балансу потрібно і в інших товарах. Наша торгівля має не лише зростати, але і бути збалансованою.
Реалізація проекту Закону дозволить завершити внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності Угодою, яка сприятиме збільшенню обсягів безмитного експорту до держав-членів ЄС української продукції та в подальшому розвитку двосторонніх торговельних відносин між Україною та Європейським Союзом.
Далі проект Закону направляється до Верховної Ради для подальшого прийняття.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба провів першу нараду з заступниками міністрів, відповідальними за напрям європейської інтеграції. Кожне міністерство та відомство має свої завдання щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, і саме ці заступники відповідають за координацію їхнього своєчасного та якісного виконання на рівні міністерств.
На нараді обговорили формат співпраці та пріоритетні завдання, зокрема, підготовку до засідань Комітету та Ради асоціації між Україною та ЄС, які відбудуться у Брюсселі у листопаді та грудні відповідно.
Дмитро Кулеба наголосив на тому, що основним органом, який координує роботу всіх міністерств і відомств в цій сфері, є Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції (УО), який входить до складу Секретаріату Кабінету Міністрів України, і доручив налагодити відповідну співпрацю. Він також акцентував увагу міністерств на важливості співпраці з Українською стороною платформи громадянського суспільства, підкресливши, що її учасники мають високий фаховий експертний рівень, а їхні напрацювання можуть стати серйозною допомогою владі на шляху виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань.
Віце-прем’єр-міністр розповів про плани щодо офісів євроінтеграції в регіонах, зазначивши, що відкриття офісів з фокусом на східних та південних областях України має сприяти «децентралізації європейської інтеграції». Офіси стануть регіональними інституціями, відповідальними за європейську інтеграцію на місцевому рівні. Вони сприятимуть залученню в регіони України проектів транспортної та прикордонної інфраструктури, іноземних інвестицій та допомоги ЄС; розвитку Єврорегіонів, реалізації ініціатив щодо міст-побратимів; максимальному залученню регіонів до освітніх, наукових, культурних проектів/програм ЄС; підтримці малого та середнього бізнесу в регіонах, в тому числі з боку ЄС. За словами Дмитра Кулеби, незабаром буде створена міжвідомча робоча група для реалізації цієї ініціативи.
Віце-прем’єр-міністр також додав, що УО зараз працює над оновленням онлайн-моніторингової системи «Пульс Угоди» з тим, щоб цього року зробити її публічною. Система відстежує прогрес виконання Угоди в кожній сфері. Віце-прем’єр-міністр закликав представників міністерств долучитися до оновлення та перевірки інформації по кожній сфері з урахуванням реорганізації міністерств і відповідної зміни задач.
У 2018 році обсяги торгівлі між Україною та Євросоюзом зросли на 9% і ЄС отримав 42% загальних обсягів українського експорту.
Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у третьому щорічному звіті Єврокомісії про виконання 35 найбільших торговельних угод, укладених ЄС із 62 країнами-партнерами, зокрема і з Україною.
"Двосторонній товарообіг у 2018 році досяг 40 млрд євро, що на 9% більше у порівнянні з 2017 роком. ЄС зберіг позитивне сальдо торгівельного балансу в розмірі 4 млрд євро", - йдеться у звіті.
Зазначається, що протягом минулого року Україна здійснила прогрес у виконанні угоди про зону вільної торгівлі з ЄС у деяких секторах. ЄС вітає, зокрема, новий законопроєкт щодо державних закупівель.
Водночас Єврокомісія зазначила, що Україні потрібно посилити захист прав інтелектуальної власності та прийняти законодавство, яке відповідає міжнародним стандартам.
Також необхідно адаптувати до європейських правила надання державної допомоги.
"ЄС продовжує відстежувати та обговорювати з Україною низку інших торгових подразників, наприклад, новий закон про податок на додану вартість, прийнятий Україною у 2018 році, який забороняє відшкодування податку на додану вартість при експорті ріпаку та сої", - йдеться у звіті.
У регіонах України планується відкривати офіси євроінтеграції. Про це заявив на брифінгу Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
Основна функція цих офісів – донесення до людей з регіонів, що євроінтеграція – це не абстракція, а конкретні речі для розширення можливостей всіх жителів України. Офіси стануть простором, де українці зможуть отримувати консультативну допомогу, відвідувати різноманітні просвітницькі заходи, дізнатися, як маленькому виробнику знайти партнера по торгівлі в ЄС та загалом дізнатися інформацію про всі можливості, що надає євроінтеграція громадянам. Крім того, тут буде надаватися якісна консультативно-правова допомога з базових питань європейського законодавства.
Спочатку планується відкрити офіси у східних та південних регіонах України, адже саме там, за словами Віце-прем’єр-міністра, потрібно в першу чергу вести просвітницьку роботу щодо цінностей та переваг європейської та євроатлантичної інтеграції. Першими пілотними містами стануть Херсон та Харків.
«Офіси стануть місцем, яке у регіонах зможуть називати європейським простором, – зазначив Дмитро Кулеба. Європейська інтеграція – це наш шанс й інструмент показати мешканцям цих регіонів, якої якості життя ми прагнемо й які економічні та культурні можливості ми для них створюємо як Уряд. І чому це набагато цікавіше ніж те, що їм пропонує «руський мир». Зазвичай, якщо кудись приходить Європа, звідти іде Росія», – додав Віце-прем’єр-міністр.
11 жовтня в Чернігові представники органів влади та громадських організацій взяли участь у семінарі «Інформаційний вимір процесу європейської інтеграції та його безпекова складова» в межах проєкту «EU Talk». Організаторами заходу виступили Міністерство інформаційної політики та ГО «Комунікація для змін» (www.changec.org).
Семінар націлений на визначення рівня обізнаності державних адміністрацій щодо процесу євроінтеграції, донесення базової інформацію про ЕС та його цінності, пояснення євроінтеграційних процесів та їх зв’язок з реформами в країні.
Завідувачка сектору з питань європейської інтеграції МІП Людмила Василенко та експертка ГО «Комунікації для змін» Олена Лобова провели навчальні сесії про процес європейської інтеграції, де працівники органів влади детальніше дізналися про те як:
- Як доступно говорити про євроінтеграцію?
- Які саме цінності поважають в Європейському Союзі?
- Що означає для України Угода про асоціацію з ЄС?
- Що саме може дати європейська інтеграція звичайному громадянину, окремому регіону та державі в цілому?
Учасники також обговорили стан реалізації Угоди про асоціацію на місцевому рівні, приклади комунікації євроінтеграційних процесів та проблеми інформування громадськості з питань євроінтеграції.
![dsc_0532_.[1]](/media/upload/picsevents/dsc_0532_.[1].jpg)
Україна станом на 9 жовтня 2019 року повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 10 групам товарів: мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, пшениця, кукурудза, м'ясо птиці і вершкове масло. Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
«Порівняно з аналогічним періодом минулого року ситуація особливо не змінилася — на початок жовтня 2018 р. Україною було закрито 9 квот на безмитний експорт з України до ЄС. Змінилася ситуація з поставками солоду та пшеничної клейковини — на сьогодні використано 63%, в той час як за аналогічний період минулого року квоту було використано в повному обсязі. Відчутно збільшилися поставки цукру — в поточному році Україна повністю використала квоту на цукор, а в минулому році на цей період лише на 12%», — йдеться у повідомленні.
Потенційно до кінця року ще можуть закрити квоти по крохмалю (наразі використано 85%), ячменю (80%), обробленій продукції із зернових (78%).
«Разом з тим, з жовтня 2017 р., терміном на 3 роки почали діяти додаткові квоти на 8 груп товарів: мед, крупи та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, овес, пшениця, ячмінь та кукурудза.
Станом на початок жовтня 2019 р., з додаткових квот закрито п«ять — мед, крупи та борошно, оброблені томати, а також пшениця і кукурудза (додаткова квота на ячмінь закрита на 64%). Порівняно з минулим роком ситуація не змінилася», — додали в УКАБ
