Уряд збільшить безмитні квоти для експорту українського м'яса птиці до країн ЄС на 50 тис. т (з 17,6 тис. т). Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Ніколайчук.
Законопроект про ратифікацію угоди підтримав парламентський Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.
«Це важливо, оскільки ввізне мито в ЄС для цієї продукції є достатньо високим — від 19 до 130 євро за 100 кг чистої ваги. А отже, це додаткові можливості для вітчизняних експортерів курятини», — написав чиновник.
Зазначається, що вперше вітчизняні виробники отримали можливість експортувати м'ясо птиці до країн ЄС у 2013 році. За рахунок доступу до нових ринків збуту, а також високої конкурентоспроможності (українські виробники мають змогу практично повністю забезпечувати себе самостійно кормами для птиці) обсяги експорту м'яса птиці у 2018 році перевищили півмілярда доларів. А за 9 місяців 2019 року цей показник становив $440 млн, що на 15% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У 2013 році майже третина всього експорту м'яса птиці припадала на Російську Федерацію та ще третина кумулятивно на такі країни СНД, як Казахстан (15,6%), Молдова (7,7%) та Узбекистан (5,2%).
Нагадаємо, українські птахівники заробили за 2018 рік для країни $503,015 млн, експортувавши на зовнішні ринки 329,253 тис. т м’яса птиці. Найбільше валюти в Україну за 2018 рік забезпечив агрохолдинг МХП — $449,871 млн.
Ще п’ять років тому для українських підприємств конкурувати на ринку ЄС з його високими вимогами до якості та безпеки продукції на фоні істотних тарифних бар’єрів видавалося надскладною місією. Зниження ввізних мит на українські товари сформувало для вітчизняних експортерів суттєві переваги за критерієм ціни, а реформування системи контролю за безпечністю харчової продукції забезпечує передумови для спрощеного доступу якісних українських товарів на ринок ЄС. Так, впровадження європейських стандартів безпеки дозволило Щорському заводу продтоварів без зайвих перепон вийти з нішевими новинками на ринок ЄС, а відсутність мита дозволяє пропонувати їх європейським споживачам за привабливими цінами.
До початку дії Угоди про асоціацію вихід на один з найбільших, найпотужніших та найбільш захищених ринків світу – ринок ЄС видавався надскладним завданням навіть для досвідчених експортерів. Порівняно з європейськими виробниками українська продукція програвала за ціною принаймні на величину ввізного мита. Крім того, їм доводилося вести конкурентну боротьбу з безліччю підприємств з третіх країн. А зважаючи на відмінності у європейських та українських стандартах якості та безпечності, експерименти з новинками продукції могли коштувати підприємству суттєвих втрат.
Режим вільної торгівлі з ЄС, зокрема асиметрична тарифна лібералізація на користь України, формує для українських виробників унікальні можливості для нарощення та диференціації експорту. Однак для того, щоб у повній мірі скористатися перевагами від торговельної лібералізації з ЄС, вітчизняним виробникам необхідно підтвердити відповідність продукції високим стандартам ЄС. Сприятливий контекст для цього сформувала реформа системи контролю за безпечністю харчової продукції. Зокрема, до вересня 2019 р. всі потужності, що виробляють харчову продукцію, мали запровадити гігієнічні вимоги згідно принципів системи HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points). У сукупності гармонізація українського законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів з європейським знижує для вітчизняних експортерів нетарифні бар’єри для виходу на ринок ЄС, а також зменшує їх витрати за рахунок спрощення торговельних процедур, включаючи зменшення кількостей дозволів на імпорт та інспекцій.
ПАТ «Щорський завод продтоварів» – підприємство на Чернігівщині, якому за 70-річну історію існування не тільки вдалося зберегти традиційні рецепти солодощів, але й успішно провести ребрендинг, здійснити технологічний прорив та розпочати поставки продукції на європейський ринок, включаючи країни Балтії, Німеччину, Румунію, Грецію. Загалом це понад 200 різних асортиментних позицій на будь-який смак: від цукерок та випічки до пастили і ягід у цукрі.
Однак утримання та посилення конкурентних позицій на динамічному ринку ЄС з його високими вимогами до якості та безпечності продукції є доволі складним завданням навіть для такого досвідченого експортера як «Щорський завод продтоварів». Донедавна боротися за європейського споживача доводилося як з сильними гравцями з ЄС, так і з третіх країн. Зниження ввізних мит відкрило можливості конкурувати на ринку ЄС на рівні з європейськими виробниками. Для прикладу, після тарифної лібералізації ввізне мито на мармелад з полуниці для українських виробників знизилося до 0%, тоді як для постачальників з третіх країн становить 24% + 23 євро за кожні 100 кг.
Маючи досвід співпраці з європейськими контрагентами, підприємство розуміло, що розширення асортименту відповідно до найсучасніших трендів у споживанні неодмінно веде до збільшення продажів. Це спонукало підприємство поповнити арсенал новинок нішевою продукцією – корисними солодощами: батончиками «Fruiture» без додавання цукру із сухофруктів та горіхів, «Air Strawberry» та «Air Banana» з повітряних зерен рису і ячменю з сушеними полуницею та бананом, мармеладом з натуральних ягід. Для того, щоб у повній мірі скористатися можливостями реалізації нішевої продукції в умовах вільної торгівлі, важливо було підтвердити відповідність продукції високим стандартам ЄС. У 2016 році компанія впровадила систему менеджменту безпеки харчових продуктів HACCP, про що свідчить відповідний знак на всіх етикетках та пакувальних матеріалах продукції заводу. Це дозволило натуральним смаколикам чернігівського виробництва без проблем потрапити на ринки ЄС, а доступна ціна приваблює до них все більше європейських споживачів. При цьому підприємство не виокремлює продукцію для експорту та для внутрішнього ринку. Всі клієнти є однаково цінними, тому і критерії якості високі для всіх. В планах компанії – співпраця зі Словаччиною, Угорщиною та Іспанію.
Команда підприємства переконана – продовження реалізації Угоди про асоціацію дасть можливість впевнено йти наміченим шляхом, вибудовувати ринкові відносини із впевненістю у завтрашньому дні. Для підприємств харчової промисловості, які докладають зусиль до забезпечення якості продукції, сумлінно впроваджуючи HACCP, вибудовують ділові взаємовідносини чесно і прозоро – це гарантія замовлень на продукцію, перспективи розвитку і об’єднання зусиль з потужними та гідними партнерами, а для держави – джерела зростання ВВП, зокрема, за рахунок експорту.
Проект «Від вивезення сировини до експорту нішевих продуктів харчування: можливості Угоди про асоціацію» реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень у партнерстві з Асоціацією регіональних аналітичних центрів у рамках ініціативи «Просування реформ в регіони» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейської правди» за сприяння Європейського Союзу (https://ec.europa.eu/europeaid).
З метою підтримки експорту товарів українського походження та забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у рамках угод про вільну торгівлю, укладених з країнами Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорією, митниці ДФС забезпечують видачу сертифікатів з перевезення форми EUR.1.
Загалом протягом 2016-2019 років (станом на 01.11.2019) видано 300 тис. сертифікатів EUR.1 на експорт товарів з України.
Трьохсоттисячний сертифікат видано Закарпатською митницею на кукурудзу, яка експортувалася з України до Німеччини.
Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 86698 шт., або 28%, Німеччини –39565 шт., або 13%, Румунії –20906 шт., або 7%, Італії – 15431 шт., або 5%, Нідерландів - 12439 шт., або 4%, Литви - 11075 шт., або 4%.
Серед митниць лідерами з видачі сертифікатів є: Львівська митниця –32084 шт., Дніпропетровська – 23043 шт., Житомирська – 19997 шт.,Одеська – 19336 шт., Київська – 18684 шт., Харківська – 17340 шт.
Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі, Чорногорії як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Термін дії сертифіката складає 4 місяці.
Сертифікат видається під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера.
Для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:
заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною угодами про вільну торгівлю, та/або її електронну копію;
електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог угод про вільну торгівлю бланк сертифіката;
декларації постачальника (виробника), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених угодами про вільну торгівлю, та/або їх електронні копії.
Рекомендації щодо заповнення декларацій постачальника (виробника) разом з практичними прикладами їх заповнення розміщено на офіційному вебпорталі ДФС за адресою:http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilna-torgivlya.
Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката.
Сертифікат заповнюється експортером на одну партію товарів, як правило, англійською мовою або однією з мов, якими складено угоди про вільну торгівлю.
Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 № 950, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2017 року.
ДФС для видачі сертифікатів форми EUR.1:
визначено місця видачі сертифікатів – 217 підрозділів митниць ДФС (управління митних платежів та митно-тарифного регулювання, митні пости, відділи (сектори) митного оформлення), які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників;
уповноважено на видачу сертифікатів 848 посадових осіб митниць ДФС.
Перелік підрозділів митниць ДФС та їх адреси розміщення, які здійснюють видачу сертифікатів розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/mapc/ .
19 листопада, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба та Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков заявили про створення спільної парламентсько-урядової платформи євроінтеграції.
Завдання Платформи - забезпечити регулярний діалог між Парламентом і Урядом з питань інтеграції України до Європейського Союзу, координацію спільних, системних та ефективних, кроків, які наближують законодавство України до права ЄС.
«Парламент та Уряд об’єднують зусилля задля більш ефективного та швидкого втілення Угоди про асоціацію з ЄС. Разом ми працюватимемо над пріоритетними питаннями євроінтеграції і розроблятимемо законопроекти, що мають наблизити Україну до членства в Євросоюзі», – повідомив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
У свою чергу Дмитро Кулеба зазначив: «Уряд визначив для себе ціль – Україна протягом п'яти років має досягнути відповідності економічним критеріям вступу до ЄС. Ми щоденно працюємо над досягненням цієї цілі і вдячні Верховній Раді за ухвалення низки законів, що також наближають нас до неї. Виконання Угоди про асоціацію з ЄС є надзвичайно масштабним і амбітним завданням. І щоб виконувати його максимально ефективно та узгоджено, ми вирішили створити новий механізм взаємодії. Парламентсько-урядова платформа – це новий інструмент пришвидшення європейської інтеграції України».
У рамках платформи Уряд та Парламент будуть спільно розробляти та ухвалювати закони на виконання Угоди (з належним урахуванням актів права ЄС), проводити подальшу секторальну інтеграцію України до енергетичного та цифрового ринків ЄС, посилювати митне співробітництво, поглиблювати співпрацю з Євросоюзом у сферах юстиції, свободи і безпеки.
Платформа працюватиме у форматі періодичних зустрічей під спільним головуванням Голови Верховної Ради України і Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Наступним кроком спільної роботи стане формування Парламентом і Урядом дорожньої карти пріоритетних євроінтеграційних законопроектів, які знаходяться на розгляді профільних комітетів ВРУ або плануються до внесення на розгляд Парламенту.
Уряд запропонував включити до неї законопроекти у сфері телекомунікаційних послуг, технічного регулювання, транспорту, довкілля, громадського здоров’я, інтелектуальної власності та енергетики. Ухвалення цих пріоритетних законів пришвидшить секторальну інтеграцію до ЄС, дасть імпульс економічному зростанню та наблизить Україну до економічних Копенгагенських критеріїв членства в ЄС.
18 листопада 2019 року в м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулось четверте засідання Підкомітету Україна-ЄС з управління санітарними та фітосанітарними заходами Комітету асоціації в торговельному складі.
До складу української делегації були увійшли т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, начальник Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби Олена Курята, представники Мінекономрозвитку, Кабінету Міністрів України, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Представництва України при ЄС.
У рамках засідання сторони обговорили поточні питання у сфері СФЗ, у тому числі наближення законодавства, епізоотичну ситуацію, питання двосторонньої торгівлі, технічної допомоги.
Разом з цим, сторони підписали рішення Підкомітету стосовно схвалення Всеохоплюючої Стратегії СФЗ, яка оновить Додаток V Угоди про асоціації з ЄС «Всеохоплююча стратегія імплементації Глави IV (санітарні та фітосанітарні заходи)».
Верховна рада підтримала у першому читанні законопроєкт 2172 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду.
Ухвалення відповідного закону є однією з останніх умов, які має виконати Україна для початку переговорів із ЄС щодо підписання перших договорів про запровадження "промислового безвізу", тобто спрощеного експорту промислових товарів з України до ЄС без додаткової сертифікації.
Метою законопроєкту є удосконалення законодавства в сфері державного ринкового нагляду. Зокрема, законопроєкт направлений на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Законопроєкт є важливим з точки зору виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, в частині приведення законодавства України у сфері державного ринкового нагляду у відповідність до вимог законодавства Європейського Союзу.
Прийняття проєкту Закону:
- забезпечить захист суб’єктів господарювання від можливих корупційних ризиків під час здійснення перевірок шляхом недопущення зловживань органами у сфері державного ринкового нагляду, а також запровадження принципу прозорості та об'єктивності дій посадових осіб під час застосування штрафних санкцій;
- забезпечить повнішу відповідність національного законодавства до європейського законодавства в сфері державного ринкового нагляду, а також сприятиме виконанню Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію;
- сприятиме прогресу у переговорах щодо укладення Угоди АСАА та забезпечення безперешкодного доступу української промислової продукції на ринок ЄС;
- сприятиме розвитку підприємницької діяльності, створенню сприятливих умов для ведення доброчесного бізнесу в Україні та забезпеченню прозорості українського ринку, а також посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба 11 листопада взяв участь у дебатах і презентації результатів дослідження «Євромапа України. Рейтинг європейської інтеграції областей», здійсненого аналітиками Центру «Нова Європа» у співпраці з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції.
“Вперше зроблена спроба виміряти, як глибоко європейська інтеграція проникла в українські регіони. Ми зацікавлені у тому, щоб подібний рейтинг складався щорічно. Ми готові до стратегічного партнерства з Центром «Нова Європа», аби він виступав як незалежний інструмент моніторингу урядових зусиль”, - зазначив Дмитро Кулеба.
Рейтинг складений за 34-ма індикаторами у 8 сферах, які відображають динаміку зближення окремих регіонів країни з ЄС. Результати дослідження презентували директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук, та перший заступник директора Центру Сергій Солодкий.
До трійки лідерів увійшли Львівщина, Івано-Франківщина та Вінниччина. Однак і їхній прогрес поки що далекий від бажаного рівня: вони набрали дещо більше половини можливих балів за кожним з індикаторів. Південні та східні області лідирують у низці секторів. Миколаївщина посіла перше місце з нарощування експорту на ринок ЄС. Донецька та Луганська області очолюють рейтинг за кількістю проєктів в рамках кредитної підтримки з боку ЄБРР і ЄІБ, а Херсонська та Харківська – за обсягами фінансування таких проєктів. Серед областей, які мають найбільшу кількість підприємств із капіталом із країн ЄС, – Дніпропетровська і Харківська.
Віцепрем‘єр також зауважив, що результати дослідження показують недостатній рівень розуміння місцевими посадовцями важливості євроінтеграції України, яка сприймається ними, як дещо далеке. Натомість, вона надає конкретні переваги для українських регіонів. Це, насамперед, залучення в регіони України проєктівтранспортної та прикордонної інфраструктури, іноземних інвестицій та допомоги ЄС; розвиток Єврорегіонів та реалізація ініціатив щодо міст-побратимів; максимальне залучення регіонів до освітніх, наукових, культурних проектів/програм ЄС; підтримка малого та середнього бізнесу в регіонах.
Віцепрем‘єр нагадав, що уряд нині працює над створенням регіональних офісів євроінтеграції. “Наша мета — забезпечити рівномірність розвитку регіонів. Щоб у кожному регіоні існувала база, такий собі інкубатор європейської інтеграції», - зазначив він. «Мета не в тому, щоб перерізати стрічку, а щоб потім також заміряти, яким чином перерізана стрічка впливає на зміну ситуації у конкретній області», - зазначив віцепрем’єр, говорячи про плани щодо відкриття офісів євроінтеграції. “Ми вже домовилися з керівником Херсонської області, що перший офіс ми відкриємо там. І я, з одного боку, засмучений певними низькими показниками Херсонської області, а з іншого боку, ще раз переконався, що ми зробили правильний вибір місця для першого регіонального офісу. Ми йдемо туди, де є системні проблеми”, - пояснив віцепрем’єр.
Завантажити презентацію дослідження можна тут: http://bit.ly/
6 листопада 2019 року у місті Брюссель, Королівство Бельгія, відбулось третє засідання Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку.
Представники України та Європейської Комісії зустрілись для обговорення результатів діяльності, пов’язаної із питаннями торгівлі в контексті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.
Під час зустрічі учасники обговорили необхідність завершення відбору експертів від України до Групи експертів, що передбачено Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Також у фокусі розмови - режим інспекції праці, модернізація трудових відносин в Україні, а також розвиток сфери енергоефективності та відновлюваної енергетики.
За результатами засідання стороною ЄС була підтримана ініціатива Української сторони щодо започаткування спільної роботи стосовно напрацювання спільного розуміння торгівлі товарами.
Ключові результати зустрічі були представлені на Форумі громадянського суспільства, яке відбулось 7 листопада 2019 року у м. Брюссель, у форму Спільної заяви (додаток – англійська мова).
У січні-вересні 2019 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на 23% і сягнув рекордного показника у $7,5 млрд. Позитивне сальдо склало $3,2 млрд.
Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються сім країн - Нідерланди, Польща, Німеччина, Іспанія, Італія, Франція та Бельгія.На помітне місце у рейтингу претендує Бельгія, з якою у порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяги взаємної торгівлі України аграрною продукцією збільшились на 19% - до $401 млн. Сукупна частка цих семи країн складає близько 4/5 обороту взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами.
Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи. За даними на середину жовтня, у 2019 році вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні експортні квоти на поставки до Європейського Союзу меду (основна і додаткова), цукру, ячмінної крупи і борошна, обробленого крохмалю, консервованих томатів, яблучного і виноградного соків, кукурудзи (основна і додаткова), пшениці, м’яса птиці і вершкового масла.
Як і в попередні роки, значна частка квот залишається з нульовим або незначним відсотком використання. А це означає, що вітчизняні виробники агропродовольчої продукції не готові повною мірою реалізувати свій експортний потенціал на європейському ринку, зауважив експерт.
Україна та ЄС домовилися відновити засідання Групи високого рівня Україна – ЄС з питань стратегічних комунікацій під головуванням Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Про це Віце-прем’єр-міністр Дмитро Кулеба заявив за результатами зустрічі з європейськими фахівцями у Брюсселі.
Під час зустрічі обговорювалися формати залучення України до діяльності Робочої групи з питань дезінформації Генерального директорату Єврокомісії з комунікацій (DG Communication Task Force on disinformation), а також поглиблення співпраці з Оперативною робочою групою зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх справ (EU East StratCom Task Force).
Україна зацікавлена у створенні постійного механізму обміну інформацією та найкращими практиками між українськими та європейськими фахівцями у сфері протидії дезінформації, стратегічних комунікації та кібербезпеки. Мета – посилити спроможність українських установ протистояти гібридним атакам Росії.
У цьому контексті Віце-прем’єр-міністр запропонував налагодити постійну співпрацю між EU East StratCom та МЗС України за такими напрямками, як кризові комунікації; проактивні стратегічні комунікації; донесення правдивої інформації, яка базується на фактах; розробка та реалізація спільних інформаційних кампаній; обмін результатами моніторингу.
Також учасники обговорили шляхи комунікації євроінтеграції в Україні, зокрема переваги, які забезпечує Угода про асоціацію, з фокусом на східних та південних регіонах. Віце-прем’єр-міністр наголосив на важливості масштабної інформаційної роботи у контексті реінтеграції тимчасово окупованих територій. За його словами, Україна розраховує на продовження та розширення Євросоюзом його цільових інформаційних кампаній в Україні.
Дмитро Кулеба також зазначив, що Україна зацікавлена у приєднанні до Системи швидкого сповіщення ЄС, яка створюється для оперативного реагування на кампанії з дезінформації.