У 2019 році Україна повністю виконала своє «домашнє завдання» щодо зняття технічних бар’єрів у торгівлі та – частково – у секторі державних закупівель. Про це йдеться у звіті “Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС”.

У 2019 році Україна виконала умови для запуску так званого промислового безвізу – ухвалені усі необхідні закони для укладення Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (ACAA). Ця угода відкриє доступ українським товарам на ринок ЄС. Торгувати стане легше, а імідж вітчизняної продукції зросте. У 2020 році Україну має відвідати оціночна місія ЄС. На основі її висновків будуть прийматись подальші рішення щодо підписання Угоди АСАА.

У сфері державних закупівель ЄС визнав завершення першого (із п’яти) етапу Індикативного графіку у сфері державних закупівель. Водночас у цій сфері ринки України та країн ЄС вже відкриті – поза рамками Угоди про асоціацію, у рамках СОТ (відповідно до угоди GPA).

У 2019 році Україна розпочала реформу митниці  і ухвалила низку важливих законів у сферах митних процедур. Крім того, вперше створили окреме Міністерство цифрової трансформації. Україна і ЄС почали діалог про можливість укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг. Також обговорюється можливість включення України, як першої країни-не члена ЄС, до Індексу цифрової економіки і суспільства (DESI), який вимірює прогрес країн-членів ЄС у різних вимірах Європейського цифрового ринку.

Докладно про динаміку змін у різних секторах і перспективи можна прочитати у звіті.

Звіт підготовлений в рамках проекту «Громадська синергія», який реалізує Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Європейського Союзу, з залученням експертів Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС та інших незалежних експертів.

Джерело

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба 19 грудня провів телефонну розмову з Віце-президентом Європейської Комісії, верховним представником ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем.

Сторони обговорили хід підготовки засідання Ради Асоціації Україна-ЄС у січні 2020 року. Дмитро Кулеба поінформував європейського колегу, що Верховна Рада ухвалила останній необхідний закон для початку процесу оцінювання готовності України до укладання Угоди ACAA (“промислового безвізу”), і тепер Україна розраховує на приїзд до Києва оціночної місії ЄС. Віце-прем’єр-міністр звернувся до Віце-президента з проханням сприяти надсиланню такої місії.

Дмитро Кулеба проінформував Жозепа Борреля, що Україна зацікавлена взяти активну участь у розробці та реалізації європейської “Нової зеленої угоди” (New Green Deal). Дмитро Кулеба повідомив, що нині координує підготовку Урядом списку пропозицій, як саме Україна може взяти участь у цій ініціативі ЄС.

“Наскільки мені відомо, нині є лише рамочне розуміння Угоди. І ЄС буде обговорювати деталі подальших кроків. Україна подасть свої пропозиції, які ЄС, сподіваємося, прихильно розгляне. Ми хочемо бути частиною цих зусиль ЄС з досягнення кліматично нейтральної економіки. Ми зробимо конкретні пропозиції, де Україна може взяти участь і стати невід’ємною частиною європейської політики “Нової зеленої угоди”, - зауважив Віце-прем’єр-міністр.

У свою чергу Жозеп Боррель привітав наміри України щодо долучення до “Нової зеленої угоди”. Він також запевнив, що сторона ЄС активно готується до засідання Ради Асоціації, аби зробити її максимально змістовно наповненою. Сторони домовилися, що експерти Європейської Комісії та представництва України при ЄС активно проводитимуть консультації щодо очікуваних результатів засідання Ради Асоціації.

Окремо Дмитро Кулеба звернув увагу співрозмовника, що проводить розмову з Херсона: “Це регіон поблизу окупованого Криму. Я тут з регіональним візитом. Саме Херсон стане першим регіоном, де Уряд відкриє офіс євроінтеграції. Ми хочемо максимально ефективно впроваджувати європейські стандарти на регіональному рівні”, - зазначив він. Віце-президент Єврокомісії привітав такі зусилля української сторони.

Джерело

Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба презентував плани роботи на майбутнє та підбив підсумки перших 100 днів роботи в Уряді. Презентація відбулась на адміністративній межі з тимчасово окупованим Кримом, під час відкриття сервісної зони контрольного пункту «Каланчак».

«Головний пріоритет усіх реформ у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України - відчутний результат для української економіки: нові можливості для українського бізнесу в ЄС, зростання обсягів внутрішніх і зовнішніх інвестицій», - заявив Дмитро Кулеба.

Віце-прем’єр-міністр не випадково обрав для презентації результатів діяльності за 100 днів та пріоритетних планів на наступний рік саме адміністративну межу з тимчасово окупованим Кримом і Херсонську область. Як раніше зазначав Дмитро Кулеба, саме південні та східні області будуть першопрохідцями нової політики Уряду, яка полягає у донесенні переваг євроінтеграції до мешканців регіонів України. Саме в Херсоні наступного року відкриється перший в Україні регіональний Офіс європейської інтеграції.

Нові можливості для економіки

Один із головних пріоритетів на найближчі роки – поглибити економічну інтеграцію з Євросоюзом. Найближчим часом буде визначене спільне бачення, як оновити галузеву частину Угоди про асоціацію. Україна планує підписати з ЄС Угоду про Спільний авіаційний простір.

«Ключова зустріч – засідання Ради асоціації між Україною та ЄС – відбудеться 28 січня. Головні зусилля у 2020 році будуть спрямовані на те, щоб Україна поступово інтегрувалася до єдиного цифрового ринку ЄС, приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту, щоби ми максимально наблизилися до укладення Угоди про так званий промисловий безвіз (угода АСАА) і щоб динамічно відбувалася інтеграція енергетичних ринків України та ЄС», – повідомив Дмитро Кулеба.

Крім того, плануються погодити новий порядок денний у сфері юстиції, свободи та безпеки, почати діалог щодо кібербезпеки.

Децентралізація євроінтеграції

Євроінтеграція стосується кожного, тому в областях України відкриватимуться Офіси євроінтеграції. Це дозволить усім регіонам активніше долучатись до нових можливостей у рамках співпраці з ЄС для розвитку бізнесу, освіту, науки, культурних проектів тощо. Перший офіс запрацює в Херсоні у наступному році, а в перспективі п'яти років – у кожному обласному центрі.

Членство в НАТО: безпека та розвиток

Євроатлантична інтеграція також залишатиметься пріоритетом. У секторі безпеки і оборони будуть впроваджені практики НАТО для зниження корупційних ризиків у діяльності складових сектору безпеки і оборони України.

«Маємо кілька ключових подій у 2020 році: Весняну сесії Парламентської Асамблеї НАТО, що відбудеться в Києві, Національний оборонний Хакатон, який пройде влітку, а також спільні з НАТО командно-штабні навчання “Непорушна стійкість–2020”», – сказав Дмитро Кулеба.

До кінця цього року оновиться склад Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції. Разом з Міжнародним секретаріатом НАТО проведуть оцінку Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО за 2019 рік  та погодять проект на наступний рік.

У 2020 році запрацюють єдині рекомендації для розробки національних програм і система зовнішнього моніторингу з виконання річних національних програм.

Україна почне створювати Національну систему стійкості відповідно до критеріїв та практик НАТО. Зокрема, протягом наступного року за підтримки НАТО та окремих країн - членів Альянсу буде проведено низку практичних заходів з підготовки фахівців усіх державних органів, залучених до створення Системи.

Крім того, продовжиться боротьба за рівні права жінок і чоловіків в сфері безпеки та оборони. Гендерна тематика впроваджуватиметься в освітній процес.

Що зроблено за 100 днів

Віце-прем’єр-міністр Дмитро Кулеба також підбив підсумки 100 днів європейської та євроатлантичної інтеграції в рамках роботи нового Уряду.

Поглиблення секторальної інтеграції з ЄС. Зокрема, минулого тижня Верховна Рада ухвалила останній закон з переліку необхідних для початку перемовин з ЄС про укладання Угоди АСАА (так званий промисловий безвіз). Після очікуваного позитивного висновку оціночної місії ЄС Україна отримає можливість у майбутньому поступово розширювати перелік промислової продукції для експорту в ЄС за спрощеною процедурою.

Відбулися зрушення в енергетиці: сторони докладають зусиль для впровадження  «енергетичного» додатку до Угоди про асоціацію задля європейських стандартів енергопостачання, кращого захисту прав споживачів, вищої якості послуг. Налагоджується робота митної служби: ухвалені нові закони, які запроваджують європейські стандарти роботи митниці. Відбулися позитивні зрушення в захисті прав людини. Триває узгодження зі стороною ЄС оновленого порядку денного поглиблення співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки та розроблено новий Додаток до Угоди про асоціацію задля запровадження в Україні європейських стандартів захисту персональних даних від крадіжок і шахрайства, посилення боротьби з відмиванням коштів та протидії корупції та ін.

«За 100 днів ухвалено майже 30 євроінтеграційних законів і 16 важливих рішень Уряду. Усі вони – про європейські стандарти у різних галузях: від будівництва до захисту прав споживачів, від безпеки на дорогах до трансплантації. Крім операційної роботи, ми «перепрошили» систему євроінтеграції – оновили План заходів з виконання Угоди про асоціацію до 2024 року. Він став ще амбітнішим», – підкреслив Дмитро Кулеба.

Тепер кожен може перевірити, як просувається євроінтеграція за допомогою  «Пульсу Угоди» pulse.eu-ua.org.

Досягнення євроатлантичної інтеграції. Вперше Україна має програму реформ, що допоможе досягти критеріїв членства в НАТО (РНП-2020). Продовжуючи впровадження стандартів НАТО в секторі безпеки та оборони, запровадили нові військові звання та оновили функціональні обов’язки за посадами головних сержантів, вдосконалили систему управління кадрами у ЗСУ. Створені також мотиваційні умови для військовослужбовців, а також розроблено нову систему грошового забезпечення, що базуватиметься на окладі за військове звання, як це працює в державах-членах НАТО.

Продовжується робота для забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у оборонно-безпековому секторі. Цьому сприятиме спеціально розроблений посібник для профільних вишів і відсутність бар'єрів, щоб створювати інститут гендерних радників/контактних осіб з гендерних питань.

Джерело

Обсяги експорту українських товарів до країн ЄС за 10 місяців 2019 року склали $17,4 млрд, що на 6,1% більше, аніж в аналогічному періоді 2018 року.

Про це на своєму сайті повідомляє Держстат.

Найбільший обсяг українських товарів було продано до Польщі ($2,8 млрд, зростання на 2,1%), завдяки чому експорт до цієї країни випередив продажі до РФ ($2,7 млрд, падіння на 9,7%).

Також у топ-5 ключових європейських експортерів потрапили Італія ($2,04 млрд), Німеччина ($2,03 млрд), Нідерланди ($1,5 млрд) та Угорщина ($1,3 млрд). Поза межами ЄС значні обсяги експорту фіксуються до Китаю ($2,9 млрд) та Туреччини ($2,1 млрд).

Загалом український експорт за 10 місяців 2019 року зріс на 7,4%, до $41,6 млрд, а імпорт товарів в Україну – на 7,1%, до $50,1 млрд. "Вперше за останні три роки спостерігається перевищення темпів зростання експорту товарів над імпортом", - пише торговий представник України Тарас Качка.

Частка ЄС у структурі українського експорту склала 41,9%, в структурі імпорту – 41,2%.

Джерело

Нові правила, спрямовані на модернізацію засобів захисту від хвороб тварин і шкідників рослин, і підвищення безпеки харчових продуктів почали діяти в Європі в ніч на 14 грудня 2019 г. Вони замінюють більш 70 існуючих європейських директив.

Правила розділені на два блоки: офіційний регламент контролю (OCR), застосовуваний до компаній, які беруть участь в торгівлі тваринами і продуктами тваринного походження (POAO); і постанову про здоров'я рослин (PHR) для підприємств, що займаються виробництвом, постачанням насіння рослин, деревини і рослинних продуктів.

Нова служба IMSOC зв'яже існуючі системи RASFF, TRACES, а також мережу, яка протидіє шахрайства в продовольчій сфері.

Імпортери тварин і продуктів тваринного походження повинні будуть пройти пункти прикордонного контролю, хоча б за один робочий день і мінімум за 4 години до ввезення. Також, необхідно буде заповнити загальний в'їзний документ про стан здоров'я тварин (CHED). Він замінить в'їзний ветеринарний документ (CVED) і загальний в'їзний документ (CED).

Для довідки: Постанова про здоров'я тварин ЄС 2016/429 є третьою частиною пакета цих правил і буде застосовуватися з 21 квітня 2021 року

TRACES - Транс'європейський інтегрована комп'ютеризована ветеринарна система

IMSOC - інформаційна система управління для офіційного контролю

RASFF - Європейська система для швидкого оповіщення про харчові продукти і корми

Джерело

Нові Президент, парламент та уряд України заявили про свою прихильність до подальшої імплементації Угоди про асоціацію. Звіт, який ЄС опублікував, доводить, що цього року Україна ухвалила важливі закони та зміцнила інституції. На це був високий попит серед громадян України. Водночас, подальша робота над покращенням бізнесового та інвестиційного клімату є необхідною.

“Угода про асоціацію продовжує зближувати ЄС та Україну. Завдяки економічній частині цієї угоди ЄС став головним торговельним партнером України. Відколи ЄС запровадив безвізовий режим для українських громадян два роки тому, українці здійснили три мільйони безвізових поїздок”, — сказав Жозеп Боррель, Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики. “Найбільше вражає те, що Україна здійснює такі реформи тоді, як її незалежність, територіальна цілісність та суверенітет під загрозою. Україна може розраховувати на підтримку ЄС”.

“Цього року Україна досягла вражаючого та важливого прогресу у реформах. Від енергетики до верховенства права, від децентралізації до боротьби проти корупції — уряд працює над сферами, що закладуть підґрунтя для майбутнього зростання і процвітання для українців”, — сказав Олівер Варгеї, європейський комісар з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення. “Водночас, певні заходи щодо судової реформи викликали занепокоєння у міжнародних партнерів України. Важливо продовжувати реформу державного управління із фокусом на більш якісних послугах для громадян та оновленні державної служби через конкурентний, прозорий прийом на роботу на основі досягнень. Чимало нещодавно ухвалених законів потрібно імплементувати. Європейський Союз допомагатиме Україні у цьому”.

У звіті про виконання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною досліджено імплементацію зобов’язань в рамках цього документу з огляду на оновлену Європейську політику сусідства. Він охоплює період з часу публікації попередньої доповіді у листопаді 2018 року до сьогодні. Документ слугує передмовою до Ради асоціації Україна-ЄС, що відбудеться в Брюсселі 28 січня 2020 року.

У реформах є справжній прогрес, але не без прогалин

Нинішній звіт охоплює низку сфер, у яких Україна досягла швидкого прогресу, а також ті, де реформи ще не відбулись повністю або ж потребують особливої уваги.

• У боротьбі проти корупції, Вищий антикорупційний суд розпочав роботу 5 вересня. Його діяльність є особливо важливою, адже жодного високопосадовця ще не було засуджено за корупцію. Незаконне збагачення було повторно криміналізоване. Закони про перезапуск Національної агенції з питань запобігання корупції та захист викривачів були прийняті. Кримінальне переслідування винних у афері з ПриватБанком має бути фіналізовано, а повернення коштів, які присвоїли з банку, ще триває.
• Що стосується сфери енергетики, анбандлінг Нафтогазу має завершитись до кінця 2019 року. Водночас, втілення реформи енергетики і досі залишається складним питанням через чинну олігопольну структуру ринку. Розпочав свою діяльність Фонд енергоефективності, створений за підтримки ЄС із залученням 104 мільйонів євро з бюджету ЄС.
• Обсяг торгівлі між Україною та ЄС продовжив зростати. ЄС зберігає свою позицію головного ринку для українського експорту. Українська економіка продовжує зростати, а фінансовий та банківський сектори стабілізувались. Водночас, доповідь підкреслює потребу у подальшому покращенні бізнесового клімату та стимулах для інвесторів, в тому числі у забезпеченні верховенства права та підтримці боротьби проти корупції. Рівень життя населення також повинен зрости.
• Економічні та секторальні реформи тривають. Є значні досягнення у законодавстві стосовно бюджетної політики, митниці, дерегуляції ринку, державних закупівель, освіти та охорони здоров’я (хоча тут прогрес був повільнішим). У сфері захисту прав інтелектуальної власності реформи і досі обмежені.

З 2014 року ЄС та європейські фінансові інституції мобілізували безпрецедентний пакет підтримки у більш ніж 15 мільярдів євро у грантах та позиках для підтримки реформ в Україні.

Довідково:

Європейська політика сусідства та її оновлення у 2015 році надає ЄС та його сусідам чіткі політичні рамки на прийдешні роки. Основними принципами цієї політики є покращена диференціація між партнерами, фокус на завданнях, погоджених партнерами, посилена гнучкість задля покращення здатності ЄС реагувати на кризи, та більша відповідальність країн-членів ЄС і країн-партнерів.

Угода про асоціацію між ЄС та Україною, включно із Поглибленою та всеохопною зоною вільної торгівлі, набула чинності 1 вересня 2017 року. Вона просуває глибші політичні зв’язки, економічну взаємодію та повагу до спільних цінностей. Угода є основою співпраці між Україною та ЄС і підтримки реформ в Україні з боку ЄС.

Більше інформації ви можете знайти тут:

Звіт про виконання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною (2019)

Джерело

Опубліковано оновлений План заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Оновлений План заходів з виконання Угоди про асоціацію враховує також сучасний поглиблений стан розвитку двосторонніх відносин Україна-ЄС та низку рішень двосторонніх органів асоціації за останні три роки.

Постанову розроблено на основі системи збалансованих показників – скоркард (таблиць моніторингу виконання Угоди) за відповідними напрямками Угоди.

"Громадська синергія" підготувала "Виконання угод про асоціацію в Грузії, Молдові та Україні: порівняльний огляд".

Цей порівняльний огляд виконання Угод про асоціацію в Грузії, Молдові та Україні був підготовлений з метою полегшення пошуку спільних інтересів трьох країн у співпраці та одноранговому навчанні. У ньому представлена ключова інформація для засвоєння та порівняння змісту трьох асоційованих угод (АА); внутрішньополітичні контексти, урядові та парламентські механізми їх реалізації та інститути участі громадянського суспільства; а також ключові дані про відносини між ЄС та трьома країнами у сфері безпеки та торгівлі.

Зміст огляду:

Загальна інформація
Вітчизняні актори та підтримка європейської інтеграції
Особливості AA/DCFTA
Платформи громадянського суспільства
Механізм впровадження урядової адміністрації
Роль парламентів
Комітети з інтеграції до ЄС
Стратегії та плани дій
Моніторинг та оцінка впровадження АА
Вирішення конфліктів та СЗПБ
Економічні відносини з ЄС та третіми країнами

Ознайомитися з оглядом можна за посиланням

Складність та висока вартість сертифікації органічної продукції для українських фермерів стримує її експорт до ЄС. Завдяки фінансовій підтримці органічного виробництва, що забезпечується коштом обласного бюджету, виробники Чернігівщини сертифікували продукцію на відповідність європейським органік-стандартам та налагодили експорт до країн ЄС.

Через відсутність ефективного регулювання ринку органічної продукції в Україні, який тільки починає адаптуватися до вимог Угоди про асоціацію, 100% органічного ринку сертифікується за іноземними стандартами. Це зумовлює складність та високу вартість сертифікації продукції, наприклад, за європейськими вимогами. Місцевих виробників органіки турбують наступні проблеми:

лабораторні дослідження єдиного визнаного в Європі сертифікаційного органу “Органік Стандарт” тривають істотно довго, щоб втратити зарубіжних клієнтів;

термін дії проведення цих лабораторних досліджень становить 3 місяці, тоді як у інших європейських сертифікаційних органів – 1 рік;

в результаті понесених витрат та інших турбот для виробництва органічної продукції експорт у країни ЄС стає невигідним без підтримки з боку держави.

Враховуючи, що дозволити собі таку процедуру можуть далеко не всі виробники, маємо низьку частку органіки в загальному агроекспорті України – 0,5%. Водночас, ринок ЄС є перспективним для вітчизняних підприємств, що виготовляють органічні продукти харчування. Для порівняння: пересічний мешканець ЄС витрачає на органічну продукцію 60,5 євро на рік, тоді як в Україні споживання такої продукції на душу населення становить 0,68 євро на рік.

Задля здешевлення вартості місцевої органічної продукції, а відтак і забезпечення її конкурентоздатності на внутрішньому та зовнішньому ринках, Чернігівська обласна державна адміністрація розпочала реалізацію Програми фінансової підтримки органічного виробництва в Чернігівській області на 2016-2021 роки (далі – Програма). Програма передбачає компенсацію витрат виробникам агропромислової продукції, понесених у зв’язку із проведенням та підтвердженням відповідності виробництва органічної продукції (сировини).

Протягом 2016-2018 рр. такою підтримкою скористались 11 підприємств регіону. Їм компенсували витрати на сертифікацію для підтвердження відповідної якості органічної сировини в сукупному обсязі 730 тис. грн. Серед бенефіціарів Програми: ФГ “Ніжин Агроінвест”, ФГ “Макишинський сад”, ТОВ “Український аграрний союз”, ФСГ “Золотий Пармен”, ФГ “Лимар”, ТОВ “Етнопродукт”, ТОВ “Біотрейдінг”, ФГ “Агро-люкс” та ін.

Крім того, в області надається організаційна підтримка участі підприємств агропромислової галузі області у міжнародній агропромисловій виставці “Агро” та обласному форумі “Органік Інвест”. За рахунок коштів обласного бюджету сплачуються орендна плата виставкової площі та вартість виставкового обладнання у повному розмірі, вартість рекламної та призової продукції, яка сприяє кращій впізнаваності місцевої продукції та стимулює її споживання.

Серед основних результатів місцевої підтримки виробників органіки на Чернігівщині: на кінець 2018 року кількість виробників органічної продукції склала 16 суб’єктів господарювання, що у 2,6 рази більше, ніж у 2015 році; 3 фермерських господарства уклали договори на вирощування ягідної продукції та експорту її у країни ЄС, ще 3 компанії налагодили вирощування та реалізацію гарбузового насіння для виробництва органічної олії, інші 3 господарства реалізують зернові безпосередньо у країни ЄС чи через посередників, 2 підприємства виробляють та експортують органічну молочну продукцію.

Проект «Від вивезення сировини до експорту нішевих продуктів харчування: можливості Угоди про асоціацію» реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень у партнерстві з Асоціацією регіональних аналітичних центрів у рамках ініціативи «Просування реформ в регіони» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейської правди» за сприяння Європейського Союзу (https://ec.europa.eu/europeaid).

Джерело

6 грудня 2019 року Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук зустрівся з делегацією з Європейського Парламенту на чолі з Головою Комітету Європарламенту у закордонних справах Девідом Макаллістером. У ході зустрічі сторони обговорили низку наступних питань.

Спершу Глава українського Уряду підняв питання впровадження в Україні «промислового безвізу»: «Уряд України готовий до початку переговорів про укладення Угоди ACAA – так званого «промислового безвізу». Ми погодили план впровадження законодавства щодо спільного транзиту та уповноважених економічних операторів. Тепер на порядку денному приїзд Оціночної місії Євросоюзу – з цього почнуться перемовини в рамках процесу укладення Угоди».

Прем’єр-міністр додав: «ЄС є найбільшим торговельним партнером України з часткою 42%. За 3 роки функціонування зони вільної торгівлі обсяг нашої торгівлі зріс на 56%».

Наступним питанням, яке обговорювали на зустрічі, був порядок денний Ради асоціації Україна-ЄС, засідання якої відбудеться 28 січня 2020 року в Брюсселі, Бельгія.

Олексій Гончарук зазначив: «Ми маємо намір дедалі поглиблювати нашу співпрацю з Євросоюзом, особливо у пріоритетних сферах – що стосується енергетики, митниці, цифрової економіки, юстиції та внутрішніх справ. Разом із ЄС ми визначимо сфери, які наразі потребують перегляду, аби процес інтеграції відповідав сучасним викликам. Під час засідання Ради асоціації 28 січня плануємо проаналізувати євроінтеграційні досягнення України та обговорити план подальших дій».

«Маємо намір оновити Додаток XVII, аби на Україну поширювався режим внутрішнього ринку у сфері надання фінансових, телекомунікаційних, поштових та кур’єрських послуг», – додав Олексій Гончарук.  

На зустрічі також обговорювалися формати поглиблення співпраці України з Євросоюзом: «Східне партнерство +» та запропонований співголовою Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ Андрюсом Кубілюсом для України, Грузії та Молдови формат «Тріо 2030». У цьому зв’язку Прем’єр-міністр України подякував пану Кубілюсу та висловив намір Уряду долучитися до його оперативної реалізації.

Пан Макаллістер зазначив: «З утворенням нового складу Європарламенту та призначенням нового складу українського Уряду зараз – саме час зміцнювати відносини Європейського Союзу та України. Наша мета – приблизити Україну до членства в ЄС».

Крім цього, активну увагу сторони приділили питанню будівництва Північного потоку-2. Олексій Гончарук зазначив: «Будівництво Північного потоку-2 – суто політичний проект Росії – країни, яка в 21 столітті в порушення міжнародного права окупувала частину української території. Протидія реалізації цього проекту є важливою, в першу чергу, для енергетичної безпеки всієї Європи, а також є критичним чинником в запобіганні монополізації європейського енергетичного ринку російським Газпромом».

Насамкінець Глава українського Уряду подякував представникам Європарламенту за незмінну підтримку територіальної цілісності України та аргументував важливість підтримки санкцій ЄС щодо Російської Федерації: «Конфлікт на сході України – це не тільки про Україну. Це – про загальний світовий порядок. Саме тому надзвичайно важливо підтримувати та дедалі посилювати існуючу щодо Росії санкційну політику».

Джерело