Станом на 10 січня 2020 року українські компанії вже повністю використали тарифну квоту на мед, яку в 2020 році Європейський Союз збільшив до 6 тисяч тонн на рік.
Окрім меду, популярними серед українських експортерів є тарифні квоти на солод та пшеничну клейковину (уже використано 72% квот на 2020 рік), виноградний та яблучні соки (67%), цукор (28%), м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці (25%), яйця та альбуміни (20%).
З початку 2020 року українські експортери використовують можливості 19 з 40 тарифних квот в рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Тарифні квоти дозволяють українським виробникам експортувати продукцію в країни Євросоюзу за пільговою або нульовою ставкою мита. Тобто – заощаджувати чимало коштів, продаючи товари в країни ЄС. Експортувати можна і без використання квот, але тоді потрібно сплачувати мито у повному обсязі.
Загалом на цей рік Євросоюз збільшив квоти для 18 сільськогосподарських позицій. Серед них – м’ясо птиці (з 19,2 тисячі тонн до 20 тисяч тонн) і яйця (з 2,7 тисячі тонн до 3 тисяч тонн).
Нагадаємо, що за підсумками 11 місяців 2019 року, найбільшу частку коштів за експорт Україна отримала від країн Євросоюзу – 41,8%, 19,2 млрд дол. США. Це на 4,4% більше ніж за аналогічний період 2018 року.
Довідково. Тарифна квота – це дворівневий митний тариф, пов'язаний з кількістю товару, завдяки якому задану кількість товару можна експортувати/імпортувати за «пільговою» або «нульовою» ставкою мита протягом певного періоду часу. Після заповнення обсягів тарифної квоти можна продовжувати експортувати/імпортувати продукт без обмежень, але платити більш високу тарифну ставку.
Запрацював сайт ініціативи Євросоюзу EU4Digital, яка допомагає країнам Східного партнерства, серед яких Україна, долучитися до Єдиного цифрового ринку (DSM).
На сайті (https://eufordigital.eu/uk/) можна ознайомитися з такими проєктами та можливостями ініціативи:
- мережа EU4Digital для роботи в ключових тематичних областях ЄС та східних партнерів;
- підтримка цифрової економіки і суспільства в рамках Східного партнерства – програма до 2022 року, яка сприятиме розвитку суспільства та цифрової економіки, відповідно до норм ЄС;
- широкосмугові стратегії в регіоні Східного партнерства – проєкт для підтримки та реалізації національних стратегій в області широкосмугового зв’язку;
- програма ЄС Cyber для зміцнення кібербезпеки у країнах-партнерах.
Україна зможе долучитися до європейського цифрового ринку, коли електронні державні послуги і послуги електронного бізнесу запрацюють за єдиними європейськими стандартами.
Єдиний інформаційний ринок для українських компаній – це можливість швидшого запуску і активнішого зростання.
Серед пріоритетних тем засідання Ради асоціації Україна-ЄС у Брюсселі наступного тижня буде обговорюватися участь України у новій ініціативі Європейської комісії – Європейській зеленій угоді, актуалізація Угоди про асоціацію України та ЄС, «промисловий безвіз», спрощення митних процедур.
Про це Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба розповів, виступаючи у рамках заходу «Порядок денний європейської інтеграції: амбіції України на 2020 рік».
«Нині є новий Уряд України, є нова Європейська комісія. У нас є амбіції, і очевидно, вони є у ЄС. Ми маємо їх синхронізувати. Цей шлях ми маємо проходити разом. Євроінтеграція – це безальтернативний шлях нашої держави. Але жодна країна не змогла ані наблизитися, ані інтегруватися в ЄС без системної, масштабної підтримки з боку самого ЄС», – заявив Дмитро Кулеба.
Дмитро Кулеба відзначив, що тепер, коли в Україні працює новий Уряд, а в ЄС розпочала роботу нова Європейська комісія, Україна прагне вийти на новий рівень амбіцій у відносинах та інтеграції. За словами Віце-прем’єр-міністра, після засідання Ради асоціації стане зрозуміло, наскільки амбітними є плани ЄС.
Уряд України також прагне максимально спростити всі митні процедури між Україною та ЄС та сприяти інтенсивному руху товарів через митний кордон, доступу українських виробників на ринок ЄС. На думку Віце-прем’єр-міністра, така стратегія принесе українській економіці більшу вигоду у коротші терміни, ніж надання пріоритету інтеграції у митний союз з ЄС.
«На цьому етапі ми хочемо максимально спростити всі митні процедури, інтегрувати Україну в максимальну кількість форматів, які сприятимуть проходженню товарів через митний кордон», - зауважив Дмитро Кулеба.
Водночас, зауважив він, митний союз з ЄС є невід'ємною складовою членства в Євросоюзі, яке залишається стратегічною метою України.
14 січня 2020 року ВРУ прийнято Закон «Про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року» (законопроєкт № 0017), який набере чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності.
Експортери сторін матимуть можливість обирати між сертифікатом СТ-1, що був визначений в рамках Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 09.01.95 р., та сертифікатом EUR.1, що використовується для визначення походження товарів.
Ратифікація цього Протоколу дозволить використовувати ідентичні правила походження у двосторонній торгівлі та застосовувати принцип діагональної кумуляції, а також в подальшому збільшити експорт до країн та територій — учасниць Конвенції, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, за преференційними ставками мита.
EEN-Ukraine пропонує підприємцям унікальну можливість на безкоштовній основі оцінити рівень розвитку підприємства та отримати спеціалізований бенчмаркетинговий звіт та сертифікат від Європейської академії з управління інноваціями - IMP³rove Academy.
Звіт від IMP³rove Academy дозволяє порівняти діяльність підприємства з європейською практикою у спільному профільному сегменті.
Оцінювання поводиться на онлайн платформі європейської консалтингової агенції IMP³rove Academy www.improve-innovation.eu та складається із 46 запитань англійською мовою.
Щоб подати заявку на участь, заповніть, анкету за посиланням https://docs.google.com/forms/d/12WvvieahHkuscJx3IJAWJAzlAceSqDHz4ler2ezC-kM
Компанія, яка візьме участь у програмі отримає:
- Сертифікований звіт від IMP³rove Academy, що відповідає Європейським стандартам менеджменту;
- Сертифікат про успішну участь Вашого підприємства в «Аналізі інноваційного потенціалу МСП» від IMP³rove Academy;
- Діяльність компанії буде порівнюватись з провідними компаніями Європи у вашому профільному сегменті.
Для участі українські компанії мають відповідати наступним критеріям:
- Підприємство зареєстроване в Україні та не перебуває у процесі ліквідації та банкрутства;
- Діяльність компанії складає не менше 3 років;
- Загальна кількість працівників підприємства становить не менше 5 осіб;
- Уповноважений представник від компанії володіє англійською мовою на рівні, що дозволить заповнити онлайн опитник, який містить 46 запитань.
Інформація, отримана під час оцінки є цілком конфіденційною.
Консультанти EEN-Ukraine будуть супроводжувати підприємство у телефонному режимі та допоможуть відповісти на усі запитання.
Кількість безкоштовних ваучерів обмежена.
Якщо у Вас виникли додаткові питання телефонуйте за тел. 097-998-5567
Представництво України при ЄС підготовало коротку добірку фактів, які громадяни України маюте знати про безвізові поїздки до ЄС з 2021 року.
Оскільки, останніми днями почастішали випадки публікації інформації про зміни для громадян України умов безвізових поїздок до ЄС з 2021 року.
5 фактів, які громадяни мають знати про безвізові поїздки до ЄС з 2021 року:
1. З 2021 року ЄС запроваджує Європейську інформаційну систему авторизації подорожей (ETIAS), що означає внесення змін до умов безвізових подорожей до ЄС для громадян третіх країн (тобто з 2021 року ці зміни стосуватимуться не тільки України, але й, наприклад, громадян Австралії, Бразилії, Великої Британії, Канади, США та Японії).
2. Чому і коли було прийнято таке рішення ЄС? Ініціатива щодо створення Європейської інформаційної системи авторизації подорожей (ETIAS) виникла ще у квітні 2016 року в рамках підготовки Європейською Комісією пропозицій щодо посилення безпеки на зовнішніх кордонах ЄС.
Восени 2018 року Європейський Союз схвалив необхідні законодавчі рішення про Європейську інформаційну систему авторизації подорожей (ETIAS), яка поширюватиметься на громадян третіх країн, що користуються правом безвізового в’їзду на територію Євросоюзу.
3. Як це працюватиме: з 2021 року перед поїздкою до держав-членів ЄС громадянам України необхідно буде отримати попередній дозвіл на поїздку шляхом подання онлайн-заявки.
Видача авторизації на подорож займатиме декілька хвилин у разі відсутності застережень у правоохоронних органів ЄС або елементів, що потребують подальшого вивчення.
За кожне звернення заявник повинен буде сплатити комісію в розмірі 7 євро (для осіб, молодших 18 та старших 70 років - безкоштовно). Авторизація буде дійсна протягом 3 років або до завершення терміну дії проїзного документа, зареєстрованого при поданні заявки.
4. Важливо розуміти, що Європейська інформаційна система авторизації подорожей не є аналогом візової системи. Йдеться лише про простий дозвіл до поїздки. У разі відмови у в’їзді через ETIAS, особа матиме право подати апеляцію на рішення системи.
5. Попередня авторизація дозволить Європейському Союзу завчасно ідентифікувати осіб, що можуть становити міграційну/безпекову загрозу та значно підвищить безпеку зовнішніх кордонів ЄС. Нова система також дозволить суттєво зменшити кількість відмов у в’їзді до ЄС безпосередньо при перетині кордону, адже подорожуючі будуть знати завчасно чи не має у держав-членів ЄС застережень щодо їхньої поїздки.
Тож, у разі наявності попереднього дозволу через ETIAS та дотримання інших стандартних вимог безвізового режиму з ЄС, ви зможете й надалі спокійно насолоджуватись перевагами безвізових подорожей до ЄС. ????
Більше інформації ви можете знайти за посиланням:
https://etias.com/what-is-etias
Станом на 10 січня 2019 року з початку 2019/2020 маркетингового року (маркетинговий рік - з 1 липня 2019 по 30 червня 2020) Україна експортувала 32 078 тис. тонн зернових культур. Це на 7,8 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.
«Згідно з оцінкою міністерства урожай зернових минулого року склав близько 75 млн тонн, з яких 54 млн тонн буде експортовано на зовнішні ринки. Остаточні прогнози щодо виробництва зерна ми отримаємо у березні за інформацією Держстату», - зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:
• пшениці – 15,1 млн тонн;
• ячменю – 3,8 млн тонн;
• жита – 5 тис. тонн;
• кукурудзи – 12,8 млн тонн.
Крім того, експортовано борошна пшеничного та інших культур – 197 тис. тонн, що на 68,5 тис. тонн більше ніж за відповідний період минулого маркетингового року.
Минулого року найбільшими експортерами сільгосппродукції до країн Євросоюзу були США, Бразилія та Україна.
Про це свідчать дані щомісячного моніторингового звіту Єврокомісії про стан торгівлі агропродукцією.
Згідно зі звітом, з листопада 2018 року по жовтень 2019 року експорт сільгосппродукції зі США становив 12,3 млрд євро, з Бразилії - 11,7 млрд євро, з України - 7,3 млрд євро.
Відзначається, що за рік найбільш стрімким було зростання експорту з України - 41%, або 2,1 млрд євро в грошовому вираженні.
За даними Міністерства, за січень-вересень 2019 року агроекспорт становив 15,78 млрд доларів, що на 21,5% або 2,8 млрд доларів більше, ніж за аналогічний період 2018 року.
За підсумками III кварталу Україна експортувала рекордні 39,80 млн т зернових, що на 44% більше торішнього показника за аналогічний період.
Україна вже досягла "екватора" виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Адже відповідно до тексту Угоди, хоча кінцевим терміном виконання всіх її положень визначено кінець 2025 року, у частині секторальної інтеграції Україна має завершити виконання необхідного "домашнього завдання" не пізніше кінця 2023 року.
Детально стан виконання Угоди про асоціацію аналізує Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження" у своїй статті "Євроінтеграція на стику влад: чи є успіхи України у впровадженні реформ"
ЄБРР та Європейський Союз активізують підтримку малого та середнього бізнесу (МСП) у країнах Східного партнерства та в Україні зокрема.
Банк надасть понад 250 мільйонів євро в кредитах місцевим фінансовим установам, щоб зробити бізнес у країнах Східного партнерства більш конкурентоспроможним.
Позики допоможуть українським МСП скористатись можливостями, які надаються поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі, що діє в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
Крім того, ЄС надасть 67,6 мільйонів євро грантів на підтримку цих інвестицій за допомогою програм технічної допомоги, що сприятимуть підвищенню обізнаності про зелені технології з високим ринковим потенціалом.