У 2019 році експорт українських товарів в країни ЄС зріс на 3%, а послуг - на 7,7%. Загалом за експорт товарів і послуг в країни ЄС Україна отримала понад 25 млрд дол. США: 20 млрд 752 млн дол США - за товари та 4 млрд 288 млн дол США - за послуги.
Про це повідомляє Державна служба статистики України.
У 2019 році найбільшу частку коштів за експорт товарів Україна отримала від країн Євросоюзу – 41,5%. Частка експорту послуг до країн ЄС - 28,1%.
“Постійне зростання експорту українських товарів на ринки ЄС - це знак якості. Україна входить в трійку найпотужніших експортерів сільськогосподарської продукції для країн Євросоюзу. Наша мета - суттєво збільшити експорт до ЄС і промислових товарів. Промисловий безвіз, над яким ми зараз працюємо з Євросоюзом, значно зміцнить українські позиції”, - заявив Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
Довідково
Загалом Україна експортувала в інші різні країни світу товарів та послуг на 63,7 млрд дол. США - на 11% більше ніж у 2018 році.
Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 235 країн світу. Серед країн, з якими торгувала Україна, найбільше українських товарів купили у Китаї.
Експорт до Китаю у грошовому вимірі зріс на 63% у порівнянні з 2018 року. Обсяги експорту товарів до Росії за цей період знизилися на 11%.
Топ-позиціями українського експорту товарів у 2019 році були:
-
продукти рослинного походження – 12,9 млрд дол. США, 25,8% від загальної суми (зокрема зерна експортували на 9,6 млрд дол. США);
-
недорогоцінні метали та вироби з них: 20,5%, 10,3 млрд дол. США;
-
мінеральні продукти - 9,7%, 4,9 млрд дол. США.
У порівнянні з 2018 роком Україна набагато більше продавала в інші країни добрив (зростання втричі), оптичних приладів та апаратів (+22%), наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів (+32%), перлів, дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (+44%).
В топі експорту послуг - послуги зі страхування, транспортні та поштові.
Нову Програму підтримки електронного урядування та цифрової економіки підписали Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба та Комісар ЄС з політики сусідства та переговорів щодо розширення Олівер Варгеї.
Цю Угоду розробляли за участі Міністерства цифрової трансформації України. Фінансування допоможе підвищити ефективність та безпеку надання державних послуг онлайн, покращить доступ до них громадян та бізнесу. Їх використають для розвитку:
- проєкту Дія;
- електронних послуг;
- електронної ідентифікації;
- інтероперабельності тощо.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук обговорив із Комісаром ЄС з політики сусідства та переговорів щодо розширення Олівером Варгеї пріоритети двосторонньої співпраці України та ЄС на 2020 рік, зокрема, актуалізацію Угоди про зону вільної торгівлі, поглиблення інтеграції у цифровий ринок ЄС, співпрацю в сферах енергетики та екології.
На прес-брифінгу за підсумками зустрічі Прем’єр-міністр повідомив: «Щойно підписали нову Програму підтримки електронного урядування та цифрової економіки в Україні на 25 млн євро. Це важливий крок для розвитку співробітництва у цифровій сфері”.
Цю Угоду розробляли за участі Міністерства цифрової трансформації України. Підписали її Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба та Комісар ЄС з політики сусідства та переговорів щодо розширення Олівер Варгеї. Фінансування допоможе підвищити ефективність та безпеку надання державних послуг онлайн, покращить доступ до них громадян та бізнесу.
Олексій Гончарук нагадав про амбітну цифрову трансформацію, яку нині здійснює Уряд України, зокрема, лише минулого тижня презентувавши мобільний застосунок “Дія”.
Прем’єр-міністр Олексій Гончарук нагадав, що Кабінет Міністрів під його керівництвом став першим в історії Урядом України, який вніс до своєї Програми чітку ціль: аби до 2024 року Україна досягла відповідності економічним критеріям вступу до ЄС. Він також звернув увагу на два ключові пріоритети України у співпраці з ЄС цього року: “промисловий безвіз” та Угоду про спільний авіаційний простір.
“Вже у 2020 році особисто я очікую проривів за двома напрямками. По-перше, «промисловий безвіз». Ми очікуємо приїзду до України попередньої оціночної місії ЄС для початку перемовин. По-друге, Угода про «Спільний авіаційний простір», прогрес у перемовинах щодо якої став можливим внаслідок Брекзіту”, - зауважив він.
Однією з тем зустрічі, за словами Прем’єр-міністра, стала також актуалізація Угоди про зону вільної торгівлі. Глава українського Уряду зазначив: «Найважливіша задача – привести параметри Зони вільної торгівлі у відповідність до реальної структури торгівлі між Україною та ЄС, надалі лібералізувати торгівлю, досягти балансу, який створить кращі можливості для обидвох сторін, і зокрема, для українських експортерів в ЄС».
Окрему увагу сторони приділили питанням енергетики та екології. «Україна пропонує Євросоюзу започаткувати структурований діалог для напрацювання порядку денного в рамках Європейської зеленої угоди», – зазначив глава українського Уряду та додав, – «до 2023 року ми плануємо повністю синхронізувати українську енергетичну систему з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E). Досягнути цієї мети вдасться лише у тісній взаємодії з ЄС».
Підсумовуючи, Прем’єр-міністр зауважив: «Ми зацікавлені у дедалі більшому залученні ЄС до розробки та впровадженні реформ в Україні. Водночас, ми прагнемо також більшого доступу до ринків та фінансових інструментів ЄС».
Насамкінець Олексій Гончарук відзначив активну співпрацю України та ЄС з підготовки до Міжнародної конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться 7 липня у Вільнюсі, Литва.
Системна координація міністерств і відомств дозволить гарантувати захист фінансової допомоги ЄС, що у перспективі веде не лише до її ефективного і прозорого використання, але і до збільшення довіри та розширення обсягу допомоги, переконаний Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
Про це він заявив, запускаючи роботу Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України і ЄС.
Рада була створена постановою Кабінету Міністрів України 25 жовтня 2017 року, але з того часу так і не почала працювати.
“Ми наводимо лад і запускаємо створення системи надійного захисту фінансової допомоги ЄС від будь-яких порушень. Системна координація дозволить Україні ефективно залучати ресурси Євросоюзу”, - наголосив Дмитро Кулеба.
За словами Віце-прем’єр-міністра, збільшення довіри Європейського Союзу до української системи захисту фінансових інтересів України та ЄС у перспективі веде до збільшення фінансової допомоги, створює умови для надання Україні у майбутньому права менеджменту фінансів, які виділяються нашій державі.
До складу Міжвідомчої координаційної ради входять представники Міністерства фінансів, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Національного антикорупційного бюро України, Державної фіскальної служби, Національного агентства України з питань державної служби, Державної аудиторської служби, Держфінмоніторингу, Служби зовнішньої розвідки, Офісу Генерального прокурора України, Служби безпеки України, Національної поліції України.
На раду, зокрема, покладені завдання з координації дій органів виконавчої влади з виявлення та протидії фактам шахрайства з фінансовими ресурсами та послугами ЄС, які надаються для проведення комплексних євроінтеграційних реформ. Такий контроль передбачений у шостому розділі Угоди про асоціацію України та ЄС “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством”.
Віце-прем’єр-міністр закликав членів ради активізувати роботу та міжвідомчу координацію.
“Дієвий контроль і координація не лише підвищать обсяги вибірки наявних коштів, але і створюють можливості для розширення фінансування. Кожен євроцент має бути використаний за призначенням, прозоро та ефективно”, - підкреслив він.
У свою чергу, заступник Міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальчук поінформувала присутніх щодо заходів МВС України з контролю залучення фінансової допомоги ЄС, протидії порушенням, взаємодії з Європейським бюро з боротьби з шахрайством (OLAF).
Підсумовуючи, Віце-прем'єр-міністр поінформував учасників ради, що наступне засідання відбудеться за два місяці, у квітні 2020 року.
Відомі українські та міжнародні експерти опублікували дослідження "Співпраця між Україною та ЄС. Як зробити Угоду про асоціацію більш дієвою?"
У документі висвітлено проблеми імплементації Угоди про асоціацію та запропоновано рекомендації, як їх можна подолати.
Детальніше про рекомендації авторів читайте у дослідженні за посиланням: http://bit.ly/2v1JPeU
Із 31 січня 2020 року Велика Британія розпочинає процес виходу із Європейського Союзу. До 31 грудня 2020 року діятиме перехідний період. На час перехідного періоду Велика Британія залишатиметься учасником Митного союзу ЄС.
Для України це означає, що Велика Британія для усіх цілей розглядається як сторона Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до завершення цього перехідного періоду (до 31.12.2020).
Тобто фактично до кінця поточного року українські експортери не відчують жодних змін у торгівлі із Великою Британією як напряму, так і при ввозі товарів на митну територію ЄС через інші держави-члени ЄС з метою транзиту у Велику Британію.
“Що потрібно запам'ятати нашим експортерам: зараз не змінюється нічого, далі з 1 січня наступного року у нас буде Угода про вільну торгівлю з Великою Британією. З огляду на те, що ми готувались до різних сценаріїв Брекзиту, минулого року ми майже повністю підготували Угоду. Вона буде дуже подібна до Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Зараз в нас ще є достатньо часу, аби доопрацювати проєкт Угоди”, - прокоментував Тарас Качка, торговий представник України - заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Довідково
У березні 2017 року Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії повідомило про свій намір вийти з Європейського Союзу відповідно до статті 50 Договору про Європейський Союз. 25 листопада 2018 року на позачерговому засіданні Європейської Ради схвалено проект Угоди про вихід Великої Британії з ЄС, а також Політичної декларації, яка встановлює правові рамки майбутніх відносин між Європейським Союзом та Великою Британією.
Серед іншого, Угодою про вихід передбачено запровадження перехідного періоду, який триватиме до 31 грудня 2020 року.
Під час перехідного періоду Велика Британія має право користуватися преференціями в рамках угод, укладених від імені ЄС, а також вести переговори щодо укладання нових торговельних угод з третіми країнами з метою збереження чинних преференцій. Поряд з цим, зміна торговельного режиму не є можливою.
Сполучене Королівство та Європейський Союз матимуть час до 31 грудня 2020 року для укладання нової двосторонньої торговельної Угоди.
Європейський Союз та Україна 30 січня провели у Києві третю зустріч неформальної Робочої групи високого рівня зі стратегічних комунікацій.
ЄС та Україна підкреслили важливість неформальної Робочої групи як платформи для діалогу та обміну досвідом у сферах стратегічних комунікацій, протидії дезінформації та питаннях, пов’язаних із медіа. ЄС висловив свою солідарність та підтримку України у протидії гібридним загрозам. Сторони обговорили конкретні можливості майбутньої співпраці задля розбудови стійкості України у цій сфері.
ЄС представив свою діяльність щодо підтримки України та висловив готовність розширити свою залученість в Україні. Йдеться про підтримку у розвитку та зміцненні потенціалу та синергію нинішніх активностей. Україна зобов’язалась посилити залученість Уряду у стратегічні комунікації на національному та місцевому рівнях, а також послідовно втілювати Стратегію комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки та передбачені нею річні плани дій.
Учасники зустрічі погодились, що Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішньої дії та Україна посилять співпрацю та спільні активності щодо протидії дезінформації та проведення інформаційних кампаній.
ЄС та Україна обговорили плани щодо аудіовізуальних медіа та законодавства у сфері дезінформації. Сторони погодились, що ці закони повинні відповідати спільним принципам свободи медіа та свободи слова.
Під час зустрічі головували Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба та Посол Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас. На зустрічі також були присутні Директор Європейської служби зовнішньої дії з міжінституційних відносин, координації політики та громадської дипломатії Олівер Рентшлер та Голова групи підтримки України в Європейській Комісії Пітер Вагнер, представники Офісу Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів.
Сторони підкреслили важливість посилення інституційної спроможності комунікувати європейську інтеграцію на місцевому рівні. Україна представила ініціативу щодо запуску мережі регіональних офісів європейської інтеграції.
Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба, перебуваючи у Брюсселі у складі урядової делегації, підписав Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування програми “Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств в Україні”.
З боку Європейської комісії Угоду підписали Комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї та керівник Групи підтримки України в Європейській комісії Пітер Вагнер.
Угода дозволить Україні залучити допомогу Європейського Союзу для створення більш інклюзивного та конкурентоспроможного аграрного сектору, орієнтованого на розвиток малих і середніх фермерських господарств та підприємств.
Загальний внесок ЄС в рамках Угоди складає 26 млн євро.
Допомога ЄС буде спрямована на:
об'єднання державного земельного кадастру та державного реєстру речових прав, реформи установ та системи землекористування;
проведення реформ у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій;
забезпечення доступу малих фермерських господарств до фінансування шляхом запровадження грантових програм.
Угоду підписали в межах Шостого засідання Ради асоціації Україна-ЄС.
У Брюсселі завершилося Шосте засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз, яке пройшло під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука. Це перше спільне засідання нового складу українського Уряду та нового складу Європейської Комісії. Сторони обговорили низку важливих питань та ухвалили спільну заяву.
Рада відзначила амбітні плани українського Уряду та підтвердила продовження надання допомоги Україні з боку Європейського Союзу. Крім того, позитивно оцінено зміцнення політичної асоціації, економічної інтеграції України з Європейським Союзом та конкретні результати на цьому шляху, такі як зростання двосторонньої торгівлі.
У спільній заяві ЄС відзначив суттєвий прогрес реформ в Україні та наголосив на необхідності їх продовження, зокрема, для створення прозорих та рівних умов для бізнесу та інвестиційної діяльності. Рада, серед іншого, відзначила створення Вищого антикорупційного суду, відновлення діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також рішення Конституційного Суду про незаконність електронного декларування майна для громадських активістів.
ЄС надав позитивну оцінку крокам Уряду з наближення національного законодавства у сфері цифрової економіки до європейського права. ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати цифрову трансформацію України, включно з програмою електронного управління та цифрової економіки. Сторони домовилися надалі співпрацювати у протидії дезінформації, гібридним та кіберзагрозам.
В спільній заяві за підсумками Ради асоціації сторони окремо відзначають важливість України як стратегічної держави у сфері транзиту газу. Україна та ЄС підкреслюють важливість подальшого впровадження реформ в енергетичній галузі, зокрема, забезпечення незалежності енергетичного регулятора та інспекції ядерного регулювання, створення конкурентного та прозорого ринку електроенергії. У тексті документу йдеться також про важливість нової Газової директиви та необхідність дотримання державами-членами ЄС спільних газових правил.
Сторони приділили окрему увагу співпраці у сфері охорони навколишнього природного середовища та боротьбі із наслідками змін клімату. Зокрема, вони домовилися про подальші кроки задля захисту довкілля та зниження рівнів викидів вуглецю у рамках Європейської зеленої угоди та погодилися надалі спільно впроваджувати амбітну політику із захисту довкілля, зокрема, для виконання зобов'язань за Паризькою кліматичною угодою.
Рада асоціації відзначила, що український Уряд успішно стабілізував макроекономічну ситуацію, а також привітала кроки влади до відкриття ринку землі на основі верховенства права, принципів прозорості, справедливості та інклюзивності.
Рада асоціації звертає увагу на важливість залучення регіонів України до євроінтеграції та ініціативу Уряду з відкриття регіональних офісів євроінтеграції, які сприятимуть зв’язкам українських регіонів з ЄС. Сторони також підтвердили спільний намір продовжити роботу над відкриттям курсів Коледжу Європи для українських державних службовців.
У тексті заяви сторони також підтримують зацікавленість України розширити участь у програмах ЄС, зокрема таких як «Креативна Європа» та «Горизонт Європа».
Європейський Союз підтвердив непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і позитивно відзначив зусилля України з мирного врегулювання на Донбасі. Сторони рішуче засудили порушення територіальної цілісності та суверенітету України, яке розпочалося актами агресії збройних сил Російської Федерації з лютого 2014 року.
ЄС нагадав, що тривалість санкцій проти Російської Федерації як і раніше залежить від повного виконання сторонами Мінських домовленостей, звернувши особливу увагу на відповідальність Російської Федерації.
ЄС підтвердив свою політику невизнання незаконної анексії Автономної Республіки Крим. ЄС також засудив погіршення ситуації з правами людини у Криму. У спільній заяві Рада асоціації засудила погіршення ситуації з правами людини також в окремих районах Луганської і Донецької областей.
ЄС засудив проведення так званих "місцевих виборів" у Криму, будівництво мосту через Керченську протоку без узгодження з Україною, відкриття залізничного сполучення та подальшу мілітаризація Криму, а також Чорного та Азовського морів. Рада асоціації закликала Російську Федерацію забезпечити безперешкодне та вільне судноплавство через Керченську протоку у відповідності до міжнародного права.
Повний текст спільної заяви українською
Повний текст спільної заяви англійською
Уряд створив міжвідомчу групу, що координуватиме подолання наслідків зміни клімату в рамках «Європейської зеленої угоди» (European Green Deal). Групу очолив Віце-прем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
Положення про міжвідомчу робочу групу з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської комісії «Європейська зелена угода» та посадовий склад Кабінет Міністрів ухвалив 24 січня.
Європейська зелена угода – це магістральний напрям реформ Європейського Союзу на наступні десятиріччя. Йдеться про комплексні зміни в економіці, енергетиці, транспорті, сільському господарстві, індустріальному виробництві та інших сферах.
«Україна має долучитися до формування «Європейської зеленої угоди» як повноцінний гравець і стати невід’ємною частиною європейської політики у цій сфері. Для українців це означатиме енергетичну безпеку, чисте довкілля, справедливу економіку та зрештою нижчі платіжки за енергію», – сказав Дмитро Кулеба.
За його словами, Україна має всі складові успіху для участі у «Європейській зеленій угоді»: динамічний ринок відновлюваної енергетики, інфраструктуру для транспортування альтернативних енергоносіїв, великі європейські амбіції нового уряду і готовність зробити їх дійсністю.
Міжвідомча група координуватиме процеси та рішення, що стосуються подолання наслідків зміни клімату та взаємодії України з Європейською комісією з цих питань. Серед основних завдань робочої групи:
- сприяння підготовці національного інтегрованого плану з енергетики та зміни клімату на 2021—2030 роки;
- забезпечення взаємодії та координації діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку держави за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян;
- підготовка пропозицій та рекомендацій щодо механізмів, оптимальних шляхів розв’язання проблем та сприяння реалізації державної політики за такими напрямами:
- зменшення викидів парникових газів;
- розвиток сфери використання відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива;
- розвиток транспортної інфраструктури щодо використання низьковуглецевих видів моторного палива, електричних, водневих автомобілів громадського та спеціального електротранспорту, створення мультимодальних транспортних сполучень та автоматизації руху, створення передумов смарт-мобільності;
- зменшення обсягів виробництва та споживання енергоємних продуктів;
- збереження об’єктів рослинного та тваринного світу, їх угруповань та комплексів, екосистем та складових елементів екомережі;
- запобігання та скорочення промислового забруднення;
- залучення «зелених» інвестицій та розроблення інвестиційних планів, спрямованих на їх реалізацію;
- сприяння виробництву товарів та продукції багаторазового використання, створення інноваційної екосистеми;
- застосування цифрових технологій, зокрема використання штучного інтелекту, хмарних технологій, інтернету речей, стандартів зв’язку, мобільних мереж, та їх впливу на довкілля з метою сприяння переходу до низьковуглецевого розвитку держави та зменшення ресурсоємності;
- запровадження екологічних стандартів будівництва та модернізації житлового та нежитлового фонду з огляду на енерго- та ресурсоефективність;
- сприяння підвищенню ресурсоефективності промисловості та переходу до низьковуглецевого циркулярного виробництва;
- запровадження політики запобігання недобросовісному екологічному маркуванню продукції, створення ринку вторинної сировини та побічних продуктів;
- удосконалення нормативно-правового регулювання з питань скорочення викидів вуглецю, подолання енергетичної бідності, а також інших питань, які виникають у сфері зміни клімату;
- підвищення ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері подолання наслідків зміни клімату;
- розроблення наукової концепції, спрямованої на подолання наслідків змін клімату.
Українська сторона пропонує започаткувати кліматичний діалог високого рівня.