Майбутнє Східного партнерства має бути визначено спільно Євросоюзом і країнами-партнерами. Цей підхід розділяють у Європейській комісії. В опублікованих пропозиціях Єврокомісії щодо майбутнього Східного партнерства, консультації щодо яких тривали майже рік, відображено пропозиції України щодо посилення інтеграції в конкретних напрямах.
Про це заявив Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко, коментуючи пропозиції Європейської комісії щодо нових політичних завдань для Східного партнерства після 2020 року.
Вадим Пристайко підкреслив, що йдеться про поширення переваг Спільного ринку ЄС на країни-партнери, підтримку приєднання партнерів до Спільної зони платежів у євро, активізацію процесів укладення угод про Спільний авіаційний простір, розширення ТЕН-Т мереж на країни-партнери, участь країн-партнерів у реалізації проєктів в рамках Стратегії ЄС з поєднання Європи та Азії, збільшення участі у програмах «Горизонт Європа» та «COSME». Він висловив переконання, що це принесе переваги обом сторонам.
Важливими для України є нові елементи співпраці в рамках Східного партнерства, зокрема охорона здоров'я. Йдеться про підтримку країн-партнерів у боротьбі з інфекційними захворюваннями, передусім коронавірусом COVID-19. Окрім цього, ініціативи України щодо приєднання до Європейської зеленої угоди знайшли своє відображення у нових пропозиціях щодо розвитку співпраці з країнами-партнерами в рамках Східного партнерства.
“Україна разом з іншими асоційованими партнерами послідовно виступає за посилення амбітності та диференціації цієї ініціативи, а також максимальну конкретизацію її завдань та цілей. Нашим пріоритетом є поглиблення секторальної інтеграції, збільшення зв'язків, що поєднують наші економіки та суспільства, – наголосив Віце-прем’єр-міністр. – Східне партнерство після 2020 має бути дієвим додатковим інструментом нашої інтеграції до ЄС. Над цим і будемо далі працювати з партнерами та очікуємо на відповідні результати Саміту Східного партнерства у червні 2020”.
З 17 березня до 16 вересня 2020 року відбудеться Всеукраїнська онлайн Євровікторина-2020.
Про це повідомляє Представництво Євросоюзу в Україні.
Євровікторина — це всеукраїнська вікторина про Європейський Союз, що складається з 5 тематичних блоків, кожен з яких містить 4 теми.
Євровікторина складається з таких тематичних напрямів:
-
Що таке Європейський союз
-
Українці в ЄС
-
Культура і спорт країн ЄС
-
Життя в ЄС
-
Інновації і розвиток ЄС
За правильні відповіді та поширення інформації в соцмережах тобі будуть нараховані квізкоіни – внутрішня валюта конкурсу, яку можна буде обміняти на сувеніри від Представництва ЄС.
Взяти участь у вікторині: www.euroquiz.org.ua
Уряд затвердив план заходів з реалізації експериментального проекту щодо утворення та забезпечення функціонування установи «Агенція регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції» Херсонської області».
Через регіональний Офіс євроінтеграції громадяни і бізнес отримають доступ до інформації про нові можливості у рамках співробітництва України з ЄС, зможуть максимально долучатися до освітніх, наукових, культурних, ділових проектів та програм ЄС і повноцінно користуватися усіма перевагами євроінтеграції.
Найближчим часом розпочнеться підготовка плану діяльності Агенції регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції» Херсонської області на 2020 рік. Агенція готуватиме проєкти регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі в рамках коштів Державного фонду регіонального розвитку та секторальної бюджетної підтримки Євросоюзу.
До кінця року планують налагодити співпрацю з проєктами та програмами міжнародної технічної допомоги. Мета - запустити в Херсонській області ініціативи, які сприятимуть місцевому економічному розвитку та поглибленню транскордонного і міжрегіонального співробітництва з відповідними територіальними одиницями європейських країн.
Також в планах підготовка та поширення офіційної інформації про європейську інтеграцію України за тематичними напрямами, залучення закладів освіти і науки, культури і спорту області до реалізації відповідних європейських програм і проєктів, консультування підприємств області в питаннях розвитку малого та середнього підприємництва, підтримки експорту, державно-приватного партнерства.
План заходів, ухвалений Кабінетом Міністрів, сприятиме виконанню цілей Програми діяльності Уряду 17.1. «Україна відповідає критеріям членства в Європейському Союзі» та 10.2. «Українці, що мешкають в «депресивних регіонах», мають достатні можливості для розвитку».
З 2021 року планується поширити географію євроінтеграційних офісів в Сумській, Одеській та Харківській областях.
Розпочався набір на третій цикл інкубаційної програми ЕU Association Lab, яка покликана розвивати співпрацю між державним сектором, громадськими організаціями та бізнесом задля втілення креативних ідей використання можливостей Угоди про асоціацію з ЄС.
Якщо у вас є ідея проекту, який сприятиме європейській інтеграції України та покращить діяльність державних структур, не проґавте можливість залучитися підтримкою цієї програми.
Відібрані команди протягом декількох місяців працюватимуть над втіленням своїх проектів разом з європейськими та українськими фахівцями, візьмуть участь у різноманітних тренінгах та воркшопах, а також отримують допомогу у розробці проектних прототипів, комунікаційної стратегії та інших аспектах реалізації власного проекту.
Усі деталі про програму – за цим посиланням
Подати заявку на участь можна до 31 березня 2020 року.
Виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка є найглибшим інтеграційним документом ЄС з країною-партнером в історії, сприяє залученню інвестицій в Україну, а “промисловий безвіз”, можливість якого передбачена в Угоді, надасть критично важливий імпульс розвитку української промисловості. Про це заявив 3 березня під час презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба.
“Рух України до ЄС незворотний. Бо вибір був зроблений народом України, а не тим чи іншим політиком чи політичною силою. Не підтримувати євроінтеграцію - це йти проти волі народу України. Якщо подивитися на опитування, старі і нові, кількість людей, які підтримують європейську інтеграцію, стабільно зростає”, - зауважив Віце-прем’єр-міністр.
Дмитро Кулеба наголосив, що євроінтеграція сприяє розвитку української економіки, зокрема залученню інвестицій в Україну, а “промисловий безвіз” - розвитку української промисловості. Він висловив вдячність колегам з ЄС за успішне проведення Ради асоціації в Брюсселі у січні цього року. За його словами, команда українського Уряду повернулася звідти до Києва “нахтненною”, побачивши “бажання та волю наших європейських партнерів просуватися вперед і прискорювати економічну інтеграцію та політичну асоціацію з Україною”.
“Україна та ЄС можуть багато досягти разом і зробити Європу сильнішою у світі, де триває дике змагання за ресурси та вплив”, - заявив він.
Участь у конференції взяв також Генеральний директор директорату Європейської комісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення Європейського Союзу Крістіан Даніельсон. Він відзначив позитивний прогрес євроінтеграції України, стабілізацію економіки, поступ у ключових реформах.
Коментуючи на брифінгу можливість укладення з Україною Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (Угода “АСАА” або “промисловий безвіз”), Крістіан Даніельсон заявив, що відповідна місія ЄС прибуде до України “у найближчі місяці”, аби почати оцінювати готовність законодавства та відповідальних інституцій до початку переговорів щодо “промислового безвізу”.
Коментуючи відсоток виконання плану заходів з реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2019 році, який виявився нижчим за попередні роки, Дмитро Кулеба зазначив: “2019 рік був роком виборів, тому чимало процесів та реформ у нашій державі, природно, пригальмували під час переходу влади. Проте вже з осені новий Уряд взявся активно надолужувати темп на шляху євроінтеграції, і я переконаний, що ми побачимо відбиток цього “турборежиму” у подальших звітах та підсумках”.
Участь у конференції також взяли представники органів державної влади, Верховної Ради України, неурядових організацій, міжнародні партнери.
Віце-прем’єр-міністр звернув увагу присутніх на те, що 2019 рік став знаковим для європейської інтеграції нашої держави, адже Уряд вперше в історії офіційно вніс до Програми діяльності ціль досягнути економічних критеріїв членства у ЄС. Крім того, Уряд вперше відкрив громадськості доступ до “Пульсу Угоди” - онлайн-системи моніторингу виконання плану заходів щодо реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Дмитро Кулеба зауважив, що завдяки цьому кроку євроінтеграція стала найбільш прозорою, вимірюваною та підзвітною громадянам державною політикою в Україні.
Серед нововведень нового Уряду також започаткування євроінтеграції в регіонах України, аби надати громадянам з усіх куточків нашої країни доступ до інформації про нові можливості у рамках співробітництва з ЄС, максимально залучати їх до освітніх, наукових, культурних, ділових проектів та програм ЄС. Першим у травні 2020 року відкриється Офіс євроінтеграції у Херсоні. До 2024 року заплановано поширити географію євроінтеграційних офісів на інші регіони, передусім, східні та південні.
Кабінет Міністрів створив разом з Верховною Радою України спільну парламентсько-урядову платформу. Її "дорожня карта" включає список пріоритетних євроінтеграційних законопроектів для розгляду у Парламенті. Спільна нормотворча робота вже дозволила ухвалити понад 30 основоположних євроінтеграційних законів. Це зрушило процес реформ та забезпечило результат у багатьох сферах.
Серед основних досягнень, Дмитро Кулеба особливо відзначив довгоочікуване створення Вищого антикорупційного суду, перезавантаження НАЗК (якому надано доступ до всіх необхідних реєстрів), повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, ухвалення Виборчого кодексу. Створення Вищого антикорупційного суду як одне з головних досягнень минулого року відзначив і Крістіан Даніельсон.
Віце-прем’єр також звернув увагу на запровадження інституту авторизованого економічного оператора, ухвалення закону про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи, впровадження програмного забезпечення для старту системи NCTS в Україні.
Він також заявив про значні позитивні зрушення у сферах захисту фінансових послуг, вищій освіті, сферах інтелектуальної власності, публічних закупівель, енергетики, енергоефективності, сільського господарства, рибальства, зауважив лібералізацію умов підприємницької діяльності й торгівлі послугами.
Водночас Віце-прем’єр-міністр звернув увагу і на галузі, у яких прогрес незадовільний і потребує прискорення. Такими є, зокрема, сфери статистики і обміну інформацією, державних фінансів, захисту прав споживачів.
Лібералізація торговельного режиму з ЄС призводить до зростання кількості українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів ЄС. У 2019 році 14 545 компаній постачали свою продукцію до єдиного європейського ринку, що склало майже 50% зростання з часу укладання Угоди про асоціацію. Збільшується кількість орієнтованих на Європу експортерів, які отримали статус уповноваженого експортера та можуть експортувати до ЄС без оформлення сертифікату EUR.1. На сьогодні таких підприємств вже 250.
Серед пріоритетів на 2020 рік, Дмитро Кулеба визначив інтеграцію у таких секторах як цифрова економіка, сприяння торгівлі, митне співробітництво та юстиція і внутрішні справи, а також подальші кроки у сфері технічного регулювання.
Крім того, Україна і ЄС домовилися в рамках Європейської зеленої угоди об’єднати "екологічні порядки денні", що дасть змогу спільно працювати над екологічними викликами, які стоять перед людством. Україна вже створила міжвідомчу робочу групу, яка напрацьовує конкретні пропозиції, як наша держава може стати невід’ємною частиною Європейської зеленої угоди.
Дмитро Кулеба висловив вдячність за допомогу ЄС та його держав-членів, і нагадав, що завдяки їй реалізуються сотні проектів розвитку транспортної інфраструктури, житлово-комунального господарства, підтримки малого і середнього бізнесу, енергоефективності тощо. Загальний обсяг фінансової та кредитної підтримки з боку ЄС у звітному році склав 1,5 млрд євро. Загальний обсяг міжнародної технічної допомоги на кінець 2019 року склав 385,7 млн євро.
З повним Звітом про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2019 році можна ознайомитися за посиланням.
Звіт про виконання Угоди підготували Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції за підтримки Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та експертів проекту ЄС «Аssociation4U».
ЗАХІД ПЕРЕНОСИТЬСЯ
Інформацію про нову дату буде розміщено згодом. Слідкуйте за новинами!
19 березня о 15:00 в Чернігові Представництво Європейського Союзу в Україні планувало провести захід про можливості та перспективи розвитку мікробізнесу в регіоні, юридичну підтримку і супровід такого бізнесу та програми допомоги від Європейського Союзу для мікропідприємництва.
Що? Семінар «Мікробізнес в Україні: європейський досвід»
Коли? 19 березня (четвер), 15:00 – 18:00
Де?м. Чернігів, Чернігівський регіональний офіс Програми "U-LEAD з Європою", вул. Святомиколаївська, 12-А, 1-й поверх.
Для кого? Підприємці, експерти у сфері торгівлі та консалтингу, представники бізнес-асоціацій, бізнес-клубів та торгово-промислової палати, журналісти бізнес-видань та всі зацікавлені.
Основні теми семінару:
- Європейська мережа підприємств та її можливості для мікробізнесу та сімейних підприємств. Приклади оформлення запитів та пропозицій.
- Як організувати діяльність мікропідприємства, щоб уникнути штрафів.
- Стан та можливості для розвитку мікробізнесу в Україні.
- Портал для малого і середнього бізнесу sme.gov.ua та його практична користь для підприємця.
- Інформаційні пункти підприємця або що необхідно знати для розвитку своєї справи?
- Інструменти підтримки бізнесу від «Офісу з просування експорту України». Вимоги до продукції для експорту до ЄС.
- Можливості та перспективи розвитку мікробізнесу в Чернігівському регіоні.
- Розвиток потенціалу МСП в Чернігівському регіоні через створення та діяльність нових елементів інфраструктури підтримки підприємництва
Головні експерти заходу:
- Олена Фесенко, координатор консорціуму Enterprise Europe Network-Ukraine, завідувач відділу Міжнародної співпраці, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України.
- Ілля Несходовський, експерт із податкового законодавства.
- Юрій Вдовенко, консультант з координації політики та розвитку інфраструктури підтримки малого та середнього підприємництва Офісу розвитку МСП.
- Ксенія Савченко, радник із питань інфраструктури малого та середнього бізнесу та бізнес-послуг Офісу розвитку МСП.
- Тетяна Шпита, старша аналітикиня «Офісу з просування експорту України».
- Світлана Полторацька, заступник директора Департаменту розвитку економіки та сільського господарства Чернігівської обласної державної адміністрації.
- Сергій Хоботня, директор Агенції регіонального розвитку Чернігівської області.
Участь у семінарі безкоштовна та за попередньої реєстрації: http://bit.ly/EUworkshop2020
Семінар проводиться Представництвом ЄС у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Європейською Мережею Підприємств (EEN). Він є частиною серії інформаційно-просвітницьких заходів, які Представництво ЄС в Україні організовує по всій країні. Мета – пояснити важливість реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС.
За деталями заходу, будь ласка, звертайтесь до Аліси Тягун, тел +38(095)726-54-66, atiagun@internews.ua або до Станіслава Королькова, тел +38(099)455-23-75, skorolkov@internews.ua
До країн Європейського Союзу мають право експорту 333 українських підприємства, з яких 153 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 – підприємств-виробників нехарчової продукції.
Про це повідомила т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко під час презентації результатів роботи у 2019 році, яка відбулась 20 лютого 2020 року.
За її словами, із зазначеної кількості підприємств-виробників продукції для споживання людиною більшість (72 підприємства) мають право експорту до ЄС меду, 27 – рибних продуктів, 22 – молочних продуктів, 17 - равликів живи охолоджених, 8 - м'яса птиці та м’ясних продуктів, 4 - яєць та яєчних продуктів, по одному – кишкової сировини та колагену.
Україна невдовзі офіційно направить ЄС пропозиції щодо своєї участі в реалізації Європейської зеленої угоди, магістрального напряму розвитку ЄС, який передбачає перехід європейського континенту до кліматично-нейтральної економіки до 2050 року.
Про підготовку таких пропозицій йшлося 20 лютого у Кабінеті Міністрів України на установчому засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань подолання наслідків змін клімату під головуванням Віце-прем’єр-міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулеби.
Він уточнив, що у документі будуть перелічені конкретні напрями, за якими українські компанії та технології можуть допомогти реалізувати Європейську зелену угоду. Він розраховує на врахування цих пропозицій у стратегічній рамці взаємодії ЄС із країнами-партнерами в рамках Угоди. Єврокомісія планує оприлюднити відповідний документ вже на початку березня 2020 року.
Дмитро Кулеба нагадав, що протягом 2020 року ЄС розробить і розпочне застосування ряду ініціатив, які прямо або опосередковано вплинуть на розвиток економіки та промисловості України. Вони стосуватимуться фінансів, економіки, ринку праці, технологій тощо. Саме тому для нашої держави важливо не просто чекати на рекомендації Брюсселя, як це зазвичай відбувалося у минулому, а показати нову якість взаємодії з ЄС, взяти активну участь вже на етапі розробки політики. Крім переліку напрямів участі в Угоді, Україна також надасть пропозиції щодо того, як структурувати кліматичний діалог з ЄС.
Учасники засідання обговорили конкретні пропозиції щодо циклічної економіки, енергоефективності та енергозбереження, транспорту та інфраструктури, розвитку водневої енергетики, відновлюваних джерел енергетики, застосування наукового потенціалу України для впровадження Європейської Зеленої Угоди.
За словами Дмитра Кулеби, перше засідання міжвідомчої робочої групи присвячене пропозиціям України для ЄС, а друге стосуватиметься питань допомоги ЄС у реалізації зеленого переходу України.
Довідково
Розробка і впровадження Європейської зеленої угоди (European Green Deal) - один з ключових пріоритетів діяльності Європейської комісії на 2019-2024 роки. Під час презентації нового складу Єврокомісії її президентка Урсула фон дер Ляєн підтвердила мету перетворення ЄС на перший у світі кліматично нейтральний регіон до 2050 року. Для досягнення цієї мети у перші 100 днів роботи нового складу Єврокомісії розробляється проект Європейської зеленої угоди та супутніх документів.
Представництво ЄС в Україні запрошує взяти участь у відеофлешмобі «Україна та Європа: прямуємо разом». Цей флешмоб є частиною інформаційної кампанії Представництва ЄС в Україні. З його допомогою Представництво хоче посприяти розбудові плідних відносин між Україною та ЄС та поширенню європейських цінностей.
Аби взяти участь у флешмобі, необхідно:
1. Зняти коротке відео на тему «Україна та Європа: прямуємо разом», у якому розповісти про власне бачення України у європейському просторі, майбутнє відносин Україна-ЄС або про те, як Ви популяризуєте європейські цінності та європейський спосіб життя у Вашому місті тощо.
2. Перевірити, аби відео відповідало технічним вимогам:
Тривалість: максимум 1 хвилина – для Instagram, 2 хвилини – для Facebook.
Будь-який спосіб зйомки: смартфон, фото- чи відеокамера.
Хороша якість відео вітається.
Бажаною мовою є українська.
3. Опублікувати відео в Facebook та/або Instagram:
Розмістити ролик на особистій сторінці або на сторінці організації, яку ви представляєте.
Поставити хештег #ЄвропаЦеЯ.
Позначити сторінку Представництва ЄС в Україні (Facebook – @EUDelegationUkraine, Instagram – @euinua).
4. Заповнити анкету учасника флешмобу за посиланням http://bit.ly/EU_flashmob та завантажити ролик на файлообмінник (Google Drive, Dropbox, OneDrive, WeTransfer, Fex.Net, DropMeFiles тощо).
Найкращі відеороботи будуть об’єднані в ролик від Представництва ЄС, який покажуть на українських телеканалах наприкінці року.
Знявши відео, Ви зможете взяти участь у Фестивалі регіонального кіно. Там у Вас буде можливість презентувати власне відео, а також ознайомитися з відеороботами інших учасників.
Дедлайн подачі - 9 березня 2020 року
Для представників Київської, Чернігівської, Житомирської та Сумської областей Фестиваль відбудеться в м.Київ 16 березня.
З грудня 2018 року по листопад 2019 Україна експортувала сільськогосподарських продуктів до Європейського Союзу на 7,3 млрд євро і залишається в трійці найпотужніших експортерів цього сегменту. Такі дані оприлюднила Єврокомісія в моніторинговому звіті.
У порівнянні з показниками аналогічного періоду 2017-2018 років експорт цих продуктів з України збільшився на 36%.
Окрім України, серед головних експортерів продукції АПК стали США (12 млрд євро), Бразилія (11,7 млрд євро) та Китай (6,1 млрд євро).
Також стало відомо, що Україна знову увійшла в трійку лідерів серед виробників овочів і фруктів у Східній Європі. Вона посідає третє місце з виробництва яблук в регіоні, а також входить у трійку світових виробників черешень та смородини. Як свідчать дані європейського статистичного довідника-2020 «Найважливіші європейські ринки з точки зору Fruit Logistica», у період з 2016 до 2019 року експорт України свіжих фруктів зріс з 40 до 80 тис. тонн. Основними позиціями українського фруктового експорту є яблука та кавуни. В сегменті овочів виріс експорт цибулі (з 14 до 20 тис. тонн).
Коментуючи ці дані, Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба зазначив, що Україна давно утримує позитивний тренд зростання експорту до ЄС загалом, але найбільшу динаміку має саме експорт продукції аграрної та харчової промисловості. «Наші партнери з ЄС зазначають в своїх звітах, що на відміну від світового ринку свіжих продуктів, де Україна лише починає формувати свою репутацію, перероблені фрукти та овочі вже давно стали «сильною стороною» країни у всьому світі», - сказав він. «Серед харчового експорту ми продаємо далеко не лише зернові чи овочі і фрукти. Росте частка продукції з доданою вартістю. З впевненістю можна сказати, що Україна одна з країн, що с вже годує ЄС», - зазначив Віце-премʼєр-міністр.
За даними Мінекономіки за 10 міс. 2019 р., серед харчових товарів, які продемонстрували найбільший приріст у цій категорії товарів, що експортуються до ЄС, - капуста (+2001,9%), свинячий жир та жир птиці (+409%), ячмінь (+204,8%), овес (+125,5%), яйця (+229,8%), соєва олія (+165,8%), коренеплоди (+115,8%).
Серед товарів з більшою доданою вартістю - молюски (заморожені, копчені і т.п. - +389,5%); варення, джеми, желе, мармелади (+226%); молочні продукти (маслянка, вершки, йогурти, кефіри, згущене молоко тощо + 203,3%); екстракти, есенції, концентрати кави, чаю, цикорію (+377,5%). Зросли обсяги експорту масла та олій (+67,8%); готових виробів з зерна (пластівці, +65%); круп (+37,3%); хлібобулочних кондитерських виробів (+26,7%); макаронних виробів (+14,68%), приготованих овочів (консерви без оцту, +65%), цукру (+41,6%), меду (+24,3%). Серед інших категорій зріс експорт квітів (+86,9%).
«Вчора я був на Харківщині. Маємо там високі показники торгівлі з Євросоюзом та гарне їх зростання», - сказав Дмитро Кулеба та навів цифри. Товарообіг Харківської області з країнами Європейського Союзу за 11 місяців 2019 року склав 802,4 млн дол. США, зрісши на 2%. Експорт області до ЄС зріс на 5,2%. 30% експорту товарів Харківської області припадає саме на країни ЄС. Регіон входить до ТОП-5 найактивніших користувачів Офісу з просування експорту, мета якого - освіта для експортерів, консультування з різних питань експорту, пошук партнерів. З понад 3,5 тисячі підприємців-експортерів і понад 1600 підприємств, яких обслуговував Офіс в 2019 році, 6% - з Харкова і Харківської області.
«Отже, той, хто хоче, знаходить можливості для виходу на ринки ЄС, хто не хоче, розповідає байки про те, що «нас там не чекають з нашою продукцією». Статистика демонструє постійний позитивний тренд і свідчить про одне: наша продукція дуже затребувана, а експортувати до ЄС - вигідно», - підкреслив Дмитро Кулеба.
Довідково
З січня по листопад 2019 року торговельний оборот між Україною та Європейським союзом склав 42 млрд доларів. Європейський ринок є ключовим ринком для українського експорту. Експорт до ЄС зростає щорічно: +4,4% за 11 місяців 2019 року у порівнянні з аналогічним періодом 2018-го, склав 19,2 млрд дол. США, це 41,8% від загального обсягу експорту з України., Серед країн ЄС, в які Україна найбільше експортує, Польща (6,7% експорту на 3,1 млрд дол. США), Італія – 4,9%, 2,2 млрд дол. США, Німеччина – 4,9%, 2,2 млрд дол. США.