Огляд, статті
Ставки увізного мита України, які будуть застосовуватись у 2022 році до імпорту товарів походженням з ЄС

000000image_3846t6yt65ytyМінекономіки вже традиційно розміщено на сайті Міністерства довідкову інформацію щодо ставок увізного мита України, які будуть застосовуватись у 2022 році до імпорту товарів походженням з ЄС в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Повний перелік доступний для завантаження за посиланням. Це дає можливість українському бізнесу планувати свою діяльність на 2022 рік.

Також, рівні ставок увізного мита ЄС можна перевірити в режимі он-лайн на ресурсі Європейської Комісії Access2Markets за посиланням.

Джерело


 

Мінекономіки та Представництво ЄС в Україні обговорили питання імплементації Дорожньої карти підготовки до укладення АСАА

00000es471_19107113929 вересня відбулася зустріч заступників Міністра економіки України Сергія Теленика і Тараса Качки з заступником Голови Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА).

Сторони окреслили прогрес у переговорному процесі та звірили годинники щодо подальших кроків в імплементації Дорожньої карти підготовки до укладення «промислового безвізу».

За словами Сергія Теленика, успішне завершення другої фази стане передумовою започаткування Оціночної місії ЄС щодо готовності України до укладання Угоди АСАА. Кінцевим результатом стане укладення «промислового безвізу» у трьох пріоритетних секторах. Йдеться про низьковольтне електричне обладнання, електромагнітну сумісність обладнання і машини.

«Це сприятиме впровадженню нової моделі економічного розвитку України, зростанню конкурентоспроможності та інноваційності нашої промисловості, залученню інвестицій, посиленню іміджу України на європейському і міжнародному рівнях», – підкреслив Сергій Теленик.

В свою чергу Тарас Качка наголосив, що одним із пріоритетів національної політики є розвиток промисловості.

«Укладання Угоди АСАА стане ще одним кроком до визнання Євросоюзом якості української промислової продукції та полегшить доступ нашим виробникам до ринків ЄС. Крім того, «промисловий безвіз» дасть стимул для розвитку вітчизняної промислової галузі, залучення інвестицій, збільшення виробництва та експорту», - зазначив Тарас Качка.

Джерело


 

Експорт послуг: як вийти на зарубіжні ринки

ahr0chmserviceexport8 вересня, з 14:00 до 16:00, в онлайн режимі відбудеться експертна дискусія "Експорт послуг: як вийти на зарубіжні ринки?" та презентація освітньої програми ServiceExportUkraine.

До участі запрошуються представники фінансової і банківської діяльності, інжинірингу, мистецтва, дизайну, видавничих послуг, логістики, інформаційної галузі, реклами та PR, освіти, індустрії розваг

Спікерами заходу стануть експерти із зовнішньоекономічної діяльності Офісу з розвитку підприємництва та експорту, іноземні експерти та тренери Програми, експерти та представники сервісних індустрій України, які володіють практичним досвідом цифрової трансформації та виведення компаній сфери послуг на зовнішні ринки.

Зареєструватися на подію

Реєстрація триває до 7 вересня 2021 року, 23:59. Підтвердження реєстрації та посилання для підключення Ви отримаєте за 1 добу до події.

У разі виникнення запитань просимо звертатися до Максима Чечелева, Менеджера проєкту, maxim.chechelev@mi.ee


 

Європейський проєкт EU4Business підтримає малий та середній бізнес у 12 громадах

eu4businessПроєкт «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП» розпочав співпрацю з 12 територіальними громадами щодо підтримки місцевого малого та середнього підприємництва (МСП) в умовах кризи COVID-19. 

Про це повідомляє Представництво ЄС в Україні. 

Учасниками такого партнерства стали українські міста та територіальні громади з населенням у межах 100 000 – 250 000 мешканців. Розмір наданих субсидій сягає до 1 000 000 гривень на реалізацію проєктних пропозицій, де передбачається: створення безкоштовних онлайн-платформ для місцевих МСП; тренінги, консультації, форуми для МСП; облаштування онлайн-кімнати для проведення засідань та надання консультацій для МСП, співпраця з центром «Дія.Бізнес»; онлайн або офлайн навчальні тури для МСП; розробка інвестиційних паспортів громад; створення сталих офісів для підтримки МСП та інше.

Ще 8 міст буде відібрано найближчим часом для поглибленої співпраці у сфері місцевого економічного розвитку. Друга хвиля відбору проєктних пропозицій від міст запланована на четвертий квартал 2021 року, тож зацікавлені територіальні громади ще мають час підготуватися і подати свої заявки. Загальна кількість партнерств у проєкті охопить до 40 міст, а період підтримки триватиме до березня 2024 року. 

Як повідомляється, проєкт «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП» також прагне сприяти регіональним партнерствам між муніципалітетами України та ЄС для ініціювання або активізації двостороннього економічного обміну в заходах з нарощування потенціалу та розбудови стратегій економічного розвитку на місцях. Щонайменше 20 молодих українських підприємців отримають можливість відвідати виробничі активи бізнесу в країнах Європейського Союзу з метою стажування та обміну досвідом, що покращить їхні знання про міжнародні ринки та створить мережі для співпраці. Також проєкт запропонує програми міжнародного обміну досвідом у формі короткострокового стажування для представників муніципалітетів.

Довідкова інформація: Проєкт «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП» спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Мета проєкту – створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств, підтримка інновацій та стимулювання експорту, що є шляхом до сталого й рівномірного економічного зростання. У межах підходу Team Europe проєкт також сприятиме відновленню України від наслідків COVID-19.

Джерело


 

Україна збільшила експортні поставки агропродукції до ЄС

За 7 місяців 2021 року експортні поставки української агропромислової продукції до ЄС збільшилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $3,7 млрд.

Станом на 1 серпня, Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 7-ми групах товарів: мед, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, м’ясо птиці (обсяг за 3 квартали) та яйця (обсяг за 3 квартали).

Разом з тим, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року була не використана квота на поставки цукру та кукурудзи. Квота на цукор була не використана через виникнення дефіциту на українському ринку, а на кукурудзу – через значний попит з боку Китаю та перенаправлення обсягів по даному каналу реалізації.

Потенційно до кінця року експортери ще можуть закритись квоти по обробленій продукції із зернових (наразі використано 99%), крохмалю (78% ) та кукурудзі (74%).

У 2020 році Україна стала четвертим найбільшим постачальником агропродовольчої продукції до Союзу, поступаючись лише Великобританії, Бразилії та США.

Джерело


 

Розроблено План заходів з реформування системи технічного регулювання до 2025 року

techregulМінекономіки розробило План заходів з реформування системи технічного регулювання до 2025 року. Документ готовий до розгляду та прийняття Урядом України. Про це повідомив заступник Міністра економіки України Сергій Теленик.

За його словами, план передбачає механізми та терміни прийняття технічних регламентів і стандартів щодо харчової продукції, медичних виробів, будівельної індустрії, транспорту, побутової техніки, екодизайну тощо. Ідеться також про удосконалення законодавства у сфері державного ринкового контролю нехарчової продукції, розвитку еталонної бази національної метрології, удосконалення національної системи стандартизації.

«Впровадження в Україні технічного регулювання за європейськими стандартами є фундаментом у подоланні торгівельних бар’єрів, підвищення якості продукції і загалом – розвитку високотехнологічної економіки», - наголосив заступник Міністра.

Він зауважив, що прийняття Плану – необхідна умова для укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, яку ще називають «промисловим безвізом». Угода сприятиме впровадженню нової моделі економічного розвитку та конкурентоспроможності української продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.  Також це сприятиме залученню інвестицій та дозволить споживачам – отримувати якісну безпечну продукцію.

Джерело


 

Відбулось п’яте засідання Ради з питань торгівлі та сталого розвитку

1-d0b5d0b2d180d0bed181d0bed18ed0b7-d0b5d18128 липня у Києві під головуванням заступника Міністра економіки України – Торгового представника України Тараса Качки відбулось п’яте засідання Ради з питань торгівлі та сталого розвитку. Ключовим питанням засідання було проведення додаткового добору експертів від України, що можуть бути обрані членами групи експертів відповідно до статті 301 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Група експертів має складатися з 15 осіб – по п’ять від України та ЄС, відповідно, та п’ять, які не є громадянами жодної зі сторін Угоди. Основним завданням групи є вивчення будь-якого питання, що виникає відповідно до Глави 13 «Торгівля та сталий розвиток» зазначеної Угоди, яке не було задовільно розглянуто через міжурядові консультації.

Фактично, діяльність групи спрямована на підвищення ефективності розробки рішень щодо усунення можливих законодавчих труднощів у ході імплементації відповідних положень Угоди щодо торгівлі та сталого розвитку.

За результатами співбесіди з кандидатами було відібрано двох додаткових експертів шляхом голосування членів Ради. Це дає можливість повністю сформувати пул експертів від української сторони та забезпечити повноцінне функціонування групи вже до кінця поточного року.

Довідково:

Три експерти від України було відібрано у ході Четвертого засідання Ради з питань торгівлі та сталого розвитку (21.06.2019, м. Київ). Затвердження повного списку експертів здійснюється шляхом прийняття рішення Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку, яке наразі проходить внутрішньодержавні процедури погодження.

Джерело


 

Україна посіла четверте місце за обсягами експорту в ЄС товарів сільськогосподарського виробництва

8d23ff25eab399b458add-35613Україна посіла четверте місце за обсягами експорту в ЄС товарів сільськогосподарського виробництва в період з січня по квітень 2021 року.

У топ-напрямків агропромислового імпорту в ЄС за перші чотири місяці 2021 року входять: Бразилія, Сполучені Штати, Великобританія, Україна і Китай. На ці країни припадає 34% від загального обсягу такого імпорту.

Водночас Україна разом з Великобританією виявилася серед країн, експорт яких в ЄС у вимірі сільськогосподарської продукції за перші чотири місяці 2021 року найбільше знизився в порівнянні з таким же періодом 2020 року. Для України в поточному році цей показник склав в абсолютних цифрах 1874 млн. євро (-452 млн. євро, або -19,4%).

Зниження обсягів експорту відбулося за рахунок зменшення обсягів поставок в ЄС насіння кукурудзи та соняшнику. При цьому на Україну припадає 4,9% від загального експорту такої продукції в ЄС, країна залишається на четвертій позиції серед найбільших експортерів в країни Європейського Союзу.

Загальний обсяг торгівлі сільськогосподарською продукцією для країн ЄС, включаючи експортні та імпортні операції, в період з січня по квітень поточного року склав 103,4 мільярда євро, на 1,1% менше, ніж за такий же період 2020 року. При цьому ЄС наростив експорт такої продукції на 1,7% – до 63 мільярдів євро, в той час як обсяги імпорту впали на 5,1% – до 40,3 мільярда євро.

Джерело


 

Денис Шмигаль і Марош Шефчовіч обговорили започаткування стратегічного партнерства між Україною та ЄС у сировинній сфері

2522476Започаткування стратегічного партнерства між Україною та Європейським Союзом у сировинній сфері обговорили Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Віцепрезидент Європейської Комісії Марош Шефчовіч під час зустрічі 13 липня.

Очільник Уряду відзначив, що це вже друге, після енергетичного, стратегічне партнерство між Україною та ЄС, що є свідченням високого рівня двостороннього співробітництва.

«Стратегічне партнерство дозволить нам поглибити співпрацю у галузі сировини. Значний потенціал покладів мінеральних ресурсів в Україні, а також необхідність модернізації видобувної, переробної промисловості України, удосконалення законодавчої та адміністративної бази для інвесторів стануть міцною базою нашого партнерства», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр зазначив, що Україна налаштована посилити участь у Групі Європейської Комісії з питань постачання сировинних матеріалів, враховуючи стратегічний рівень відносин з ЄС у сировинній сфері. За його словами, цей інструмент співпраці сприятиме спільній розробці з Євросоюзом підходів щодо використання українського потенціалу у видобувній галузі, щоб допомогти ЄС будувати глобальні конкурентоспроможні виробничі ланцюжки доданої вартості в Європі.

Віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефчовіч зі свого боку відзначив, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС відкриває широкі можливості для співпраці  у різних сферах.

Під час зустрічі сторони також обговорили співробітництво у питаннях боротьби зі змінами клімату, перехід до вуглецевої нейтральності, залучення українських компаній до різних європейських програм та укладення «промислового безвізу».

Джерело


 

Тарас Качка: Україна виступає за якомога глибший перегляд Угоди про асоціацію

53315f6e7e033_image15 липня відбулись слухання Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, присвячені перегляду економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на тему: "Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу в умовах дії Угоди про асоціацію". Участь від Мінекономіки взяли заступник Міністра – Торговий представник України Тарас Качка та заступник Міністра Михайло Лев.

Тарас Качка зауважив, що на сьогоднішній день окремі частини торговельної частини Угоди про Асоціацію вже майже вичерпали свій потенціал.

«Україна виступає за якомога глибший перегляд Угоди про асоціацію, торкаючись не тільки торговельної та економічної частини. Ми зацікавлені у поглибленій торговельній лібералізації, модифікації правил СФЗ, укладанні Угоди АСАА та інших амбітних та перспективних положеннях, які сприятимуть подальшій інтеграції України до Європейського Союзу», - зазначив Тарас Качка.

Торговий представник України підкреслив, що Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі Україна-ЄС формувалась на базі торгової статистики 2000-х років, і більше не відповідає економічним реаліям сьогодення та не надає додаткових можливостей для подальшої торговельної та виробничої кооперації.

Заступник Міністра зазначив, що Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 40,2% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України і Мінекономіки продовжує тісну взаємодію зі стороною ЄС з метою інтенсифікації торгівлі.

«Сьогодні Уряд говорить від імені українського бізнесу, який бачить своє майбутнє в тісній співпраці та подальшій інтеграції з європейським. Перегляд Угоди про асоціацію в майбутньому надасть додаткові поштовхи для розвитку економічних відносин України та ЄС», - підкреслив Тарас Качка.

Довідково:

Українська сторона завершила внутрішньодержавні процедури та офіційною нотою направила пропозиції стороні ЄС щодо прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі відповідно до статті 29 (4) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Очікується, що переговори можуть відбутися за 2-3 раунди.

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 83 84 >