Кабінет Міністрів України схвалив Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС).

Програма є одним із головних елементів процесу вступу до ЄС. Вона містить повний перелік актів права ЄС, які ще не впроваджені в українське законодавство і щодо яких є відповідні рекомендації Єврокомісії. Програма формує інституційну та правову основу для системної реалізації реформ і повного узгодження законодавства України з правом Євросоюзу.

Документ сформований на основі скринінгових звітів й бенчмарків (умов), які визначив ЄС, структурований відповідно до переговорних Кластерів і розділів. Важливою складовою Програми є Дорожні карти з питань верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а також План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.

«Схвалення Національної програми – це перехід до нового етапу переговорів про вступ до Євросоюзу та подальшої системної імплементації acquis ЄС (права ЄС). Перед нами єдиний, системний план адаптації законодавства, що охоплює всі сфери та чітко визначає пріоритети, строки і завдання. Це програма для успішного завершення переговорів з ЄС», – наголосив Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

Так, документ налічує 1875 завдань, які передбачають імплементацію понад 1600 актів права Європейського Союзу.  Усі заходи об’єднані в документі обсягом понад тисячу сторінок. Програма визначає, які саме акти права ЄС мають бути імплементовані, встановлює чіткі строки їхнього виконання та відповідальних виконавців.

Метою України є повне завершення адаптації національного законодавства до права ЄС у 2027 році, з урахуванням можливих перехідних періодів.

Моніторинг та оцінка виконання Програми здійснюватимуться через інформаційну систему «Пульс вступу», яка забезпечить прозорість, регулярний контроль прогресу та ефективну координацію між усіма залученими органами. Програма регулярно оновлюватиметься з урахуванням прогресу переговорного процесу та оцінок Європейської Комісії. Координацію та моніторинг виконання здійснюватиме Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Джерело

Представників аграрного сектору запрошуємо взяти участь у короткому анонімному опитуванні, що проводиться в межах ініціативи «Україна на шляху до ЄС: регіональні діалоги із бізнесом у сфері сільського господарства».

Мета опитування – з’ясувати, як аграрний бізнес оцінює процес євроінтеграції, які виклики бачить на цьому шляху та якої підтримки потребує для адаптації до майбутніх змін.

«Для держави важливо чути позицію агровиробників щодо євроінтеграції не лише на національному, а й на регіональному рівні. Таке опитування допоможе краще зрозуміти їхні практичні потреби, побачити ключові бар’єри та врахувати все у подальшій роботі над рішеннями, необхідними для підготовки аграрного сектору до правил і можливостей єдиного ринку ЄС», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.

Дослідження проводиться в межах проєкту «Регіональні діалоги з бізнесом» за ініціативи Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та за підтримки програми Ukraine2EU.

Опитування є анонімним та займе близько 10-15 хвилин. Всі відповіді аналізуватимуться в узагальненому вигляді та використовуватимуться виключно для аналітичних цілей.

Посилання на опитувальник: https://ec.europa.eu/eusurvey/runner/AgriBusiness_UKR2026

Джерело

Сьогодні, 16 березня 2026 року, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції оприлюднив Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2025 рік. Документ відображає прогрес України у впровадженні реформ та наближенні законодавства до стандартів ЄС.

У 2025 році Україна продовжувала активно працювати над імплементацією положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включно з Поглибленою та всеосяжною зоною вільної торгівлі (DCFTA). Реалізація Угоди є одним із важливих інструментів інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та підготовки до майбутнього членства.

«Україна послідовно виконує свої зобов’язання на шляху до членства в Європейському Союзі. Реалізація Угоди про асоціацію дозволяє нашій державі досягати дедалі більшої економічної, правової та інституційної сумісності з ЄС. Попри повномасштабну війну, ми продовжуємо впроваджувати реформи та наближати Україну до повноцінної інтеграції у європейський простір. Це останній звіт щодо імплементації Угоди про асоціацію, адже надалі всі необхідні кроки, які маємо виконати для членства в ЄС, будуть відображені в Національній програмі адаптації законодавства України до права ЄС», – наголосив Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

За результатами 2025 року загальний прогрес виконання Угоди зріс з 81% у 2024 році до 84% у 2025 році, тобто на 3 відсоткові пункти.

«Ми тримаємо тісний та постійний діалог з партнерами з ЄС щодо прогресу та євроінтеграційних реформ, які здійснює Україна. Цей звіт презентовано до дев’ятого засідання Комітету асоціації між Україною та ЄС, що дозволяє предметно обговорити досягнення, виклики та подальші кроки», – зазначив Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков. 

У звіті зазначено, що загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію за 2014–2025 роки за основними виконавцями становить:

• Кабінет Міністрів України – виконано 81% заходів;
• Верховна Рада України – виконано 74% заходів;
• інші органи державної влади – виконано 68% заходів.

У 2025 році найбільший прогрес у виконанні зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію, досягнуто у таких сферах:

• Фінансовий сектор – приріст за рік становить 8%, загальний прогрес – 82%;
• Соціальна політика та трудові відносини – приріст за рік становить 7%, загальний прогрес – 87%;
• Митні питання – приріст за рік становить 5%, загальний прогрес – 96%;
• Сільське господарство – приріст за рік становить 5%, загальний прогрес – 79%.

Водночас найвищий рівень виконання зобов’язань зафіксовано у таких сферах:

• Статистика та обмін інформацією – 100%;
• Освіта, навчання та молодь – 99%;
• Інтелектуальна власність – 98%.
• Досягнутий прогрес свідчить про системну роботу українських інституцій з імплементації європейських норм і стандартів.

Ознайомитись детальніше зі Звітом про за 2025 рік можна за посиланням.

Джерело

Україна продовжує наближати сферу географічних зазначень харчових продуктів, спиртних напоїв, вин та продуктів винних ароматизованих до стандартів ЄС – і ці зміни вже помітні на практиці. Про це йшлося під час 9-го засідання Підкомітету Україна – ЄС з географічних зазначень, у якому взяв участь заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Під час засідання сторони обговорили розвиток законодавства і політик у цій сфері, застосування та захист географічних зазначень, а також подальші спільні кроки України та ЄС.

Українська сторона представила не лише оновлення правил, а й конкретні результати їх впровадження. Сьогодні в Україні вже сформована законодавча база для захисту географічних зазначень у сферах харчових продуктів, сільськогосподарської продукції, вин і спиртних напоїв. Паралельно триває завершення підзаконних механізмів, необхідних для повноцінної роботи цієї системи. 

«Географічні зазначення для України – це не формальності, а інструмент розвитку. Вони дають змогу захищати унікальні українські продукти, розвивати сильні регіональні бренди і відкривати для них шлях до європейського ринку. Суть цих змін – у зрозумілих правилах, які працюють для виробника, підсилюють довіру до продукту і допомагають споживачу краще орієнтуватися на ринку», – зазначив Тарас Висоцький.

Виробники вже переглядають підходи до багатьох чутливих географічних зазначень. Наприклад, відходять від назви сиру «Фета» та переходять на нові комерційні позначення. Це наочно показує, український ринок узгоджує свої правила з європейськими.

Також було зазначено, що окремі товари зі старим маркуванням ще можуть залишатися в продажу, але йдеться лише про залишки продукції, виробленої до 1 січня 2026 року. У таких випадках передбачене спеціальне маркування із зазначенням дати виробництва, а контроль за обігом такої продукції здійснюють уповноважені державні органи.

Окрему увагу під час засідання приділили інструментам, які мають забезпечити роботу системи географічних зазначень на практиці. Як зазначив Тарас Висоцький, в Україні вже створено механізми для реєстрації, використання та контролю таких позначень, розвивається система сертифікації та підтримки виробників. У Мінекономіки сформовано експертну комісію, яка погоджуватиме специфікації продукції – саме вони визначають унікальність продукту, його зв’язок із територією та право на географічне зазначення. Паралельно ця система вже відкриває нові можливості для регіональних виробників: один із прикладів – розвиток продукції з географічним зазначенням «Мед Закарпаття». Водночас триває робота і над новими такими продуктами в регіонах, зокрема на Закарпатті та Одещині.

9-те засідання Підкомітету підтвердило: географічні зазначення для України – це не вузька технічна тема, а практичний інструмент розвитку регіональних виробників, захисту унікальних українських продуктів і ще один крок до європейського ринку.

Джерело

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики презентувало основні положення проєкту Закону України «Про імплементацію законодавства Європейського Союзу у сфері санітарних та фітосанітарних заходів».

Документ спрямований на приведення національного законодавства у відповідність до норм ЄС у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики. Потребу в таких змінах, зокрема, відзначила Європейська Комісія за результатами офіційного скринінгу та у звіті про прогрес України за 2025 рік.

Проєкт закону передбачає комплексне оновлення регулювання щодо безпечності харчових продуктів, кормів, здоров’я і благополуччя тварин, матеріалів, що контактують із харчовими продуктами, а також державного контролю та обігу ГМО. Пропонується гармонізувати термінологію та процедури авторизації харчових добавок і новітніх продуктів, запровадити відкритий державний реєстр, посилити вимоги до простежуваності та управління ризиками у харчовому ланцюгу. 

Окремий блок змін стосується удосконалення державного контролю, впровадження ризико-орієнтованих підходів, оновлення правил біобезпеки у тваринництві, вимог до інформації для споживачів та регулювання побічних продуктів тваринного походження відповідно до практик ЄС. 

«Імплементація законодавства ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів – один із ключових кроків на шляху до повноправного членства України в Європейському Союзі. Презентований законопроєкт дозволить усунути системні невідповідності, підвищити рівень захисту споживачів і створити зрозумілі правила для бізнесу, що працює на аграрних і харчових ринках», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

У Мінекономіки наголошують, що ухвалення документа сприятиме виконанню Україною зобов’язань як держави-кандидата на членство в ЄС та прискорить переговорний процес щодо вступу. 

Джерело

Проєкт Трудового кодексу України формує правила ринку праці, сумісні з нормами ЄС, і створює умови для повернення українців та інтеграції в європейський ринок праці. Про це зазначила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак у інтерв'ю «Укрінформ».

За словами заступниці Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарії Марчак, документ передбачає рівний захист трудових прав для всіх працівників, незалежно від громадянства, та повну відповідність нормам і директивам Європейського Союзу.

Окремим кроком до європейської інтеграції є запровадження чіткої методології визначення мінімальної заробітної плати. Відповідно до проєкту Трудового кодексу, її розмір має бути похідним від середньої заробітної плати в країні, що відповідає підходам і директивам Європейського Союзу. 

Конкретні параметри такого розрахунку визначатимуться Кабінетом Міністрів після консультацій із соціальними партнерами.

Важливу роль у поверненні українців відіграватиме цифровізація ринку праці. Заплановано створення цифрових інструментів, які дозволять громадянам ще перебуваючи за кордоном знайти роботу в Україні, оцінити відповідність своїх навичок вимогам роботодавців та отримати рекомендації щодо навчання або перекваліфікації.

Довідково:

7 січня 2026 року Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проєкт Трудового кодексу України, підготовлений Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. Документ має замінити застарілу рамку трудового законодавства 1971 року та є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема передбачаючи імплементацію понад 30 директив ЄС та конвенцій МОП (робочий час, прозорі та передбачувані умови праці, поєднання роботи й сімейних обов’язків, охорона праці тощо).

Джерело

Україна сподівається найближчим часом укласти з Європейським Союзом Угоду про взаємне визнання сертифікатів відповідності на промислову продукцію (ACAA), відому як «промисловий безвіз». Про це повідомляє Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Важливим кроком на цьому шляху є підготовка двох ключових євроінтеграційних законопроєктів, необхідних для укладення відповідної угоди.

Комітет повідомив про готовність цих документів до розгляду парламентом та рекомендував їх ухвалення в цілому.

Законопроєкти

Йдеться про:

• законопроєкт №12221 — щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу;

• законопроєкт №12426 — щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до норм ЄС.

Обидва документи спрямовані на системне зближення українського законодавства у сферах технічного регулювання, ринкового нагляду та акредитації з європейськими стандартами.

Що дасть імплементація європейських норм

Реалізація законопроєктів має на меті:

• підвищення рівня безпеки промислової продукції;

• зміцнення довіри до національних органів сертифікації;

• створення умов для вільного обігу українських товарів на єдиному ринку ЄС.

Актуальність цих кроків підтверджується позицією Уряду України, який декларує готовність до укладення Угоди ACAA вже найближчим часом.

Значення для бізнесу та економіки

У Комітеті з питань економічного розвитку наголошують, що ухвалення зазначених законів стане важливим етапом інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу.

Запровадження «промислового безвізу» означатиме, що українська промислова продукція вироблятиметься відповідно до європейських стандартів безпеки та якості, а українські виробники отримають спрощений доступ до ринку ЄС. Це сприятиме створенню нових робочих місць, підтримці бізнесу та зростанню доходів населення.

Джерело

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів підприємництва», який повністю узгоджує критерії класифікації підприємств із стандартами Європейського Союзу.

Законопроєкт модернізує підходи до визначення мікро-, малих та середніх підприємств (МСП) та усуває бар’єри, які через застарілі критерії обмежували доступ українського бізнесу до європейських програм підтримки. Раніше компанії втрачали можливості залучати гранти, пільгові кредити та інвестиції, а також змушені були окремо підтверджувати свій статус для європейських партнерів. Водночас великі гравці штучно дробили бізнес, щоб користуватися пільгами для МСП.

Новий закон запроваджує три європейські критерії класифікації — кількість працівників, річний дохід та балансову вартість активів. Пороги повністю відповідають стандартам ЄС:

• Мікропідприємство — до 9 працівників включно, до €2 млн доходу або активів;
• Мале підприємство — до 49 працівників, до €10 млн доходу або активів;
• Середнє підприємство — до 249 працівників, до €50 млн доходу або до €43 млн активів.

Показники пов’язаних компаній сумуватимуться, що унеможливлює штучне дроблення бізнесу. Підприємства з державною часткою понад 25% втратять статус МСП після завершення воєнного стану з перехідним періодом.

Результат — чесні та прозорі правила для всіх учасників ринку, а також доступ до ресурсів ЄС.

Для українського бізнесу це означає автоматичне визнання статусу МСП у ЄС, повний доступ до європейських програм підтримки (гранти, кредити, гарантії, інноваційні та експортні проєкти), зростання попиту на державні програми підтримки в Україні на додаткові 5–20 млрд грн на рік, більше інвестицій та легший вихід на європейські ринки. Реформа також забезпечує рівні умови конкуренції — ресурси, призначені для МСП, більше не використовуватимуться великими компаніями.

Загалом реформа формує потужний середньостроковий ефект для економіки — посилює інвестиційні можливості, інноваційну активність, експорт і конкурентоспроможність українських підприємств та є важливим етапом євроінтеграції України.

Джерело

23 січня 2026 року у Брюсселі відбулося засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA), участь у якому від України взяв Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка. Під час зустрічі, урядовець представив прогрес України у виконанні умов для вступу до ЄС, зокрема у сфері верховенства права.

Зі слів Віцепремʼєр-міністра, у 2025 році наша держава продемонструвала значні результати на шляху європейської інтеграції. Україна завершила скринінг у рекордно короткі строки, розробила та імплементує Дорожні карти реформ і готова до відкриття шести переговорних Кластерів. Крім того, країна отримала найкращі за три роки оцінки від Європейської Комісії в межах Пакета розширення 2025 року.

«Ми отримали обʼєктивну та комплексну оцінку нашого поступу на шляху до членства в ЄС. Україна має чіткий запит від суспільства на реформи, необхідні для вступу до Європейського Союзу. Процес євроінтеграції ми розбудовуємо як системний і технічний, заснований на широкій підтримці як всередині країни, так і від міжнародних партнерів», – підкреслив Тарас Качка.

Серед ключових пріоритетів на 2026 рік – завершення судової реформи, масштабне оновлення суддівського корпусу та подальше зміцнення антикорупційної інфраструктури. За минулий рік антикорупційні органи продемонстрували суттєві результати, що підтверджує спроможність системи працювати навіть в умовах війни.

Окремо Тарас Качка наголосив на важливості впровадження Національної програми адаптації законодавства до права ЄС, що охоплює понад 1 900 конкретних заходів і понад 1 700 актів права Європейського Союзу.

В межах раунду запитань і відповідей Віцепремʼєр-міністр окремо зупинився на відновленні України, стратегічних комунікацій і ролі процесу вступу до ЄС у майбутньому Європи:

«Для нас принципово, щоб уряди європейських країн, міжнародні партнери та бізнес добре розуміли, що відбувається в Україні. Процес вступу до ЄС є одним з ключових стовпів майбутнього економічного відновлення України, а економічне відновлення України є необхідною умовою тривалого миру в усій Європі. Якість і послідовність реформ напряму впливають на довіру інвесторів, і саме тому стратегічна комунікація про прогрес України є нашим спільним завданням».

Представники держав-членів відзначили високу якість реалізації реформ та відданість нашої держави євроінтеграційному шляху, а також підтвердили підтримку подальшого руху України до членства.

Джерело