Огляд, статті
Промисловий безвіз: Розпочато другу фазу попередньої оціночної місії ЄС щодо підготовки до підписання Угоди

1-d0b5d0b2d180d0bed181d0bed18ed0b7-d0b5d18120 вересня 2021 року розпочато другу фазу попередньої оціночної місії ЄС щодо готовності інституцій інфраструктури якості України функціонувати за оновленим законодавством на основі європейських норм і правил, успішне завершення якої відкриває шлях до наступного кроку – Оціночної місії, яка передує укладенню Угоди АСАА (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods).

30 вересня завершено оцінювання європейськими експертами системи стандартизації та перший етап оцінювання системи метрології України. Європейськими експертами оцінено формування та реалізацію державної політики Мінекономіки у сфері стандартизації та метрології, а також діяльність національного органу стандартизації, технічних комітетів стандартизації, бізнесу, що бере участь у європейських технічних комітетах та провадить діяльність у 3-х пріоритетних секторах промислової продукції.

«Укладання Угоди АСАА сприятиме зростанню конкурентоспроможності та інноваційності української промислової продукції як на внутрішньому, так й зовнішніх ринках; залученню інвестицій, а також отриманню споживачем якісної та безпечної продукції, виробленої за сучасними технологіями», – зазначив перший заступник Міністра економіки України Володимир Гринюк.

Особливу увагу експертів було зосереджено на питанні залучення бізнесу до процесу розроблення першочергових для виробників та необхідних для забезпечення життя і здоров’я населення стандартів. Підкреслено активну участь України в європейських та міжнародних організаціях зі стандартизації та метрології, що є важливим чинником для визнання національної інфраструктури якості України на європейському та міжнародному рівнях.

Європейські експерти також відзначили значимість цифровізації та діджиталізації у процесах стандартизації, зокрема, привітали започаткування пілотного проекту щодо залучення штучного інтелекту та цифрових технологій в систему стандартизації України, а також функціонування комунікативної платформи з технічного регулювання в Україні для налагодження якісного прозорого діалогу з бізнесом і надання кваліфікованих відповідей на найактуальніші питання бізнесу.

Джерело


 

Україна готується на Саміті з ЄС представити свою оцінку щодо досягнення цілей Угоди про асоціацію

18th-eu-uk28 вересня, у рамках підготовки до Саміту Україна-ЄС, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина провела у Брюсселі робочу зустріч з Комісаром ЄС з питань сільського господарства Янушем Войцеховским.

Ольга Стефанішина повідомила, що наразі завершується внутрішня робота над оцінкою досягнення цілей Угоди про асоціацію, яку представлять на Саміті Україна-ЄС. «Наш аналіз показує, що завдяки Угоді про асоціацію Україна та ЄС суттєво наростили двосторонню співпрацю і нам вдалося впровадити значну кількість європейського законодавства. Уряд України також готує пропозиції задля подальшої інтеграції України до ЄС».

Віце-прем’єр-міністр зазначила, що Україна вже виконала 46% зобов’язань за Угодою про асоціацію у сфері сільського господарства та має значний потенціал для торгівлі з ЄС продукцією агропромислового комплексу.

Зокрема, Україна імплементувала низку актів ЄС щодо політики якості, а саме вимоги до продуктів з какао, шоколаду, меду тощо. У сфері органічного виробництва ухвалено рамковий закон, який створює прозорі умови для виробництва та обігу органічних продуктів.

Урядовиця також наголосила, що розвиток двосторонньої торгівлі агропромисловою продукцією між Україною та ЄС потребує перегляду залишкових тарифних квот.

«У червні цього року Україна передала ЄС конкретизовані пропозиції щодо оновлення митних тарифів і квот, що відповідатиме потребам у двосторонній торгівлі як українського, так і європейського бізнесу. Очікуємо отримати бачення щодо наших пропозицій від європейських колег. Сподіваємось на результативне завершення переговорів, адже Україна та ЄС вже мають успішні приклади такої співпраці, зокрема під час перегляду торговельних преференцій щодо окремих груп українських товарів», – зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Джерело


 

Ольга Стефанішина: Україна та ЄС можуть посилити потенціал Угоди про асоціацію

136006Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина провела в Брюсселі зустріч з Генеральним секретарем Європейської Служби зовнішньої діяльності (ЄСЗД) Стефано Санніно щодо підготовки Саміту Україна-ЄС, який відбудеться 12 жовтня у Києві.

Під час зустрічі Ольга Стефанішина поінформувала європейського колегу щодо прогресу України в досягненні цілей Угоди про асоціацію.

«Україна та ЄС можуть посилити потенціал Угоди про асоціацію. Спільний огляд досягнення цілей Угоди має визначити сектори, де ми можемо досягти більшого», – наголосила Віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина.

Урядовиця відзначила суттєвий прогрес щодо наближення українського законодавства до норм права Європейського Союзу. Зокрема, окреслила пріоритетні євроінтеграційні законодавчі ініціативи, нещодавно узгодженні та ухвалені Урядом для прискорення секторальної інтеграції.

Крім того, сторони обговорили можливість посилення співпраці між Україною та ЄС у сфері безпеки, серед іншого, долучення України до ініціатив Спільної політики безпеки і оборони ЄС, насамперед Постійного структурованого співробітництва (PESCO).

Ольга Стефанішина узгодила зі Стефано Санніно подальші кроки щодо спільного огляду Угоди після презентації внутрішніх оцінок на полях прийдешнього Саміту. Також було погоджено окремі політичні позиції щодо невизнання виборів до Держдуми Російської Федерації в Криму, продовження режиму санкцій проти Росії та спільні дії в рамках Кримської платформи.

Зі свого боку Генеральний секретар ЄСЗД високо оцінив українську презентацію оцінки Угоди та запевнив Віце-прем'єр-міністра в подальшій тісній співпраці та підтримці євроінтеграційних реформ в Україні.

Джерело


 

Відбулося друге засідання робочої групи Діалогу високого рівня щодо Європейського зеленого курсу і зеленого переходу України

396greendeal22 вересня 2021 року в Києві відбулося друге засідання робочої групи Діалогу високого рівня щодо Європейського зеленого курсу і зеленого переходу України під співголовуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанишиної та заступника Генерального директора Генерального директорату Європейської Комісії з питань сусідства і розширення, Голови Групи підтримки України Катарини Матернової. У конструктивному діалозі взяло активну участь широке коло експертів з обох сторін.

Діалог було започатковано у лютому 2021 року Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем і Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії з питань Європейського зеленого курсу Франсом Тіммермансом. На першому засіданні у Брюсселі в травні цього року обговорювалися заходи для посилення співпраці за напрямками, що становлять спільний інтерес, зокрема такими як архітектура кліматичного урядування й оновлення Національно-визначеного внеску (НВВ), фінансування зеленого переходу, механізм прикордонного вуглецевого коригування, Фонд енергоефективності, водневі технології, справедлива трансформація вугільних регіонів, Європейські промислові альянси і Державна стратегія управління лісами України.

На другому засіданні йшлося про подальші питання зеленого переходу, управління довкіллям і відповідного фінансування. Особливу увагу приділили екологічним проблемам у контексті інших тем «потрійної планетарної кризи» зміни клімату, забруднення і втрати біорізноманіття. ЄС вітає подання Україною оновленого НВВ з посиленими цілями, а також заохочує її продовжити працювати над конкретними орієнтирами для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року і узгодити свої галузеві стратегії з цією метою. Європейський Союз ще раз наголосив на необхідності впровадження реформ в Україні та зміцнення адміністративної спроможності виконання зобов’язань посиленого НВВ і можливого додаткового зниження викидів.

Обидві сторони погодилися з потребою посилення координації донорів щодо зеленого переходу. Знову було підтверджено зобов’язання ЄС підтримувати Україну в здійсненні зеленого переходу, у тому числі шляхом фінансової співпраці та із застосуванням широкого спектру наявних інструментів від технічної допомоги до механізмів комбінування і гарантування у взаємодії з міжнародними фінансовими установами.

ЄС підкреслив необхідність швидкого ухвалення, впровадження і забезпечення дотримання ключового екологічного законодавства України (зокрема щодо поводження з відходами, промислових викидів, екологічного контролю, Смарагдової мережі) та Державної стратегії управління лісами. Це також відкриє шлях до подальшої співпраці та можливостей між Україною та ЄС стосовно питань охорони довкілля, зокрема реформ у царинах біорізноманіття і управління лісовим господарством. Управління відходами та кругова економіка становлять особливий інтерес як ключові сфери для економічного розвитку і сталості, що також є прибутковими для економіки та суспільства.

Обидві сторони підтвердили свої зобов’язання щодо досягнення цілей Паризької угоди і Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року й наголосили на важливості успіху як КС 15 Конвенції про біологічне різноманіття, так і КС 26 Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Сторони зокрема визнали важливість реалізації амбітних цілей КС 15 Конвенції про біологічне різноманіття.

Ольга Стефанишина наголосила, що Україна та ЄС можуть досягти успіху у перетворенні Європи на кліматично нейтральний континент лише у тісній співпраці, з прийняттям усіх викликів як спільної відповідальності. Україна є надійним партнером ЄС у відношенні зеленого порядку денного та Європейського зеленого курсу і вже затвердила амбітний НВВ відповідно до Паризької угоди, де заплановано зниження викидів на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком.

Для досягнення цієї цілі Уряд України працює над узгодженням напрямків зеленої трансформації країни з відповідними галузевими стратегіями і політиками. Достатнє фінансування також є вкрай важливим для досягнення цілей зеленого переходу, що вимагає у випадку України приблизно 10 мільярдів доларів США щорічно. Україна вже розпочала роботу з мобілізації ресурсів для досягнення зелених цілей. У цьому питанні на шляху до декарбонізації суттєво важливо мати тверду підтримку міжнародних партнерів, особливо європейських.

Катарина Матернова наголосила на готовності ЄС підтримати подальші зусилля України, у тому числі шляхом надання фінансової допомоги, для створення повноцінної системи кліматичного урядування в Україні на основі довгострокових цілей досягнення кліматичної нейтральності, що стануть підґрунтям політики і комплексного зеленого переходу усієї економіки. Серед іншого, це може передбачати підтримку ініціатив зеленого фінансування, що мають бути розроблені відповідно до міжнародних стандартів. Це дасть чіткі сигнали приватному сектору в Україні й міжнародним інвесторам щодо запланованих дій і політики декарбонізації до 2030 року.

Обидві сторони домовилися створити фінансову платформу в межах Діалогу з Україною щодо Європейського зеленого курсу та зеленого переходу, що дасть можливість як політичної, так і фінансової координації для його фінансування шляхом залучення національних ресурсів, координації та мобілізації міжнародних ресурсів, доступних Україні на цілі її зеленого переходу.

Джерело


 

Ставки увізного мита України, які будуть застосовуватись у 2022 році до імпорту товарів походженням з ЄС

000000image_3846t6yt65ytyМінекономіки вже традиційно розміщено на сайті Міністерства довідкову інформацію щодо ставок увізного мита України, які будуть застосовуватись у 2022 році до імпорту товарів походженням з ЄС в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Повний перелік доступний для завантаження за посиланням. Це дає можливість українському бізнесу планувати свою діяльність на 2022 рік.

Також, рівні ставок увізного мита ЄС можна перевірити в режимі он-лайн на ресурсі Європейської Комісії Access2Markets за посиланням.

Джерело


 

Мінекономіки та Представництво ЄС в Україні обговорили питання імплементації Дорожньої карти підготовки до укладення АСАА

00000es471_19107113929 вересня відбулася зустріч заступників Міністра економіки України Сергія Теленика і Тараса Качки з заступником Голови Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА).

Сторони окреслили прогрес у переговорному процесі та звірили годинники щодо подальших кроків в імплементації Дорожньої карти підготовки до укладення «промислового безвізу».

За словами Сергія Теленика, успішне завершення другої фази стане передумовою започаткування Оціночної місії ЄС щодо готовності України до укладання Угоди АСАА. Кінцевим результатом стане укладення «промислового безвізу» у трьох пріоритетних секторах. Йдеться про низьковольтне електричне обладнання, електромагнітну сумісність обладнання і машини.

«Це сприятиме впровадженню нової моделі економічного розвитку України, зростанню конкурентоспроможності та інноваційності нашої промисловості, залученню інвестицій, посиленню іміджу України на європейському і міжнародному рівнях», – підкреслив Сергій Теленик.

В свою чергу Тарас Качка наголосив, що одним із пріоритетів національної політики є розвиток промисловості.

«Укладання Угоди АСАА стане ще одним кроком до визнання Євросоюзом якості української промислової продукції та полегшить доступ нашим виробникам до ринків ЄС. Крім того, «промисловий безвіз» дасть стимул для розвитку вітчизняної промислової галузі, залучення інвестицій, збільшення виробництва та експорту», - зазначив Тарас Качка.

Джерело


 

Експорт послуг: як вийти на зарубіжні ринки

ahr0chmserviceexport8 вересня, з 14:00 до 16:00, в онлайн режимі відбудеться експертна дискусія "Експорт послуг: як вийти на зарубіжні ринки?" та презентація освітньої програми ServiceExportUkraine.

До участі запрошуються представники фінансової і банківської діяльності, інжинірингу, мистецтва, дизайну, видавничих послуг, логістики, інформаційної галузі, реклами та PR, освіти, індустрії розваг

Спікерами заходу стануть експерти із зовнішньоекономічної діяльності Офісу з розвитку підприємництва та експорту, іноземні експерти та тренери Програми, експерти та представники сервісних індустрій України, які володіють практичним досвідом цифрової трансформації та виведення компаній сфери послуг на зовнішні ринки.

Зареєструватися на подію

Реєстрація триває до 7 вересня 2021 року, 23:59. Підтвердження реєстрації та посилання для підключення Ви отримаєте за 1 добу до події.

У разі виникнення запитань просимо звертатися до Максима Чечелева, Менеджера проєкту, maxim.chechelev@mi.ee


 

Європейський проєкт EU4Business підтримає малий та середній бізнес у 12 громадах

eu4businessПроєкт «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП» розпочав співпрацю з 12 територіальними громадами щодо підтримки місцевого малого та середнього підприємництва (МСП) в умовах кризи COVID-19. 

Про це повідомляє Представництво ЄС в Україні. 

Учасниками такого партнерства стали українські міста та територіальні громади з населенням у межах 100 000 – 250 000 мешканців. Розмір наданих субсидій сягає до 1 000 000 гривень на реалізацію проєктних пропозицій, де передбачається: створення безкоштовних онлайн-платформ для місцевих МСП; тренінги, консультації, форуми для МСП; облаштування онлайн-кімнати для проведення засідань та надання консультацій для МСП, співпраця з центром «Дія.Бізнес»; онлайн або офлайн навчальні тури для МСП; розробка інвестиційних паспортів громад; створення сталих офісів для підтримки МСП та інше.

Ще 8 міст буде відібрано найближчим часом для поглибленої співпраці у сфері місцевого економічного розвитку. Друга хвиля відбору проєктних пропозицій від міст запланована на четвертий квартал 2021 року, тож зацікавлені територіальні громади ще мають час підготуватися і подати свої заявки. Загальна кількість партнерств у проєкті охопить до 40 міст, а період підтримки триватиме до березня 2024 року. 

Як повідомляється, проєкт «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП» також прагне сприяти регіональним партнерствам між муніципалітетами України та ЄС для ініціювання або активізації двостороннього економічного обміну в заходах з нарощування потенціалу та розбудови стратегій економічного розвитку на місцях. Щонайменше 20 молодих українських підприємців отримають можливість відвідати виробничі активи бізнесу в країнах Європейського Союзу з метою стажування та обміну досвідом, що покращить їхні знання про міжнародні ринки та створить мережі для співпраці. Також проєкт запропонує програми міжнародного обміну досвідом у формі короткострокового стажування для представників муніципалітетів.

Довідкова інформація: Проєкт «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП» спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Мета проєкту – створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств, підтримка інновацій та стимулювання експорту, що є шляхом до сталого й рівномірного економічного зростання. У межах підходу Team Europe проєкт також сприятиме відновленню України від наслідків COVID-19.

Джерело


 

Україна збільшила експортні поставки агропродукції до ЄС

За 7 місяців 2021 року експортні поставки української агропромислової продукції до ЄС збільшилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $3,7 млрд.

Станом на 1 серпня, Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 7-ми групах товарів: мед, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, м’ясо птиці (обсяг за 3 квартали) та яйця (обсяг за 3 квартали).

Разом з тим, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року була не використана квота на поставки цукру та кукурудзи. Квота на цукор була не використана через виникнення дефіциту на українському ринку, а на кукурудзу – через значний попит з боку Китаю та перенаправлення обсягів по даному каналу реалізації.

Потенційно до кінця року експортери ще можуть закритись квоти по обробленій продукції із зернових (наразі використано 99%), крохмалю (78% ) та кукурудзі (74%).

У 2020 році Україна стала четвертим найбільшим постачальником агропродовольчої продукції до Союзу, поступаючись лише Великобританії, Бразилії та США.

Джерело


 

Розроблено План заходів з реформування системи технічного регулювання до 2025 року

techregulМінекономіки розробило План заходів з реформування системи технічного регулювання до 2025 року. Документ готовий до розгляду та прийняття Урядом України. Про це повідомив заступник Міністра економіки України Сергій Теленик.

За його словами, план передбачає механізми та терміни прийняття технічних регламентів і стандартів щодо харчової продукції, медичних виробів, будівельної індустрії, транспорту, побутової техніки, екодизайну тощо. Ідеться також про удосконалення законодавства у сфері державного ринкового контролю нехарчової продукції, розвитку еталонної бази національної метрології, удосконалення національної системи стандартизації.

«Впровадження в Україні технічного регулювання за європейськими стандартами є фундаментом у подоланні торгівельних бар’єрів, підвищення якості продукції і загалом – розвитку високотехнологічної економіки», - наголосив заступник Міністра.

Він зауважив, що прийняття Плану – необхідна умова для укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, яку ще називають «промисловим безвізом». Угода сприятиме впровадженню нової моделі економічного розвитку та конкурентоспроможності української продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.  Також це сприятиме залученню інвестицій та дозволить споживачам – отримувати якісну безпечну продукцію.

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 84 85 >