Відбулося дев’яте засідання Підкомітету з питань митного співробітництва між Україною та Європейським Союзом, де Україна виступила головуючою стороною. Про це повідомляє Державна митна служба України.
Засідання пройшло у гібридному форматі за участі представників Державної митної служби України, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства закордонних справ, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Європейської комісії (DG TAXUD).

Ключові теми обговорення
Підкомітет, створений у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, є стратегічною платформою для діалогу щодо розвитку митної системи, наближення законодавства та посилення взаємної довіри між Україною та європейськими партнерами.
У ході засідання сторони:

• розглянули стан виконання попередніх домовленостей;

• обговорили прогрес України у виконанні зобов’язань у митній сфері;

• приділили особливу увагу середньостроковому плану реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року, зокрема цифровізації митних процесів, боротьбі з корупцією та вдосконаленню ІТ-систем.

Євроінтеграція та цифрова трансформація митниці
Українська сторона представила бачення подальшої імплементації європейських митних стандартів, включно з:

• розширенням цифрових сервісів,

• інтеграцією в ІТ-інфраструктуру ЄС,

• розвитком аналітики ризиків і контролю ланцюгів постачання.

Відзначено значний прогрес у впровадженні системи NCTS (New Computerised Transit System), що забезпечує транзит товарів між Україною та державами-членами ЄС, а також у розвитку електронного обміну митною інформацією із сусідніми країнами ЄС.

Співпраця з ЄС та боротьба з митним шахрайством
Окремим блоком обговорювали питання взаємної адміністративної допомоги у митних справах, зокрема співпраці з Європейським бюро з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).

Результати та подальші кроки
За підсумками засідання сторони узгодили операційні висновки, які визначають напрями подальшої співпраці.
Зокрема, домовлено найближчим часом провести технічне засідання для розробки рішень щодо механізму обміну попередньою митною інформацією між Україною та країнами ЄС.
Ці домовленості сприятимуть підвищенню прозорості, ефективності та безпеки зовнішньоекономічної діяльності, а також зміцненню позицій України у міжнародній митній спільноті.
Наступне засідання Підкомітету з питань митного співробітництва Україна — ЄС відбудеться у 2026 році.

Джерело

Кабінет Міністрів України оновив персональний склад Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу та адаптації законодавства України до права Європейського Союзу. Відповідне рішення ухвалено розпорядженням Уряду.

Також Уряд вніс зміни до складу робочих (переговорних) груп, що готують переговорні позиції України на переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ до ЄС за відповідними переговорними розділами. Зміни були запроваджені з урахуванням реорганізації та перейменування міністерств та кадрових змін в Уряді та центральних органах виконавчої влади.

Міжвідомча робоча група є координуючим органом, який забезпечує цілісність та узгодженість переговорного процесу на шляху до членства України в ЄС. Головою Міжвідомчої робочої групи є Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

«Оновлена структура дозволить забезпечити сталість ефективної координації роботи всіх органів влади, залучених до процесу переговорів про вступ в ЄС. Наше головне завдання – своєчасна підготовка позицій України та високий рівень готовності до наступних етапів переговорного процесу», – відзначив Тарас Качка, коментуючи рішення уряду. 

Серед ключових завдань МРГ:

• сприяння підготовці до переговорів про вступ України до ЄС, зокрема через формування органами влади переговорної позиції нашої держави;
• планування, моніторинг та оцінка прогресу виконання рекомендацій Європейської Комісії щодо України;
• підготовка пропозицій щодо розроблення проєкту Національної програми адаптації законодавства України до права Євросоюзу (acquis ЄС);
• сприяння забезпеченню координації діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з питань підготовки та проведення переговорів щодо вступу України до ЄС.

Формою роботи Міжвідомчої робочої групи є засідання, які проводяться не рідше ніж один раз на три місяці.

Організаційне та інформаційне забезпечення діяльності МРГ здійснює Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Джерело

Міністерство розвитку громад та територій України та Європейська комісія домовились про пролонгацію Угоди про лібералізацію вантажних перевезень на 15 місяців.

Таким чином, «транспортний безвіз» діятиме щонайменше до березня 2027 року. Це означає, що українські та європейські перевізники й надалі зможуть здійснювати двосторонні та транзитні перевезення без необхідності отримання спеціальних дозволів.

Значення для економіки

За словами віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, стабільне функціонування вантажних перевезень є гарантією економічної стійкості:

• Понад 55% торгівлі України з ЄС здійснюється автомобільним транспортом.

• Лібералізація перевезень сприяє зростанню експорту товарів з доданою вартістю та забезпечує безперешкодний імпорт критично важливих вантажів.

Умови продовження та нові вимоги

Продовження Угоди не змінює її базових правил. Перевізники й надалі повинні:

• дотримуватись норм маркування вантажівок;

• мати чинну ліцензію та документи на вантаж.

Україна, у свою чергу, зобов’язалась:

• до кінця 2026 року імплементувати ключові положення щодо ділової репутації компаній, використання смарт-тахографів і підготовки менеджерів транспортних компаній (згідно із Законом №4347);

• з 1 липня 2026 року обладнувати всі нові вантажні транспортні засоби смарт-тахографами.

Оцінка ефективності та подальші кроки

Заступник міністра Сергій Деркач наголосив, що у рамках продовження «транспортного безвізу» буде проведено незалежне дослідження його впливу на економіку. Українська сторона готова долучитися до цього процесу для максимально об’єктивної оцінки.

Джерело

29 вересня, Україна відкрила двосторонні скринінгові зустрічі з Європейською Комісією за фінальним переговорним розділом, які триватимуть 29 та 30 вересня і є завершальними в межах скринінгу українського законодавства до права ЄС. За підсумками скринінгу буде визначено та зафіксовано рівень готовності України та її подальші зобовʼязання в межах процесу вступу в ЄС.

Мова йде про Розділ 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів». Цей розділ є останнім у межах Кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».

Відкриваючи засідання, Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Головний переговірник Тарас Качка відзначив, що для України регіональна політика — це не лише технічний елемент переговорів, а й інструмент відновлення:

«Механізми регіональної політики ЄС можуть бути надзвичайно корисними для економічного відновлення та післявоєнної відбудови України. Ми розвиваємо мережу заступників голів обласних адміністрацій із питань європейської інтеграції та посилюємо їхню спроможність працювати з цими інструментами. Це дозволить ефективно співпрацювати як у межах існуючих механізмів ЄС, так і з місцевою владою, щоб забезпечити прозоре та результативне використання коштів на розвиток регіонів».

Окремо він підкреслив важливість реалізації Плану України в межах Ukraine Facility та участі регіонів у таких програмах, як Interreg, а також наявність амбітних ініціатив прикордонних областей, зокрема щодо розвитку Карпатського макрорегіону.

Протягом двох днів фахівці з України та Європейської Комісії розглядають, зокрема:

• Законодавчу базу в межах відповідного Розділу;
• Наявні програми та стратегічні рамки;
• Системи управління, контролю та аудиту;
• Моніторинг, оцінювання та ефективність;
• Адміністративну спроможність;
• Прозорість та комунікацію.

Зустрічі тривають у гібридному форматі — онлайн та офлайн у Брюсселі (Бельгія). Українську делегацію очолює Головний переговірник, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, який бере участь у засіданнях онлайн.

До складу делегації увійшли представники Міністерства розвитку громад та територій України, Державної аудиторської служби України, Національного агентства України з питань державної служби, та інших профільних органів влади.

Джерело

16 жовтня 2025 року у гібридному форматі (Київ та онлайн) відбудеться міжнародна конференція «Відповідальний бізнес для відновлення України: Шлях до сталих інвестицій та європейської інтеграції».

Захід організовує Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН). Конференція об'єднає провідних експертів, представників органів влади, бізнесу та міжнародних організацій. Учасники обговорюватимуть стратегічні підходи до залучення відповідальних інвестицій та імплементації міжнародних стандартів корпоративної сталості.

В умовах післявоєнного відновлення України принципи відповідального ведення бізнесу та належної обачності у сфері прав людини (HRDD) набувають критичного значення. З ухваленням Директиви ЄС про належну обачність у сфері корпоративної сталості (CSDDD) ці принципи стають юридичним зобов'язанням для європейських компаній та їх українських партнерів у ланцюгах постачання.

Інтеграція стандартів відповідального бізнесу у відбудову та інвестиційні процеси посилює позиції України в глобальній економіці, наближає до членства в ЄС та створює бізнес-середовище з мінімізованими ризиками для прав людини й довкілля.

Програма заходу включатиме пленарні сесії за участю урядових лідерів України та міжнародних експертів щодо стратегічної ролі відповідального ведення бізнесу у відбудові, залученні інвестицій та процесі європейської інтеграції.

Панельні дискусії представників влади, бізнесу, фінансових інституцій та громадянського суспільства охоплюватимуть такі теми: залучення зацікавлених сторін та захист прав уразливих груп; роль відповідальних інвесторів у процесі відновлення; зелене фінансування та кліматостійка відбудова; практичні підходи до впровадження HRDD у корпоративне управління та ланцюги постачання.

Високорівнева заключна дискусія визначить стратегічні орієнтири розвитку України на шляху до ЄС та глобальної економічної інтеграції.

До участі запрошуються представники органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств та бізнес-асоціацій, фінансових інституцій та інвестиційних компаній, громадських організацій та професійних спілок, науково-дослідних установ, міжнародних організацій.

Співорганізаторами заходу виступають Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Офіс зеленого переходу при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України, ГО «Центр «Соціальна дія». Міжнародними партнерами є Данський інститут з прав людини, Інститут Рауля Валленберга, Свідвотч, Центр досконалості Жана Моне з корпоративної сталості та прав людини (Вагенінгенський університет). Інформаційну підтримку надають Офіс відповідального розвитку та Асоціація професіоналів довкілля (PAEW).

Конференція покликана сприяти утвердженню відповідального ведення бізнесу як ключового елементу післявоєнної економічної стратегії України, сформувати простір для діалогу між українськими стейкхолдерами та міжнародними інвесторами щодо узгодження практик з нормами ООН, ОЕСР та регуляціями ЄС.

Захід стане ключовою платформою для визначення шляхів інтеграції принципів корпоративної відповідальності у процеси відновлення, залучення сталих інвестицій та реалізації європейського курсу України.

Детальна інформація щодо програми заходу буде оприлюднена додатково.

Реєстрація на конференцію.

Джерело

9 вересня відбулася зустріч представників Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Американської торговельної палати в Україні (ACC), раніше такий же захід відбулася з Європейської бізнес асоціації (EBA). Під час цих зустрічей команда Мінекономіки презентувало ключові можливості інвестиційного компонента – Ukraine Investment Framework (UIF), направленого на стимулювання інвестицій та економічного зростання.

Учасникам заходу представили можливості для бізнесу, а також пріоритетні сектори компонента UIF, серед яких – доступ до фінансування МСБ, розвиток людського капіталу та соціальної інфраструктури, енергетика, транспорт, агрохарчовий сектор, критичні мінерали, цифрова трансформація, зелений перехід і стратегічні інвестиції. 

ЄC виділяє кошти UIF через посередництво IFIs та DFIs (непряме управління): надаючи кредитні гарантії банкам-партнерам для зменшення ризиків і стимулювання інвестицій в Україну; кошти виділяються на конкретні інвестиційні проєкти або на портфель проєктів. До кінця 2025 року планується початок імплементації 18 проєктів банками-партнерами.

На зустрічі також представили новий European Flagship Fund, який зосередиться на інвестиціях у відновлювану енергетику, інфраструктуру, цифрову трансформацію, модернізацію промисловості та критичні матеріали, і запрацює до кінця 2026 року. 

За попередніми підрахунками Єврокомісії, програма UIF забезпечить залучення до 40 млрд євро інвестицій у 2024–2028 роках. Програма включає гарантії, які знижують ризики для міжнародних фінансових організацій, двосторонніх агенцій розвитку та українських банків на фінансування проєктів публічного та приватного сектору в Україні. До складу програми також входять гранти для надання “змішаного фінансування” з метою зменшення вартості позик і технічна підтримка. Мінімум 15% коштів Ukraine Investment Framework спрямовується на фінансування публічних проєктів місцевого рівня. Максимальний термін реалізації інвестпроєктів банками-партнерами Єврокомісії – 3 роки.

Кошти Євросоюзу виділяються через залучення партнерських МФО (як-от ЄБРР, МФК та ЄІБ) та банків розвитку європейських країн (як-от BGK, NRB та KfW), які вже зі свого боку ініціюють проєкти в Україні.

Інструменти Ukraine Investment Framework

Розподіл коштів Ukraine Investment Framework реалізується через три напрямки: OPEN call (підтримку публічного та приватного сектору), Banking call (фінансування через українські банки з гарантіями Єврокомісії), “Кишеньку” Європейського інвестиційного банку. Перевагами програм UIF, що надають фінансування для МСБ через банки є зменшення власного внеску та вимог до застави, збільшення суми кредитування та зниження вартості позики. Загалом, наразі до впровадження UIF вже залучено 12 міжнародних фінансових інституцій. 

Серед актуальних програм фінансування для приватного сектору, що наразі вже в стадії підготовки:

• EBRD RES-DE-RISKING – підтримка розвитку зеленої генерації;
• EDFI Ukraine - прямі інвестиції у приватні компанії;
• IFC HI Impact Equity – прямі інвестиції у приватні компанії;
• Програми NRB та BGK – фокусуються на підтримці проєктів середнього бізнесу.

Джерело

Уряд затвердив зміни до Розпорядження Про схвалення Плану України для Ukraine Facility, над якими команда Міністерства економіки як Національного координатора працювала кілька місяців спільно з центральними органами виконавчої влади та Генеральним директоратом з питань розширення і Східного сусідства (DG ENEST).

План України був розроблений у 2023 році, і в процесі його напрацювання, Європейська Комісія закладала можливість зміни умов Плану у разі виникнення обʼєктивних обставин. Через два роки з часу початку роботи над Планом, зʼявилась потреба актуалізувати зобовʼязання за програмою Ukraine Facility.

Можливість внесення змін до Плану України передбачена Регламентом (ЄС) 2024/792 щодо створення Ukraine Facility і внесення таких коректив є стандартною процедурою, закладеною самою архітектурою програми. 

“Це планова процедура, –  така само, як  перегляд програми співпраці з МВФ, який ми здійснюємо на щоквартальній основі. При цьому Україна може виконати певні кроки навіть швидше, ніж домовлялися з партнерами при початковому формуванні Плану”, – зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

Так, наприклад, вже у третьому кварталі 2025, Україна має прийняти законодавство щодо продажу банків державного сектору та щодо транспозиції Інтеграційного пакету електроенергії, які від початку були заплановані на 1 квартал 2026 року та 4 квартал 2025 відповідно. Аналогічно, у 4 кварталі 2025, має набути чинності законодавство щодо стимулювання інвестицій у відновлювальні джерела енергії, яке було заплановано на 3 квартал 2026 року.

Після затвердження змін до Розпорядження КМУ про схвалення Плану України, Україна надішле підтриману Урядом версію Плану на фінальну оцінку до Європейської Комісії. Після отримання її рекомендації нову версію Плану схвалить і Рада ЄС. 

Ми очікуємо, що Рада ЄС затвердить зміни до кінця вересня, і це дозволить нам відзвітувати за третій квартал 2025 року вже за новим графіком виконання запланованих кроків. 

Національному координатору вдалося досягти консенсусу з Європейською Комісією щодо всіх змін і Уряд продовжуватиме виконувати План України відповідно до нових умов, погоджених з ЄК. Прийняті зміни дозволять Україні продовжувати виконувати План у повному обсязі і без порушення термінів. 

Джерело

Державна митна служба України уклала контракт на розробку інформаційної системи для впровадження шостої фази системи NCTS (New Computerised Transit System) — ключового інструменту для цифровізації транзитних процедур та розвитку «митного безвізу». Про це повідомляє Держмитслужба.

Що таке NCTS та митний безвіз:
«Митний безвіз» дозволяє бізнесу переміщувати товари в межах країн-учасниць Конвенції про процедуру спільного транзиту без митного оформлення на кожному кордоні, спрощуючи міжнародну логістику.

Чому це важливо:
Перехід на NCTS Phase 6:

• передбачений Регламентами ЄС та MASP-C (багаторічним планом електронної митниці ЄС);

• є ключовою вимогою Єврокомісії у контексті євроінтеграції;

• підвищить сумісність України з митними системами ЄС.

Впровадження Конвенції:

• Україна приєдналася до Конвенції у 2022 році.

• У квітні 2024 року впровадила NCTS Phase 5 навіть раніше, ніж деякі країни ЄС.

• Розробка шостої фази — наступний крок у розвитку митної інфраструктури та зближенні з ЄС.

Наступні кроки:

• ЄС почне перехід на NCTS Phase 6 у вересні 2025 року.

• Україна планує завершити розробку та впровадити Phase 6 у 2026 році.

  Джерело

  ---

Європейська комісія презентувала оновлену робочу програму «Цифрова Європа» на період 2025–2027 років із загальним бюджетом 3,2 мільярда євро. Ця ініціатива спрямована на прискорення цифрової трансформації в Європі та відкриває широкі перспективи для бізнесу, зокрема у сферах інноваційних технологій, кібербезпеки, розвитку цифрових компетенцій і модернізації інфраструктури. Для компаній, які прагнуть посилити свою конкурентоспроможність, це стратегічна можливість отримати фінансову підтримку та реалізувати амбітні проєкти.

Пріоритетні напрями фінансування

Робоча програма визначає стратегічні цілі та напрями фінансування, спрямовані на посилення цифрової стійкості й конкурентоспроможності ЄС. Основними пріоритетами є: 

• Штучний інтелект і передові технології. Фінансування розробки рішень на базі AI, хмарних технологій та обробки великих даних для підвищення ефективності бізнес-процесів.

• Розвиток цифрових навичок. Програми навчання для фахівців, підприємців і державних службовців, спрямовані на адаптацію робочої сили до вимог цифрової економіки.

• Цифровізація МСП і державного сектору. Підтримка впровадження цифрових рішень для оптимізації діяльності малого та середнього бізнесу, а також модернізації державних послуг.

• Високопродуктивні обчислення. Інвестиції в інфраструктуру суперкомп’ютерів і AI Factories для компаній, що потребують значних обчислювальних ресурсів.

• Кібербезпека. Посилення захисту цифрових інфраструктур і розробка рішень для протидії кіберзагрозам.

• Напівпровідникові технології. Розвиток європейської екосистеми виробництва мікрочипів як основи технологічної незалежності.

Окрему увагу приділено Європейським цифровим інноваційним хабам (ЄЦІХ), які сприятимуть безпечному обміну інформацією між державними та приватними організаціями, а також у провадженню цифрових технологій у бізнес-процеси.

Інформація та експертна підтримка: 

1. Ознайомитися з рекомендаціями та покроковими інструкціями щодо залучення грантового фінансування в межах Програми «Цифрова Європа» можна за посиланням.

2. Дізнатися деталі щодо процесу проведення конкурсу на створення Європейських цифрових інноваційних хабів можна за посиланням.

3. Переглянути відкриті конкурси Програми, які доступні для українських організацій, можна за посиланням.

4. Отримати консультацію експерта щодо пріоритетів Програми та способів відстеження грантових можливостей можна за посиланням.

Детальну інформацію та доступ до конкурсів знайдете на офіційному порталі Європейської комісії за посиланням.

Джерело