Україна готує аграрний сектор до роботи на єдиному ринку ЄС, що має відкрити для виробників доступ до фінансових інструментів, програм підтримки та ширших можливостей розвитку. Йдеться, зокрема, про прямі виплати аграріям, окремі програми для громад, підтримку малих і молодих фермерів, а також стимули для впровадження екологічних практик.
Про це заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький розповів під час лекції «Майбутнє аграрного сектору України в ЄС» на платформі ЄвроХаб у межах програми NextGen4EU.
За його словами, Мінекономіки координує підготовку одразу за трьома переговорними розділами: «Сільське господарство та розвиток сільських територій», «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» та «Рибальство та аквакультура». Це один із наймасштабніших блоків правил ЄС, який Україна має впровадити в межах переговорів про вступ.
Ключовою основою майбутніх змін є Спільна аграрна політика ЄС, яка визначає підходи до підтримки фермерів, розвитку сільських територій, продовольчої безпеки та впровадження інновацій. Інтеграція до цієї системи дозволить Україні перейти від окремих програм до комплексної політики розвитку сектору.
Водночас підготовка до єдиного ринку передбачає глибші зміни: впровадження довгострокового планування, прозорого адміністрування державної підтримки, цифрового моніторингу та узгодження стандартів якості і безпечності продукції з європейськими вимогами.
Окрему роль у цьому процесі відіграватиме Національний стратегічний план у межах Спільної аграрної політики ЄС, який має визначити потреби сектору, механізми підтримки, цільові показники та пріоритети розвитку сільських територій.
Тарас Висоцький також наголосив, що доступ до ринку ЄС напряму залежить від якості та безпечності продукції. Україна продовжує впроваджувати європейський підхід контролю «від лану до столу», що охоплює всі етапи виробництва – від сировини до готового продукту.
«Наше завдання – підготувати систему так, щоб українські аграрії могли не лише адаптуватися до вимог ЄС, були конкурентними та могли максимально використати можливості, які відкриває членство», – зазначив заступник міністра.
Під час лекції також обговорили взаємодію держави, бізнесу, громад і європейських партнерів у підготовці аграрного сектору до майбутнього членства України в ЄС.
22 квітня, Європейська комісія та Група Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) оголосили про новий фінансовий пакет обсягом понад 600 млн євро для підтримки нагальних проєктів відновлення в Україні.
Комісія розширює гарантії Європейського Союзу для Групи ЄІБ, що дасть змогу надати понад 450 млн євро фінансування на відновлення України. Крім того, пакет передбачає близько 150 млн євро грантів ЄС і технічної допомоги.
Фінансування ЄІБ за підтримки гарантій Європейського Союзу буде спрямоване на ключові сфери економіки України та повсякденного життя громадян — зокрема дороги, залізниці, енергетичні мережі, а також енергоефективність житла й громадської інфраструктури. Воно також охоплюватиме міську мобільність і освіту, сприяючи збереженню базових послуг та підтримці довгострокового відновлення і реформ.
«Сьогоднішнє оголошення відображає силу партнерства ЄС з Україною», — зазначив віцепрезидент ЄІБ Карл Негаммер. «Ми посилюємо нашу підтримку, щоб забезпечити конкретні інвестиції там, де вони найбільш потрібні — від енергетичної безпеки до транспорту та житла. Ми залишаємося відданими підтримці відновлення України та її шляху до європейської інтеграції».
Гарантії Європейського Союзу доповнюють 2 млрд євро гарантій, наданих Групі ЄІБ у 2025 році в межах інструменту «Ukraine Investment Framework», що є частиною програми Європейського Союзу «Ukraine Facility» обсягом 50 млрд євро, спрямованої на залучення державних і приватних інвестицій в Україну. Разом ці гарантії розширюють можливості Групи ЄІБ підтримувати пріоритетні напрями відбудови України.
Оголошення було зроблено під час бізнес-саміту ЄС–Україна в Брюсселі.
«Зараз гарний час інвестувати в Україну», — сказала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. «Країна стає одним із найбільш стратегічних інвестиційних напрямів у Європі — інноваційною, сповненою потенціалу та дедалі більш важливою для майбутнього Європи. Співпраця між компаніями ЄС та України також закладає основу для посилення європейського суверенітету у критично важливих технологічних сферах».
Спільна ініціатива відображає підхід «Team Europe», який об’єднує інституції Європейського Союзу для мобілізації інвестицій, підтримки базових послуг та сприяння Україні у розбудові більш стійкого й сталого майбутнього.
«Ці додаткові гарантії ЄС мають велике значення, зокрема для підтримки проєктів державного сектору та відновлення критичної інфраструктури й енергетики», — зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев. «Вони забезпечують можливість одному з наших ключових інвестиційних партнерів, ЄІБ, розширити фінансування нагальних проєктів по всій країні. Ми вдячні нашим європейським партнерам за цей новий пакет фінансової підтримки та очікуємо на його швидку реалізацію, що є критично важливим для задоволення нагальних потреб відновлення».
Довідково:
«Ukraine Facility» — це програма фінансової допомоги Європейського Союзу для України. На період 2024–2027 років ЄС виділить 50 млрд євро для фінансування державного бюджету, стимулювання інвестицій та надання технічної підтримки для реалізації програми.
«Ukraine Investment Framework» — це інвестиційний компонент програми ЄС «Ukraine Facility», спрямований на залучення державних та приватних інвестицій для відбудови України. Він реалізується через європейські та міжнародні фінансові установи, зокрема Групу ЄІБ, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародну фінансову корпорацію, Банк розвитку Ради Європи, а також двосторонні фінансові установи, такі як банки розвитку держав-членів та агентства експортного кредитування. Завдяки цьому компоненту фінансовим установам надаються гарантії для зниження інвестиційних ризиків і стимулювання інвестицій. Компонент також передбачає можливість надання грантів і технічної допомоги.
ЄІБ в Україні
ЄІБ працює в Україні з 2007 року та значно посилив фінансову підтримку країни після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Відтоді банк надав понад 4 млрд євро фінансування. Через ініціативу «EU for Ukraine» (EU4U), а також відіграючи ключову роль у реалізації програми «Ukraine Facility», ЄІБ активно розширює свою діяльність відповідно до мандату, наданого лідерами Європейського Союзу, у тісній співпраці з Європейською комісією, Європейським парламентом, державами-членами та міжнародними партнерами.
7 квітня Верховна Рада України схвалила євроінтеграційний Закон щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу (реєстр. №12221). Схвалення цього Закону є важливим кроком на шляху до укладення Угоди про взаємне визнання результатів оцінки відповідності промислової продукції між Україною та Європейським Союзом (так званий «промисловий безвіз») та подальшої інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.
Закон спрямований на гармонізацію українського законодавства у сферах технічного регулювання та акредитації з нормами ЄС. Його реалізація має на меті підвищення безпеки промислової продукції, зміцнення довіри до національних органів сертифікації та створення умов для розширення доступу українських товарів на ринок ЄС.
Ухвалення законодавчих змін, як очікується, сприятиме виробництву українських товарів відповідно до європейських стандартів безпеки, підвищенню якості продукції на внутрішньому ринку та розширенню можливостей українських виробників для виходу на ринок Європейського Союзу. Очікується також створення нових робочих місць, що сприятиме зростанню доходів людей завдяки легшому доступу українських виробників до ринку ЄС.
Кабінет Міністрів України схвалив Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС).
Програма є одним із головних елементів процесу вступу до ЄС. Вона містить повний перелік актів права ЄС, які ще не впроваджені в українське законодавство і щодо яких є відповідні рекомендації Єврокомісії. Програма формує інституційну та правову основу для системної реалізації реформ і повного узгодження законодавства України з правом Євросоюзу.
Документ сформований на основі скринінгових звітів й бенчмарків (умов), які визначив ЄС, структурований відповідно до переговорних Кластерів і розділів. Важливою складовою Програми є Дорожні карти з питань верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а також План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.
«Схвалення Національної програми – це перехід до нового етапу переговорів про вступ до Євросоюзу та подальшої системної імплементації acquis ЄС (права ЄС). Перед нами єдиний, системний план адаптації законодавства, що охоплює всі сфери та чітко визначає пріоритети, строки і завдання. Це програма для успішного завершення переговорів з ЄС», – наголосив Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.
Так, документ налічує 1875 завдань, які передбачають імплементацію понад 1600 актів права Європейського Союзу. Усі заходи об’єднані в документі обсягом понад тисячу сторінок. Програма визначає, які саме акти права ЄС мають бути імплементовані, встановлює чіткі строки їхнього виконання та відповідальних виконавців.
Метою України є повне завершення адаптації національного законодавства до права ЄС у 2027 році, з урахуванням можливих перехідних періодів.
Моніторинг та оцінка виконання Програми здійснюватимуться через інформаційну систему «Пульс вступу», яка забезпечить прозорість, регулярний контроль прогресу та ефективну координацію між усіма залученими органами. Програма регулярно оновлюватиметься з урахуванням прогресу переговорного процесу та оцінок Європейської Комісії. Координацію та моніторинг виконання здійснюватиме Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції.
Представників аграрного сектору запрошуємо взяти участь у короткому анонімному опитуванні, що проводиться в межах ініціативи «Україна на шляху до ЄС: регіональні діалоги із бізнесом у сфері сільського господарства».
Мета опитування – з’ясувати, як аграрний бізнес оцінює процес євроінтеграції, які виклики бачить на цьому шляху та якої підтримки потребує для адаптації до майбутніх змін.
«Для держави важливо чути позицію агровиробників щодо євроінтеграції не лише на національному, а й на регіональному рівні. Таке опитування допоможе краще зрозуміти їхні практичні потреби, побачити ключові бар’єри та врахувати все у подальшій роботі над рішеннями, необхідними для підготовки аграрного сектору до правил і можливостей єдиного ринку ЄС», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.
Дослідження проводиться в межах проєкту «Регіональні діалоги з бізнесом» за ініціативи Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та за підтримки програми Ukraine2EU.
Опитування є анонімним та займе близько 10-15 хвилин. Всі відповіді аналізуватимуться в узагальненому вигляді та використовуватимуться виключно для аналітичних цілей.
Посилання на опитувальник: https://ec.europa.eu/eusurvey/runner/AgriBusiness_UKR2026
Сьогодні, 16 березня 2026 року, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції оприлюднив Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2025 рік. Документ відображає прогрес України у впровадженні реформ та наближенні законодавства до стандартів ЄС.
У 2025 році Україна продовжувала активно працювати над імплементацією положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включно з Поглибленою та всеосяжною зоною вільної торгівлі (DCFTA). Реалізація Угоди є одним із важливих інструментів інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та підготовки до майбутнього членства.
«Україна послідовно виконує свої зобов’язання на шляху до членства в Європейському Союзі. Реалізація Угоди про асоціацію дозволяє нашій державі досягати дедалі більшої економічної, правової та інституційної сумісності з ЄС. Попри повномасштабну війну, ми продовжуємо впроваджувати реформи та наближати Україну до повноцінної інтеграції у європейський простір. Це останній звіт щодо імплементації Угоди про асоціацію, адже надалі всі необхідні кроки, які маємо виконати для членства в ЄС, будуть відображені в Національній програмі адаптації законодавства України до права ЄС», – наголосив Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.
За результатами 2025 року загальний прогрес виконання Угоди зріс з 81% у 2024 році до 84% у 2025 році, тобто на 3 відсоткові пункти.
«Ми тримаємо тісний та постійний діалог з партнерами з ЄС щодо прогресу та євроінтеграційних реформ, які здійснює Україна. Цей звіт презентовано до дев’ятого засідання Комітету асоціації між Україною та ЄС, що дозволяє предметно обговорити досягнення, виклики та подальші кроки», – зазначив Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков.
У звіті зазначено, що загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію за 2014–2025 роки за основними виконавцями становить:
- Кабінет Міністрів України – виконано 81% заходів;
- Верховна Рада України – виконано 74% заходів;
- інші органи державної влади – виконано 68% заходів.
У 2025 році найбільший прогрес у виконанні зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію, досягнуто у таких сферах:
- Фінансовий сектор – приріст за рік становить 8%, загальний прогрес – 82%;
- Соціальна політика та трудові відносини – приріст за рік становить 7%, загальний прогрес – 87%;
- Митні питання – приріст за рік становить 5%, загальний прогрес – 96%;
- Сільське господарство – приріст за рік становить 5%, загальний прогрес – 79%.
Водночас найвищий рівень виконання зобов’язань зафіксовано у таких сферах:
- Статистика та обмін інформацією – 100%;
- Освіта, навчання та молодь – 99%;
- Інтелектуальна власність – 98%.
- Досягнутий прогрес свідчить про системну роботу українських інституцій з імплементації європейських норм і стандартів.
Ознайомитись детальніше зі Звітом про за 2025 рік можна за посиланням.
Україна продовжує наближати сферу географічних зазначень харчових продуктів, спиртних напоїв, вин та продуктів винних ароматизованих до стандартів ЄС – і ці зміни вже помітні на практиці. Про це йшлося під час 9-го засідання Підкомітету Україна – ЄС з географічних зазначень, у якому взяв участь заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Під час засідання сторони обговорили розвиток законодавства і політик у цій сфері, застосування та захист географічних зазначень, а також подальші спільні кроки України та ЄС.
Українська сторона представила не лише оновлення правил, а й конкретні результати їх впровадження. Сьогодні в Україні вже сформована законодавча база для захисту географічних зазначень у сферах харчових продуктів, сільськогосподарської продукції, вин і спиртних напоїв. Паралельно триває завершення підзаконних механізмів, необхідних для повноцінної роботи цієї системи.
«Географічні зазначення для України – це не формальності, а інструмент розвитку. Вони дають змогу захищати унікальні українські продукти, розвивати сильні регіональні бренди і відкривати для них шлях до європейського ринку. Суть цих змін – у зрозумілих правилах, які працюють для виробника, підсилюють довіру до продукту і допомагають споживачу краще орієнтуватися на ринку», – зазначив Тарас Висоцький.
Виробники вже переглядають підходи до багатьох чутливих географічних зазначень. Наприклад, відходять від назви сиру «Фета» та переходять на нові комерційні позначення. Це наочно показує, український ринок узгоджує свої правила з європейськими.
Також було зазначено, що окремі товари зі старим маркуванням ще можуть залишатися в продажу, але йдеться лише про залишки продукції, виробленої до 1 січня 2026 року. У таких випадках передбачене спеціальне маркування із зазначенням дати виробництва, а контроль за обігом такої продукції здійснюють уповноважені державні органи.
Окрему увагу під час засідання приділили інструментам, які мають забезпечити роботу системи географічних зазначень на практиці. Як зазначив Тарас Висоцький, в Україні вже створено механізми для реєстрації, використання та контролю таких позначень, розвивається система сертифікації та підтримки виробників. У Мінекономіки сформовано експертну комісію, яка погоджуватиме специфікації продукції – саме вони визначають унікальність продукту, його зв’язок із територією та право на географічне зазначення. Паралельно ця система вже відкриває нові можливості для регіональних виробників: один із прикладів – розвиток продукції з географічним зазначенням «Мед Закарпаття». Водночас триває робота і над новими такими продуктами в регіонах, зокрема на Закарпатті та Одещині.
9-те засідання Підкомітету підтвердило: географічні зазначення для України – це не вузька технічна тема, а практичний інструмент розвитку регіональних виробників, захисту унікальних українських продуктів і ще один крок до європейського ринку.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики презентувало основні положення проєкту Закону України «Про імплементацію законодавства Європейського Союзу у сфері санітарних та фітосанітарних заходів».
Документ спрямований на приведення національного законодавства у відповідність до норм ЄС у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики. Потребу в таких змінах, зокрема, відзначила Європейська Комісія за результатами офіційного скринінгу та у звіті про прогрес України за 2025 рік.
Проєкт закону передбачає комплексне оновлення регулювання щодо безпечності харчових продуктів, кормів, здоров’я і благополуччя тварин, матеріалів, що контактують із харчовими продуктами, а також державного контролю та обігу ГМО. Пропонується гармонізувати термінологію та процедури авторизації харчових добавок і новітніх продуктів, запровадити відкритий державний реєстр, посилити вимоги до простежуваності та управління ризиками у харчовому ланцюгу.
Окремий блок змін стосується удосконалення державного контролю, впровадження ризико-орієнтованих підходів, оновлення правил біобезпеки у тваринництві, вимог до інформації для споживачів та регулювання побічних продуктів тваринного походження відповідно до практик ЄС.
«Імплементація законодавства ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів – один із ключових кроків на шляху до повноправного членства України в Європейському Союзі. Презентований законопроєкт дозволить усунути системні невідповідності, підвищити рівень захисту споживачів і створити зрозумілі правила для бізнесу, що працює на аграрних і харчових ринках», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
У Мінекономіки наголошують, що ухвалення документа сприятиме виконанню Україною зобов’язань як держави-кандидата на членство в ЄС та прискорить переговорний процес щодо вступу.
Проєкт Трудового кодексу України формує правила ринку праці, сумісні з нормами ЄС, і створює умови для повернення українців та інтеграції в європейський ринок праці. Про це зазначила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак у інтерв'ю «Укрінформ».
За словами заступниці Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарії Марчак, документ передбачає рівний захист трудових прав для всіх працівників, незалежно від громадянства, та повну відповідність нормам і директивам Європейського Союзу.
Окремим кроком до європейської інтеграції є запровадження чіткої методології визначення мінімальної заробітної плати. Відповідно до проєкту Трудового кодексу, її розмір має бути похідним від середньої заробітної плати в країні, що відповідає підходам і директивам Європейського Союзу.
Конкретні параметри такого розрахунку визначатимуться Кабінетом Міністрів після консультацій із соціальними партнерами.
Важливу роль у поверненні українців відіграватиме цифровізація ринку праці. Заплановано створення цифрових інструментів, які дозволять громадянам ще перебуваючи за кордоном знайти роботу в Україні, оцінити відповідність своїх навичок вимогам роботодавців та отримати рекомендації щодо навчання або перекваліфікації.
Довідково:
7 січня 2026 року Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проєкт Трудового кодексу України, підготовлений Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. Документ має замінити застарілу рамку трудового законодавства 1971 року та є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема передбачаючи імплементацію понад 30 директив ЄС та конвенцій МОП (робочий час, прозорі та передбачувані умови праці, поєднання роботи й сімейних обов’язків, охорона праці тощо).
Україна сподівається найближчим часом укласти з Європейським Союзом Угоду про взаємне визнання сертифікатів відповідності на промислову продукцію (ACAA), відому як «промисловий безвіз». Про це повідомляє Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Важливим кроком на цьому шляху є підготовка двох ключових євроінтеграційних законопроєктів, необхідних для укладення відповідної угоди.
Комітет повідомив про готовність цих документів до розгляду парламентом та рекомендував їх ухвалення в цілому.
Законопроєкти
Йдеться про:
-
законопроєкт №12221 — щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу;
-
законопроєкт №12426 — щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до норм ЄС.
Обидва документи спрямовані на системне зближення українського законодавства у сферах технічного регулювання, ринкового нагляду та акредитації з європейськими стандартами.
Що дасть імплементація європейських норм
Реалізація законопроєктів має на меті:
-
підвищення рівня безпеки промислової продукції;
-
зміцнення довіри до національних органів сертифікації;
-
створення умов для вільного обігу українських товарів на єдиному ринку ЄС.
Актуальність цих кроків підтверджується позицією Уряду України, який декларує готовність до укладення Угоди ACAA вже найближчим часом.
Значення для бізнесу та економіки
У Комітеті з питань економічного розвитку наголошують, що ухвалення зазначених законів стане важливим етапом інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу.
Запровадження «промислового безвізу» означатиме, що українська промислова продукція вироблятиметься відповідно до європейських стандартів безпеки та якості, а українські виробники отримають спрощений доступ до ринку ЄС. Це сприятиме створенню нових робочих місць, підтримці бізнесу та зростанню доходів населення.