24 вересня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виплату Україні майже €3 млрд у межах Ukraine Facility. Це восьмий транш фінансової підтримки в межах реалізації Плану України. €800 млн із цієї суми вперше буде надано за рахунок Ukraine Support Loan. Раніше Європейська Комісія позитивно оцінила виконання Україною відповідних індикаторів та рекомендувала Раді ЄС погодити виплату.

«Позитивне рішення про черговий транш — це прямий результат виконання Україною конкретних зобов’язань у межах Плану України. Цього разу ЄС підтвердив виконання 10 індикаторів у різних сферах — від фінансового сектору та бізнес-середовища до енергетики, транспорту, аграрної політики та захисту довкілля. Водночас ми вже працюємо над наступними кроками Плану України. Наше завдання — зберігати темп реформ, адже від цього залежить не лише подальше фінансування в межах Ukraine Facility, а й швидкість інтеграції України до ЄС», — зазначив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко/

У межах восьмого платіжного запиту Європейська Комісія підтвердила виконання Україною 10 індикаторів Плану України. Серед них — 3 індикатори, передбачені на I квартал 2026 року, 4 індикатори, перенесені з попередніх періодів, а також 3 індикатори II кварталу 2026 року, які Україна виконала достроково. Зокрема, виконані кроки передбачають:

• удосконалення декларацій доброчесності суддів та процедури їх перевірки (крок 3.5);
• призначення нового оператора ринку електричної енергії (крок 10.7);
• підтримка розвитку ефективного та більш стійкого централізованого теплопостачання (крок 10.14);
• набрання чинності законом про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту (крок 11.3);
• проведення та оприлюднення оцінки стійкості банківської системи (крок 5.1);
• спрощення доступу до інформації про зовнішні інженерні мережі (крок 8.5);
• реалізацію державної підтримки агровиробників через Державний аграрний реєстр (крок 12.6);
• удосконалення механізмів врегулювання непрацюючих кредитів (крок 5.5);
• затвердження операційного плану з реалізації Національної стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці (крок 7.20);
• наближення системи державного моніторингу вод до вимог законодавства ЄС (крок 15.11).

Рішення Ради ЄС є фінальним етапом погодження виплати перед перерахуванням коштів до державного бюджету України. Очікується, що кошти надійдуть на початку жовтня 2026 року.

Міністерство економіки та довкілля України як Національний координатор Плану України в межах Ukraine Facility продовжує координувати виконання передбачених Планом індикаторів та підготовку наступних платіжних запитів. Зокрема, Україна готує наступний платіжний запит у межах Ukraine Facility за результатами II кварталу 2026 року, який планується подати до кінця вересня. 

Джерело

30 вересня 2026 року об 11:00 Kharkiv IT Cluster разом із партнерами у межах міжнародного проєкту ITBridge запрошує до участі в сьомому воршкопі Go-To-Market Bootcamp, присвяченому ключовим аспектам укладання B2B-контрактів між українськими ІТ-компаніями та партнерами з ЄС.

Учасники матимуть можливість дізнатися:

• які положення B2B-договору потребують особливої уваги;

• кому належать права на інтелектуальну власність і як працює ліцензування;

• як розподіляються відповідальність і ризики між сторонами;

• які вимоги передбачені щодо захисту даних та дотримання регуляторних норм; 

• як визначаються застосовне право та порядок вирішення спорів;

• які договірні ризики варто врахувати перед підписанням.

Зустріч базується на трирічному досвіді консультування щодо B2B-договорів між іспанською дочірньою компанією провідного німецького ритейлера та її постачальниками.

Як взяти участь?

Для участі в заході потрібно заповнити аплікаційну форму за посиланням.

Ознайомитися з деталями заходу можна за посиланням.

Джерело

15 вересня 2026 року Європейський парламент на пленарному засіданні розглянув та проголосував свою позицію щодо законодавчої пропозиції про розширення сфери дії Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) на перероблену продукцію та запровадження додаткових заходів проти обходу механізму.

Серед ухвалених поправок є положення, релевантні для України як країни-кандидата на вступ до ЄС. Зокрема, вони передбачають врахування виняткових обставин, спричинених тривалим військовим конфліктом та його впливом на економічну й промислову інфраструктуру, а також можливість запровадження тимчасових заходів у рамках CBAM у таких випадках.

Міністерство економіки та довкілля України звертає увагу, що йдеться про перше читання в рамках звичайної законодавчої процедури ЄС, а не про остаточне ухвалення змін до Регламенту CBAM. Депутати Європарламенту проголосували за низку поправок до тексту, після чого підтримали пропозицію Європейської Комісії в цілому з урахуванням прийнятих поправок. За пропозицією доповідача Парламент також ухвалив рішення повернути справу до профільного комітету з питань довкілля, охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів (ENVI) для початку міжінституційних переговорів.

Це означає, що узгоджений сьогодні текст є позицією Європарламенту для подальших переговорів, а не фінальною редакцією Регламенту. Остаточний варіант змін до CBAM буде визначено лише за результатами трилогу між Європарламентом, Радою ЄС та Європейською Комісією, і цей текст може відрізнятися від позиції, схваленої 15 вересня. Терміни завершення переговорів наразі не встановлено.

Мінекономіки уважно відстежує перебіг законодавчого процесу в ЄС щодо CBAM, зокрема в частині, що стосується поширення механізму на перероблену продукцію та заходів проти обходу вимог, оскільки ці зміни можуть мати значення для українських експортерів. Про зміст остаточно узгодженого тексту та можливі наслідки для українського бізнесу буде повідомлено окремо, після завершення міжінституційних переговорів та оприлюднення офіційних документів.

Джерело

Верховна Рада України підтримала три законодавчих рішення, передбачених Планом України в межах програми Ukraine Facility. Рішення охоплюють реформу державної допомоги, відновлювану енергетику та врегулювання виконання спеціальних обовʼязків у державному секторі. 

«Підтримані парламентом рішення — це практичний результат реалізації Плану України в межах Ukraine Facility. Вони спрямовані на оновлення правил у ключових сферах економіки, впровадження європейських підходів та створення передумов для довгострокового розвитку й відновлення країни.. Їх ухвалення стало можливим завдяки системній координації між Урядом і Парламентом. Дякую Верховній Раді та народним депутатам за підтримку цих рішень», — зазначив Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України.

Підтримані законодавчі рішення є важливим етапом виконання зобов’язань України в межах Ukraine Facility та основою для подальшого отримання фінансової підтримки від Європейського Союзу. Після завершення необхідних законодавчих процедур та підписання ухвалених законів Президентом України вони відкриють можливість залучити до бюджету 411 млн євро фінансової допомоги. Два законопроєкти, з якими пов’язано €274 млн, парламент ухвалив у другому читанні. Ще один, необхідний для отримання €137 млн, підтримано в першому читанні. 

Ключові рішення, ухвалені парламентом у другому читанні:

• Підвищення прозорості діяльності держпідприємств 

Законопроєкт №12117 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків» усуває накопичені регуляторні бар’єри у функціонуванні індустріальних парків. Документ передбачає, зокрема, врегулювання питань виконання спеціальних обов’язків (PSO) у державному секторі, визначає поняття спеціального обов’язку та встановлює юридичне зобов’язання щодо розділення обліку діяльності, пов’язаної з виконанням таких обов’язків, для державних підприємств. Це забезпечує прозорість діяльності держкомпаній і наближає правила їх функціонування до європейських стандартів.

• Розвиток відновлюваної енергетики та інвестицій у ВДЕ

Законопроєкт №14271 «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії» гармонізує українське законодавство з нормами ЄС у сфері ВДЕ. Документ вводить чіткі правила для розвитку ринку: визначає спільноти відновлюваної енергії, механізми співпраці з країнами ЄС (зокрема статистичні трансфери та спільні проєкти), а також спрощує та стандартизує дозвільні процедури для інвесторів.

У першому читанні Верховна Рада підтримала:

• Відновлення контролю за державною допомогою

Законопроєкт №15437 передбачає відновлення дії окремих норм законодавства про державну допомогу та повноважень Антимонопольного комітету щодо контролю за її наданням. Водночас на період воєнного стану зберігаються передбачені законом особливості застосування цих правил. Законопроєкт також удосконалює механізм моніторингу державної допомоги. Його реалізація має зробити використання державних ресурсів більш прозорим і передбачуваним та наблизити українську систему державної допомоги до правил ЄС.

Довідково:

Ukraine Facility — це програма фінансової підтримки від Європейського Союзу, спрямована на забезпечення макроекономічної стабільності, модернізацію, відбудову та прискорення європейської інтеграції України у 2024–2027 роках. Фінансування надається траншами після підтвердження виконання Україною узгоджених структурних індикаторів.

Підтримані рішення спрямовані на виконання таких індикаторів Плану України в межах Ukraine Facility:

• Законопроєкт №12117 — індикатор 6.7 «Набрання чинності законодавства щодо розмежування діяльності з виконання спеціальних обов’язків та діяльності не пов’язаної з виконанням спеціальних обов’язків»
• Законопроєкт №14271 — крок 10.3 “Набрання чинності законодавством щодо вдосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювану енергетику”
• Законопроєкт №15437 — крок 6.9 “Скасування призупинення дії закону про державну допомогу та відновлення контролю державної допомоги та гармонізація закону про державну допомогу з acquis ЄС”

Джерело

Європейська Комісія систематизувала доступні інструменти та ресурси ЄС, які допомагають українському бізнесу розвивати співпрацю з європейськими партнерами, впроваджувати цифрові рішення та посилювати підприємницькі компетенції. Практичні можливості для українських компаній зібрали в інформаційному буклеті Facilitating EU-Ukraine Business Cooperation.

Буклет презентували під час стратегічної сесії From Pipeline to Country Roadmap: Mobilising EU Businesses and Member State Institutions for Investments in Ukraine, що відбулася 7 липня в Українському домі у Брюсселі. Захід організували Генеральний директорат Європейської Комісії з питань розширення та Східного сусідства спільно з UkraineInvest за участі Представництва України при ЄС.

Буклет містить низку інструментів і ресурсів, якими може скористатися український бізнес.

Enterprise Europe Network (EEN) — найбільша у світі мережа підтримки малого та середнього бізнесу, яка допомагає компаніям розвиватися та виходити на міжнародні ринки. EEN Ukraine допомагає українському бізнесу підвищувати конкурентоспроможність, розбудовувати ланцюги постачання та розвиватися на Єдиному ринку ЄС і за його межами. Мережа об’єднує 560 партнерів у понад 55 країнах та близько 3 000 бізнес-консультантів.

Erasmus for Young Entrepreneurs (EYE) — програма міжнародного обміну підприємницьким та управлінським досвідом. Вона дає підприємцям можливість переймати практичний досвід ведення бізнесу та розвивати професійні зв’язки з колегами з інших країн. Із 2017 року участь у програмі взяли 674 українські підприємці та 15 приймаючих підприємців з України. 

Focus Group Ukraine — щомісячні онлайн-зустрічі Європейської Комісії, які об’єднують представників державного та приватного секторів і бізнес-мереж. Учасники отримують актуальну інформацію щодо розвитку B2B-співпраці між Україною та ЄС та можуть надавати Європейській Комісії зворотний зв’язок щодо потреб бізнесу.

European Clusters Alliance (ECA) — об’єднання кластерних організацій, яке представляє їхні інтереси на європейському та міжнародному рівнях. Альянс сприяє розвитку співпраці між кластерами, обміну досвідом та інтеграції бізнес-екосистем різних країн. 

European Cluster Collaboration Platform (ECCP) — європейська онлайн-платформа для розвитку кластерної співпраці та пошуку партнерів. Вона допомагає кластерним організаціям і компаніям знаходити потенційних партнерів, долучатися до міжнародних ініціатив та розвивати співпрацю в межах європейських і глобальних ланцюгів створення вартості. 

European Digital Innovation Hubs (EDIHs) — центри практичної підтримки цифровізації бізнесу. В Україні вони надають малим і середнім підприємствам доступ до експертної підтримки, тестування технологій, навчання та консультацій щодо фінансування інновацій, а також допомагають налагоджувати зв’язки з європейськими партнерами. 

Ukraine Investment Framework (UIF) — інвестиційний компонент Ukraine Facility, який спрямований на залучення інвестицій для відновлення та розвитку України та розширення можливостей фінансування для українського бізнесу. 

Ознайомитися з буклетом та корисними ресурсами для бізнесу можна за посиланням.

Джерело

Мінекономіки продовжує системну роботу з підготовки до переговорів про вступ України до Європейського Союзу за Главою 27 «Довкілля та зміна клімату».

Під час шостого засідання Робочої (переговорної) групи учасники обговорили виконання ключових переговорних бенчмарків, реалізацію Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, підготовку планів імплементації актів права ЄС, а також подальші законодавчі зміни, необхідні для наближення українського законодавства до права ЄС. 

Заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак наголосила, що Україна вже перейшла від етапу підготовки до практичного виконання завдань, необхідних для успішного завершення переговорів.

«Наше спільне завдання — не лише відкрити переговори за Кластером 4 та, зокрема, Главою 27, а й забезпечити виконання всіх необхідних умов для їх успішного завершення. Бенчмарки мають визначити наші пріоритети, а Національна програма адаптації законодавства та плани імплементації директив — стати основою щоденної роботи всіх відповідальних органів влади. Від швидкості та якості цієї роботи залежить подальше просування України на шляху до членства в Європейському Союзі», — зазначила Дарія Марчак.

Під час засідання особливу увагу приділили виконанню переговорних бенчмарків, визначених Європейською Комісією для Глави 27. Вони визначають ключові умови, які Україна має виконати для завершення переговорів у сфері довкілля та зміни клімату. Окремо обговорили стан реалізації Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, яка передбачає 255 заходів, зокрема розроблення законів, підзаконних актів та посилення інституційної спроможності.

Важливою темою засідання стала підготовка планів імплементації актів права ЄС, які необхідні для погодження з Європейською Комісією перехідних періодів впровадження окремих директив і регламентів. Наразі Мінекономіки вже розробило методичні рекомендації, здійснює цифровий моніторинг цього процесу, а 15 із 26 необхідних планів перебувають в активній роботі.

«Глава 27 «Довкілля та зміна клімату» — це один із найбільших та найскладніших розділів у переговорному процесі щодо вступу України до ЄС. Перед нами поставлено велику кількість завдань. Особливу увагу хочу звернути на треки управління відходами та збереження біорізноманіття,  оскільки це складні та багаторівневі процеси, які потребують детального опрацювання та інституційної спроможності для забезпечення здоров'я людей, екологічної стійкості та розбудови сучасної інфраструктури. Це виклик, який вимагає надзвичайних зусиль та координації на всіх рівнях. Саме тому ми активно залучаємо міжнародних донорів та партнерів, чий досвід допомагає нам впроваджувати найкращі європейські практики», — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Краснолуцький.

Окремий блок був присвячений водній політиці. Учасники розглянули виконання бенчмарків у сфері якості води, підготовку законодавчих змін та розроблений міністерством законопроєкт щодо створення сучасної системи водного врядування відповідно до права Європейського Союзу та принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Комплексний документ передбачає чітке розмежування повноважень органів влади, оновлення системи управління водними ресурсами, удосконалення державного обліку водокористування, розвиток морської політики та впровадження політики управління посухами.

«Ми послідовно переходимо до європейської моделі водного врядування. Затверджено плани управління річковими басейнами, які послідовно реалізуються. Триває підготовка нових законодавчих рішень, удосконалюється система моніторингу вод, впроваджується басейновий принцип управління. Це важливо не лише для виконання євроінтеграційних зобов'язань, а й для стабільного забезпечення українців водою, відновлення річок та сталого розвитку громад», — додала заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.

Під час засідання також наголосили на важливості тісної співпраці з Верховною Радою України, зокрема з Комітетом з питань екологічної політики та природокористування. Ефективна взаємодія між Урядом і Парламентом дозволить своєчасно розглядати євроінтеграційні законопроєкти, забезпечувати їх якісне опрацювання та прискорення виконання переговорних зобов'язань України.

Виконання євроінтеграційних зобов'язань у сфері довкілля – це одна з наймасштабніших реформ на шляху до членства України в Європейському Союзі. Вона охоплює не лише питання охорони навколишнього природного середовища, а й безпосередньо впливає на якість питної води, чистоту повітря, ефективне управління відходами, здоров'я людей, безпеку громад і сталий розвиток держави. Саме тому Мінекономіки продовжує координувати виконання цих завдань у тісній співпраці з Верховною Радою, центральними органами виконавчої влади та міжнародними партнерами.

Джерело

14 липня 2026 року у Брюсселі, Королівство Бельгія, відбулась третя Міжурядова конференція між Україною та ЄС, на якій офіційно відкрито перемовини про вступ до Європейського Союзу за Кластером 6 «Зовнішні відносини».

Цей Кластер охоплює питання спільної торговельної політики ЄС, зовнішньої політики, а також безпеки й оборони. В умовах повномасштабної війни, розв’язаної росією проти України, цей Кластер має особливе значення, адже Україна вже сьогодні робить вагомий внесок у безпеку всієї Європи.

Українську делегацію очолив Головний переговірник, Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, до складу делегації увійшли заступник Міністра закордонних справ України Євген Перебийніс, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, Представник України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії Всеволод Ченцов та інші.

«Сьогодні, відкриваючи Кластер «Зовнішні відносини», ми ще раз підтверджуємо прагнення до повної імплементації acquis ЄС у межах цього Кластера, та продовжуватимемо цей шлях із тією самою рішучістю, яка привела нас сюди. Ми й надалі будемо разом будувати та зміцнювати Європу. Адже наша мета ніколи не змінювалася. Адже майбутнє України – у Європейському Союзі. І майбутнє Європи стане ще сильнішим з Україною», – наголосив Головний переговірник, Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

Кластер 6 містить переговорні розділи 30 «Зовнішні відносини» та 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони». Розділ 30 «Зовнішні відносини» охоплює спільну торговельну політику ЄС та зовнішньоекономічні відносини Євросоюзу. Йдеться також про експортний контроль, захист інвестицій, економічну безпеку та гуманітарну політику. Виконання бенчмарків (умов вступу) за цим розділом означає, що Україна працюватиме за такими самими правилами міжнародної торгівлі, як і держави-члени ЄС, а український бізнес стане ще більш інтегрованим до єдиного європейського ринку. Розділ 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони» охоплює участь у Спільній зовнішній та безпековій політиці ЄС (CFSP) та Спільній політиці безпеки і оборони (CSDP). Зокрема, йдеться про стандарти ЄС у сфері безпеки та оборони, оборонне планування, участь у європейських оборонних ініціативах, протидію гібридним загрозам, управління кризами, контроль над озброєнням та боротьбу з незаконним обігом зброї.

Віцепремʼєр-міністр також заявив, що Україна приймає бенчмарки, оголошені для цього Кластера. Україна приймає acquis (акти права) ЄС, яке охоплює Кластер 6 та готова забезпечити його повну імплементацію до дати вступу до ЄС.

«Україна не вимагає жодних спеціальних адаптацій, перехідних заходів чи періодів для жодного з розділів та критеріїв у межах Кластера «Зовнішні відносини». Це свідчить про нашу непохитну відданість процесу вступу та нашу рішучість повністю узгодити свою політику та стандарти з політикою та стандартами ЄС. Навіть за надзвичайних обставин, пов’язаних із триваючою агресивною війною росії, ми продовжуємо просувати реформи та виконувати наші зобов’язання щодо вступу», – зазначив Тарас Качка.

Він також представив основні елементи переговорної позиції України за Кластером 6.

За підсумками міжурядової конференції, Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що прогрес України на шляху до членства в ЄС є результатом масштабних реформ, які країна продовжує впроваджувати навіть в умовах повномасштабної війни, а її майбутнє членство зміцнить безпеку, економічний потенціал та стійкість Європейського Союзу.

Довідково

Міжурядова конференція (intergovernmental conference (IGC) – у політиці розширення ЄС, це офіційний формат переговорів між державою-кандидатом та державами-членами ЄС у межах процесу вступу до Євросоюзу для обговорення та узгодження положень майбутнього договору про вступ країни-кандидата. Частота проведення таких конференцій залежить від прогресу країни-кандидата у виконанні умов вступу та рішень держав-членів ЄС.

15 червня 2026 року у Люксембурзі відбулась друга Міжурядова конференція між Україною та ЄС, під час якої офіційно відкрито перемовини за Кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС» для України. Це ключовий Кластер для вступу до ЄС, адже він охоплює фундаментальні реформи у сферах верховенства права, функціонування демократичних інституцій, державного управління, боротьби з корупцією та захисту основоположних прав. Саме прогрес за цим Кластером визначає загальний темп переговорів про вступ і є передумовою для відкриття та закриття інших переговорних кластерів.

Джерело

30 червня Верховна Рада України схвалила Закон про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (реєстр №13204-1).

Прийняття Закону зумовлене необхідністю приведення ринку органічної продукції в Україні у відповідність до європейських стандартів, а також забезпечення його прозорості та зрозумілості для вітчизняного споживача.

Основним завданням акта є удосконалення правил органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції в Україні відповідно до оновленого законодавства ЄС. Також на меті – зробити інформацію більш прозорою і зрозумілою для українських споживачів.

Закон передбачає:

• перехід до сертифікації за категоріями продукції відповідно до підходів ЄС та правил торгівлі з третіми країнами;
• розширення вимог обов’язкової сертифікації, зокрема для суб’єктів, які реалізують органічну продукцію безпосередньо споживачам;
• запровадження системи державного контролю у сфері органічного виробництва, зокрема через уповноваження органів сертифікації;
• створення умов для імплементації актів ЄС у сфері органічного виробництва через розробку необхідного вторинного законодавства;
• удосконалення термінології та приведення положень законодавства у відповідність до Регламенту (ЄС) 2018/848;
• запровадження механізмів простежуваності продукції та уточнення правил сертифікації, зокрема для дистанційної торгівлі.

Реалізація Закону сприятиме виведенню української органічної продукції на міжнародні ринки високоякісних товарів та залученню інвестицій у розвиток органічного виробництва на території України, яка буде конкурентною в ЄС і світі. Україна стане надійним партнером на міжнародних аграрних ринках.

Джерело

Україна розпочала практичний етап підготовки до вступу в ЄС. За аграрним блоком необхідно підготувати галузь до роботи за правилами єдиного європейського ринку й виконати 16 індикаторів. Попереду – складні реформи і доступ до 440 мільйонів нових споживачів. 

Предметні дискусії щодо аграрного сектору Уряд розраховує запустити восени. Які фінансові, екологічні та інституційні зміни необхідні для інтеграції українського АПК до ЄС, обговорили учасники експертної дискусії «Євроінтеграція на зв’язку. Сільське господарство та сільський розвиток».

Кластер 5 («Ресурси та сільське господарство») вважається одним із найскладніших у переговорному процесі. Україна є потужним глобальним гравцем і європейські фермери бояться прямої конкуренції. Аграрне ядро кластера складається з трьох розділів, за якими Україна має виконати 16 бенчмарок (індикаторів): 

• Розділ 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», що охоплює правила Спільної аграрної політики ЄС (CAP) та механізми прямої підтримки; 
• Розділ 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарія та фітосанітарія» із жорсткими стандартами контролю «від лану до столу»; 
• Розділ 13 «Рибальство та рибний промисел».

Першим критичним іспитом для України стане масштабна екологічна модернізація та гармонізація правил використання пестицидів із вимогами європейського Green Deal (Зеленого курсу).

«Екологічна реформа засобів захисту рослин безпосередньо зачепить щонайменше 10 мільйонів гектарів оброблюваних земель – це майже 40% усіх сільгоспугідь на підконтрольних територіях. За оцінками асоціацій, така технологічна перебудова коштуватиме українському агробізнесу біля 2 мільярдів євро щороку. Водночас екологічна модернізація є необхідною умовою довгострокового доступу української продукції до європейського ринку та сприятиме підвищенню рівня безпеки для довкілля і сільських територій», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. 

Наступним складним треком стануть перемовини щодо субсидій. ЄС витрачає близько третини свого загального бюджету на підтримку фермерів. Включення України в чинну систему дотацій створить критичне навантаження на європейський бюджет. Через це однією з головних тем переговорів стануть перехідні періоди та спецпрограми захисту саме для малих і середніх фермерів України.

Паралельно Україні потрібно створити інфраструктуру для впровадження Спільної аграрної політики ЄС. Йдеться про Виплатну агенцію (Paying Agency) для аудиту й розподілу європейських коштів та інтегровану систему моніторингу на базі Державного аграрного реєстру (ДАР). Для запуску цієї системи необхідно укомплектувати штат із 250-400 кваліфікованих фахівців. За вимогою ЄС це має бути виключно державна структура з постійним фінансуванням із держбюджету. В умовах війни це серйозний виклик для бюджету.

Поки перемовини по агросектору готуються до старту, Уряд та профільні асоціації формують сильну доказову базу та детальні економічні розрахунки. Україна планує захищати національні інтереси в Брюсселі на основі чітких цифр, аналізу впливу реформ на виробників та посилення партнерства між українськими й європейськими галузевими асоціаціями. Найближчими місяцями Уряд зосередиться на просуванні низки законодавчих ініціатив, зокрема щодо засобів захисту рослин, ветеринарного благополуччя, безпечності кормів та органічного виробництва, гармонізованих із законодавством ЄС.

Джерело