У першому кварталі 2026 року Україна експортувала 15,5 млн тонн аграрної продукції на загальну суму 6,3 млрд доларів, а частка агропродукції в загальному експорті країни склала 62%, що вкотре підтверджує стратегічну роль агросектору у формуванні валютних надходжень держави. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Ключовою тенденцією звітного періоду стало зростання експортної виручки при майже незмінних фізичних обсягах поставок. У річному вимірі обсяг експорту збільшився лише на 1,2%, тоді як виручка зросла на 8,3% або 482 млн доларів.

Водночас такий результат не є наслідком виключно сприятливої зовнішньої цінової кон’юнктури: індекс продовольчих цін ФАО за цей період зріс лише на 1%. Основним драйвером стали структурні зміни в експорті, зокрема збільшення частки продукції з вищою доданою вартістю.

Географія експорту

Основним напрямом експорту української агропродукції залишаються країни Європейського Союзу, на які припало 49% усіх поставок.

Частка інших ринків розподілилася таким чином:

• країни регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка) — 20%;

• Туреччина — 12%;

• інші країни — 18%.

Особливо помітним стало посилення позицій Туреччини: її частка в структурі експорту зросла з 9% до 12%, а обсяг поставок у грошовому вимірі збільшився на 242 млн доларів.

Основу експорту формують зернові та олійна продукція

Структура експорту залишається доволі концентрованою:

• чільна 5-ка товарних груп забезпечили 68% валютної виручки;

• чільна 10-ка товарних груп — 81%.

Лідерами залишаються:

• кукурудза;

• соняшникова олія;

• пшениця.

Зокрема, експорт кукурудзи зріс як у фізичному (+18%), так і у вартісному (+17%) вимірі, значною мірою завдяки високому попиту з боку Туреччини.

Експорт соняшникової олії також продемонстрував позитивну динаміку: виручка зросла на 20% при незначному збільшенні фізичних обсягів (+3%).

Експорт пшениці

Водночас експорт пшениці у першому кварталі скоротився на 35%, насамперед через рекордний урожай у країнах ЄС.

Найбільше скорочення зафіксовано саме на європейському ринку — –82%.

Однак упродовж кварталу спостерігалося поступове відновлення поставок: експорт зріс із 536 тис. тонн у січні до 869 тис. тонн у березні, що становить +62%.

Це створює передумови для повного використання експортної квоти ЄС у 2026 році.

Переробка олійних культур

Окремою тенденцією стало зростання експорту продукції переробки в сегменті олійних культур.

Завдяки розвитку внутрішньої переробки Україна поступово скорочує експорт сировини та нарощує поставки готової продукції.

У сегменті сої менше скорочення продемонстрували саме продукти переробки — олія та макуха — порівняно з експортом сирих бобів.

Ще більш показовою є ситуація у ріпаковому сегменті: експорт ріпакової олії зріс більш, ніж у 30 разів, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Вектор — на експорт продукції з вищою доданою вартістю

Результати першого кварталу 2026 року свідчать про поступову трансформацію українського агроекспорту — від сировинної моделі до моделі, орієнтованої на продукцію з вищою доданою вартістю.

Подальший розвиток переробної галузі та розширення доступу українських товарів до зовнішніх ринків залишаються ключовими умовами для зростання експорту та зміцнення економіки країни.

Джерело

У січні–березні 2026 року товарообіг України склав $33,5 млрд: імпорт досяг $23,4 млрд, тоді як експорт — $10,1 млрд. Відтак негативне сальдо зовнішньої торгівлі зберігає суттєвий рівень. Про це повідомляє Державна митна служба України.

Імпорт: структура, податкове навантаження та ключові партнери
Оподаткований імпорт у звітному періоді становив $16,2 млрд, або 69% від загального обсягу ввезених товарів. Середнє податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту склало 0,54 дол./кг.

Основними країнами-постачальниками товарів до України стали:

• Китай — $6,3 млрд

• Польща — $2,2 млрд

• Туреччина — $1,6 млрд

Товарна структура імпорту: домінування енергоносіїв і техніки

71% імпорту припадає на три ключові категорії:

• машини, устаткування та транспорт — $9,5 млрд
  (надходження до бюджету: 53,9 млрд грн, або 26% митних платежів); 

• паливно-енергетичні товари — $3,8 млрд
  (77,3 млрд грн, або 37% митних надходжень);

• продукція хімічної промисловості — $3,4 млрд
  (28,2 млрд грн, або 13% митних надходжень).

Експорт: географія та ключові товари

Найбільші обсяги українського експорту спрямовувалися до:

• Польщі — $1,1 млрд

• Туреччини — $840 млн

• Німеччини — $659 млн

У товарній структурі експорту домінують:

• продовольчі товари — $6,3 млрд

• метали та вироби з них — $929 млн

• машини, устаткування та транспорт — $848 млн 

Фіскальні надходження від зовнішньої торгівлі

У І кварталі 2026 року до бюджету надійшло 509,5 млн грн від сплати вивізного мита на окремі категорії товарів.

Джерело

У січні-березні 2026 року Експортно-кредитне агентство підтримало експортні контракти загальною вартістю 6,14 млрд грн. За цей період  було застраховано 17 кредитів та підтримано 25 експортних угод для 21 українського експортера. Кожна гривня страхової відповідальності ЕКА конвертувалася у 24,2 грн майбутньої експортної виручки.

Найбільший обсяг підтриманого експорту забезпечили підприємства:

• Хмельницької області — 4 600,0 млн грн,
• Львівської області — 501,9 млн грн,
• Чернігівської області — 419,4 млн грн.

Основними країнами-імпортерами української продукції у першому кварталі 2026 стали:

• Німеччина — 1 109,9 млн грн,
• Польща — 678,5 млн грн,
• Угорщина — 677,7 млн грн,
• Молдова — 281,8 млн грн.

За товарною структурою найбільше підтримано експорт:

• меблів та суміжної продукції — 4 611,8 млн грн,
• друкованої продукції та періодичних видань — 501,9 млн грн,
• виробів з чорних металів — 424,6 млн грн,
• паперу і картону — 268,4 млн грн.

Довідково:

Діяльність Експортно-кредитного агентства України — це одна зі складових політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». Її мета — підтримка несировинного експорту, розвиток виробництв та залучення інвестицій у реальний сектор. Детальніше про інструменти, які пропонує бізнесу ЕКА можна прочитати на сайті.

Джерело

Посольство України в Туреччині отримало пропозицію про співпрацю для українських виробників. Так, запропоновано співпрацю з турецькою електронною торговельною платформою PttAVM, яка може стати ефективним каналом виходу на ринок Туреччини для споживчих товарів.

Про платформу
Операційна діяльність платформи здійснюється компанією PtteM A.Ş., мажоритарним акціонером якої є національний поштовий оператор PTT (T.C. Posta ve Telgraf Teşkilatı A.Ş.). У свою чергу, 100% акцій PTT належать Державному фонду добробуту Туреччини, що забезпечує платформі інституційну стабільність і розвинену логістичну інфраструктуру.

Пріоритетні товарні категорії

Платформа зацікавлена у залученні українських виробників, передусім у таких сегментах:

• продовольчі товари тривалого зберігання;

• косметична продукція;

• побутова хімія;

• інші споживчі товари, що не потребують складних процедур сертифікації.

Формат співпраці та умови виходу на ринок

Співпраця передбачає:

• розміщення продукції українських експортерів на платформі на комерційній основі;

• відкриття власного онлайн-магазину;

• організацію дистрибуції товарів на території Туреччини.

Водночас платформа забезпечує повний цикл обробки замовлень, включаючи:

• зберігання товарів;

• пакування;

• доставку через логістичну мережу PTT.

Це дозволить українським компаніям суттєво знизити витрати та спростити вихід на зовнішній ринок.

Наступні кроки та вимоги до продукції

Досягнуто домовленості з керівництвом PttAVM щодо надання інформації про українську продукцію для її попереднього аналізу та оцінки потенціалу продажів на турецькому ринку.

При цьому експортерам варто враховувати:

• культурні та релігійні особливості Туреччини;

• вимоги до маркування продукції.

Джерело