З 1 січня 2026 року набирають чинності суттєві зміни в умовах застосування преференційного режиму вільної торгівлі між Україною та державами Європейського Союзу, Республікою Молдова і Північною Македонією. Зміни стосуються порядку підтвердження походження товарів у низці практичних ситуацій та ґрунтуються на положеннях переглянутої Конвенції Пан-Євро-Мед (ПЄМ). Про це повідомляє Державна митна служба України.

Застосування преференцій у разі зміни кінцевого пункту призначення

У випадках, коли на момент експорту кінцевий пункт призначення товарів:

• невідомий, або

• визначається вже під час транспортування,

преференційний режим вільної торгівлі може застосовуватися на підставі ретроспективного підтвердження походження.

Зокрема, йдеться про:

• ретроспективний сертифікат з перевезення товару EUR.1, або

• ретроспективну декларацію про походження,

які видаються після експорту на підставі документів, що підтверджують зміну місця призначення (зокрема транспортних документів).

У такому разі:

• попередній оригінал сертифіката EUR.1 повертається до митниці, яка його видала, або

• експортеру, який оформив декларацію про походження.

Поділ партії товарів, поміщених у митний режим митного складу

У разі випуску у вільний обіг частини партії товарів, які були поміщені у митний режим митного складу із сертифікатом EUR.1, застосовуються спеціальні правила.

Якщо партія товарів ділиться на частини:

• преференційний режим вільної торгівлі застосовується виключно на підставі ретроспективного сертифіката EUR.1 або декларації про походження,

• такі документи мають бути видані в державі експорту (Україна, держава ЄС, Молдова або Північна Македонія),

• документи не можуть бути видані в державі зберігання або поділу товарів.

Водночас:

• не вимагається подання документів, що підтверджують зберігання товарів під митним контролем у державі зберігання;

• не потрібно повертати оригінал сертифіката EUR.1, поданий при поміщенні товарів у режим митного складу.

Терміни та вимоги до ретроспективних підтверджень походження

Відповідно до статті 21 Доповнення I до переглянутої Конвенції ПЄМ:

• ретроспективний сертифікат EUR.1 або декларація про походження можуть бути видані протягом двох років з дати експорту товарів;

• ретроспективний сертифікат EUR.1 видається лише після перевірки відповідності інформації, зазначеної в заяві експортера, даним у відповідних документах;

• у графі 7 сертифіката EUR.1 обов’язково має бути зазначено англійською мовою:
  «ISSUED RETROSPECTIVELY».

Перехідні положення: що залишається чинним

Преференційні підтвердження походження, які:

• були видані до 1 січня 2026 року,

• зокрема із записом «REVISED RULES»,

• оформлені відповідно до правил походження, що діяли до впровадження Конвенції ПЄМ,

і подані після 1 січня 2026 року в межах терміну їх дії, прийматимуть для застосування преференційного режиму під час імпорту.

Джерело

18 грудня 2025 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Корпорацією фінансування міжнародного розвитку США (DFC) оголосили про готовність Американо-Українського Інвестиційного Фонду відбудову до перших інвестицій у 2026 році.

Рада директорів Фонду сьогодні прийняла ключові рішення, які дозволять Фонду розпочати повноцінну роботу на початку 2026 року. Затверджено інвестиційну стратегію Фонду та ухвалено інвестиційні протоколи. 

«Сьогоднішнє рішення є важливим кроком в операційній діяльності Фонду. Ми вже маємо інвестиційного радника, затверджені ключові політики, процедури та $150 мільйонів початкового капіталу. Це означає, що Фонд готовий розпочати інвестування у відбудову України. Від 23 травня, коли Угода набула чинності, Міністерство економіки та Агентство ДПП працювали в тісній, майже щоденній взаємодії з Корпорацією фінансування міжнародного розвитку США та Міністерством фінансів США, щоб побудувати Фонд за найкращими міжнародними стандартами. Зараз ми переходимо від підготовки до дій, формуючи якісний портфель проєктів для спрямування капіталу в ініціативи, які підтримають довгострокове зростання України та стійкість ланцюгів постачання», — зазначив Олексій Соболев, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України.

Фонд зосередиться на інвестиціях у критичні мінерали, енергетику, транспорт і логістику, інформаційно-комунікаційні технології та інноваційні технології, які забезпечують стійкість ланцюгів постачання та сприяють економічній безпеці й добробуту США та України.

Також у січні 2026 року Фонд планує запустити публічний вебсайт, через який спонсори проєктів зможуть подавати пропозиції для розгляду. Орієнтовний графік роботи Фонду передбачає підготовку та ухвалення перших інвестиційних рішень, включно з першими трьома проєктами, до кінця 2026 року. 

Нагадаємо, 14 листопада Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з U.S. International Development Finance Corporation (DFC) оголосили про призначення ключового операційного партнера Американсько-Українського Інвестиційного Фонду відбудови (United States–Ukraine Reconstruction Investment Fund). Інвестиційним радником Фонду призначено компанію Alvarez & Marsal (A&M). 

Довідково: 

Американсько-Український Інвестиційний Фонд відбудови (United States–Ukraine Reconstruction Investment Fund створений Угодою між Україною та США. Початковий капітал сформовано із внесків обох сторін у рівних частках — по $75 млн від США через DFC та від України, що разом становить $150 млн стартового капіталу. У структурі управління Фонду діє Керівна рада та чотири профільні комітети — інвестиційний, аудиторський, адміністративний і комітет пошуку проєктів. 

Джерело

Об'єднані Арабські Емірати активніше розвивають свій ринок харчових продуктів і нарощують попит на якісну імпортну молочну продукцію. Для українських виробників це платоспроможний, мультикультурний ринок Перської затоки з уже сформованими споживчими звичками.

Аналітики Офісу з розвитку підприємництва та експорту дослідили ринок та оцінили його потенціал для вітчизняного бізнесу.

Економічний та соціальний контекст ОАЕ

• ВВП країни у 2024 році становить $568 млрд, що робить ОАЕ однією з найбільших економік регіону.

• ВВП на душу населення – $51,29 тис.

• Зростання ВВП – 4% у 2024 році, з прогнозом 5,1% у 2025 році.

• Рівень інфляції залишається низьким – 2,3%, що забезпечує цінову стабільність на внутрішньому ринку.

• Населення ОАЕ у 2024 році становить 11 млн осіб.

• Країна має один із найвищих рівнів міграції у світі: 74% населення – мігранти, що формує мультикультурний попит на продукти харчування. 

Серед головного

• Середні витрати на молоко, сир та яйця на домогосподарство складають понад $1 770.

• Очікується, що обсяги внутрішнього ринку молочних продуктів та їх альтернатив у 2025 році зросте та сягне $2 046 млн.

• Молочна продукція є «регульованим продуктом», що передбачає оцінку відповідності та отримання сертифіката відповідності до ввезення.

• Споживачі демонструють стійкий інтерес до функціональних продуктів: з високим вмістом білка, пробіотиків, безлактозних та рослинних альтернатив.

• Канали продажів очолюють гіпермаркети (понад 55% ринку), але онлайн та q-commerce зростають найшвидше.

• Основні постачальники – Саудівська Аравія, Нова Зеландія, Франція, Нідерланди та Індія.

Детальніше про ринок молочної продукції ОАЕ – за посиланням.

Практичний довідник з експорту молочної продукції до ОАЕ.

Джерело

3 грудня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, що встановлює механізм моніторингу експорту сої та ріпаку. Документ спрямований на забезпечення справедливого застосування пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.

Новий Порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції даним, що містяться в Державному аграрному реєстрі, щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.

Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно.

Постанова забезпечує:

• прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита;
• унеможливлення зловживань під час експорту сої та ріпаку;
• рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників;
• підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники.

«Ми запроваджуємо прозорий механізм, який дозволяє звільнити від експортного мита саме виробників, а не посередників. Кошти, які держава отримає від мита трейдерів, поповнюватимуть спеціальний фонд бюджету та спрямовуватимуться на програми підтримки прифронтових територій, де аграрії працюють у найскладніших умовах, гранти на переробку, теплиці, сади, страхування воєнних ризиків», – підкреслив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Урядове рішення посилює державний контроль, забезпечує цільове надходження бюджетних коштів і сприяє стабільності аграрного сектору. Моніторинг дозволяє одночасно підтримувати добросовісних виробників та гарантувати наповнення спеціального фонду для реалізації ключових програм розвитку агросектору.

Довідково.

У вересні 2025 року ухвалено закон про введення 10% експортного мита на сою та ріпак. Сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які експортують продукцію власного виробництва, звільняються від сплати мита. Мито сплачують трейдери та інші експортери, які не є виробниками. Механізм спрямований на підтримку фермерів, стимулювання переробки всередині країни та наповнення спеціального фонду державного бюджету для фінансування аграрних програм.

Джерело

Попри ризики, спричинені війною — нестачу ресурсів, безпекові загрози та скорочення посівних площ — Україна зберігає позиції одного з провідних виробників цукру. Про це повідомляє Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики з посиланням на Національну асоціацію цукровиробників України «Укрцукор».

Виробництво

Так, станом на 1 грудня 2025 року 26 цукрових заводів України:

• переробили: 8,36 млн тонн сировини;

• виробили: 1,25 млн тонн цукру.

Теперішній показник виходу цукру становить 15,02%, що вище за минулорічні 14,11%. Це пояснюється зростанням цукристості буряків до 17,48% (+0,71% до 2024 року).

Експорт: 95% виробленого цукру спрямовано на зовнішні ринки

Україна активно нарощує присутність на міжнародному ринку.

За перші три місяці маркетингового року 2025/26:

• експортовано 116,1 тис. тонн цукру;

• 95% усіх поставок пішли на експорт.

Основні покупці українського цукру (вересень–листопад 2025)

• Ліван — 37%

• Сирія — 18%

• Північна Македонія — 8%

• Боснія і Герцеговина — 7%

• ОАЕ — 7%

Географія збуту свідчить про стабільний інтерес країн Близького Сходу та Західних Балкан.

Світовий ринок

На світових біржах фіксується зниження цін:

• цукор-сирець у Нью-Йорку подешевшав на 2,4% — до 14,07 центів/фунт,
  що є мінімумом з жовтня 2020 року.

Аналітики прогнозують у 2025/26 роках профіцит цукру в обсязі 2,8 млн тонн.

Серед причин:

• нарощування виробництва кукурудзяного етанолу;

• ймовірне збільшення експорту цукру з Індії.

  Джерело

  ---