У січні–лютому 2026 року Україна продемонструвала активну зовнішньоторговельну діяльність:
-
імпорт товарів — $14,8 млрд;
-
експорт товарів — $6,5 млрд.
Про це повідомляє Державна митна служба України.
Структура імпорту та податкове навантаження
Оподаткований імпорт становив $5,2 млрд або 78% загального обсягу.
-
Середнє податкове навантаження: 0,54 дол/кг оподаткованого імпорту
Основні категорії імпорту
71% імпорту припадає на ключові товарні групи:
-
Машини, устаткування та транспорт — $6 млрд
- 32,9 млрд грн митних платежів (26% надходжень)
-
Паливно-енергетичні товари — $2,6 млрд
- 49,7 млрд грн (39% надходжень)
-
Продукція хімічної промисловості — (значні обсяги імпорту)
- 15,9 млрд грн (12% надходжень)
Географія імпорту
Найбільші країни-постачальники товарів в Україну:
-
Китай — $4 млрд
-
Польща — $1,4 млрд
-
Туреччина — $1,1 млрд
Географія експорту
Основні ринки збуту української продукції:
-
Польща — $713 млн
-
Туреччина — $563 млн
-
Італія — $428 млн
Товарна структура експорту
До трійки основних експортних категорій увійшли:
-
Продовольчі товари — $4 млрд
-
Метали та вироби з них — $589 млн
-
Машини, устаткування та транспорт — $532 млн
Бюджетні надходження
-
Під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, у січні–лютому 2026 року сплачено 318,5 млн грн.
У січні–лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн тонн аграрної продукції на суму $4 млрд. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Порівняно з аналогічним періодом 2025 року:
-
фізичні обсяги експорту залишилися майже незмінними;
-
валютна виручка зросла на 9,3%.
Перехід до продукції з доданою вартістю
За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, агросектор демонструє стійкість навіть в умовах війни та поступово змінює структуру експорту.
Україна нарощує частку продукції переробки, що дозволяє збільшувати валютну виручку без суттєвого зростання фізичних обсягів.
Яскравим прикладом є стрімке зростання експорту ріпакової олії, що свідчить про розвиток внутрішньої переробки.
Географія експорту
Основні ринки збуту
-
Європейський Союз — близько 50% валютної виручки;
-
країни регіону MENA — 20% експорту;
-
Туреччина — 13% (стрімке зростання).
Роль Туреччини
Експорт до Туреччини зріс більш, ніж удвічі:
-
з $247 млн у 2025 році
-
до $507 млн у 2026 році.
Це робить країну одним із ключових торговельних партнерів України в агросекторі.
Товарна структура
Основні експортні товари
Найбільші обсяги експорту традиційно припадають на:
-
кукурудзу;
-
соняшникову олію;
-
пшеницю;
-
соєві боби;
-
м’ясо.
Ріпакова олія
Ріпакова олія стала одним із головних відкриттів 2026 року:
-
експорт — $102 млн;
-
8 місце серед усіх аграрних товарів;
-
рік тому — лише $3 млн і 61 позиція.
Це результат цілеспрямованої політики розвитку переробки та збільшення доданої вартості.
Динаміка ключових культур
Кукурудза
-
експорт зріс на 20% — з 4,7 до 5,6 млн тонн;
-
головний драйвер — збільшення поставок до Туреччини (з 530 тис. тонн до 1,6 млн тонн).
Пшениця
-
експорт зменшився на 43% — з 2,1 до 1,2 млн тонн;
-
особливо скоротилися поставки до Європейський Союз (з 850 тис. тонн до 88 тис. тонн).
Причина: рекордний урожай пшениці в ЄС у 2025 році — 134,4 млн тонн, що суттєво знизило попит на імпорт.
Національний банк України за результатами детального опрацювання та аналізу пропозицій від Уряду України переглянув граничні строки розрахунків для окремих експортних операцій. Відповідні пропозицій були надані розпорядженням Кабінету Міністрів України № 573-р “Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 76”.
Згідно з прийнятим рішенням Національний банк України встановив граничний строк розрахунків до 270 календарних днів для операцій з експорту товарів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8424, 8428, 8432 та 8716, зокрема сільськогосподарської техніки та обладнання. Ініціатива була розроблена Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України з урахуванням звернень суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, галузевих асоціацій та виробників, а також погоджена за результатами спільного опрацювання з представниками бізнесу та міжнародними партнерами.
«Продовження термінів повернення валютної виручки зі 180 до 270 календарних днів дозволить уникнути ризиків подальшого скорочення експорту зазначеної продукції, що пов’язані з тривалими виробничими циклами та особливостями виконання зовнішньоекономічних контрактів. Це рішення підтримає бізнес-активність експортерів, забезпечить безперервність виконання контрактів та дозволить уникнути зупинки надходження валютної виручки до країни», — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.
Така зміна дозволить створити більш прогнозовані та конкурентні умови для українських виробників сільськогосподарської та спеціалізованої техніки на зовнішніх ринках. Подовження граничного строку розрахунків сприятиме нарощенню обсягів експорту та виробництва, стимулюватиме інвестиції у розвиток машинобудівних підприємств, а також підтримає збереження трудового потенціалу й створення нових робочих місць. У довгостроковій перспективі це розширить можливості освоєння нових ринків збуту та забезпечить стабільне зростання надходжень валютної виручки до країни.
У січні 2026 року Експортно-кредитне агентство (ЕКА) підтримало українські експортні контракти на загальну суму 5,21 млрд грн. Про це повідомляє ЕКА.
Ефективність роботи агентства демонструє фінансовий мультиплікатор: кожна гривня відповідальності ЕКА забезпечила 33,55 грн майбутньої експортної виручки. Це свідчить про значний ефект державного страхування для розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
Банки-партнери
Найбільші обсяги підтриманого експорту у співпраці з банківським сектором припали на:
-
Райффайзен Банк — 4,61 млрд грн;
-
ПриватБанк — 281,83 млн грн;
-
Ощадбанк — 143,47 млн грн.
Регіональна структура
Найбільший обсяг підтриманого експорту забезпечили підприємства:
-
Хмельницька область — 4,61 млрд грн;
-
Чернігівська область — 281,83 млн грн;
-
Запорізька область — 130,84 млн грн;
-
Одеська область — 119,81 млн грн.
Географія експорту
Основними країнами-імпортерами української продукції у січні стали:
-
Німеччина — 589,11 млн грн;
-
Болгарія — 576,48 млн грн;
-
Данія — 576,48 млн грн;
-
Угорщина — 576,48 млн грн;
-
Нідерланди — 576,48 млн грн;
-
Польща — 576,48 млн грн;
-
Іспанія — 576,48 млн грн;
-
Швеція — 576,48 млн грн;
-
Молдова — 281,83 млн грн;
-
Франція — 130,84 млн грн;
-
Словаччина — 49,79 млн грн.
Галузева структура
У товарній структурі підтриманого експорту найбільшу частку становили:
-
меблі та супутні вироби;
-
вироби з чорних металів;
-
папір і картон;
-
харчові продукти;
-
судна та плавучі засоби.
Офіс з розвитку підприємництва та експорту розробив практичний посібник для українських компаній, мета якого надати системне уявлення про ринок федеральних закупівель США та алгоритм виходу на нього.
Він створений як інструмент підтримки бізнесу, який планує участь у державних тендерах Сполучених Штатів і потребує зрозумілого, послідовного та прикладного викладу вимог і процедур.
У ґайді зібрано та пояснено ключові елементи процесу:
-
нормативні засади федеральних закупівель (зокрема FAR/DFARS);
-
роль і функціонування основних державних систем;
-
вимоги до реєстрації постачальників;
-
порядок отримання обов’язкових ідентифікаторів (UEID, NCAGE);
-
принципи використання кодів NAICS;
-
практичні кроки щодо реєстрації в SAM.gov;
-
пошуку тендерних оголошень.
Також посібник містить інформацію про види запитів (solicitation), типи контрактів, логіку дослідження ринку та аналіз тендерної документації.
Таким чином, документ надає цілісну «дорожню карту» для компаній, що розглядають федеральні закупівлі США як напрям розвитку: від первинної оцінки можливостей ринку до підготовки до участі в конкретних процедурах.
Він дозволяє українському бізнесу скоротити час на пошук розрізненої інформації, мінімізувати процедурні ризики та підвищити готовність підприємства до роботи у середовищі американських держзакупівель.