Огляд, статті
Business Study Tour до Литви та Польщі

lytv20-23 квітня 2020 року відбудеться Business Study Tour до Литви та Польщі для виробників продуктів харчування та напоїв.

Участь у бізнес стаді-турі до Литви та Польщі – це реальна можливість для українських МСБ підвищити навчальні та практичні навики для виходу на ринки ЄС.

Міста для відвідування:

  • Вільнюс, Литва (20-22 квітня)
  • Варшава, Польща (23 квітня)

Компанії, обрані до участі в освітньому бізнес-турі шляхом конкурсного відбору, отримають:

Практичну підготовку в рамках інтенсивного навчального модуля (1 день) про:

  • особливості експорту до ЄС, торгові можливості на ринках Литви та Польщі,
  • пошук закордонних бізнес-партнерів,
  • проведення переговорів,
  • аналіз продукції та визначення конкурентних переваг,
  • підготовки до участі у торгових подіях (виставки та торгові місії),
  • експортне ціноутворення тощо.

- Закріплення отриманих знань та навичок на практиці в рамках (3 дні): 

  • індивідуально організованих для кожної компанії B2B зустрічей з реальними (!) потенційними партнерами (м.Вільнюс. Литва),
  • відвідування місцевих торгових мереж та роздрібних магазинів для вивчення пропозиції та місцевих смаків (м.Вільнюс, Литва).
  • виробничих візитів на підприємства та консультацій з місцевим бізнесом та експертами (м.Вільнюс, Литва) тощо.
  • відвідування харчової виставки WorldFood Poland* у Варшаві, Польща (1 день).

Важливо!

Учасники самостійно покривають витрати на проїзд, проживання та харчування.

У конкурсному відборі можуть взяти участь лише компанії, які відповідають наступним обов'язковим критеріям:

  • Компанія є малим або середнім бізнесом - максимум 250 офіційно зареєстрованих співробітників;
  • Компанія є зареєстрованим суб'єктом (приватний підприємець або юридична особа) згідно чинного законодавства України;
  • Мінімум 51% акцій компанії належать громадянам України;
  • Бажана наявність веб-сайту англійською мовою;
  • Мінімум один учасник заходу від компанії вільно володіє англійською мовою;
  • Компанія має хорошу ділову репутацію.

РЕЄСТРАЦІЯ - до 16 березня 2020 року включно.

Заповнити заявку на участь

У разі запитань просимо звертатися на e-mail: okutereshchyn@fsr.org.ua  


 

Проведено громадське обговорення експортної стратегії України

157341-636283001243114363-16x9Днями заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - Торговельний представник України Тарас Качка зустрівся з українськими експортерами та представниками громадськості в рамках публічного обговорення концепції державної політики у сфері розвитку експорту. 

Сертифікація, дозволи, ліцензії та інші методи нетарифного регулювання, які застосовують іноземні держави по відношенню до українських товарів, створюють суттєві перешкоди для кількісного та якісного зростання українського експорту. Окремим навантаженням на експортерів лягає недосконалість внутрішніх процедур з підготовки до вивозу на ринки  з вищим за український рівень капіталізації. В той же час внутрішні виробники відчувають чималу конкуренцію з боку імпортованої продукції. З огляду на те, що 48% вітчизняного ВВП формуються за рахунок експорту, проблема загострюється, особливо для ключових на сьогодні галузей економіки, зокрема для металургії, промисловості, аграрного сектору та сфери транспорту. Учасники висловили свої думки щодо можливих напрямків спрощення взаємодії з іноземними покупцями української продукції, як-то:  доцільність встановлення дзеркальних обмежень для російських товарів, вихід на азіатські ринки, доцільність систематичного діалогу з бізнесом для кращого розуміння поточних потреб українських експортерів.

«Відвертий, а не формальний діалог з бізнесом покращує розуміння актуальної галузевої проблематики, яке дозволить краще планувати діяльність та проводити ще більш цілеспрямоване лобіювання  потреб українських експортерів в процесі міжнародних перемовин. Ми працюємо над зменшенням перепон для наших виробників, які задіяні на зовнішніх ринках. Становлення наших експортерів в якості їх  потужних учасників дозволить нам формувати торговельну повістку та претендувати на ще вигідніші умови, тоді як зараз ми працюємо за вже оформленими домовленостями», - зазначив Тарас Качка. 

Концепція державної політики по досягненню цілі 7.6 «Український експортер отримує кращі умови для роботи за рахунок зменшення бар’єрів для експорту українських товарів та послуг», передбачає подолання стримуючих факторів за рахунок 4-х напрямів розвитку  експортної державній політиці: 

1) Підвищення ефективності та якості торговельної політики за рахунок забезпечення належного представництва українських компаній на ключових міжнародних виставково - ярмаркових заходах, графік яких на 100 відсотків відповідає потребам самого бізнесу,  та забезпечення участі в діяльності міжнародних організацій для просування національних економічних інтересів.

2) Розвиток національних контрольних процедур (технічне регулювання, санітарія і фітосанітарія тощо) у спосіб, який дозволить визнавати еквівалентність на ринках у фокусі та забезпечення визнання такої еквівалентності, зокрема укладання угод та домовленостей про взаємне визнання еквівалентності з усіма можливими торговельними партнерами.

3) Зменшення на 10%  фактичного мита, яке стягується з української продукції на зовнішніх ринках, проведення переговорів про зменшення рівня тарифів, які накладаються на українську продукцію,  укладення преференційних угод та угод про вільну торгівлю з ключовими торговими партнерами, участь у багатосторонніх переговорах у рамках СОТ.

4) Зменшення вартості фінансів та інструментів експорту товарів та послуг українських компаній за рахунок забезпечення повноцінного функціонування Експортно-кредитного агентства та здійснення комплексу заходів, спрямованих та зменшення ризиків при оцінці операцій з українськими компаніями. 

В процесі реалізації політики очікується збільшення експорту у 2 рази протягом 5 років, зменшення рівня мит, які застосовуються на 20 ринках до яких експортуються топ-100 українських товарів, скорочення  оформлення експортних операцій з 66 годин у 2018 році до 24 годин у 2024 році, у тому числі зняття нетарифних бар’єрів. 

Джерело


 

Загальні збори членів української частини Українсько-Таджицької ділової ради

cb-tajikistan28 лютого 2020 року ум.Київ (Торгово–промислова палата України) відбудуться загальні збори членів української частини Українсько-Таджицької ділової ради (УТДР) за участі підприємств і компаній України, зацікавлених у налагодженні/розвитку  співробітництва з таджицькими партнерами.

Під час засідання планується розглянути окремі аспекти поточної та перспективної діяльності Ради з метою підготовки пропозицій/матеріалів до спільного засідання УТДР, зокрема щодо обрання голови української частини УТДР, яке планується провести в рамках п’ятого засідання Спільної міжурядової Українсько-Таджицької комісії з питань економічного співробітництва (3-4 березня  ц. р, м. Київ).

Участь у заході безкоштовна.               

Про прийняте рішення необхідно повідомити ТПП на електронну адресу: mem-ier@ucci.org.ua, зазначивши таку інформацію: назва компанії/підприємства, сфера діяльності, ПІБ представника, посада, тел., електронна адреса, веб – сторінка.

Попередня реєстрація є обов’язковою.

Довідкова інформація за телефоном: +38 (044) 461-98-07 (Дирекція міжнародного співробітництва).

Джерело


 

Семінар для експортерів в Чернігові
chep4 березня в м.Чернігів відбудеться семінар для експортерів в рамках програми Export Evolution Ukraine START та Creative Export Ukraine START.
 
Тренером заходу виступатиме Каті Уусі-Раува, експертка з Хельсінки, Фінляндія в сфері PR, культуролог та керівник Асоціації менеджерів та агентів креативних індустрій Agma.
 
Програма заходу:
 
09:30 - 11:30. Тема 1 «Маркетинг як невід’ємна складова успішного експорту» (Export Evolution START)
 
11:30 - 13:30. Тема 2 «Канали продажів та PR кампанії в креативному бізнесі » (Creative Export START)
 
УЧАСТЬ У ЗАХОДАХ - БЕЗКОШТОВНА!

Мови спікерів - українська та англійська. Захід проходитиме з послідовним перекладом.
Кількість місць є обмеженою. Реєстрація є обов'язковою - РЕЄСТРАЦІЯ
 
Програма розроблена Інститутом Маркетингу Естонії у співпраці з Офісом з просування експорту за підтримки Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Програма фінансується Міністерством закордонних справ Естонії (Проект з питань розвитку співробітництва та гуманітарної допомоги.

Топ 10 країн-імпортерів української агропродукції

1540899877847.jpg-Потіснивши на третє місце Індію, яка три роки поспіль утримувала перше місце, лідерство у топ-10 найбільших імпортерів української агропродукції у 2019 році виборов Китай.

Про це проінформував Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки".

"Вартісні обсяги поставок вітчизняної сільгосппродукції до Китаю становили минулого року 1,955 млрд дол. При цьому частка Китаю у вітчизняному експорті агропродовольства становила торік 8,7%", - йдеться у повідомленні.

Основними споживачами української сільгосппродукції стали: Китай, Єгипет, Індія, Туреччина, Нідерланди, Іспанія, Німеччина, Польща, Італія та Білорусь.

Китай, Єгипет і Туреччина торік збільшили обсяги закупівель українського агропродовольства більш як у півтора рази порівняно з 2018 роком.

Як зазначили в ІАЕ, у 2019 році продукція АПК склала 44,6% у загальному експорті з України.

За підсумками календарного 2019 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту зерна (56,7 млн тонн) та соняшникової олії (6,1 млн тонн). 

Серед інших товарів, було досягнуто максимальні кількісні значення в експорті незгущених молока і вершків без цукру (25 тис. тонн), яєць птиці у шкаралупі та без (144 тис. тонн), волоських горіхів (68 тис. тонн), крохмалю (83 тис. тонн) та консервованих томатів (59 тис. тонн).

Закупки агроподукції Азією у 2019-му році збільшилися на 17,5% (до 9,4 млрд дол). Частка азійських країн склала торік 42,2% від загального української агроекспорту.

Обсяги закупок ЄС за рік збільшилися на 19% (до 7,5 млрд дол). У 2019-му році частка ЄС у вітчизняному експорті агропродовольства становила 33,5%. Це найвищий показник за часи незалежності.

Обсяги поставок до країн Африки 2019 року збільшилися за рік на 43% і становили 3,3 млрд дол. (частка у 14,9% від українського експорту сільгосппродукції)

Поставки агропродовольства до країн СНД, залишилися на рівні 2018 року і склали 1,5 млрд дол. (частка 6,5%).

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 198 199 >