Огляд, статті
Створення українсько-казахстанської ділової ради

kaz3
При ТПП України створено українсько-казахстанську ділову раду. Вона працюватиме над пожвавленням співробітництва України та Казахстану у торговельно-економічній сфері. До української частини Ділової ради уже увійщло понад 60 компаній і вона відкрита до приєднання.

«Казахстан – один із головних торговельних партнерів України   у Центральній Азії. Ми бачимо  колосальний потенціал у кооперації. А ще важливо пам’ятати про величезні сусідські ринки  – ЄС і Китай. Тому сьогодні ми офіційно, у присутності представників посольств обох країн, започаткували Українсько-Казахстанську ділову раду. Наша мета, як Торгово-промислової палати, – спростити бізнесу взаємодію, продовжувати на мікрорівні допомагати підприємствам  виходити на ринок і комфортно й успішно працювати. Тільки разом ми досягнемо усіх намічених цілей», – сказав президент ТПП України Геннадій Чижиков.

Україна та Казахстан – стратегічні партнери. Для України важлива зовнішньоекономічна підтримка в  час, коли у світі посилюють протекціоністські заходи

Перспективні напрями співпраці бізнесу обох країн – паливно-енергетичний комплекс, переробка та зберігання товарів, електроніка, промисловість тощо.

За словами Арнура Танбая, радника посольства Казахстану в Україні, без волі та бажання бізнесу жодні зусилля не призведуть до результату. Він підкреслив, що певна частка локалізації українського виробництва в Казахстані відкриє бізнесу додаткові можливості.

Головою українською частини Ділової ради обрано Сергія Свистіля, віцепрезидента ТПП України на громадських засадах.

«Обопільний інтерес бізнесу є. Постійні інструменти підтримки Палата забезпечила  – ми створили Торговий дім та Ділову раду. І це приносить позитивні результати. Зростає кількість спільних підприємств. Наша Ділова рада –  це передусім  інструмент і помічник для бізнесу, а також Міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. Роботи чимало. Перш за все, потрібно працювати  над зростанням товарообігу. Актуальними також є  питання транспорту і логістики», – сказав Сергій Свистіль.

Серед першочергових проблем, над якими розпочинає роботу Ділова рада, –  побудова транзитного коридору, об'єднання товарного потоку, поширення інформації щодо сертифікації продукції на відповідність у Казахстані та можливості участі у тендерних закупівлях, перевірка надійності партнера, інвестування тощо.

Джерело


 

Огляд світових споживчих тенденцій на 2020 рік

Споживчі тенденції визначають напрямки розвитку ринків. З цієї причини розуміння відповідних тенденцій має важливе значення, як під час розробки нових товарів та послуг, так й для правильного визначення маркетингової стратегії з подальшого просування відповідних товарів та послуг на обраному вами ринку.

Щорічно дослідницька компанія Euromonitor International визначає нові та стрімко зростаючі тенденції, які, за їх прогнозами, будуть важливими наступного року. Від них залежить поведінка споживачів та їх уподобання.

Тож світовими споживчими тенденціями на 2020 рік визначають:

 

Більш детально про кожну з тенденцій можна ознайомитися за посиланням  ????https://epo.org.ua/global_consumer_trends_2020/

Джерело


 

Нові можливості на ринку Сінгапуру для українських птахівників

halalСінгапур визнав сертифікати "Халяль" двох українських центрів сертифікації, що відкриває українським виробникам м'яса нові можливості експорту в цю країну.

За словами міністра закордонних справ України, Ісламська релігійна Рада Сінгапуру прийняла рішення визнати Центр сертифікації Халяль і Центр Halal Global Ukraine.

Глава МЗС пояснив, що в грудні 2018 року Дерпродспоживслужба вже отримала необхідні дозволи від Сінгапуру. Це дозволило сертифікованим українським компаніям за прискореною процедурою отримувати сертифікат від державного Агентства продовольства Сінгапуру.

У той же час відсутність сертифіката Халяль обмежувала потенціал експорту, враховуючи структуру попиту в цій країні.

Тепер для експорту халяльного м'яса птиці в Сінгапур необхідно мати сертифікат на експорт від Госпродпотребслужби і сертифікат Халяль одного з українських центрів, дійсний протягом двох років з можливістю продовження.

У лютому 2020 року деякі країни, в числі яких і Сінгапур, обмежували експорт українського м'яса птиці через спалахи пташиного грипу. 

За даними Мінекономрозвитку, Україна увійшла в ТОП-5 світових експортерів курятини. Україна увійшла в трійку провідних експортерів м'яса птиці в країни Європейського Союзу в 2019 році. ЄС неодноразово забороняв ввезення укранських курятини через спалахи пташиного грипу. Зараз обмеження зняті.

Джерело


 

 

Тренди світового ринку шоколадних виробів

choco11 липня світ відзначає день шоколаду. Звідки ж узялися улюблені солодощі та чому їх так шанують?

Існує кілька версій щодо того, яка цивілізація першою ласувала шоколадом та у якому вигляді. Однак достеменно відомо, що в Європу шоколад привіз Христофор Колумб. Однак тоді ніхто не звернув особливої уваги на какао боби, оскільки люди були захоплені іншими скарбами мандрівника.

Через 15 років, у 1517 році в Мексику приїздить іспанець Ернан Кортес, якого місцеві ацтеки вважать богом, дарують йому священні какао боби. Кортес саджає зерна, аби люди змогли насолоджуватись напоєм. Саме тоді шоколад став справжнім відкриттям для іспанців. Вони довго зберігали рецепт його приготування у таємниці. Проте зовсім приховати шоколад від світу їм не вдалось. Вже через 100 років після Колумба, шоколад став відомим у всій Європі. Він був екзотичним напоєм для людей із вищого світу, проте, поки шоколад залишався гірким, його сприймали більше як ліки, ніж як смачну насолоду. Лише через два століття, у 1876 році швейцарець Даніель Петер додав у шоколадну масу цукор, зробивши справжнє відкриття в історії найвідомішого десерту.

У сучасному світі шоколадна кондитерка вважається одним із перспективних сегментів українського експорту.

Протягом 2015-2019 років український експорт цієї продукції зростав на 9% щорічно, що вдвічі більше, ніж загальносвітовий експорт (в середньому світовий експорт цією продукцією за  2015-2019 роки зростав на 4% щорічно). Найбільше Україна експортує шоколадні вироби до країн ЄС (39% від загального обсягу українського експорту) і країн СНД (36%), на третьому місці – країни Азії (19%). Серед окремих країн найбільшими партнерами України є Казахстан, Румунія, Болгарія і Грузія, при цьому якщо експорт в країни СНД поступово скорочується, то поставки в країни ЄС та країни інших регіонів – динамічно зростають (в натуральному виражені за останні 4 роки експорт зростав: в Румунію на 28%, в Болгарію на 54%, Угорщину на 79%, Польщу на 30%, Німеччину на 32%, а також в США на 64%).

Цікаві та смачні аналітичні матеріали "Тренди світового ринку шоколадних виробів" підготував Офіс з просування експорту України.

Вплив пандемії Covid-19 на споживання шоколаду

Країни – найбільші споживачі шоколаду опинились в епіцентрі епідемії коронавірусу і карантинних обмежень, які призвели до зниження доходів населення і скорочення витрат на продукти харчування. 

У відповідь на це невеликі виробники крафтового шоколаду зосереджуються на просуванні в інтернеті. Так, була створена платформа Stay Home with Chocolate, яка застосовує різні онлайн-інструменти, такі як дегустації в реальному часі та e-commerce, для підвищення продажів високоякісного шоколаду малих виробників.

Тренди та смакові вподобання

  • Оздоровлення» шоколадної продукції

зі зниженим вмістом доданого білого цукру або його заміною на інші підсолоджувачі;Шоколадні вироби традиційно вважаються не надто корисними для здоров’я, зокрема, через високий вміст цукру. Тренд здорового способу життя, характерний для розвинутих країн, стимулює попит на більш «здорові» продукти.

В азійських країнах зростає популярність так званого «функціонального» шоколаду, в який додають, зокрема, вітаміни, пробіотики, клітковину, корисні мікроелементи, насіння тощо.

Багатьом споживачам не подобається смак шоколаду зі зниженим вмістом цукру, тому вони надають перевагу купівлі традиційного шоколаду, але в упаковках меншого розміру, аби таким чином знизити шкоду для здоров’я.

  • Нові незвичайні смаки, текстури і аромати, сезонні смаки

Ринок шоколаду є досить традиційним щодо смаків і ароматів. Споживачі надають перевагу купівлі продукції зі звичними смаками і інгредієнтам – найчастіше використовуються горіхи і ягоди. Проте виробники активно впроваджують інновації у смаках, текстурах і ароматах, які здатні зацікавити покупців.

Споживачі жадають незабутніх вражень завядки новаторським смакам, форматам та текстурам. Молочний шоколад Nestlé Aero Bliss Peppermint наповнений м’ятним ароматизованим центром та містить хрусткі шматочки печива (Великобританія).

В азійських країнах популярним є використання традиційних місцевих продуктів, наприклад, ягід годжі, матча, насіння чіа, ароматів квітів, спецій.

  • Преміалізація

Преміальний шоколад залишається нішевим продуктом, проте значна частка споживачів готові купувати таку продукцію у якості подарунку або за певної нагоди. Відповідно зростають стандарти таких виробів. Преміальний шоколад передбачає використання високоякісних інгредієнтів, складних і витончених смаків і ароматів, незвичайних форм і привабливої упаковки.

  • Фокус на снек (snackification)

Тренд на зростання споживання снеків, обумовлений активним способом життя та нестачею часу на повноцінну їжу, стосується також шоколадної продукції. Виробники пропонують зручні упаковки, невеликі порції і відповідне позиціонування своєї продукції.

Світова торгівля шоколадної продукцією

В 2019 р. світовий імпорт шоколадної продукції (код HS 1806) склав 28,5 млрд дол. США.  При цьому за останні 4 роки імпорт зростав на рівні 4% щорічно.

            Шоколадні цукерки і подібні вироби є найбільшою категорією за обсягом імпорту. Обсяги світової торгівлі майже всіх видів шоколадної продукції протягом останніх п’яти років зросли, за виключенням какао-порошку. При цьому найвищу динаміку мав імпорт шоколаду у вигляді блоків або інш. масою понад 2 кг – в середньому він зростав на 4% щорічно. Натомість світовий імпорт шоколадних цукерок зростав вдвічі повільніше – в середньому на 2% щорічно.

            

Джерело: Trade Map

Джерело: Trade Map

Внутрішнє споживання

Найбільшими ринками шоколадної продукції є США, Німеччина, Велика Британія і РФ. Ці країни також лідирують за рівнем споживання на особу.

Розвинені країни з високим показником споживання на душу населення мають незначну динаміку зростання, тобто ринки цих країн є зрілими і насиченими. Натомість найвищу динаміку зростання споживання шоколаду демонструють країни, що розвиваються, зокрема, Туреччина, Індія, РФ, Південна Африка, Індонезія.

Джерело


 

Мінекономіки вивело низку товарів з-під дії тимчасового мита на полімери

polimeryЗ метою захисту національного виробника Мінекономіки вивело низку товарів з-під дії тимчасового мита на полімери.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства доопрацювало документ, згідно з яким відсьогодні мито на ввезення з-за кордону полімерних матеріалів у розмірі 18% буде застосовуватися до дуже вузького кола товарів. Ці товари виробляються в Україні, тому бізнес не понесе додаткових затрат.

Це зважене рішення спрямоване на захист усіх національних виробників, як хіміків, так і виробників готової продукції – шпалер, вікон, харчової упаковки тощо.

За словами очільника відомства Ігоря Петрашка, це рішення передусім позитивно вплине на вартість кінцевої продукції при переробці полімерів: «Ініціатива Президента є дуже своєчасною. В Україні налічується близько 50 підприємств такого профілю. Там працюють понад 30 тисяч людей. У зв’язку з нелегкою економічною ситуацією на тлі пандемії як у світі, так і в нашій державі, – уточнення рішення по тимчасових митах є необхідним. Мінекономіки за кілька днів проаналізувало ринки, де використовуються полімери, і дійшло висновку, що звуження товарів, на які застосовується мито – є економічно вигідним та обґрунтованим».

На практиці це дасть змогу належним чином захистити національного виробникам полімерів і зберегти переробникам полімерів потужності виробництва, не скорочуючи його, а також не підвищувати кінцеву вартість виробленої продукції. В результаті, рішення дозволить зберегти робочі місця, що є одним з ключових завдань в рамках програми діяльності Кабінету Міністрів, ринки збуту та валютну виручку – завдяки продажу товару на експорт.

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 198 199 >