Розвиток несировинного експорту був і залишається одним із пріоритетів України. Для Уряду принципово важливо, щоб українські експортери відчували реальну, системну та передбачувану підтримку з боку держави — на рівні, який давно є стандартом для бізнесу в розвинених економіках. Про це зазначив у виступі на ExportCreditForum у Києві 27 січня 2026 року міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
За словами міністра, війна, руйнування інфраструктури, трансформація глобальної економіки, нові торговельні та фінансові обмеження формують нову реальність, у якій Україна змушена не просто адаптуватися, а будувати економіку майбутнього. І експорт є одним із ключових драйверів стійкості та відновлення.
«Ми говоримо не лише про потребу зростання експорту як такого, а й про зміну його структури. Наш пріоритет — несировинний експорт. Розвиток такого експорту, нарощування продажів за кордон товарів переробки і продукції з високою доданою вартістю — одна з ключових задач політики «Зроблено в Україні». Маємо навчитися робити й експортувати більшу вартість у меншому обсязі: не ліс-кругляк, а меблі, не металобрухт, а металовироби і машинобудування, не сою і ріпак, а олію та шрот. А також — відкривати нові експортні ніші по товарах із високою доданою вартістю», — підкреслив Олексій Соболев.
Важливою інституцією підтримки саме несировинного експорту є Експортно-кредитне агентство. У 2025 році ЕКА підтримало експорт на 10,43 млрд грн, що на 40% більше, ніж у 2024-му. Як зазначив Олексій Соболев, це гарний темп, але обсяги потрібні значно більші. ЕКА має відігравати провідну роль у зростанні несировинного експорту.
Як зазначив міністр, минулий рік для українського експорту мав негативні тенденції. Попри економічне зростання, яке очікується близько 2%, український експорт товарів впав на 3% до позначки 40,5 млрд доларів. Це менше за показники 2022 року. Отже виробникам, експортерам, фінансовим установам, державі є над чим працювати і кращий результат дадуть спільні зусилля. Зокрема, виробники мають активніше просувати свою продукцію на зовнішніх ринках. Фінансові установи — пропонувати інструменти фінансування і страхування експорту. Держава — надати експортерам необхідне сприяння і відкривати доступ до експортних ринків.
Міністр висловив переконання, що ExportCreditForum як один із важливих майданчиків діалогу влади та бізнесу дозволить сформувати перелік питань та рішень, реалізація яких зробить український експорт сильнішим, конкурентнішим і більш захищеним.
Кабінет Міністрів України постановою від 31 грудня 2025 року № 1795 затвердив перелік товарів, експорт та імпорт яких у 2026 році здійснюватиметься за ліцензіями, а також визначив відповідні обсяги квот.
Що передбачає постанова
Документом затверджено:
-
обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;
-
перелік контрольованих речовин, зокрема озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, експорт та імпорт яких здійснюється виключно за ліцензіями;
-
перелік товарів і обладнання, що можуть містити такі контрольовані речовини та підлягають ліцензуванню під час експорту та імпорту
(за винятком товарів, що перевозять у контейнерах з особистими речами); -
перелік аграрної продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню;
-
обсяги квот товарів, експорт яких до держав — членів Європейського Союзу здійснюється за ліцензіями.
Перехідні положення та технічні допуски
Постановою встановлено, що:
-
невикористані у 2025 році ліцензії на експорт та імпорт відповідних товарів залишаються чинними до 1 березня 2026 року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
-
для товарів, що навантажуються навалом, допускається гранична різниця фактичних показників вартості, кількості або ваги у межах не більше 5% від даних, зазначених у ліцензії.
Розподіл повноважень між органами влади
Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України доручено:
-
забезпечувати ліцензування експорту та імпорту визначених товарів;
-
вносити інформацію про видані ліцензії до державного інформаційного вебпорталу
«Єдине вікно для міжнародної торгівлі» у день їх видачі.
Державна митна служба України забезпечуватиме:
-
внесення даних про фактичні обсяги експорту та імпорту ліцензованих товарів;
-
щомісячне інформування міністерства про відповідні зовнішньоторговельні операції.
Набрання чинності
Постанова «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік» набрала чинності з 1 січня 2026 року.
Україна перейшла на NCTS (Фаза 5)
Із січня 2025 року всі країни-учасниці Конвенції про процедуру спільного транзиту розпочали роботу з NCTS (Фаза 5), використовуючи єдину оновлену версію електронної транзитної системи. Україна успішно долучилася до цього переходу, підтвердивши здатність не лише впроваджувати європейські митні інструменти, а й ефективно масштабувати їх на рівних із партнерами. Про це повідомляє Державна митна служба України.
2025 рік у цифрах
2025 рік став безпрецедентним за обсягами транзитних операцій у межах міжнародного застосування NCTS:
-
майже 96,5 тис. переміщень, розпочатих митними органами України, успішно завершено в інших державах-учасницях Конвенції;
-
понад 45,5 тис. переміщень, ініційованих за кордоном, успішно завершено на території України;
-
загалом оформлено близько 142 тис. транзитних декларацій.
Це означає, що лише за 2025 рік Україна оформила більше декларацій, ніж за всі попередні роки міжнародного застосування NCTS разом.
Внутрішній транзит
Окремою тенденцією 2025 року стало стрімке зростання внутрішнього транзиту із застосуванням NCTS:
-
кількість таких переміщень зросла майже у 2,5 рази — з 10 тис. у 2024 році до 24,5 тис. у 2025 році.
Це свідчить про практичну цінність системи для бізнесу та зростання довіри до цифрових митних інструментів.
Фінансові гарантії
У 2025 році суттєво зросла фінансова спроможність системи гарантування:
-
зареєстровано 87 загальних гарантій на суму майже 300 млн євро (у 2024 році — 109 гарантій на понад 198 млн євро);
-
попри зменшення кількості загальних гарантій, обсяг забезпечення зріс на 51%;
-
кількість індивідуальних гарантій зросла до 22 701 на суму понад 1 млрд євро (у 2024 році — 10 152 гарантії на 705 млн євро).
Спрощення як індикатор довіри
У 2025 році три суб’єкти отримали транзитне спрощення «використання звільнення від гарантії» на суму майже 27 млн євро.
Станом на кінець року:
-
у системі зареєстровано 11 суб’єктів із таким спрощенням;
-
загальна сума звільнення від гарантії перевищила 57 млн євро.
Ці показники демонструють перехід до європейської моделі партнерства між митницею та бізнесом, заснованої на довірі, доброчесності та цифрових рішеннях.
Уряд ухвалив рішення продовжити обмеження експорту лісу та металобрухту до кінця 2026 року, — повідомила Премʼєр-міністр Юлія Свириденко.
«Рішення передбачає режим ліцензування з нульовими квотами на експорт необробленої деревини, паливної деревини, а також брухту чорних металів і міді. Це дозволяє зберегти стратегічну сировину в Україні та спрямувати її на потреби внутрішньої переробки», — наголосила Очільниця Уряду.
Вона підкреслила, що металобрухт є критично важливою сировиною для української металургії та ливарної галузей: «Попри дію експортного мита, експорт брухту зростав — часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження та продукцію, необхідну для оборони й відбудови. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що є важливим з огляду на вимоги ЄС».
Юлія Свириденко також повідомила, що Уряд продовжив частину обмежень щодо деревини, запроваджених наприкінці жовтня.
«За час повномасштабної війни обсяги лісозаготівлі суттєво скоротилися через бойові дії. Водночас деревообробні підприємства стикаються з дефіцитом сировини й вимушено простоюють, а для багатьох сільських громад дрова залишаються ключовим ресурсом для опалення взимку. Продовження обмежень експорту сировини підтримує українське виробництво, зменшує тиск на довкілля та зміцнює енергетичну безпеку громад», — зазначила Премʼєр-міністр.