У І півріччі 2026 року український експорт товарів зріс на 5,1%, однак його динаміка була неоднорідною. Зростання поставок кукурудзи, рослинних олій та насіння ріпаку стало одним із ключових факторів підтримки експорту, тоді як скорочення експорту залізних руд, соєвих бобів, електротехнічної та металургійної продукції стримувало його загальне зростання. Водночас імпорт збільшувався значно швидше, що призвело до подальшого поглиблення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами. Детальніше про динаміку українського експорту у І кварталі 2026 року читайте у попередніх матеріалах про зміни в експорті товарів і послуг.

За підсумками І півріччя 2026 року експорт товарів України досяг 21,02 млрд дол. США проти 20 млрд дол. США за аналогічний період 2025 року, збільшившись на 5,1%. Обсяг імпорту за цей період становив 49,22 млрд дол. США проти 38,27 млрд дол. США за І півріччя 2025 року, збільшившись на 28,6%. 

Таким чином, імпорт зростав значно швидше за експорт, що стало основним фактором поглиблення від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами. Якщо за І півріччя 2025 року воно становило 18,27 млрд дол. США, то за аналогічний період 2026 року поглибилося до 28,2 млрд дол. США. 

Ця тенденція також відобразилася на коефіцієнті покриття імпорту експортом, який знизився з 0,52 за І півріччя 2025 року до 0,43 за аналогічний період 2026 року. 

Товарна структура та зміна в обсягах експорту

У структурі експорту товарів України за І півріччя 2026 року найбільшу частку традиційно формували зернові культури, експорт яких становив 4,71 млрд дол. США, або 22,4% загального обсягу експорту. Другу позицію займали жири та олії тваринного або рослинного походження — 3,61 млрд дол. США (17,2%). Таким чином, ці дві товарні групи разом забезпечили 39,6% українського експорту товарів, що підкреслює збереження вагомої ролі агропродовольчого сектору у формуванні експортних надходжень України.

До першої п'ятірки також увійшли чорні метали (1,48 млрд дол. США; 7,0%), електричні машини та обладнання (1,23 млрд дол. США; 5,9%) і руди, шлак і зола (961,79 млн дол. США; 4,6%).

Загалом десять найбільших товарних груп забезпечили 74,1% усього експорту товарів України. Найбільшу роль у структурі експорту відігравали агропродовольча продукція, чорні метали, електричні машини та обладнання, а також продукція деревообробки.

Найбільший позитивний внесок у приріст експорту за І півріччя 2026 року забезпечила кукурудза, обсяг експорту якої збільшився на 676,65 млн дол. США, або на 26,1%. 

Значний приріст також продемонстрували сирі соняшникова, сафлорова (+182,49 млн дол. США; +7,9%), сира ріпакова олія (+179,03 млн дол. США; +947,1%), насіння ріпаку або кользи (+110,22 млн дол. США; +69,3%) та напівфабрикати з заліза або нелегованої сталі (+105,6 млн дол. США; +46,4%).

Найбільше скоротилися обсяги експорту інших соєвих бобів (–286,2 млн дол. США; –38,4%), агломерованих руд та концентратів залізних (–217,84 млн дол. США; –40,5%), неагломерованих руд та концентратів залізних (–117,14 млн дол. США; –16%), електричних водонагрівачів (–56,8 млн дол. США; –45,3%), а також інших відходів та брухту чорних металів (–51,86 млн дол. США; –93,2%).

Зміни в обсягах експорту окремих товарів вплинули і на їхню частку в загальній структурі експорту.

Структурні зміни в експорті товарів України

Зміни в абсолютних обсягах поставок позначилися і на товарній структурі експорту.

Порівняно з І півріччям 2025 року найбільше зросла частка кукурудзи у структурі експорту — на 2,5 в.п. За підсумками І півріччя 2026 року її експорт становив 3,29 млрд дол. США. Також збільшилася частка ріпакової або гірчичної олії (+0,9 в.п.), соняшникової, сафлорової або бавовняної олії (+0,6 в.п.), насіння ріпаку або кользи (+0,5 в.п.), а також нафти та нафтопродуктів (+0,5 в.п.).

Водночас найбільше скоротилася частка руд та концентратів залізних (–1,9 в.п.) і соєвих бобів (–1,5 в.п.). Меншим було скорочення частки труб, трубок і порожнистих профілів (–0,5 в.п.), електричних водонагрівачів (–0,4 в.п.) та відходів і брухту чорних металів (–0,3 в.п.).

Примітка: для аналізу структурних змін у цьому розділі включено товарні позиції з обсягом експорту не менше 1 млн дол. США.

Зміни експорту в пріоритетних галузях 

Динаміка експорту у п’яти пріоритетних галузях була різноспрямованою: у трьох секторах зафіксовано зростання, тоді як у двох — скорочення. Найбільший приріст експорту припав на готові харчові продукти, а найбільше зниження — на продукцію металургії.

Готові харчові продукти

У І півріччі 2026 року експорт готових харчових продуктів з України становив 2,1 млрд дол. США, що на 209,4 млн дол. США більше, ніж у І півріччі 2025 року. Темп приросту експорту становив 11,1%.

Зростання зафіксовано у:

• 170199 Інший цукор — обсяг експорту зріс на 54,44 млн дол. США, або на 43,2%.

• 230641 Макуха з насіння ріпаку та кользи — поставки збільшилися на 41,2 млн дол. США, або на 832,4%.

• 200979 Інші соки з плодів, горіхів та овочів — експорт зріс на 23,31 млн дол. США, або на 59,8%.

Зниження зафіксовано у:

• 200971 Соки з плодів, горіхів та овочів з числом Брікса до 20 — експорт знизився на 28,18 млн дол. США, або на 98,8%.

• 200819 Інші консервовані плоди, горіхи та їстівні частини рослин — поставки скоротилися на 12,38 млн дол. США, або на 32,9%.

• 230990 Інші продукти для годівлі тварин — обсяг експорту зменшився на 6,97 млн дол. США, або на 64,6%.

Меблі

У І півріччі 2026 року експорт меблів з України становив 553,37 млн дол. США, що на 58,27 млн дол. США більше, ніж у І півріччі 2025 року. Темп приросту експорту становив 11,8%.

Зростання зафіксовано у:

• 940360 Інші дерев’яні меблі — обсяг експорту зріс на 17,45 млн дол. США, або на 12,5%.

• 940199 Інші меблі для сидіння — поставки збільшилися на 13,82 млн дол. США, або на 28%.

• 940171 Оббиті меблі для сидіння — експорт зріс на 10,06 млн дол. США, або на 47,8%.

Зниження зафіксовано у:

• 940490 Інші матраци, постільні та подібні вироби — обсяг експорту зменшився на 1,57 млн дол. США, або на 8,8%.

• 940310 Металеві меблі для установ — поставки скоротилися на 0,33 млн дол. США, або на 9,4%.

• 940179 Інші меблі для сидіння з металевим каркасом — експорт знизився на 0,31 млн дол. США, або на 14,1%.

Одяг та взуття

У І півріччі 2026 року експорт одягу та взуття з України становив 347,53 млн дол. США, що на 9,74 млн дол. США більше, ніж у І півріччі 2025 року. Темп приросту експорту становив 2,9%.

Зростання зафіксовано у:

• 620443 Жіночі сукні із синтетичних волокон — обсяг експорту зріс на 2,33 млн дол. США, або на 14%.

• 620331 Чоловічі вовняні піджаки та блейзери — поставки збільшилися на 1,95 млн дол. США, або на 40,4%.

• 620463 Жіночі штани та комбінезони із синтетичних волокон — експорт зріс на 1,46 млн дол. США, або на 36,4%.

Зниження зафіксовано у:

• 611120 Дитячий трикотажний одяг із бавовни — експорт знизився на 2,16 млн дол. США, або на 38,4%.

• 630493 Інші вироби для облаштування із синтетичних волокон — поставки скоротилися на 2,09 млн дол. США, або на 75,9%.

• 611521 Панчішно-шкарпеткові вироби із синтетичних волокон — обсяг експорту зменшився на 1,21 млн дол. США, або на 33%.

Машинобудування

У І півріччі 2026 року експорт продукції машинобудування з України становив 1,8 млрд дол. США, що на 79,64 млн дол. США менше, ніж у І півріччі 2025 року. Темп приросту експорту становив –4,2%.

Зростання зафіксовано у:

• 852692 Радіоапаратура дистанційного керування — обсяг експорту зріс на 28,2 млн дол. США, або на 1725,4%. Високий темп приросту зумовлений низькою базою порівняння: обсяг експорту цієї товарної позиції зріс з 1,63 млн дол. США у І півріччі 2025 року до 29,83 млн дол. США за аналогічний період 2026 року. 

• 851779 Інша телекомунікаційна апаратура — поставки збільшилися на 9,54 млн дол. США, або на 57,2%.

• 854449 Інші ізольовані електричні проводи та кабелі — експорт зріс на 6,95 млн дол. США, або на 9,6%.

Зниження зафіксовано у:

• 851671 Електричні прилади для приготування кави або чаю — обсяг експорту зменшився на 56,8 млн дол. США, або на 45,3%.

• 860719 Інші частини залізничного рухомого складу — поставки скоротилися на 39,44 млн дол. США, або на 43,3%.

• 860630 Несамохідні вагони-саморозвантажувачі — експорт знизився на 18,19 млн дол. США, або на 99,8%.

Металургія

У І півріччі 2026 року експорт металургійної продукції з України становив 2,16 млрд дол. США, що на 101,32 млн дол. США менше, ніж у І півріччі 2025 року. Темп приросту експорту становив –4,5%.

Зростання зафіксовано у:

• 720711 Напівфабрикати з нелегованої сталі — обсяг експорту зріс на 105,6 млн дол. США, або на 46,4%.

• 720110 Нелегований переробний чавун — поставки збільшилися на 39,48 млн дол. США, або на 11,3%.

• 730661 Квадратні порожнисті профілі з чорних металів — експорт зріс на 15,53 млн дол. США, або на 53,5%.

Зниження зафіксовано у:

• 720449 Інші відходи та брухт чорних металів — обсяг експорту зменшився на 51,58 млн дол. США, або на 93,2%.

• 730419 Інші безшовні труби з чорних металів — поставки скоротилися на 49,86 млн дол. США, або на 55,9%.

• 721420 Арматурні прутки з нелегованої сталі — експорт знизився на 40,78 млн дол. США, або на 44,4%.

Географія експорту

За І півріччя 2026 року географія українського експорту охоплювала 194 країни світу, що на три країни менше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли українські товари експортувалися до 197 країн.

У географічній структурі експорту товарів України за І півріччя 2026 року найбільша частка припадала на Польщу — 11,3% загального обсягу експорту, або 2,37 млрд дол. США. Друге місце посідала Туреччина з часткою 8,5% (1,78 млрд дол. США).

До п’ятірки найбільших напрямків експорту також увійшли Італія (1,28 млрд дол. США; 6,1%), Німеччина (1,26 млрд дол. США; 6%) та Іспанія (1,09 млрд дол. США; 5,2%). До десятки найбільших країн-партнерів України за обсягом експорту також увійшли Нідерланди, Китай, Єгипет, Румунія та Угорщина.

На десять найбільших напрямків експорту припадало 54,9% загального обсягу експорту товарів України, тоді як майже половина українського експорту була розподілена між іншими країнами. Такий розподіл свідчить про відносно диверсифіковану географічну структуру експорту та відсутність надмірної концентрації поставок на окремих країнах-партнерах.

Порівняно з І півріччям 2025 року найбільше зріс експорт до Німеччини — на 170,91 млн дол. США, або на 15,7%. Значний абсолютний приріст також зафіксовано за експортом до Індонезії (+139,1 млн дол. США; +957,1%), причому такий високий темп приросту пов’язаний із низькою базою порівняння. Також зріс експорт до Ізраїлю (+125,43 млн дол. США; +95%), Бельгії (+122,89 млн дол. США; +52,4%) та Іспанії (+115 млн дол. США; +11,8%).

Водночас найбільше скоротилися обсяги експорту до Бангладеш — на 105,25 млн дол. США, або на 82,3%. Також зменшився експорт до Польщі (–78,43 млн дол. США; –3,2%), Індії (–74,12 млн дол. США; –18,5%), В'єтнаму (–72,51 млн дол. США; –69,6%) та Китаю (–68,77 млн дол. США; –8,1%).

Висновки

Зростання експорту на тлі поглиблення торговельного дефіциту: За підсумками І півріччя 2026 року експорт товарів України зріс на 5,1% — до 21,02 млрд дол. США. Водночас імпорт збільшився значно швидше — на 28,6%, що призвело до поглиблення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами та зниження коефіцієнта покриття імпорту експортом. 

Основою українського експорту залишалася агропродовольча продукція: Зернові культури та жири й олії разом сформували 39,6% загального обсягу експорту. Водночас 74,1% експорту припадало на десять найбільших товарних груп, що свідчить про значну концентрацію товарної структури навколо ключових секторів української економіки. 

Перерозподіл товарної структури експорту: Найбільше позитивно на динаміку експорту вплинули кукурудза, рослинні олії та насіння ріпаку. Найбільші скорочення зафіксовано за експортом соєвих бобів, залізних руд і концентратів, а також окремих товарів машинобудування та металургії. Це зумовило перерозподіл товарної структури експорту на користь агропродовольчої продукції. 

Різноспрямована динаміка пріоритетних галузей: Найбільший приріст забезпечили готові харчові продукти, меблі, одяг та взуття, тоді як експорт продукції машинобудування та металургії скоротився. 

Диверсифікована географічна структура: На десять найбільших країн-партнерів припадало 54,9% загального обсягу експорту. Найбільше зріс експорт до Німеччини, Індонезії, Ізраїлю, Бельгії та Іспанії, тоді як найбільше скорочення зафіксовано за поставками до Бангладешу, Польщі, Індії, В’єтнаму та Китаю.

Джерело

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Документ створює нові можливості для українського експорту, розвитку переробної промисловості, залучення інвестицій та інтеграції українських виробників до регіональних ланцюгів доданої вартості.

Угода передбачає повну лібералізацію доступу до турецького ринку для 84% українських товарів. Для окремих чутливих товарних позицій застосовуватимуться тарифні квоти або перехідні механізми, що забезпечують поступову адаптацію ринку.

Туреччина є одним із ключових торговельних партнерів України. У 2025 році вона посіла друге місце за обсягом українського експорту та третє – за загальним товарообігом. Двостороння торгівля між країнами зросла до 7,9 млрд доларів США, а український експорт – до 2,7 млрд доларів США.

«Туреччина вже сьогодні є одним із ключових торговельних партнерів України. Обсяг товарообігу підтверджує значний потенціал економічного партнерства між нашими країнами. Угода про вільну торгівлю створює нові можливості для українського бізнесу – від розширення ринків збуту до розвитку виробництва продукції з доданою вартістю та залучення інвестицій. Водночас наше завдання – забезпечити, щоб ці можливості максимально працювали на українського виробника. Саме тому ми у постійному діалозі з бізнесом та послідовно реалізуємо політику «Зроблено в Україні», розширюємо інструменти підтримки бізнесу та працюємо над покращенням умов для інвестицій і чесної конкуренції», – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Угода також запроваджує оновлені пан-євро-середземноморські правила походження товарів. Це дозволить українським виробникам використовувати турецькі матеріали й комплектуючі, зберігаючи преференційне походження продукції для подальшого експорту до країн Європейського Союзу. Таким чином українські підприємства зможуть активніше інтегруватися до європейських та регіональних виробничих ланцюгів.

Ратифікація Угоди є черговим кроком у реалізації державної політики розвитку експорту та підтримки національного виробника. Паралельно Мінекономіки продовжує вдосконалювати інструменти політики «Зроблено в Україні». Зокрема щодо стимулювання інвестицій, модернізації виробництва, розвитку переробної промисловості та формування рівних конкурентних умов для українського бізнесу. Це дозволить підприємствам повною мірою використати можливості, які відкриває зона вільної торгівлі з Туреччиною.

Довідково: 

Угоду про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки підписано 3 лютого 2022 року в Києві. Вона набере чинності після завершення Україною та Туреччиною всіх необхідних внутрішньодержавних процедур.

Джерело

Експортну стратегію України до 2030 року представили під час Другого міжнародного торговельного форуму. Програма передбачає збільшення експорту товарів і послуг до $85 млрд, підвищення його частки у ВВП до 33%, нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю та скорочення залежності від сировинної моделі економіки. 

Участь у заході взяли віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, а також представники ЄС в Україні, Посольства Німеччини в Україні та великого бізнесу. 

«$85 млрд експорту до 2030 року – амбітна мета нової Експортної стратегії України. Це стратегічний документ є дорожньою картою розвитку торгівлі України зі світом на найближчі роки. Резерв для такого зростання у нас є – це нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю. Це дозволить збільшити доходи економіки, розвивати переробку, створювати нові робочі місця, а також долати експортні обмеження», – наголосив Олексій Соболев.

Під час презентації Стратегії заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький зазначив, що розроблений за підтримки міжнародних партнерів документ, визначає спільний план дій держави, бізнесу та донорів для інтеграції українських виробників у глобальні ланцюги доданої вартості та поглиблення економічної інтеграції з ЄС.

Стратегія передбачає збільшення частки експорту послуг до 25% та скорочення частки сировинної продукції й товарів із низьким ступенем переробки до 59%. Реалізація документа відбуватиметься у два етапи. На першому (2026-2028 роки) акцент буде зроблено на цифровізації, регуляторних змінах та залученні інвестицій. Проміжною ціллю до 2028 року визначено обсяг експорту на рівні $80 млрд, частку експорту у ВВП – не менше 31,2% та подальше скорочення сировинної складової. Другий етап (2029-2030 роки) передбачає поглиблення інтеграції до єдиного ринку ЄС, залучення транснаціональних компаній і відкриття торговельних представництв за кордоном.

Стратегія максимально фокусується на підтримці малого і середнього бізнесу як одного з ключових драйверів економічного зростання. Для дрібних виробників документ передбачає запуск грантових програм доекспортної підготовки всередині країни та чітку координацію міжнародної донорської допомоги через єдине вікно Export Alliance. Для підтримки українських виробників за кордоном запускається онлайн-платформа «Торговельний захист України». Для ліквідації розпорошеності управління у кожній обласній державній адміністрації з'являться профільні уповноважені з питань експорту, а в областях розроблять індивідуальні регіональні плани розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

«Малий і середній бізнес часто має чудову ідею та якісний продукт, але ще не має масштабу, щоб самостійно покрити витрати на аналітику чи виставкову діяльність. Наш пріоритет – надати дрібним виробникам готові інструменти "під ключ" через електронний кабінет експортера та системно підтримати їх на міжнародних майданчиках. Зокрема, передбачено до 10 мільйонів гривень компенсації вартості колективних національних стендів для галузевих асоціацій на міжнародних виставках. Ми створюємо єдине вікно, де бізнес отримує надійну підтримку бренда "Made in Ukraine" та прямий вихід на перспективні ринки ЄС», – наголосив Тарас Висоцький.  

Окремий фокус у Стратегії – на розвитку експортної логістики. Зокрема, планується запуск регулярних перевезень на базі ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», що дасть змогу консолідувати вантажі у дунайських портах і доставляти їх до великих портів для подальшого морського експорту. Також передбачено реформу системи залізничного тарифоутворення відповідно до ринкової моделі ЄС.

Моніторинг виконання Стратегії здійснюватиметься на постійній основі: відповідальні органи звітуватимуть кожні шість місяців, а перший щорічний звіт уряд розгляне до 1 лютого 2027 року.

2-й Міжнародний торговельний форум організований Офісом Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. Форум проведений за експертної та організаційної підтримки ГС «Фонд підтримки реформ в Україні» у межах програми міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU, що співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, а також Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.  

Джерело

Українські технологічні компанії можуть долучитися до Japan-Ukraine Tech Co-Creation Project — нової програми Японського агентства міжнародної співпраці (JICA), спрямованої на розвиток партнерства між українським та японським бізнесом.

Проєкт охоплює п'ять ключових напрямів:;

• цифрове врядування (e-government)
• робототехніка;
• кібербезпека;
• дрони
• штучний інтелект.

Мета програми — сприяти створенню спільних бізнес-рішень та практичних проєктів між українськими та японськими компаніями. Водночас проєкт орієнтований виключно на цивільне застосування технологій. Ініціативи, пов'язані з військовим використанням або летальною зброєю, не розглядаються. Опис проєкту та детальна інформація доступні за посиланням.

Для українських компаній передбачено можливість участі у бізнес-матчингу з японськими партнерами, бізнес-місії до Японії, а також фінансування спільних демонстраційних (PoC) проєктів. Планується підтримати до трьох українсько-японських проєктів із загальним бюджетом близько 200 тис. доларів.

Офіційна реєстрація триватиме до середини серпня 2026 року. Водночас для окремих етапів програми встановлено ранні дедлайни:

• до 10 липня — реєстрація для участі в онлайн-пітчингу українських компаній (28 липня);
• до 24 липня — подання заявки на участь у бізнес-місії до Японії, яка відбудеться у жовтні.

Заповнити реєстраційну форму можна за посиланням. 

Довідково:

JICA (Japan International Cooperation Agency) — Японське агентство міжнародного співробітництва, урядова організація Японії, яка реалізує програми міжнародної технічної допомоги, підтримує економічний розвиток, відбудову інфраструктури, інституційні реформи та розвиток людського потенціалу в країнах-партнерах.

Джерело