Експортну стратегію України до 2030 року представили під час Другого міжнародного торговельного форуму. Програма передбачає збільшення експорту товарів і послуг до $85 млрд, підвищення його частки у ВВП до 33%, нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю та скорочення залежності від сировинної моделі економіки.
Участь у заході взяли віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, а також представники ЄС в Україні, Посольства Німеччини в Україні та великого бізнесу.
«$85 млрд експорту до 2030 року – амбітна мета нової Експортної стратегії України. Це стратегічний документ є дорожньою картою розвитку торгівлі України зі світом на найближчі роки. Резерв для такого зростання у нас є – це нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю. Це дозволить збільшити доходи економіки, розвивати переробку, створювати нові робочі місця, а також долати експортні обмеження», – наголосив Олексій Соболев.
Під час презентації Стратегії заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький зазначив, що розроблений за підтримки міжнародних партнерів документ, визначає спільний план дій держави, бізнесу та донорів для інтеграції українських виробників у глобальні ланцюги доданої вартості та поглиблення економічної інтеграції з ЄС.
Стратегія передбачає збільшення частки експорту послуг до 25% та скорочення частки сировинної продукції й товарів із низьким ступенем переробки до 59%. Реалізація документа відбуватиметься у два етапи. На першому (2026-2028 роки) акцент буде зроблено на цифровізації, регуляторних змінах та залученні інвестицій. Проміжною ціллю до 2028 року визначено обсяг експорту на рівні $80 млрд, частку експорту у ВВП – не менше 31,2% та подальше скорочення сировинної складової. Другий етап (2029-2030 роки) передбачає поглиблення інтеграції до єдиного ринку ЄС, залучення транснаціональних компаній і відкриття торговельних представництв за кордоном.
Стратегія максимально фокусується на підтримці малого і середнього бізнесу як одного з ключових драйверів економічного зростання. Для дрібних виробників документ передбачає запуск грантових програм доекспортної підготовки всередині країни та чітку координацію міжнародної донорської допомоги через єдине вікно Export Alliance. Для підтримки українських виробників за кордоном запускається онлайн-платформа «Торговельний захист України». Для ліквідації розпорошеності управління у кожній обласній державній адміністрації з'являться профільні уповноважені з питань експорту, а в областях розроблять індивідуальні регіональні плани розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
«Малий і середній бізнес часто має чудову ідею та якісний продукт, але ще не має масштабу, щоб самостійно покрити витрати на аналітику чи виставкову діяльність. Наш пріоритет – надати дрібним виробникам готові інструменти "під ключ" через електронний кабінет експортера та системно підтримати їх на міжнародних майданчиках. Зокрема, передбачено до 10 мільйонів гривень компенсації вартості колективних національних стендів для галузевих асоціацій на міжнародних виставках. Ми створюємо єдине вікно, де бізнес отримує надійну підтримку бренда "Made in Ukraine" та прямий вихід на перспективні ринки ЄС», – наголосив Тарас Висоцький.
Окремий фокус у Стратегії – на розвитку експортної логістики. Зокрема, планується запуск регулярних перевезень на базі ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», що дасть змогу консолідувати вантажі у дунайських портах і доставляти їх до великих портів для подальшого морського експорту. Також передбачено реформу системи залізничного тарифоутворення відповідно до ринкової моделі ЄС.
Моніторинг виконання Стратегії здійснюватиметься на постійній основі: відповідальні органи звітуватимуть кожні шість місяців, а перший щорічний звіт уряд розгляне до 1 лютого 2027 року.
2-й Міжнародний торговельний форум організований Офісом Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. Форум проведений за експертної та організаційної підтримки ГС «Фонд підтримки реформ в Україні» у межах програми міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU, що співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, а також Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Українські технологічні компанії можуть долучитися до Japan-Ukraine Tech Co-Creation Project — нової програми Японського агентства міжнародної співпраці (JICA), спрямованої на розвиток партнерства між українським та японським бізнесом.
Проєкт охоплює п'ять ключових напрямів:;
- цифрове врядування (e-government)
- робототехніка;
- кібербезпека;
- дрони
- штучний інтелект.
Мета програми — сприяти створенню спільних бізнес-рішень та практичних проєктів між українськими та японськими компаніями. Водночас проєкт орієнтований виключно на цивільне застосування технологій. Ініціативи, пов'язані з військовим використанням або летальною зброєю, не розглядаються. Опис проєкту та детальна інформація доступні за посиланням.
Для українських компаній передбачено можливість участі у бізнес-матчингу з японськими партнерами, бізнес-місії до Японії, а також фінансування спільних демонстраційних (PoC) проєктів. Планується підтримати до трьох українсько-японських проєктів із загальним бюджетом близько 200 тис. доларів.
Офіційна реєстрація триватиме до середини серпня 2026 року. Водночас для окремих етапів програми встановлено ранні дедлайни:
- до 10 липня — реєстрація для участі в онлайн-пітчингу українських компаній (28 липня);
- до 24 липня — подання заявки на участь у бізнес-місії до Японії, яка відбудеться у жовтні.
Заповнити реєстраційну форму можна за посиланням.
Довідково:
JICA (Japan International Cooperation Agency) — Японське агентство міжнародного співробітництва, урядова організація Японії, яка реалізує програми міжнародної технічної допомоги, підтримує економічний розвиток, відбудову інфраструктури, інституційні реформи та розвиток людського потенціалу в країнах-партнерах.
За січень-травень поточного року Експортно-кредитне агентство України підтримало експортні контракти українських виробників загальною вартістю 7,4 млрд грн.
Сума застрахованих кредитних договорів становила 0,2 млрд грн. За цей період підтримано 33 угоди для 29 експортерів.
Найбільший обсяг експорту забезпечили підприємства Хмельницької області — 4,6 млрд грн. Також серед лідерів — місто Київ із 0,9 млрд грн, Чернігівська область із 0,5 млрд грн, Львівська область із 0,5 млрд грн та Дніпропетровська область із 0,2 млрд грн.
Основними країнами-імпортерами продукції українських виробників, застрахованих в ЕКА, стали Німеччина — 1,2 млрд грн, ОАЕ — 0,9 млрд грн, Нідерланди — 0,7 млрд грн, Польща — 0,7 млрд грн, Угорщина — 0,7 млрд грн. Також серед ключових напрямків — Болгарія, Данія, Іспанія та Швеція — по 0,6 млрд грн.
У галузевій структурі найбільшу частку становили:
- меблі та супутні вироби — 4,6 млрд грн;
- молочні продукти — 0,9 млрд грн;
- друкована продукція — 0,5 млрд грн;
- вироби з чорних металів — 0,4 млрд грн;
- папір і картон — 0,4 млрд грн;
- продукти переробки овочів, плодів і горіхів — 0,2 млрд грн.
Довідково:
Діяльність Експортно-кредитного агентства України — це один з елементів політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». Її мета — підтримка несировинного експорту, розвиток виробництв та залучення інвестицій у реальний сектор. Детальніше про інструменти від ЕКА можна прочитати на сайті.
4 червня Кабінет Міністрів України затвердив нову Експортну стратегію України на період до 2030 року, яка визначає ключові напрями розвитку українського експорту в умовах війни, післявоєнного відновлення та поглиблення європейської інтеграції.
Документ спрямований на підвищення стійкості української економіки, її технологічне оновлення та поступовий перехід до моделі експортоорієнтованого зростання. Фокус стратегії – нарощування виробництва та експорту товарів і послуг з вищою доданою вартістю, посилення конкурентоспроможності українських компаній на зовнішніх ринках, а також розширення участі мікро-, малого і середнього бізнесу у зовнішньоекономічній діяльності.
«Україна має сильний виробничий потенціал, наше завдання – допомогти бізнесу реалізувати його на зовнішніх ринках. Експортна стратегія до 2030 року визначає, як ми будемо працювати над розширенням доступу до ринків, розвитком інструментів підтримки експортерів та збільшенням частки продукції з доданою вартістю в українському експорті. Це важливо як для економічного зростання, так і для поглиблення інтеграції України до ринку Європейського Союзу», – наголосив Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.
Стратегія передбачає три цілі:
- Нарощування виробництва експортоспроможних товарів, покращення структури експорту, збільшення його середньої ціни.
- Створення сприятливих умов для ведення експортної діяльності.
- Зміцнення державних спроможностей, інституцій та інструментів для розвитку експорту.
Для їх досягнення документ передбачає розвиток виробництва середньо- та високотехнологічних товарів, підтримку переробної промисловості, стимулювання інвестицій в експортоорієнтовані виробництва, усунення тарифних і нетарифних бар’єрів, розвиток експортного фінансування, посилення торговельно-економічного представництва України за кордоном, удосконалення інформаційно-консультаційної підтримки, цифровізацію експортних сервісів та промоцію українських товарів і послуг на зовнішніх ринках.
Окрему увагу приділили розвитку державних інструментів підтримки експорту. Йдеться про фінансові механізми, зокрема продукти Експортно-кредитного агентства та банківські інструменти; всебічну підтримку експортерів від Офісу з розвитку підприємництва та експорту; розвиток логістичної та цифрової інфраструктури; укладання та модернізацію торговельних угод; захист інтересів українських експортерів; участь у міжнародних виставках і заходах; посилення економічної дипломатії; розвиток бренду «Зроблено в Україні»; а також співпрацю з міжнародними організаціями.
Ключові індикатори досягнення цілей до 2030 року:
- зменшення частки продукції сировинного та низького ступеня переробки в загальному експорті до 59% (за дев’ять місяців 2025 року - 87,3%, за даними Держстату);
- збільшення співвідношення експорту товарів і послуг до ВВП до 33% (рівень 2024 року - 29,4%, за даними Держстату);
- зростання частки експорту послуг у загальному експорті товарів і послуг до 25% (за дев’ять місяців 2025 - 18%, за даними Держстату);
- збільшення загального обсягу експорту товарів і послуг до 85 млрд дол. (рівень 2025 року - 48 млрд дол. за даними Держстату та щоденними оперативними даними Держмитслужби).
Реалізація Стратегії відбуватиметься у два етапи.
Перший, у 2026-2028 роках, буде зосереджений на створенні сприятливих умов для розвитку експорту: вдосконаленні законодавства, усуненні торговельних бар’єрів, розвитку фінансових інструментів, залученні інвестицій та посиленні інституційної спроможності. Очікується, що у 2028 році обсяг експорту товарів і послуг сягне 80 млрд дол., а частка продукції з вищим рівнем переробки та експорту послуг продовжить зростати.
Другий етап у 2029-2030 роках передбачає подальший розвиток і масштабування започаткованих змін та формування цілісної системи підтримки українських експортерів.
Координацію та моніторинг виконання Стратегії здійснюватиме Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Інформація про виконання операційного плану оновлюватиметься двічі на рік, а щорічний звіт про результати реалізації Стратегії розглядатиме Уряд.
Очікується, що реалізація Стратегії сприятиме зміцненню виробничого та експортного потенціалу України, розширенню присутності українських товарів і послуг на зовнішніх ринках, збільшенню частки продукції з доданою вартістю та розвитку сучасної системи державної підтримки експорту.
Підготовку Експортної стратегії було розпочато у 2024 році та здійснено ГС «Фонд підтримки реформ в Україні» в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), що фінансувався урядом Німеччини та впроваджувався Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Підтримка подальшої реалізації Стратегії надаватиметься Фондом у межах програми STEP IN 2 EU, що співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, а також Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business та реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.