Україна продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, незважаючи на воєнний стан. Про це повідомляє Комітет з питань аграрної та земельної політики, посилаючись на дані Державної митної служби України.
Загальні обсяги експорту: середина листопада 2025 року
Від початку 2025–2026 маркетингового року (МР) Україна експортувала:
-
10,429 млн тонн зернових та зернобобових культур;
-
із них 1,049 млн тонн — лише у поточному місяці.
Це свідчить про стабільну роботу експортних каналів та здатність України забезпечувати світові ринки навіть за складних умов.
Структура експорту зернових
Пшениця
-
Загалом від початку МР: 6,573 млн тонн
-
У листопаді: 340 тис. тонн
Ячмінь
-
Загалом: 1,134 млн тонн
-
У листопаді: 45 тис. тонн
Кукурудза
-
Загалом: 2,523 млн тонн
-
У листопаді: 664 тис. тонн
Жито
-
Експортовано: 0,2 тис. тонн
Експорт борошна
Станом на 12 листопада 2025 року загальний експорт українського борошна становив:
-
23 тис. тонн, у тому числі:
- 22,3 тис. тонн пшеничного.
У листопаді українські експортери відвантажили 1,6 тис. тонн борошна.
Географія та чинники, що впливають на експорт
Основні ринки збуту
-
країни Європейського Союзу;
-
держави Азії;
-
регіон Північної Африки.
Саме ці ринки залишаються ключовими покупцями українського зерна та борошна.
Логістика та стратегічні маршрути
На стабільність експорту суттєво впливають:
-
безперебійна робота українського морського коридору;
-
механізми страхування кораблів, які знижують логістичні ризики й витрати;
-
координація роботи портів, залізничних і річкових шляхів.
Виклики воєнного часу
Попри складні безпекові умови, експортні шляхи залишаються функціональними, а Україна продовжує забезпечувати сотні мільйонів людей життєво важливими продуктами.
Європейська рада з інновацій (EIC) у межах Strategic Technologies for Europe Platform (STEP) оголошує конкурс EIC STEP Scale Up. Ініціатива має на меті надати інноваційним компаніям інвестиції для прискорення розвитку та комерціалізації проривних рішень у критично важливих технологіях ЄС.
Про програму
Інновації мають належати до пріоритетів STEP, зокрема:
1. Цифрові та deep tech технології
-
штучний інтелект
-
напівпровідникові технології
-
квантові технології
-
робототехніка та автономні системи
-
сенсорні технології
-
навігація, зв’язок, IoT та ін.
2. Чисті та ресурсоефективні технології
-
сонячна енергетика, вітроенергетика
-
гідрогенові технології
-
енергоощадні рішення
-
відновлювані джерела енергії
-
виробництво акумуляторів і систем зберігання енергії
-
циркулярні технології
-
технології декарбонізації
3. Біотехнології
-
критично важливі лікарські засоби та компоненти
-
ДНК/РНК-технології
-
клітинна інженерія
-
біоінформатика
-
нанобіотехнології
Проєкти повинні мати високий ринковий потенціал і сприяти зменшенню стратегічної залежності ЄС.
Розмір фінансування у межах програми — від 10 000 000 до 30 000 000 євро у форматі equity-only. Підтримка включає Business Acceleration Services та можливість отримання Sovereignty (STEP) Seal для подальшого залучення фінансування від інших європейських інструментів.
Для кого?
Подавати заявки можуть бути учасники, які відповідають таким критеріям:
-
Малі та середні підприємства та малі мідкапи (до 499 працівників), зареєстровані у країнах ЄС або асоційованих країнах.
-
Компанії, що розробляють рішення у сфері критичних технологій STEP.
-
Заявники, які вже мають передзобов’язання інвестицій від одного кваліфікованого інвестора на суму не менше ніж 20% від планованого раунду фінансування, за умови що цей інвестор володіє релевантною експертизою та проходить перевірку KYC від EIC Fund.
-
Заявки можуть подавати й інвестори від імені компанії за умови попередньої угоди з нею.
Організатори забезпечать компаніям збереження своєї ключової цінності та інтелектуальної власності у ЄС або асоційованих країнах.
Як взяти участь?
Для участі у конкурсі компанії мають подати заявку, яка включає детальний опис інноваційного проєкту, команду, бізнес-модель, оцінку ризиків та стратегічне планування, — за посиланням. Дедлайн — 25 листопада 2026 року.
Ознайомитися з деталями програми можна за посиланням.
Торгово-промислова палата України запрошує представників українського бізнесу долучитися до оновлення української частини Україно-єгипетської ділової ради.
Захід відбудеться 20 листопада 2025 року о 12:00 у форматі онлайн-конференції на платформі Zoom.
Метою заходу є активізація двосторонньої економічної співпраці між Україною та Арабською Республікою Єгипет, а також формування ефективного складу української частини Ділової ради для просування інтересів українського бізнесу на єгипетському ринку.
Порядок денний:
- Переобрання посадових осіб української частини Українcько-єгипетської ділової ради.
- Обговорення підготовки та програми візиту ділової місії ТПП України до м. Каїр (Арабська Республіка Єгипет) 9–11 грудня 2025 року.
- Обговорення можливостей і викликів у двосторонній співпраці:
- вивчення існуючих механізмів для посилення взаємодії між українськими та єгипетськими компаніями;
- аналіз ключових проблем, з якими стикається бізнес обох країн;
- визначення шляхів їх подолання та пропозицій щодо спільних ініціатив.
Ваша участь є важливою для формування сильної та представницької української частини Ділової ради, а також для внесення пропозицій щодо пріоритетних напрямів співпраці з єгипетськими партнерами.
Посилання на реєстрацію:https://forms.gle/mwc232JAof2oyLrY7
Підтвердження участі надійде на електронні адреси 19 листопада до 18:00.
За перші 9 місяців 2025 року український експорт послуг зазнав помітного зниження загального обсягу, порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Найбільш суттєвий вплив на загальну негативну динаміку мали транспортні послуги, тоді як подорожі та телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги виступили основними драйверами зростання обсягів.
Загальна динаміка експорту послуг
За 9 місяців 2025 року загальний обсяг експорту послуг склав 11 609 млн дол. США. Це значно менше, порівняно з обсягом, зафіксованим за відповідний період 2024 року, який становив 12 840 млн дол. США. Таким чином, загальний експорт послуг скоротився на 1 231 млн дол. США (на 9,6%).
Збільшення частки
Телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги залишаються провідною категорією в експорті послуг України, демонструючи стабільне зростання. За 9 місяців 2024 році їхня частка становила 38,1% загального експорту (4 895 млн дол. США), а за 9 місяців 2025 року — уже 42,9%, що відповідає 4 977 млн дол. США.
Друге значне зростання частки продемонстрували послуги з подорожей. У 2024 році (за підсумками 9 місяців) їхня частка становила лише 5,9% (753 млн дол. США). Завдяки значному зростанню обсягів до 915 млн дол. США за 9 місяців 2025 році, їхня частка в загальному експорті зросла до 7,9%.
Розділи послуг, які зросли за 9 місяців 2025 року (порівняно з відповідним періодом 2024 року):
-
Телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги — 4,7%;
-
Подорожі — 2,0%;
-
Державні товари та послуги, не віднесені до інших категорій — 0,9%;
-
Інші ділові послуги — 0,2%;
-
Поштові послуги та послуги кур’єрського зв’язку та плата за користування інтелектуальною власністю, що не віднесена до інших категорій — по 0,1%.
Найбільша втрата частки
За 9 місяців 2024 року транспортні послуги становили значну частину експорту, досягаючи 24,8% від загального обсягу (3 190 млн дол. США). Проте у 2025 році (за підсумками 9 місяців), через суттєве падіння обсягу — до 1 882 млн дол. США, їхня частка різко зменшилася і склала лише 16,2%.
Розділи послуг, які скоротились за 9 місяців 2025 року (порівняно з відповідним періодом 2024 року):
-
Транспорт — (–8,6%);
-
Фінансові послуги — (–0,1%).
Помісячна динаміка експорту послуг
Помісячна динаміка експорту 2025 року була нестабільною, характеризуючись значними коливаннями. Липень 2025 року став місяцем найбільшого зростання експорту послуг: загальний обсяг сягнув 1 354 млн дол. США, що відображає приріст на 64 млн дол. США або 5%, порівняно з червневим показником. На противагу цьому, наступний місяць, серпень, ознаменувався найзначнішим спадом: загальний обсяг експорту впав до 1 283 млн дол. США. Це падіння становило 71 млн дол. США або 5,2% відносно липневого піку.
Огляд телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг
Ця категорія послуг підтвердили своє лідерство, ставши найбільшою категорією експорту за 9 місяців 2025 року з обсягом 4 977 млн дол. США.
Комп’ютерні послуги є домінуючою складовою телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг, виступаючи головним джерелом зростання всього розділу, склавши 97,7% за 9 місяців 2025 року. Обсяги експорту комп'ютерних послуг зросли з 4 778 млн дол. США за 9 місяців 2024 року до 4 862 млн дол. США у відповідному періоді 2025 року.
Поряд із цим, інформаційні послуги продемонстрували значний приріст, хоча й мають невеликі обсяги. Їхній експорт зріс з 34 млн дол. США за 9 місяців 2024 року до 51 млн дол. США за 9 місяців 2025 року. Частка інформаційних послуг у загальному обсязі телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг склала 1,0% за підсумками 9 місяців 2025 року.
На противагу підрозділам, які зростають, телекомунікаційні послуги були єдиною складовою, що зафіксувала спад. Обсяги експорту скоротилися з 83 млн дол. США за 9 місяців 2024 року до 64 млн дол. США у відповідному періоді 2025 року. Через це падіння, їхня частка у загальному обсязі розділу телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг у 2025 (за підсумками 9 місяців) зменшилася до 1,3%.
Географія експорту комп’ютерних послуг
ТОП-5 країн за обсягами експорту комп’ютерних послуг за 9 місяців 2025 року
1. США — $1 721 млн (–4,8% до 2024 року);
2. Мальта — $429 млн (+18,1%);
3. Велика Британія — $421 млн (–1,6%);
4. Кіпр — $350 млн (+26,7%);
5. Ізраїль — $199 млн (–8,8%).
ТОП-5 країн з найбільшим абсолютним приростом експорту комп’ютерних послуг за 9 місяців 2025 року
1. Фінляндія — +53,8% ($19 млн);
2. Латвія — +48,8% ($11 млн);
3. Гонконг — +36,5% ($40 млн);
4. Естонія — +29,8% ($155 млн);
5. Кіпр — +26,7% ($350 млн).
Мінекономіки оприлюднило проєкт постанови КМУ, яким пропонується затвердити на 2026 рік:
- обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;
- перелік контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;
- перелік товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів та обладнання, що перевозяться у контейнерах з особистими речами);
- перелік товарів (аграрної продукції), експорт яких підлягає ліцензуванню;
- обсяги квот товарів, експорт яких до держав - членів Європейського Союзу підлягає ліцензуванню.
При цьому не використані у 2025 році суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності ліцензії на експорт (імпорт) товарів, визначених у постанові КМУ від 24.12.2024 р. №1481, будуть дійсними до 1 березня 2026 р., якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України.
Для митного оформлення товарів, які навантажуються навалом та експорт (імпорт) яких ліцензується, гранична різниця фактичного значення їх вартості, кількості або ваги не може перевищувати 5 відсотків значення, зазначеного у відповідній ліцензії.
Очікується, що ця постанова набере чинності з 1 січня 2026 року.
А поки що пропозиції та зауваження можна надсилати протягом місяця з дня оприлюднення за адресами:
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2 або на адресу електронної пошти: tzavizion@me.gov.ua
Державна регуляторна служба України: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11 або на адресу електронної пошти: inform@drs.gov.ua