4 червня Кабінет Міністрів України затвердив нову Експортну стратегію України на період до 2030 року, яка визначає ключові напрями розвитку українського експорту в умовах війни, післявоєнного відновлення та поглиблення європейської інтеграції.
Документ спрямований на підвищення стійкості української економіки, її технологічне оновлення та поступовий перехід до моделі експортоорієнтованого зростання. Фокус стратегії – нарощування виробництва та експорту товарів і послуг з вищою доданою вартістю, посилення конкурентоспроможності українських компаній на зовнішніх ринках, а також розширення участі мікро-, малого і середнього бізнесу у зовнішньоекономічній діяльності.
«Україна має сильний виробничий потенціал, наше завдання – допомогти бізнесу реалізувати його на зовнішніх ринках. Експортна стратегія до 2030 року визначає, як ми будемо працювати над розширенням доступу до ринків, розвитком інструментів підтримки експортерів та збільшенням частки продукції з доданою вартістю в українському експорті. Це важливо як для економічного зростання, так і для поглиблення інтеграції України до ринку Європейського Союзу», – наголосив Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.
Стратегія передбачає три цілі:
- Нарощування виробництва експортоспроможних товарів, покращення структури експорту, збільшення його середньої ціни.
- Створення сприятливих умов для ведення експортної діяльності.
- Зміцнення державних спроможностей, інституцій та інструментів для розвитку експорту.
Для їх досягнення документ передбачає розвиток виробництва середньо- та високотехнологічних товарів, підтримку переробної промисловості, стимулювання інвестицій в експортоорієнтовані виробництва, усунення тарифних і нетарифних бар’єрів, розвиток експортного фінансування, посилення торговельно-економічного представництва України за кордоном, удосконалення інформаційно-консультаційної підтримки, цифровізацію експортних сервісів та промоцію українських товарів і послуг на зовнішніх ринках.
Окрему увагу приділили розвитку державних інструментів підтримки експорту. Йдеться про фінансові механізми, зокрема продукти Експортно-кредитного агентства та банківські інструменти; всебічну підтримку експортерів від Офісу з розвитку підприємництва та експорту; розвиток логістичної та цифрової інфраструктури; укладання та модернізацію торговельних угод; захист інтересів українських експортерів; участь у міжнародних виставках і заходах; посилення економічної дипломатії; розвиток бренду «Зроблено в Україні»; а також співпрацю з міжнародними організаціями.
Ключові індикатори досягнення цілей до 2030 року:
- зменшення частки продукції сировинного та низького ступеня переробки в загальному експорті до 59% (за дев’ять місяців 2025 року - 87,3%, за даними Держстату);
- збільшення співвідношення експорту товарів і послуг до ВВП до 33% (рівень 2024 року - 29,4%, за даними Держстату);
- зростання частки експорту послуг у загальному експорті товарів і послуг до 25% (за дев’ять місяців 2025 - 18%, за даними Держстату);
- збільшення загального обсягу експорту товарів і послуг до 85 млрд дол. (рівень 2025 року - 48 млрд дол. за даними Держстату та щоденними оперативними даними Держмитслужби).
Реалізація Стратегії відбуватиметься у два етапи.
Перший, у 2026-2028 роках, буде зосереджений на створенні сприятливих умов для розвитку експорту: вдосконаленні законодавства, усуненні торговельних бар’єрів, розвитку фінансових інструментів, залученні інвестицій та посиленні інституційної спроможності. Очікується, що у 2028 році обсяг експорту товарів і послуг сягне 80 млрд дол., а частка продукції з вищим рівнем переробки та експорту послуг продовжить зростати.
Другий етап у 2029-2030 роках передбачає подальший розвиток і масштабування започаткованих змін та формування цілісної системи підтримки українських експортерів.
Координацію та моніторинг виконання Стратегії здійснюватиме Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Інформація про виконання операційного плану оновлюватиметься двічі на рік, а щорічний звіт про результати реалізації Стратегії розглядатиме Уряд.
Очікується, що реалізація Стратегії сприятиме зміцненню виробничого та експортного потенціалу України, розширенню присутності українських товарів і послуг на зовнішніх ринках, збільшенню частки продукції з доданою вартістю та розвитку сучасної системи державної підтримки експорту.
Підготовку Експортної стратегії було розпочато у 2024 році та здійснено ГС «Фонд підтримки реформ в Україні» в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), що фінансувався урядом Німеччини та впроваджувався Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Підтримка подальшої реалізації Стратегії надаватиметься Фондом у межах програми STEP IN 2 EU, що співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, а також Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business та реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
У січні–квітні 2026 року товарообіг України склав $46,1 млрд. За цей період до України імпортували товарів на $32,2 млрд, тоді як обсяг експорту становив $13,9 млрд. Про це повідомляє Державна митна служба України.
При цьому оподаткований імпорт склав $22,3 млрд, або 69% загального обсягу імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у зазначений період становило 0,55 дол./кг.
Найбільші торговельні партнери України
Найбільшими країнами-імпортерами товарів в Україну стали:
-
Китай — $8,7 млрд;
-
Польща — $3,1 млрд;
-
Туреччина — $2,2 млрд.
Водночас найбільше українських товарів експортували до:
-
Польщі — на $1,5 млрд;
-
Туреччини — на $1,2 млрд;
-
Італії — на $857 млн.
Основу імпорту сформували машини, паливо та хімічна продукція
У загальній структурі імпорту 72% припало на три ключові категорії товарів:
-
машини, устаткування та транспорт — $13,3 млрд. Під час митного оформлення цієї продукції до бюджету сплачено 74,3 млрд грн, що становить 26% надходжень митних платежів;
-
паливно-енергетичні товари — $5,3 млрд. Надходження митних платежів під час їх імпорту склали 103,5 млрд грн, або 36% усіх митних надходжень;
-
продукція хімічної промисловості — $4,6 млрд. До бюджету сплачено 38,4 млрд грн митних платежів, що становить 14% загального обсягу.
Продовольство — основою українського експорту
До трійки найбільш експортованих з України товарів у січні–квітні 2026 року увійшли:
-
продовольчі товари — $8,5 млрд;
-
метали та вироби з них — $1,3 млрд;
-
машини, устаткування та транспорт — $1,2 млрд.
Крім того, упродовж січня–квітня 2026 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до державного бюджету сплачено 585,9 млн грн.
Україна має потенціал вийти на європейський ринок лісового садивного матеріалу. Очікувана експортна виручка від реалізації садивного матеріалу за п’ятьма основними породами – сосна, ялина, ялиця, модрина та дуб – може сягнути майже 5 млн євро на рік, а прогнозований прибуток – близько 2 млн євро щорічно.
Для цього держава працює над розвитком сучасного лісового насінництва, модернізацією лісонасіннєвих центрів та оновленням законодавства. Мета – сформувати конкурентний внутрішній ринок садивного матеріалу та створити умови для його експорту до країн ЄС.
Про це йшлося на виїзній нараді на Чернігівщині за участі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, народних депутатів України, представників Держлісагентства та ДП «Ліси України».
На сьогодні в Україні вже працює 9 сучасних лісорозсадників із загальною потужністю 14 млн сіянців на рік. До 2030 року цей показник планують збільшити більше ніж удвічі – до 30 млн сіянців.
В пріоритеті – вихід українського садивного матеріалу на ринок ЄС. Річна виробнича потужність галузі в Євросоюзі становить 2,4 млрд саджанців, з яких 44% – сіянців із закритою кореневою системою (ЗКС). В цьому напрямі Україна має реальний потенціал стати повноцінним постачальником для цього ринку. Внутрішня потреба України в сіянцях із ЗСК становить близько 20 млн штук, а потенціал експорту – ще близько 10 млн на рік.
За словами Тараса Висоцького, розвиток власного лісового насінництва є важливою частиною економічної стратегії держави, що дозволяє створювати нові виробництва, робочі місця та нарощувати експортний потенціал України.
«Лісонасіннєві центри – це основа якісного відновлення лісів і водночас перспективний напрям для розвитку українського бізнесу. Український садивний матеріал має конкурентну собівартість, а попит на європейському ринку стабільно зростає. Це реальна можливість для експорту та валютної виручки. Паралельно ми працюємо над необхідними законодавчими змінами: від земельних питань до врегулювання роботи підприємств після корпоратизації. Без зрозумілих і прозорих правил галузь не може залучати інвестиції та масштабувати розвиток», – зазначив Тарас Висоцький.
З 7 квітня 2026 року в Україні набули чинності оновлені правила видачі міжнародних сертифікатів для експорту харчових продуктів і кормів. Відповідні зміни внесено до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №2252. Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Оновлення спрямовані на вдосконалення системи державного контролю, спрощення процедур для бізнесу та адаптацію українських експортних механізмів до актуальних міжнародних вимог.
Що змінилося
Оновлений порядок відтепер поширюється не лише на харчові продукти, а й на корми, що дозволяє експортерам працювати за єдиними та зрозумілими правилами для ширшого переліку продукції.
Серед ключових змін:
-
запроваджено дві нові форми міжнародних сертифікатів для експорту кормів;
-
оновлено форму сертифіката на молочну продукцію відповідно до актуальних вимог зовнішніх ринків;
-
удосконалено процедуру подання заяв та документів експортерами;
-
спрощено оформлення міжнародного сертифіката на кожен експортний вантаж;
-
зменшено документальне навантаження на інспекторів Держпродспоживслужби.
Що важливо знати експортерам
Форми сертифікатів щодо кормів, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №288 від 2014 року, втратили чинність з 1 березня 2026 року.
Водночас виняток становлять форми сертифікатів, які вже погоджені з країнами-партнерами та оприлюднені на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.
Чому це важливо
Оновлення процедур має пришвидшити оформлення експортної документації, зробити процес більш прозорим та зменшити адміністративні бар’єри для бізнесу.
Для українських виробників це означає простіший вихід на нові зовнішні ринки, а для міжнародних партнерів — додаткові гарантії безпечності української продукції.
Ознайомитися з текстом документа можна на порталі Верховної Ради України.
У першому кварталі 2026 року Україна експортувала 15,5 млн тонн аграрної продукції на загальну суму 6,3 млрд доларів, а частка агропродукції в загальному експорті країни склала 62%, що вкотре підтверджує стратегічну роль агросектору у формуванні валютних надходжень держави. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Ключовою тенденцією звітного періоду стало зростання експортної виручки при майже незмінних фізичних обсягах поставок. У річному вимірі обсяг експорту збільшився лише на 1,2%, тоді як виручка зросла на 8,3% або 482 млн доларів.
Водночас такий результат не є наслідком виключно сприятливої зовнішньої цінової кон’юнктури: індекс продовольчих цін ФАО за цей період зріс лише на 1%. Основним драйвером стали структурні зміни в експорті, зокрема збільшення частки продукції з вищою доданою вартістю.
Географія експорту
Основним напрямом експорту української агропродукції залишаються країни Європейського Союзу, на які припало 49% усіх поставок.
Частка інших ринків розподілилася таким чином:
-
країни регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка) — 20%;
-
Туреччина — 12%;
-
інші країни — 18%.
Особливо помітним стало посилення позицій Туреччини: її частка в структурі експорту зросла з 9% до 12%, а обсяг поставок у грошовому вимірі збільшився на 242 млн доларів.
Основу експорту формують зернові та олійна продукція
Структура експорту залишається доволі концентрованою:
-
чільна 5-ка товарних груп забезпечили 68% валютної виручки;
-
чільна 10-ка товарних груп — 81%.
Лідерами залишаються:
-
кукурудза;
-
соняшникова олія;
-
пшениця.
Зокрема, експорт кукурудзи зріс як у фізичному (+18%), так і у вартісному (+17%) вимірі, значною мірою завдяки високому попиту з боку Туреччини.
Експорт соняшникової олії також продемонстрував позитивну динаміку: виручка зросла на 20% при незначному збільшенні фізичних обсягів (+3%).
Експорт пшениці
Водночас експорт пшениці у першому кварталі скоротився на 35%, насамперед через рекордний урожай у країнах ЄС.
Найбільше скорочення зафіксовано саме на європейському ринку — –82%.
Однак упродовж кварталу спостерігалося поступове відновлення поставок: експорт зріс із 536 тис. тонн у січні до 869 тис. тонн у березні, що становить +62%.
Це створює передумови для повного використання експортної квоти ЄС у 2026 році.
Переробка олійних культур
Окремою тенденцією стало зростання експорту продукції переробки в сегменті олійних культур.
Завдяки розвитку внутрішньої переробки Україна поступово скорочує експорт сировини та нарощує поставки готової продукції.
У сегменті сої менше скорочення продемонстрували саме продукти переробки — олія та макуха — порівняно з експортом сирих бобів.
Ще більш показовою є ситуація у ріпаковому сегменті: експорт ріпакової олії зріс більш, ніж у 30 разів, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Вектор — на експорт продукції з вищою доданою вартістю
Результати першого кварталу 2026 року свідчать про поступову трансформацію українського агроекспорту — від сировинної моделі до моделі, орієнтованої на продукцію з вищою доданою вартістю.
Подальший розвиток переробної галузі та розширення доступу українських товарів до зовнішніх ринків залишаються ключовими умовами для зростання експорту та зміцнення економіки країни.