Національний банк України за результатами детального опрацювання та аналізу пропозицій від Уряду України переглянув граничні строки розрахунків для окремих експортних операцій. Відповідні пропозицій були надані розпорядженням Кабінету Міністрів України № 573-р “Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 76”. 

Згідно з прийнятим рішенням Національний банк України встановив граничний строк розрахунків до 270 календарних днів для операцій з експорту товарів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8424, 8428, 8432 та 8716, зокрема сільськогосподарської техніки та обладнання. Ініціатива була розроблена Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України з урахуванням звернень суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, галузевих асоціацій та виробників, а також погоджена за результатами спільного опрацювання з представниками бізнесу та міжнародними партнерами.

«Продовження термінів повернення валютної виручки зі 180 до 270 календарних днів дозволить уникнути ризиків подальшого скорочення експорту зазначеної продукції, що пов’язані з тривалими виробничими циклами та особливостями виконання зовнішньоекономічних контрактів. Це рішення підтримає бізнес-активність експортерів, забезпечить безперервність виконання контрактів та дозволить уникнути зупинки надходження валютної виручки до країни», — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.

Така зміна дозволить створити більш прогнозовані та конкурентні умови для українських виробників сільськогосподарської та спеціалізованої техніки на зовнішніх ринках. Подовження граничного строку розрахунків сприятиме нарощенню обсягів експорту та виробництва, стимулюватиме інвестиції у розвиток машинобудівних підприємств, а також підтримає збереження трудового потенціалу й створення нових робочих місць. У довгостроковій перспективі це розширить можливості освоєння нових ринків збуту та забезпечить стабільне зростання надходжень валютної виручки до країни.

Джерело

У січні 2026 року Експортно-кредитне агентство (ЕКА) підтримало українські експортні контракти на загальну суму 5,21 млрд грн. Про це повідомляє ЕКА.

Ефективність роботи агентства демонструє фінансовий мультиплікатор: кожна гривня відповідальності ЕКА забезпечила 33,55 грн майбутньої експортної виручки. Це свідчить про значний ефект державного страхування для розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Банки-партнери

Найбільші обсяги підтриманого експорту у співпраці з банківським сектором припали на:

• Райффайзен Банк — 4,61 млрд грн;

• ПриватБанк — 281,83 млн грн;

• Ощадбанк — 143,47 млн грн.

Регіональна структура

Найбільший обсяг підтриманого експорту забезпечили підприємства:

• Хмельницька область — 4,61 млрд грн;

• Чернігівська область — 281,83 млн грн;

• Запорізька область — 130,84 млн грн;

• Одеська область — 119,81 млн грн.

Географія експорту

Основними країнами-імпортерами української продукції у січні стали:

• Німеччина — 589,11 млн грн;

• Болгарія — 576,48 млн грн;

• Данія — 576,48 млн грн;

• Угорщина — 576,48 млн грн;

• Нідерланди — 576,48 млн грн;

• Польща — 576,48 млн грн;

• Іспанія — 576,48 млн грн;

• Швеція — 576,48 млн грн;

• Молдова — 281,83 млн грн;

• Франція — 130,84 млн грн;

• Словаччина — 49,79 млн грн.

Галузева структура

У товарній структурі підтриманого експорту найбільшу частку становили:

• меблі та супутні вироби;

• вироби з чорних металів;

• папір і картон;

• харчові продукти;

• судна та плавучі засоби.

Джерело

Офіс з розвитку підприємництва та експорту розробив практичний посібник для українських компаній, мета якого надати системне уявлення про ринок федеральних закупівель США та алгоритм виходу на нього.

Він створений як інструмент підтримки бізнесу, який планує участь у державних тендерах Сполучених Штатів і потребує зрозумілого, послідовного та прикладного викладу вимог і процедур.

У ґайді зібрано та пояснено ключові елементи процесу:

• нормативні засади федеральних закупівель (зокрема FAR/DFARS);

• роль і функціонування основних державних систем;

• вимоги до реєстрації постачальників;

• порядок отримання обов’язкових ідентифікаторів (UEID, NCAGE);

• принципи використання кодів NAICS;

• практичні кроки щодо реєстрації в SAM.gov;

• пошуку тендерних оголошень.

Також посібник містить інформацію про види запитів (solicitation), типи контрактів, логіку дослідження ринку та аналіз тендерної документації.

Таким чином, документ надає цілісну «дорожню карту» для компаній, що розглядають федеральні закупівлі США як напрям розвитку: від первинної оцінки можливостей ринку до підготовки до участі в конкретних процедурах.

Він дозволяє українському бізнесу скоротити час на пошук розрізненої інформації, мінімізувати процедурні ризики та підвищити готовність підприємства до роботи у середовищі американських держзакупівель.

Посилання на посібник

Джерело

Протягом січня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму $6,7 млрд, а експортували – на $3,2 млрд. 

При цьому оподаткований імпорт склав $4,4 млрд, що становить 66% загальних обсягів імпортованих товарів.

Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні 2026 року склало 0,50 дол/кг.

Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $1,9  млрд, Туреччина - $703 млн, Польща - $623 млн.

Експортували з України найбільше до: Польщі — на $358 млн, Туреччини — на $276 млн, Італії — на $232 млн.

У загальних обсягах ввезених у січні 2026 року товарів 69% склали такі категорії товарів: 

• машини, устаткування та транспорт — $2,7 млрд  

при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 14,8 млрд грн, що складає 24% надходжень митних платежів;

• паливно-енергетичні  — $1,1 млрд

при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 26,6 млрд грн, що складає 43% надходжень митних платежів;

• продукція хімічної промисловості — $869 млн

при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 7,1 млрд грн, що складає 11% надходжень митних платежів.

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: 

• продовольчі товари — $2 млрд  

• метали та вироби з них — $286 млн

• машини, устаткування та транспорт — $253 млн

У січні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 187,1 млн грн.

Джерело

За 12 місяців 2025 року український експорт послуг зменшився, порівняно з аналогічним періодом 2024 року, на 7,7%. Найбільший внесок у загальне скорочення обсягів зробили транспортні послуги. Водночас зростання експорту комп’ютерних, професійних та консультаційних послуг з управління, а також особистих подорожей підвищило частку цих видів послуг у загальному обсязі експорту.

Загальна динаміка зовнішньої торгівлі послугами

За 12 місяців 2025 року загальний обсяг експорту усіх видів послуг склав 15,98 млрд дол. США. Це менше, ніж за відповідний період 2024 року, коли експорт послуг становив 17,31 млрд дол. США. Таким чином, за підсумками року загальний обсяг експорту послуг скоротився на 1,33 млрд дол. США (на 7,7%).

Паралельно зі скороченням експорту зменшився і обсяг імпорту послуг. За 12 місяців 2025 року він становив 21,73 млрд дол. США, тоді як за аналогічний період 2024 року імпорт складав 23,10 млрд дол. США. У результаті імпорт послуг скоротився на 1,36 млрд дол. США (на 5,9%).

Подібна динаміка спостерігалася й у товарному експорті, однак масштаби скорочення були менш значними. За даними Державної митної служби, у січні–грудні 2025 року експорт товарів з України склав 40,37 млрд дол. США, що на 1,21 млрд дол. США (–2,9%) менше, ніж у 2024 році. Таким чином, експорт послуг скорочувався швидше, ніж експорт товарів, що свідчить про вищу чутливість сфери послуг до зовнішніх та внутрішніх економічних факторів у 2025 році.

Натомість імпорт товарів демонстрував протилежну тенденцію. За підсумками року його обсяг зріс до 84,74 млрд дол. США, що на 14,09 млрд дол. США (+19,9%) більше, порівняно з 2024 роком. Це різко контрастує зі скороченням імпорту послуг і вказує на структурні відмінності у відновленні внутрішнього попиту та залежності від імпортних поставок товарів.

Детальніший аналіз змін у зовнішній торгівлі товарами у 2025 році наведено в окремій статті «Як змінився експорт та імпорт товарів України у 2025 році».

Збільшення частки

Комп’ютерні послуги залишаються провідною категорією в експорті послуг України та посилили свої позиції упродовж року. За 2024 рік обсяг їх експорту становив 6,45 млрд дол. США, що відповідало 37,2% загального експорту усіх видів послуг. За підсумками 2025 року експорт комп’ютерних послуг зріс до 6,65 млрд дол. США, а їхня частка в загальному обсязі експорту підвищилася до 41,6%.

Зростання частки також зафіксовано у категорії особистих подорожей. За 2024 рік експорт цих послуг складав 953 млн дол. США, або 5,5% загального обсягу експорту послуг. У 2025 році обсяг експорту особистих подорожей збільшився до 1,10 млрд дол. США, що забезпечило зростання їхньої частки до 6,9%.

Крім того, посилили свої позиції професійні та консультаційні послуги з управління. За 2024 рік їх експорт становив 1,02 млрд дол. США з часткою 5,9%. За підсумками 2025 року обсяг експорту цієї категорії зріс до 1,13 млрд дол. США, а частка в загальному експорті послуг збільшилася до 7,0%.

Інші види послуг, частка яких зросла за 12 місяців 2025 року (порівняно з відповідним періодом 2024 року):

• Інші ділові послуги —  (частка зросла до 19%);

• Вантажний автомобільний транспорт — 3,5%;

• Послуги з переробки матеріальних ресурсів, що належать іншим сторонам — 5,4%;

• Державні товари та послуги, не віднесені до інших категорій — 4,6%;

• Ділові подорожі — 0,8%;

• Будівництво — 0,6%.

Найбільша втрата частки

За 12 місяців 2024 року транспортні послуги посідали друге місце за обсягом та часткою в структурі експорту послуг України після телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг, формуючи 24,1% загального обсягу, що відповідало 4,17 млрд дол. США. За підсумками 12 місяців 2025 року, незважаючи на скорочення обсягів до 2,55 млрд дол. США, транспортні послуги залишилися на другому місці у структурі експорту, хоча їхня частка зменшилася до 15,9%. Зокрема, обсяги експорту залізничного транспорту знизилися на 0,8%, морського транспорту — на 0,6%, а інших видів транспорту — на 7,7%.

Технічні послуги, послуги з торгівлі та інші ділові послуги також зазнали скорочення упродовж 2025 року і їх частка скоротилася до на 10,6%.

Лідерство IT у експорті послуг: зростання комп’ютерних та інформаційних послуг

Телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги зберегли лідерство, залишаючись найбільшою складовою експорту за 12 місяців 2025 року з обсягом 6,81 млрд дол. США. Частка телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг у загальному експорті всіх видів послуг зросла до 42,6%.

Комп’ютерні послуги залишаються головним драйвером зростання розділу, склавши 6,65 млрд дол. США у 2025 році. Це перевищує показник 2024 року у 6,45 млрд дол. США і демонструє високу частку у загальному обсязі експорту всіх видів послуг — 41,6%.

Інформаційні послуги продовжили тенденцію до збільшення обсягів і за підсумками 2025 року досягли 78 млн дол. США проти 47 млн дол. США у 2024 році. Частка інформаційних послуг у загальному експорті всіх видів послуг зросла до 0,5%.

Натомість телекомунікаційні послуги скоротилися з 117 млн дол. США у 2024 році до 77 млн дол. США у 2025 році, зменшивши свою частку до 0,5%.

ТОП-10 країн за обсягами експорту комп’ютерних послуг за 12 місяців 2025 року

1. США — 2 392 млн дол. США (–0,2% до 2024 року);

2. Мальта — 578 млн дол. США (+15,3%);

3. Велика Британія — 557 млн дол. США (–1,5%);

4. Кіпр — 480 млн дол. США (+21,7%);

5. Ізраїль — 264 млн дол. США (–11,1%);

6. Швейцарія — 248 млн дол. США (–6,4%);

7. Німеччина — 237 млн дол. США (–10,1%);

8. Естонія — 216 млн дол. США (+30,3%);

9. Польща — 190 млн дол. США (+14,2%);

10. ОАЕ — 169 млн дол. США (+22,3%).

ТОП-10 країн з найбільшим абсолютним приростом експорту комп’ютерних послуг за 12 місяців 2025 року

1. Латвія — +62,1% (16 млн дол. США);

2. Фінляндія — +51,6% (24 млн дол. США);

3. Угорщина — +38,5% (23 млн дол. США);

4. Екстонія — +30,3% (216 млн дол. США);

5. Люксембург — +29,4% (15 млн дол. США);

6. Гонконг — +28,6% (53 млн дол. США);

7. ОАЕ — +22,3% (169 млн дол. США);

8. Іспанія — +22,2% (28 млн дол. США);

9. Кіпр — +21,7% (480 млн дол. США);

10. Гібралтар — +16,8% (30 млн дол. США).

Примітка: Обсяги за жовтень, листопад та грудень 2025 року є попередніми даними.

Джерело