3 грудня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, що встановлює механізм моніторингу експорту сої та ріпаку. Документ спрямований на забезпечення справедливого застосування пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.
Новий Порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції даним, що містяться в Державному аграрному реєстрі, щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.
Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно.
Постанова забезпечує:
- прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита;
- унеможливлення зловживань під час експорту сої та ріпаку;
- рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників;
- підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники.
«Ми запроваджуємо прозорий механізм, який дозволяє звільнити від експортного мита саме виробників, а не посередників. Кошти, які держава отримає від мита трейдерів, поповнюватимуть спеціальний фонд бюджету та спрямовуватимуться на програми підтримки прифронтових територій, де аграрії працюють у найскладніших умовах, гранти на переробку, теплиці, сади, страхування воєнних ризиків», – підкреслив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Урядове рішення посилює державний контроль, забезпечує цільове надходження бюджетних коштів і сприяє стабільності аграрного сектору. Моніторинг дозволяє одночасно підтримувати добросовісних виробників та гарантувати наповнення спеціального фонду для реалізації ключових програм розвитку агросектору.
Довідково.
У вересні 2025 року ухвалено закон про введення 10% експортного мита на сою та ріпак. Сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які експортують продукцію власного виробництва, звільняються від сплати мита. Мито сплачують трейдери та інші експортери, які не є виробниками. Механізм спрямований на підтримку фермерів, стимулювання переробки всередині країни та наповнення спеціального фонду державного бюджету для фінансування аграрних програм.
Попри ризики, спричинені війною — нестачу ресурсів, безпекові загрози та скорочення посівних площ — Україна зберігає позиції одного з провідних виробників цукру. Про це повідомляє Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики з посиланням на Національну асоціацію цукровиробників України «Укрцукор».
Виробництво
Так, станом на 1 грудня 2025 року 26 цукрових заводів України:
-
переробили: 8,36 млн тонн сировини;
-
виробили: 1,25 млн тонн цукру.
Теперішній показник виходу цукру становить 15,02%, що вище за минулорічні 14,11%. Це пояснюється зростанням цукристості буряків до 17,48% (+0,71% до 2024 року).
Експорт: 95% виробленого цукру спрямовано на зовнішні ринки
Україна активно нарощує присутність на міжнародному ринку.
За перші три місяці маркетингового року 2025/26:
-
експортовано 116,1 тис. тонн цукру;
-
95% усіх поставок пішли на експорт.
Основні покупці українського цукру (вересень–листопад 2025)
-
Ліван — 37%
-
Сирія — 18%
-
Північна Македонія — 8%
-
Боснія і Герцеговина — 7%
-
ОАЕ — 7%
Географія збуту свідчить про стабільний інтерес країн Близького Сходу та Західних Балкан.
Світовий ринок
На світових біржах фіксується зниження цін:
-
цукор-сирець у Нью-Йорку подешевшав на 2,4% — до 14,07 центів/фунт,
що є мінімумом з жовтня 2020 року.
Аналітики прогнозують у 2025/26 роках профіцит цукру в обсязі 2,8 млн тонн.
Серед причин:
-
нарощування виробництва кукурудзяного етанолу;
-
ймовірне збільшення експорту цукру з Індії.
Джерело
У січні–жовтні 2025 року український експорт скоротився, порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як імпорт продовжив зростати, що призвело до поглиблення дефіциту зовнішньої торгівлі. Структура експорту змінилася: зменшилася частка зернових, насіння олійних культур, руди та цукру, а зросла — олії, деревини, електроенергії, електричного обладнання та м’ясної продукції. Детальніше про експортні зміни у за 9 місяців 2025 року читайте за посиланням.
За десять місяців 2025 року експорт товарів з України становив 33,23 млрд дол. США, що на 1,36 млрд дол. США менше, ніж за аналогічний період 2024 року. У відсотковому вираженні це означає скорочення експорту на 3,9%. У той же час імпорт продовжив зростати: за цей період він досяг 67,73 млрд дол. США, що на 10,37 млрд дол. США більше, ніж роком раніше, або на 18,1%.
Як наслідок, негативне сальдо торгівлі значно збільшилося до -34,51 млрд дол. США, тоді як за аналогічний період минулого року воно становило -22,77 млрд дол. США. Це означає збільшення дефіциту більш, ніж удвічі — на 51,5%. Ще один індикатор, який демонструє погіршення торговельного балансу, — коефіцієнт покриття імпорту експортом. За десять місяців 2025 року він становив лише 49,1%, тоді як роком раніше — 60,3%.
Найбільша втрата частки
Найбільше скорочення серед основних експортних груп відбулося у зернових культурах (група УКТЗЕД 10). Частка зернових у загальному експорті знизилася з 22,7% до 18%, а обсяг експорту скоротився з 7,86 млрд дол. США до 5,99 млрд дол. США, тобто на 1,87 млрд дол. США. Основне падіння зумовлене зменшенням експорту кукурудзи та пшениці. Експорт кукурудзи зменшився з 4,02 млрд дол. США до 3,04 млрд дол. США, а її частка в загальному експорті — з 11,6% до 9,2%. Поставки пшениці скоротилися з 3,29 млрд дол. США до 2,62 млрд дол. США, а частка — з 9,5% до 7,9%.
Суттєве скорочення відбулося також в експорті насіння і плодів олійних рослин (група УКТЗЕД 12). Частка цієї групи у загальному експорті зменшилася з 7,9% до 5,8%, а обсяг експорту скоротився з 2,74 млрд дол. США до 1,93 млрд дол. США, тобто на 817,54 млн дол. США. Основне падіння пояснюється різким зменшенням експорту насіння ріпаку: за 10 місяців 2024 року його поставки становили 1,57 млрд дол. США і формували 4,5% загального експорту, тоді як за 10 місяців 2025 року обсяг знизився до 0,72 млрд дол. США, а частка — до 2,2%.
Скорочення відбулося і в групі руди, шлак і зола (група УКТЗЕД 26). Частка впала з 6,93% до 6,14%. Обсяг експорту становив 2,04 млрд дол. США, що на 356,83 млн дол. США менше, ніж торік. Зменшення відбулося переважно за рахунок експорту руди та залізних концентратів: за 10 місяців 2024 року його обсяг складав 2,34 млрд дол. США, або 6,8% від загального експорту, а за 10 місяців 2025 року обсяг знизився до 2 млрд дол. США, частка — до 6%.
Менш значне, але відчутне, зниження спостерігається у групі цукру та кондитерських виробів (група УКТЗЕД 17). Частка зменшилася з 1,5% до 1,1%. Обсяг експорту становив 378,52 млн дол. США, що на 126,06 млн дол. США менше, ніж у попередньому періоді. Найбільший спад стався через скорочення експорту цукру: за 10 місяців 2024 року його обсяг складав 317,54 млн дол. США, або 0,9% від загального експорту, а за 10 місяців 2025 року обсяг знизився до 171,16 млн дол. США, частка — до 0,5%.
Помірне падіння зафіксовано також у групі їстівних плодів і горіхів (група УКТЗЕД 08). Частка знизилася з 0,87% до 0,73%. Обсяг експорту становив 241,84 млн дол. США, що на 57,95 млн дол. США менше, порівняно з минулим роком. Найбільший спад припав на експорт горіхів волоських без шкаралупи: за 10 місяців 2024 року їх поставки становили 61,23 млн дол. США, або 0,2% від загального експорту, а за 10 місяців 2025 року обсяг скоротився до 2,92 млн дол. США, частка — до 0,01%.
Збільшення частки
Серед товарних груп українського експорту найбільш помітне зростання спостерігається у групі жирів та олій (група УКТЗЕД 15). Обсяг експорту збільшився з 4,69 млрд дол. США до 5,07 млрд дол. США, а частка у загальному експорті піднялася з 13,6% до 15,3%. Збільшення у цій групі частково пояснюється ростом експорту сирої соєвої олії. Її поставки за 10 місяців 2024 року становили 227,44 млн дол. США, або близько 0,7% від загального експорту, а за 10 місяців 2025 року обсяг зріс до 476,49 млн дол. США, що відповідає частці 1,4%.
Експорт групи деревина і вироби з деревини (група УКТЗЕД 44) зріс з 1,24 млрд дол. США до 1,44 млрд дол. США, а частка піднялася з 3,6% до 4,3%, приріст склав 202,13 млн дол. США. Зростання експорту цієї групи частково забезпечили лісоматеріали. Їх поставки за 10 місяців 2024 року становили 342,19 млн дол. США, або близько 1,0% від загального експорту, а за 10 місяців 2025 року обсяг зріс до 360,00 млн дол. США, що відповідає частці 1,1%.
У групі палива мінеральні, нафта і воски мінеральні (група УКТЗЕД 27) обсяг експорту зріс з 158,28 млн дол. США до 377,05 млн дол. США, частка підвищилася з 0,5% до 1,1%, приріст — 218,77 млн дол. США. З помітним зростанням експорту виділяється електроенергія, яка стала основним драйвером збільшення поставок у цій групі. За 10 місяців 2024 року її експорт складав 58,56 млн дол. США, або близько 0,2% від загального експорту, а за 10 місяців 2025 року обсяг зріс до 255,26 млн дол. США, що відповідає частці 0,8%.
Експорт електричних машин та обладнання (група УКТЗЕД 85) збільшився з 1,91 млрд дол. США до 2,06 млрд дол. США, а частка у структурі експорту піднялася з 5,5% до 6,2%, приріст склав 147,02 млн дол. США. Суттєве зростання спостерігалося за рахунок комплектів проводів для моторних транспортних засобів та інших транспортних засобів. Їх експорт за 10 місяців 2024 року складав 902,43 млн дол. США, або близько 2,6% від загального експорту, а за 10 місяців 2025 року обсяг зріс до 1000,95 млн дол. США, що відповідає частці 3,0%.
Серед продуктів аграрного сегменту експорт групи м’яса та їстівних субпродуктів (група УКТЗЕД 02) зріс з 864,15 млн дол. США до 986,74 млн дол. США, а частка підвищилася з 2,5% до 3,0%, що відповідає приросту на 122,59 млн дол. США. Помітне зростання забезпечили м’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці. За 10 місяців 2024 року їх експорт складав 790,84 млн дол. США, або близько 2,3% від загального експорту, а за 10 місяців 2025 року обсяг зріс до 909,43 млн дол. США, що відповідає частці 2,7%.
Огляд фокусних галузей
Металургія
Протягом 10 місяців 2025 року експорт галузі склав 3,87 млрд дол. США, що на 67,45 млн дол. США перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Частка галузі у загальному експорті зросла до 11,7%.
Зростання зафіксовано в:
-
Чавун переробний та чавун дзеркальний — експорт зріс з 374,28 млн до 618,55 млн дол. США.
-
Інші прутки з заліза або нелегованої сталі — обсяг експорту збільшився з 77,78 млн до 169,32 млн дол. США.
Зниження зафіксовано в:
-
Напівфабрикати з заліза або нелегованої сталі — експорт знизився з 827,72 млн до 512,96 млн дол. США.
Готові харчові продукти
За 10 місяців 2025 року експорт готових харчових продуктів склав 3,15 млрд дол. США, що на 121,22 млн дол. США більше, ніж у попередньому періоді. Частка галузі у загальному обсязі експорту піднялася до 9,5%.
Зростання зафіксовано в:
-
Макуха соєва — експорт збільшився з 230,35 млн дол. США до 417,61 млн дол. США.
-
Хлібобулочні та борошняні кондитерські вироби — обсяг поставок зріс з 217,16 млн дол. США до 304,02 млн дол. США.
-
Шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао — експорт зріс з 203,48 млн дол. США до 271,92 млн дол. США.
Зниження зафіксовано в:
-
Цукор з цукрової тростини — поставки знизилися з 317,54 млн дол. США до 171,16 млн дол. США.
-
Соки — експорт скоротився з 194,69 млн дол. США до 157,25 млн дол. США.
Машинобудування
Експорт за 10 місяців 2025 року склав 3,12 млрд дол. США, що на 217,52 млн дол. США більше, ніж у попередньому періоді. Частка галузі у загальному експорті піднялася до 9,4%.
Зростання зафіксовано в:
-
Ізольовані проводи та кабелі — обсяг експорту зріс з обсяг експорту зріс з 1,09 млрд дол. США до 1,20 млрд дол. США.
-
Телефонні апарати та апаратура зв’язку — обсяг експорту збільшився з 72,90 млн дол. США до 100,65 млн дол. США.
-
Несамохідні вагони для перевезення вантажів — обсяг зріс з 17,42 млн дол. США до 42,29 млн дол. США.
Зниження зафіксовано в:
-
Судна різного призначення — обсяг зменшився з 23,54 млн дол. США до 2,08 млн дол. США.
-
Частини для апаратури — з 20,26 млн дол. США до 9,13 млн дол. США.
-
Маяки плавучі, пожежні судна та інші спеціальні плавзасоби — з 7,84 млн дол. США до 0,11 млн дол. США.
Меблі
Експорт меблів за 10 місяців 2025 року склав 861,74 млн дол. США, що на 104,67 млн дол. США більше, ніж у попередньому періоді, а частка галузі у загальному експорті піднялася до 2,6%.
Зростання зафіксовано в:
-
Інші меблі та їх частини — обсяг експорту збільшився з 386,64 млн дол. США до 470,55 млн дол. США.
-
Меблі для сидіння — поставки зросли з 247,25 млн дол. США до 251,95 млн дол. США.
-
Основи матрацні та постільні вироби — експорт зріс з 43,56 млн дол. США до 53,86 млн дол. США.
Одяг та взуття
За 10 місяців 2025 року експорт одягу та взуття склав 682,04 млн дол. США, що на 46,68 млн дол. США більше, ніж у попередньому періоді. Частка галузі у загальному обсязі експорту піднялася до 2,1%.
Зростання зафіксовано в:
-
Костюми, комплекти та жакети для жінок і дівчат — обсяг експорту збільшився з 59,11 млн дол. США до 68,38 млн дол. США.
-
Футболки, майки та інша натільна білизна — поставки зросли з 13,45 млн дол. США до 22,43 млн дол. США.
-
Інші готові вироби — експорт зріс з 31,81 млн дол. США до 39,08 млн дол. США.
Зниження зафіксовано в:
-
Інше взуття на підошві та з верхом з гуми або пластмаси — експорт скоротився з 17,98 млн дол. США до 15,66 млн дол. США.
Географія експорту
Протягом 10 місяців 2025 року український експорт охоплював 201 країну, розширивши географію, порівняно з 198 країнами у попередньому періоді.
Серед нових напрямків торгівлі найбільші постачання були здійснені до Замбії, Кюрасао, Аруби, Папуа-Нової Гвінеї та Гренландії.
Водночас експорт значно скоротився за кількома напрямками, включаючи Малаві, Домініку, Тимор-Лешті, Есватіні, Сінт-Мартен, Тувалу та острів Норфолк.
За обсягом експорту топ-5 країн виглядають наступним чином:
1. Польща — 4,17 млрд дол. США (12,56% частка країни серед всіх країн призначення українського експорту)
2. Туреччина — 2,24 млрд дол. США (12,56%)
3. Німеччина — 2,05 млрд дол. США (6,16%)
4. Італія — 1,74 млрд дол. США (5,23%)
5. Нідерланди — 1,58 млрд дол. США (4,75%)
Серед країн з найбільшим абсолютним зростанням експорту за 10 місяців 2025 року лідирують:
1. Туреччина — 2,24 млрд дол. США (+0,49 млрд дол. США)
2. Алжир — 0,51 млрд дол. США (+0,26 млрд дол. США)
3. США — 0,91 млрд дол. США (+0,25 млрд дол. США)
4. Молдова — 0,97 млрд дол. США (+0,19 млрд дол. США)
5. Польща — 4,17 млрд дол. США (+0,18 млрд дол. США)
Україна продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, незважаючи на воєнний стан. Про це повідомляє Комітет з питань аграрної та земельної політики, посилаючись на дані Державної митної служби України.
Загальні обсяги експорту: середина листопада 2025 року
Від початку 2025–2026 маркетингового року (МР) Україна експортувала:
-
10,429 млн тонн зернових та зернобобових культур;
-
із них 1,049 млн тонн — лише у поточному місяці.
Це свідчить про стабільну роботу експортних каналів та здатність України забезпечувати світові ринки навіть за складних умов.
Структура експорту зернових
Пшениця
-
Загалом від початку МР: 6,573 млн тонн
-
У листопаді: 340 тис. тонн
Ячмінь
-
Загалом: 1,134 млн тонн
-
У листопаді: 45 тис. тонн
Кукурудза
-
Загалом: 2,523 млн тонн
-
У листопаді: 664 тис. тонн
Жито
-
Експортовано: 0,2 тис. тонн
Експорт борошна
Станом на 12 листопада 2025 року загальний експорт українського борошна становив:
-
23 тис. тонн, у тому числі:
- 22,3 тис. тонн пшеничного.
У листопаді українські експортери відвантажили 1,6 тис. тонн борошна.
Географія та чинники, що впливають на експорт
Основні ринки збуту
-
країни Європейського Союзу;
-
держави Азії;
-
регіон Північної Африки.
Саме ці ринки залишаються ключовими покупцями українського зерна та борошна.
Логістика та стратегічні маршрути
На стабільність експорту суттєво впливають:
-
безперебійна робота українського морського коридору;
-
механізми страхування кораблів, які знижують логістичні ризики й витрати;
-
координація роботи портів, залізничних і річкових шляхів.
Виклики воєнного часу
Попри складні безпекові умови, експортні шляхи залишаються функціональними, а Україна продовжує забезпечувати сотні мільйонів людей життєво важливими продуктами.
Європейська рада з інновацій (EIC) у межах Strategic Technologies for Europe Platform (STEP) оголошує конкурс EIC STEP Scale Up. Ініціатива має на меті надати інноваційним компаніям інвестиції для прискорення розвитку та комерціалізації проривних рішень у критично важливих технологіях ЄС.
Про програму
Інновації мають належати до пріоритетів STEP, зокрема:
1. Цифрові та deep tech технології
-
штучний інтелект
-
напівпровідникові технології
-
квантові технології
-
робототехніка та автономні системи
-
сенсорні технології
-
навігація, зв’язок, IoT та ін.
2. Чисті та ресурсоефективні технології
-
сонячна енергетика, вітроенергетика
-
гідрогенові технології
-
енергоощадні рішення
-
відновлювані джерела енергії
-
виробництво акумуляторів і систем зберігання енергії
-
циркулярні технології
-
технології декарбонізації
3. Біотехнології
-
критично важливі лікарські засоби та компоненти
-
ДНК/РНК-технології
-
клітинна інженерія
-
біоінформатика
-
нанобіотехнології
Проєкти повинні мати високий ринковий потенціал і сприяти зменшенню стратегічної залежності ЄС.
Розмір фінансування у межах програми — від 10 000 000 до 30 000 000 євро у форматі equity-only. Підтримка включає Business Acceleration Services та можливість отримання Sovereignty (STEP) Seal для подальшого залучення фінансування від інших європейських інструментів.
Для кого?
Подавати заявки можуть бути учасники, які відповідають таким критеріям:
-
Малі та середні підприємства та малі мідкапи (до 499 працівників), зареєстровані у країнах ЄС або асоційованих країнах.
-
Компанії, що розробляють рішення у сфері критичних технологій STEP.
-
Заявники, які вже мають передзобов’язання інвестицій від одного кваліфікованого інвестора на суму не менше ніж 20% від планованого раунду фінансування, за умови що цей інвестор володіє релевантною експертизою та проходить перевірку KYC від EIC Fund.
-
Заявки можуть подавати й інвестори від імені компанії за умови попередньої угоди з нею.
Організатори забезпечать компаніям збереження своєї ключової цінності та інтелектуальної власності у ЄС або асоційованих країнах.
Як взяти участь?
Для участі у конкурсі компанії мають подати заявку, яка включає детальний опис інноваційного проєкту, команду, бізнес-модель, оцінку ризиків та стратегічне планування, — за посиланням. Дедлайн — 25 листопада 2026 року.
Ознайомитися з деталями програми можна за посиланням.