Економічний Портал Чернігівської області

Огляд, статті Закордонні закупівлі Пропозиції Чернігівських підприємств Виставки, ярмарки Нормативно-правова база ЗЕД
Вимоги щодо маркування продуктів харчування в Катарі

flagofkatarМіністерством охорони здоров’я Держави Катар оголошено про імплементацію з початку 2017 року на території Катару єдиних вимог Організації зі стандартизації Ради Співробітництва Арабських Держав Перської Затоки – РСАДПЗ (GCC Standardisation Organisation – GSO) щодо маркування. 

З 1 січня 2017 р. в Катарі введено в дію регіональний стандарт GSO 9/2013 з маркування харчових продуктів, прийнятий членами РСАДПЗ у 2013 р., який буде єдиним технічним регламентом, що регулюватиме вимоги у зазначеній сфері.

Відповідно до зазначених вимог, з 01.01.2017 р. забороняється ввезення на територію Держави Катар харчові продукти без відповідного маркування (етикеток) встановленої форми. З 1 січня ц.р. товари харчового призначення, які імпортуються на катарський ринок, повинні мати на упаковці відповідне маркування (етикетку), на якій міститься інформація щодо складу харчових елементів продукту одночасно з його калорійністю. Зазначені зміни покликані надати можливість споживачам вибирати продукти з огляду на їхній склад, дієтичні властивості та калорійності.

На першому етапі введення стандарту GSO 9/2013 маркування повинно здійснюватись англійською мовою – етикетка на харчовому продукті має містити назву продукту, список інгредієнтів, а також поживну (енергетичну) цінність. Протягом наступних стадій поступово вводитиметься маркування арабською мовою.

Партії продовольчих товарів, які вже знаходяться в пунктах митного контролю і не відповідають новим вимогам, можуть отримати дозвіл Департаменту охорони здоров'я та контролю харчових продуктів Міністерства охорони здоров’я Катару (здійснює моніторинг та періодичну інспекцію імпортованих харчових продуктів на предмет придатності для вживання) тільки після того, як маркування буде приведено у відповідність.

Маркування не потребують продукти харчування, які ввозяться в країну для подальшої переробки або перепакування. Крім того, свіжі овочі, фрукти, риба і забиті тварини, які експортуються цілими тушами, звільняються від нових стандартів маркування.

Харчові товари, які розфасовані у невеликі пакети розміром менше 20 кв. сантиметрів і продукти харчування, що ввозяться не для комерційного використання, також звільняються від вимог щодо обов'язкового маркування. Не підпадає під дію нового стандарту імпорт усіх видів води, однак імпортер зобов’язаний вказати вміст мінеральних складових на упаковці.

Стандартом GSO 9/2013 також передбачено маркування імпортних продуктів харчування, призначених для безпосереднього (або після розігріву) вживання в їжу. Етикетки на таких товарах повинні містити інформацію про поживну цінність продукту, зокрема кількість вуглеводів, жирів, білків, харчових волокон, а також енергетичну цінність.

У разі наявності добавок, таких як вітаміни, мінеральні солі або будь-які інші біологічно активні елементи, їхня кількість повинна бути додана до інформації про поживну цінність у міжнародних одиницях (грам, міліграм, мікрограм, міжнародна одиниця - IU), а також кілокалорій для зазначення енергетичної цінності.

Інформація про поживну цінність повинна містити такі деталі, як «розмір порції», загальна кількість порцій в упаковці, «добова норма споживання», а також інформацію про загальну кількість калорій та калорійність кожної складової продукту окремо.

Повну інформацію щодо вимог регіональний стандарт GSO 9/2013, який регулює вимоги до маркування харчових продуктів на території країн РСАДПЗ (англійською мовою), можна знайти за посиланням:

-         https://www.gso.org.sa/store/gso/standards/GSO:738341


 

 

Ринки збуту для українських експортерів

Станом на грудень 2016 року, в результаті роботи щодо диверсифікації ринків збуту української аграрної продукції, перелік товарних позицій для експорту до Індонезії збільшено до 16 типів. Сьогодні українські товаровиробники можуть постачати до даної країни наступне: пшениця, яблука, цибуля, часник, черешня, картопля, морква, кукурудза, кукурудзяне борошно, ячмінь, овес, жито, житнє борошно, сорго, соя та горох. Впродовж 2016 року Держпродспоживслужбою було здійснено цілу низку заходів щодо доступуукраїнської продукції до Китаю,Йорданії, Сербії, Єгипту, Японії, Канади, Сінгапуру, Кореї, В’єтнаму,Малайзії, Індії, США, країн ЄС. Зокрема:

Китай: здійснено заходи з розширення переліку експортерів молочних продуктів, а також подано заявки на відкриття ринку для м'яса птиці та яловичини. Продовжується опрацювання пропозицій до проекту Протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту шроту соняшникового з України до Китаю. Також на розгляді у китайської сторони знаходяться аналітичні інформаційні матеріали для проведення аналізу фітосанітарного ризику щодо таких культур, як ріпак, пшениця, сорго, шрот соєвий, жом буряковий. У 2016 році були надіслані ще аналітичні матеріали щодо черешні, яблук та лохини.

0000000flag

Йорданія: узгодження ветеринарного сертифікату на експорт охолодженого/замороженого м’яса яловичини знаходиться на фінальній стадії.

Сербія: погоджено форму ветеринарного сертифіката на експорт м’яса птиці з України до Сербії від 14.11.2016 року.

Єгипет: погоджено форму ветеринарного сертифікату для експорту охолодженої/замороженої безкісткової яловичини.

Японія: надано інформацію щодо діючої системи державного контролю для відкриття ринку для м'яса птиці у формі заповненого Запитальника 10.08.2016.

Канада: надано інформацію щодо діючої системи державного контролю для відкриття ринку для м'яса птиці та продуктів з нього у формі заповненого Запитальника 20.10.2016 року.

Сінгапур: надано інформацію щодо діючої системи державного контролю для відкриття ринку для м'яса птиці 19.08.2016;

Корея:  надано інформацію щодо діючої системи державного контролю для відкриття ринку для м'яса птиці у формі заповненого Запитальника 06.09.2016.

США: надано інформацію (заповнений Запитальник) щодо діючої системи державного контролю для відкриття ринку для м'яса птиці 14.12.2016.

Європейський Союз: робота над розширенням переліку експортерів харчових продуктів та кормів.

З метою можливості імпорту української продукції до В’єтнаму, Малайзії, Індонезії та Індії були надіслані аналітичні інформаційні матеріали для проведення аналізу фітосанітарного ризику щодо яблук та лохини.

Нагадаємо, що станом на 1 січня 2017 року право експорту на ринки Європейського Союзу мають 277 українських підприємств, із них 97 – підприємства, які виробляють харчову продукцію, решта – продукцію нетваринного походження. У 2016 році це право вибороли 18 українських підприємств харчової продукції (2 – виробники м’яса птиці, 5 – рибопродукції, 5 – молочної продукції, 1 виробник колагенових оболонок і 5 виробників (заготовачів) равликів).

Джерело


 

Українсько-латвійське співробітництво

cqxon-mwiaadhbj_1Україна та Латвійська Республіка зацікавлені у розширенні експортно-імпортних постачань сільськогосподарської та харчової продукції, а також у продовженні обміну знаннями та досвідом у сфері АПК, зокрема в частині гармонізації законодавства України до законодавства ЄС. 

Детальніше про стан та перспективи українсько-латвійського співробітництва у сфері агропромислового комплексу дивіться у презентації.

 

 

Джерело


 

Нові правила зміни митних декларацій

112Кабінет міністрів України дозволив підприємцям вносити корективи в митні декларації. Таке рішення було прийнято  11 січня, на засіданні уряду.

Представляючи проект постанови про внесення змін до положення про митні декларації, міністр фінансів України Олександр Данилюк зазначив, що документ покликаний вирішити три питання.

"Перше - це покласти обов'язок на митницю вносити зміни в митні декларації, якщо рішення митниці скасовано. Є ситуації, коли суд скасовує рішення митниці, наприклад, про визначення митної вартості, і при цьому вимагає від суб'єкта підприємницької діяльності вносити зміни в декларації. Зараз пропонується, що якщо є рішення суду, то це зобов'язана зробити сама митниця ", - заявив Данилюк.

"Наступне - це дати право бізнесу коригувати митні декларації в зв'язку з дотриманням правил трансфертного ціноутворення. Як ви знаєте, ми розширюємо практику застосування трансфертного ціноутворення, у багатьох представників бізнесу є певна специфіка, і їм потрібно в кінці року міняти декларації. Зараз ми надаємо таку можливість ", - додав він.

За словами Данилюка, третя особливість документа: дати бізнесу можливість подавати не одну додаткову декларацію, а кілька додаткових декларацій, що дозволяє реалізовувати імпортовані продукти маленькими порціями

"Це підвищить конкуренцію, зокрема, на ринку газу", - зазначив міністр фінансів.

Данилюк також зазначив, що проект постанови погоджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі, враховані всі зауваження Міністерства юстиції, Державної фіскальної служби і підприємців. Також, підкреслив міністр, таке нововведення підтримують представники бізнесу.

Джерело


 

Індонезія спростила правила імпорту агропродукції з України

flag_of_indonesia_0.previewІндонезія спростила правила ввезення імпортних сільськогосподарських товарів з країн-експортерів, в тому числі і України.

Про це повідомляє прес-служба Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.

Відзначається, що однією з головних змін стала можливість поставляти продукцію без необхідності реєстрації лабораторій в країнах-експортерах, замість цього лише держорган в цих країнах, відповідальний за безпеку харчової продукції (в Україні - Держспоживслужба), видає необхідний сертифікат - Food Safety Certificate.

У той же час для країн, які вже зареєстрували лабораторії для контролю якості продукції, що поставляється в Індонезію продукції, дане нововведення істотних змін не несе (в Україні раніше була сертифікована Одеська прикордонна державна контрольно-токсикологічна лабораторія).

Джерело


 

1 2 3 4 5 ... 90