Огляд, статті
Стратегія інтегрованого управління кордонами

Кабінет Міністрів України на засіданні своїм розпорядженням схвалив Національну стратегію інтегрованого управління кордонами до 2025 року.

Як зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, голова Міжвідомчої робочої групи з питань інтегрованого управління кордонами, Іванна Климпуш-Цинцадзе, ухвалення Стратегії – черговий крок до того, щоб український кордон був прозорим для всіх служб, чия діяльність пов’язана з його перетином, комфортним і зручним для всіх, хто його перетинає або переміщує товари, і, звичайно, безпечним. Йдеться про повну взаємодію між митницею, прикордонниками, Збройними силами, регіональною і місцевою владою та ін. Наразі сектор інтегрованого управління кордонами охоплює сферу компетенції десяти міністерств та низки інших ЦОВВ, кожне з яких має окрему відповідальність у розрізі державної політики у згаданій сфері.

Стратегія покликана ефективно імплементувати принципи інтегрованого управління кордонами, проголошені Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. «Робота у цьому напрямі є одним з зобов’язань України в рамках поглибленої секторальної інтеграції України з Євроcоюзом, а саме в секторі юстиції, свободи та безпеки», - підкреслила Віце-прем’єр-міністр.

Наступним важливим кроком, за її словами, має стати затвердження Плану заходів з реалізації Стратегії. Проект плану вже створений.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також пояснила, що під час розробки Стратегії були враховані найкращі європейські практики (зокрема, вивчався досвід Фінляндської Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща та Литовської Республіки) та сучасні підходи у сфері інтегрованого прикордонного менеджменту. Окрім того, завдання з удосконалення механізму координації реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами визначено Указом Президента України від 17 березня 2018 року №72/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 березня 2018 року «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз національній безпеці у сфері міграційної політики».

Ці аспекти потребують чіткої координації, направленої на досягнення загальноєвропейської мети інтегрованого управління кордонами – ефективного управління перетином кордонів та міграційними процесами, реагування на потенційні загрози, протидія транскордонній злочинності, забезпечення високого рівня внутрішньої безпеки, одночасно дотримуючись основних прав і свобод громадян.

Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала за допомогу, яку різноманітні інституції ЄС надали в процесі роботи Міжвідомчої робочої групи. Зокрема, до складу Міжвідомчої робочої групи було включено представників таких провідних профільних організацій ЄС як: Представництво ЄС в Україні, Консультативна місія ЄС в Україні (КМЄС) та Європейська Агенція прикордонної та берегової охорони (FRONTEX).

Довідково

30 січня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 83 «Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань координації інтегрованого управління кордонами». Ініціатором її прийняття з метою удосконалення механізму координації реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами, враховуючи ініціативу Консультативної місії ЄС в Україні та результати TWINNING-проекту, була Адміністрація Державної прикордонної служби України.

Як раніше зазначала Іванна Климпуш-Цинцадзе, процес удосконалення системи інтегрованого управління кордонами триває і у країнах Євросоюзу. Зокрема, 14 вересня 2016 року прийнято Регламент (ЄС) 2016/1624 Європейського Парламенту та Ради Європи «Про Європейську прикордонну та берегову охорону», яким затверджено основні принципи розвитку прикордонного менеджменту об’єднаної Європи.

Стратегія містить національно адаптовані кращі європейські практики на основі європейських принципів інтегрованого управління кордонами за 11-ма напрямками та завданнями.

1) Охорона державного кордону, пропуск в установленому порядку через державний кордон осіб, транспортних засобів і вантажів, здійснення запобіжних заходів з протидії транскордонній злочинності.

2) Охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

3) Аналіз ризиків з використанням спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків держав-членів ЄС на національному та міжнародному рівнях.

4) Координація діяльності компетентних державних органів під час вжиття заходів з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами.

5) Співробітництво компетентних державних органів із забезпечення безпеки і відкритості державного кордону та обміну інформацією.

6) Міжнародне співробітництво з компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями та установами.

7) Оперативно-розшукова діяльність та досудове слідство з метою запобігання, виявлення, документування і розслідування транскордонних злочинів, протидії нелегальній міграції, торгівлі людьми тощо.

8) Реалізація та укладення (приєднання до) міжнародних договорів у сфері реадмісії, а також забезпечення взаємодії компетентних органів під час здійснення процедур реадмісії.

9) Облаштування державного кордону, створення суцільної зони спостереження на морській ділянці державного кордону, впровадження сучасних засобів здійснення контролю, спостереження та інформаційних технологій.

10) Впровадження механізму контролю якості виконання завдань інтегрованого управління кордонами з використанням європейських стандартів щодо його моніторингу та оцінки.

11) Ефективне використання ресурсів компетентними державними органами з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами.

Джерело


 

Підсумкове засідання Спільного керуючого комітету Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства «Україна-Білорусь»

Нет описания фото.    12 червня в м.Київ відбулося 4-те засідання Спільного керуючого комітету Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства «Україна-Білорусь».

    Захід зібрав делегатів від європейської комісії, органу управління - німецького Товариства міжнародного співробітництва, членів керуючого комітету від України та Республіки Білорусь, а також учасників реалізованих в рамках зазначеної програми проектів.

  У ході засідання сторони обговорили результати впровадження проектів, відібраних в рамках Програми, підвели підсумки та оцінили позитивний вплив програми на розвиток прикордонних регіонів та проблемні питання, що виникали в учасників проектів в ході їх написання, реєстрації і реалізації, а також розглянули успішні приклади реалізованих проектів.

    У підсумку українські та білоруські делегати висловили сподівання членам європейської комісії на продовження відповідної програми, яка має  важливе значення для розвитку транскордонного співробітництва.

На данном изображении может находиться: 2 человека

На данном изображении может находиться: 5 человек

 На данном изображении может находиться: 1 человек, сидит, стол и в помещении

Зміцнення співпраці у Східному партнерстві

    У травні 2009 року Європейський Союз (ЄС) заснував «Східне партнерство». В рамках цієї ініціативи з метою зміцнення співпраці було укладено двосторонні угоди між Європейським Союзом та шістьма країнами в безпосередньому сусідстві. Крім того, для поглиблення обміну та співпраці між колишніми радянськими республіками ЄС у 2013 році розпочав програму «Територіальне співробітництво країн Східного партнерства» (ЕаРТС).

     ЕаРТС охопив транскордонні програми Вірменія-Грузія, Азербайджан-Грузія, Білорусь-Україна та Молдова-Україна. Урядові та неурядові організації цих країн під час проведення відкритого конкурсу мали можливість подати заявку з проектами на отримання гранту від ЄС; проекти було відібрано та оцінено групою незалежних міжнародних експертів. При підготовці своїх проектів до конкурсу організації, які брали участь у програмі ЕаРТС, отримували підтримку від GIZ, керівного органу, що відповідає за реалізацію програми ЕаРТС в усіх країнах Східного партнерства.

    Для українських прикордонних регіонів, які не межують з регіонами країн ЄС, це перша масштабна програма з підтримки розвитку транскордонного співробітництва такого роду.

    Бюджет даної програми склав 3,3 млн. євро. Після проведення численних інформаційних заходів, 20 січня 2016 року було оголошено початок конкурсу.

   Загалом до участі в програмі подали заявки 148 грантових проектів, з яких 107 від українських учасників і 41 - від білоруських. За наступними операційними цілями:

     1.Поліпшення умов життя місцевих громад (1,32 млн євро)

- підтримка малих та середніх підприємств,

- підвищення туристичної та інвестиційної привабливості регіонів,

- людський капітал і зайнятість, профорієнтація для молоді, соціальне включення інвалідів,

     2. Рішення задач у сфері навколишнього середовища, рівня зайнятості, суспільної охорони здоров'я і будь-яких інших транскордонних завдань, що представляєть взаємний інтерес (1,32 млн євро)

- спільний моніторинг та обмін інформацією щодо екологічної ситуації, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та управління відходами,

- охорона здоров'я - профілактика захворювань та рання діагностика.

       3. Культура, освіта, спорт (0,66 млн євро)

- збереження культурної та історичної спадщини, сприяння співпраці у сфері культури та спорту,

- підвищення рівня структурованих та інституціоналізованих контактів між місцевими органами влади прикордонних регіонів.

Кількість організацій, що брали участь у заявках  - 512.

     В рамках програми було обрано 18 транскордонних проектів, в яких беруть участь 60 організацій з Білорусі та України, отримали гранти для вирішення  різних питань регіонального розвитку: залучення інвестицій для регіонів-учасників, підвищення ефективності і технологій використання відновлюваних джерел енергії, розробки інноваційних транскордонних туристичних маршрутів і модернізації туристичної інфраструктури, збереження і моніторингу використання природних ресурсів, популяризації здорового способу життя і т.д. Особлива увага приділяється культурному обміну сусідніх регіонів України та Білорусі, а також соціальній інтеграції людей з інвалідністю шляхом створення для них умов для здорового і активного способу життя.

      Найважливішим очікуваним результатом реалізації грантових проектів є поліпшення взаєморозуміння та тісну співпрацю між організаціями та партнерами по обидва боки кордону, стимулювання позитивних соціальних змін, мирний розвиток і спільний успіх, надійне партнерство і дружба.

       В силу ряду обставин по факту було реалізовано 13 проектів, бюджет яких становив 2,698 млн.євро, з них кошти ЄС - 2,413 млн.євро.

за першою операційною ціллю - 3 проекти,

за другою – 6 проектів,

за третьою – 4 проекти.

     Офіційне підписання проектів відбулося лише 29 листопада 2017 року. При цьому варто відмітити, що лише в серпні 2018 року дані проекти почали повномасштабну реалізацію.

    Для Чернігівської області Програма територіального співробітництва «Україна-Білорусь» стала пілотною. До її реалізації область не залучалась до аналогічних програм ТКС, за фінансування ЄС та не мала досвіду участі в розробці операційних програм. Так, для участі в Програмі було подано 12 проектних заявок від чернігівських організацій.

     Проте, до реалізації був обраний проект «ТНЕОRЕМS-Дніпро. Транскордонна, гідрометереологічна та екологічна система моніторингу річки Дніпро» (Чернігівський національний технологічний університет у партнерстві з навчальним закладом «Гомельський державний технологічний університет імені П. О. Сухого», державною установою «Гомельський регіональний центр гідрометеорологічного та екологічного моніторингу», Департаментом водних ресурсів басейну річки Десна, громадською організацією «Центр «Доброчин» (Чернігівська область) та Асоціацією дітей та молоді (Гомельська область).

     Ще у двох проектах чернігівські організації виступили партнерами:

    «Активізація малого та середнього бізнесу в прикордонних регіонах України - Білорусі» (виконавчий комітет Славутицької міської ради у партнерствы з Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою, виконавчими комітетами Прилуцької міської ради та Вараської міської ради, Славутицьким міським фондом підтримки підприємництва та Гомельським інститутом споживчої кооперації).

  «Від партнерства місцевих музеїв до широкого транскордонного культурного співробітництва» (Гомельська обласна первинна організація громадських організацій «Білоруський зелений хрест», Національний університет «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченко, комунальний заклад «Історика-археологічний музейний комплекс« Древній Любеч»).

   Серед проблемних питань реалізації проектів є те, що, більшість учасників мають опосередкований погляд на особливості фінансування транскордонних програм ЄС. Так, у деяких виникають проблеми, пов’язані з менеджментом з написання та залучення коштів, у декого - з відсутністю партнерів.

    Є також проблеми в реалізації проектів, пов’язані з неможливістю додаткового залучення коштів від приватного інвестора. І це є вкрай невигідно для участі бізнесу. Крім того, за часту виникають проблеми пошуку коштів на співфінансування в місцевих бюджетах, і питання яке потребує ретельного планування приймається спонтанно.

     Крім того, при підготовці і реалізації проектів учасники зіткнулися з наступними проблемами:

- значний термін підготовчої роботи до запуску програми, адже від висловлення намірів в 2012 році до підписання проектів в листопаді 2017 року пройшло 5 років, за цей період змінились пріоритети регіонального розвитку учасників проекту та країн в цілому,

- відсутність досвіду місцевих банків при обробці коштів ЄС;

- різне законодавство як щодо бюджету, реєстрації проектів,

- прийняття процедур закупівлі проектів відповідно до положень ПРАГ;

- здійснення оцінки показників результатів проекту та оновлення логічної структури.

   Поглиблює перераховані проблеми й відсутність повноцінної статистичної інформації транскордонного співробітництва. Це ускладнює можливість аналізу такого співробітництва, а також і стратегічне планування прикордонних територій, через що вони втрачають значну частку можливостей, які відкривають програми транскордонної співпраці ЄС.

         Що ж далі?

     Фінальна конференція підвела підсумки щодо позитивних і негативних моментів реалізації проектів.

   Хочеться вірити, що якщо буде наступний етап програми, то урахується кожен негативний момент і європейські кошти нададуть регіонам реалізувати транскордонне співробітництво з більшою ефективністю.

     А далі трішки деталей про реалізовані проекти в рамках Програми. І почнемо з проектів за участю чернігівських організацій.


 

Про поглиблення співробітництва з Республікою Білорусь

ukraina_i_belarus"Під час відвідування білоруською делегацією інавгурації новообраного Президента провів зустріч з Віце-прем’єр-міністром Білорусі Ігорем Ляшенком", - повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко

Ключові теми перемовин:

— 27-е засідання Міжурядової українсько-білоруської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва скоріше відбудеться восени;

— готуємося до проведення в жовтні Другого Форуму регіонів України та Білорусі, який заплановано провести у Житомирі;

— робоча група з підготовки Форуму буде затверджена на державному рівні.

У зоні уваги:

— механізми збільшення українського експорту в Республіку Білорусь;

— взаємодія українських підприємств, які можуть поставляти комплектуючі на українсько-білоруські СП, що локалізуються в Україні;

— зацікавленість білоруської сторони у відкритті спільних підприємств в Україні», — написав Геннадій Зубко.

Джерело


 

Відбулося перше засідання українсько-білоруської Робочої групи з питань міжрегіонального та транскордонного співробітництва

img-20190425-wa0006-tmb-270x18025 квітня 2019 р. у м. Житомир під головуванням Заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з питань європейської інтеграції Тараса Токарського та Першого заступника Міністра закордонних справ Республіки Білорусь Андрія Євдоченка відбулося перше засідання українсько-білоруської Робочої групи з питань міжрегіонального та транскордонного співробітництва. У заході також взяли участь Посол України в Республіці Білорусь Ігор Кизим, Посол Республіки Білорусь в Україні Ігор Сокол, представники міністерств і відомств, регіональних органів влади, торгівельно-промислових палат України та Білорусі. Чернігівську область представляла директор Департаменту економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації.

Під час засідання було детально обговорено стан підготовки до проведення Другого форуму регіонів України та Білорусі, який відбудеться у жовтні ц.р. в Житомирі. Українською стороною була представлена загальна концепція проведення заходу, розглянуто окремі аспекти його проведення.

Крім цього, в рамках засідання було розглянуто окремі питання розвитку міжрегіонального та транскордонного співробітництва між Україною та Республікою Білорусь. Зокрема, обговорено перспективи розвитку інфраструктури пунктів пропуску на державному кордоні України та Білорусі.

Також в рамках засідання представниками німецької спільноти міжнародного співробітництва (GIZ) була проведення презентація програми територіального співробітництва «Україна - Білорусь» ініціативи ЄС «Східне партнерство».

За результатами засідання було підписано протокол, яким визначені конкретні завдання в рамках діяльності Робочої групи. Проведення наступного засідання заплановано на 2020 рік.

Джерело


 

Активізація малого та середнього бізнесу в прикордонних регіонах України-Білорусі - проект завершено, співробітництво продовжується

news_banners_be-uaКонференція «Потенціал та можливості транскордонного співробітництва» підвела підсумки реалізації проекту Європейського Союзу «Активізація малого та середнього бізнесу в прикордонних регіонах України-Білорусі» Програми територіального співробітництва територіального співробітництва «Україна-Білорусь» ініціативи Східне Партнерство.

Одним з головних результатів реалізації проекту стало  створення мережі з 15 локальних консультантів, яка складається з 7 контактних пунктів - центрів транскордонного співробітництва, що працюють в кожному з охоплених регіонів. Зокрема, в:

pr1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- Чернігівській області: м. Чернігів (Чернігівська регіональна торгово-промислова палата), м. Ріпки (Центр сприяння розвитку громад), м. Прилуки (Центр підтримки підприємництва),

- Київській області: м. Славутич (Міський фонд підтримки підприємництва),

- Рівненській області: м. Вараш,

- Гомельській області Республіки Білорусь: м. Гомель («Білоруський торгово-економічний університет споживчої кооперації»), м.Рогачов (Центр підтримки підприємництва ТДВ «Ліон»).

В цих центрах підприємствам надаватимуть професійні інформаційно-консультаційні послуги з підтримки в області маркетингу, юридичних, фінансових та економічних аспектів ведення транскордонного бізнесу.

Також створено Інтернет-портал з транскордонного співробітництва 
pr2

Цей веб-ресурс містить інформацію про малий та середній бізнес прикордонних регіонів, комерційні пропозиції для співпраці, а також законодавчу базу з прикордонного співробітництва. Портал є рекламно-торгівельним майданчиком, завдяки якому підприємці двох країн можуть просувати свою продукцію і послуги на зовнішньому та внутрішніх ринках.

1 2 3 4 5 6 7 ... 11 12 >