Огляд, статті
Розпочалася інформаційна кампанія «EUКраїна»

090936-e160862101547021 грудня стартує інформаційна кампанія «EUКраїна». Проєкт ініційовано Віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні та проєкту ЄС «Association4U». Мета інформаційної кампанії – підвищити обізнаність щодо переваг євроінтеграції та продемонструвати європейські цінності на прикладах щоденного життя українців.

«Євроінтеграція – це про реальні позитивні зміни в житті людей, в які втілюються реформи та зобов’язання Уряду в межах Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, – коментує старт кампанії Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. – Європейська інтеграція стосується всіх аспектів нашого життя – це краща освіта, більші можливості для українського бізнесу, зручні адміністративні послуги, захищені права споживача, якісні продукти на полицях магазинів. Кожен українець може пришвидшити рух України до ЄС, якщо буде слідувати європейським стандартам та цінностям. Саме тому ми запускаємо нову інформаційну кампанію, аби розповісти українцям, як імплементувати євроінтеграцію в кожен аспект нашого щоденного життя».

Більше про кампанію «EUКраїна» та про євроінтеграцію загалом можна дізнатися за посиланням: https://association4u.in.ua/

Довідково

Згідно з дослідженням КМІС, для 46,6 % українців євроінтеграція означає зміну якості роботи держави: зручні послуги, повага до громадянина, забезпечення всіляких умов для гідного життя та праці, для 38,1% – це життя за стандартами Євросоюзу: соціальними, економічними та правовими. 42,1 % вважають, що Президент України є голосом/обличчям євроінтеграції. Також 24,6 % опитаних не пов’язують конкретні реформи, що наразі відбуваються в Україні, з курсом країни на членство в ЄС.

Джерело


 

За результатами опитування більшість українців підтримують вступ України в ЄС

1494513160-6557-1024x576Центр «Нова Європа» презентував результати загальнонаціонального соціологічного опитування щодо очікувань українського суспільства від зовнішньої політики України.

Згідно з дослідженням, українці переважно виступають за продовження інтеграційного курсу держави до ЄС і НАТО. Відтак, близько 44,35% опитаних хочуть, щоб країна була членом і ЄС, і НАТО, ще 22,28% прагнуть членства лише в ЄС, а 4% лише в НАТО. 

Отже, результати такі*:

  • 66,63% опитаних українців хочуть, щоб країна була членом ЄС;

  • 48,42% виступають за членство країни в НАТО.

(*в сумі респонденти, хто лише за ЄС, та ті, хто і за ЄС, і за НАТО).

На Сході країни за ЄС загалом виступає 39,37%, за НАТО – 22,25%, що суттєво менше порівняно з західним регіоном, де хочуть бачити Україну в ЄС 82,74%, а в НАТО  — 62,75%. 

Зазначається, що молодші громадяни активніше прагнуть просування України до західних інституцій.

Українці також вважають, що Україна має продовжувати проєвропейські реформи, навіть якщо ЄС не надаватиме державі перспективу членства. Загалом 69% респондентів вказали на важливість єврореформ, тому що вони важливі передусім Україні, а також тому, що в країни немає іншого вибору.

Окрім цього, більшість українців (58%) не вірить, що Росія припинить свою агресивну політику щодо України, якщо та відмовиться від прагнення приєднатися до ЄС і НАТО. Лише кожен п’ятий респондент (близько 22%) допускає цю можливість.

Довідково

Вибірка дослідження становить 2029 респондентів. Опитування проводилося дослідницькою агенцією Info Sapiens методом CAPI (особисті інтерв’ю вдома у респондента з використанням планшетів, computer-assisted personal interviews). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання. Із дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%. Опитування проводилося 6-19 листопада 2020 року.

Публікація видана в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Джерело


 

Україна готова підписати Угоду про «відкрите небо» на Раді асоціації з ЄС

4e1bbcd8-4a0e-844711 лютого на засіданні Ради асоціації Україна та ЄС визначать модальності оновлення Угоди про асоціацію, а також завершать процедури для підписання Угоди про Спільний авіаційний простір. Про це повідомила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час прямого включення на телеканалі «Прямий». 

«На момент засідання Ради асоціації  з боку України всі процедури для підписання Угоди про «відкрите небо» будуть завершені. Саме підписання також залежить від Європейської комісії. Якщо встигнемо процедурно, то Угоду про «відкрите небо» підпишемо на Раді асоціації», – сказала Ольга Стефанішина.

Урядовиця також підкреслила, що це дуже важливий іміджевий сигнал для України на міжнародній арені. 

«Угода про Спільний авіапростір з ЄС - це вільна конкуренція, створення нового ринку, збільшення доступу на 500 мільйонний ринок авіаперевезень ЄС, дешевші квитки та більше рейсів. Авіаперевезення стануть доступним видом транспорту. А, враховуючи, що у нас є безвіз, це дозволить збільшити контакти між людьми і перельоти між ЄС та Україною», – сказала Ольга Стефанішина. 

Поряд з тим, урядовиця підкреслила, що Угода про Спільний авіапростір подібна до Угоди про асоціацію і містить велику кількість зобов’язань. Україна муситиме серйозно переглянути своє законодавство, правила щодо безпеки польотів та захисту прав споживачів.

Джерело


 

Відбулось п’яте засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі

9710948 - 9 грудня 2020 р. відбулось п’яте засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі у режимі відеоконференції м. Київ – м. Брюссель.

Під час інтенсивної дводенної роботи сторонами обговорено комплекс питань, пов’язаних із імплементацією розділу IV “Торгівля та питання пов’язані із торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема технічні бар’єри у торгівлі, митні питання, санітарні та фітосанітарні заходи, питання інтелектуальної власності, публічних закупівель, конкуренції, сфери послуг, торгівлі та сталого розвитку.

Під час заходу особливу увагу приділено узгодженню сторонами подальших кроків щодо перегляду торговельних положень Угоди про асоціацію, оцінки готовності інфраструктури якості до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА), приєднання до Конвенцій про процедуру спільного транзиту та про спрощення формальностей у торгівлі товарами, визнання заходів регіоналізації та зонування хвороб тварин, взаємного відкриття ринків публічних закупівель, наближення українського законодавства до положень asquis ЄС у сфері державної допомоги, інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, подальшої лібералізації руху капіталу.

На заході сторонами також обговорено результати роботи підкомітету з питань торгівлі та сталого розвитку, підкомітету з питань географічних зазначень, підкомітету з митних питань та підкомітету з питань санітарно-фітосанітарних заходів.

За результатами дискусії констатовано прогрес в імплементації Україною торговельних положень Угоди про асоціацію, а також досягнуто ключових двосторонніх домовленостей, зокрема щодо:

  • проведення у 2021 році офіційних консультацій щодо перегляду торговельних положень Угоди про асоціацію;
  • наступних кроків стосовно оцінки готовності української інфраструктури якості, необхідної для підписання Угоди АСАА;
  • завершення узгодження та підписання у 2021 році рішення Комітету про оновлення додатка XVII «Нормативно-правове наближення» до Угоди про асоціацію;
  • подальшого обговорення питання дотримання державами-членами ЄС положень Угоди про асоціацію стосовно взаємного доступу до ринку послуг міжнародних автомобільних перевезень;
  • продовження підтримки стороною ЄС заходів України у цифровій та телекомунікаційній сфері;
  • заходів стосовно взаємного визнання електронних довірчих послуг між Україною та ЄС;
  • налагодження комунікації між регуляторами фінансового сектору України та європейськими наглядовими органами.

Джерело


 

Парламент та Уряд найбільш системно працюють над впровадженням законодавства, передбаченого Угодою про асоціацію

53315f6e7e033_image1Сьогодні Парламент та Уряд найбільш системно працюють над впровадженням законодавства, передбаченого Угодою про асоціацію, а також більшими амбіціями щодо інтеграції до внутрішнього ринку ЄС. Успішність цих кроків відкриває для України можливість говорити про оновлення Угоди про асоціацію і такий діалог уже триває з Євросоюзом. 

На цьому наголосила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина за результатами засідання Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС.

«Комісія щодо виконання Угоди про асоціацію, яку ми створили у вересні 2020 року,  вже продемонструвала свою ефективність. У поєднанні з широким політичним діалогом Уряду з  Парламентом та попри виклики, пов'язані з рішеннями Конституційного суду щодо антикорупційних реформ, Верховна Рада продовжує ухвалювати структурне євроінтеграційне законодавство, яке змінює правила гри на всьому ринку», – зазначила Ольга Стефанішина.

Серед таких реформ Віцепрем’єрка виокремила - закон про розвиток внутрішніх водних шляхів, електронні комунікації, безпеку і якість донорської крові, а також компонентів крові. Ольга Стефанішина також відзначила прогрес щодо укладання угоди про «промисловий безвіз» (АСАА), і Україна очікує на висновки оціночної місії до кінця весни 2021 року. 

«Законодавство, ухвалене у рамках реалізації Угоди про асоціацію, прокладає шлях до економічної трансформації України, впровадження добросовісної конкуренції та посилення сумісності нашого ринку з європейським. Такі кроки відкривають можливість до глибшої інтеграції з європейським ринком, створюють додаткові стимули для зростання малого та середнього бізнесу, а також розвитку їхнього потенціалу через прозору конкуренцію», – сказала Віцепрем’єрка.

Під час дискусії представники ЄС також відзначили успіхи України у низці секторів за час впровадження Угоди про асоціацію. Зокрема, європарламентар Петрас Ауштрявічус (Литва), відзначив успішні зусилля Уряду та країни щодо подолання викликів в економічній сфері.

Люк Девінь, в. о. керівного директора з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішніх дій, наголосив на прогресі у сфері реформ, якого досягла Україна, незважаючи на дестабілізуючі дії Росії, конфлікт на Донбасі, а також пандемію коронавірусу. Серед важливих змін в Україні він відзначив банківську та земельну реформи, а також децентралізацію, як беззаперечну “історію успіху”. Разом з тим, він відзначив негативні тенденції останніх місяців, пов'язані з рішенням Конституційного Суду. 

«Останні рішення КСУ мали негативні наслідки для антикорупційних інституцій та поставили під питання антикорупційні зусилля. Потужна судова реформа залишається життєво важливою. Боротьба з корупцією залишається постійним викликом. Незалежність суду не означає відсутність відповідальності. Але для подолання наявних викликів необхідні зусилля не лише керівництва країни, а й всіх політичних сил, які прагнуть реформ», – зазначив Девінь. 

Представниця Єврокомісії, в.о. керівника Групи підтримки України Катерина Матернова також звернула увагу на низку важливих реформ, реалізованих цього року, зокрема проведення анбандлінгу НАК «Нафтогаз України»:

«Незважаючи на пандемію, рік був надзвичайно насиченим у світлі проведених реформ. А ця осінь була надзвичайно активною у контексті відносин України та ЄС».

Окремо Катерина Матернова наголосила на готовності ЄС надати всю необхідну підтримку для реалізації судової реформи.

«Представники ЄС, як у Брюсселі, так і в Києві, готові працювати невтомно у режимі реального часу з українською владою, членами ВРУ, щоб відновити антикорупційну архітектуру, але у контексті ширшої судової реформи. Необхідно перезапустити реформу, щоб судова система стала справді сильною та компетентною», – зазначила Матернова.

Джерело


 

Про розвиток співпраці з ЄС у наступному році

8 грудня відбулась онлайн-зустріч співголів Ради асоціації - Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Високого представника ЄС, Віцепрезидента Європейської Комісії Жозепа Борреля, а також Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної та Комісара Європейського Союзу з питань сусідства та розширення Олівера Варгеї.

Засідання Ради асоціації сторони домовились перенести на 11 лютого 2021 року у Брюсселі. Воно стане важливим кроком для розвитку діалогу у напрямку оновлення Угоди про асоціацію. 

Під час зустрічі Ольга Стефанішина наголосила, що спад у світовій економіці через пандемію коронавірусу загострює необхідність оновити Угоду. Це дозволить адаптувати Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС до сучасних економічних реалій, покращити умови для ведення бізнесу з обох сторін. 

«Засідання Ради асоціації має стати не менш важливою історичною подією у відносинах Україна-ЄС, аніж 22-й Саміт. Адже ми ставимо перед собою амбітну мету - почати оновлення роботи Зони вільної торгівлі уже наступного року. Зі січня 2016 року, відколи почала застосовуватися Поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі, наша двостороння торгівля зросла приблизно на 65%. Це говорить про великий торговельний потенціал між нашими економіками. Тому оновлення Угоди про асоціацію однозначно дозволить наростити взаємну торгівлю, у чому зацікавлений як бізнес України, так і ЄС», – сказала Ольга Стефанішина. 

Урядовиця зазначила, що для розвитку торговельного співробітництва Україна сьогодні очікує на перші висновки попередньої оціночної місії щодо готовності України до укладання «промислового безвізу» з ЄС,  а також визначення  перших кроків для початку офіційних переговорів щодо укладення Угоди АСАА. На порядку денному також подальша інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС; залучення України до впровадження Європейського зеленого курсу; підписання Угоди між Україною та ЄС про спільний авіаційний простір; визначення кроків з визнання європейськими партнерами інституту Уповноважених економічних операторів України.

«Минулого тижня Верховна Рада ухвалила революційний закон про внутрішній водний транспорт, який запускає розвиток відкритого і конкурентного ринку вантажних і пасажирських перевезень по воді в Україні. Цей крок є дуже важливим, зважаючи на необхідність приєднання українських внутрішніх водних шляхів до регіональної мережі TEN-T», – зазначила Ольга Стефанішина.

Віцепрем’єрка також підкреслила, що Україна та ЄС мають спільне розуміння важливості вирішення кризи, спричиненої рішеннями Конституційного суду, відновлення повноцінної роботи антикорупційної інфраструктури, а також невідкладності запуску судової реформи в Україні.

Джерело


 

Ухвалення закону про внутрішній водний транспорт активізує інтеграцію України у логістичні маршрути ЄС

4e1bbcd8-4a0e-84473 грудня Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина провела онлайн-зустріч з Комісаром ЄС з питань сусідства та розширення Олівером Варгеї.

Під час зустрічі Ольга Стефанішина проінформувала про активізацію роботи над ухваленням євроінтеграційного законодавства на рівні Уряду та Парламенту, що відкриває нові можливості. 

«Маємо безсумнівний прогрес у євроінтеграційному напрямі. Сьогодні Парламент підтримав важливий євроінтеграційний законопроєкт про внутрішній водний транспорт, який надасть друге дихання для  відкритого і конкурентного ринку річкових перевезень в Україні та відкриває для всіх нас додаткові транзитні можливості. Важливо обговорити  рішення про включення водних шляхів України до регіональної Транс'європейської транспортної мережі (ТЕN-T) на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС. Україна вже є частиною ринку ЄС, інтеграція України в ланцюги виробництва та постачання вигідна обом сторонам», – зазначила Ольга Стефанішина. 

Віцепрем'єрка також обговорила з Єврокомісаром реалізацію рішень 22-го Саміту Україна-ЄС, відзначивши прогрес за низкою напрямків секторальної інтеграції, майбутній розвиток Східного партнерства, розширення співпраці у сфері безпеки та інше. 

Окремо учасники зустрічі обговорили ситуацію навколо антикорупційних органів. Ольга Стефанішина зазначила, що Україна напрацьовує рішення щодо забезпечення ефективної роботи антикорупційних органів та виходу із кризи, викликаної рішеннями Конституційного суду.

Джерело


 

Рада асоціацій з ЄС відбудеться у лютому 2021 року

136006Україна та ЄС домовилися провести засідання Ради асоціації Україна-ЄС за фізичної участі делегацій у лютому 2021 року.

«З європейськими партнерами ми вирішили провести Раду асоціації саме у форматі фізичної зустрічі. Але у зв’язку з жорстким локдауном у Брюсселі, який не дозволяє провести візит офлайн, ми погодили доцільність його перенесення на лютий 2021 року. Тим часом домовилися тримати діалог на високому політичному рівні до найшвидшої можливості фізичного візиту української делегації до Брюсселя», – пояснила Ольга Стефанішина. 

Серед питань цьогорічної Ради асоціації – продовження роботи на основі спільної заяви 22-го Саміту Україна-ЄС, зокрема щодо оцінки результатів Угоди про асоціацію, започаткування процесу оновлення Угоди про асоціацію, підписання Угоди про спільний авіаційний простір, обговорення прогресу у запровадженні «промислового безвізу», діалог про залучення України до реалізації можливостей Європейського зеленого курсу, зміцнення економічної інтеграції та подальші кроки щодо виходу із кризи, спричиненої рішеннями Конституційного суду тощо. 

«Наступного тижня ми разом з Прем’єр-мністром Денисем Шмигалем маємо заплановану розмову з Верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем та Комісаром ЄС з питань сусідства та розширення Олівером Варгеї, після якої уже зможемо говорити про конкретну дату засідання Ради асоціації», – прокоментувала Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Нагадаємо, засідання Ради асоціації Україна-ЄС було заплановане 8 грудня у Брюсселі. Це щорічний захід, де на вищому політичному рівні проводиться оцінка виконання Угоди про асоціацію та окреслюються майбутні плани. 

Джерело


 

Ухвалено за основу законопроєкт, необхідний для «промислового безвізу»

3 грудня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні євроінтеграційний законопроєкт №2477 про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію». 252 народних депутатів підтримали цей законопроєкт. 

Головна зміна, яку передбачає законопроєкт, – це європейський добровільний підхід до конкретних стандартів при виробництві промислової продукції. Тобто бізнес зможе самостійно обирати, які кращі світові стандарти або практики використовувати при виробництві продукції, при цьому головним орієнтиром стає безпечність для здоров'я споживача. 

Ці зміни реалізують Угоду про асоціацію з ЄС в частині технічних вимог до промислової продукції, а отже – відкривають шлях до інтеграції у внутрішній ринок Євросоюзу. 

Джерело

Європейський Союз презентував щорічний Звіт щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

53315f6e7e033_image1Напередодні неформальної зустрічі членів Ради асоціації Україна-ЄС 8 грудня, Європейський Союз презентував щорічний Звіт щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У звіті описується впровадження Україною реформ в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом за останній рік.

«Незважаючи на дестабілізуючі дії Росії, конфлікт на Сході та спалах пандемії коронавірусу, Україна продовжує демонструвати прогрес на своєму шляху реформ. Дуже важливо, щоб українські політичні лідери продовжували ці зусилля та робили незворотні реформи, особливо щодо верховенства права. Український народ цього очікує», – заявив високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, Віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррелл.

Попри наявні виклики, ЄС відзначає низку позитивних зрушень, а саме:

  • у сферах правосуддя, верховенства права та боротьби з корупцією – початок роботи Вищого антикорупційного суду України, а також покращення співпраці між Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП);
  • реалізація банківської реформи, яка допомагає захистити фінансову стабільність України;
  • значний прогрес у реформуванні цифрової сфери;
  • політика розвитку сільського господарства та сільських територій.

«Мовою міжнародної дипломатії це позитивна оцінка прогресу реформ в Україні. Це означає, що в ЄС не бачать загроз нашому подальшому руху до ЄС. У звіті відзначено важливі зусилля влади для впровадження земельної реформи, реформи банківської системи, а також інтеграції до Цифрового ринку ЄС. Звісно, нам іще є над чим працювати, але це нормальний процес в країні, яка одночасно бореться з російською агресією, корупцією та трансформує власну країну в непростих умовах і в часі, обмеженому високими очікування українського суспільства», – коментує звіт Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

У звіті ЄС також позитивно відзначають законодавчу діяльність Парламенту в «турборежимі», яка характеризувала перші місяці роботи нового Парламенту та Уряду України, відображаючи очікування громадян України. Такі ключові реформи, як банківська та земельна реформи, були ухвалені, незважаючи на спалах пандемії коронавірусу.

Європейський комісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгелі наголосив, що Європейський Союз продовжуватиме всебічно підтримувати Україну на шляху впровадження подальших реформ:

«ЄС буде продовжувати підтримувати Україну у виконанні порядку денного реформ, повному впровадженні та використанні переваг Угоди про асоціацію та пом'якшенні негативного впливу коронавірусної кризи. Ми очікуємо, що Україна підтримуватиме спільні цінності демократії, верховенства права, поваги міжнародного права та прав людини, включаючи права осіб, які належать до меншин. Наша спільна мета – підтримати стратегічну орієнтацію України на поглиблену інтеграцію з Європейським Союзом».

Джерело


 

<1 2 ... 5 6 7 8 9 ... 84 85 >