Мінекономіки розробило План заходів з реформування системи технічного регулювання до 2025 року. Документ готовий до розгляду та прийняття Урядом України. Про це повідомив заступник Міністра економіки України Сергій Теленик.
За його словами, план передбачає механізми та терміни прийняття технічних регламентів і стандартів щодо харчової продукції, медичних виробів, будівельної індустрії, транспорту, побутової техніки, екодизайну тощо. Ідеться також про удосконалення законодавства у сфері державного ринкового контролю нехарчової продукції, розвитку еталонної бази національної метрології, удосконалення національної системи стандартизації.
«Впровадження в Україні технічного регулювання за європейськими стандартами є фундаментом у подоланні торгівельних бар’єрів, підвищення якості продукції і загалом – розвитку високотехнологічної економіки», - наголосив заступник Міністра.
Він зауважив, що прийняття Плану – необхідна умова для укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, яку ще називають «промисловим безвізом». Угода сприятиме впровадженню нової моделі економічного розвитку та конкурентоспроможності української продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Також це сприятиме залученню інвестицій та дозволить споживачам – отримувати якісну безпечну продукцію.
28 липня у Києві під головуванням заступника Міністра економіки України – Торгового представника України Тараса Качки відбулось п’яте засідання Ради з питань торгівлі та сталого розвитку. Ключовим питанням засідання було проведення додаткового добору експертів від України, що можуть бути обрані членами групи експертів відповідно до статті 301 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Група експертів має складатися з 15 осіб – по п’ять від України та ЄС, відповідно, та п’ять, які не є громадянами жодної зі сторін Угоди. Основним завданням групи є вивчення будь-якого питання, що виникає відповідно до Глави 13 «Торгівля та сталий розвиток» зазначеної Угоди, яке не було задовільно розглянуто через міжурядові консультації.
Фактично, діяльність групи спрямована на підвищення ефективності розробки рішень щодо усунення можливих законодавчих труднощів у ході імплементації відповідних положень Угоди щодо торгівлі та сталого розвитку.
За результатами співбесіди з кандидатами було відібрано двох додаткових експертів шляхом голосування членів Ради. Це дає можливість повністю сформувати пул експертів від української сторони та забезпечити повноцінне функціонування групи вже до кінця поточного року.
Довідково:
Три експерти від України було відібрано у ході Четвертого засідання Ради з питань торгівлі та сталого розвитку (21.06.2019, м. Київ). Затвердження повного списку експертів здійснюється шляхом прийняття рішення Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку, яке наразі проходить внутрішньодержавні процедури погодження.
Україна посіла четверте місце за обсягами експорту в ЄС товарів сільськогосподарського виробництва в період з січня по квітень 2021 року.
У топ-напрямків агропромислового імпорту в ЄС за перші чотири місяці 2021 року входять: Бразилія, Сполучені Штати, Великобританія, Україна і Китай. На ці країни припадає 34% від загального обсягу такого імпорту.
Водночас Україна разом з Великобританією виявилася серед країн, експорт яких в ЄС у вимірі сільськогосподарської продукції за перші чотири місяці 2021 року найбільше знизився в порівнянні з таким же періодом 2020 року. Для України в поточному році цей показник склав в абсолютних цифрах 1874 млн. євро (-452 млн. євро, або -19,4%).
Зниження обсягів експорту відбулося за рахунок зменшення обсягів поставок в ЄС насіння кукурудзи та соняшнику. При цьому на Україну припадає 4,9% від загального експорту такої продукції в ЄС, країна залишається на четвертій позиції серед найбільших експортерів в країни Європейського Союзу.
Загальний обсяг торгівлі сільськогосподарською продукцією для країн ЄС, включаючи експортні та імпортні операції, в період з січня по квітень поточного року склав 103,4 мільярда євро, на 1,1% менше, ніж за такий же період 2020 року. При цьому ЄС наростив експорт такої продукції на 1,7% – до 63 мільярдів євро, в той час як обсяги імпорту впали на 5,1% – до 40,3 мільярда євро.
Започаткування стратегічного партнерства між Україною та Європейським Союзом у сировинній сфері обговорили Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Віцепрезидент Європейської Комісії Марош Шефчовіч під час зустрічі 13 липня.
Очільник Уряду відзначив, що це вже друге, після енергетичного, стратегічне партнерство між Україною та ЄС, що є свідченням високого рівня двостороннього співробітництва.
«Стратегічне партнерство дозволить нам поглибити співпрацю у галузі сировини. Значний потенціал покладів мінеральних ресурсів в Україні, а також необхідність модернізації видобувної, переробної промисловості України, удосконалення законодавчої та адміністративної бази для інвесторів стануть міцною базою нашого партнерства», — підкреслив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр зазначив, що Україна налаштована посилити участь у Групі Європейської Комісії з питань постачання сировинних матеріалів, враховуючи стратегічний рівень відносин з ЄС у сировинній сфері. За його словами, цей інструмент співпраці сприятиме спільній розробці з Євросоюзом підходів щодо використання українського потенціалу у видобувній галузі, щоб допомогти ЄС будувати глобальні конкурентоспроможні виробничі ланцюжки доданої вартості в Європі.
Віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефчовіч зі свого боку відзначив, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС відкриває широкі можливості для співпраці у різних сферах.
Під час зустрічі сторони також обговорили співробітництво у питаннях боротьби зі змінами клімату, перехід до вуглецевої нейтральності, залучення українських компаній до різних європейських програм та укладення «промислового безвізу».
5 липня відбулись слухання Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, присвячені перегляду економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на тему: "Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу в умовах дії Угоди про асоціацію". Участь від Мінекономіки взяли заступник Міністра – Торговий представник України Тарас Качка та заступник Міністра Михайло Лев.
Тарас Качка зауважив, що на сьогоднішній день окремі частини торговельної частини Угоди про Асоціацію вже майже вичерпали свій потенціал.
«Україна виступає за якомога глибший перегляд Угоди про асоціацію, торкаючись не тільки торговельної та економічної частини. Ми зацікавлені у поглибленій торговельній лібералізації, модифікації правил СФЗ, укладанні Угоди АСАА та інших амбітних та перспективних положеннях, які сприятимуть подальшій інтеграції України до Європейського Союзу», - зазначив Тарас Качка.
Торговий представник України підкреслив, що Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі Україна-ЄС формувалась на базі торгової статистики 2000-х років, і більше не відповідає економічним реаліям сьогодення та не надає додаткових можливостей для подальшої торговельної та виробничої кооперації.
Заступник Міністра зазначив, що Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 40,2% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України і Мінекономіки продовжує тісну взаємодію зі стороною ЄС з метою інтенсифікації торгівлі.
«Сьогодні Уряд говорить від імені українського бізнесу, який бачить своє майбутнє в тісній співпраці та подальшій інтеграції з європейським. Перегляд Угоди про асоціацію в майбутньому надасть додаткові поштовхи для розвитку економічних відносин України та ЄС», - підкреслив Тарас Качка.
Довідково:
Українська сторона завершила внутрішньодержавні процедури та офіційною нотою направила пропозиції стороні ЄС щодо прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі відповідно до статті 29 (4) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Очікується, що переговори можуть відбутися за 2-3 раунди.
Укладання Угоди АСАА стане сигналом усьому світу, що в Україні нормальне промислове виробництво, якому можна довіряти. Україна вже має позитивну оцінку першого етапу оцінювання української інфраструктури якості. У вересні розпочнеться другий етап оцінювання окремих складових.
Про це зазначив заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка під час дискусійної панелі «Made in Ukraine на глобальних ринках» в рамках Форуму інноваційних виробництв 17 червня. Серед учасників заходу – представники Верховної Ради України, Уряду, засновники та керівники українських компаній, експерти галузі.
«По «промисловому безвізу» ми пройшли першу паперову стадію з оцінювання і вже маємо позитивну оцінку. У вересні розпочнеться другий етап з оцінювання метрології. Сподіваюся, до кінця року ми прийдемо до підписання Угоди АССА. Головний ефект полягатиме в одному – це найбільша інвестиція в довіру до українських виробників», - підкреслив Тарас Качка.
Відповідно до Національної економічної стратегії – 2030 одним із пріоритетних векторів розвитку є промисловість. Підтримка цього сектору для забезпечення її ефективності та конкурентоспроможності сприятиме зміцненню позиції на ринках збуту, інтеграції українських виробників до глобальних ланцюгів вартості, нарощуванню обсягів виробництва та експорту, а також створенню нових робочих місць.
Серед кроків, які Уряд планує здійснити для розвитку вітчизняної промисловості – стимулювання залучення інвестицій, покращення доступу до фінансів, впровадження Індустрії 4.0, сприяння регіональному розвитку, розвиток індустріальних парків, впровадження інноваційних технологій, розвиток українського машинобудування, хімічної, агро- та харчової промисловості, розвиток оборонно-промислового комплексу.
«Одна з речей, яку держава може зробити для бізнесу – це переконати весь світ, що наші інженери мислять глобальною мовою. Це відмова від радянських стандартів, Угода по «промисловому безвізу», технічне регулювання та інше. Тобто переведення на нормальну глобальну інженерну мову того факту, що Україна є промислово розвиненою державою», - наголосив Тарас Качка.
- м'яса великої рогатої худоби;
- свинини;
- баранини і козлятини;
- їстівних субпродуктів великої рогатої худоби;
- м'яса та їстівних субпродуктів свійської птиці;
- меду;
- необробленої оливкової олії (virgin olive oil) і оливкової олії екстра-класу (extra virgin olive oil).
Наказ розроблено на основі вимог 5-ти актів, тому він робить нас ще на крок ближче до створення спільного ринку харчових продуктів з Європейським Союзом.
Партнери з проєкту EU4SaferFood підготували інфографіку про перелік харчових продуктів, для яких обов’язковим є зазначення країни походження або місця походження.
Офіс з розвитку підприємництва та експорту в партнерстві з Програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України» організовують та запрошують експортерів до участі в Export Bootcamp, який відбудеться онлайн 6-8 липня 2021 року.
EXPORT BOOTCAMP «Інструменти для швидкого розвитку експортних продажів» – це 3-денний вебінар загальною тривалістю 6 годин, який допоможе зрозуміти, як спланувати, адаптувати та прискорити експортні продажі з урахуванням сучасних викликів, трендів та очікувань покупців.
Програма Export Bootcamp оновлена з урахуванням сучасних потреб експортерів та буде сфокусована на трьох ключових питаннях:
- пошук покупців;
- інструменти збільшення продажів;
- робота в онлайн-просторі;
Навчання та практичні вправи дозволять Вам дізнатися та засвоїти інструменти планування та розвитку експорту через 4 основні кроки:
- оцінити експортну спроможність компанії, команди та продукту в умовах змін та обрати експортні ринки, які відповідають спроможності компанії та продукту;
- створити виграшну торгову пропозицію, яка відповідає очікуванням потенційного клієнта;
- знайти покупців та партнерів на іноземних ринках;
- використовувати ефективно маркетингові інструменти та онлайн-зустрічі для розвитку продажів;
Тренер - Галина Перепелиця, Сертифікована консультантка та тренерка з питань експорту та відповідності продукції вимогам ринків. Сертифікована консультантка з експорту за програмою Естонського інституту маркетингу 2019 та 2021 років.
Реєстрація триває до 28 червня 2021 року (23:59) за посиланням: https://forms.gle/ot8q6AsLfHpe1Pke9.
Повний зміст програми навчання та розклад за посиланням.
Результати відбору Ви отримаєте 30 червня 2021 року на вказану в реєстраційній формі електронну пошту. Заявки на участь у заході, отримані після завершення реєстрації, розглядатися не будуть.
Увага! Кількість учасників заходу обмежена. Організатори залишають за собою право відбору на основі наданої у аплікаційній формі інформації. Максимальна кількість учасників – 25 компаній. Кожна компанія може залучити до навчання двох представників.
У Європейському Союзі вивчають шляхи посилення економічної та інвестиційної співпраці з країнами Східного партнерства. Про це йшлося на зустрічі Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної з Міхаелем Зібертом, керуючим директором з питань Росії, Східного партнерства, Центральної Азії, регіонального співробітництва та ОБСЄ Європейської служби зовнішньої діяльності та Катаріною Матерновою, заступником генерального директора директорату Європейської Комісії з політики сусідства і розширення ЄС (DG NEAR), очільником Групи підтримки України в Єврокомісії.
«Україна зацікавлена у підтримці ініціатив з інновацій, енергоефективності, оновлення пунктів пропуску на кордонах, а також трансформаціях сільськогосподарського та цифрового секторів. Успішна реалізація спільних ініціатив на Сході або Півдні України є кращою візитівкою європейського вибору України. Так само, як і відкриття Представництва Консультативної місії ЄС у Маріуполі у 2020 році було важливим політичним сигналом для українців та прикладом, як ЄС допомагає створити належні безпекові умови на сході країни», − сказала Ольга Стефанішина.
Наразі серед основних сфер для інвестицій розглядаються економіка, інфраструктурна сполученість, зелена та цифрова трансформація. Головна ідея полягатиме у втіленні конкретних проектів на місцях.
Міхаель Зіберт, який перебуває в Україні вперше в якості нового керуючого директора щодо питань регіону Східного партнерства, привітав продовження інтенсивного політичного діалогу та співробітництва між Україною та ЄС. А також висловив сподівання на подальше залучення до участі у прийдешніх подіях, включаючи Міжнародний саміт Кримської платформи та Саміт Україна-ЄС.
Своєю чергою Катаріна Матернова зазначила, що одна з флагманських ініціатив Плану зі співробітництва в економічній та інвестиційній сферах стосуватиметься підтримки розвитку малих фермерів.
«Економічний та інвестиційний план для країн Cхідного партнерства, який буде опублікований на початку липня, включає для України деякі флагманські ініціативи. Одна з них має особливе символічне значення: ми плануємо підтримати земельну реформу, допомагаючи дрібним фермерам стати власниками землі, яку вони обробляють», − сказала Катаріна Матернова.
Учасники зустрічі також обговорили залучення України до європейських промислових Альянсів та оцінку досягнення цілей Угоди про асоціацію. За словами Віцепрем’єр-міністра Ольги Стефанішиної, оцінка допоможе партнерам визначити подальші кроки для посилення євроінтеграції України.
Ольга Стефанішина також наголосила, що Україна, адаптуючи національне законодавство до європейського, наближається до моменту, де виконання Угоди про асоціацію потребуватиме двосторонніх рішень від України та ЄС.
8 червня заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка взяв участь в онлайн зустрічі із заступницею Генерального директора Генерального директорату Європейської Комісії «Внутрішній ринок, промисловість, підприємництво і МСП» (DG GROW) пані Мейв Руте.
Сторони обговорили актуальні питання співробітництва, окреслили графік роботи низки робочих груп Діалогу високого рівня Україна – ЄС щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості, зокрема, енергетичного та залізничного машинобудування і текстильної промисловості. До кінця 2021 року відбудуться засідання робочих груп з промисловості та технічних бар’єрів у торгівлі. Робоча група з питань МСП буде проведена у більш розширеному форматі, за участю новоутвореної ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту».
Тарас Качка відзначив прогрес попередньої оціночної місії ЄС щодо готовності інфраструктури якості України з метою підготовки до укладення Угоди АСАА, наголосив на важливих аспектах подальшої співпраці з Європейським Союзом і якнайшвидшого переходу до «промислового безвізу» з ЄС.
«Ми вдячні нашим європейським партнерам за системну підтримку України на шляху до укладання «промислового безвізу». Незабаром ми зможемо перейти до другої фази офіційного оцінювання окремих складових української інфраструктури якості. Також ми зацікавлені у розвитку транспортної системи для газу і водню, виробництва блакитного та зеленого водню, використовуючи наші потужності ядерної електроенергії. Сподіваюся, що наш діалог з розвитку цих напрямів буде продовжуватись», - зазначив Тарас Качка.
Також сторони торкнулися питань підготовки Конференції високого рівня Україна – ЄС зі стратегічного партнерства у видобувній сфері, а також можливостей, які відкриваються для України в рамках імплементації Водневої стратегії ЄС.