UA
Огляд, статті
Перспективи розвитку транскордонного співробітництва у сфері сільського господарства України-Білорусі

48405870_549148898883068_8693931036024766464_nВараш, Гомель, Прилуки, Ріпки, Рогачов, Славутич і Чернігів – міста-учасники міжнародного проекту «Активізації малого та середнього бізнесу в прикордонних регіонах України-Білорусі». Проект реалізується в рамках Програми транскордонного співробітництва Східного партнерства, що фінансується ЄС. Серед партнерів проекту Чернігівська регіональна торгово-промислова палата. 

Протягом року відбулося чотири міжсекторальні засідання, останнє присвячене темі розвитку малого та середнього бізнесу у сфері сільського господарства Цього разу учасників проекту гостинно приймала Чернігівщина – місто Прилуки. 
Учасники бізнес-зустрічі обговорили ключові питання партнерства і співробітництва з метою інтенсифікації торговельно-економічних зв’язків та нарощування експортного потенціалу українських і білоруських агровиробників.
Підприємства Чернігівської області вже доводять, що можуть бути конкурентоспроможними на європейських ринках, що Україна – не сировинний придаток, тут успішно розвиваються компанії, які виробляють на експорт продукцію з високою доданою вартістю. 

З вітальним словом до присутніх звернулася міський голова Прилук Ольга Попенко, яка назвала цю зустріч бізнесменів знаковою для міста й висловила сподівання на дружбу, подальшу тісну співпрацю і вагомий результат. Адже для підприємців участь у проекті – це передусім можливість встановлення нових бізнес-контактів, налагодження співпраці та вихід на нові ринки України чи Білорусі.

Керівник проекту Віктор Шевченко, перший заступник Славутицького міського голови, охарактеризував цей цікавий інноваційний проект як можливість запровадити нові інструменти задля сприяння швидшому виходу прикордонного підприємництва за межі держави. Користь же проекту на перспективу полягає в тому, що буде зроблено спробу вирішення тієї проблеми, яка є особливою у малого й середнього бізнесу, – це консалтинг, супровід, інформація про правила ведення бізнесу, перетин кордону, норми та вимоги. Відтак усе буде сконцентровано на інтернет-порталі, в містах-учасниках будуть створені консультаційні центри у складі структур, які сьогодні працюють на підтримку підприємництва. 

Представник білоруської делегації Ірина Трусевич, кандидат економічних наук, доцент, декан факультету підвищення кваліфікації й перепідготовки Білоруського торговельно-економічного університету споживчої кооперації і локальний координатор проекту в РБ, говорила про те, що розвиток підприємництва у прикордонних районах — це тісне спілкування не лише бізнесменів, але й представників влади. З 2002 року Ірина Володимирівна активно займається молодіжним підприємництвом, і їй є що сказати з цього приводу. Вона вже реалізувала в цій сфері кілька корисних і продуктивних проектів. Зокрема, щороку у травні відбувається чемпіонат підприємництва, на який пані Ірина щиро запросила бізнесменів Чернігівщини. Також Ірина Трусевич повідомила, що праця в рамках проекту сприяла створенню плану заходів, які відбуватимуться вже після його завершення. А на цій IV міжсекторальній зустрічі вона запропонувала два напрямки розвитку співробітництва: організацію обміну досвідом з вивчення діяльності агросадиб та участь партнерів проекту з різних напрямків у Міжнародному тижні молодіжного підприємництва навесні наступного року. Пані Ірина також додала, що завдяки розвиткові роботи Центру транскордонного співробітництва з’являється можливість допомоги за багатьма аспектами діяльності, також – обміну нашим бізнесом між прикордонними регіонами, а отже, й розвитку економіки обох країн. 

Василь Жук, заступник начальника управління бухгалтерського обліку, аналізу АПК і розвитку сільських територій Чернігівської облдержадміністрації, зазначив, що у нас налічується понад тисячу сільгосппідприємств, а базовою галуззю є рослинництво. Із 3190,3 тис. гектарів сільгоспугіддя розташовуються на 2067, 5 тис. га. На території області працює 1101 сільгосппідприємство, 627 фермерських господарств та ін. Чернігівщина – аграрно найрозвиненіша область України. 
Загальна площа посівів 2018 року досягла мільйона 266 тисячі гектарів, що дало можливість зібрати 4,4 мільйона тонн зерна, і це на 421 тис. т більше, ніж торік. 
Загалом, у багатьох аспектах Україна та Білорусь розвиваються в одному напрямку, приділяючи велику увагу аграрній галузі. Тож Чернігівщина готова до налагодження нових контактів із сусідами-білорусами, а також – до діалогу задля залучення інвестицій в економіку та аграрний сектор Чернігівщини. 

В ході 4-го міжсекторального засідання учасники представили перспективні напрямки розвитку сільського господарства. Для України сьогодні це органічне виробництво. На Чернігівщині діють програми підтримки виробників органічної продукції. Це – експортоорієнтований напрямок. Отож цікавою темою на міжсекторальній зустрічі стало обговорення органічного сільського господарства. Експерт із сільського господарства Римма Олексенко розповіла про особливості цього напрямку. Найперше, з чого починається органічне сільське господарство, – це сертифікація. І першочергово – не продукції, а ґрунтів. Обов’язковій сертифікації підлягають пасовища. Сьогодні в державі вже є законодавча база, зорієнтована на вимоги Євросоюзу. Відтак затверджується маркування органічної продукції тощо. Розроблений логотип. Але глобальною проблемою в цій сфері залишаються кадри і їх підготовка. Разом із тим процес у сфері органічного сільгоспвиробництва нарощує темпи: щороку зростає кількість підприємств, які хочуть займатися саме цим напрямком. І якщо раніше на Чернігівщині налічувалося не більше 8-ми підприємств, які випускали органічну продукцію, то нині їх уже близько двох десятків. З наступного року буде введена система контролю й відповідальності. Адже екологічно чиста продукція стає потребою все більшого числа людей. 

Доповнив доповідачку і поділився своїм практичним досвідом з вирощування органічної продукції молодий бізнесмен Андрій Білий, керівник фермерського господарства «Ніжин Агроінвест». На його підприємстві трудиться 25 осіб. 90% вирощуваної тут продукції (це ягоди – малина, полуниця, обліпиха тощо) йде на експорт. До речі, як зазначив пан Андрій, обліпихою займається тільки його підприємство. І у них є великі шанси виходити на світовий ринок органічної продукції. З чим зіштовхнувся молодий підприємець, коли почав шукати за кордоном контакти для збуту своєї продукції? Питання №1 — це питання якості. Андрій зустрічався з багатьма бізнесменами в Європі і переконався, що співробітничати з ними непросто. Німці, приміром, готові купувати наші ягоди, але вони мають переконатися, що це продукція високої якості й буде доставлена вчасно. Складність іще в тому, що, на відміну від наших бізнесових структур, у Європі більшість компаній — сімейні й існують по півтори сотні (!) років. Там налагоджений бізнес, який працює за чітким графіком, без збоїв. Передбачаючи запитання колег, Андрій Білий завважив, що працювати з європейськими підприємцями цілком реально, але треба бути готовим до того, що перші партії продукції дадуть нульовий прибуток. І сьогодні продукція його підприємства їде в Чехію, Німеччину, Нідерланди — там уже переконалися у високій якості української ягоди. Хоча конкурувати на європейських ринках нашим підприємцям складно, завважив Андрій Білий, адже, приміром, усе непросто з ціновою політикою. Скажімо, податок на додану вартість у нас становить 20%, а в країнах Європи — 7%. Він звернув увагу на цікавий момент: повсюдно змінилася культура споживання продукції. В усьому світі дуже популярною є заморожена продукція. І це не просто заморозка, а спеціальний процес, для якого використовується відповідне сучасне обладнання і холодильники. Так от, сьогодні в Чернігівській області такий тип заморозки застосовується саме у фермерському господарстві Андрія Білого.

У Білорусі також активно використовуються агросадиби. Їх створення підтримується на державному рівні. Скажімо, тільки на території Рогачовського району зареєстровано 44 агросадиби. Господар такої садиби сплачує єдиний податок на рік, базову величину, затверджену державою, а подальший прибуток може використовувати на свій розсуд. Також агросадиби активно кредитуються банками під 4-5% річних. Отож справила враження на присутніх своєю розповіддю Любов Ковальова, хазяйка агросадиби «Фазенда» (Рогачовський район). Вона розказала, що популярний напрямок – агротуризм, яким вона займається вже кілька років – це, по суті, сімейний бізнес, де зазвичай задіяна вся родина. За умовами діяльності така невеличка агросадиба повинна мати для туристів не більше десятка облаштованих кімнат, де б могли розміститися одночасно не більше двох десятків гостей. Податок за таку агросадибу становить у Білорусі $10 на рік. 

Ще один учасник міжсекторальної зустрічі Володимир Cтахов, експерт із сільського господарства Республіки Білорусь, поділився думками та зробив оглядову доповідь результатів праці сільгосппідприємств Гомельського району. Експорт сільгосппродукції цього року становив $800 тисяч – і це при неврожайному році, в інші роки цей показник буває суттєво вищим. І попит на білоруську продукцію чималий.

Після виступів та обговорення тем відбулися В2В переговори між українськими й білоруськими представниками підприємств і бізнесменами. Тривав жвавий обмін думками та пропозиціями. 

Потужним акордом, який завершив чергову міжсекторальну зустріч, стала цікава екскурсія для учасників на Прилуцький завод «Білкозин», яким уже п’ять років керує Роман Давида. До речі, однією з перших країн-партнерок після повернення на цього підприємства на ринок була Білорусь. Сьогодні ж продукція «Білкозину» експортується до 35 країн світу. 
Збудований майже чотири десятиліття тому завод має яскраву історію. Він пережив злети й падіння і сьогодні працює дуже потужно та впевнено. Підприємство, зведене колись у рамках радянсько-чеської дружби, гідне окремої публікації чи й навіть брошури. Сьогодні тут працюють 550 прилучан. Підприємство пишається тим, що тут трудиться чимало династій і тут є такі професії, яких немає більше ніде. «Білкозин» – це злагоджений колектив трударів, де до кадрів ставлення особливе й уважне. 
Як зазначив директор Роман Давида, завод працює на стовідсотково імпортній сировині, а 70% продукції сьогодні йде на експорт у 35 країн світу, серед яких США, Італія, Франція, Австралія, Південно-Африканська Республіка, Китай, В’єтнам, Білорусь.
На підприємстві не тільки використовуються сучасні технології та обладнання, а й упроваджуються нові розробки. Такий завод з виробництва колагенових оболонок в Україні єдиний! 
Візит до Прилук – не останній захід у рамках реалізації проекту. Наступна міжсекторальна зустріч відбудеться у Славутичі, на ній обговорюватиметься тема транспортних послуг. 

Ця публікація була підготована за підтримки Європейського Союзу. Повну відповідальність за її зміст несе Виконавчий комітет Славутицької міської ради та Чернігівська регіональна торгово-промислова палата. Зміст публікації в жодному разі не повинен розглядатися як відображення офіційної позиції Європейського Союзу.

Джерело: Деснянська правда


 

Розумовські зустрічі в Чернігові

13-14 грудня у Чернігові та Ніжині відбулася традиційна міжнародна науково-практична конференція «Розумовські зустрічі». Захід організований Сіверським центром післядипломної освіти спільно із Сіверським інститутом регіональних досліджень за підтримки Фонду Ганса Зайделя та сприяння Чернігівської ОДА й облради.

2018_12_13_rozymovski_zystrichi_30_

Близько 80 представників органів державної влади, науковців, освітян, громадськості, в тому числі з Білорусі, Польщі та майже всіх областей України стали учасниками цьогорічних зустрічей. 

Цього року зустрічі проходили за п’ятьма напрямками (дискусійними панелями):

  • реформа місцевого самоврядування в Україні: здобутки, проблеми, загрози;
  • сільський розвиток: концептуальні підходи та успішні практики;
  • транскордонне співробітництво в рамках політики ЄС «Східне партнерство», минуле, сучасне, майбутнє. 
  • реформа системи навчання працівників органів місцевої державної влади та місцевого самоврядування: виклики сьогодення;
  • історико-культурний капітал як чинник місцевого та регіонального розвитку.

Цьогоріч до обговорення здобутків та проблем реформи місцевого самоврядування в України, концептуальних підходів та успішних практик розвитку сільських територій долучилися заступник голови Чернігівської ОДА Наталія Романова, перший заступник голови обласної ради Валентин Мельничук, президент Національної академії державного управління при Президентові України Василь Куйбіда, перший заступник голови Національного агентства України з питань державної служби Володимир Купрій.

Представник Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА - заступник начальника відділу зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності та міжрегіонального співробітництва Леся Козачок стала одним зі спікерів під час панельної дискусії "Транскордонне співробітництво в рамках політики ЄС «Східне партнерство», минуле, сучасне, майбутнє". Під час засідання представники України та Білорусі обговорили надбання та здобутки, зокрема результати реалізації кількох проектів в рамках програми Територіального співробітництва Україна-Білорусь, а також окреслили перспективні шляхи розвитку транскордонного співробітництва. 

Напрацьовані матеріали увійдуть до чергового збірника наукових праць «Розумовські зустрічі».

2018_12_13_rozymovski_zystrichi_94_

 

Про співпрацю з Республікою Білорусь

2018_10_26_vustavka_gomel_117_Про співпрацю з Респулікою Білорусь, а також представлення області на I Форумі регіонів України та Республіки Білорусь в інтерв’ю в. о. голови ОДА Юліїї Свириденко для газети "Деснянська правда".

– Юліє Анатоліївно, які очікування від першого форуму такого спрямування? 
– Мета проведення Форуму – розвиток політичних, економічних і гуманітарних зв’язків між двома країнами, розширення міжрегіонального співробітництва та представлення економічного потенціалу регіонів. Організатори вдало поєднали у програмі Форуму проведення різних тематичних зустрічей, під час яких обговорювалися питання розвитку двостороннього співробітництва в різних галузях життєдіяльності, та презентацію на Виставці регіонів економічного й експортного потенціалу регіонів двох країн.
Під час Форуму делегація Чернігівської області взяла участь у роботі Консультативної ради ділового співробітництва, засіданні робочої групи зі збільшення взаємної присутності на ринках Республіки Білорусь та України сільськогосподарської, харчової та іншої продукції. Також ми представили свою експозицію на виставці регіонів України й Білорусі.
Основна мета – зарекомендувати Чернігівщину як надійного та ефективного партнера, зі значним рівнем розвитку зовнішніх економічних зв’язків, гарною діловою репутацією місцевих підприємств і наявністю відомих міжнародних корпорацій. Наш інтерес – сприяти залученню коштів вітчизняних та іноземних партнерів.
Сподіваюся, що Форум стане не тільки джерелом інформації для бізнесу, а й ефективним інструментом для налагодження ділових контактів з потенційними партнерами.

– Були пропозиції про нові партнерські проекти?
– Перш за все, форум дозволив здобути масу ділових контактів. Відчувалася зацікавленість бізнесу представленою продукцією. Тому сподіваюся, що в подальшому усні домовленості переростуть у реалізацію спільних проектів у різних сферах.

– Які спільні розробки вже маємо і як вони продовжуються? 
На сьогоднішній день Чернігівщина уклала угоди про економічне співробітництво з усіма областями Республіки Білорусь. 
Торік ми задекларували свої плани про співпрацю з Гомельською областю у сфері туризму. Плануємо спільно розвивати сільський, зелений, релігійний, історико-культурний, рекреаційний, фестивальний та інші види туризму. 
Цьогоріч під час 15-го Гомельського економічного форуму ми підписали з Гомельщиною Угоду про міжрегіональне співробітництво, якою визначили подальший розвиток спів­праці в багатьох галузях. 

– Цікава інформація. Цьогоріч Україна продала Білорусі яблук та груш на 4 мільйони 128 тисяч доларів. А Чернігівщина?
– Наша область поставляє на ринок Республіки Білорусь переважно непродовольчу продукцію. 
Що стосується фруктів, то минулого року ми поставляли на білоруський ринок не лише яблука та груші, але й кавуни, суницю, полуницю, малину. Загалом на суму близько 750 тисяч доларів США. 
Цьогоріч ми експортували до Білорусі яблука та абрикоси на більш ніж 200 тисяч доларів США.

– Наш стенд пропозицій товарів та послуг, за свідченням учасників, був найкращим на форумі. Що найбільше привабило наших сусідів? 
– Ми намагалися максимально ефективно продемонструвати промисловий і сільськогосподарський потенціал області. 
На регіональній експозиції ми представили товари харчової та переробної промисловості, сільськогосподарські товари понад десяти місцевих підприємств. Також експонували текстильну й паперову продукцію, електричне та електронне устаткування, медичні прилади й інструменти.
Кожний із представлених експонатів виставки викликав зацікавленість представників білоруської бізнес-спільноти. 
Для налагодження подальшого співробітництва та пошуку ділових партнерів ми також пропонували Каталог продукції і послуг основних підприємств Чернігівщини, де зібрана актуальна інформація про основні підприємства області в різних сферах. 

– Який сьогодні обіг продукції обох країн? 
– Якщо говорити про країни в цілому, то товарообіг за вісім місяців поточного року становить близько 3,3 мільярда доларів США.
При цьому за обсягами зовнішньої торгівлі Білорусь входить до трійки країн – основних партнерів Чернігівщини. Наразі товарообіг з білоруськими партнерами формує дев’яту частину обласного показника.

– Що найбільше цікавить наших сусідів у нас і навпаки? 
– Чернігівські підприємства успішно здійснюють поставки товарів, потребу в яких відчуває господарський комплекс Білорусі. Їх спектр досить широкий: текстильні неткані волокна, тютюнові вироби, олія соняшникова, овочі, папір і картон, продукція машинобудування.
У свою чергу, у нас знайшли свої ринки збуту білоруські шини та покришки, мінеральні добрива, продукція нафтопереробки.
Обсяги торгівлі і взаємного інвестування між нашим регіоном та Білоруссю мають суттєві резерви до збільшення.

– Чи розвивається інтенсивно співпраця у прикордонних регіонах?
– Економічна співпраця базується на розвитку контактів між підприємствами наших регіонів, виробничої кооперації, можливості реалізації спільних інвестиційних проектів.
Ключовим партнером для нашої області є Гомельщина, оскільки нас об’єднують багаторічні добросусідські відносини. Ми реалізуємо 9 угод про торговельно-економічне, науково-технічне й культурне співробітництво.
Варто відзначити спільну роботу з Республікою Білорусь у сфері освіти і науки. Наші університети активно співпрацюють з вищими навчальними закладами Білорусі, реалізуючи спільні проекти з організації наукової, навчально-методичної та освітньої діяльності, досліджень, обміну інформацією.
Сприяє розвитку зовнішньоекономічних відносин і співпраця у сфері охорони здоров’я.
Для профілактики, діагностики й лікування захворювань досягнуто домовленості про проведення спільних заходів на території двох сусідніх областей. Зокрема, Чернігівський та Гомельський онкологічні диспансери уклали безстроковий Меморандум про співпрацю.
Можемо говорити про подібні приклади взаємодії і в інших галузях.
Набутий досвід співпраці між Чернігівщиною та областями Білорусі, нарощування обсягів зовнішньої торгівлі з білоруськими партнерами є підґрунтям для подальшого розвитку партнерської взаємодії.

Джерело


 

Розумовські зустрічі в Чернігові

13 – 14 грудня 2018 р. в Чернігові та Ніжині проходитиме VІІ міжнародна науково-практична конференція «Розумовські зустрічі». Організатори – Чернігівський центр підвищення кваліфікації, Сіверський інститут регіональних досліджень, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя за підтримки фонду Ганса Зайделя, Чернігівської облдержадміністрації та обласної ради. Цього року зустрічі проходитимуть за п’ятьма напрямками (дискусійними панелями):

  • реформа місцевого самоврядування в Україні: здобутки, проблеми, загрози;
  • сільський розвиток: концептуальні підходи та успішні практики;
  • транскордонне співробітництво в рамках політики ЄС «Східне партнерство», минуле, сучасне, майбутнє;
  • реформа системи навчання працівників органів місцевої державної влади та місцевого самоврядування: виклики сьогодення;
  • історико-культурний капітал як чинник місцевого та регіонального розвитку.

Перший день – у Чернігові, другий – у Ніжині.

Очікується, що крім вітчизняних фахівців, цього року виступатимуть представники Білорусі, Польщі, Німеччини інших країн. За підсумками друкуватиметься збірник матеріалів у щорічнику «Розумовські зустрічі» (матеріали необхідно подати після конференції, але до 21 грудня 2018 р.).

Реєстрація для участі у конференції за онлайн-посиланням до 9 листопада 2018 р.:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScb7t4Xz7Wr8d66iC9_SBLqQ_e0WNVhOYocqLHYeNpHgm42mw/viewform?usp=sf_link

За довідками звертатись за адресою: м. Чернігів, пр.-т Миру, 43, Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

Тел.: (0462)676-052,  (0462)774-312, (093)7416292,

e-mail: chcppk@gmail.com

Джерело


 

Про результати українсько-білоруської міжурядової комісії

ukraina_i_belarusНапередодні візиту Президента України Петра Порошенка в Білорусь на засіданні Міжурядової українсько-білоруської комісії з питань торгово-економічного співробітництва проговорили виконання попередніх домовленостей та стратегічний план співпраці між двома країнами на 2019-2021 роки. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Одна з головних тем – проведення Першого Форуму регіонів України та Білорусі, який відбудеться 25-26 жовтня у Гомелі. На ньому планує взяти участь 13 областей України і близько 60 підприємств. Ми очікуємо підписання до 20 угод як на місцевому і обласному рівнях, так і міжурядовому. Це важливе питання, адже регіональне співробітництво сьогодні дає можливість залучати інвестиції, збільшувати туристичний потік, обмінюватись досвідом і інформацією та здійснювати кооперацію», - сказав Геннадій Зубко.

За його словами, розвиток кооперації став також одним з ключових питань на засіданні Міжурядової комісії. Сьогодні близько 8 білоруських підприємств вже працює на території України, але для нас важливі і поставки української продукції до Білорусі. Йдеться про поставки продукції АПК, металургії тощо.

Також важливим питанням стало обговорення розвитку транспортних потоків, які дозволять збільшити товарообмін між країнами. «Ми розглянули можливість максимального залучення водного транспорту. Це проект Прип’ять – Київ – ГРЕС і продовження судноплавства по річці Дніпро. Він дасть можливість постачати білоруські нафтопродукти в Україну, а також розвантажить Укрзалізницю і вивільнить велику кількість вантажних вагонів», – розповів Геннадій Зубко.

Питання розвитку міжнародних пунктів пропуску. Українська і білоруська сторони домовились про зміну статусу єдиного у Київській області міжнародного пункту Олександрівка-Вільче з міждержавного на міжнародний. Він сприятиме розвитку транспортного сполучення, а також дозволить залучити кошти ЄС і міжнародних організацій на ремонт дороги М-01.

Важливе рішення Міжурядової українсько-білоруської комісії щодо спільної розробки країнами Програми комплексного екологічного моніторингу діяльності з експлуатації кар’єру піску і крейди родовища «Хотиславське», який має екологічні наслідки для екосистеми Шацьких озер.

Також досягнуті домовленості щодо співпраці в енергетичній, культурній і гуманітарній сферах, спорту і розвитку іномовлення в Білорусі. «Обговорювалось питання щодо запуску на території Білорусі після 1 грудня українського телеканалу UATV. Ми розглядаємо це як економічний інструмент і можливості інформування Республіки Білорусь про політичне і культурне життя України, з точки зору залучення інвестицій, розвитку економіки і туристичного потенціалу», – підкреслив Геннадій Зубко.

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 10 11 >