Нові можливості для українського бізнесу в ЄС та інвестиції – головний пріоритет європейської інтеграції у 2020 році
Дата: 20.12.2019

1494513160-6557-1024x576Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба презентував плани роботи на майбутнє та підбив підсумки перших 100 днів роботи в Уряді. Презентація відбулась на адміністративній межі з тимчасово окупованим Кримом, під час відкриття сервісної зони контрольного пункту «Каланчак».

«Головний пріоритет усіх реформ у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України - відчутний результат для української економіки: нові можливості для українського бізнесу в ЄС, зростання обсягів внутрішніх і зовнішніх інвестицій», - заявив Дмитро Кулеба.

Віце-прем’єр-міністр не випадково обрав для презентації результатів діяльності за 100 днів та пріоритетних планів на наступний рік саме адміністративну межу з тимчасово окупованим Кримом і Херсонську область. Як раніше зазначав Дмитро Кулеба, саме південні та східні області будуть першопрохідцями нової політики Уряду, яка полягає у донесенні переваг євроінтеграції до мешканців регіонів України. Саме в Херсоні наступного року відкриється перший в Україні регіональний Офіс європейської інтеграції.

Нові можливості для економіки

Один із головних пріоритетів на найближчі роки – поглибити економічну інтеграцію з Євросоюзом. Найближчим часом буде визначене спільне бачення, як оновити галузеву частину Угоди про асоціацію. Україна планує підписати з ЄС Угоду про Спільний авіаційний простір.

«Ключова зустріч – засідання Ради асоціації між Україною та ЄС – відбудеться 28 січня. Головні зусилля у 2020 році будуть спрямовані на те, щоб Україна поступово інтегрувалася до єдиного цифрового ринку ЄС, приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту, щоби ми максимально наблизилися до укладення Угоди про так званий промисловий безвіз (угода АСАА) і щоб динамічно відбувалася інтеграція енергетичних ринків України та ЄС», – повідомив Дмитро Кулеба.

Крім того, плануються погодити новий порядок денний у сфері юстиції, свободи та безпеки, почати діалог щодо кібербезпеки.

Децентралізація євроінтеграції

Євроінтеграція стосується кожного, тому в областях України відкриватимуться Офіси євроінтеграції. Це дозволить усім регіонам активніше долучатись до нових можливостей у рамках співпраці з ЄС для розвитку бізнесу, освіту, науки, культурних проектів тощо. Перший офіс запрацює в Херсоні у наступному році, а в перспективі п'яти років – у кожному обласному центрі.

Членство в НАТО: безпека та розвиток

Євроатлантична інтеграція також залишатиметься пріоритетом. У секторі безпеки і оборони будуть впроваджені практики НАТО для зниження корупційних ризиків у діяльності складових сектору безпеки і оборони України.

«Маємо кілька ключових подій у 2020 році: Весняну сесії Парламентської Асамблеї НАТО, що відбудеться в Києві, Національний оборонний Хакатон, який пройде влітку, а також спільні з НАТО командно-штабні навчання “Непорушна стійкість–2020”», – сказав Дмитро Кулеба.

До кінця цього року оновиться склад Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції. Разом з Міжнародним секретаріатом НАТО проведуть оцінку Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО за 2019 рік  та погодять проект на наступний рік.

У 2020 році запрацюють єдині рекомендації для розробки національних програм і система зовнішнього моніторингу з виконання річних національних програм.

Україна почне створювати Національну систему стійкості відповідно до критеріїв та практик НАТО. Зокрема, протягом наступного року за підтримки НАТО та окремих країн - членів Альянсу буде проведено низку практичних заходів з підготовки фахівців усіх державних органів, залучених до створення Системи.

Крім того, продовжиться боротьба за рівні права жінок і чоловіків в сфері безпеки та оборони. Гендерна тематика впроваджуватиметься в освітній процес.

Що зроблено за 100 днів

Віце-прем’єр-міністр Дмитро Кулеба також підбив підсумки 100 днів європейської та євроатлантичної інтеграції в рамках роботи нового Уряду.

Поглиблення секторальної інтеграції з ЄС. Зокрема, минулого тижня Верховна Рада ухвалила останній закон з переліку необхідних для початку перемовин з ЄС про укладання Угоди АСАА (так званий промисловий безвіз). Після очікуваного позитивного висновку оціночної місії ЄС Україна отримає можливість у майбутньому поступово розширювати перелік промислової продукції для експорту в ЄС за спрощеною процедурою.

Відбулися зрушення в енергетиці: сторони докладають зусиль для впровадження  «енергетичного» додатку до Угоди про асоціацію задля європейських стандартів енергопостачання, кращого захисту прав споживачів, вищої якості послуг. Налагоджується робота митної служби: ухвалені нові закони, які запроваджують європейські стандарти роботи митниці. Відбулися позитивні зрушення в захисті прав людини. Триває узгодження зі стороною ЄС оновленого порядку денного поглиблення співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки та розроблено новий Додаток до Угоди про асоціацію задля запровадження в Україні європейських стандартів захисту персональних даних від крадіжок і шахрайства, посилення боротьби з відмиванням коштів та протидії корупції та ін.

«За 100 днів ухвалено майже 30 євроінтеграційних законів і 16 важливих рішень Уряду. Усі вони – про європейські стандарти у різних галузях: від будівництва до захисту прав споживачів, від безпеки на дорогах до трансплантації. Крім операційної роботи, ми «перепрошили» систему євроінтеграції – оновили План заходів з виконання Угоди про асоціацію до 2024 року. Він став ще амбітнішим», – підкреслив Дмитро Кулеба.

Тепер кожен може перевірити, як просувається євроінтеграція за допомогою  «Пульсу Угоди» pulse.eu-ua.org.

Досягнення євроатлантичної інтеграції. Вперше Україна має програму реформ, що допоможе досягти критеріїв членства в НАТО (РНП-2020). Продовжуючи впровадження стандартів НАТО в секторі безпеки та оборони, запровадили нові військові звання та оновили функціональні обов’язки за посадами головних сержантів, вдосконалили систему управління кадрами у ЗСУ. Створені також мотиваційні умови для військовослужбовців, а також розроблено нову систему грошового забезпечення, що базуватиметься на окладі за військове звання, як це працює в державах-членах НАТО.

Продовжується робота для забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у оборонно-безпековому секторі. Цьому сприятиме спеціально розроблений посібник для профільних вишів і відсутність бар'єрів, щоб створювати інститут гендерних радників/контактних осіб з гендерних питань.

Джерело